Гражданин

Пользователи
  • Число публикаций

    143
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя Гражданин

  1. Спасибо за комментарии. Я чесно говоря не ожидал что решение поменяют. У нас было 4 заседания в апелляции. ЧЕТЫРЕ. Только после этого Поветкин вынес решение. Он один из тех судей, которые слушают и слышат.
  2. Державний герб України АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22-ц/774/6718/13 Головуючий у 1-ій інстанції Категорія 27 суддя Подорець О.Б. Доповідач суддя Повєткін В.В. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2013 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді: Повєткіна В.В. суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю. при секретарі: Новицькій О.О. Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, - В с т а н о в и в : У листопаді 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями посилаючись на те, що 28 липня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СМ-SМЕ301/268/2008, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 420000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СМ-SМЕЗ01/268/2008 між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SR-СМЕ301/268/2008 від 28 липня 2008 року, згідно умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором. Позичальник зобов'язання не виконував, в зв'язку з чим, станом на 18 листопада 2010 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 3628940,86 грн. Тому банк просив суд стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість та судові витрати (а.с.2-5). У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним посилаючись на те, що 28 липня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №СМ-SМЕ301/268/2008, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 420000,00 доларів США. Зазначає, що підписання кредитного договору стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства з боку банку, а тому просив суд визнати недійсним кредитний договір № СМ-SМЕЗ01/268/2008 від 28 липня 2008 року (а.с.144-149). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ «ОТБ Банк» задоволено, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено (а.с.177-180). В апеляційні скарзі (а.с.185-187) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з неї грошових коштів, оскільки; - судом не враховано, що сторони уклали кредитний договір та досягли домовленості щодо плаваючої відсоткової ставки, яка складається з перемінної частини FIDR та фіксованого відсотка; - суд не звернув уваги на те, що показник FIDR складає 7,5 % річних, тобто загалом відсоткова ставка за кредитним договором складає 14,57 %; - кредитний договір укладено до 28 липня 2028 року, а таким чином обсяг зобов'язання збільшується на 7,07 %, а тому подальше виконання договору поруки призведе до явного порушення майнових інтересів сторін та позбавляє апелянта як поручителя можливості розраховувати на заплановані витрати по своєму зобов'язанню, на яки він розраховував під час укладання договору. В апеляційні скарзі (а.с.192-194) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки; - суд не розглянув клопотання про повторне проведення судово-бухгалтерської експертизи; - в судовому рішенні суд безпідставно зазначив, що представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про причини явки не повідомив, в той час як було письмово заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутністю; - суд не врахував, що справжність та правильність розрахунків із плавучою відсотковою ставкою може встановити лише експерт, який має відповідну фахову освіту та спеціальні знання. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково, а скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що між сторонами укладено кредитний договір, виконання якого забезпечено договором поруки, внаслідок невиконання зобов'язань з боку позичальника по кредитному договору виникла заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з обох боржників. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається з матеріалів справи, 28 липня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СМ-SМЕ301/268/2008 (а.с.9-18), відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 420000,00 доларів США, що на час надання кредиту становило 2033976,00 грн. (а.с.22). Свої зобов'язання ОСОБА_2 своєчасно не виконав, його заборгованість за кредитним договором станом на 18 листопада 2010 року становить 3628940,86 грн. (а.с.8). Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком боргу станом на 18 травня 2012 року (а.с.98-99) та наданим банком копією руху по рахунку ОСОБА_2 за період до 16 травня 2012 року (а.с.100-122). Отримання кредиту на наявність боргу з кредиту ОСОБА_2 не заперечується. Надані банком розрахунки щодо заборгованості по сплаті відсотків ОСОБА_2 не спростовані. Доводи апеляційної скарги щодо непроведення судом першої інстанції судово-бухгалтерської експертизи щодо встановлення справжності та правильності розрахунків із плавучою відсотковою ставкою не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутні підстави вважати, що такі розрахунки може перевірити лише експерт, який має відповідну фахову освіту та спеціальні знання. Відповідно до умов кредитного договору сторони (банк та ОСОБА_2) домовились, що розмір відсоткової ставки складається з двох величин: з фіксованого відсотка, який встановлена кредитним договором у розмірі 6,00 %, та плаваючій частини - FIRD у розмірі 8,50 % (а.с.9-18). Згідно з додатковою угодою до кредитного договору між банком та ОСОБА_2 від 05 травня 2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована відсоткова ставка у розмірі 7,50 %, а з 04 січня 2010 року до повного виконання зобов'язань встановлюється плаваюча відсоткова ставка 14,57 %, яка складається з фіксованої частини у розмірі 7,07 % та FIRD у розмірі 7,50 % (а.с.230-232). При цьому розмір FIRD залежить від розміру відсоткової ставки по строковим депозитним депозитам для фізичних осіб, про що сторонами досягнуто домовленість в кредитному договорі, а тому зміна розміру процентів за користування кредитом в залежності від зміни розміру FIRD не потребує погодження з позичальником. Таким чином розрахунок розміру процентів за користування кредитом грунтується на розмірі фіксованої відсоткової ставки, встановленої кредитним догвоором та додатковою угодою до нього, та на розмірі FIRD, який встановлюється в розмірі відсоткової ставки по строковим депозитним депозитам для фізичних осіб. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо неможливості перевірити розрахунок заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи є бездоказовими і не можуть бути прийняті до уваги. З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними. Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором 28 липня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки № SR-СМЕ301/268/2008, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно зх позичальником по його зобов'язанням за кредитним договором (а.с.19-21). За умовами п.2.1. договору поруки ОСОБА_1 відповідає за сплату позичальником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку як встановлено у кредитному договорі. В п.2.2. договору поруки зазначено, що порукою забезпечені боргові зобов'язання в разі їх зміни їх суми, відповідно до п.2.1. договору поруки. Разом з тим, як зазначено вище, п.2.1. договору поруки не містить умов щодо домовленості сторін (банку та поручителя) у разі зміни розміру боргових зобов'язань. Натомість в п.7.2. договору поруки передбачено, що зміни та доповнення до цього договору підлягають укладенню в письмовій формі. Тому слід визнати, що зміна розміру фіксованої частини відсоткової ставки, встановлена додатковою угодою між банком та позичальником мала бути погоджена з поручителем шляхом укладення додаткової угоди до договору поруки. Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Умовами кредитного договору (а.с.9-18), з якими погодився поручитель в договорі поруки (а.с.19-21), встановлено, що розмір процентів за користування кредитом складається з двох величин: з фіксованого відсотка у розмірі 6,00 % та плаваючій частини FIRD у розмірі 8,50 %, тобто в розмірі 14,50 %. Додатковою угодою до кредитного договору від 05 травня 2009 року збільшено розмір фіксованої частини відсоткової ставки до 7,07 % (а.с.230-232). Внаслідок цього розмір процентів за користування кредитом з 04 січня 2010 року встановлений у розмірі 14,57 %, де фіксованої частини у розмірі 7,07 % та FIRD у розмірі 7,50 %. За таких обставин слід визнати, що порука припинилася, оскільки збільшення розміру процентів за користування кредитом за рахунок збільшення розміру фіксованої частини відсотків здійснено без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності. Задовольняючи позовні вимоги банку до поручителя ОСОБА_1, суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув уваги та ухвалив рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором з порушенням вимог ч.1 ст.559 ЦК України про припинення поруки. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з зв'язку з порушенням норм матеріального права. З огляду на вищенаведене та оскільки обставини по справі досліджені у повному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення про відмову ПАТ «ОТП Банк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 як до поручителя з підстав припинення поруки. У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,309,314,316 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, - В И Р І Ш И В : Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором - скасувати. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕ301/268/2008 від 29 липня 2008 року - відмовити. В решті рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий: Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34118932
  3. Прописать в договоре с физлицом у которого "одолжили", что срок возврата денег приходится на нужную Вам дату, например в 2012 году. Вот вам и сроки до 2015 года. Дальше делаете письменную консультацию клиенту, и он вроде как узнал, что его права нарушены. Да и кредитные договора, в большинстве, еще не прекратили свое действие.
  4. Ага. А после того как взыщет подаст еще один иск. За период от решения до выполнения, плюс проценты.
  5. С Привата взыскивать - милое дело. Я делал это трижды. Про госпошлину я молчу, это не считается. Суммы не те. Да, с 2006 года судиться невесело. ГИС Жовтневого района нормально взыскивает с Привата. Я проверял на себе. Исполнитель по Привату - Чернова. Нормальная она женщина. У кого как не знаю, но во втором деле были неточности в реквизитах куда деньги перечислять, так она сама мне звонила, чтобы я уточнил.
  6. Наши суды в гражданских делах по моей практике как правило удовлетворяют моральный вред в размере 500 гривен. Это обычное гражданское дело. Без ДТП, физического насилия, уголовной составляющей. Посмотрите практику по моральному ущербу.По госпошлине - дело - то старое, старый закон. Еще ИТЗ было.
  7. Экономический кризис принуждает жителей Испании к необычных формам протестов. Так, на днях представители социального движения "Платформа ипотечных жертв" (Plataforma de Afectados por la Hipoteca) оккупировали отделения одного из банков Барселоны. К подобной акции их подтолкнули многократные случаи выселения за долги по ипотеке, сообщила Gazeta.ua. Протестующие требовали прекратить бесчеловечную практику выбивания долгов. С тех пор, как испанский рынок недвижимости рухнул в 2008 году, около 350 тыс. семей были выселены из купленного по ипотеке жилья за долги. Принудительное выселение в связи с невыплатами по ипотеке стало тяжелой драмой для Испании. Страна тяжело переживает кризис, результатом которого стала массовая безработица - ее уровень достиг 26%. Все увешано стикерами, на полу кучи мусора - работникам банка не позавидуешь. Но люди тоже не хотят остаться на улице. Представители социального движения "Платформа ипотечных жертв" оккупировали отделение банка, чтобы поддержать тех, кто сталкивается с процессами выселения через ипотечные долги. По официальным данным, с момента начала кризиса испанские суды приняли более 400 тысяч постановлений о выселении из домов и квартир тех граждан, которые виявилия не в состоянии возвращать банкам долги по ипотечным кредитам. Для многих испанцев ипотечный кризис стал настоящей трагедией. Данные общественной организации "Платформа ипотечных жертв" свидетельствуют: почти треть из 3,2 тысячи самоубийств, совершенных в Испании в 2012 году, была вызвана именно принудительным выселением. Напомним, максимальный уровень безработицы среди стран еврозоны зафиксирован именно в Испании и составляет 26,2% (по состоянию на 1 марта 2013). http://rus.newsru.ua/world/25mar2013/crysis.html
  8. Помните, почему профессор Преображенский не хотел покупать журналы? Вот и Вы можете написать, что просто не хотите. Без объяснения причин. С какой стати?
  9. 24 декабря в 11.50 в Апелляционном суде Днепропетровской области будет слушаться апелляционная жалоба на решение первой инстанции. Процесс открытый. Если кому интересно - приходите.
  10. Если имущество не выведено (а оно не выведено), то думаю да. Теперь надо обязать их через суд сделать перерасчет.
  11. Отправил по почте. Уведомление вернулось. Ответ не прислали.
  12. ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ! Банк умышленно, на протяжении длительного времени, незаконно, грубо нарушая общественный порядок и морально – этические устои общества требует возврата несуществующей задолженности по кредитному договору № DNU0GAХХХХХ от 09.04.2008г. В соответствии с постановлением Днепропетровского районного суда Днепропетровской области от 1 июня 2012 отменено заочное решение по делу № 2 - 1364 по иску ПАО «Приватбанк» к ХХХ о взыскании задолженности. Согласно постановления Днепропетровского районного суда Днепропетровской области от 18 июня 2012 года по делу № 2 - 1364 исковое заявление ПАО «Приватбанк» к ХХХ о взыскании задолженности оставлено без рассмотрения. Согласно решению Жовтневого районного суда г. Днепропетровска по делу № 2 - 9117/11 от 20 февраля 2011 признаны незаконными действия ПАО «Приватбанк» по повышению процентной ставки. Согласно решению Ленинского районного суда г. Днепропетровска по делу № 2/422/2992/2012 от 25 июля 2012 года ПАО «Приватбанк» в удовлетворении исковых требований к ХХХ об обращении взыскания отказано. Что касается письма от 12.10.2011 № 080200001/2 – 8276, поясняю Вашим юристам, что субъектом по статье 222 УК Украины я не являюсь, и данная статья ко мне применена быть не может. Что касается ст. 190, 192 УК Украины, то ПАО «Приватбанк» уже обращался в Красногвардейский РО г. Днепропетровска, и в возбуждении уголовного дела отказано. Являться в управление безопасности Днепропетровского РУ к ведущему специалисту Пальчун Р.Л. или руководителю безопасности Яковенко В.А. ХХХ необходимости не видит. Поскольку ПАО «Приватбанк» не желает выполнять решения судов, ХХХ запланированы следующие мероприятия: 1. Обращение в правоохранительные органы для привлечения виновных к уголовной ответственности. 2. Обращение в суд и арест всего принадлежащего ПАО «Приватбанк» и всем сотрудникам ПАО «Приватбанк» имущества. 3. Обращение в СМИ и к бизнес – партнерам ПАО «Приватбанк» о ненадежности ПАО «Приватбанк» как контрагента. 4. Запрет выезда сотрудникам ПАО «Приватбанк» за пределы Украины. 5. Подача в суд искового заявления о признании ПАО «Приватбанк» банкротом. Не перекладывайте последствия банкротства на Ваших сотрудников! Настоятельно рекомендуем Вам в трехдневный срок, со дня получения настоящего уведомления связаться с представителем ХХХ YYY для решения Вашего вопроса. Также, в связи с надвигающимся очередным экономическим кризисом, ХХХ вынуждена в одностороннем порядке изменить размер процентной ставки. Вера Александровна понимает, что ПАО «Приватбанк» сейчас очень тяжело, но именно забота о ПАО «Приватбанк» и правительстве Украины вынуждает Веру Александровну на подобный шаг. Правительством Украины принят целый пакет антикризисного законодательства, ослабляющий финансовую нагрузку на банковскую систему Украины. Рекомендую ПАО «Приватбанк» уменьшить накладные расходы и заработную плату сотрудникам. Ездить на общественном транспорте, а чай в пакетиках заваривать два и более раз. Эти меры существенно снизят расходы банка, и компенсируют недополученную прибыль. Новый размер процентной будет составлять 0,000001% в год. В случае несогласия с новым размером процентной ставки банку надлежит в трехдневный срок вывести из – под обременения залоговое имущество, а неоплаченную задолженность по кредитному договору списать на убытки. Отсутствие в трехдневный срок вышеуказанных действий будет расцениваться как полное и безоговорочное принятие ПАО «Приватбанк» новых условий договора. Надеюсь, данные действия ХХХ не повлияют на наши дальнейшие взаимоотношения. XXX и дальше готова сотрудничать с ПАО «Приватбанк» в рамках действующего законодательства. Копия доверенности есть в материалах дел, указанных выше. 03.08.2012г. представитель XXX. YYY
  13. Возьмем. Успех это переход от одной неудачи к следующей, но с бОльшим энтузиазмом.
  14. Еще можете взять справку из школы (дет.сада) что ребенок там учится, справку из поликлиники что ребенок состоит на учете, и пояснить, что именно эта школа (детсад) находятся ближе всего, и именно это поликлиника обслуживает Ваш сектор.
  15. Я не думаю. По двум причинам. Первая: допустим я подобным путем завладел чужими деньгами. Мне хватило - бы ума не судиться за деньги полученные подобным путем. Тем более выводить их на себя. На бомжа какого - нибудь может быть. Далее. У меня есть данные о людях которые переводили деньги. Все деньги легко отслеживаются. Любые деньги всегда оставляют след. Его нужно просто увидеть. Если следовать Вашей схеме, то 122 человека украли по чуть - чуть каждый у неустановленных лиц, потом перевели нашей клиентке, а та хранила деньги на ликпей? Нелогично. Вторая: наш доверитель продает видеоуроки (авторская методика) вышивания (или вязания крестиком) и у нее были как маленькие заказы (покупали для себя) так и оптовые.
  16. Изначально я понимал, что ситуацию контролировать не буду, и в гражданском порядке любое решение будет спорным. Однозначно доказанная позиция была - бы при наличии справки о движении денежных средств по счету. В случае, если мы не получим справку (а так оно и получилось) мы пойдем через уголовное судопроизводство, поскольку все составляющие для этого пути существуют. В России дочернее предприятие. Основные данные здесь. В Днепропетровске. Как сделать выемку в Москве тех документов, которых нет в отделении в Москве? Плюс инсайдерская информация о проверках.
  17. Да хоть наркотики с ядерными бомбами через интернет продавала. Какая разница. Деньги ее. Не нравится - банк может обратиться в соответствующие структуры. Кстати о кредитках, поясните что Вы имеете ввиду.
  18. Суд первой инстанции в удовлетворении наших исковых требований нам отказал. Мотивировал тем, что мы не доказали, что деньги до сих пор находятся на счете. Приват справку о движении средств так и не предоставил. Опять рассказали что такого клиента, аккаунта, и т.д. у них нет. Сегодня подали апелляционную жалобу. Пройдем апелляцию, буду писать заяву про злочин. Консультировались со всеми. От коллег до руководства СБУ. Все в один голос говорят, что есть состав преступления. Мошенничество. Жду данные о людях, переводивших деньги. Получается, что наш доверитель получал деньги, снимал их через Ханты - Мансийский банк, ему отправляли еще деньги, а потом вдруг оказалось, и это есть в материалах дела, что такого аккаунта не существовало вообще никогда. 100 человек переводили деньги. Почему отрицается сам факт существования в системе данного аккаунта? Бред сивой кобылы.
  19. До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 18а, тел. (056) 745-22-95 Позивач: Думлер Надія Геннадіївна що мешкає за адресою: с.м.т. Федорівський Сургутського району Ханти-мансійського автономного округу - Югри Тюменської області Російської Федерації, вул. Леніна, буд. 4, квартира 39. Тел..+79227733523 Скап: tweend Ел.пошта: [email protected] Адреса для листування: 49044 м. Дніпропетровськ, а/с 2784 Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва - «Приватбанк») 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 Код ЄДРПОУ 14360570 Корр./рах. № 32009100400 в Обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ МФО 305299 тел. 8(0562)390868. Представник Позивача: Кучерин Гнат Олександрович ІПН 2853505174 49089 м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського 39/41, кв. 60 тел. (056)798-45-02; (063)798-45-02 [email protected] Адреса для листування: 49044 м. Дніпропетровськ, а/с 2784 СУДОВІ ДЕБАТИ По справі № № 412 – 4108 – 2012 2 – 412 – 3020 – 2012 за позовом Думлер Н.Г. до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів. Шановний Суд! Вами завершено розгляд цивільної справи за позовом Думлер Надії Геннадіївни до ПАТ «Приватбанк». Сторона Відповідача вважає поданий позов безпідставним а заявлені позовні вимоги – такими, що не підлягають задоволенню. Але представники Позивача доведуть як існування правовідносин, так і наявність у Відповідача грошових коштів, які належать Позивачеві. Вищезазначена справа є прецедентною. Єдиний державний реєстр судових рішень України містить лише дві справи, у яких згадується платіжна система LiqPay і обидві кримінальні. Аналіз матеріалів справи дозволяє дійти однозначного висновку про те, що: В платіжному сервісі LiqPay що емітовано ПАТ «Приватбанк» існує клієнт з рахунком (аккаунтом) +79227733523. Вищезазначена позиція підтверджується наступним: 1. Наявністю у телефонному апараті Позивача 122 СМС – повідомлень від ПАТ КБ «Приватбанк». 2. Деталізацією викликів абонента +79227733523, в якому вказується ІМЕІ телефону. 3. Відповіддю Відповідача вих. № 30.1.0.0/2 – 110516/908, відповідно до якої вказується, що аккаунт знаходиться на перевірці. Звертаю увагу суду на те, що у відповіді вказується вхідний номер заяви Позивача, а саме 43658 від 16.05.2011 року. Копії заяви та відповіді наявні в матеріалах справи. 4. Матеріали справи містять низьку менш вагомих доказів існування вищезазначеного аккаунту, таких як відповіді НБУ, виписка з поточного рахунку ПАТ Ханти – Мансійський банк Москви, онлайн – чат з ПАТ «Приватбанк». Ми вважаємо також доведеним той факт, що сім – карта 897010202226615599159 працювала в телефоні з ІМЕІ 356574022029610, який належить громадянці Російської Федерації Думлер Надії Геннадіївні. Вищезазначена позиція підтверджуеться наступним: 1. Договором про надання послуг зв’язку № 180913 від 12 травня 2009 року між ПАТ «Мегафон» та ТОВ «Нафтатранссервіс», відповідно до якого абонентський номер 79227733523 та сім – карта 897010202226615599159 надано у користування ТОВ «Нафтатранссервіс». 2. Інформаційним листом від 17.03.2011 року на ім’я керівника ПАТ КБ «Приватбанк» від ПАТ «Мегафон» відповідно до якого надано інформацію, що ТОВ «Нафтатранссервіс» є корпоративним клієнтом ПАТ «Мегафон». 3. Наказом № 167/4 відповідно до якого передано у користування абонентський номер 79227733523 та сім – карта 897010202226615599159 Думлер Надії Геннадіївні. 4. Актом приймання - передачі абонентського номера 79227733523 та сім – карти 897010202226615599159 Думлер Надії Геннадіївні. 5. Довіреністю на отримання Думлер Н.Г. деталізації розмов та СМС – повідомлень. 6. Деталізацією викликів абонента 79227733523, в якому вказується ІМЕІ телефону. Загальна сума грошових коштів, сумарно за усіма СМС складає 363 296,54 гривень. Загальна сума грошових коштів, з урахуванням штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з ПАТ «Приватбанк» складає 458770,12 гривень. Перше звернення до ПАТ «Приватбанк» датовано 19 листопада 2010 року. Звертаю увагу суду, що за кожною транзакцією знаходиться існуючий номер телефону, у якого є власник, що відправляв кошти клієнту з аккаунтом +79227733523. Незрозуміла позиція Відповідача, відповідно до якої до звернення до суду від повідомляв, що аккаунт на перевірці, а у процесі розгляду справи стверджував, що вищезазначеного аккаунту не існує. В уточнених позовних вимогах знаходяться відомості про телефонні номери, які належать операторам різних країн, у тому числі з України. За вищевказаними номерами телефонів знаходяться люди, які також користуються LiqPay, які можуть надати свідчення правоохоронним органам підтвердивши факт відправлення грошей у платіжному сервісі LiqPay саме Думлер Н.Г. Також зустрічаються телефонні номери, які належать операторам з Російської Федерації, Казахстану. Я чомусь переконаний, що найближчим часом з’явиться ще низька справ з «аккаунтами на перевірці», а іншими позивачами, на думку ПАТ «Приватбанк» обставини справ будуть нафантазовані. Всі доводи з кримінальною складовою я мусив зазначити для того, щоб надати оцінку діям відповідача і виключно для цього, адже я вважаю, що у процесі розгляду даної справи були викриті обставини, що на мою особисту думку містять ознаки складу злочину за ст. 190 КК України, (шахрайство), ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), чи/або розділу XVI КК України (Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж). Проте, оцінку діям ПАТ «Приватбанк», або його працівників, у даному випадку має давати суд. Таким чином, шановний суд, я вважаю, що навів більш ніж достатньо аргументів для прийняття у справі єдиного законного та справедливого рішення, а саме задоволення позовних вимог Думлер Н.Г. в повному обсязі. В матеріалах справи достатньо доказів, які переконливо доводять позицію Позивача. В зв’язку з викладеним, прошу суд задовольнити позовні вимоги Думлер Н.Г. в повному обсязі, стягнувши з ПАТ «Приватбанк» 458770,12 гривень. 13.11.2012 року представник Думлер Н.Г. Кучерин Г.О.
  20. Прошло заседание. Вынесли ухвалу об истребовании доказательств. Вторую. Следующее заседание на 07.11. Ждем.
  21. Спасибо всем за поддержку. Я буду держать в курсе дальнейшего хода разбирательства. Не могу дождаться справки о движении денежных средств. Пость не выполнят две ухвалы про витребування доказів. Я потом повеселюсь вместе с исполнителями и прокуратурой... (кто знает о чем я наверняка расплылся в улыбке). Будет решение - обязательно выложу.Вот еще по ликпей: http://www.banki.ru/services/responses/ban...ponseID=4067809 Приват опять "кинул" клиента.
  22. Прошло заседание суда. Следующее на конец ноября. Банк как обычно "включил дурака" у нас такого клиента нет, счета нет, денег нет. Я не я, хата не моя и т.д. Дальше привожу часть пояснений суде: ...Также ответчик указывает на то, что в единой клиентской базе ПАО КБ «Приватбанк» отсутствуют сведения о клиенте со счетом ..................... Вышеупомянутая позиция опровергается следующим: 1. Ответом Ответчика вых. № 30.1.0.0 / 2 - 110516/908, согласно которой указывается, что аккаунт находится на проверке. Обращаю внимание суда на то, что в ответе указывается входящий номер заявления Истца, а именно 43658 от 16.05.2011 года. Копии заявления и ответы имеются в материалах дела. 2. Распечаткой онлайн - чата с ПАО КБ «Приватбанк», согласно которому работник Ответчика указывает на то, что аккаунт заблокирован. 3. Обращением к Национальному Банку Украины, и ответами НБУ, согласно которым Ответчик предоставил информацию НБУ где указывает, что эмитент имеет право принять решение о приостановлении осуществления операций с использованием определенного специального средства при наличии обстоятельств, которые могут свидетельствовать о незаконном использовании платежного средства. Для устранения причин блокировки банком (ПАО КБ «Приватбанк») предложено предоставить документы, подтверждающие законность происхождения денежных средств, и документы по идентификации ЛИЦО-1 как клиента платежного сервиса LiqPay. 4. Онлайн - выпиской из текущего счета для осуществления операций с использованием банковских карт по счету № X предоставленной филиалом ОАО Ханты - Мансийский банк Москвы 5. Наличием в телефонном аппарате Истца 122 СМС - сообщений от ПАО КБ «Приватбанк». 6. Детализацией вызовов абонента .................. в котором указывается IMEI телефона. Итак, Ответчику достоверно известно о существующих обстоятельствах, Ответчик намеренно уклоняется от выполнения определения суда, согласно которого обязан предоставить справку о движении денежных средств по счету № ................. в платежной системе LiqPay. В отзыве на иск ответчик отдельно подчеркивает (страница 2 абзац 11), абонентский номер телефона не является номером банковского счета, и не является идентификатором личности. В этом - же отзыве Ответчик указывает (страница 2 абзац 2) что счетом LiqPay является номер мобильного телефона. По идентификации личности как пользователя сервиса LiqPay, то принадлежность номера телефона именно ЛИЦО-1 подтверждается следующим: 1. Договору о предоставлении услуг связи № ....... от ....... 2009 года между ОАО «МегаФон» и ООО «...........», согласно которому абонентский номер ............. и сим - карта ................... предоставлены в пользование ООО «........................». 2. Информационным письмом от ......2011 года на имя руководителя ПАО КБ «Приватбанк» от ПАО «Мегафон» согласно которому предоставлена ​​информация, что ООО «..................» является корпоративным клиентом ОАО «МегаФон». 3. Приказом № ...... согласно которому передано в пользование абонентский номер .......... и сим - карта №....ЛИЦУ-1 4. Актом приема - передачи абонентского номера ............ и сим - карты ................... ЛИЦУ-1 5. Доверенностью на получение ЛИЦО-1 детализации разговоров и СМС - сообщений. 6. Детализацией вызовов абонента .................. в котором указывается IMEI телефона. Мы, как юридическая компания, настоятельно не рекомендуем иметь с ПАО КБ "Приватбанк" никаких деловых взаимоотношений. P.S. Когда решение о взыскании средств с банка вступит в силу, материалы дела будет заверены нотариально, и отправлены в ассоциации банков по всему миру, в офис Мастеркард в США, Сенат США (там есть специальная комиссия по банковским вопросам) и т.д. (более 50 адресов) Так хочет мой клиент. Я только "за". Обеими руками.
  23. Апеляційний суд Кіровоградської області № провадження 22-ц/1190/1552/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Савченко С.М. Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Гайсюк О. В. РІШЕННЯ Іменем України 29.05.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Гайсюка О.В. суддів - Франко В.А., Белінської І.М. при секретареві - Ткаченко Т.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року, - ВСТАНОВИЛА: У квітня 2011 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. Позивач зазначив, що 12 травня 2006 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договорі за яким ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 59 330 грн. зі сплатою 17 % річних з терміном остаточного погашення не пізніше 12 травня 2011 року для придбання автомобіля FAW- CA 1041. Для забезпечення виконання цього договору Були укладені 12.05.2006 року договори застави та поруки. Предметом застави є придбаний автомобіль, а поручителем за договором поруки виступив ОСОБА_4. За кредитним договором ОСОБА_3 повинна була щомісячно сплачувати на погашення кредиту 1474 грн. 50 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, але ще до 28.09.2010 року на рахунок банку надходили кошти в розмірі передбаченому кредитним договором. 08.11.2010 року від ОСОБА_2, як спадкоємця померлої надійшла заява про здійснення перерахунку залишку суми кредиту станом на 01.11.2010 р., починаючи з дня смерті позичальника, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 прийняв спадщину, став власником автомобіля FAW, а Банк в шестимісячний термін з дня коли банку стало відомо про смерть ОСОБА_3, надіслав йому претензію, але сплатити борг спадкодавця відповідач відмовився. Станом на 11 квітяни 2011 року борг за кредитним договором становить 23 125 грн. 82 коп.. Посилаючись на ці обставини позивач просив стягнути с ОСОБА_2 на свою користь 23 125 грн, 85 коп.. У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Банку. Посилаючись на те що він є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_3, а мати за життя отримала від банку 59 300 грн., а сплатила Банку 65 980 грн., а також посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 12.05.2006 року сторони домовилися посвідчити цей договір нотаріально, але цього не було зроблено, позивач просив визнати цей кредитний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності цього договору, а саме, стягнути на його користь з Банку надмірно повернуті Банку кошти в сумі 6 650 грн. (65 980 -59 300)-(а.с.36-39). Зустрічний позов об'єднано з первісним ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року(а.с.61). Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року позов Банку задоволено, а в задоволені зустрічного позову відмовлено(а.с.94-96). В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити його зустрічний позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування судом норм матеріального права. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Представник ВАТ «Державний ощадний банку України» з доводами апеляційної скарги не погодилася. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Задовольняючи позов ВАТ «Державний ощадний банку України», суд першої інстанції помилково виходив з того, що кредитний договір від 12 травня 2006 року, на якій посилається позивач, як на підставу своїх вимог (а.с. 7-8) є укладеним. Із змісту цього договору вбачається, що сторони ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 домовилися про те, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п.8.1 Договору), але цей договір так і не був посвідчений нотаріально. Отже, цей договір так і не набрав чинності. Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України , якщо сторони домовилися укласти договір у певні формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Згідно ч.4 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Оскільки позивач і ОСОБА_3 домовилися про нотаріальне посвідчення договору від 12.05.2006 року, хоча законом і не вимагалося його нотаріальне посвідчення, то цей договір є неукладеним, бо нотаріально він не був посвідчений. Оскільки договір є неукладеним то позивач не міг вимагати від ОСОБА_3 його виконання, адже , зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів ( ч.2 ст. 509 ЦКУ). Відповідно до розрахунку наданого позивачем ОСОБА_3 отримала від Банку кошти в сумі 59 330 грн. , а повернуто Банку 65 980 грн. (а.с.14). Отже, позивач не надав суду доказів того, що ОСОБА_3 заборгувала перед банком, враховуючи, що виплата процентів інших платежів передбачалася договором який є неукладеним. Судом вірно встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51) спадщину прийняв відповідач (син померлої) ОСОБА_2 . Згідно ч.1 ст. 1282ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Але позивач так і не надав суду доказів про вартість майна, одержаного у спадщину ОСОБА_2 , хоча зобов'язаний був це зробити( ч.1 ст. 60 ЦПК України). Отже вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю. Зустрічний позов також не підлягає задоволенню, оскільки не може визнаватися недійсним кредитний договір, який є неукладеним, а тому не можуть застосовуватися наслідки недійсності кредитного договору (ст. 216 ЦК України), оскільки договір недійсним не визнано, він є неукладеним. ОСОБА_2 просить стягнути надмірно сплачені Банку кошти у сумі 6 650 грн. лише в порядку застосування наслідків недійсності договору, а не з інших підстав, суд за межі позову вийти не вправі (ст. 11ЦПК України). Наведене свідчить про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним кредитного договору і застосування наслідків недійсності договору відмовити . Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили. Головуючий суддя: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24480030
  24. Справа №2-293/2010р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2010р. м.Бердянськ Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Прінь І.П., при секретарі Бевз О.А., за участю: представника позивач Стельмаченко М.Ф., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання кредитного договору недійсним,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2009р. начальник відділення №7 Філії «Запорізьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» Куксіна Л.М. (за довіреністю) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначила, що 29.09.2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», був укладений кредитний договір № 7-2193-096рм, згідно з яким позичальник отримала кредит у сумі 9900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31% річних, строком до 29.09.2008р. Однак відповідач у добровільному порядку суму заборгованості та відсотків не сплачує, через що у неї утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.04.2009р. становить 71460,11 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 8469,41 грн., прострочених відсотків 4963,67 грн., нарахованих відсотків 136,67 грн., пені 57890,36 грн. У лютому 2010р. позивач уточнив свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом і просив стягнуту заборгованість станом на 01.02.2010р. у сумі 54817,40, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 8469,41 грн., прострочених відсотків 5100,34 грн., пені 41247,65 грн. Назва банку ВАТ «Банк»Фінанси та кредит» була змінена на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на підставі рішення Загальних зборів акціонері, що підтверджується наданим позивачем Статутом. Представник позивача Стельмаченко М.Ф. ( за довіреністю) позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити. Суду додатково пояснив, що банк уклав з ОСОБА_2 договір кредиту, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 9900,00 грн на придбання меблів у приватного підприємця ОСОБА_6 Для отримання кредиту вона принесла рахунок на придбання мякої меблі на суму 11100,00 грн. Після розгляду її заяви, вона отримала кредит у сумі 9900,грн. Зазначені грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позовні вимоги не визнали, пояснивши суду, що ОСОБА_2 дійсно через свого знайомого зверталася до банку з заявою про отримання кредиту, яку вона підписала, але у видачі кредиту їй було відмовлено, кредитний договір вона не підписувала, кредит чи інші матеріальні цінності на цю суму не отримувала. У жовтні 2009р. відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом до ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», який уточнила у листопаді 2009р., про визнання кредитного договору № 7-2193-096рм від 29.09.2006р. недійсним, оскільки такого договору з банком вона не укладала, кредитних коштів, ні товару, який вона начебто придбала за ці гроші вона не отримувала. Суду пояснила, що у 2006 році вона шукала гроші на навчання сина. ЇЇ знайомий ОСОБА_8 пообіцяв допомогти їй отримати кредит у цьому банку. Він сказав, що їй необхідно підійти в банк, взявши ксерокопії свого паспорту та ідентифікаційного коду. Дівчина з кредитного відділу задала їй ряд питань, потім дала на підпис кілька листків, які вона підписувала майже не читаючи, як потім зясувалося, це були заява на видачу кредиту та договір застави. Довідки про доходи та листок-фактуру на купівлю мякої меблі вона до банку не приносила, ніякої передплати за начебто куплений нею товар у розмірі 10% не вносила. Після підписання цих документів. Мені сказали що про результати розгляду її заяви про надання кредиту її повідомлять по телефону. Але до неї так ніхто і не подзвонив, а згодом від ОСОБА_8 вона дізналася, що з одержанням кредиту нічого не вийшло. Лише у червні 2007р. вона отримала офіційне попередження з банку про повернення кредиту. Після ознайомлення з кредитною справою, їй стало відомо, що кредит на її імя був оформлений на придбання меблів у приватного підприємця ОСОБА_6 За фактом підробки довідки про доходи ОСОБА_2 Бердянським МВ УМВС в Запорізькій області було порушено кримінальну справу. В процесі розслідування кримінальної справи було проведено судово- почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку експерта, підпис у кредитному договорі №7-2193-096рм від 29.09.2006р. виконаний не ОСОБА_2 Відповідач та представник відповідача зустрічний позов підтримали просять його задовольнити. Вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 УК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Як стверджує представник позивача, 29.09.2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 7-2193-096рм, згідно з яким позичальник отримала кредит у сумі 9900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31% річних, строком до 29.09.2008р. Зазначений кредит був виданий на придбання мякої меблі у ПП ОСОБА_6 Згідно наданого рахунку № 3 від 27.09.2009р. банк перерахував 29.09.2009р. на особовий рахунок ПП ОСОБА_6, відкритий в ВАТ КБ «Надра», 9990,00 грн. Того ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений договір застави №7-2193-096z, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у заставу банку мякі меблі «Авангард» загальною вартістю 11100,00 грн. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 особисто підписувала заяву на отримання споживчого кредиту, заявку на отримання кредиту, кредитний договір, договір застави Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, ст. економіст банку, суду показала, що оформленням кредиту ОСОБА_2 займалася вона. ОСОБА_2 прийшла в банк з метою отримання кредиту на купівлю мякої меблі. Вона допомогла їй оформити заявку на отримання кредиту. Договір застави і кредитний договір підписуються одночасно після того, як кредитна комісія прийме рішення про видачу кредиту. Зазначені договори ОСОБА_2 підписувала особисто. ОСОБА_8 дійсно дзвонив їй і казав, що ОСОБА_2 хоче взяти кредит, але всі необхідні документи приносила ОСОБА_2, і договори підписувала особисто вона. Перші місяці кредит погашався, а потім погашення припинилося взагалі. Вона дзвонила ОСОБА_2 по телефону щоб нагадати про кредит, вона казала їй що брала кредит не для себе. Разом з тим відповідач стверджує те, що вона дійсно зверталася до банка через свого знайомого ОСОБА_8 з приводу отримання кредиту на навчання сина. Під час проведення бесіди з працівником банку вона підписувала заяву на отримання кредиту і ще якісь попередні документи, необхідні, як їй пояснили, для отримання кредиту. Працівник банку сказала їй, що після розгляду питання про надання споживчого кредиту комісією вона по телефону повідомить її про результати. Однак їй ніхто так і не подзвонив, а від знайомого ОСОБА_8 вона дізналася, що банк відмовив їй у видачі кредиту. Ніякого кредитного договору вона не підписувала. Ніякого рахунку на придбання меблів банку не надавала. Приватного підприємця ОСОБА_6 ніколи раніше не знала, ніяких початкових внесків на її рахунок для придбання меблів не здійснювала. Ні грошей, ні мякої меблі не одержала. Свідок ОСОБА_6 суду показала, що ОСОБА_2 до листопада 2007 року взагалі не знала. Ніякої меблі їй не продавала. Взагалі, на той час, коли вона займалася підприємницькою діяльністю, то займалася сільськогосподарською діяльністю, торгівлею меблів не займалася. Рахунку на оплату меблів №3 від 27.09.2009р. на суму 11100,00 грн. ніколи не виписувала, взагалі в цьому рахунку стоїть не її підпис. Особисто вона у ВАТ КБ «Надра» банківського рахунку, на який були перераховані грошові кошти з ВАТ Банк «Фінанси та кредит» у сумі 9990,00 грн. не відкривала, зазначені кошти не отримувала. Ким був відкритий рахунок і хто отримав у той же день готівкові гроші їй не відомо. В судовому засіданні були досліджені копія заяви на отримання споживчого кредиту від 29.09.2006р., копія кредитного договору №7-2193-096рм від 29.09.2006р., додаток №1 до договору, договір застави №7-2193-096z, акт перевірки цільового використання грошових коштів від 29.09.2006р., заява на отримання кредиту від 29.09.2009р., в яких стоїть підпис від імені позичальника ОСОБА_2 ( а.с.83-88). Оглянути оригінали кредитної справи не виявилося можливим, оскільки вони вилучені органами внутрішніх справ з метою розслідування кримінальної справи. За повідомленням відповідача, Бердянським МВ УМВС України була порушена кримінальна справа №780810 за фактом підробки довідки про її дохід для отримання кредиту. Зазначений факт був підтверджений довідкою Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області №32/4-435 від 1.01.2010р., в якій повідомлялося, що досудове слідство по кримінальній справі зупинено за п.3 ст.206 КПК України. В процесі розслідування зазначеної кримінальної справи було проведено судово-почеркознавчу експертизу висновок експерта №350 від 23.12.2008р. ( а.с.35-40), яким встановлено, що підпис у кредитному договорі №7-2193-096рм від 29.09.2006р. виконана не ОСОБА_2, а іншою особою. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведений факт укладення кредитного договору з відповідачем. Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи, підпис у кредитному договорі №7-2193-096рм від 29.09.2006р. був виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Укладений з недодержанням письмової форми договір є нікчемним. Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами). Зважаючи на те, що підпис у кредитному договорі не належить ОСОБА_2, договір вважається таким, що не укладений. Таким чином у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити за недоведеністю. Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання кредитного договору №7-2193-096рм від 29.09.2006р. недійсним, то в їх задоволенні необхідно також відмовити з наступних підстав. Відповідно до ст.215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом; та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Частина 2 ст.1055 ЦК України передбачає нікчемність правочину, укладеного з недотриманням форми. Суд, встановивши, що правочин є неукладеним, за цією підставою залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення. Наслідки недійсного правочину до неукладеного правочину не застосовуються, оскільки вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст.16 ЦК України, відповідно підстав для його задоволення не має. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказує про нікчемність такого правочину. Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний відповідачем кредитний договір є нікчемний, оскільки укладений з недотриманням форми. Оскільки цивільно-правові наслідки при укладенні нікчемного правочину не настали, то і встановивши нікчемність такого правочину, вирішувати питання про передбачені ст. 216 ЦК України наслідки нема потреби. Керуючись ст.ст. 207, 215, 1054,1055 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,15, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд,- В И Р І Ш И В: В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Встановити, що кредитний договір №7-2193-096рм від 29.09.2006р., укладений між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» в особі начальника відділення №7 філії ВАТ Банку «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 є нікчемним. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання кредитного договору недійсним відмовити. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Суддя І.П. Прінь http://reyestr.court.gov.ua/Review/11118307
  25. Справа № 2-210/2010 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Макарчук В.О. при секретарі Кахарової В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Євпаторійського міського нотаріального округу Шендрик Світлана Андріївна про визнання договору кредиту неукладеним, договору іпотеки - недійсним, В С Т А Н О В И В Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» звернувся до Євпаторійського міського суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву мотивують тим, що 9 листопада 2006 року між Євпаторійським відділенням АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 08м-485/06, за яким банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 230000 гривень зі сплатою 18 % річних з терміном повернення 5 листопада 2011 року. За п. 3.3.4 договору позичальник був зобовязаний здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти у строк, передбачений п.п. 1.1, 2.5 договору кредиту та графіком погашення. На підставі п.п. 4.2, 4.3. договору при простроченні строків здійснення платежу позичальник повинен сплатити пеню у розмірі 1 % у валюті кредиту, вказаній у п. 1.1 від несвоєчасно повернутої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобовязань за кредитним договором, а також виплатити штраф у розмірі 25 % від суми кредиту за кожний випадок порушення вимог п.п. 3.3.2 - 3.3.6, 3.3.8 - 3.3.15 договору. Однак в супереч зазначених умов договору взяті на себе зобовязання ОСОБА_1 не виконав, внаслідок чого станом на 20 жовтня 2007 року він заборгував банку 198 434 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості по кредиту на суму 195500 гривень 03 копійок, по процентам - 2934 гривень 44 копійки. Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за договором кредиту ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором № 2257 від 9 листопада 2007 року в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1. Оскільки у добровільному порядку заборгованість по кредитному договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погашена, просять звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною у розмірі 303 000 гривен, яка визначена сторонами у договорі іпотеки, для задоволення вимог «Укрсоцбанк» по кредитному договору № 08м - 485/06 від 9 листопада 2006 року на загальну суму 198 434 гривні 47 копійок, а також за витратами по сплаті судового збору на суму 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. Також просять відповідно до ч. 2 ст. 39, ст.. 40 Закону України «Про іпотеку» висилити усіх мешканців, які зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1. В уточненій заяві Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 08м - 485/06 від 9 листопада 2006 року у розмірі 519674 гривні 25 копійок та звернення стягнення на заставлена майно - квартиру АДРЕСА_1. (т. 1 а. с. 159) ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали суду зустрічну заяву до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Євпаторійського міського нотаріального округу Шендрик С. А. про визнання договору кредиту № 08 м - 485/06 від 9 листопада 2006 року неукладеним, договору іпотеки № 2257 від 9 листопада 2006 року - недійсним. Заява мотивована тим, що 9 листопада 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір кредиту № 08м - 485/06, за п. 1.1 якого Євпаторійське відділення банку взяло на себе зобовязання видати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 230 000 гривен з виплатою 18 % річних, але грошові кошти видані не були, платіжних документів про видачу кредитів немає. 9 листопада 2006 року для забезпечення договору кредиту ОСОБА_2 уклав з Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір іпотеки, предметом якого стала трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Оскільки договір кредиту не виконаний, то і договір іпотеки ОСОБА_2 також повністю не оформив, ним не було укладено договору страхування предмету іпотеки та не була підписана угода про оцінку предмету іпотеки. Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, «Укрсоцбанк» надав суду підроблені угоду про оцінку предмету іпотеки, договір страхування предмету іпотеки, сфальсифіковані електрофотокопії платіжних документів. У листі від 21 серпня 2007 року № 562212586 за підписом начальника Євпаторійського відділення «Укрсоцбанк» зазначено, що у кредитній справі відсутні оригінал довідки Державної податкової інспекції про валовий прибуток поквартально та 1 квартал 2007 року чи звіт субєкту підприємницької діяльності за 2006 рік та 1 квартал, 2 квартал 2007 року, довідка з «Райффайзен - банку - Аваль» про існування заборгованості по кредиту, свідоцтво про оплату єдиного податку за 2006 та 2007 роки. Таким чином необхідних документів для укладення кредиту за листопад 2006 року у банку не було. ОСОБА_1 укладав 9 листопада 2006 року договір кредиту з банком як приватний підприємець і поставив на договорі печатку приватного підприємця, але в суд надана електрофотокопія договору кредиту, укладеного з ОСОБА_1 як з фізичною особою. ОСОБА_1 не утримував грошові кошти від банку, у звязку з чим кредитний договір фактично є підписаним, але не укладеним. На підставі викладеного просять договір кредиту № 08 м - 485/06 від 9 листопада 2006 року, підписаний між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» визнати неукладеним, а іпотечний договір № 2257 від 9 листопада 2006 року - недійсним. У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, зустрічній позов не визнала, зазначивши, що заявки на видачу готівки та заявки на перерахування готівки підтверджують факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів, їх отримання та повернення, порушень умов кредитного договору з боку банку допущено не було. Відповідач ОСОБА_2 та представник по довіреності відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, свій зустрічний позов підтримали. Відповідачка ОСОБА_3 третя особа за зустрічним позовом та у судове засідання не зявилися. Про день, час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності на підставі наданих доказів. Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в силу наступних підстав. Як вбачається з п.п. 1.1, 2.4, 2.5 договору кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року (т. 1 а. с. 7-14) Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» взяв на себе зобовязання надати ОСОБА_1 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 230 000 гривень зі сплатою 18 процентів річних, з порядку погашення заборгованості за кредитом згідно графіку погашення та кінцевим терміном повернення до 5 листопада 2011 року. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму дійсної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту, щомісячно, за методом факт/ 360, де факт - фактична кількість днів у місяці, 360 - умовна кількість днів у році. У разі прострочення строків платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів згідно графіку, та визначених п.п. 1.1, 2.5, 2.8.3, 3.2.4, 3.3.4, 3.3.6, 4.5, 5.4 договору, ОСОБА_1 зобовязувався сплатити банку пеню у розмірі 1 % у валюті кредиту, вказаній в п. 1.1. від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобовязань за договором. При порушенні вимог п.п. 3.3.2 - 3.3.6, 3.3.8 - 3.3.15 договору ОСОБА_1 зобовязувався сплатити банку штраф у розмірі 25 % від суми кредиту, визначеної п. 1.1 договору, за кожний випадок. Відповідно до заяви від 9 листопада 2006 року ОСОБА_1 у касі Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» було видано 230000 гривень (т.1 а. с. 54, 67). Заявами на переказ готівки № kr 72904 від 7 серпня 2007 року до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 для погашення кредиту та відсотків було внесено 7050 гривень 67 копійок, за № kr 46255 від 5 лютого 2007 року на суму 7279 гривень 49 копійок, за № kr 35761 від 5 грудня 2006 року на суму 6938 гривень, за № kr 42144 від 5 січня 2007 року на суму 4172 гривні 58 копійок, за № kr 64142 від 7 червня 2007 року на суму 3833 гривні 33 копійки, за № kr 59860 від 8 травня 2007 року на суму 7208 гривень 58 копійок, за № kr 55481 від 6 квітня 2007 року на суму 7162 гривні 58 копійок, за № kr 50936 від 6 березня 2007 року на суму 6892 гривні 33 копійки, за № kr 69775 від 11 липня 2007 року на суму 3833 гривні 33 копійки ( т.1 а. с. 52 - 53, 55 - 61, 68 - 76). Станом на 18 серпня 2008 року ОСОБА_1 Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» була нарахована заборгованість по кредиту у розмірі 195500 гривень 03 копійки, по процентам - 36951 гривню 44 копійки, пеня - 28972 гривні 78 копійок, штраф - 172500 гривень, а усього 519674 гривні 25 копійок. (т. 1 а. с. 162-163) Згідно з висновком почеркознавчої експертизи Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 17 травня 2010 року № 999 підписи від імені ОСОБА_1 у договорі кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року у графах «від імені позичальника ОСОБА_1, та у графі «Сторона 2. Позичальник» виконані, вірогідно, не ним, а іншої особою. Підписи від імені ОСОБА_1, розташовані у договорі кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року у графах «Від імені позичальника ОСОБА_1» та у графі «Сторона 2. Позичальник», і в договорі № 485/ 440 від 1 серпня 2005 року у графі «Від імені Клієнта» «Сторона 2. Клієнт» виконані різними особами. Відповісти на питання, ким ОСОБА_1 чи іншою особою виконані підписи у заявах на видачу готівки № 27 від 9 листопада 2006 року у графі «Підпис отримувача», у заявах на переказ готівки № kr 72904 від 7 серпня 2007 року, № kr 46255 від 5 лютого 2007 року, № kr 35761 від 5 грудня 2006 року, № kr 42144 від 5 січня 2007 року, № kr 64142 від 7 червня 2007 року, № kr 59860 від 8 травня 2007 року, № kr 55481 від 6 квітня 2007 року, № kr 50936 від 6 березня 2007 року, № kr 69775 від 11 липня 2007 року у графі «Підпис платника» не представляється можливим по причині малого обєму графічного матеріалу, який міститься у досліджених підписах. (т. 2 а. с. 73- 76). Відповідно до судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 9 червня 2010 року № 1000 заява на видачу готівки № 27 від 9 листопада 2006 року, за якою ОСОБА_1 отримав кредит № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року, оформлена з дотриманням Інструкції про касові операції у банках України від 14 серпня 2003 року № 337. Банківська операція з погашенню кредиту готівкою за договором кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року відображаються у бухгалтерському обліку банку по кредитному рахунку № 22038485347541. Провести аналіз облікових даних з питань погашення кредиту не представляється можливим, оскільки операції по видачі кредиту, нарахування процентів за користування кредитом, погашенню кредиту за договором кредиту № 08м-485/ 06 від 9 листопада 2006 року повинно відображатися у бухгалтерському обліку банку на відповідних рахунках. Документом, який узагальнює усі операції по рахункам ОСОБА_1 за договором кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року є меморіальний ордер чи виписка банку за відповідним кредитним рахунком, по рахунку простроченої заборгованості, по рахунку нарахованих доходів по кредиту, однак дані документи на дослідження надані не були. (т. 2 а. с. 78 - 84). Ст. 1054 ЦК України закріплено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ст. 543 ч. ч. 1, 4 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решта солідарних боржників перед кредитором. На підставі ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, заставою, одним із видів якої є іпотека. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому недійсне зобовязання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобовязання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. (ч. 1, 2 ст. 548 ЦК України). Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 жовтня 2006 року № 12230718 ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі розпорядження Ради Міністрів Української АССР від 21 серпня 1991 року № 353-р належить квартира АДРЕСА_1. (т.1 а. с. 189), яка зареєстрована на його імя 23 липня 1993 року, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія (т. 1 а. с. 192). За нотаріально посвідченою згодою дружини ОСОБА_3 зазначену квартиру він передав в іпотеку на підставі договору іпотеки № 2257 від 9 листопада 2006 року, за яким він є майновим поручителем ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» для забезпечення виконання грошових зобовязань за кредитним договором. (т. 1 а. с. 190, т. 2 а.с. 93 - 94). У матеріалах справи міститься угода про оцінку предмету іпотеки, укладена 9 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, за якою ОСОБА_2 як майновий поручитель ОСОБА_1 в якості забезпечення зобовязання за договором кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року, передав в іпотеку трьохкімнатну квартиру № 30 загальної площі 83, 6 кв. м, жилої площі 53, 3 кв. м у будинку № 82 по вул. 9 Травня в м. Євпаторії, яка оцінена у 303000 гривень. (т. 1 а.с. 15), а 10 листопада 2006 року за договором № D 8485-018/ 06/СМ уклав договір страхування майна (іпотеки) у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» згідно зі ст. 8 Закону України «Про іпотеку» застрахував майно, що знаходиться у його власності та є предметом застави (іпотеки) (т.2 а.с. 95 - 98). Однак за висновками почеркознавчих експертних досліджень Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 1013 від 8 липня 2008 року, № 1764 від 24 липня 2009 року, проведених у рамках кримінальної справи, порушеної за заявою ОСОБА_2 по факту підробки документа за ознаками ст. 358 ч. 1 КК України, підпис від його імені в електрофотокопії угоди про оцінку предмету іпотеки від 9 листопада 2006 року у графі «іпотекодавець - поручитель» виконана не ним, а іншою особою; підпис у договорі страхування майна (іпотеки) № D 8485-018/ 06/СМ від 10 грудня 2006 року та у додатку до нього виконані не ним, а іншою особою (т. 2 а.с. 99-103). В силу ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Беручи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що оскільки договір кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року ОСОБА_1 не підписував, що викликає сумніви і в отриманні ним грошових коштів, а доказів того, що Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» йому видавалися 230000 гривень не надано, договір кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року належить визнати неукладеним, у звязку з чим посвідчений для його забезпечення договір іпотеки № 2257 від 9 листопада 2006 року є недійсним. В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 290 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень. Керуючись ст.ст. 525, 526, 543, 546, 548, 554, 625, 651, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Євпаторійського міського нотаріального округу Шендрик Світлана Андріївна про визнання договору кредиту неукладеним, договору іпотеки - недійсним повністю задовольнити. Визнати договір кредиту № 08м-485/06 від 9 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» неукладеним. Визнати договір іпотеки № 2257 від 9 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» недійсним. Стягнути з Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 290 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень. У задоволенні позовних вимог Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обємі.. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Суддя В.О. Макарчук http://reyestr.court.gov.ua/Review/10494623