sofi

Пользователи
  • Число публикаций

    2530
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    7

Весь контент пользователя sofi

  1. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. Самая неприятная формулировка. и ее можно понимать, как с одной стороны, так и с другой. должны стянуть за один месяц проценты,пеню на тело и за два месяца пеню на проценты, если пропущен срок по телу не более одного месяца, так что ли? ну вроде законно Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. д о с т а л и уже своим выборочным кривосудием, кредитное рабство в прямом смысле, легализация доходов банков ну и как это понимать? на что они намекают? пока не выполнил обязательство, проценты по кредиту будут щелкать вечно? срок на предъявление иска ничем не ограничен, и через 100 лет могут требовать в пределах 3-х годичной давности а в кредитных договорах в основном срок действия договора от обеда до забора, до повного погашення, хотя такое определение не вказуе на подию,що мае неминуче настати, и по закону такой договор считается не заключенным, но это обстоятельство мы прощелкали, вернее суды на это не обращают внимание
  2. какие там преимущества возникли/ не возникли у банка суд никак не волнует!, так же как не волнует и то что банк нарушает "регламентирующее" законодательство в процессе своей деятельности, в даном процессе суд это устанавливать не будет, а если вдруг установит, то ,имхо, ему нужно будет принимать "окрему ухвалу" Много Вы таких видели в спорах с банками? из последней практики судов, судя по информации с этого форума и не только, замечается тенденция "ухода" судов от законов и вынесения решений исключительно по "праву", "забив" при этом на закон. то есть "закон не писан для суда" - это сегоднешнии реалии, для них (судов) теперь, по-видимому, решение суда не обязательно должно быть законным, достаточно, чтобы оно было "справеливым", то бишь соответствовать фактическим обстоятельствам исходя из этого , мне кажется, вам также упорно нужно отстаивать свое право на том основании, что право банка ( в связи с вынесением решения суда по досрочному возрату) начислять % ПО КРЕДИТУ уже реализовано, а Вы отвечаете по своим обязательствам не по хотелкам банка, а на основании кред. договора, в котором срок кредитования был в одностороннем порядке изменен, о чем имеется и решение суда. сюда же и п.3 ст61 ЦПК., ч.2ст14ЦК., ст.56 ЗУ о БиБД пысы. после вынесения решения судом вы свои обязательства перед банком не нарушали, все что суд установил -оплатили, а у банка отсутствует право требовать то что не предусмотрено договорм.
  3. які підстави визнання недійсним неукладеного договору?!
  4. В 26.06.2016 в 13:01, lifemir сказал: Александр Довгаль http://ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=314113 УЖЕ ПОДАЛ В КСУ ПО ПОВОДУ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ, ЖДЕМ ПОЗИЦИИ КСУ прочитала...((( ксу має сказати, що п.п. "в","г" п.4 ст.5 Декрету стосуютсь валютних операцій між резидентами і нерезидентами, операції між резидентами - в гривні ст.3 Декрету (імператив) дозволяются між резидентами валютні операції повязані з переходом права власності і усе.
  5. носите ваши денюжки!!! у привата ни одна квитанция больше года не сохраняется, то ли бумага такая, то ли чернила, а вместо печати у них цифровая подпись и шо тут скажешь!? ладно, нет договора на вклад, нет %, но денежки то должны вернуть гуманные наши, все по ЕСПЧ
  6. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 липня 2016 року м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання, відшкодування майнової та моральної шкоди за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, в с т а н о в и л а : У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання, відшкодування майнової та моральної шкоди. Позивач зазначав, що 14 та 20 січня 2014 року між ним і філією ПАТ КБ «ПриватБанк» в АР Крим укладено договори банківського вкладу, за якими позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 500 тис. та 250 тис. доларів США на строк до 14 та 20 січня 2015 року відповідно зі сплатою 4 % річних. ОСОБА_1 також зазначав про те, що до закінчення строку дії вказаних депозитних договорів він неодноразово звертався до банку із заявами про їх розірвання та повернення внесених ним коштів, проте банк йому відмовив. Посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів на першу його вимогу не повернуло, позивач просив розірвати ці договори банківського вкладу та стягнути з відповідача: 750 тис. доларів США заборгованості за договорами банківського вкладу, 1 тис. 233 долари США – 3 % річних, 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 25 тис. грн судових витрат. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 23 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив. Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 22 квітня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання та ухвалив у цій частині нове рішення, яким договори банківського вкладу від 14 і 20 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_1 та філією ПАТ КБ «ПриватБанк» у АР Крим, розірвав; стягнув з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 500 тис. доларів США за договором від 14 січня 2014 року, 250 тис. доларів США за договором від 20 січня 2014 року та 25 тис. 966 грн 98 коп. – 3 % річних. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання скасувала та залишила в силі в цій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року; у решті – рішення апеляційного суду залишила без змін. У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 1058, 1059 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви ОСОБА_1 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня, 21 і 28 жовтня 2015 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_1 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке. За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно. У справі, яка переглядається, суди встановили, що не було дотримано письмової форми договорів банківського вкладу від 14 і 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк». На підтвердження внесення зазначених грошових сум на депозитні рахунки позивач надав фотокопії: заяв на вклад, банківських виписок від 24 жовтня 2014 року та 15 лютого 2015 року та квитанції від 14 січня 2014 року про внесення 500 тис. доларів США, яка не відповідає вимогам закону та не містить обов'язкових реквізитів, визначених пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, а саме: не завірена печаткою ПАТ КБ «ПриватБанк», взагалі відсутній її оригінал; при цьому також немає оригіналу касового документа, оформленого згідно з касовими операціями, визначеними зазначеною Інструкцією, про прийняття від ОСОБА_1 банком 20 січня 2014 року суми коштів у розмірі 250 тис. доларів США. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, установивши, що наявні в матеріалах справи фотокопії заяв з проханням позивача оформити вклади, довідок і квитанції без обов'язкових реквізитів не можуть свідчити про дотримання письмової форми договорів банківського вкладу, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Разом з тим у наданих заявником для порівняння ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ містяться такі висновки: - ухвалою від 19 серпня 2015 року касаційний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав допущення судами попередніх інстанцій порушень норм ЦПК України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме нез’ясування, чи була дотримана письмова форма договору банківського вкладу; - в ухвалах від 21 і 28 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що письмова форма договорів банківського вкладу є дотриманою, що підтверджено належними та допустимими доказами. Таким чином, порівняння вищевказаних судових рішень із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог. Отже, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України необхідно відмовити. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а : У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року відмовити. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України. Головуючий Л.І. Охрімчук Судді: В.І. Гуменюк Н.П. Лященко В.М. Сімоненко А.Г. Ярема
  7. Индусы - уже года четыре, как департамент Привата, Мороз был главным по коштам, Зосименко - по заставам, а АСРС каким -то чудесным образом только их выбирала Мороз, как всегда морозится, не решения, а тупо скопированые заявы прихвата, когда сказать нечего, то прикрылись ЕСПЧ. а это как? админ по ЦПК и с подсудностью все как -то стремно ну вы поняли - самый гуманный
  8. возможно не понимаю, поэтому хочу разобраться просто исхожу из того, что сроки в ст. 559 ч.4 - преклюзивные, т.е прекращающие действие договора поручительства. срок по поручительству - должен быть указан в акцессорном договоре , если же такой срок не указан, (от забора до обеда=до повного погашення - это не срок, ВСУ уже признал это) , то срок , по истечении которого обязательства поручителя прекращаются и соответственно кредитор вправе заявить свои требования - 6 месяцев поскольку направлением по почте требований к поручителю добиться желаемого (добровольной оплаты) кредитору весьма проблематично, то для принудительного взыскания он должен обратиться в суд в пределах этих 6 месяцев (+30 дней). По истечению этого срока договор поруки - прекращается. А на нет - и суда нет и я о том же. Отсчет шестимесячного срока - від дня настання строку виконання основного зобов’язання , о котором заемщик и/или поручитель узнают из вымоги про дострокове повернення. .
  9. почему Вы так считаете? В постановлении ничего подобного не усматриваю, напротив, суд для установления сроков принял во внимание именно требования (досудебные) Но тут же у меня вопрос:какой срок предоставляется кредитору для искового заявления своих требований к поручителю в случае предъявления досудебного требования в установленный 6-месячный срок; существует ли практика ВСУ по этому поводу? Ваша позиция о важности даты предъявления иска, а не требования, верна в том аспекте, что после 6 месяцев поручительство прекращено и у кредитора отсутствуют основания для защиты своего права. имхо
  10. очень хочется увидеть мотивировку суда. По сути, суд взыскивая тело и просроченное тело, никаких пропусков срока ИД не усмотрел, с чем,соб-но согласен ответчик (справедливо). Но судья отказывает во взыскании %, смущенная списанием безнадеги за счет страх резерва, (суд сроки ид не считает нарушенными). тема интересна тем, что суд не взыскал просроченные проценты!!!! Почему?! на форуме тема о правомочности банков начислять % на просроченное тело (в случае с использования банками права досрочного требования погашения всего кредита) уже поднималась, но ни к чему не пришли. списание безнадеги в банковском учете никак не влияет на правоотношения между кредитором и должником, но что же изменилось, если суд отказывает банку во взыскании процентов?
  11. суд может сказать, что вам мешает получить это непосредственно у банка или налоговой? Налоговой то уж точно скрывать нечего.
  12. д.б. -должна быть )))) не знаю , надо смотреть НК. я так поняла, что суд не усмотрел "подарка" от банки, а взыскал сумму, т.к. срок ИД не прошел? теперь нужно с налоговой разруливать, от двойного налогообложения уходить? Скажите пжт, а у вас был открыт счет в банке по этому кредиту? или банк как агент налогового контроля настучал в налоговую, а Вас в известность не поставил?
  13. 164.2.7. сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, по списанной задолженности за счет резерва по истечении 180 дней срок ИД вовсе не прошел. так что ст.НК другая д.б.
  14. А ссылочку с ребредингом флага в зап. Украине? И чего это Вы пишите "западной" с большой буквы, ау, 2015 год на дворе, если не предполагать, страшно сказать, умысел ... в тему : Владимир Путин подписал указ об учреждении нового профессионального праздника. Называется: «День сил специальных операций». Будет отмечаться 27 февраля. В этот день год назад вооруженные люди без опознавательных знаков заняли здание Верховного Совета и Совета министров Крыма. а вы говорите, что путин не виноват. Да он сам об соей причастности и указы выдает.
  15. Это совок! Гос-во в лице през-та, генсека и т.п. отвечает за то что во дворе мусор, в подъезде загажено и крыша в доме протекает - типичный подход наших граждан. Да, путин виноват, а кто еще?
  16. доход -это то что получено, или ожидается в получении, даже "нематериальное". проценты - это доход банка и если он вам , физлицу "простил" , что ваще как-то не увязывается с их деятельностью, то его проблемы. Для юрлиц -субъектов предпринимательской деятельности - может быть и неуплаченные % доход, но точно не для физлица. Попробуйте дать себе ответ: какое благо вы приобрели в связи с прощением начисленных процентов? услугу банка вы получили дешевле, так как что-то было уплачено все таки. практика судов разная так как суд в ситуации "иди туда - стой здесь". В ПК написано - основной долг, а объяснений этому термину нет. Декларация о доходах физлиц, регламентир.НКУ (ПК укр.) 14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
  17. и еще: где указано, что проценты по кредиту входят в основной долг????? Вы разобрались в этом? нараховані банком відсотки по кредиту жодним чином не являються для клієнта нарахованим або отриманим доходом. Проценти - це доход банку. А отриманні в кредит гроші і неповернуті кредитору - доход клієнта. В данонм случае кредит (тело) 100% возвращено. Но банк не получил запланированную прибыль или даже понес убытки, так он ведет свою предпринимательскую деятельность, клиент за это не несет никакой ответственности. так что не заморачивайтесь, на всякий случай у вас есть справка что тело вы погасили, то есть никакого доходу не отримали.
  18. то что было урегулировано допсом совсем не обозначает, что в это же время было решение Правления (так в вашем договоре) о списании (аннулировании). Почему по - вашему отчетный период до мая????? очетный период -год. Если решение было , как написал в своем письме банк 14.10.2014, то письмо полученное в феврале 2015, дает вам возможность включить в ДФЛ за 2014г указанную сумму прощения. если ДФЛ была подана раньше, то подается уточненная. Срок подачи до 01.05. Я не интересовалась, сдают ли банки поквартальную налоговую отчетность, но в любом случае - октябрь - 4-й квартал - в годовой. Выходит банк в своем годовом , за2014г. отчете и показал это, но он показывает общую сумму по всем таким соглашениям, отдельно по клиентам в налоговой регистрируются только банковские счета, открытые на клиента.
  19. Для чего Вам это? Вы хотите поспорить с налоговой? У меня к ПК - идиосинкразия отчетный период с01.01 по 31.12, до 01.05 - срок сдачи декларации для ФЛ о сроках направления уведомлений есть в ПК, в данном случае в течении отчетного периода, для ФЛ -год исходя из того что вы описали, трудно сказать, когда действительно принималось решение об аннулировании, может и в декабре 2013, но банк утверждает, что 16.10.2014, Вам есть чем опровергнуть? НЕТ. податковий период 2014год. а Вы установили, что такое "основна" сумма боргу, входят ли в нее проценты?
  20. Конкретизируйте, в чем собственно обвиняете ту же Яресько. Я не защищаю ее, и я не знаю, не компетентна, какие действия конкретно Минфин должен был сделать/ не сделать, чтобы ситуация улучшилась, что в его работе есть главным и неглавным. Но вы сделали информационный выпад против конкретного чиновника, если у вас есть достоверная информация по поводу "других задач", по действию/бездействию чиновника, которые привели к такому плачевному результату, а так же случаи укрывательства или безнаказанности за противозаконные действия то расскажите нам всем.
  21. Народ имеет то правительство которое он заслуживает, а власть имеет тот народ, который ее заслужил. Какие проблемы? Вы себя противопоставляете 97%? Вы считаете себя умным, не козлом и не сволочью и хотите чтобы было по -вашему, вопреки всем (97%)? Вы предлагаете свою диктатуру? К чему вы призываете и кто вы такие? каким образом вы представляете себе обретение власти над теми, кого вы так откровенно так нелицеприятно называете?
  22. то как банк у себя отобразит не имеет значения. "ПАТ "Укрсоцбанк" повідомляє, що 16.10.2014 Банком здійснено анулювання заборгованості за договором кредиту № ............. від ............ 2007 р. (що включає заборгованість по нарахованим процентам) в сумі ...... грн. Вносить как доход в декларацию ФЛ за 2014г.
  23. В какой "связке" находится Минфин и НБУ? Чем это утверждено, закреплено и как должно выполняться? Объясните пожалуйста. В чем именно выражается бездействие, какие предписанные каким законом действия должен совершить чиновник (Яресько), которые бы предотвратили бы упадок государства? Перечислите по статьям, пож-та. Законопроект внесен в Раду еще на прошлой неделе, а спикер еще даже не объявил о внеочередном созыве, так что вполне впору Яценюку "паниковать", именно для того чтобы Вы не обвинили его в бездействии.