advokat_kf

Пользователи
  • Число публикаций

    53
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя advokat_kf

  1. Спасибо всем за обсуждение. В связи с ним возникает вопрос. После первой просрочки 900 грн банк начислил штраф и пеню. Сумма долга стала 1300 грн. Они тутже прислали письмо с требованием в 5 дневный срок оплатить долг. Долг не был оплачен. Получается, что им стало известно о нарушении в первый день просрочки или в день, когда согласно их письма истекли те 5 дней? На следующий месяц к сумме долга прибавилось еще 900 грн ежемесячного платежа, стало 2200 и на них начислились штрафы и пеня и стало долга уже 3000 грн. тоже прислали подобное письмо и в общем так далее. На сегодня сумма долга составляет по их подсчетам 41000 грн. Ну вот предъявит банк в суд иск о взыскании суммы в размере 41000 грн. Как правило, банк расписывает просто, например: систематически нарушает график погашения кредита с 02.02.2009 г. в результате чего возник дог по телу 5600, штрафы за просрочку 32000 пеня 3400 грн. Как судья должен определить и должен ли он определять какую сумму он должен исключить из требований о взыскании в связи с пропуском срока давности? На требование должника дать расшифровку долгов, дают такое, что... ничего никому не понятно. Требовать назначение бухгалтерской экспертизы? Или он рассматривает требование банка в целом и отказывает в связи с пропуском срока ИД части требований? Тогда как он определить пропуск ИД части требований? Особенно хотелось бы понимать точку зрения GT-80, т.к. честно говоря я в ней немного запуталась. Я не понимаю как суд должен определить в вашей точке зрения суммы, по которым пропущены сроки?
  2. Приветствую всех! Встал вопрос исчисления сроков исковой давности по кредитному спору. Ситуация такова: - был оформлен потребительский кредит в ноябре 2007 года. - До февраля 2009 года заемщик исправно платил, без просрочек. - В феврале 2009 года заемщик потерял работу и перестал оплачивать кредит вообще. - Банк начал коллекторскую атаку с мая 2009 года. Доводили конечно до белого коления, но заемщик не платил, т.к. пролежал 4 месяца с нервным срывом в больнице из-за увольнения. - В ноябре 2009 г. и январе 2010 года заемщик оплатил 2 платежа. - В 2011 году заемщик стал оплачивать по 100 грн ежемесячно (платеж по графику 900 грн). Сейчас 4 месяца не платит вообще. - Срок действия договора кредитования истек в ноябре 2010 года. Кредит не погашен. Штрафы на штрафы и пеня на пеню увеличили сумму долга в 6 раз за это время. С какого момента начинается отсчет исковой давности? С момента первой просрочки в феврале 2009 года? Или с момента последнего платежа в апреле 2011 года? Или с момента окончания действия договора? Или с какого-то другого срока? Вот запуталась я. Прошу Вас коллеги помогите разобраться.
  3. Приветствую всех! Встал вопрос исчисления сроков исковой давности по кредитному спору. Ситуация такова: - был оформлен потребительский кредит в ноябре 2007 года. - До февраля 2009 года заемщик исправно платил, без просрочек. - В феврале 2009 года заемщик потерял работу и перестал оплачивать кредит вообще. - Банк начал коллекторскую атаку с мая 2009 года. Доводили конечно до белого коления, но заемщик не платил, т.к. пролежал 4 месяца с нервным срывом в больнице из-за увольнения. - В ноябре 2009 г. и январе 2010 года заемщик оплатил 2 платежа. - В 2011 году заемщик стал оплачивать по 100 грн ежемесячно (платеж по графику 900 грн). Сейчас 4 месяца не платит вообще. - Срок действия договора кредитования истек в ноябре 2010 года. Кредит не погашен. Штрафы на штрафы и пеня на пеню увеличили сумму долга в 6 раз за это время. С какого момента начинается отсчет исковой давности? С момента первой просрочки в феврале 2009 года? Или с момента последнего платежа в апреле 2011 года? Или с момента окончания действия договора? Или с какого-то другого срока? Вот запуталась я. Прошу Вас коллеги помогите разобраться.
  4. Спасбо всем за коменты. Я заявила такое ходатайство про забезпечення доказів. Суд отказал. Сказал, что к делу не относится! Представитель банка заулыбался и сказал "Ну кто ж Вам даст шаблонный договор, у нас все договора индивидуальные". Поэтому судья сказал, что если я предоставлю хотя бы 3 таких же договора с другими заемщиками, то вот это будет аргумент. Прошу Вас если есть такие договора - сбросьте пожалуйста! По поводу договора присоединения. Відержка из комментариев специалистов министерства юстиции "Слід зазначити що кредитний договір здебільшого набуває якості договору приєднання (ст. 634 ЦК), умови якого розробляє кредитодавець самостійно та пропонує позичальнику укласти його на цих умовах. У зв'язку з цим, у позичальників відсутні можливості для рівноправного обговорення умов кредитного договору." Нашла на сайте http://stahjust.at.ua/index/0-25 Стахановского городского управления юстиции Луганской области кредитн_договор_мінюст_україни.doc
  5. Да... у меня тоже есть такой пункт 8.6., поэтому и не понятно. Т.е. банк заведомо зная, что возникнет вопрос о шаблонности договора вбил туда такую фразу. В учебнике тоже написано, что кредитный договор не является договором присоединения и не всегда является публичным договором. А на самом деле ведь все договора однотипны и шаблонны и не изменяются в зависимости от клиента.
  6. УВ. Коллеги! Сегодня состоялось за год наконец-то первое судебное заседание по иску к Альфа Банку о признании третейского соглашения недействительным, признании кредитного договора недействительным и т.д. В процессе я воспользовалась аргументацией по вопросу публичности договора и невозможности клиента оговаривать какие-то условия или влиять на текст договора и т.д. Суд принял такую аргументацию,однако сказал, что данный факт может быть подтвержден если я предоставлю суду как минимум еще три аналогичных договора с другими заемщиками и другой датой. На вопрос о банковской тайне судья ответил, что предоставлять доказательства это моя задача и если я хочу доказать, что договор публичный, то и доказать это должна я. В связи с этим 2 вопроса: 1. Как Вы считаете прав ли судья? Если нет, то как аргументировать? 2. Можете ли Вы участники форума сбросить мне такие договора, если такие у Вас есть? 3. Представитель Альфа Банка говорит, что данный договор не является публичным поскольку признаком такого договора является невозможность отказа юрлица в предоставлении услуги любому обратившемуся. Банк же имеет право отказать любому кто к нему обратится за предоставлением кредита. Судья заговорил о договоре присоединения. Скажите пожалуйста участники форума, каковы Ваш соображения на данный счет? Договор с Альфа Банком может быть договором присоединения? Или это все-таки публичный договор? У меня кредитный договор на получение возобновляемой кредитной линии, так называемая "Счастливая карта" Visa Classic. Договор в гривнах от 14 февраля 2008 года заключен на 24 месяца. Всем спасибо заранее за помощь!
  7. Т.е. подавать по месту жительства иск о признании третейского соглашения недействительным, отмену решения третейского суда привязав защиту прав потребителей и т.д.?
  8. У меня в кредите квартира в этом банке. Никаких претензий к нему нет. % не повышали. Провели реструктуризацию по первой просьбе. Предельно вежливы и внимательны. Странно... А о банке до этой темы было отличное мнение.
  9. Ув. Участники форума! Просмотрела реестр судебных решений и не нашла ни одного решения или определения Новозаводского районного суда г. Чернигова об отмене решения третейского суда. Все имеющиеся определения только об отказе заявителю в требованиях об отмене решения. Если у кого есть вступившее в силу определение или решение, которым отменено решение третейского суда (не важно какого) - ПОЖАЛУЙСТА ВЫЛОЖИТЕ НА ФОРУМ! Спасибо за помощь.
  10. Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» говорит: Скасування рішення третейського суду при розгляді справи про недійсність третейської угоди Деякі місцеві суди при розгляді питання про визнання недійсною третейської угоди вирішують також і питання про скасування третейської угоди. При цьому у разі задоволення вимог щодо визнання недійсною третейської угоди суди вирішують питання і щодо скасування рішення третейського суду. Так, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 12 липня 2007 р., задовольняючи позов Р. до Д. про визнання недійсною третейської угоди, одночасно скасував рішення постійно діючого третейського суду «Перший третейський суд «Асоціації «Правопорядок». Вбачається, що така практика є правомірною, якщо було встановлено, що третейська угода є нікчемною, оскільки відповідно до ст. 51 Закону № 1701-ІV недійсність третейської угоди є підставою для скасування рішення третейського суду, з чого випливає те, що скасування рішення третейського суду є наслідком недійсності третейської угоди. Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Скажите пожалуйста, если уже есть решение третейского суда, а должник хочет подать теперь только иск о признании третейского соглашения недействительным, защите прав потребителей, отмене решения третейского суда и т.д. может ли он сделать это сейчас по месту своего жительства (т.к. в иске будут права потребителей), не обжалуя решение третейского суда суда в Новозоводской суд Чернигова? Или обязательно нужно обжаловать решение третейского суда в Новозоводской суд и только если его отменят можно будет обратиться с вышеуказанным иском? Как приостановить исполнение решения третейского суда? Спасибо за помощь!
  11. Я заявляла ходатайство (т.к. усматриваю связь между работой указанных лиц у ответчика и их заинтересованностью в выносимых решениях третейским судом в пользу банка) о истребовании у ответчика справок с места работы Половко, Грачова и Юрко с момента регистрации всеукраинской общественной организации по сегодняшний день. Но суд отказал мне, сказав, что это не имеет отношения к делу?! А запрос в пенсионный фонд мне как аргументировать? Именно так я и аргументирую. Но что-то суд меня пока или не понял или не услышал. Честно говоря мне казалось, что сумма морального ущерба не рассчитывается и не привязывается к материальному ущербу или размеру спора. У меня мои требования таковы: 1. Возмещение вреда причиненного здоровью, а именно стоимости медикаментов в сумме ... грн. Чеки есть, выписка из карты будет по запросу суда. 2. Возмещение утраченного заработка за период, в который я не могла работать из-за ухудшения состояния здоровья. Расчет по размеру минимальной заработной платы на основании ст. 1195 ГК 3.Возмещение морального ущерба причиненного террором по телефону, вмешательством в личную жизнь, оскорблениями и необоснованными обвинениями, запугиванием, после чего последовала затяжная депрессия, уход от меня сожителя из-за моих постоянных истерик (т.е. фактически распалась семья), страдания причиненные тем, что я вынуждена сидеть на шее у родных поскольку сама работать не могу (приходилось переживать постоянные упреки родных и т.д.) необходимость длительной реабилитации с помощью психолога, предотвратившего суицид. Как в этом случае может быть рассчитана обоснованно сумма морального ущерба? Подскажите пожалуйста как себя вести в данном случае? О... Это супер аргумент!!! Спасибочки большое!!!
  12. СПАСИБО БОЛЬШОЕ!!! Этот момент взяла на вооружение. Спасибо. А вот вопрос относительно начисленных штрафов, но не взысканых еще. Т.е. сумма штрафов сейчас выше суммы первоначального кредита на 15000 грн. Как этот момент отразить? "Обязать отменить незаконно начисленные штрафы и другие взыскания не предусмотренные договором"? Так? Подскажите пожалуйста! Ну тупко)... Спасибо, что ставите мозги на место! Обязательно уточню исковые требования воспользовавшись Вашим советом! СПАСИБО!!!
  13. Спасибо, этот момент взяла на вооружение. Суд общей юрисдикции конечно же не передаст. А вот банку ничего не мешает туда обратиться. Я ведь правильно понимаю этот момент? Письмо об устном рассмотрении сегодня уже отправила и в трет суд и в банк. Просто распечатать решения, выделить интересующие меня места и что и как дальше делать? Я просто с таким никогда не сталкивалась. Подскажите пожалуйста как правильно оформить эту судебную практику?
  14. Спасибо большое. Я обязательно воспользуюсь этими документами. Вроде бы все учла. Уже даже и не знаю в какие ЗУ и др. акты смотреть. Иски писались на основании тех, что нашла тут на сайте. Вся аргументация взята из них. Подскажите пожалуйста слабые места, чтобы можно было их проработать. Заседание через 2 недели. Буду искренне благодарна за любую маломальскую помощь!
  15. В официальном браке я не состою. СПАСИБО ВСЕМ КТО ОТКЛИКНУЛСЯ! БУДУ БЛАГОДАРНА И В БУДУЩЕМ ЗА ЛЮБЫЕ СОВЕТЫ!
  16. Сегодня получила ответ на свой запрос о возможности получения такого заключения ТПП и получила такой письменный ответ: Добрый день. Финансовый кризис и колебание курса валют относительно гривны не являются форс-мажорным обстоятельствами,а наличие форс-мажорных обстоятельств рассматривается в каждом конкретном случае в соответствии с условиями контракта (внешнеэкономического). С наилучшими пожеланиями, -- Лазарева Светлана Анатольевна, начальник отдела правовой работы Донецкой ТПП Тут на сайте (не могу найти второй раз тему) я читала, что есть прецедент получения такого рода заключений и прецедент получения на его основании решений судов дающих возможность заемщикам не нести ответственность за невыполнение условий кредитного договора. Действительно ли это так? Может ли кто-то выложить такой документ для ознакомления?
  17. Спасибо большое за ответ. Очень надеюсь на Ваш совет в теме "Альфа-банк"-отмена решения третейского суда
  18. Прошу дать совет, что мне делать? Ситуация выглядит так: В 2008 году я взяла кредит в Альфа-Банке в размере 30300 грн - карточка с возобновляемой кредитной линией. Платила без просрочки и задержек. В марте 2009 г. АБ поднял ставку по расчетно-кассовому обслуживанию в 60! раз! И с 10 грн в месяц стала я платить за эту услугу 577 - 618 грн в месяц! Кроме того я написала в банк письмо, что 1. я против такого повышения, 2. я с мая месяца буду иметь просрочку, т.к. я потеряла работу и очень сильно болею и попросила реструктуризировать мне кредит, сказать куда обратиться и с какими документами. Ответа я не получила. Кроме того, через сайт АБ я направила письмо, где попросила обоснование такого повышения, они ответили сославшись на несуществующий пункт кредитного договора 3.3.15 (у меня последний п. в этом разделе 3.3.10). Кроме того, в выписке стали появляться статьи взыскания не предусмотренные кредитным договором. Я написала письмо 15.06.2009 Прошу надати мені розвинуту інформацію та пояснення на якій підставі та у яких розмірах з мене стягуються платежі щомісячно за операціями: 1. «санкционированный перерасход», 2. «гашение процентов за овердрафт с СКС», 3. «гашение штрафных процентов за просроченный перерасход с СКС», 4. «гашение процентов за кредит покупки с СКС», 5. «начисление платы за н/сн овердрафт», 6. «начисление платы за возникновение п/ср. сан. овердрафта», 7. «несанкционированный перерасход», 8. «несанкционированная задолженность». Прошу надати дану інформацію оскільки такі терміни не передбачені кредитним договором, зі мною ці платежі не були узгоджені та мені не зрозуміло на якій підставі я повинна сплачувати платежі за вищевказаними операціями. Ответа я не получила до сих пор. В общей сложности было 10 обращений в АБ включая запрос НБУ по моему письму. Ни на одно из них я не получила ответа. Получила один ответ, но он не имел отношения к моему вопросу вообще никакого. О том как банк доставал звонками и угрозами -историю опускаю, т.к. не хотелось бы этот хамство обсуждать. В августе 2009 г. я обратилась всуд с иском о признании кредитного договора недействительным, признании третейского соглашения недействительным (оно выглядит как один из пунктов договора), защите прав потребителей и взыскании морального и материального вреда. Выкладываю иск(он очень большой) ПОЗОВНА ЗАЯВА про захист прав споживачів про визнання кредитного договору недійсним про стягнення моральної шкоди у розмірі … грн. «__». ___ .2008 року між мною та ЗАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №… про надання мені кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки у сумі 30 300 грн. В момент укладання договору відповідач, в порушення ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», не надав мені у повному обсязі відповідну інформацію, а саме: 1. Мені не було надано під підпис інформацію про всі наявні форми та види кредитування з описом відмінностей одне від одного у тому числі між зобов’язаннями споживача. Тут також були порушені вимоги п.1 ч.1 ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому що я не мала свободи вибору продукту. 2. Також в порушення Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 року мені не було надано інформації та розрахунків сукупної вартості кредиту, що є істотною умовою кредиту. Всі витрати пов’язані з кредитом в договорі викладені завуальовано, а оскільки я не маю відповідної освіти, я не можу в них розібратися. 3. Мені не були надані варіанти повернення кредиту, включаючи кількість імовірних платежів, їх частість та об’єм, тобто мені повинні були надати не один варіант, а декілька. 4. Мені не були роз’ясненні та не надані під підпис усі переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. 5. Договір не містить відомості про дострокове погашення кредитної лінії та умови такого погашення. 6. Мені не був наданий графік погашення платежів. Крім того, в порушення ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказаний кредитний договір майже не містить у собі відповідальності відповідача за невиконання, або за неналежне виконання умов договору, містить тільки відповідальність Клієнта (позивача по справі), але детально містить інформацію про те, за що не несе відповідальність відповідач, тобто майже за все не несе відповідальність, що стосується даного договору. Також договір не містить у собі порядок зміни або припинення дії договору. Крім того, в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка визнає недійсними умови договорів, що обмежують права споживача, відповідач заклав у договір положення про надання йому права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд, а саме вартості розрахунково-касового обслуговування та відсотків за користування кредитом, що тягне за собою визнання недійсними умов договору викладених у пп.3.3.2. та 3.3.3. розділу №2 кредитного договору. До квітня 2009 року включно я не мала прострочки за щомісячними платежами, до серпня 2009 року я сплачувала платежі із незначною затримкою, але в зв’язку зі значним погіршенням стану здоров’я, значним погіршенням фінансового та майнового стану та порушенням відповідачем моїх прав споживача я на цей час не сплачую кредит до розрішення справи по суті у суді, оскільки вважаю, що повністю вже сплатила всі зобов’язання. Крім того, відповідач без будь якого письмового попередження та пояснення обґрунтованості такого підвищення, без моєї згоди (в порушення ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів») підняв вартість розрахунково - касового обслуговування в 57,7 рази!, та зараз ця вартість складає замість 120 (сто двадцять) грн на рік (тобто 10 (десять) грн на місяць) - 577 (п’ятсот сімдесят сім) грн на місяць, або 6924 (шість тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн на рік! Таким чином, банк обійшов ст.1056-1 ЦК України яка робить нікчемним підвищення відсотків, та фактично підняв вартість кредиту окрім узгодженої зі мною відсоткової ставки 32,1% річних ще на 24% на рік за розрахунково-касове обслуговування і таким чином вартість кредиту зараз складає 56,1%! річних, що навіть у заможних громадян викликало б труднощі в поверненні боргу. Крім того, таке підвищення вартості розрахунково-касового обслуговування суперечить не тільки здоровому глузду, а і п.3, ч.5 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» в якій забороняється підвищувати будь які платежі, крім відсоткової ставки, а підвищення відсотків було заборонено вищевказаною статтею ЦК України. Крім того, таке підвищення суперечить п.6 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» яка визнає недійсними умови договорів, що обмежують права споживача, оскільки відповідач заклав у договір положення про надання йому права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд, а саме вартості розрахунково-касового обслуговування та відсотків за користування кредитом, що тягне за собою визнання недійсними умов договору викладених у п. 3.3.3. розділу №2 кредитного договору та передбачають збільшення розміру розрахунково-касового обслуговування в односторонньому порядку відповідачем. Дане підвищення я побачила вже у виписці по рахунку, надісланої на мою електронну поштову скриньку, у вигляді фрази «санкционированный перерасход», що само по собі не було обумовлено кредитним договором та мені не було зрозуміло. На моє питання співробітники гарячої телефонної лінії відповідача пояснили, що це є підвищенням вартості розрахунково-касового обслуговування. При цьому у письмовій відповіді, яку надіслали на мій запит на мою електронну поштову скриньку, відповідач обґрунтував таке підвищення неіснуючим пунктом кредитного договору 3.3.15. На моє питання, чому даний платіж має назву «санкционированный перерасход», а не «розрахунково-касове обслуговування», чому вони користуються неіснуючим пунктом договору та, на якій підставі провадять такі дії, мені не пояснили, більше на письмові запити мої не відповідали. Крім того, відповідач, крім відсотків за користування кредитом та «санкционированного перерасхода», стягує з мене якісь платежі у різних розмірах, а саме «гашение процентов за овердрафт с СКС», «гашение штрафных процентов за просроченный перерасход с СКС», «гашение процентов за кредит покупки с СКС» (хоч ніякої купівлі я вже давно не здійснюю), «начисление платы за н/сн овердрафт», «начисление платы за возникновение п/ср. сан. овердрафта», регулярно виникає невідомо звідки «несанкционированный перерасход» та «несанкционированная задолженность», при цьому всі ці нарахування стягнень не обумовлені кредитним договором, ці терміни не застосовуються у договорі та не роз’яснені мені. На мій письмовий запит з вимогою роз’яснити, на якій підставі з мене відраховують різні суми за цими статтями, та як розуміти ці поняття, я відповіді не отримала. Таким чином, я вважаю, що відповідач з метою ухилення від відповідальності за законодавством про захист прав споживачів умисно скриває реальність цих стягнень і вуалює їх, як якісь незрозумілі та непередбачені договором: «санкционированный перерасход», «гашение процентов за овердрафт с СКС», «гашение штрафных процентов за просроченный перерасход с СКС», «гашение процентов за кредит покупки с СКС», «начисление платы за н/сн овердрафт», «начисление платы за возникновение п/ср. сан. овердрафта», «несанкционированный перерасход» та «несанкционированная задолженность». Я письмово зверталася до банку … р., … р., … р., … р., … р., … р. з роз’ясненням причин несплати та інформацією про стан мого здоров’я, вимогою письмово надати пояснення, що таке вищевказані поняття та на якій підставі за ними з мене стягують грошові кошти у різних розмірах, про припинення психологічного тиску, про надання виписки по рахунку з мокрою печаткою банку та ін., але на будь які звернення, навіть у письмовій формі, відповідач не реагує в порушення ст.20 ЗУ «Про звернення громадян», але сумлінно, до 6 разів на день (з 6:30! ранку до 23:00) не зважаючи на законодавчі акти про захист населення від впливу шуму, а саме в порушення ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», за яким дозволяється порушувати спокій населення із 8:00 ранку до 22:00 вечора, дзвонять з категоричними вимогами (кожного разу вимагають поясняти різним співробітникам відповідача у усіх подробицях всі обставини мого особистого життя) пояснити прострочку платежу, з вимогами в поверненні боргу та погрозами у збудженні кримінальної справи за шахрайство, привласнення грошових коштів та заподіяння шкоди шляхом зловживання довірою (не зважаючи на цивільно-правовий спір), зверненні стягнення на все без винятку моє майно, заборону виїзду за межі країни, погрозами «витрясти» з мене борг, погрожують нарахуванням 5% и 10% суми боргу як пені (що не було передбачено умовами договору), погрозами продати мій борг третім особам, яким я вже буду винна не за 56,1% річних, а більш ніж 120% річних та ці особи «знаються на справі з вибиванні боргів», всілякими засобами залякують мене, погрожують стягненням боргу з моїх родичів й тощо та в дуже грубій формі виказують свою неповагу до мене, вживають у розмові образливі терміни, а саме називаючи мене аферисткою, злочинцем, злодієм, брехухою, дурноверхою та застосовують до мене інші образливі епітети та висловлювання. Цей психологічний тиск та втручання в моє особисте життя тільки посилює мій без того поганий стан здоров’я, оскільки мені протипоказані психоемоційні навантаження та відтягує час, коли я зможу знову постати до праці. Такий стан є вигідним для відповідача, тому що чим довше я не зможу працювати та повертати борги, тим більш зросте сума боргу та більш вигідним буде для банку повернення збільшеної суми. При тому на мої звернення про припинення психологічного тиску з метою скорішого одужання та щоб скоріше постати до роботи відповідач не реагує. На цей час я не маю ніяких відомостей про стан мого рахунку, співробітники банку говорять про якусь заборгованість, але виписку по рахунку мені не надають. Вважаю, що такі дії відповідача спрямовані на введення мене в оману та «витрушування» з мене неіснуючого боргу. Згідно п.6.10. розділу №2, який є невід’ємною частиною вказаного договору всі судові спори які виникають в зв’язку з договором вирішуються у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Також у цьому пункті зазначено, що голова цього третейського суду самостійно призначає суддю, який розглядає справу, та розгляд справи провадиться на підставі наданих сторонами письмових матеріалів. В момент укладання договору, та підписання цього третейського застереження я була не проти таких умов, але я не знала істотної обставини, що робить неможливим прийняти такі умови, в зв’язку з чим, як тільки ця обставина мені стала відомою, я звертаюся до суду. Зараз мені стало відомо, що Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський фінансовий союз», яка утворила Постійно діючий Третейський суд, в якому за умовами договору має розглядатися всі судові спори, заснований трьома особами, а саме: 1. Половко Сергієм Миколайовичем, 2. Грачовим Юрієм Леонідовичем, 3. Ярковим Володимиром Вініаміновичем, які є співробітниками ЗАТ «Альфа-Банк». Так, Половко С. М. є Директором з правових питань ЗАТ «Альфа-Банк», Грачов Ю.Л. та Ярков В. В. є керівниками відділень Альфа-Банку. Керівником цій організації є Грачов Ю. Л. Таким чином, ці громадяни, що є співробітниками ЗАТ «Альфа-Банк», до я кого я маю намір звернутися з позовом про захист прав споживачів, про розірвання кредитної угоди, про стягнення з мене суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, є найбільш зацікавленими особами в дотриманні інтересів ЗАТ «Альфа-Банк», що робить не можливим об’єктивний розгляд справи та прийняття законно обґрунтованого рішення по справі, тому в мене є обґрунтовані підстави дуже побоюватися що ці особи можуть безпосередньо впливати на хід розгляду справи та на прийняття рішення суддями Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» на користь відповідача за цім позовом. Згідно Положення про Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», яке затверджено Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз», тобто вказаними вище особами (Протокол № 21 від 22.05.2009 року), п.1.8. вказує, що засновником третейського суду є Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський фінансовий союз», а тобто саме вказані особи. Згідно п.3.1. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду обираються Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз», а п.4.1. Третейські судді Третейського суду обираються Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Крім того, згідно ст.9 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (затверджений Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» Протокол № 5 від 07 лютого 2008 року) якщо третейський суддя, склад Третейського суду, виявляються юридично або фактично не здатними виконувати свої функції або з інших підстав не здійснюють ці функції без виправданої затримки, повноваження кожного з них можуть бути припинені за погодженням сторін, а окрім того Голова Третейського суду може за власною ініціативою вирішити питання про припинення повноважень третейського судді при наявності підстав, зазначених у цьому Регламенті. Тобто, весь склад суду, посади, розподілення посад, сам факт працевлаштування суддів, напевне заробітна платня та ін цілком залежить від вказаних осіб засновників Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз», обирається вказаними особами, що є співробітниками ЗАТ «Альфа-Банк» та є зацікавленими особами у вирішенні спорів на користь відповідача по цій справі. Тому я впевнена, що судді не можуть неупереджено ставитися до вирішення спорів та вказані особи можуть та будуть особисто безпосередньо впливати на прийняття рішення суддями Третейського суду на користь відповідача по цій справі. Та крім того, вважаю, що судді заінтересовані у результатах розгляду справи на користь відповідача за цім позовом, оскільки вони виконують замовлення своїх керівників. Згідно п.4 ст.19 Закона України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року №1701-IV у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу. Крім того, частина 1 вказаної статті зазначає, що якщо третейський суддя особисто чи опосередковано може бути заінтересованим в результатах розгляду справи, то такі судді підлягають відводу чи самовідводу. Згідно ч.1 ст.230 ЦК України Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. В даному випадку при укладанні договіру співробітники відповідача замовчали істотну обставину яка описана в цьому позові. Згідно ч.1 ст.229 ЦК України Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Я вважаю викладені вище обставини істотними при укладанні договору. Оскільки я вважаю, що весь склад Третейського суду буде упереджено та необ'єктивно ставитися до розгляду справи, при укладанні угоди мені вищевказані обставини відомі не були, я вважаю, що мене умисно ввели в оману при укладанні договору, що робить правочин недійсним, також я вважаю, що тільки державні суди загальної юрисдикції можуть об’єктивно вирішувати всі спори, що виникають стосовно укладеного кредитного договору №... від ... року між мною та ЗАТ «Альфа-Банк», бо якби я знала, що цей Третейський суд заснований самими співробітниками відповідача по справі, то ніколи не уклала би цей кредитний договір, або не погодилася би укласти його в цій частині. Таким чином, третейське застереження викладене у п.6.10. розділу №2 вказаної кредитної угоди, підлягає визнанню недійсним, що тягне за собою виникнення права звертання з позовами про захист своїх прав та інтересів до судів загальної юрисдикції. Оскільки зараз я звертаюся з іншим позовом до відповідача та маю право на підставі ст. 110 ЦК України звертатися з позовом за місцем свого мешкання, вважаю що ці два позови мають бути об’єднані в одне провадження на підставі ст.126 ЦК України та справа цілком повинна бути розглянута … районним судом м. ... . Таким чином, на підставі вищевикладеного, я вважаю, що в результаті неправомірних дій відповідача, порушення відповідачем моїх прав споживача, порушення відповідачем істотних умов надання кредиту та укладання кредитного договору, даний кредитний договір має бути визнаним недійсним і, на вимогу ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто, я вважаю, що відповідач повинен повернути мені всі види сплачених мною коштів, а саме всі отримані ним види винагороди, тобто всі сплачені відсотки за користування кредитом, розрахунково-касове обслуговування, «санкционированного перерасхода» необґрунтовано нарахованої мені, та ін стягнення. У разі наявності надлишкова сума повинна бути повернена мені. У разі, якщо в мене буде недостатньо коштів на рахунку для погашення суми кредиту у розмірі 30300 (тридцять тисяч триста) грн решта коштів повинна бути стягнена з мене. Згідно зі ст.42 ГК України діяльність відповідача - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тому вважаю, що всі недоотримані результати, доходи, прибутки стосовно вказаного кредитного договору, відповідачем повинні бути віднесені до власних ризиків. Крім того, оскільки зміст договору в порушення ст.203 ЦК України, а саме зміст правочину суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та має дуже велику кількість порушень, вважаю, що даний договір має бути визнаний недійсним. На цей час я не можу постати до роботи, оскільки психоемоційне навантаження, здійснюване співробітниками банку, мої дуже сильні переживання стосовно викладеної ситуації, грубе порушення відповідачем моїх прав, образи, зневаги та приниження моєї честі та гідності, втручання у особисте життя та ін. дії стосовно мене значно погіршали мій стан здоров’я, я доведена до відчаю, щоденно перебуваю у знервованому, роздратованому стані, зі мною трапляються часті істерики, кожен день я повинна витримувати сильні моральні страждання - я потребую тривалого лікування та реабілітації, потребую постійного вживання дуже сильних ліків. Тому вважаю обґрунтованими мої вимоги стягнення з відповідача моральної шкоди на мою користь. Крім того, вважаю підлягаючим до стягнення з відповідача шкоди заподіяної погіршенням стану мого здоров’я, а саме я майже цілком з вини відповідача, внаслідок обставин викладених вище, втратила навіть мінімальну працездатність, а саме підлягає стягненню вартість ліків антидепресантів, кардіологічних препаратів, антигіпертензивних, гіпертензивних засобів та ін., а також відповідач повинен мені відшкодувати втрачений заробіток (дохід) починаючи з липня 2009 року до дати винесення рішення по справі, оскільки тільки-но я почала одужувати у червні 2009 року як дії відповідача значно погіршали стан мого здоров’я і з липня 2009 року через дії відповідача мій стан здоров’я дедалі більше погіршується. Оскільки ліки та ін. медичні препарати я продовжую вживати дотепер та продовжую отримувати медичну допомогу, сума витрат підлягаючих відшкодуванню буде уточнена в процесі судового слідства. Також на судовому слідстві будуть надані остаточні висновки лікарів з уточненим діагнозом та інші докази заподіяння відповідачем моральної шкоди та шкоди стану мого здоров’я. Тому, на підстави викладеного, в цій частині мої позовні вимоги будуть уточнені в процесі судового слідства. Повідомляю, що маю у власності земельну ділянку з цільовим призначенням ведення садівництва площею 0,120 га, яка розташована у … області, … районі, … сільська Рада народних депутатів, садівниче товариство кооператив «…», ділянки №…, … (кожна по 0,06 га). Ринкова вартість ділянки загалом складає більш ніж … грн. (… тисяч грн.) Іншого майна, на яке у разі потреби, може бути звернене стягнення я не маю. На підставі вищевикладеного, керуючись - ст.55 Конституції України - ст. 16, 23, 42, 110, 203, 215, 216, 229, 230, 297, 301, 1167, 1168, 1195 ЦК України - ст.42, 345 ГК України - ст.. 3, 10, 15, 30, 60, 118, 119, 120, 126,215 ЦПК України - ст..55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» - ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» - ст.24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», - ст.19 ЗУ «Про третейські суди» - ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - ст. 5, 11, 18, 21, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» - Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 року п.2.1., 3.2, 3.3., 3.4., 3.6. ПРОШУ: 1. Визнати третейське застереження, викладене в п.6.10 розділу №2, про судовий захист прав та законних інтересів, що випливають із укладеного між мною та відповідачем ЗАТ «Альфа-Банк» договору №… від … р., включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність Договору, що підлягають вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» - недійсним. 2. Визнати недійсним кредитний договір №…8 від ... року укладений між мною та ЗАТ «Альфа-Банк». 3. Стягнути з відповідача ПАТ «Альфа-Банк» на мою користь всі отримані ним види винагороди викладених у додатку №1 до кредитного договору №… від … року укладеного між мною та ЗАТ «Альфа-Банк», а також незаконно стягнені не передбачені договором інші платежі, а саме: «санкционированный перерасход», «гашение процентов за овердрафт с СКС», «гашение штрафных процентов за просроченный перерасход с СКС», «гашение процентов за кредит покупки с СКС», «начисление платы за н/сн овердрафт», «начисление платы за возникновение п/ср. сан. овердрафта». 4. Стягнути з мене на користь відповідача ПАТ «Альфа-Банк» решту заборгованості предмету кредитного договору №… від … року укладеного між мною та ЗАТ «Альфа-Банк». 5. Стягнути з відповідача ПАТ «Альфа-Банк» на мою користь відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі … 000 (… тисяч) грн. И дополнила требования в судебном заседании: 6. Прошу стягнути із відповідача ПАТ «Альфа-Банк» шкоду моєму здоров’ю заподіяну діями останнього у вигляді вартості ліків у розмірі …, .. грн (… тисяч … грн. .. коп). 7. Прошу стягнути із відповідача ПАТ «Альфа-Банк» втрачений мною заробіток у наслідок зменшення загальної працездатності у розмірі …,00 грн (… тисяч …грн.). Предварительных судебных заседаний было 5. Уже наконец-то назначено на май первое основное заседание. НО... На предварительном заседании я заявляю клопотання: 5. Поставити вимогу перед ЗАТ «Альфа-Банк» про надання оригіналів довідок з місця роботи, про час роботи та займані посади співробітників банку, а саме Половко Сергієя Миколайовича, Грачова Юрія Леонідовича, Яркова Володимира Вініаміновича за період з 06.09.2007 року по цей час, які доведуть безпосередню участь співробітників відповідача у утворенні Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» при якій діє Постійно діючий третейський суд. 6. В зв’язку з тим, що деякі документи регламентуючи діяльність цього третейського суду мені також не надаються, які доводять особисту або опосередковану зацікавленість суддів цього третейського суду у результатах розгляду справи, поставити вимогу перед Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнський фінансовий союз» та Постійно діючим Третейським судом розташованим за єдиною адресою у м. Чернігів, пр. Перемоги, 62 по надання копій наступних документів завірених мокрою печаткою організації: • Копія Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АІ №681601 про реєстрацію Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». • Копія свідоцтва про реєстрацію постійно діючого третейського суду №0356-т.с. від 06.09.2007 р. • Копію Положення про Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», Протокол № 21 від 22.05.2009 року. • Копія регламенту постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», Протокол №5 від 07.02. 2008 року. • Копії протоколів №5 від 07.02. 2008 року, Протокол № 21 від 22.05.2009 року. • Копію протоколів засідань Правління Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» про призначення на посади Голови Третейського суду та суддів Третейського суду. Судья отказал, мотивируя тем ЧТО ДАННЫЕ ДОКУМЕНТЫ НЕ ИМЕЮТ ОТНОШЕНИЯ К ДЕЛУ?! Как не имеют? Я же аргументирую в иске ссылаясь на данные документы недействительность третейского соглашения... Также суд отказал направить запрос мобильному оператору для получения детализации звонков на мой моб тел с телефона АБ, чтобы показать интенсивность атаки и кол-ва и времени звонков. Мотивировка - нет в этом необходимости. А как же я тогда буду доказывать моральный ущерб, ущерб здоровью? Причинно следственную связь я не смогу показать... Также, поскольку АБ снова стал звонить бесконечное кол-во раз с оскорблениями и угрозами я подала клопотання про забезпечення позову з проханням заборонити АБ звертання до третейського суду, призупинити дію договору в цій частині до розгляду цієї справи у суді загальної юрисдикції. Суд мне отказал. Мотивация - не видит угрозы, поскольку такое обращение АБ будет некорректным, а суд верит в честность банка!?! Банк дал отзыв на иск в котором указал, что: 1. Признали, что Половко является сотрудником банка, но Грачов и Юрков не являются работниками банка и мною не предоставлены доказательства их сотрудничества с банком. 2. Факт того, что сотрудники банка являются учредителями общественной организации не может говорить о их заинтересованности в рассмотрении дел и из впливу на деятельность суда 3. Я не предоставила обоснованного расчета причиненного морального ущерба. 4. Пункт договора, в котором указано, что я ознакомлена с совокупной стоимостью кредита, абсолютным подорожанием, условиями кредитования - является подтверждением, что меня со всем ознакомили и все разъяснили. Т.е. нарушения ст.11 ЗУ защиты прав потребителей нет. (Действительно мне сотрудник разъяснял все, но только то что он сказал АБСОЛЮТНО НЕ СОВПАДАЕТ С ТЕМ ЧТО ПОЛУЧИЛОСЬ НА САМОМ ДЕЛЕ!) 5. Указанные статьи взысканий при этом не обосновали договором, а просто привели 2 образца расчета. Я понять не могу, что я делаю не так? Может формулировка клопотань не верна? Также прошу оценить иск и посоветовать как мне получить указанные документы и строить защиту? Как оспорить аргументы ответчика?
  19. Можно ли направить в банк и в трет суд письмо такое если еще пока банк только угрожает обращаться в трет суд?Спасибо.
  20. А можно прикладывать к иску и ли приобщать к материалам дела решения судов взятых из реестра? 19 апреля в судебном заседании представитель ответчика (Альфа-Банка) приобщил к материалам дела решения судов, которые отказывают истцам в признании третейского соглашения недействительным и/или признании недействительным кредитного договора. Суд принял решения. А могу ли я в таком случае приобщить решения судов, которые удовлетворяют иски? Или под словом практика по идее подразумевается только Постановление ВСУ или практика в виде той, что Вы выложили тут?
  21. Сегодня нашла в новостях вот такую новость. Может быть есть информация по этому поводу? Действительно Централь проиграл все суды и переходит в собственность банка? Украинский суд защитил доллар 00:00, 22 марта 2010 добавить комментарий Версия для печати Клиенты попытались законным путем избавиться от уплаты высоких банковских процентов. Донецкая гостиница «Централь», стремившаяся в суде доказать незаконность выдачи ей кредита в долларах, проиграла спор и досталась кредитору – ВТБ банку. Это событие могло стать началом настоящего финансового переворота. Миллионы простых клиентов, выплачивающих кредиты, получили бы возможность плюнуть на свои долги. Сотни банков разорились бы, не помог бы ни НБУ, ни МВФ вместе взятые. Около 70% всех кредитов в банковской системе выдано в долларах – столько же могли недосчитаться банкиры. Именно поэтому банк и должник начали настоящую войну – для каждого из них эта тяжба была вопросом не личным, а общественным. ВТБ Банк фактически защищал все финструктуры, донецкая гостиница «Централь» – всех валютных должников. Только в марте этого года стало известно, что команда должников в лице гостиницы «Централь» проиграла. Теперь гостиница переходит в собственность банка. Таковы суровые законы этой войны – победивший съедает проигравшего. Чтобы другим неповадно было и чтобы знали – пример с него брать нельзя. Первый тайм – за должником А начиналось все для должника довольно оптимистично. На его стороне выступил не только Хозяйственный суд Донецкой области, но и следующая инстанция – Донецкий апелляционный Хозяйственный суд. Аргументы юристов ВТБ Банка в этом суде сочли неубедительным. К тому времени о новой судебной практике еще не успели рассказать журналисты, но знали банкиры и юристы. Со времени первого решения прошло около месяца. Хотя в Украине и нет так называемого «прецедентного права», однако пример этой тяжбы мог вдохновить многих. В октябре 2009-го, когда о процессе впервые написали в прессе, многие юристы прямо заявляли репортерам, что готовы последовать примеру отеля «Централь» и избавлять своих клиентов от валютных кредитов. Банкиры потребовали свое Увидев, что опасность только увеличивается, финансисты подключили тяжелую артиллерию. В ноябре 2009 года Нацбанк подал кассационную жалобу в Высший хозяйственный суд. Ведь решения донецких судов косвенно обвиняли НБУ – дескать, банк выдал валютный кредит, а нужно было до этого дать лицензию на валютную операцию и региональному филиалу банка, и самому должнику. Теперь выигрыш был на стороне банкиров – Высший хозяйственный суд отменил решения донецких судов и обязал должника вернуть деньги. Однако это была еще не окончательная победа. Отменив решения региональных судов, ВХСУ, тем не менее, не принял нового, хотя и имел на это право. Теперь очередь была за донецкими судьями, которые уже дважды выступали на стороне должников. Это перетягивание каната могло продолжаться еще долго. «Проблема не в том, что люди не платят, а в том, что некоторые клиенты просто не хотят платить», – говорит по этому поводу председатель правления ВТБ Банка Вадим Пушкарев. По его словам, в банк приходили даже люди с депутатскими значками и заявляли, что не собираются платить и знают, как это устроить. Банкиры тоже, конечно, не ангелы. Многие из них повышали ставки по кредитам даже тем клиентам, которые исправно платят по своим долгам. Часто за счет увеличения поступлений от одних клиентов можно было покрыть снижение от неплатежей других. Но в этом случае нужно было воевать до конца. Как рассказывает Вадим Пушкарев, он и другие банкиры добились расширенного заседания с участием крупнейших финансистов страны и Василия Онопенко – председателя Верховного суда Украины. Именно на этом совещании банкиры детально объяснили судьям, чем грозит экономике страны увеличение практики подобных решений. Банковская система рассыплется, как карточный домик, ведь клиенты получат вроде бы законное право не платить. Даже если весь вал таких исков банкиры смогут отбить и доказать свою правоту, клиенты все равно не платят по кредиту в те месяцы, когда идет тяжба. Одна эта задержка могла бы означать миллиардные убытки банковской системы, а с ней – и всей экономики страны. Вадим Пушкарев не рассказал о реакции судей на аргументы банкиров. Но все достаточно ясно из последствий. «Сейчас мы выиграли все суды и переводим эту гостиницу в собственность банка», – подытожил Вадим Пушкарев. О новых подобных процессах пока никто в прессе не сообщал. Влад Головин
  22. Спасибо большое! Я так и думала, что кроме ЗУ ничего подобного не было. Во всяком случае именно в НБУ ничего не нашла.