nameless

Что касается пополнения текущего счета кредитным инициативам - да, требуют в долларах пополнять. А давайте разберёмся - вы говорите им лицензия генеральная нужна. На что именно? 2.3. Банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від фізичних осіб - на поточні рахунки; т.е. Впринципе - мы можем прийти в банк и положить на их текущий счет 100 баксов. Тут лицензия нужна только самому банку, который это будет делать и переводить. Остаётся вопрос - под какую операцию вообще подпадает действие, связанное с тем, что К-инициативы требуют уплатить долг им в долларах? Мы как-бэ выполняем обязательство в валюте, но такие расчёты возможны лишь при наличии лицензии. Т.е. нам нужно доказать на правовой основе, что они не вправе требовать от нас выполнять обязательства в доллярах, и тогда можно будет бороться с ними в судах. Но в законе ж указано, что если стороны не могут выполнять обязательства в валюте, то суд взыскивает сумму в гривне по курсу на момент вынесения решения. Потому у нас в руках остаётся только один рычаг - обосновать незаконность передачи права требовать долг в валюте изначально. Непонял только, "что там с директорами нетак в К-инифиативах." В договоре уступки долга сказано, что подписывает его лицо по доверенности, копию доверенности должен нотариус у себя иметь, и она явно есть. Интересно получается с внесением изменений в реестр ипотек - пока само имущество там не будет зарегестрировано, наложить на него арест нельзя - так выходит? С другой стороны интерестно - реально ли получить выписку из старого реестра - есть ли отягощение за недвижимостью или нет. Ещё интересен вопрос с имущественными поручителями. Для внесения записи о том, что ипотекодержателем стало К-инифиативы, нужно что-то из списка: 27. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Но в люьом случае, в реестре прав должно быть зарегестрировано само право сначала, на это имущество. Ранее Антирейд указал, что К-инициативы могут внести изменения в договор ипотеки, записав там себя как Ипотекодержатель. Но я так понимаю, что без доп-соглашения с самим ипотекодателем это нереально?

Согласно ЗУ о лицензировании Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 3) із надання фінансових послуг; Теперь остается доказать, что именно входит в финансовые услуги: соласно зу про фин послуги Стаття 4. Фінансові послуги 1. Фінансовими вважаються такі послуги: 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 11) факторинг; Поэтому возникает вопрос, почему в реестре фин установ, стоит отметка, что на эти виды деятельности не надо лицензию.... Это я процитировал сообщение №18. НО! ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ Стаття 34. Обов'язковість ліцензування 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. 2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. т.е. Выходит, что лицензия Финансовым инифиативам не нужна. Но как так получается? коллизия? Может попросить истолковать этот момент наш самый гуманный суд?

Отличная тема, но много лирики. Принимайте в "клуб любителей ПИБ", он же безхозных рабов проминвеста. Ситуация такова: Вот у меня есть Кредитный договор с ПИБ. Но пиб продал права требоать возврат этого долга некой конторе "ФинИнициативы". Пи этом, звонит постоянно кто-то с Альфа-банка. Шиза. Давайте что-то делать внятное. 1. Первым делом, в соответствии ЦК, "ФинЦитивы" должны предоставить нам полный пакет документов о приобретении прав на наши долги: закалебываем звонарей, пока не представят эти документы - диалога не будет. С этиим понятно, обсуждать нечего, ждём писем. ст. 517 ЦК Докази прав нового кредитора у зобов'язанні 1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. ст.1077 ЦК За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 2. Не нужна ли случайно "ФинИнифиативам" лицензия какая-нибуть на то что она делает? Вот тут прошу к рассуждению. Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - це юридична особа, що надає одну або кілька видів фінансових послуг, при цьому внесена до Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законом. Основні види послуг, які можуть надавати фінансові компанії, що не вимагають одержання ліцензії Держфінпослуг: Надання фінансовою компанією послуг фінансового лізингу; Надання фінансовою компанією порук; Надання фінансовою компанією гарантій; Надання фінансовою компанією факторингу; Надання фінансовою компанією позик; Надання фінансовою компанією фінансових кредитів за рахунок власних коштів. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ Стаття 34. Обов'язковість ліцензування 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. 2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. т.е. То что они от нас хотят - называется деятельность факторинговой компании, и она не требует лицензии, только регистрации в держфинуслугах, а они зарегестированы - "статус - включена в реестр". Таким образом, бортовать их на основании отсутсвия лицензии финуслуг - мы не можем 3. Как я могу оплатить долг в долларах на имя Кредитных инифиатив, если у них нет лицении на валютные операции? Какая именно лицензия им нужна? В чём суть валютной операции, о которой мы говорим? Тут думаю лучше спросить у регулятора - НБУ. Вот прошу к обсуждению - давайте текст письма напишем. 4. Каким образом и на каком законном основании некто Вася/Петя вообще узнал что у меня кредит есть на ***** баксов? Т.е. Вопрос переходна информации содержащей банковскую тайну к Альфа-банку, вернее к человеку который там сидит, но не сотрудик, как оказывается (ходил пить кофе). По договору клиент уступил фактору право требовать с нас долг, но вот фактор почему-то распатякал об этом некому Иванову И.И, который нам звонит и требует денег. Насколько это законно?. Если посмотреть трезво и без лишних майданных речей на картину, то, думаю, оборонятся мы от них может только по пункту №1 и №3. Требовать от них документы доказывающие передачу долга, и посылать их при попытке что-то сделать с Залоговым имуществом, т.к. оно в залоге у банка, а не у них, потому-что изменения в договор ипотеки или залога автомобиля о том, что там теперь новый кредитор - не вносились, т.к. у ФинИнифиатив нет никаких прав по договору Ипотеки или Залога, т.к. эти права не подтверждены текстом договора. ОНи будут петь другие - типа автоматом право перешло к ним, но - это не правонаследование, а уступка прав требования, а тут автомата никакого нет - особа должника чётко указана, и сумма долга на момент передачи прав требования тоже. Отдельно требовать автомобиль им право никто не передавал.

Ну, надо же им что-то спрашивать. У нас апелляция вообще имена апеллянтов и названия банков путает, а когда им говоришь "да не приватбанк, а блаблабанк" - ответ поражает: та какая разница.... Истинну глаголят! У меня спрашивали - когда платил кредит, комиссию брали или нет за пополнение счёта заёмщика? Незнаю к чему.

і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - Мёртвая....

Адвоката вам нада.... и пожирнее. У нас суды по закону не судят, и органы работают по сугубо своему интересу.

А я нетак понял решение. Там сказанно, что если изменился розмер - то прекращается, а если нет - то не прекращается. Там же сказанно, что не есть неодинаковым толкованием приведенные решения, т.к. в одном решении сказано что неизменился, а в другом - что изменился. При этом, основное обязательство - это вернуть долг и уплатить проценты, потому замена процентов тоже есть изменением ответственности.

Шото демагогия какая-то. Куча текста, домыслы и вообще странное решение.... Признавали удаваным, признали недействительным, написали что у банка лицензии нет, но какая должна быть - так и не написали... Снесут однозначно.

Нужно прочитать ИСК банка, и посмореть что они хотят и на что ссылаются. А в суде пояснить что по кредиту платите, и задолженности нет. До этого была, но сейчас нет. е моги погасить раньше, т.к. вам не давали расчёт. приложите переписку. Банк может требовать досрочного погашения только если вы просрочили выплаты. Он это и сделал скорее всего. Но вы всё "догнали" и вошгли в график. Потому сейчас вы ничего не нарушаете. А вообще нужно к юристу.

Ситуация: Взыскали ипотечный кредит весь, досрочно, т.к. график был просрочен, появился долг. Но договор никто не расторгал, как обычно. Таким образом договор действует. Возник вопрос - а если взять и погасить все обязательства на текущую дату? Т.е. догнать график тела и процентов? Есть ли механизм при таком раскладе, дабы отменить решении о взыскании ипоченой квартиры? странная мысль, но всё же.

Я думаю - так и писать: доказательством выдачи долларов есть заявление на выдачу наличных, котрое есть распорядительным документом про списание средств с текущего счёта. Заявление должно соответствовать таким-то нормам. Прошу истребовать. А когда принесут - экспертизу... А потом - заяву на фальшивость. Правда у меня по такому делу провели безпредел - судья сказал что раз договор подписан, значит денег дали, и не колышет Апелляция оставила в силе, хотя истец немог сформулировать когда как и сколько выдали баксов (запись даже есть). Жду ВССУ.... Хотя думаю "голяк".

Да, я так и думал. Но зная наши суды..... решил уточнить может у кого какой казус был А частичный отказ от апел. жалобы в законе не расписан.... таки пробел.

"Заява про відкликання скарги" - есть образец?

Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї 2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. Вопрос: "до початоку розгляду справы" - до того как назначат заседание, или до самого заседания? 4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Вопрос: 2. В чём разница между отзывом и отказом полностью (частично)? 3. Если я хочу отказаться частично от апел.жалобы - как мне это сделать и когда - д заседания или на заседании? Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін 1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Вопрос: - могу ли я отказаться от иска, без мирового соглашения?

Если банк не опсорит - ГИС может уценить. Если банк рещит вас так взуть - шагайте в прокуратуру.

Как отозвать апелляционную жалобу, если она подана с пропуском сроков, и суд будет рассматривать вопрос о востановлении срока через пару дней?

Та неверю. Походу хата - родича судьи. Или повезло, суд таки почитал закон и пояснения человека.

Юрий, практика иная складывается. В договоре кредита сказано: платит проценты до выполнения обязательства - и какой-нибуть год далёкий. То что есть решение о взыскании всей суммы, не значит что договор выполнен или расторгнут. Договор действует до его выполнения - возврата всей суммы в установленный срок или до расторжения. Расторжение нужно отдельно добиваться. Вы правы по сути, но практика иная. Насчёт советов ГИС: - на машину не ведитесь, это ж уголовка. А наличие счёта - это да, это источник. Про Ипотеку - банк попробует получить всё что есть с вас, а когда будет ясно что ничего нет, то инициирует продажу квартиры. Если её не продадут после аукционов (повторных после несостоявшихся, т.к. никто не хотел покупать), ипотека прекращается. Но тут начинается другая песня. Банковские сотрудники будут пропихивать на аукционы своих подельников, которые захотят по дешёвке купить хату. Потому на первый аукцион никто не прийдёт, ГИС поможет. А на повторный, когда будет продажа со скидкой - налетят все кому не лень, но обычно - избранные, или от банка, или от ГИС. Нужно дабы или квартиру продали честно по рыночной цене, или дабы никто не купил. 1 - нада ГИС просить, 2-е нужно вспоминать кто из родичей в УБОП работает, и всех "желающих" купить нашарка - навестить. Есть ещё одно - срок оценки ГИС - 6мес. Если оценка старше, а торги проводятся по устарелой оценке - их можно оспорить и признать недействительными, тогда опять всё по новому кругу. Если гис будет постоянно "тупить", то продавать могут годами. Но банк обычно, начинает ябядничать на ГИС, и сильно долго "тупить" не получится. Есть ещё такое: вы можете вступить суд по какому-либо поводу, который изменит обстоятельства, на основании которых вам присудили долг. Тогда по вновь выявленным обстоятелствам, решение будет отменено, и постановлено новое, и опять всё заново. Тянуть можно, но нужна помошь спеца. Чем скорее найдёте - тем лучше.

Так уже ж есть постановы веховной рады о том, что НБУ профукал стабильность, и виноватый в этом. А толку?

"сильноумный", и не увидишь. Но можно оспорить акт как несоответствующий. А вообще - как ты себе это представляешь, без вытяга? - в ипотеку заложили дом. Он развалился нафик, в фхлам, вообще.... в пыль! и чё, продадут такое под видом ДОМ по ул.****, лит.А-1,? Хотел бы посмотреть на такое.

аналогичноая информация. Для оформления нотариусом нужен вытяг из реестра, который дёается ПОСЛЕ выхода техника. Если техник увидел на там унизаз или стенку - в вытяге отказывают.

мемориальный ордер потому-что есть доказательством. Но у НАС их нет и быть неможет, т .к. по валюте их не дают, т.к. валюту давать из кассы вообще нельзя

"Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. " ст. 32 Зу Про НБУ. Толкуем: оборот на территории Украины иных денежных едениц - Запрещён.

А по сути иска, я бы подал так: Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору. Визначення грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору. Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях. Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях. Зобов’язання може бути виконане у іноземній валюті, якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов’язання у іноземній валюті відповідно закону, що надає таке право. Ст. 524 Цивільного кодексу України імперативно вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні. Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються. Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – Гроші, Грошові кошти – це національна валюта, що є платіжним засобом та є єдиним законним засобом платежу. Отже, вираження та виконання зобов’язання за договорами в Україні здійснюється у національній валюті країни – гривні. Зобов’язання може бути виражено іноземною валютою та виконане нею виключно у випадку, коли закон прямо дозволяє такі дії. Можливість виразити зобов’язання іноземною валютою надає Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, Указ Президента від 27.06.99 та Постанова НБУ №270 при наданні кредиту нерезиденту, які теж не стосується оспорюваного договору. Тобто, незаконними є вимоги цього конкретного договору з вираження зобов’язання у доларах США. Ця позиція також підтверджується листом Державної інспекції по контролю за цінами від 06.08.2009 р. N 200/7-10/3269, листом Державного комітету України з питань регуляторної політики 21.12.2007 № 9563/0/2, листом Міністерства Економіки України від 01.06.2009 г. N 3802-25/202, Листом Міністерства Юстиції від 12.03.2007 № 20-5-132. Суттєвою умовою договору є зобов’язання сторін та порядок розрахунків. Іноземна валюта класифікується Національним банком України на три групи за класифікатором іноземних валют, затверджених Постановою Правління Національного банку України 04.02.98 N 34. Долар США відноситься до 1 групи Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями. На сьогодні усі винятки з цього правила встановлені Національним банком України у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у виключних випадках, на територіях митниць, морських суден, тощо. Розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки недозволені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі операції взагалі передбачені діючим законодавством. Ст. 2 Декрету КМУ №15-93 встановлює, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються статус іноземних валют на території України. Стаття 193 ЦК України вказує, що 1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Відповідно ст. 1 Декрету КМУ № 15-93 валютними цінностями є іноземна валюта, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті. Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – іноземна валюта може використовуватись виключно у випадках, встановлених виключно законом. Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Таким чином, використання валютних цінностей, іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті за правочином при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, прямо встановлених законом, а обіг іноземної валюти на території України є забороненим. Отже, якщо діючим в Україні законодавством не дозволені розрахунки на території України за зобов’язаннями між резидентами України у іноземній валюті, то такі розрахунки є незаконними. Закон України "Про банки і банківську діяльність" не містить таких випадків, порядку та умов використання іноземної валюти на території України за зобов’язаннями, за яких сторони оспорюваного договору могли б допустити до виконання договору. Розрахунки у іноземній валюті за товари та послуги на території України між резидентами, встановлені оспорюваним договором, також недозволені Законом „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, що є одним з єдиних законів, який регулює розрахунки в іноземній валюті. И на этом как-бы точка. Остаётся только вопрос в судебной системе Гондурасии.

Узагальненням судової практики від 7 жовтня 2010 року.: „При вирішенні питань про розподіл судових витрат у таких справах слід виходити з вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93, Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15. Положення ч. 2 ст. 7 зазначеного Декрету про те, що з позовів, що подаються до суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті, до правовідносин між резидентами не застосовуються.”