stairtov

( вы же деньги получили, машины ,квартиры..) получили от кого получено от банка --нет как получено ето уже ближе к теме если признать получение денег то суд проигран тут все просто фин услугу не получил но ведь машину купил БАБУШКА ЧУЛОК ДОСТАЛА а кредит --хотел получить чтоб бабушке в чулок вернуть на чорный день ... давайте свидетеля бабушку ----- идите сами к бабушке уж сколько лет как почивает суд спектакль судья зритель вы режисер и актер

яя могу сказать только одно как проходило заседание такое и решение достаточно почитать что встановив суд

Северодонецкие общественники устроили революцию в городе Сегодня, 12:12 http://v-variant.lg.ua/region/62995-severodoneckie-obschestvenniki-reshili-ustroit-revolyuciyu-v-gorode.html http://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=567978179910708&id=100000955929789&notif_t=close_friend_activity Сегодня, 25 июля, после завершения сессии Северодонецкого городского совета, освободившийся зал заседаний заняла группа примерно из 10 сторонников общественной организации «Правовий простір» во главе с Риммой Белоцерковской. Римма Белоцерковская заявила, что вызвала наряд милиции в связи с совершенным преступлением – захватом депутатами горсовета и городским головой здания, принадлежащего территориальной громаде.Которой и отойдут все права распоряжаться собственностью города, его землей, недрами и прочими богатствами. И что депутаты горсовета – преступники, которые узурпировали имущественные права громады.Сотрудники милиции в количестве четырех человек (двое остались внизу и находились перед зданием горсовета) действительно скоро прибыли, и Белоцерковская заявила, что подает им заявление о совершении уголовного преступления.

в первой инстанции иоход скорее всего будет \\оставить без расмотрения\\ поэтому не стоит и нельзя складывать ручки ...что касаемо самого расмотрения в первой инстанции то надо правильно выбрать позицию .. вссу проверяет решение перв и апеляции на ошибки дать им определение--но это не их парафия копатся в белье \\доки\\ тут надо правильно подать новый иск в котором без лишнего а опираясь на вссу доводить что кредит не получен кредит договор--правочин правочин не может исполнятся в неустановленный законом способ правочин либо есть либо нет вссу правильно сделало что вернуло дело потому сто не в праве выходить за рамки и давать такую оценку темболее на прямую сказать что правочин не состоялся а было нарушение банка которое должно расматриватся по упку ...в отношении касира глав буха начотдела .... кредит может быть получен только с поточного и все другого не предусмотрено \\тоесть не получен \\ было что то иное небыло ЗАБУДЬТЕ ---ЭТО УЖЕ НЕ ЦПКУ И СУД НЕ РАСМАТРИВАЕТ ЭТО ПОВЕРЬТЕ у меня 6 судей было 2 вссу и в результате в первичках все закрыто без расмотрения по той причине что сами вопросы упираются в отсутствие оснований на подачу иска банком и как следствие они не являются на заседание ... это как берете палку и начинаето точить ее конец ..и в результате из торца размером с пятак \\точка плоского касания \ получается заострение как у иголочки ....ето заострение и есть сам вопрос и ответ и в суде он должен звучать просто нет доказа выполнения правочина он не выполнен что делать напишите заяву о отказе в полкчении кредита и разрыве не состоявшегося договора !! и с этим на новое расмотрение

УВАГА, ПОШИРЮЙТЕ, ПЕРЕПОСТ... 27 липня о 12.00 годині ЦЕ ПОВИНЕН ЗРОБИТИ КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ: УКРАЇНА, УСІ ЗБИРАЄМОСЬ У КИЄВІ: МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ПОВСТАННЯ: УКРАЇНА ПРОТИ МІЛІЦЕЙСЬКОГО СВАВІЛЛЯ УКРАЇНА ПРОТИ БАНДЮКІВ ВЛАДИ. УКРАЇНА ЗА ГІДНЕ ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ...

Раиса Шматко Сьогодні я отримала цього листа-прошу допомогти в поширеніЭто письио передаю тебе для распространения (по его просьбе). Васыль объявил сухую голодовку в пятницу могут госпитализировать. Держится молодцом. Всем передал привет! В камере три человека, писчую бумагу и ручку передать запретили. Пробьёмся!

Раиса Шматко Общался с адвокатом Васыля. подвезу всё что он просит, Это письио передаю тебе для распространения (по его просьбе). Васыль объявил сухую голодовку в пятницу могут госпитализировать. Держится молодцом. Всем передал привет! В камере три человека, писчую бумагу и ручку передать запретили. Пробьёмся!

прозьба дать коментарий о ошибках среда, 24 июля 2013 г. АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА щодо Любарець Василя Олексійовича на постанову про адмінарешт на 10 діб Апеляційний суд міста Києва 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 2-А Через Шевченківський районний суд міста Києва - 04655, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-Б Скаржник (особа, яка притягується до адміністративної відповідальності): Любарець Василь Олексійович, X X, нині перебуває на Ремонтній, №7 в Ізоляторі для адмін.затриманих Представники скаржника: адвокат Овчаров Денис Геннадійович, та адвокат ВЕРЕМІЄНКО ОЛЕГ ІГОРОВИЧ, адреса: 02206 м. Київ а\с №42 тел. 050 947-5564 АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва А. І. Саадулаєва від 22.07.2013 р. у справі про адміністративне правопорушення № 761/18689/13-п, (провадження №3/761/5268/2013)щодо Любарець Василя Олексійовича «22» липня 2012 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А. І. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення № 761/18689/13-п щодо Любарець Василя Олексійовича (надалі – «Скаржник»), відповідно до якої Любарець Василя Олексійовича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185-1, а саме: «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - «КУпАП») та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на 10 (десять) діб. В даній постанові сказано, що начебто Любарець В.О. о 10 годині 00 хвилин 22.07.2013 р., перебуваючи на Майдані Незалежності в місті Києві, «організовував та проводив акцію всупереч заборони Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/11420/13-а від 19.07.2013 року». Далі, в Постанові зазначено, що: «своїми діями Любарець Василь Олексійович, як організатор акції, порушив установлений порядок організації і проведення зборів і мітингів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185-1 КУпАП». Вважаю, що оскаржувана постанова суду є протиправною і такою, що винесена з грубими порушеннями норм чинного законодавства, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, а тому - підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, з огляду на наступне. Фактичні обставини справи Скаржник о 10 годині 00 хв.22.07.2013 р. разом з іншими учасниками мирної безстрокової акції «Врадіївська Хода» або «Громадянська січ проти свавілля міліції» (надалі – «Акція») знаходився на Майдані Незалежності в місті Києві. Про Акцію було письмово повідомлено завчасно Міністерство внутрішніх справ України ще 18.07.13 та Київську міську державну адміністрацію 19.07.13 – про що свідчить штамп-відмітка КМДА на письмовому повідомленні про мирне зібрання. Порушень громадського порядку під час акції - не було. Суть Акції: учасники, у супроводі представників органів внутрішніх справ пішки прийшли з смт. Врадіївки Миколаївської області до м. Києва (приблизна кількість учасників – 20-30 осіб, біля 500 км, подорож тривала до 10 днів). Учасники мали плакат, що їх ідентифікував. Прийшовши на Майдан Незалежності 18.07.13, учасники не кричали, не скандували, а просто стояли, не створюючи при цьому скупчень, чи будь-яких інших незручностей, тим більше не приводячи до порушення громадського порядку. (підтверджується поясненнями свідків, що наявні в матеріалах адмін.справи). Коли до них підходили перехожі, щоб поцікавитися, що є причиною, що вони пішки пройшли майже 500 км., вони розповідали про такі причини. Розповідь здійснювалась не через засоби підсилення гучності голосу (мікрофон/гучномовець), а в режимі бесіди. Проте до Василя Любарця підійшли представники правоохоронних органів і показали копію незнайомого та незрозумілого для Скаржника Рішення суду (скаржник не володіє спеціальними знаннями у галузі права), в якому начебто встановлюється заборона проводити мітинги і інші мирні зібрання. Скаржник поцікавився у міліціонерів, чи є в Рішенні його прізвище, ім’я та по батькові? Ознайомившись із копією рішення, що її надали міліціонери (яка не мала навіть мокрої печатки суду) Любарець В.О. своїх даних в цьому рішенні так і не знайшов, стосувалось воно абсолютно інших громадян. Натомість представники МВС склали на пана Любарця В.О. відповідний Протокол. (наявний в матеріалах справи). Неоднакове застосування судами норм права за однакових обставин Любарець В.О. звертає увагу суду на той факт, що аналогічна справа (різниця полягає лише в часі та суб’єкті владних повноважень) проти Скаржника розглядалася 22.07.2013 р. у судді Шевченківського районного суду – Волокітіної Н.Б. (справа № 761/18687/13-п, провадження № 3/761/5267/2013), де суд прийшов до висновку про те, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності Скаржника за ч. 185-1 КУпАП необхідно закрити за відсутністю складу правопорушення. Як вбачається, має місце також неоднакове застосування судами, в аналогічних справах, норм законодавства, бо суд в оскаржуваній постанові за однакових обставин прийшов до абсолютно протилежного Рішення. Суд першої інстанції невірно надав правову оцінку фактичним обставинам справ і доказам, що призвело до порушення норм закону А. Звертаю увагу Суду на Рішення Європейського суду з прав людини (далі – «Європейський Суд») від «11» квітня 2013 р. у справі «Вєренцов проти України» (Скарга № 20372/11), яке є обов’язковим для України. У відповідності до ч.2. ст. 8 КАС України «суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини». У Рішенні «Вєренцов проти України» Європейський суд зазначає, що українське законодавство у відношенні порядку ведення демонстрацій має прогалини, а точніше порядок проведення демонстрацій – відсутній, а саме: «За обставин даної справи Суд зазначає, що заявник був покараний відповідно до….та 185-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, які встановлюють відповідальність за …. порушення порядку проведення демонстрацій . Правовою основою для покарання заявника, отже, був закон про адміністративні правопорушення, чинний на момент розгляду справи. Суд нагадує свої попередні висновки про те, що, хоча порушення порядку проведення демонстрацій було передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення, основу цього правопорушення, тобто зазначений порядок, не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством (див. п.п. 54 і 55 вище). За браком чітких та передбачуваних законів, що встановлюють правила проведення мирних демонстрацій, його покарання за порушення неіснуючого порядку суперечить статті 7 Конвенції. За цих умов немає необхідності окремо розглядати, чи можна вважати розпорядження міліції законними і, отже, передбачуваними з точки зору того ж самого положення. Відповідно, мало місце порушення статті 7 Конвенції.». Отже, за огляду на те, що досі законодавцем не встановлено на рівні Закону порядок проведення мирних мітингів та демонстрацій, то застосування ст. 185-1 КОАП України до Любарця В.О. порушує ст. 7 Конвенції, яка закріплює принцип права-аксіому: nullum crimen sine lege «Ніякого покарання без закону». Враховуючи тільки це положення Рішення Європейського Суду, оскаржувана Постанова є незаконною та не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, принципу верховенства права. Б. У ст. 39 Конституції України закріплено, що «громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до Закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей». Офіційне тлумачення положення частини першої статті 39 викладено в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2001 від 19.04.2001 (надалі – «Рішення КСУ»). В Рішенні КСУ зазначено, що «визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання». На сьогоднішній день таке законодавче регулювання – відсутнє! В. Також, прошу Суд звернути увагу на положення «Довідки Вищого адміністративного суду України щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010 – 2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)» (далі – «Довідка ВАС України»). У Довідці ВАС України вказано, що «мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов’язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Обмеження щодо реалізації цього права може бути встановлено тільки судом, у зв’язку з чим забезпечення гарантованого державою права на мирні зібрання значною мірою покладається на суд. Роль суду в регулюванні зазначених відносин сьогодні зростає, а в період активізації руху громадянських та політичних сил вирішення судами справ розглядуваної категорії викликає особливу увагу і резонанс у суспільстві». Враховуючи, що станом на момент складення адмін.протоколу міліцією будь-якого рішення суду, яке б мотивовано й обґрунтовано забороняло пану Василю Олексійовичу Любарцю проводити мирні акції на Майдані Незалежності чи якимось іншим чином обмежувало його право на мирні зібрання (що передбачене в ст.39 Конституції) – не існувало, вважаю, що міліцейський адмін.протокол по ст. 185-1 КОАП України і відповідне судове рішення районного суду від 22.07.13 - є незаконними і необґрунтованими, а адмін.арешт Любарця В.О. без надання йому можливості оскарження (рішення) в залі суду – є неприкритим правовим свавіллям і порушенням права, передбаченого ст.5 Європейської Конвенції 1950 року. пан Любарець В.О. завчасно подав письмову заявку в КМДА про свою безстрокову мирну акцію, таким чином виконав існуючі на цей момент вимоги чинного законодавства. Таким чином, посилання судді райсуду на рішення Окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року (справа № 826/11420/13-a), копію якого, належним чином не засвідчену, і з порушенням процедури (без представників ДВС), показували Скаржнику представники правоохоронних органів - не стосується Скаржника, бо він не стороною спору і не брав участі в судовому засіданні в Окружному адмін.суді. Таким чином, його ще й позбавили можливості захищатись включивши в категорію «інші суб’єкти». Чи не за таким принципом (теж доречі автоматично) затверджувались розстрільні списки по 1-ій категорії в 1937-38 роках? Ми так далеко підемо… Г. Згідно до абзаців 2,3 п.2. Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», суд постановляє тільки два види судових рішень: «постанова - письмове рішення суду в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову (пункт 12 частина перша статті 3 КАС України), тобто є вирішення судом спору по суті та ухвала - письмове або усне рішення суду в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання (пункт 13 частина перша статті 3 КАС України). Відповідно до ч.2. ст. 53 КАС України якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Тобто, якщо б Рішення Окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року (справа № 826/11420/13-a) стосувалося Скаржника, то суд зобов’язаний був його залучити як третю особу! Судове рішення є актом індивідуальної дії, стосується лише сторін, що беруть участь в справі. Стосовно порушення матеріального права в Постанові суду першої інстанції По - перше, в Постанові суду першої інстанції зазначено, що Скаржник являється «організатором акції», проте жодних підтверджуючих документів, фактів, доказів для такого висновку суду про те, що Скаржник являється саме «організатором Акції» в Постанові суду не зазначено. Отже, будь-які докази, що Скаржник є «організатором Акції» -- відсутні. У ч. 7 ст. 9 Кодексу Адміністративного судочинства України (надалі – «КАС України») встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Тому, Скаржник, у якості аналогії закону приводить визначення поняття «Організатор», що міститься в Постанові КМ України, від 01.09.1998, № 1369 від 01.09.1998, № 1369 Про проведення торгів (тендерів) у будівництві» від 01.09.1998 N 1369 дається наступне визначення поняття «організатор»: «юридична особа, якій замовник може доручити на договірних засадах організацію, підготовку та проведення торгів (тендерів)». Тобто, від організатора вимагається вчинення фактичних дій, які мають об’єктивне вираження: «підготувати», «організовувати», «керувати», «забезпечити фінансування». Скаржник жодного із перелічених дій не вчиняв: не здійснював підготовку для проведення акції, не керував нею, не забезпечував фінансування, а зворотного в суді першої інстанції доведено не було. Згідно до ст. 71 КАС України тягар доказування покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо той заперечує проти адміністративного позову. По-друге, стосовно висновку, що на думку Суду Постанова Окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року (справа № 826/11420/13-a) стосується Скаржника, бо у ній є формулювання «та іншим суб’єктам, які реалізовують право на мирні зібрання», то така думка суду є хибною, помилковою. У ст. 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Єдина згадка про «інших суб’єктів» міститься у ч.2. ст.162 КАС України, а саме: суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень». Тобто, у разі, коли суб’єкт владних повноважень здійснює порушення, що посягають на права, інтереси, свободи людини і громадянина, (через кому) інших суб’єктів, то суд, з метою припинення таких порушень суб’єктом владних повноважень постановляє постанову, якою гарантується захист будь-кого (громадянина, іншого суб’єкта (наприклад: іноземця, апатрида тощо)) від свавілля, порушень суб’єкта владних повноважень. Приходимо до висновку, що з метою захисту «інших суб’єктів» від порушень суб’єктів владних повноважень, суд постановити постанову має право. Однак, жоден суд в жодному разі без наявних правових і фактичних підставі не наділений і не уповноважений накладати будь-які обов’язки, заборони та інші обмеження мирних зібрань, які влаштовують громадяни України для реалізації свого права на мирні зібрання, що передбачено ст.39 Конституції, і для захисту своїх конституційних прав, як «несуб’єкти владних повноважень». Окрім того стаття 60 Конституції каже: «Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.» Виходячи із вищезазначеного та беручи до уваги загальновідомий факт, що рішення суду впливає на права та обов’язки осіб, що є сторонами спору в межах заявлених вимог (предмету спору), то думка суду першої інстанції стосовно того, що Постанова Окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року (справа № 826/11420/13-a) стосується Скаржника – є хибною, помилковою. По-третє, в оскаржуваній постанові суд наголошує на «невизнання» Скаржником своєї вини та вирішуючи питання про санкції, що мають застосуватися до Скаржника вказує «невизнання Скаржником вини» як одну із обставин, що впливають на характер та ступінь санкцій, а саме: «…відношення його до вчиненого, яке полягає у категоричному невизнанні вини, ступеня його вини, суддя дійшов до висновку»… В чинному законодавстві закріплено принцип дійсних можливостей, що розуміє в собі презумпцію правомірності дій та правової позиції громадянина, який діє як в юрисдикційних, так і в неюрисдикційних провадженнях. Таким чином, дана презумпція включає в себе презумпцію невинуватості юрисдикційної частини адміністративного процесу. Правова основа цієї аксіоми зумовлена визнанням у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості: «Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.» Тому, той факт, що Скаржник не визнавав себе винним у тому, що йому інкримінували, лише говорить про обов’язок держави і її агентів довести склад правопорушення (а не навпаки, Любарець В.О. повинен виправдовуватись). Цього зроблено не було. По-четверте, Скаржник звертає увагу суду на питання кваліфікації. Протокол складено за ч.2 ст. 185-1 КУпАП, що передбачає посилену відповідальність за вчинення повторного протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення дій, визначених у ч.1, або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації. Разом з тим, у справі відсутні будь-які докази, що Скаржник є «організатором» та докази, що підтверджують притягнення Скаржника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-1 КУпАП. Враховуючи наведене, постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А. І. від 22.07.2013 р., у справі про адміністративне правопорушення № 761/18689/13-п, (провадження №3/761/5268/2013) щодо Любарець Василя Олексійовича підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях Скаржника складу адміністративного правопорушення та події самого правопорушення. Відповідно до вищенаведеного, на підставі ст. 39 Конституції України, ст. 173 КУпАП, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -- ПРОШУ: Скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А. І. від 22.07.2013 р. у справі про адміністративне правопорушення № 761/18689/13-п, (провадження №3/761/5268/2013) щодо Любарець Василя Олексійовича. Провадження у справі про адміністративне правопорушення №3/761/5268/2013 щодо Любарець Василя Олексійовича - закрити у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення та самої події правопорушення. Додатки: Копія Постанови від 22.07.2013р. у справі № 761/18687/13-п (провадження № 3/761/5267/2013), Документи, що підтверджують повноваження адвоката. «24» липня 2013 року Представник Скаржника ___________________http://innocentsukr.blogspot.com/2013/07/10_24.html Раиса Шматко поделилась ссылкой от Avvocato Oleg.3 ч. назад

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. {Офіційне тлумачення частини першої статті 142 див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001} Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. {Офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010} Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. {Офіційне тлумачення положень статті 144 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009} Стаття 145. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Стаття 146. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5779&p=75144

14.11.2012 р. ПОЗОВНА ЗАЯВА про припинення дії фізичної особи , громадянина ,Юхимука Р.С. по свавільному втручанню у сферу особистого життя БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ РІММИ МИКОЛАЇВНИ та БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДМИТРА ВІКТОРОВИЧА , ,що порушують : право на життя на свободу , особисту недоторканість та право на свободу пересування , а саме припинити складати повітки та Постанови про привід по відношенню до БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ Р.М. та складати повістки ,щодо БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Д.В. Частиною 1 статті 140 Розділу XI Місцеве самоврядування Конституції України “Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів ...міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”. Оськільки за ч.1 статті 142.Конституції України “Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад ...у містах...” Статтею 143. Конституції України встановлено ,що “ 1. Територіальні громади ...міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності”. Крім того відповідно до ч.2 ст.141 Конституції України “ Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях”. Відповідно до ч.2 ст.6 Державний реєстратор ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” “Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення”, до яких і відноситься місто обласного значення Сєвєродонецьк . Як видно з Витягу з Державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців Серія АЄ№758133 та відповіді від 15.09.2011р. за №Б-16-9 Головного управління юстиції у Луганській області Міністерства юстиції України , що юридичної особи ,власника Територіальної громади міста Сєвєродонецька неіснує. Тому згідно з ч.1 ст.140 , ч.1 с.142 та ч.1 ст.143 у відсутність територіальної громади міста Сєвєродонецька нікому утворити орган місцевого самоврядування, Сєвєродонецьку міську раду та виконавчий комітет Сєєвєродонецької міської ради. Крім того у відсутність територіальної громади міста Сєвєродонецка не можливо обрати міського голову, який очолює виконавчий комітет у відповідності ч.2 ст.141 Конституції України . І як наслідок нікому призначити у порядку ч.2 ст.6 ( Державний реєстратор) ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” і тому немає державного реєстратора при виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради, яким і було проведено державну реєстрацію Сєвєродонецького міського відділу управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області зареєстровано Державним реєстратором реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців . Таким чином такої юридичної особи публічного права ,як Сєвєродонецькій міський відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області не існує. Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Я маю право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Відповідно до ч.3 ст.124 Конституції України Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Відповідно до п.23 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України утворює суди у визначеному законом порядку. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АС №758044 юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд” створений , як юридична особа з дати його державної реєстрації у державному реєстрі 06.10.2005р. за ідентифікаційним кодом 05381484 та реєстраційним номером юридичної особи ЄДР 10004029255 за місцезнаходженням 93400 ,Луганська обл. Місто Сєвєродонецьк , вул.Леніна , будинок 19. Сєвєродонецьким міським судом на мій запит надано інформацію за вих. №26090 від 05.09.2011р. про те , що Сєвєродонецький міський суд створений, як юридична особа на підставі розпорядчого документа . І дійсно на день державної реєстрації Сєвєродонецького міського суду діяли зміни від 15.01.2005р.№36/2005р. Указу Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ в якому до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено інший суд Сєверодонецький міський суд. За нормами п.3 ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України ,що діє з 01.01.2004р. “Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України” , і відповідно до того ,що розпорядчим актом із змінами від 05.01.2005р. за №36/2005р. Указом Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено Сєверодонецький міський суд, а державним реєстратором 06.10.2005р. вчинено реєстраційні дії та засвідчено факт створення іншої юридичної особи ніж зазначено в Указі Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ в якому до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено інший суд не Сєверодонецький міський суд, а інший суд за іншою назвою Сєвєродонецький міський суд ,замість вказаної в Указі Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. із змінами на 06.10.2005р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ Сєверодонецький міський суд, тому такі дії вчиненні в порушення п.1 ч.2 ст.17 ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”. Як вже зазначалось, відповідно до ч.1 і 3 ст.124 Конституції України Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються , як і створення надзвичайних або особливих судів. Відповідно до п.23 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України утворює суди у визначеному законом порядку. Як вбачається з Витягу АС №758044 юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд” , як юридична особа з дати його державної реєстрації у державному реєстрі 06.10.2005р. за ідентифікаційним кодом 05381484 та реєстраційним номером юридичної особи ЄДР 10004029255 за місцезнаходженням 93400 ,Луганська обл. Місто Сєвєродонецьк , вул.Леніна не була створена посадовою особою в державі Україна , яка має право створювати суди, — так ,як Президент України не брав жодної участі у створенні юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд” і тому він не є МІСЦЕВИМ судом. Виходячи з наведеного, на підставі ст.106, 124 Конституції України юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд “ не є утвореним Президентом України місцевим судом , який відповідно до КПК України наділений повноваженнями вирішувати кримінальні справи та виносити вироки , обов'язкові до виконання. Те ж саме і підтверджується вступившим в законну силу рішення суду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі №2а-9704/11/1270 за моїм позовом до юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд” , що адміністративний позов до не їснуючого МІСЦЕВОГО СУДУ , юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд “ не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства за ст.17 та п.1ч.1 ст.109 КАС України . На підставі вищенаведеного юридична особа “Сєвєродонецький міський суду “ не є місцевим судом загальної юрисдикції відповідно до Конституції України то не є місцевим суддею МІСЦЕВОГО суду ”суддя” Юхимук Р.С. юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд “ у розумінні ч.4 ст.21 Види і склад місцевих судів Глави 2 Місцеві суди ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”,якою встановлено ,що “4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду”. Про те ,що юридична особа “Сєвєродонецький міський суд “ не є МІСЦЕВИМ судом ,а фізична особа ,Юхимук Руслан Степанович, не є МІСЦЕВИМ суддею, мною було повідомлено особисто ,Юхимук а Руслана Степановича, через приймальню юридичної особи “ Сєвєродонеццький міський суд” за вх.№ 23552 від 22.09.2011р. Але не зважаючи на це фізична особа , Юхимук Руслан Степанович , усвідомлюючи протиправність своїх дій, примушує мене і мого сина , БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДМИТРА ВІКТОРОВИЧА численними повістками до юридичної особи “Сєвєродонецький міський суду “ , яка не є МІСЦЕВИМ судом створеним відповідно до указу Президента є свавіллям фізичної особи ,Юхимука Руслан Степанович. Чотири Постанови від 20.08.2012р. , 10.09.2012р., 19.09.2012р. та 26.09.2012р. про мій привід до юридичної особи “Сєвєродонецького міського суду “ , яка не є МІСЦЕВИМ судом є злочинним порушення мого право на життя на свободу , особисту недоторканість та право на свободу пересування. Відповідно до того ,що всі ці дії по відношенню до мене здійснює не МІСЦЕВИЙ суддя МІСЦЕВОГО суду , а фізична особа ,Юхимук Р.С. , яка складає ці документи від імені неіснуючого місцевого суду , юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд” не утвореного Президентом України, вимушені звернутись до цивільного суду з цивільним позовом . Я , БІЛОЦЕРКІВСЬКА РІММА МИКОЛАЇВНА , представник Українського народу, паспорт Серія ЕК 723355 від 19 січня 1998 року виданий Сєвєродонецким МВ УМВС України в Луганській області та Я, БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ , представник Українського народу, паспорт Серія ЕН 000600 від 29 жовтня 2001 року виданий Сєвєродонецким МВ УМВС України в Луганській області що посвідчує моє право власника та громадянина України відповідно до ч.1 ст.28 ЦК України та речення першого Преамбули , ст.13,14 ,142 та 143 Конституції України вимушені звернутися до , громадянина Юхимука Р.С. з цивільним позовом про порушення ним наших немайнових прав, відповідно до загальних засад цивільного законодавства, а саме: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини за п.1 ч.1 ст.3 ЦК України та спосіб захисту встановленого п.3 ч.2 ст.16 ЦК України, а саме : припинення дії фізичної особи , громадянина ,Юхимука Р.С. свавільного втручання у сферу особистого життя БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ РІММИ МИКОЛАЇВНИ та БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДМИТРА ВІКТОРОВИЧА , і яка порушує наші немайнові права : право на життя на свободу , особисту недоторканість та право на свободу пересування і тим самим зобов,язана відшкодувати нам збитків та моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до того ,що я я і мій син є субєктами підприємницької діяльності то час проведений , БІЛОЦЕРКІВСЬКОЮ РІММОЮ МИКОЛАЇВНОЮ та БІЛОЦЕРКІВСЬКИМ ДМИТРОМ ВІКТОРОВИЧЕМ , за повістками фізичної особи Юхимука Р.С. у не місцевому суді , юридичній особі з назвою “ Сєвєродонецький міский суд” складає відповідно сім годин три хвилини — БІЛОЦЕРКІВСЬКОЮ Р.М. та одинадцять годин двадцять вісім хвилин -БІЛОЦЕРКІВСЬКИМ Д.В, , що складає збитки нанесені нашій підприємницькій діяльності , яку ми здійснювали у 2011 та 2012році ,як : БІЛОЦЕРКІВСЬКА Р.М. - 410 тис. 870 грн. ( дохід за декларацією про доходи за 2011р. поданою до ДПІ у м.Сєвєродонецьку) : 365 днів :8 год. Х 7год.03 хв.= 985 гривень матеріальних збитків підприємницькій діяльності. БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Д.В. - 339290 ( дохід за декларацією про доходи за 2011р. та за три квартали 2012р. поданих до ДПІ у м.Сєвєродонецьку) : 683 дні: 8 год.Х 11 год28 хв.= 714 грн. Якщо враховувати те ,що для того ,щоб відвідати за повістками Юхимука приміщення за адресою вуд. Леніна ,19 , м.Сєвєродонецька ми готували документи , яких назбиралось вже ВІСІМ томів , то матеріальна шкода завдана за час викликів Юхимуком Р.С. з 01.09.2011 р. – 22.11..2011р. ра 10.09.2012 р. по 14.11.2012р.р. БІЛОЦЕРКІВСЬКІЙ Р.М. та БІЛОЦЕРКІВСЬКОМУ Д.В, не отримано доходи (упущена вигода) у розмірі : БЕЛОЦЕРКІВСЬКОЮ Р,М. : Період часу Кількість місяців Упущена вигода (грн.) з 01.09.2011 р. – 22.11..2011р. 1 місяць 21 днів 57 тис.166 грн. 10.09.2012 р. по 14.11.2012р.р. 2 місяці 04 дні 72 тис.859 грн. ВСЬОГО: 130 тис.025 грн. ЕЛОЦЕРКІВСЬИМ Д,В. : Період часу Кількість місяців Упущена вигода (грн.) з 01.09.2011 р. – 22.11..2011р. 1 місяць 21 днів 25 тис. 331 грн. 10.09.2012 р. по 14.11.2012р.р. 2 місяці 04 дні 32 тис. 285 грн. ВСЬОГО: 57 тис. 616 грн. Отже незаконними діями відповідача заподіяна значна шкода. Конституція України проголошує: Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ч.2, ст.3 Констітуції України). Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.2, ст.8 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. (ч.3, ст.55 Конституції України. Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. проголошує: “Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом”. Відповідно до того ,що нам не відомо місце проживання фізичної особи , Юхимука Руслана Степановича , що запрошує нас повістками до неіснуючого місцевого суду , юридичної особи з назвою “Сєвєродонецький міський суд” та від імені якого складає Постанови про привід , але відомо що він проживає в місті Кремінне , Луганської області на підставі вищезазначеного і керуючись п.1.2 ;п.1.4.2;п.5.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 N 321 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2012 р. за N 1046/21358 «Про затвердження Інструкції з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами Державної міграційної служби України” , ст.41 Конституції України, п.1 ч.1 ст.3 ЦК України та спосіб захисту встановленого п.3 ч.2 ст.16 ЦК України, статей 15, 319, 321, 387 ЦПК України - ПРОШУ: встановити адресу проживання ,фізичної особи , громадянина ,Юхимука Р.С., шляхом запиту до управління Державної міграційної служби міста Сєвєродонецька ,що розташовано , за адресою: м.Сєвєродонецьк _______________________________________; припинити дії фізичної особи , громадянина ,Юхимука Р.С., по свавільному втручанню у сферу особистого життя БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ РІММИ МИКОЛАЇВНИ та БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДМИТРА ВІКТОРОВИЧА , ,що порушують : право на життя на свободу , особисту недоторканість та право на свободу пересування , а саме припинити складати повітки та Постанови про привід по відношенню до БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ Р.М. та складати повістки ,щодо БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Д.В. ; відшкодувати матеріальної шкоди та збитків ,БІЛОЦЕРКІВСЬКІЙ РІММІ МИКОЛАЇВНІ у розмірі 131 тис.010 грн. та БІЛОЦЕРКІВСЬКОМУ Д,В. у розмірі 58 тис. 350 грн. відшкодувати моральної шкоди у розмірі ,БІЛОЦЕРКІВСЬКІЙ РІММІ МИКОЛАЇВНІ у розмірі 1 000 000 тис. ( один мільйн ) та БІЛОЦЕРКІВСЬКОМУ Д,В. у розмірі 200 000 грн. ( двісті тис. грн). Додатки (копії документів): 1. Копія Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЄ № 758044 від 04.11.2011р. (Сєвєродонецький міський суд) -1 аркуш; 2. Копія Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЄ № 758059 від 04.11.2011р. (Сєвєродонецька міська рада ) -1 аркуш; 3. Копія Лист від 24.09.2012р. № 2984 Сєвєродонецької міської ради на запит від 18.09.2012р. Зареєстрованого за вх.№2386 від 18.09.2012р. про надання публічної інформації , щодо нежитлових приміщень — 1аркуш; 4. Копія Договір № 126 від 01.12.2008р. на оренду приміщення за адресою Леніна , буд. 19 - для розміщення Сєвєродонецького міського суду -2 аркуш; 5.Копія АКТ від 01.12.2008р. прийняття — передачі нежитлового приміщення (Додаток до договору № 126 від 01.12.2008р. ) -1 аркш; 6. Копія Додаткова угода № 1 від 01.12.2008р. до договору № 126 від 01.12.2008 року на оренду нежилого приміщення , укладеного між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Луганській області -1 аркуш; 7. Копія Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи — підприємця Білоцерківського Д.В. з поясненнями мотивів подання доповнення до податкової декларації зареєстрованої 25.10.2012р. - 5 аркушів; 8. Копія Звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи — платника єдиного податку за четвертий квартал 2011 року Білоцерківського Д.В. зареєстрований 03.01.2012р.-1 аркуш; Копія Звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи — платника єдиного податку за четвертий квартал 2011 року Білоцерківської Р.М. зареєстрований 03.01.2012р.-1 аркуш; Копія Постанов від 20.08.2012р. , 10.09.2012р., 19.09.2012р. та 26.09.2012р. про привід БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ Р.М. - 4 аркуші ; Копія повідомлення Юхімуку Р.С. про неіснування МІСЦЕВОГО СМУДУ від 22.11.2011р. Вх№23552 - 3 аркушів; Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі №2а-9704/11/1270 разом з позовами — 13 аркушів. 14 листопада 2012року БІЛОЦЕРКІВСЬКА Р.М. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ Д.В. просто вставляете реквизиты вашего судьи --суда !!!!!!

это уже на картинки а шаблонкак надо делать чтоб поставить их на место http://pravoprostir.com/wp-content/uploads/2013/04/%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82-%D0%B4%D0%BE-%D0%9C%D0%92-%D0%A3%D0%9C%D0%92%D0%A1.jpg http://pravoprostir.com/wp-content/uploads/2013/04/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg http://pravoprostir.com/wp-content/uploads/2013/04/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F2.jpg Кожен ОРГАН ВЛАДИ України – це приватний бізнес ( юридично і фактично).Тепер хоча б зрозуміло чому вони не працюють на громадян України. Відповідно до ст.3 Господарського Кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). За статтею 8. Господарського Кодексу держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Таким чино органи державної влади та місцевого самоврядування не є суб,єктами господарювання . Але у дійсності всі органи державної влади та місцевого самоврядування є суб,єктами господарювання - приватним бізнесом , що ЗАБОРОНЕНО . http://pravoprostir.com/privat-bisnes/

а в ответку сыграть Тепер хоча б зрозуміло чому вони не працюють на громадян України. Відповідно до ст.3 Господарського Кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). За статтею 8. Господарського Кодексу держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Таким чино органи державної влади та місцевого самоврядування не є суб,єктами господарювання . Але у дійсності всі органи державної влади та місцевого самоврядування є суб,єктами господарювання - приватним бізнесом , що ЗАБОРОНЕНО . Запити на публічну інформацію за ЗУ " Про публічну інформацю" до: Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області. http://pravoprostir.com/privat-bisnes/

посмотрите на верх и в ответку слепите позов на него что работает без регистрации и после хором во все инстанции ...они не смогут отбится потому что нет в днепре громады

валите этот апел суд этим иском там то уже делать нечего ---- хай вывеску меняют \\самоутворенный не державный ниякый апеляцийный суд и мрописку также хай меняет исходить из этого \\ Інна Плотнікова Для прихильників територіальної громади як власників національного багатства України цікавою для дискусії може стати перегляд зустрічі Ю.Луценка. з активістами Києва. Чи погоджутесь і ви що вихід один - мільйонний майдан. Кому потрібна ця війна та пролита кров. місцеві майдани районів столиці змніть ситуацію. Все решта - утопія, жалюгідна подобна зміни влади. А на виході все теж сама влада олігархів. Якщо є докази успішності пропозиції Луценка буде цікаво розглянути. Мабуть не все зрозуміло. http://www.youtube.com/watch?v=kHjxZaZwzyU http://www.youtube.com/watch?v=looqRsTORek http://www.youtube.com/watch?v=8fb9Mjd31gg http://www.youtube.com/watch?v=uHLkjfpttFk#at=208 http://www.youtube.com/watch?v=8fb9Mjd31gg http://www.youtube.com/watch?v=uHLkjfpttFk#at=208 Игорь Запрудский http://www.youtube.com/watch?v=5_zEOQyMXxQ 04-07-2013р. Врадіївка. Ріма Білоцерківська розповідає про Територіальні Громади www.youtube.com http://www.youtube.com/watch?v=DAEP-fuNOXY&feature=youtu.be ЕСТЬ ГРОМАДА !!! вот само тело иска можно валить как суд так и любое юр лицо из за отсутствия регистрации http://pravoprostir.com/civilnij-pozov-do-neisnuyuchogo-smiscevogo-suddi-neisnuyuchogo-miscevogo-sudu-yuridichno%D1%97-osobi-syevyerodoneckij-miskij-sud-yak-fizichno%D1%97-osobi-pro-vidshkoduvannya-shkodi-za-svavilly/5/

если заемщик платил то напрашивается ответ ----значит получил ---тоесть отпадает вопрос о доказательстве ....ну это я рассуждаю как ранее и судьи писали .... тут надо уже взвесить если реституция то кто в выйграше

ПОЗОВНА ЗАЯВА про припинення дії фізичної особи , ПАТ КБ\\ ----------------БАНК\\ по свавільному втручанню у сферу особистого життя http://pravoprostir....di-za-svavilly/

а кто нибудь задумался о такой теме позова \\ ПОЗОВНА ЗАЯВА про припинення дії фізичної особи , ПАТ КБ\\ ПРИМАТБАНК\\ по свавільному втручанню у сферу особистого життя http://pravoprostir.com/civilnij-pozov-do-neisnuyuchogo-smiscevogo-suddi-neisnuyuchogo-miscevogo-sudu-yuridichno%D1%97-osobi-syevyerodoneckij-miskij-sud-yak-fizichno%D1%97-osobi-pro-vidshkoduvannya-shkodi-za-svavilly/

это не шутка а реальность ... скажи судье что подаш позов о том что она незаконно занимается деятельностью посмотри в инете \\рима белоцерковская \\ ее иск а смысл его в том что нет суда который нас может судить потому сто нет того оркана который утверждает его физ лицо .. за 5 лет сменилось 10-15 судей и никто из них не хочет братся за дело кстати по такому иску прекращается деятальность любого юр лица

вот как надо чтоб никто -любой суд не смог что либо сделать

на мой взгляд и убеждение цку и зпс расматривают вопрос между надавачем и споживачем !!! то откуда и как надавач взял - это его предпринимательская тайна и расматривается по уку тоесть не может и не должно расматриватся по цпку !!!!! при нарушении банком внутренних операций и последовательности о которых вам стало известно то это может быть расмотрено только по заяве от потерпевшего или гражданина который выявил преступную деятельность ... разделите правочин \\ дог кредита\\ от незаконной деятельности \\\ не правочин -не кредит\\ не путайте этого ставьте вопрос проще если получение произошло в соответствии с зу то фин услуга споживчий кредит -- получили !!! если есть нарушения в процедуре-порядке получения то кредит не получен еще раз повторяю все очень просто \\\\ старой водки не бывает .... она либо есть либо ее нет !!\\

наткнулся на эту ветку и зразу хочу всем дать установку !!!!! вопрос а правильно ли выдан кредит !!! тянет за собой непредсказуемые неприятные послествия и долгие разборки в судах которые ведут почти в никуда !!!! ПРАВИЛЬНО ЗВУЧИТ ВОПРОС А ПОЛУЧИЛ ЛИ КРЕДИТ !!!! ДОГ КРЕДИТА ЭТО ПРАВОЧИН !!! ПРАВОЧИН НЕМОЖЕТ ПРОТИВОРЕЧИТЬ ЗАКОНАМ И НЕ МОЖЕТ ВЫПОЛНЯТСЯ В НЕУСТАННОВЛЕННЫЙ ЗАКОНОМ СПОСОБ тоисть противозаконное выполнение условий либо противозаконные условия в договоре это не правочин - не кредит тут как в поговорке \\старой водки не бывает ---она либо есть либо ее нет !!

поздравляю

ДЕЛО В ТОМ ЧТО \\\\ ОТРИМАВ --- произошла выдача - ПЕРЕДАЧА --- ДОГОВОР ВСТУПИЛ В СИЛУ !!!! \\ МАВ НАМІР ОТРІМАТИ --- ДОГОВОР НЕ НАБРАЛ ЗАКОНОЙЙ СИЛЫ --НЕ ЗАКЛЮЧОН -- тоесть не возможно применить реституцию !!! и подать иск на возврат выданых средств

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог, як встановлено судами, не було подано нотаріусу первинних документів, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем зазначеного у виконавчому написі, були безспірними (Постанова ВГСУ "28" вересня 2011 р. Справа № 10/52пд) ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" вересня 2011 р. Справа № 10/52пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Суддів: Мирошниченка С.В., Євсікова О.О., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. у справі № 10/52пд господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти України" до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М. м. Дніпропетровськ про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса за участю представників сторін: позивача: не з’явилися відповідача: Лиштва Ю.В. третя особа: не з’явилися В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2011 р. (суддя Любченко М.О.) позов задоволено повністю. Суд визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2258 від 17.03.2010 р., вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ф.М. на договорі застави єдиного майнового комплексу № PL07-319/100 від 18.06.2007 р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. (судді: Н.М. Дучал, М.Д. Запорощенко, Р.Г. Новікова) рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011 р. залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області та постановою Донецького апеляційного господарського суду відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Господарськими судами встановлено, що 04.10.2006 р. між акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк Україна” в особі керуючого філією в м. Донецьку (правонаступником якого згідно наданих до матеріалів справи документів є відповідач), Банк, та товариством з обмеженою відповідальністю „Продукти України” (позичальник) був укладений договір про надання кредиту №-373/100, відповідно до змісту п.1.1 якого банк, не зобов’язуючи себе, надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміту фінансування, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також здійснити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов’язання, як це вказано у зазначеному договорі. Ліміт фінансування встановлено розмірі 3 900 000,00 грн. За користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку відповідну плату в порядку та на умовах, викладених в п. 1.4. договору. Відповідно до п. 1.6. договору, позичальник зобов’язався повернути Банку суму кредиту у повному обсязі не пізніше 02.10.2009 р. При цьому погашення заборгованості по цьому кредиту здійснюється позичальником щомісяця, рівними частинами, згідно з графіком, що наведений у додатку №3 до цього договору. До договору про надання кредиту №-373/100 від 04.10.2006 р. укладено п’ять додаткових угод щодо порядку виконання сторонами зазначеного договору. На забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Продукти України" прийнятих на себе зобов’язань за договором про надання кредитної лінії №-374/100 від 04.10.2006 р. та договором про надання кредиту №-373/100 від 04.10.2006 р., між позивачем (заставодавець) та АКБ „Райффайзенбанк Україна” (заставодержатель) був укладений договір застави єдиного майнового комплексу №-319/100 від 18.06.2007 р. За змістом договору застави № PL07-319/100 від 18.06.2007 р. позивач передав в заставу банку, належне йому на праві власності нерухоме майно –єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Микитівська, буд. 33. Статтею 6 договору застави обумовлені вимоги, що задовольняються із вартості предмету Застави, а саме: всі боргові зобов’язання, не сплачені Заставодавцем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням Заставодавцем зобов’язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених Заставодержателем у зв’язку з реалізацією його прав за цим договором. Заставодержатель має право задовольнити із вартості Предмету застави всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин(Заставні випадки): несплата Заставодавцем Заставодержателю будь-якої суми у такому розмірі чи валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитних договорах; інші обставини, передбачені чинним законодавством та цим договором. 17.03.2010 р. Відповідач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про вчинення виконавчого напису. 17.03.2010 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Микитівська, 33, РПВН 445015, а також майно (основні засоби виробництва/обладнання), яке розташовано за тією ж адресою, належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Продукти України", та передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству “ОТП Банк” на підставі договору застави єдиного майнового комплексу №-319/100 від 18.06.2007 р. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 19.04.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2258. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". При вчиненні оскаржуваного напису нотаріус не отримував від позивача та відповідача первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредитів та здійснення його повного чи часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та відсотків, зазначені у виконавчому написі, були безспірними. Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Згідно пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Відповідно до п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (п. 286 Інструкції). Згідно з п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог, як встановлено судами, не було подано нотаріусу первинних документів, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем зазначеного у виконавчому написі, були безспірними. Також скаржник посилається на порушення судами норм ст. 15 ГПК України, стверджуючи, що відповідна справа повинна розглядатися господарським судом міста Києва. Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача. Отже, так як нерухоме майно, на яке повинно було звертатися стягнення за виконавчим написом нотаріуса знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Микитівська, 33, то і відповідно дана справа підсудна господарському суду Донецької області. Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи скаржника викладені в касаційних скаргах до уваги не приймаються з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, що вимоги, зазначені у виконавчому написі, були безспірними. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011 р. у справі №10/52пд залишити без змін. Головуючий С. Мирошниченко Судді О. Євсіков О. Хрипун