beli-yulya

Ребята, о-о-очень давно тут не общалась. В мае 2010 проиграла суд как ипотечный должник, солидарный долг в долларах мне и мужу, в августе проиграла аппеляцию..... Подала кассацию, но дело отказались пересмотреть и оставили в силе решение районного суда. Это было 8 месяцев назад.... Всё. Я ждала, что исполнители явятся немедленно, Что Банк только и ждёт, как отобрать нашу хату, вернее не понятно чью. За 10 месяцев по кредиту не оплатили ни копейки. Хотя в принципе почти два года платили. Все звонки в банк, типа, а что дальше, заканчивались тем, что нам давали другие телефоны и т.д. Ровно через месяц решение районного суда теряет силу, в связи с истечением срока давности (по новым правилам, вместо 3 лет-1 год) . Кто с подобным сталкивался, черканите! Думаю, что Банк подаст новый иск, только сумма больше станет значительно.... Или есть варианты? Как можно использовать то, что Банк затягивает исполнение?

Уважаемые форумчане! Кто знает, проясните ситуацию.... Мы проиграли судебное дело по ипотеке, должны банку по судебному решению крупную сумму денег. Я знаю, что должники не могут покидать Украину, но о-о-о-чень охота в Египет слетать на неделю. Пока ещё исполнительная служба нами не заинтересовалась, то ли банк листы не отнёс, то ли просто волокита. Как это возможно? Возможно ли вообще? Рисковать неохота, туроператоры ни копейки не вернут, если ссадят с рейса.

Я проиграла и в первой инстанции, и в апелляции! Но я выиграла полтора года времени, пока хоть немного оправился бизнес после кризиса 2008-2009! Теперь написала в Верховный и подала против Банка по 652 ст. Проиграла по признанию кредитного договора недействительным. Самое главное, у кого крепче нервы..... Теперь жду исполнителей. Так как все теперишние бои уже не отменят решение суда первой инстанции. Пусть попробуют выселить меня с двумя маленькими детьми. Я согласна, бороться надо, чем больше судовой практики, тем больше внимания к подобной проблеме. Больше, чем у меня есть, у меня всё равно не возьмут..... А ТЕПЕРЬ У МЕНЯ НИЧЕГО НЕТ, ВСЁ У МОИХ ДЕТЕЙ И РОДИТЕЛЕЙ, ПЕРЕПИСАЛА БОЛЬШЕ ГОДА НАЗАД, КОГДА СУДОВ ЕЩЁ НЕ БЫЛО! Мерзко, что читая судебные решения, становится ясно, что у нас слишком много законов, которые защищают как интересы одной, так и другой стороны. Кто больше кинул, так и решили. Приведенное в форуме письмо - тому подтверждение, что практики чёткой судебной нет и каждое дело рассматривается отдельно.

Спасибо, я изучаю!

Дело было так: всё происходило в отделении банка, я как поручитель только участвовала в подписании бумаг. Деньги в дол. дали в кассе, бумаги и документа по открытию банковского счёта нет. Муж донёс их от кассы до стола, метра два, и отдал продавцам квартиры, при работниках банка. Да, есть просто квитанция, что из кассы получена сумма....Нет договора на открытие банковского счёта.... ДЛЯ ОБЛIКУ ЗАБОРГОВАННОСТi ЗА КРЕДИТОМ БАНК ВiДКРИВАэ ПОЗИЧКОВИЙ РАХУНОК№....................Грошовi кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на рахунок, вказаний Позичальником, в заявi про перерахування коштiв , або надаються готiвкою.... Вот мы и получили наличкой. Я не бухгалтер, но если бы был отдельный расчётный счёт, то в квитанциях он бы чётко указывался, а так по дебет и кредету проходят всё время разные разные счета, ТО ЕСТЬ ОТДЕЛЬНОГО ЛИЧНОГО СЧЁТА НЕТ. КУДА ЯБЕДНИЧАТЬ И КАК ЭТО МОЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ?

Да, я тоже пришла к этому выводу сегодня. Только вопрос: тупее некуда! Ребята как доказать наличие финансового кризиса? Слова к делу не пришьёшь, всё равно на что-то надо ссылаться и очень чётко. Спасибо всем, кто ответил. В банке сегодня доходчиво объяснили как хорошо и правильно работает кредитный договор после вступления судебного решения в силу. Как у Пастернака:"И зубами дразня, хохотали!" Думаю и мучительно.

И куда с этими обстоятельствами можно обращаться? И как на этом можно сыграть. Простите мне мою неосведомлённость?

Знаете, я об этом думала уже сегодня. В решении районного суда просто сумма указывалась, апелляция пока выдала ухвалу, что дело не пересматривается и остаётся решение в силе от суда первой инстанции, а решение на руки сказали выдадут через пять дней. И что делать? По той же 652 ст. подавать?

Спасибо. На апелляции поняла, что судьи действуют по установленному шаблону. Хотя я просила вынести решение в гривне, рассмотреть доказательства и т.д. Короче, всё это безнадёжно. В банк больше ни копейки не понесём, долг возвращать будем через исполнительную службу. Хороший урок НИКОГДА НЕ СВЯЗЫВАТЬСЯ И НЕ НАДЕЯТЬСЯ НА ЗАЩИТУ ГОСУДАРСТВА. Прекращаю судиться. Спасибо, ещё раз ребята, год почти я тут смотрела информацию, советовалась! Удачи всем!

Апеляция 10.08.10. оставила решение суда первой инстанции в силе, по которому мы должны выплатить всю задолженность в долларах банку. Если я подам отдельный иск на разрыв договора кредитного и поручительства по 652 ст, а параллельно отправлю в Киев касацию, даст мне это что-то? В смысле не начнётся процесс отчуждения квартиры? Или я уже ничего не могу сделать?

Ребята, помогите советами. Апелляцию проиграла. Доллары брали-верните доллары. Любые аргументы, просьбы, всё по фиг. Решение доллоровое в пользу банка на 100%. Хотя почти год затягиваний дали свои небольшие плоды..... Хочу подавать касацию. В Ухвале написали, что в течении 20 дней в суд касационной инстанции подаётся. Это что мне в Киев надо ехать? А если я подам новый иск в районный суд на расторжение по 652 ст., решение по этому делу вступит в силу и исполнительная служба потянет к нам щупальца? Или , если будет рассматриваться другой иск по данному кредиту, взыскания не будет? Выскажитесь...........

Да, Вы абсолютно правы. Если бы я не прочувствовала это на собственной шкуре, то может быть ещё и поиронизировала. Просто не хочется, чтобы братья по несчастью становились источником ещё чьего-нибудь зароботка. Если я кого-то обидела, простите.

Я живу с таким же долгом. Плачу по мере возможности. Год сужусь с банком. Никому не верьте. Не отдавайте никаких денег. Изучайте законы, пишите сами встречные иски, апелляционные жалобы. Изучайте судебные решения, похожие на вашу ситуацию. Я пошла к приличному адвокату , посоветовали хорошие знакомые. Он изучил все бумаги и сказал, что у Банка право требовать неоспоримо. Это первично. Сказал, что не будет у меня забирать денег. А у укрсиба такая стратегия, они судятся уже в крайнем случае, больше по мозгам телефонными звонками и угрозами донимают. Либо настойчиво предлагают добровольную продажу! БЕСПЛАТНЫЙ СЫР В МЫШЕЛОВКЕ! НЕ ВЕРЬ, НЕ БОЙСЯ, НЕ ПРОСИ. И ещё, как "фирмочка" может заставить или повлиять на то, чтобы юристы банка пропустили сроки апелляции? Это их работа, их репутация. И меня и Вас уже кинули в Банке пару лет назад, когда говорили- одно, с милыми улыбками, а делали-другое. Лично я ещё не встретила ни одного решения, которое Вам обещают! Поверьте, я была бы счстлива таким же образом вылезти из этого дерьма, но понимаю, что это-РАЗВОД по полной.

СПАСИБО!

Привет умнейшим из умных! Все изложенные советы в этой теме мной используются на практике (спасибо, ребята). Сейчас моя апелляция находится на рассмотрении в Донецком апелляционном суде. Думаю, что решение оставят в силе в пользу банка (зато процесс ещё на три месяца затянули). Писала там о нарушении наших прав, в основном о незаконности валютного кредитования и по правам Потребителя прошлась. Планирую подать на разрыв договора по 652 ст. Вопрос: стоит ли ждать решения апелляционного или подавать сейчас? И ещё вопрос: когда заключалась сделка я выступила поручителем своего мужа (основного заёмщика). Нотариального разрешения муж не давал на то, чтобы я выступила поручителем. Понятно, что это надуманное, раз он сам был основным заёмщиком, но.... нотариального разрешения нет, хотя на договоре поручительства есть его подпись. А начальник отделения, действовал, якобы по доверенности какого-то нотариуса. Можно ли на этом основании разрывать договор поручительства? Спасибо, кто сможет, ответьте, о результатах доложу!

Спасибо ещё раз, что выложили образец документа, благодаря Вам, быстро подала заявлене. Теперь сочиняю апелляцию. Можно стать писателем и описать весь этот ужас хождения по инстанциям, борьбы с ветряными мельницами! Думаю,что это будет самая скучная и абсолютно непопулярная книга!

Спасибо за информацию, а что можно придумать, чтобы затянуть процесс?

Всем Привет! Возвращаюсь в открытую тему, пытаюсь определить, что делать дальше... Полтора месяца назад было судебное заседание, в котором удалось всё-таки передать к рассмотрению встречный иск о признании кредитного договора недействительным. 21 мая очередное заседание. Планировала заручится поддержкой Общества по Защите прав потребителей, либо Опекунским Советом, но там сказали, что только по запросу суда будут давать письменные заключения. Сейчас немного финансовая ситуация стабилизировалась и делаем ежемесячные платежи, но гасить задолженность пока не получается. В идеале стремлюсь расторгнуть кредитный договор, если нет, то хотя бы затянуть время.Сейчас планирую написать Ходатайство, в котором прошу 1) Передать кредитный, ипотечный Договор, договор поручительства в Общество по защите прав потребителей на экспертизу;2) прошу обратить внимание суда на некоторые "мелочи", при заключении кредитного договора, договора поручительства(неверно указана серия паспорта мужа-основного заёмщика, нотариус не заверял договор поручительства и нотариального согласия муж не давал. ); 3) следующее заседание суда прошу назначить на сентябрь в связи с необходимостью оздоравливать двух несовершеннолетних детей. Это нормальные предложения? Или полный бред? Подскажи, Антирейд, мой повадырь....

Прошу истолковать смысл Статьи 559.пункт 4. Если срок основного обязательства не установлен или установлен моментом предъявлния требования, поручительство прекращается если кредитор не предъявит иск к поручителю в теч одного года со дня заключения договора поручительства?

Поняла теперь что нужно говорить на заседании. Спасибо.

Слышала, что приняты законы о том, что банки не имеют права повышать процентные ставки и требовать вернуть всю сумму долга сразу? Насколько это правда? Если да, то как на это можно ссылаться? Вообще было бы неплохо, если бы государство прижало им хвост. Два года назад такая бешенная популяризация этих кредитов была, теперь результат! Стала читать учебник по хоз. праву, может порекомендуете литературку для ликбеза? И ещё, вы сами не в Донецке работаете? Если нет, может порекомендуете адвоката - специалиста именно в этой области из Донецка. Неохота напороться на специалиста ши-и-и-ирокого профиля в околовсяческих науках. К одной даме пошла, 40 минут она мне рассказывала то, что я и так знаю и даже уже сделала (переписала всё своё и мужнино имущество на свою маму и сына), потом взяла 300 гривен и сказала, что с банком вообще не шутят!

Аlexadr, сегодня я отправилась в суд и , ссылаясь на АВТОРИТЕТНОГО ЮРИСТА сказала, что мне должны были дать ухвалу (так она кажется называется)!!! Они поворчали и обещали выдать через несколько дней!! Я бы о ней и не знала ничего. Да, проще выспросить что-то у древнегреческого оракула, чему в суде. Так что,да, эта бумага должна была быть, но мне о ней знать, по всей видимости, не надо. Вы не в Донецке, случаем, практикуетесь?

Ухвалу никакую не дали Помошница судьи сказала, что на основании моего заявления о пересмотре заочного решения, судья решение отменила и назначила заседание, вручила нам повестки на 23 февраля и всё. Никакой бумаги.Прикладываю поданный встречный иск, фамилию изменю немного. Если будет возможность, читните!До _Кіровського районного суду м. Донецька (поштовий індекс: 83095 Донецька область, місто Донецьк, вулиця Юності, будинок №22 Позивач: (найменування банку), Юридична адреса: індекс: 01004, м.Киів,бул. Тараса Шевченко, вул. Пушкінська, будинок 8 - 26 код ЕДРПОУ 14359319 Донецькоі філіі ВАТ ВТБ Банк 83055,м. Донецьк, бул. Шевченко 13а код ЕДРПОУ 24453835 МФО 335571 Рахунок №290929000103 Тел. (062) 3494717 Відповідач 1: Бубликов Відповідач 2: Бубликова Третя особа: Приватний нотаріус ДМНО Трухіна Iнна Георгіівна. Зустрічна позовна заява про визнання кредитного, договору поруки та договору іпотеки недійсними 18 вересня 2009 року до До Кіровського районного суду м. Донецька надійшла ПОЗОВНА ЗАЯВА від ПОЗИВАЧА ВАТ ВТБ Банк до Відповідачей: Бубликова и Бубликовой. Ми не згодні з вимогами ПОЗИВАЧА і просимо суд розглянути зустрічну позовну заяву. «30 січня» 2008 року між мною Позичальником Бубликовым, та ВАТ ВТБ Банк (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір №1В-ДФВ8\2008 від 30 січня 2008 року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Відповідно до п.1 кредитного договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позичальника №22331501630625.840.1у Банку з «30» січня 2008року і терміном погашення по«30» січня2028 року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі70 000доларів США (сімдесят тисяч доларів США). Відповідно до п. 1.1Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12.5% (дванадцять цілих п, ять десятих ) процентів річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. У п. 8. кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін з 25 числа до останнього робочого дня кожного місяця здійснювати погашення заборгованості попроцентам і тілу кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить 291долар США 67 центів (двісті дев,яносто ). У забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором №1В-ДФВ8\2008 від «30» січня 2008 року між мною та Банком був укладено Договір іпотеки №1Вз-ДФВ8/ 2008 від «30» січня 2008 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, я передав Банку в іпотеку нерухоме майно — трьохкімнатну квартиру загальною площею 65,8кв. м, житловою площею 38,5 кв. м., яка знаходиться у м.Донецьку, та на даний час використовується моєю сім’єю. Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань. Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання. Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовуюється при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері. Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Згідно із статею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність” документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: — надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; — використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України. Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD =5,05грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7,98 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв’язку із чим значно погіршився мій фінансовий стан. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору, а саме порушення вимог статті 524 ЦК України, є підставою для визнання кредитного договору№1В-ДФВ8\2008 недійсним. Керуючись загальним змістом законодавства, я вважаю суму кредитного договору істотною умовою. Так, у відповідності до законодавства (п. З ст. 215 Цивільного кодексу України), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Також у цивільному кодексі зазначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України). Але, кредитний договір в ніякому разі не могло бути укладено без визначення в ньому суми грошових коштів. Так у відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. зазначено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. Таким чином, поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.). Окрім цього, неправомірне посилання банку лише на долари (без вираження у національній валюті) у предметі' кредитного договору зумовило те що, при вчиненні правочину, мною було дотримано помилку щодо обставин, які мають істотне значення для мене. Так, якщо на момент оформлення кредиту сума, яку я отримав складала в гривнях 3 53 500 грн, то зі зміною офіційного курсу долара (на час звернення до суду офіційний курс гривні до долара СІЛА складає 1 долар США= 7,98 гривень, а вільно біржовий курс гривні до долара США в комерційних банках складає 1 долар СЩА 8,15, а протягом минулого року Банк вимагав платити за курсом в і д 7-11 грн за один доллар. Фактично на теперішній час я повинен повернути банкові 558 600грн. У відношенні до процентів, обов'язкових до сплати щомісячно, сума змінилась з 449 878 грн 85 коп. на 710 897 грн 67 коп (враховуючи біржовий курс, за який ми змушені купувати долари США). Також, на підставі пункту 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «У справах про визнання правочинів недійсними» від 28' квітня 1978 р. (зі змінами від 25 грудня 1992 р.), під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину. яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати; що правочин не був би укладеним. Всі умови, передбачені у статті 229 ЦК України, необхідні для визнання договору недійсним, в даному випадку існують: Так, по-перше, помилка має істотне значення для мене, як для сторони правочину. При укладенні договору кредиту, я не мав можливості розраховувати на те, що співвідношення курсу валюти кредиту та гривні настільки зміниться, і мого доходу, який я, члени моєї родини та мої поручителі як і раніше отримуємо в гривнях, не вистачатиме на погашення платежів за кредитом. У зв'язку з цим на даний час я не можу у повному розмірі сплачувати тіло кредиту та відсотки за кредитом, бо мого доходу у гривнях на це не вистачає. По-друге, подальше виконання договору в умовах стрімкого падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і лишить мене як Позичальника того, на що я розраховував при укладенні договору (в результаті знецінювання гривні видатки Позичальника на погашення кредиту значно перевищують розмір видатків, на які він розраховував при укладанні договору). По-трете, ринкова ціна заставного майна знизилась на 35-45 %, порівнюючи з січнем 2008 року, що не дозволяе мені, реалізував предмет застави, розрахуватись з Банком. Але я вважаю, що моя помилка є результатом навмисних дій іншого учасника правочину, тобто введення мене в оману зі сторони банку, який зумовив спотворене формування моєї волі, що теж тягне за собою визнання правочину недійсним. Це регулюється статтею 230 Цивільного кодексу України, а саме: «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним». Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цьогоие правочину. Працівники банка не надали можливості ретельно ознайомитись з документами, психологічно тиснули, вимушуя за годину ставити 20-30 підписів під документами різного характеру. У відповідності до законодавства у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Я отримав від банку суму еквівалентну гривен 3 53 500 грн, . За весь час користування кредитними коштами я сплатив банку на день подачі іску 116 944 грн,21коп. Посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену мною суму, я вважаю, що повинен повернути банкові 3 53 500 грн- 116 944 грн,21коп=236 555 грн 79 коп., що є залишком за тілом кредиту, з урахуванням сплачених по тілу та відсоткам платежів. Я погоджуюсь повернути банку ці кошти, але у зв'язку з тим, що на даний час не можу сплатити усі кошти одразу, прошу суд надати мені розстрочку на 72 місяця. Місячний платіж за таких умов складатиме 3285грн. 50 коп. Так, відповідно до статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Окрім вищенаведеного, у відповідності до пункту 2.1 надання Кредиту відбувається лише за умови надання Позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань по цьому Договору, а саме підписання та нотаріального оформлення договору іпотеки. Договір іпотеки №№1Вз-ДФВ8/ 2008 від «30» січня 2008 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, я передав Банку в іпотеку нерухоме майно наступного нерухомого майна: трьохкімнатну квартиру загальною площею 65,8кв. м, житловою площею 38,5 кв. м., яка знаходиться у м.Донецьку, Донецькоі області, В цій квартирі зареестровані Бубликов М. М (боржник) та його неповнолітня дитина Марія, 2008 г.р. Ця вимога була здійснена мною у повному обсязі. Відповідно до Закону України « Про Іпотеку» договір іпотеки, який укладається на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, припиняє чинність у разі Припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою. Таким чином, за умов розірвання основного кредитного договору, тобто договір іпотеки №№ В сiмi(боржника) i (поручителя) виховуються дві неповнолітні дитини. Крім того, 30 січня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк було укладено договор поруки з Бубликовой з метою забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором. Договор не оформлювался нотаріально, супруг Бубликовой письмовоі згоди у нотаріуса не надавав. Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Таким чином, договор поруки, укладений 30 січня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та Бубликовою Ю.А., має бути розірваний. Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу). Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним. Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи те, що відповідно до моїх обовязків за Договором кредиту я повинен був сплачувати платежі в іноземній валюті -доларах США, курс якої до гривні значно зріс, мій фінансовий стан різко погіршився. Всі ризики щодо зростання курсу валюти до гривні відповідачем були покладені на мене. Не одноразово мене викликали до Банку на нараду. Керівництво Банку морально тиснуло на мене, вимагаючи повернути всю суму кредиту в іноземній валюті - доларах США, сплатити пеню тощо, а в разі невиконання їх вимог обіцяли орештувати та реалізувати все моє майно та майно моєї сім'ї і залишити нас на вулиці без даху. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу”, «Про іпотеку”, «Про національний банк України”, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, «Про банки та банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» Прошу: 1. Прийняти зустрічну позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. 2. Визнати недійсним кредитний Договір від «30» січня 2008 року між мною Позичальником Бубликовым , та ВАТ ВТБ Банк (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір №1В-ДФВ8\2008 від 30 січня 2008 року. 3. Визнати недійсним Договір іпотеки посвідченим нотаріально приватним нотаріусам Трухіною Iнною Георгіівною між мною Бубликовым та Банком Договір іпотеки №1Вз-ДФВ8/ 2008 від «30» січня 2008 . 4. Визнати недійсним Договір поруки №1Вз-ДФВ8/2008 укладений між Бубликовой Ю.А. і ВАТ ВТБ Банк. 5. Зобов’язати ПОЗИВАЧА ВАТ ВТБ Банк.прийняти у ВіДПОВіДАЧАБубликоваМ.М. суму у розмірі 236 555 грн., грн. 79 коп коп. з розстрочкою платежів в72 місяці, за таких умов, що місячний платіж буде складати 3285грн. 50 коп. 6. Зобов’язати приватного нотаріуса Трухіну I. Г. Донецького міського нотаріального округу виключити з реєстру іпотеку та заборонити відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки укладеним між Позивачем Бубликова М.М. та Відповідачем ВАТ ВТБ Банк. трьохкімнатну квартиру загальною площею 65,8кв. м, житловою площею 38,5 кв. м., яка знаходиться у м.Донецьку, 6.У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене Бубликова М.М. від сплати Судового збору. 7. Судові витрати покласти на ПОЗИВАЧА ВАТ ВТБ Банк. 8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ВАТ ВТБ Банк, ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».