Самоучка

Пользователи
  • Число публикаций

    198
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Репутация

0 Обычный

1 подписчик

О Самоучка

  • Звание
    Активный участник
  1. :rolleyes: Решение бесподобное- я вначале все тоже так планировала - расписать по пунктам и моральный и материальный ущербы сделать в размере остатка задолженности. Считаю, что те душевные переживания ни оплатят никакие деньги - забрали здоровья полжизни. :angry: :angry: :angry: Но потом мое исковое и адвокаты и на форуме обсмеяли и сказали, что так не бывает, а оказывается - бывает!!! Но не у всех.
  2. Справа № 2-8343/09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2010 року м. Рівне Рівненський міський суд у складі : судді Мельника О.В,, при секретарі Яремі Г.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» про дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту у зв’язку з істотною зміною обставин, ВСТАНОВИВ : У позовній заяві вказується, що 18 травня 2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11156673000, за яким позивач отримала кредитні кошти в сумі 175 000 доларів США на строк до 17 травня 2018 року зі сплатою 13,0% річних за користування кредитом. Пунктом 7.7 договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з дати його укладання до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування. Станом на день звернення до суду загальна заборгованість позичальника перед кредитором по договору становить 155800 доларів США. Починаючи з дати укладення договору позивач добросовісно виконував свої обов'язки за договором, а саме: надавав кредитору всі необхідні документи, використовував кредит за його цільовим призначенням, сплачував кредиторові передбачені відсотки, без письмового погодження з кредитором не здійснював жодних дій, які могли б вплинути на спроможність позивача вчасно і в повному обсязі виконати зобов’язання. При укладанні договору позивачем було використано прогнози Кабінету Міністрів України та Національного Банку України про зростання добробуту населення, збереження та нарощування його купівельної спроможності та споживчої активності, утримання щорічного курсу інфляції в межах 10% та поступове зміцнення курсу національної валюти. Вказані обставини були істотними економічними факторами, за яких позивачем було укладено договір. Однак, протягом 2008 року перераховані показники значно відхилились від прогнозованих значень. На даний момент обставин змінилися в гіршу сторону, оскільки настала світова фінансово-економічна криза, яка виявила неготовність національної економіки до протидії цій кризі. В результаті відбулася істотна зміна економічних умов у країні, зокрема, різке зростання офіційного та комерційного курсів долара США по відношенню до національної валюти. У той же час, позичальник продовжує отримувати дохід у національній валюті України, і для виконання зобов'язань за договором вимушений здійснювати купівлю іноземної валюти за комерційним курсом українських банків, що зріс більш ніж на 70% по відношенню до курсу, який був на момент укладання договору. Позивач не міг знати про таку можливу зміну обставин, тобто, розумно передбачити можливості її настання. Із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, тобто сторона, яка звернулася до суду з вимогою про розірвання договору. У судовому засіданні представник позивача з указаних підстав підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що на сьогодні позивач з незалежних від нього причин, в зв’язку з істотною зміною обставин, котрі склалися в світовій економіці та економіці України та в значній мірі вплинули на платоспроможність позивача, не спроможна виконати взяті на себе зобов’язання за договором. Тому, на підставі ст.ст. 626-637, 652, 1046, 1047, 1048, 1049, 1051, 1052 ЦК України, просить суд розірвати договір про надання споживчого кредиту від 18 травня 2007 року та встановити порядок та строки повернення коштів, переданих відповідачем позивачеві за договором про надання споживчого кредиту від 18 травня 2007 року, а саме: позивач повертає 2596 доларів США 67 центів в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день укладання первісного кредитного договору, шляхом внесення грошових коштів на вказаний відповідачем рахунок в розмірі 13113 гривень 18 копійок в останній робочий день кожного місяця протягом п’яти років починаючи з наступного місяця після набрання рішення суду законної сили. Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченні на позов. Зокрема пояснив, що дія ст. 652 ЦК України на умови кредитного договору не поширюється, оскільки у момент укладення договору позивачеві було відомо про можливі валютні ризики, і він свідомо їх прийняв на себе. Стверджує, що відповідальність за валютні ризики покладена саме на позичальника, що слідує із змісту ст.ст. 1046,1054 ЦК України. Укладаючи договір, позивач підтверджувала свої наміри належним чином виконувати свої зобов’язання по договору. Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України. Просив у задоволенні позову відмовити. Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. Судом встановлено, що 18 травня 2007 між банком та позивачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №11156673000, за яким позивач отримала кредитні кошти в сумі 175 000 доларів США на строк до 17 травня 2018 року зі сплатою 13,0% річних за користування кредитом. Згідно п. 7.7 вказаного договору, строк його дії встановлюється з дати його укладання до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування. Сторонами не заперечувався факт часткового виконання позивачем зобов’язань за умовами кредитного договору, зокрема те, що станом на день звернення до суду загальна заборгованість позичальника перед кредитором по договору становила 155800 доларів США. Окрім того, стороною відповідача не заперечувалось твердження позивача про те, що при укладанні договору позивачем було використано прогнози Кабінету Міністрів України та Національного Банку України про зростання добробуту населення, збереження та нарощування його купівельної спроможності та споживчої активності, утримання щорічного курсу інфляції в межах 10% та поступове зміцнення курсу національної валюти. Зі змісту Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 року слідує, що в період після укладення кредитного договору в державі виникла економічна криза, що підтверджується також тим, що станом на момент укладення вказаного договору офіційний курс гривні до долара США становив 5,05 грн. за 1 долар США, а станом на день винесення судом рішення – 8,0 грн. за 1 долар США, окрім того, офіційний індекс інфляції за вказаний період перевищив 22 %. Отже, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Окрім того, суд вважає, що позивач не могла усунути причини такої зміни обставин після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались, оскільки згідно з п. 3, 4 ст. 116 Конституції України саме до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни. До того ж, згідно зі ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності. Тому, саме вищі державні та фінансові інституції, а не позивач наділені повноваженнями впливати на фінансово-економічну стабільність держави. Як слідує із змісту кредитного договору та пояснень сторін, ОСОБА_3 отримала саме споживчий, а не комерційний кредит, вона не проводить експортно-імпортних операцій та не здійснює розрахунки в іноземній валюті, а тому й не може отримувати доходи в такій валюті, що в свою чергу зумовлює необхідність значного збільшення відшукання фінансових ресурсів на придбання іноземної валюти для продовження виконання зобов’язань за договором. Указана обставина вказує на те, що подальше виконання договору в умовах економічної кризи порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Правовим аналізом умов кредитного договору встановлено відсутність умов покладення ризику описаних вище кризових явищ у економіці, як обставин, що суттєво впливають на умови обслуговування кредиту, власне на позивача та його обов’язок усунути їх одноосібно. Не передбачено такого обов’язку і законодавчо (ст. 1056-1 ЦК, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). З огляду на вказане, ризик появи елементів світової економічної кризи у економіці України повинні нести усі учасники даних правовідносин, а тому ризик зміни обставин у спірній ситуації ОСОБА_3 не може нести самостійно. Отже, наведені негативні явища в економіці є істотними настільки, що при їх існуванні в момент укладення обох кредитних договорів, на існуючих умовах, позивач не зміг би погодитись на залучення кредитних коштів, а банк не зміг би прийняти рішення про оптимальний рівень кредитного ризику – гарантійність повернення (економічне обґрунтування) та винести рішення про надання кредиту з урахуванням його окупності та безпечності. Приймаючи до уваги, що сторони не досягли між собою згоди щодо розірвання договору, враховуючи одночасну наявність визначених у пунктах 1-4 ч. 2 ст. 652 ЦК України умов, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині розірвання кредитного договору. Вирішуючи позов у частині встановлення порядку та строків повернення коштів, переданих відповідачем позивачеві за договором про надання споживчого кредиту, суд приймає до уваги наступне. Згідно з ч. 3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору. Отже, указана норма в першу чергу закріплює принцип справедливості розподілу між сторонами зазначених витрат. Поряд з тим, задоволення указаної позовної вимоги призведе до порушення указаного принципу, оскільки після розірвання договору, відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у позивача перед банком припиняться зобов’язання за кредитним договором, а в разі розстрочення на п’ять років повернення кредитних коштів, позивач отримає змогу продовжити користуватись частиною таких коштів протягом тривалого часу без сплати банку процентів за їх використання, що призведе до порушення прав банку. Окрім того, позивач вимагає встановити порядок і строки повернення коштів і не вимагає визначити наслідки розірвання договору, а тому ч. 3 ст. 652 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки вказана норма застосовується виключно на вимогу будь-якої із сторін. На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,60,88, 212,214,215 ЦПК України, суд, ВИРІШИВ: Позов задоволити частково. Розірвати договір про надання споживчого кредиту № 11156673000 від 18 травня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_3. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» про встановлення порядку та строків повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту № 11156673000 від 18 травня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 – відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9393181
  3. Вчера был суд, все было именно так - спросили почему мы выписались- я ответила абсолютно честно , что выписали детей мы на год раньше заключения договора , т.к. приватизировали квартиру, а муж, который учился в Петропавлвск-Камачатском военном училище не мог предоставить справку, что не учавствовал в приватизации. а с ним выписали и детей- так нам посоветовали юристы- чтоб оставить детям право на приватизацию, пригодится. Банк предоставил справки о прописке мужа и детей в другом городе- я справки со школы, больницы, муз.шкоры, что мы здесь учимся и дети зарегистрированы по адресу ипотечной квартиру, а дол свидетелей- соесдей, опять не дошло - судье позвонили на мобильный: и она объявила перерыв до 10.06. а юриста банка попросила подойти к председателю суда. Зачем, интересно. Мои свидетели уже 2 раза зря приходят. Юрист в возражения действительно утверждает, чо я сознательно ввела его в заблуждение и ко мне будет применена ст.230 ГКУ относительно збиткив, що завданы з вчиненням цього правочину... Только збитков он не понес- за все ведь платила я , так чо на эту пугалку я не повелась. и буду стоять на своем: Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України "Про охорону дитинства", норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції "Про права дитини" та не можуть тлумачитися звужено. У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст.8 ЦПК України та ст.З Конвенції "Про права дитини" повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У відповідності з ст. 156 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", дитина має право користування відносно того приміщення, у якому вона проживає разом із власником, будучи членом родини власника. Статтею 47 Конституції України кожному гарантується право на житло. Відповідно до ст. 176 Сімейного Кодексу України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власність когось із них, встановлюється законом. Ч.24 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» встановлено, що неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» встановлено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Згідно пункту 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 року № 20/5 , у разі укладення відповідних правочинів нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів. З метою виконання вимог вищевказаних вимог чинного законодавства нотаріусом витребовується відповідний документ, зокрема, довідка ЖЕК про склад сім'ї, яка містить відомості про проживання малолітніх чи неповнолітніх дітей Зазначене вище підтверджується роз”ясненням заступника Міністра юстиції України у листі від 11.01.2010 р. №Б-34227-31 у відповідь на моє звернення (додаток №1) . Але в порушення вищезазначених норм, на момент оформлення спірних договорів іпотеки, нотаріус витребувала довідки, які містять відомості про зареєстрованих осіб за адресою розташування предмета іпотеки, а не проживання моїх малолітніх дітей, запис про яких внесено в мій паспорт на сторінці 7 і право на користування и проживання яких закріплено законодавчими актами України. Посилання представника Відповідача на те, що на час укладання договору іпотеки малолітні діти не були зареєстровані в зазначеній квартирі, не можна визнати обґрунтованими, у зв’язку з тим, що відповідно до п. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яке не досягло 10-річного віку, є місцем проживання його батьків. Двоє моїх малолітніх дітей мають право на проживання і користування моїм житлом відповідно до вищезазначених законів, яке не повинно ставитись в залежність від місця іх реєстрації . Зазначене вище чітко простежується з положень ч. 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні « №1382- від 11.12.203 р. відповідно до якої громадянам України, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Вказаний висновок підтверджується наявною судовою практикою: • Рішенням Апеляційного суду Херсонської обл. від 24.02.2010 р. по справі №22-340/10 (адреса в єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8610161 ( • Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 11.03.2010 р. ( адреса в єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8685423 Прикладываю мой запрос в Минюст и облуправление юстиции . Всем удачи. Запрос_в_Минюст_17.11__для_форума.doc
  4. Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Ст.1 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні 3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: • назву документа (форми); • дату і місце складання; • назву підприємства, від імені якого складено документ; • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Відповідно до Постанови ПРАВЛІННЯ НБУ N 566 від 30.12.98, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за N 56/3349 « Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України « 2.1.1. Вимоги до первинних облікових документів Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання документа; - назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; - місце складання документа; - назву отримувача коштів; - зміст операції (підстави для її здійснення); - суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; - номери рахунків; - назву банку (отримувача та платника коштів); - підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису). Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити. Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт-банк". Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій. Документооборот четко регламентирован. Операция отражается только на основании первичного документа, которій обязан содержать подпись клиента.
  5. Очень интересно ! Подскажите пожалуйста- чем это предусмотрено???
  6. Этот пункт отменен в 1998 г. ( Пункт 6 втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 489 )
  7. Не откуда-то- а отсюда же. Это я выкладывала ответ на свой запрос. Только вот подскажите мне пожалуйста по такому вопросу- суд в четверг: я побоялась его приложить к своему иску - так как у меня дети на момент заключения договора были прописаны в другом месте. Не получится ли что Банк использует этот ответ в своих интересах ? На чем акцент в этом ответе- абзац 2 и 3 или абзац 4 (о справке из ЖЭКа) ??
  8. Самоучка

    Правосудие

    И Вы еще спрашиваете? Конечно хотим...потренироваться. Выкладывайте, а то у меня в четверг заседание , может что-то пригодится, не успеваю. Только что приехала с Евпатории, забирала детей с санатория. Попутно общалась с случайной соседкой - работником Єкспресс-банка - та жаловалась, что начальство задолбало по валютным кредитам - бесится в предчувствии скорого конца - обвиняет своих же работников, что плохо работатют с нормативкой и клиенты стали уж больно грамотные - положительных решений судов все больше. Так что в банках сейчас тоже не сладко. и они боятся. А это значит, что мы не зря трудимся ребята.
  9. Я как вариант для себя оставляю ( может быть изменю требования в процессе по ходу) ИСК - если недействительность не пройдет: 1) признать недействительными п. 1 .. п. .. кредитного договора частично с момента заключения договора, а также приложение №1 к договору (график платежей в валюте) 2) утвердить график платежей в гривне по курсу на момент выдачи (приложение №1 ) 3) обязать Банк пересчитать платежи... Вариантов масса. Некогда унывать и грустить.
  10. Я отозвать иск не могу- я и так по месту жительства подала. УКрсиб- юрадрес в Харькове - я туда не наезжусь, да и по Харькову думаю, что все не гладко в отличие от Николаевской и Запорожской области. Там да. Молодцы ребята. Решения судов и постановы НБУ я официально присовокупила к делу Клопотанням про приеднання матер1ал1в до справи в ходе предварительного. Получилась увесития пачечка - судья аж рычала - "что вы мне нормативку суете, я и так все знаю, как я дело сшивать буду... и заставила пронумеровать все листики до одного. Но взяла.
  11. У нас в Алчевске Луганской области тоже такой случай был - предприниматель (весь бизнес в кредите) повесился. Господи, зачем ???? Жизнь одна, а долги и проблемы были во все времена. Все проходит - пройдет и это. Отчаиваться нельзя !!! Суецид НЕ ВЫХОД !!! И банкиров стрелять не надо - зачем грех на душу брать - вспомните Раскольникова из "Преступления и наказания". А вот отделения булыжниками побуцать очень хочется или копьютеры их вывести из строя и дела сжечь... :D А лучше и то и другое и третье.
  12. Конечно, я сразу же сказала, тем более, что представитель прокуратуры и органы опеки были здесь же , сказала , что здесь по ипотеке совсем другой круг участников и разные основания для признания договоров недействительными. Судья спросила, какой из исков я подала раньше- я сказала, что по ипотеке . Заседание перенесли, но готовлюсь на всякий случай, вдруг опять всплывет этот вопрос. Спасибо всем, кто ответил, обязательно распечатаю и подготовлюсь аргументированно. Еще сегодня разговаривала с бывшей начальником отделения этого же банка, у нее тоже валютный кредит, тоже еле тянет, сейчас она на центре занятости - не сработалась. Спросила ее насчет зачисления кредита в безналичном порядке на текущий счет (Укрсиб)- основной аргумент в возражениях, она ответила, что в делах клиентов у всех есть договор открытия текущего счета, хотя на руках его и нет.
  13. Похоронная ??? Ну уж не-ет !!! Буду обжаловать по всем инстанциям!!! Закон обратной силы не имеет!!! Если не пройдет недействительность - пойдем по мнимости, в крайнем случае - расторжение с отсрочкой платежа - вариантов море, лапки складывать некогда !!! Юристу банка приходится ездить к нам на заседания с Донецка (3 часа в пути на машине) - ей не позавидуешь . Вот только она у судьи по итпотеке (без разрешения органов опеки ) она заявила, что хочет объединить рассмотрение этого дела с делом по признанию недействительными кредитных договоров, т.к.к там тоже эти же договора ипотеки в качестве обеспечения. Судья пока не ответила, только спросила у меня, что я подавала раньше - я сказала что 1- Иск по ипотеке без разрешения органов опеки. Подскажите, плз, в случае объединения дел, чем аппелировать и возражать??? Ипотечные договора одинаковые но основания для отмены разные...