vekt

Справа № 2-126/2010 р. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2010 року Костопільський районний суд Рівненської області в складі : головуючого-судді Олійника П.В. при секретарі Юрчик К.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( надалі Банк ) до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки і піклування Костопільської міської ради, про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист порушеного права споживача та визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся в районний суд з позовом до відповідача, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2007 року в розмірі 17529,45 доларів США звернути стягнення на квартиру в м.Костопіль по вул.Степанській, 121/17 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, виселити відповідача з цієї квартири зі зняттям її з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві. Відповідач ОСОБА_1 звернулася в районний суд із зустрічним позовом до ЗАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року, договору іпотеки квартири № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року та стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог покликається на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві. В судовому засіданні представник Банку позовні вимоги підтримав повністю та по аналогічних мотивах. Крім того, заперечив проти зустрічного позову та пояснив, що кредит в іноземній валюті було надано відповідно до ліцензії Національного банку України і при укладенні кредитного договору відповідачу була надана повна інформація про умови договору. Просить позов задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що при укладенні кредитного договору відповідачу не було надано повну інформацію про сукупну вартість кредиту з урахуванням всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов’язань позичальника, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту. Кредитний договір було укладено з порушенням чинного законодавства та при відсутності у позивача індивідуальної ліцензії на надання кредиту в іноземній валюті. Позивачем з порушенням чинного законодавства було підвищено кредитну ставку. Відповідач неодноразово зверталася до позивача із заявами про реструктуризацію кредиту, однак, Банк безпідставно відмовляв в задоволенні заяв та ставив вимоги про передачу в заставу додаткового майна. Крім того, при укладенні кредитного договору та договору іпотеки було порушено права неповнолітньої дочки відповідача, оскільки, договори було укладено без згоди органу опіки та піклування. Просить зустрічний позов задоволити, а в задоволенні позову Банку відмовити. Представник третьої особи органу опіки і піклування Костопільської міської ради заперечила проти позову Банку, оскільки кредитний договір та договір іпотеки були укладені без дозволу органу опіки і піклування, а в результаті виселення відповідача із квартири будуть порушені права малолітньої дочки відповідача. Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає, що в задоволенні позову Банку необхідно відмовити, а зустрічний позов підлягає до часткового задоволення. Судом встановлено, що 17 вересня 2007 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на підставі кредитного договору № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року та договору іпотеки квартири № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року надав відповідачу кредит у сумі 21560 доларів США зі сплатою 1,0 відсотків на місяць на строк до 17 вересня 2022 року та з погашенням відповідно до графіка погашення заборгованості по кредиту, згідно якого відповідач зобов’язаний погашати заборгованість щомісячними платежами у розмірі 231,04 доларів США щомісячно. В забезпечення кредитного договору Банком та відповідачем 17 вересня 2007 року було укладено договір іпотеки квартири, згідно якого відповідач передала в іпотеку Банку квартиру в м.Костопіль по вул.Степанській, 121/17. Відповідно до кредитного договору даний кредит був отриманий відповідачем для придбання нерухомості. Сторонами також було встановлено, що погашення основного боргу по кредиту та сплату відсотків Позичальник здійснює у валюті кредиту, тобто в доларах США. Разом з тим, у відповідності зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України, чого не було у кредитному договорі від 17 вересня 2007 року. Згідно ч.1 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України. Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч.2 ст.524 ЦК України сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Іноземна валюта як засіб платежу, зокрема, за зобов'язаннями, відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця ( національна валюта ) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Згідно ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу-лювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. У відповідності до Правил Національного Банку України використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007 року N 200 були передбачені випадки використання іноземної валюти. Однак, у даних Правилах була відсутня вказівка про надання кредиту в іноземній валюті, а тому використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу в інших випадках дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається Правлінням Національного банку України. Відповідно до п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцен-зування згідно з цим Декретом. Згідно п.2 та 3 ст.5 зазначеного Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а саме на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, з правом відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами. Підпунктами "в", "г" пункту 4 ст.5 Декрету встановлено, що для проведення резиде-нтами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальні ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно п.5 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. В судовому засіданні представник Банку не представив будь-якої ліцензії або іншого письмового дозволу НБУ на право здійснення позивачем валютних операцій ( в тому числі видача кредитів ), покликаючись при цьому на те, що позивач має всі ліцензії на здійснення валютних операцій і вже виграв не одну судову справу щодо ліцензій на здійснення валютних операцій. Як вбачається із кредитного договору та договору іпотеки, кредит був наданий відповідачу - резиденту України для придбання нерухомості, тобто для розрахунків з іншим резидентом України. Відповідно до ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» уповноважені банки, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Закрите акціонерне товариством комерційний банк «ПриватБанк» як агент валютного контролю мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України не здійснювали розрахунків в іноземній валюті один з одним через нього як кредитну установу, а тому не мав права надавати кредит в іноземній валюті для розрахунків між резидентами України. Навіть наявність у Банку права надавати кредити в іноземній валюті, чого не було доведено представником Банку в судовому засіданні, не звільняє його від обов'язків агента валютного контролю, передбачених ч.2 ст.13 згаданого вище Декрету. Навпаки, застосування цього права всупереч вищенаведеним обов'язкам було б, з боку Банку, зловживанням правом, яке відповідно до ч.3 ст.13 ЦК України не допускається. З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що при наданні Банком та отриманні відповідачем кредиту у доларах США, а також здійсненні відповідачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені наступні норми закону: ст.99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня; ст.524 ЦК України, яка визначає, що зобов’язання повинно бути визначено в грошовій одиниці України – гривні; ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня як грошова одиниця ( національна валюта ) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь- яких обмежень на всій території України; Постанови Національного банку України від 30 травня 2007 року N 200 « Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», які встановлювали випадки використання фізичним та юридичним особами іноземної валюти як засобу платежу у розрахунках на території України; ст.3, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275. Згідно ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України – принципу спра-ведливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду відповідача - споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, Банк пере-кладає, як суб’єкт підприємницької ( господарської ) діяльності, виключно на відповідача – позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 ЦК України. Таким чином, використання Банком долара США як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище відповідача, як споживача, порівняно з Банком ( надавачем фінансових послуг ) в разі настання певних подій, що дає право для відповідача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» за своїм вибором вимагати визнання кредитного договору недійсним. В судовому засіданні також встановлено, що у відповідача є неповнолітня дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відповідно до ст.3 СК України є членом сім ’ ї відповідача і згідно ст.11 та 18 Закону України «Про охорону дитинства» має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Згідно ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками ( усиновлювачами ), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. В судовому засіданні встановлено, що кредитний договір та договір іпотеки квартири були укладені без дозволу органів опіки та піклування. Посилання представника Банку на те, що позивач просить виселити лише відповідача, а не її дитину, не заслуговує на увагу, оскільки, суперечить ст.14 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що д іти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідпо-відність його змісту ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. З огляду на вищевказане, вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані, підтверджені матеріалам справи та підлягають частковому задоволенню. Зокрема, зустрічний позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсним договору іпотеки квартири в повному обсязі. Щодо позовної вимоги зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним, то, враховуючи, що відповідачем кредит було отримано, суд вважає за необхідне застосувати норми ст.217 ЦК України, які припускають визнання договору недійсним лише в окремій частині, та, в зв’язку з порушеннями при укладенні кредитного договору вказаних вище нормативних актів, визнати недійсним лише п.7.1 договору в частині умов про ціну зобов’язання, валюту розрахунків та порядок розрахунків. В зв’язку із задоволенням зустрічного позову суд відмовляє в задоволенні позову Банку. При цьому суд також враховує наступне. Відповідно до ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що, як що кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. В судовому засіданні представником Банку не надано доказів направлення позивачем та отримання відповідачем такого повідомлення. На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 212 ЦПК України, ст.99 Конституції України, ст.5, п.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови Національного банку України від 30 травня 2007 р. N 200 « Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» , ст.13, 16, 192, 203, 215, 217, 224, 524, 533 ЦК України, суд В И Р І Ш И В: Відмовити в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки і піклування Костопільської міської ради, про звернення стягнення. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист порушеного права споживача та визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним - задовольнити частково. Визнати частково недійсним кредитний договір № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, а саме п.7.1 договору в частині умов про ціну зобов’язання, валюту розрахунків та порядок розрахунків. Визнати недійсним договір іпотеки квартири № ROTOG0000000148 від 17 вересня 2007 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. СУДДЯ : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852041

ЗУпроБанки: Операции, перечисленные в банковской лицензии являются исключительно банковским ХозКод: финансовое посредничество не совершается иншими (валютой) операциями, а банковскими, т.е. теми, что перечислены в той из лицензий, которая в ЗУпроБанки называется банковской. Законами определено, что кредит имеет статус одной из пяти ОСНОВНЫХ (!!!-ЧИТАЙ КОДЕКС) исключительно (ЗУпроБанки) банковских (Кодекс+ЗУ) операций. А не инших(!!!-ЧИТАЙ КОДЕКС). Всякие там политки с деньгами по Конституции подзаконным законодательством не определяются. Эта норма - прямого действия В своих постановах про лицензии НБУ ни одну из операций, перечисленных в дозволах, так и не назвал банковской операцией. И не назвал вообще ни одну операцию основной исключительно банковской. Что в точности соответствует той самой прямой норме Конституции. Поэтому толкование банковской лицензии, как разрешения на валютный кредит, не отвечает государственной политике, УСТАНОВЛЕННОЙ законом про банки и кодексом. Следовательно это толкование, совершенное судьей - посадовой особой - является недопустимым соответствующей статье Конституции про то, кам способом действют посадовые особи. А получилось то - вразрез государственной политике про деньги, финансы, кредиты и т.д.

По 32 ЗупроНБ на территории обращение налички запрещено Я уж за декрет помалкиваю «Крім того, відповідно до п.8.12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 року №200, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2007 року за №656/13923 – фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій» =Ну, блин, их носом чтоли водить, что в этой постанове написано. Там же все расписано. Подробней Декрета «Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року №1429/10028 - використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).» = Ну это вообще борода. «Відповідно до ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент» = по ЗупроПлатижни любое телодвижение между счетами является переказом внутри платежной системы. Там же – средством такого телодвижения не может быть ничто кроме гривны

Так тут же ж все ясно как божий день. 1.24) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. 1.29) ...Проведення переказу коштів Є ОБОВ'ЯЗКОВОЮ функцією, що має виконувати платіжна система... Споживачам не открывают счетов для других целей, кроме: 7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Банк поставаил нам тугрик так: 7.1.5. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків. Но система массовых платежей создана не для тугрика: 10.2.3. Система масових платежів призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ інструментів К тому же, знаете кем является тот кто на текущий счет споживача отправил кредитные тугрики? 30.2. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений ПЛАТНИКОМ (!!!) у РОЗРАХУНКОВОМУ документі або в документі на переказ готівки. Для искового потребуется более детальная проработка. Еще раз 1.29) ...Проведення переказу коштів Є ОБОВ'ЯЗКОВОЮ функцією, що має виконувати платіжна система... Единственно возможная валюта для этой системы тоже указана. Как это все работает - смотрите в инструкции

Спасибо за поправку

Вот пока еще рассуждение. Финансово-посредническая деятельность не является вспомогательной и с валютой не связана. Мы это уже выясняли. Давайте ж сделаем ревизию всех обязательств (для524) в полном финансово-посредническом цикле, формами которого являются эти две из пяти основных операций финПосредничества. 1. положил на депозит. Без обязательств. Валюте ход. 2. принял. Без обязательств. Валюте ход. 3. отдал в кредит. Обязательство. Стоп валюте. 4. на счет положил. Обязательство. Стоп валюте. 5. принял кредит назад. Обязательство. Стоп валюте. 6. вернул депозит. Обязательство. Стоп валюте. Вернул еще и платежем. Цикл обращения замкнулся. А где то ж обязательства лежат еще. + 168 постанова. возврат платежем. Из шести пунктов - только два первых - не в оркестре Как Жванецкий говорил - что-то в консерватории надо менять. Может валюта не такая?

Все правильно. Про нее ж родимую Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ВАУ. Работы - не меряно. Пока отпечатаю. будем думать.

А реквизиты норм законов?ЦКУ Стаття 1058. Договір банківського вкладу 1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Тут обязательств - с гулькин нос, а в кредите? 1. выразить 2. исполнить 3. на счет положить В депозите - не по обязательствам - можно валюту и положить и принять ГКУ Стаття 340. Депозитні операції банків 2. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

Стаття 1066. Договір банківського рахунка 1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. (Вот блин, опять денежное обязательство) Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком 1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. 2. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. 3. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. 4. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. 1. Если счет гривнево-валютный, то что там в постанове сказано? А что сказано в "даного виду законом"? Закон какой? Как происходит конвертация? Чей рахунок имеет право на конвертацию - что в постанове? Как называются дкументы (от клиента) по которым банк совершает манипуляции со счетом? Случайно эти документы не являются платежными (индЛиц)? 2. Что это такое - "відповідного розрахункового документа". Как валютный кредит зачисляли на счет заемщика? Кредитный договор является таким документом?

Это касается тех, кто валюты и в глаза не видел. Например, подписался за тугрики, а в автосалон из банка ушли средства платежа Между какими законами задавлена эта постанова? Мысли есть?

Следующего круглого стола с банкирами желаю вам никакого иначе, как разгромного!!!

Откуда у нас взялась наличка для возврата кредита? =Декрет 4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, (здесь ничего нет про наличку. Если банки наличку не продают, а только скупают, то обращения вроде и нет. Эту наличку могут продавать не на территории. На территории - безнал) =Постанова N 275 від 17.07.2001 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за N 730/5921 Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій А тут тоже нет территории. А в фигурных скобках вообще стоят интересные даты, раньше которых обменников не было ни на территрии ни за границей. В отличие от 200 постановы, в названии этой постановы нет территории

=32проНБ: на территории обращение налички запрещено =Декрет 2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. (Это скупка налички на территории(Украины) Пока - еще не обращение. Если, все-таки - это обращение - то не на территории) 4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, (здесь ничего нет про наличку. Если банки наличку не продают, а только скупают, то обращения вроде и нет. Эту наличку могут продавать не на территории. На территории - безнал) =НБУ281проТорговлюВалютой... 13. До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (валютно-обмінні операції) належать: купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; (скупка на территории. Если обращение - то не на территории) продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; (точно не на территории) =ЗУпроБанки: Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави. Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку України бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном. Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави. Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію. =Декрет 5) "резиденти": фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), ... що тимчасово перебувають за кордоном; Для тех, кто кредит получил наличкой: =32проНБ: на территории обращение налички запрещено Как банк мог обращаться с наличкой с вашего счета, на который банк перед этим поставил безналичку? Ответ: ПОСТАНОВА 30.05.2007 N 200 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за N 656/13923 Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України Про то, как вашу наличку банк положит на счет - там же

Сразу-сразу. Можно не сразу. Но по исполнительному производству. Читайте, в форуме все есть.

И для чего этот народ создавал себе государство и конституцию для государства?

В папке судебного производства должны быть почтовые штампики. Скорее всего их нет. Может обойдестя и без апелляции. Я бы председателю скандал устроил. Пусть пересматривают.

Кстати, по 3 статье ЗУпроБанки он еще распространяется на лиц, которые занимаются деятельностью. Это ж не споживачи. Вот, собственно и весь круг лиц, на которых распространяется этот ЗУ

Та ошибки технические. Передирают с других "болванок". Я уже начитался реестра, там сплошь и рядом. Привыкните.

А если задолженности нет, то набирайте доказательный материал по вымагательству. Пишите и требуйте ответов. И все в папку. Разбираться уже будете не один на один, а в отделе по борьбе с огранизованной преступностью. Ни фига себе. Организовали шаражку. Роздали кредиты, чтобы потом, после исполнения обязательств, вымагать еще и еще. Блин, ротшильды-изобретатели. Так до конца жизни на процентах и проживут.

Стойте. А ведь у меня на вимогу "строк повернення всего кредита настав". Надо подумать как такую вимогу кредитора удовлетворить.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Ага. Тут вимога. Разрывать так не поличиться. Нверно. Не говоря уже про реституцию. Пусть пока полежит. Залез в http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a а там этого индекса целое море. Даже ничего не открывал. Правильно ВС нормативки не дал. Аксиома доказательств не требует.

Ну вот и все. Теперь осталось подточить собственную правовую квалификацию. И в бой. Ну можно немного еще повыпендриваться. На разных ветках все мы пришли к выводу, что рок-н-ролл крутится вокруг пяти пунктов 524+533 Если образно, то это тот король, которого играет его свита. В королевской свите и хозяйственный и про банки и декрет Все они играют короля. Они играют его императивность Ну то есть свою императивность королю обеспечивает не только его внешний вид (формулы, которыми сам он выписан), но и королевская свита обеспечивает королевскую императивность. Тогда, когда говорит король, свита судорожно конспектирует И, боже упаси, если в п3ст533 король задаст свите вопрос, ответить невпопад. Тогда - в нокдаун. Так что в свите все нормально. А мы за свиту переживаем. И король - императивный К примеру декрет: Резиденты - стороны кредитного договора должны выразить и исполнить обязательство в гривне. В декрете альтернативы и нет К примеру ЗУ про банки: Банк и НЕбанк - стороны кредитного договора должны выразить и исполнить обязательство в гривне. В ЗУпроБанки альтернативы и нет А есть, в этом королевстве еще один персонаж, не из свиты, но тоже хочет быть королем. Это ст32 ЗУпроНБУ. НИЗЗЗЗЯ его зовут.

Давайте еще раз. Это я о своем опять. Взаимоотношения банка и заемщика не строятся по 47 и 49 статьям ЗУ про банки. Эти отношения строятся только по его 1 статье Поэтому возвращайтесь к истокам. Хозяйственный 333+339. Намлес подсказал и 345 А там написано про валюту - что угодно, но, боже упаси, чтобы кредит. ІНШИ Помните какие судороги изображал Гергий Вицын удерживаемый Никулиным и Моргуновым в Кавказской пленнице, когда они перекрыли дорогу? Заклещили со всех сторон. Так и валютные кредитв заклещены без искючения всеми законами.

По средствам. В ЗУ про банки в размещении привлеченных СРЕДСВ иностранных валютных ценностей нет (п3часть1ст47) Потому что они в другом месте этого ЗУ (п1часть2ст47) На основании этого другого места в постанове (в той строчке, что нам впаривают) выписаны не средства (валютные), а одна только валюта. К размещению залученых (п3часть1ст47) можно было бы и прилепить те средства, которым дано определение "деньги в национальной или иностранной...", но вот же ж незадача - там иностранных нет по определению, т.к, повторяю, иностранные (вот же ж блин) в другом месте Рок-н-ролл вокруг 333+339 хозяйственного. Тут вам не здесь. Обложили со всех сторон Кажется эту мысль намлесс и выложил.

Не знаю как депозиты. Читал только 3 главу в 281 постановы. В собственность валюту передают только клоуны. Заемщик берет то, что НБУ называет валютным кредитом для оплаты обучения или лечения за границей. Для этого банк передает такому заещику в собственность то, что в собственность можно передать. Гривну. Произошел переход права собственности на гривну. После этого заемщик идет в НБУ, стучит кулаком по столу и заявляет, что эти украинские средства платежа его заграничный лекарь или обучатель получать отказывается. Тычет кредитный договор, где указаны реквизиты заграничного лекаря или обучателя с заграничным банковским счетом, на который и нужно отправить не гривны, а тугрики, для которого заемщик валютный кредит и берет. В ответ НБУ регистрирует у себя кредитный договор. Это и есть индивидуалка. После этого такой заемщик возвращиется в банк и снова стучит кулаком по столу. А как же? Ну ни фига себе! Сам НБУ разрешил. Тогда банк начинает судорожно листать цивильный кодекс И натыкается на п3ст533цивильного. И видит что там написано "ПО" (обязательствам) С этим "ПО" и чужими уже гривнами банк и ныряет на межбанк. И выныривает уже с тугриками. Тоже, соответственно, чужими. Тугриками заемщика Которые теперь, после того, как все обязательства по первым двум пунктам 524+533ЦКУ уже исполнены, можно ч"ПО"кнуть (наповал и наверняка) и по последнему пункту из 524+533 И банк ч"ПО"кает (отправляет) эти тугрики с валютного счета заемщика на заграничный счет лекарю или обучателю. Вот и сбылась "мечта идиота" исполнить обязательства, не как в голову взбредет, а как положено. По 524+533. По Закону, прописанному резиденту-банку, резиденту-физику-НЕбанку. Дальше уже работают заграничные законы. Для нерезидентов Когда заемщик выполняет обязательства по возврату валютного кредита, он доступа к "ПО" не имеет. Он все делает по первым двум пунктам 524+533 Только клоуны передают валюту в собственность. Каюсь. Сам такой. Когда банк-кредитор получает в собственность гривну, ему ничьего поручения не надо для того, чтобы нырнуть на межбанк и превратить (снова свою) гривну в тугрики. Банк же ж уже читал п3ст533цивильного и знает про "ПО" И после этого сказать заемщику - ОК. Исполнено. Через месяц неси гривну еще. Если в той постанове что-то написано не так. То это потому, что в отличие от НБУ, декрет считает, что безнальная передача валюты в собственность (например, как средства платежа), один хрен есть передача валюты в собственность. Индивидуалка. Не по постанове, а по Закону.