КИВ

Давно не был на форуме из - за разных причин (переезды, работа, контракт и т.д.), а тут срочно понадобилась информация и мне проще было зарегистрироваться заново и все не хватало времени или желания восстановить свою страничку. Ну а сегодня пришлось, но для этого пришлось поставить ОПЕРУ, вспомнить свой логин и пароль на мыле и только после этого восстановиться.

Если Вам интересно вот мой ник. А наоборот или не наоборот решайте сами...

Ну теперь Вы видите когда я зарегистрирован на форуме и что я ни от кого не прячусь и ФИО не менял. Конечно не активный участник, но на то есть свои причины которые касаются только меня.

КИВ - Кармазин Игорь Валериевич. А что такое Bolt - как то на инициалы не похоже...

Полностью с Вами согласен.

Вот мой ник.

Подскажите пожалуйста поподробнее, в нашем городе адвокаты (с кем я общался) не могут понять в чем суть данного иска (или не хотят). Мне удалось посмотреть документы на приватезацию - никаких заявлений или расписок от меня нет, я не выписывался из квартиры. Чем можите помогите, подскажите. Заранее благодарен.

ОГРОМНОЕ СПАСИБО ВСЕМ. БУДУ ПРОБОВАТЬ. ПОТОМУ, ЧТО ПО МИРНОМУ БЫВШАЯ НЕ ХОЧЕТ.

Спасибо всем за ответы. Тогда вопрос следующего характера: На протяжении всего времени (с 2001г. по 2012г.) нами был проведен капитальный ремонт квартиры, включая сам ремонт, мебель под заказ и полный фарш по бытовой технике, и т.д. и т.п. Все это в куче существенно привышает стоимость самой квартиры (приблизительно в 1.5 - 2 раза), на все это естественно тратились общие семейные средства. Можно ли поставить вопрос перед судом таким планом, что забрать я это все не могу (никто не будет ломать мебель, вынимать окна и двери, снимать половое покрытие, ламинат и т.д.) и исходя из этого мне нужна часть квартиры? Заранее всем благодарен.

Подскажите пожулуйста : Имею ли я право на часть приватезированной квартиры в которой проживал с 1997г. и был прописан с 1998 года по данный момент. Квартира приватезирована в 2001г на мою жену (с декабря 2012г уже бывшую) и нашу дочь. Я не принимал участие в приватизации этой квартиры (как мне сказали в фирме по приватизации) т.к. использовал свой приватизационный сертификат в 1995г. За весь период проживания (с 1998г. по 2012г. и на данный момент) я прописан в квартире и ни разу не выписывался.

В АМКУ я подавал заявление, получил два письма - в одном написано, что проводится проверка по моему заявлению, в другом - прислали анкету, попросили заполнить и направить им. На данный момент конкретного ответа не получил.

Судья не объяснил почему, но сказал, что решение суда можно будет получить не ранее чем через 5 дней

Пытался признать недействительным данный пункт договора, результат - решение суда первой инстанции: ....... дійсним власником автомобіля до повного виконання всіх зобов'язань передбачених кредитним договором є банк, а ОСОБА1, є лише заставодавцем. Тому, лише банк має право вирішувати питання стосовно того, в якій із страхових компаній необхідно страхувати його майно, в даному випадку автомобіль. А тому підписавши договір з банком і погодивши всі істотні умови договору, в тому числі що стосуються порядку страхування автомобіля, позивач зобов'язаний їх виконувати у відповідності до визначених умов. Тому, в цій частині позов також не підлягає задоволенню. Стосовно вимоги позивача про підняття процентної ставки банком з 11,7% до 14,2%, встановлено слідуюче. Згідно ч.2 ст.1056і ЦК України встановлений розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Дані зміни до Цивільного кодексу прийнято відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» № 661-VI від 12 грудня 2008 року. Даний Закон набрав законної сили через 10 днів з дня його опублікування, тобто з 10 січня 2009 року. Зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.І ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)». Крім того, ОСОБА1 сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, що свідчить про відсутність домовленості між сторонами. Таким чином, піднімаючи проценту ставку з 11,7% до 14,2% в січні 2010 року, банк порушив діюче законодавство, яке регулює дане питання, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В апеляционном суде данный вопрос даже не рассматривался, единственное о чем меня спросил судья - чому я прошу визнати недійсним лише п.7.10. і не прошу визнати недійсним п.4.8. Все остальное апеляционный суд не интересовало. Такое впечатление, что решение уже было готово (скасувати рішення першої інстанції), а заседание суда - чистая формальность. Меня вроди бы слушали - но не слышали. Решение апеляционного суда смогу получить на следующей неделе. Подскажите пожалуйста, у кого какое есть мнение - есть-ли смысл воевать дальше? Заранее благодарен.

Уважаемые форумчане, подскажите пожалуйста Есть такие пункты в кредитном договоре: 4.8 Сторони підписанням цього Договору домовилися, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань, передбачених п.5.2. цього Договору (Позичальник не уклав із страховиком договір страхування предмету застави на наступний рік кредитування або Позичальник уклав договір страхування предмету застави на не погоджених з Банком умовах), за користування Кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 14,2 (Чотирнадцять цілих дві десятих) процентів річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою та відповідно, розмір щомісячного Ануїтетного платежу за цим Договором становить 204 (Двісті чотири) долари США 00 центів, починаючи з наступного дня після дня, який визначений у п.5.2. цього Договору як останній день строку, у який Позичальник був зобов'язаний укласти договір страхування на наступний рік кредитування, але не здійснив такого переукладання або уклав договір страхування предмету застави на не погоджених з Банком умовах. При цьому Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору. 5.2 Позичальник зобов'язується застрахувати на весь період дії цього Договору на користь Банку предмет застави, переданий у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, па умовах, погоджених з Банком. В разі, коли на виконання зазначених зобов'язань. Позичальник у період дії цього Договору укладає з страховиком договори страхування предмету застави із строком дії таких договорів страхування на один рік. Позичальник зобов'язується протягом дії цього Договору щорічно укладати на кожний наступний рік кредитування договори страхування предмету застави на користь Банку, на погоджених з Банком умовах. При цьому Позичальник зобов'язаний здійснювати зазначене переукладання договору страхування та надавати Банку укладений договір страхування на наступний рік кредитування не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до дати закінчення строку дії попереднього договору страхування. Позичальник зобов'язується на умовах, погоджених з Банком, на весь період дії цього Договору здійснити обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. 5.3 Позичальник зобов'язується застрахувати предмет застави на випадок настання таких страхових подій: дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення з нерухомим застрахованим транспортним засобом інших транспортних засобів або об'єктів, які рухалися по дорозі; крадіжки або спроби крадіжки застрахованого транспортного засобу, викрадення, грабежу, розбою, неправомірних дій третіх осіб, не пов'язаних із крадіжкою: бурі, повені, землетрусу, зсувів грунту, граду, самовільного падіння предметів на застрахований транспортний засіб, нападу тварин, пожежі, вибуху. При ньому Позичальник зобов'язується виконувати вимоги чинного законодавства України про страхування та договору страхування, серед яких: надання страховику в момент укладання договору страхування інформації про всі відомі Позичальнику обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і інформування с траховика надалі про будь - які зміни страхового ризику; своєчасна сплата страховику страхових платежів у розмірах, передбачених договором страхування: повідомлення страховика про інші діючі договори страхування відносно предмета застави; вживання заходів Позичальником по попередженню та зменшенню збитків, заподіяних внаслідок настання страхового випадку: повідомлення страховика про настання страхового випадку в с ірок, передбачений умовами страхування. 7.10 Позичальник зобов'язаний протягом періоду кредитування, починаючи з другого Фактичного року кредитування та закінчуючи кінцевою датою повернення Кредитних ресурсів, зазначеною в п.3.2. цього Договору, здійснювати страхування предмету застави відповідно до п.п.5.2., 5.3. цього Договору у Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега», або за окремою згодою Банка у іншого страховика, особу якого Позичальник зобов'язаний попередньо письмово погодити з Банком. Автомобіль застрахований в іншій страховій компанії яка теж має акредитацію в банку, але банк на це згоди не дав і керуючись п.4.8. кредитного договору з 02.02.2010р. підвищив процентну ставку. Я з цим не погодився і сплачую кредит згідно графіка. Чи можна дану ситуацію розглядати як правочин, з боку банка, в односторонньому порядку.

А куда Вы смотрели при покупке автомобиля? - можно было подъехать в любое ближайшее МРЭО и официально за деньги проверить по базе данных, а так-же провести криминалистическую экспертизу. Теперь остается ждать 10 дней до вынесения решения органами дознания ГАИ или ГРОВД и только после этого можно обратиться в суд с иском о признании права собственности, но если автомобиль "двойник" (а значит контрабанда) то даже после решения суда забрать сможете, но эксплуатировать - нет, или проводите разтаможку. И дай бог чтобы в милиции это все не повесили на Вас, а это может быть и потделка документов, и контрабанда и тд. и тп. Честно говоря я Вам не завидую и есть риальная возможность остаться без машины, скорей всего она там на стоянке и сгниет, а тех людей у кого купили машину скорее всего ни Вы ни милиция найти не сможет, а если найдете то попробуйте забрать свои деньги - это будет найлучший вариант. Если есть знакомые в ГАИ попросите более тщательно проверить машину по базе данных - не исключен вариант ошибки, хотя это все должен сделать дознаватель или следователь который будет вести ваше дело.

Банк подал заявление на пересмотрение заочного решения суда (заявление я еще не видел), заседание суда назначено на 23.12.2010г. Кто знает подскажите, пожалуйста - могу-ли я в ходе этого заседания подать иск о расторжении кредитного договора как дополнение к предыдущему иску?

У меня была аналогичная ситуация - суд отказал в рассмотрении дела и вернул в звязи с тем что (цетиру как написано): "кредитний договір не є споживчим". Доказывать обратное пришлось через апеляционный суд - доказал. Не знаю как у вас но мое дело апеляционный суд рассмотрел довольно таки быстро. Копии решений судов я оставил на сайте (юр.консультация - кредиты и страховка). Если надо будет образец иска в апеляционный пиши на мой адрес.

Честно говоря после того как я доказал в апеляционном суде то, что кредитный договор насамом деле и есть потребительским и что он подпадает под действие Закона "О защите прав портебителей", то я даже и не мог подумать, что тоже самое мне надо доказать судье низшего суда, да и вообще ни на одном судебном заседании в Светловодском суде этот вопрос не подымался и не обговаривался, я уже делал упор на исклучение некоторых пунктов из кредитного договора и на возмещение морального ущерба. Но как оказалось решение апеляционного суда для судьи районного суда не являеться основанием, и когда судья начала зачитывать решение я, чесно говоря, был в шоке, и после всего этого я еще минут пятнадцать общался с судьёй, но так переубедить и не смог. Закралось смутное сомнение, как Вы сказали, - "судья получающий зарплату в банке". Хотя в принципе я частично решением доволен, в том плане, что хотябы было принято незаконным повышение процентной ставки, правда не знаю как на это решение отреагирует банк, жду реакцию, и на данном этапе в плотную задумываюсь о новом иске о переращете на гривну или даже на разторжение договора в целом. И по поводу законніх аргументов: Судова промова Ваша честь, по суді розгляду даної справи та в доповнення до поданих мною позовної заяви від 08.04.2010р. (про визнання недійсними окремих частин правочину) і доповнення до неї від 18.10.2010р. (про відшкодування мені та членам моєї сім’ї завданої моральної шкоди) можу додати наступне: 23.11.2007р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і мною був укладений кредитний договір №7/AV18-11-08 згідно якого Банк надає Позичальнику (мені) в тимчасове користування Кредитні ресурси в сумі 10796 (десять тисяч сімсот дев’яносто шість) доларів США 00 центів з оплатою за процентними ставками, встановленими п.4.1. цього договору, для придбання Позичальником (мною) автомобіля DAEWOO Nexia ринково (заставною) вартістю 60100 (шістдесят тисяч сто) гривень 00 коп. Підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельних порушень з боку банку, норм чинного законодавства та моїх прав, як споживача кредитної послуги, а саме: Одним з перших порушень Закону України «Про захист прав споживачів» я вважаю було порушення, коли при підписанні договір виявився надрукованим занадто дрібним шрифтом і тому його практично неможливо було прочитати без допомоги збільшувального скла (лупи); до моменту підписання договір мені не надавався, я його не бачив, все пояснювалось в усній формі. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є: - істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача; - установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Окрім цього відповідно до п.7.10. вказаного договору: «Позичальник зобов’язаний протягом періоду кредитування, починаючи з другого Фактичного року кредитування і закінчуючи кінцевою датою повернення кредитних ресурсів, здійснювати страхування предмету застави відповідно до п.п.5.2.,5.3. цього договору у Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «-----»», або за окремою згодою Банка у іншого страховика, особу якого Позичальник зобов’язаний попередньо письмово погодити з Банком». Я звертався до вказаної страхової компанії в жовтні 2009 р. і в жовтні 2010 р., але мене не влаштували умови кредитування (вартість страхування майже на 60% вища в порівнянні з іншими страховими компаніями при менш вигідних умовах) В 2009 році я звертався з заяво до банка про надання згоди на здійснення страхування у іншого страховика, але отримав відмову (без будь – яких підстав та обґрунтувань). При цьому я виконав умови п.5.3. договору і застрахував автомобіль в страховій компанії, яка на момент укладання договору була акредитована в зазначеному Банку, а саме в СК «-----» (копію довідки про наявність акредитації і копію договору страхування додаю). Не зважаючи на це Банк підвищив процентну ставку з 11,7% до 14,2% , таким чином мій кредитний борг зріс майже на 1000 (одну тисячу) доларів США. Не зважаючи на це Банк прийняв даний договір страхування при цьому отримавши комісійну винагороду в розмірі 15% від страхової премії (копію акту виконаних робіт між СК «-------» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 01.12.2009р. №1 додаю). Для більш детального та об’єктивного роз’яснення даного питання я звернувся з відповідними заявами до Національного Банку України і Антимонопольного Комітету України, на що отримав відповіді (копії зазначених документів додаю). Також на офіційному сайті Антимонопольного Комітету України розташоване звернення до Голови Національного банку України та обов’язкові для розгляду рекомендації за №8-рк надані 29.04.2010р. п’яти банкам, які стосуються усіх банків України (роздруківку додаю). Окрім цього зазначений вище п.7.10. кредитного договору порушує одночасно декілька Законів України, а саме: Закон України «Про захист прав споживачів»: підпункт 2 п.5. ст.11 - несправедливими умовами в договорах про надання споживчого кредиту є умови згідно з якими споживач зобов’язаний під час укладання договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем; п.1. ст.17 – за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається. п.1. ст.18 - виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. п.2. ст.18 - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. п.3. ст..18 - несправедливими є, зокрема, умови договору про: - встановлення жорстких обов'язків споживача,тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; - установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики 1. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь - яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. 4. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. 5. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; Стаття 21. Порушення прав споживачів 1. Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами Стаття 22. Судовий захист прав споживачів 1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. 2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Закон України «Про страхування» Стаття 5 Страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Стаття 6. Добровільне страхування та його види Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умовиі порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Закон України «Про банки та банківську діяльність» Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Стаття 53. Забезпечення конкуренції у банківській системі Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди. Банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції. Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами. Закон України «Про захист економічної конкуренції» Відповідно до цього закону: економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери). Стаття 6. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання 1. Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. 4. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. Стаття 8. Узгоджені дії стосовно постачання та використання товарів 1. Положення статті 6 цього Закону не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання чи споживачам інших товарів; 2. До узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; Стаття 18. Обмежувальна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань 1. Суб'єктам господарювання, об'єднанням забороняється схиляти інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяти вчиненню таких порушень. Цивільний Кодекс України Ст.13. Межі здійснення цивільних прав 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину 1. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Спираючись на вищевикладене та виходячи з: Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р №4; Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001р №5; Листа Міністерства юстиції України від 13.05.2004р. №35-13/797, згідно з якими: Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією прав і свобод громадян. Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди я виходив з принципу того, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь – який її розмір може мати умовний вираз. Прошу Суд звернути увагу на те, що вже протягом року я і моя родина постійно знаходимося під моральним тиском з боку Банка: - постійні телефонні дзвінки протягом 7 місяців (як мені так і моїй дружині); - надсилання письмових повідомлень (останнє повідомлення я отримав 14.10.2010р.); - протягом останніх 5-ти місяців, коли я звертаюсь до Банку (в м.Світловодськ) для здійснення щомісячного платежу згідно споживчого договору, касири не приймають у мене платіж доки не повідомлять, в телефонному режимі, Кременчуцьку філію Банку, одного разу мені навіть довелось спілкуватись по телефону з представниками кредитного відділу, і тільки після моїх пояснень у мене прийняли платіж, при цьому телефонну трубку мені подали через віконце каси і всю цю розмову слухали як працівники та і інші клієнти Банку. Таким чином, якщо Суд задовольнить мою позовну заяву в повному обсязі, я неодмінно сплачу залишок по тілу наданого мені кредиту, таким чином виконавши свої зобов’язання перед Банком в повному обсязі по кредитному договору, тим самим припинивши агресивні форми підприємницької практики з боку Банка відносно мене та членів моєї родини.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ NATIONAL BANK OF UKRAINE 131018 NBNK UX, 131251 K.1J UX 01601 м. Київ, вул. Інститутська, 9, 9, Іпзіуіиїзка 5(г., Куіу, 01601, Штате тел. 253-3822, факс 230-2033. 253-7750, (сі. 253-3822, Іах 230-2033, 253-7750, телекс 131018 NВNК Ь'Х. 131251 КІ.І СІХ Іеіех 131018 NВNК УХ, 131251 КІ.1 1ЛХ 9. Instytutska Str., Kyiv, 01601, Ukraine tel. 253-3822, tax 230-2033, 253-7750, lelex Національний банк України (далі - НБУ) розглянув Ваше звернення від 18.10.2010 та повідомляє наступне. Згадана у Вашому зверненні операція з надання кредиту резиденту в іноземній валюті згідно із законодавством України (зокрема, відповідно до статей 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій1) відноситься до кредитних операцій в іноземній валюті, здійснювати які банки мають право на підставі банківської ліцензії (далі - ліцензія) та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями (далі - письмовий дозвіл) [який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет)]. Разом із тим, звертаємо увагу на норму пункту 6 розділу II Закону України від 23.06.2009 № 1533-УІ «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», згідно з якою фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Враховуючи наведене, згадана у Вашому зверненні операція може бути здійснена банком на підставі зазначеної ліцензії та за умови отримання останнім письмового дозволу НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Відповідно до статті 3 Декрету валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь - яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Також зазначаємо, що відповідно до статті 5 Декрету використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Тобто, якщо позичальник використовує на території України отримані кредитні кошти в іноземній валюті як засіб платежу при здійсненні розрахунків з іншим резидентом України, то одній із сторін необхідно отримати індивідуальну ліцензію НБУ. При цьому зазначаємо, що фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами (крім банків та інших фінансово - кредитних установ) та застосування фінансових санкцій, передбачених п.2 статті 16 Декрету, у разі виявлення порушень валютного законодавства здійснюється органами державної податкової служби. Перший заступник Голови С.Г. Арбузов вик. Харченко В.В. тел. 253-78-49 1Затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 № 275 і зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни 21.08.2001 за № 730/5921 (із

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2010 року місто Світловодськ Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА1 до відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину, ВСТАНОВИВ: ОСОБА1звернувся до суду з позовом до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину, а саме кредитного договору № 7/АУ18-11-07 від 23 листопада 2007 року. Предметом позову є кредитний договір № 7/АУ18-11-07 від 23 листопада 2007 року, укладений між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про надання в тимчасове користування кредитних ресурсів в сумі 10796 доларів США. При зверненні до суду позивач посилається на те, що даний спір виник внаслідок порушення відповідачем його прав, як споживача банківських послуг, а тому в порядку ст.110 ЦПК України, за своїм вибором, він звернувся з даним позовом за місцем свого проживання. Згідно Закону України «Про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями від 17 грудня 2009 року, даний Закон застосовується стосовно споживчих кредитів, тобто коштів, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному випадку предметом позову є кредитний, а не споживчий договір, тому положення даного Закону застосуванню не підлягають. Відповідач є юридичної особою, яка знаходиться за адресою вул.Першотравнева, 63/16 в місті Кременчук Полтавської області. Згідно ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Тобто, даний позов підсудний Автозаводському районному суду міста Кременчук Полтавської області. Згідно п.4 ч.З ст.121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду. На підставі викладеного, керуючись ст.109, п.4 ч.З ст.121 ЦПК України, УХВАЛИВ: < Позовну заяву ОСОБА1 до відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину повернути позивачеві, в зв'язку з непідсудністю її даному суду. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. ---------------------------------------------------- УХВАЛА (Вступна та резолютивна частини) 17 серпня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого:. суддів: з участю секретаря: розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБИ1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБИ1 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину. Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБИ1 задовольнити. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року скасувати. Справу направити до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів. -------------------------------------------------- ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2010 року місто Світловодськ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді при секретарі - з участю позивача – ОСОБА1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБИ1 до відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину, ВСТАНОВИВ: ОСОБА1 звернувся з позовом до суду до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними окремих частин правочину, а саме кредитного договору № 7/АУ18-11-07 від 23 листопада 2007 року. Просить визнати недійсними п.7.7 та п.7.10 кредитного договору. Крім того, просить визнати недійсним односторонній правочин ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», щодо збільшення процентної ставки по кредиту до 14,2%. В попередньому засіданні доповнив свої позовні вимоги, а саме просить стягнути з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь моральну шкоду у розмірі ------ грн. В судовому засіданні позивач свій позов підтримав та пояснив, що 23 листопада 2007 року між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір, з терміном дії до 22 листопада 2014 року. Згідно даного договору він отримав кошти від банку в сумі 10796 доларів США, для придбання автомобіля марки DAEWOO. В даний час розмір Ануїтетного платежу становить 191 долар США. При укладенні договору банк порушив вимоги, а саме при підписанні договору виявилось, що текс надруковано 8 шрифтом, сам договір йому для ознайомлення не надавався, а копію його отримав лише після підписання. Після укладення кредитного договору та договору застави автомобіля він уклав договір страхування з компанією «-----», на другий рік з страховою компанією «---», на третій рік з страховою компанією «----». В 2009 році письмово звернувся до банку із заявою про зміну страхової компанії, проте відповіді так і не отримав. 18 жовтня 2009 року закінчився строк дії договору з страховою компанією «----» і 26 жовтня 2009 року він уклав договір із страховою компанією «----», надіславши копію даного договору банку. В зв'язку з цим, в січні 2010 року банк підвищив проценту ставку, в день погашення ним чергового щомісячного платежу, а 02 лютого того ж року отримав письмове повідомлення. Проте, він вважає це протизаконним і в даний час сплачує щомісячно платіж в сумі 191 долар США. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що він по телефону отримує погрози від працівників банку за невиконання умов договору і оцінює її в розмірі ------- грн. Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився. 12 та 23 листопада 2010 року представник відповідача не був присутнім, проте надсилав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника банку в інших судах щодо розгляду інших справ. Оскільки, дане клопотання не обґрунтовано, нічим не підтверджено (судовими повістками та інше), суд визнає неявку представника відповідача без поважних причин. Письмових заперечень проти позову до суду не надходило. Зі згоди позивача, суд виніс ухвалу про проведення заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини. 23 листопада 2007 року між ОСОБА1 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір № 7/АУ18-11-07. (а.с.26-28) Згідно умов даного договору позичальник отримав кошти на придбання автомобіля DAEWOO, в розмірі 10796 доларів США, терміном до 22 листопада 2014 року. Розмір щомісячного Ануїтетного платежу в 2008 році становив 192 долари США, в 2009 році - 191, в 2010 році - 190. Того ж дня, було укладено і договір застави автомобіля, між ОСОБА1 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Встановлено, що п.7.7 договору визначено, що сторони встановлюють договірну територіальну підсудність справ за позовами, які випливають із цього Договору. Будь - який позов, що може бути заявлений кожною зі Сторін цього Договору у порядку цивільного судочинства у зв'язку з підписанням, зміною розірванням, дійсністю або виконанням цього договору, підлягає розгляду в суді за місцем знаходження відділення № 18 філії «Придніпровське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Сам факт підписання кредитного договору свідчить проте, що сторони дійшли повної домовленості з усіх пунктів договору, в тому числі стосовно вирішення будь-яких спорів що стосуються даного договору. А тому, посилання позивача на те, що малий шрифт тексту договору, не надання можливості ознайомитися з ним раніше та отримання копії після факту підписання договору нічим не підтверджується, і взагалі це не є підставою для зміни підсудності вирішення спорів. Крім того, суд критично відноситься до посилання позивача, стосовно порушення його прав, як споживача банківських послуг і те, що при зверненні до суду він посилався на Закон України «Про захист прав споживачів» та ст.110 ЦПК України. Адже, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. Розгляд даної справи Світловодським міськрайонний судом Кіровоградської області відбувається на підставі ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року. А тому, в цій частині позовна вимога не підлягає задоволенню. Згідно п.7.10 договору, позичальник зобов'язаний протягом періоду кредитування, починаючи з другого Фактичного року кредитування та закінчуючи кінцевою датою повернення Кредитних ресурсів, зазначеною в п.3.2 цього Договору, здійснювати страхування предмету застави відповідно до п.п.5.2, 5.3 цього Договору у ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «----», або за окремою згодою Банка у іншого страховика, особу якого Позичальник зобов'язаний попередньо письмово погодити з Банком. Невірним є твердження позивача, що він є власником автомобіля і сам має право вирішувати в якій компанії його страхувати, адже дійсним власником автомобіля до повного виконання всіх зобов'язань передбачених кредитним договором є банк, а ОСОБА1, є лише заставодавцем. Тому, лише банк має право вирішувати питання стосовно того, в якій із страхових компаній необхідно страхувати його майно, в даному випадку автомобіль. А тому підписавши договір з банком і погодивши всі істотні умови договору, в тому числі що стосуються порядку страхування автомобіля, позивач зобов'язаний їх виконувати у відповідності до визначених умов. Тому, в цій частині позов також не підлягає задоволенню. Стосовно вимоги позивача про підняття процентної ставки банком з 11,7% до 14,2%, встановлено слідуюче. Згідно ч.2 ст.1056і ЦК України встановлений розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Дані зміни до Цивільного кодексу прийнято відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» № 661-VI від 12 грудня 2008 року. Даний Закон набрав законної сили через 10 днів з дня його опублікування, тобто з 10 січня 2009 року. Зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.І ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)». Крім того, ОСОБА1 сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, що свідчить про відсутність домовленості між сторонами. Таким чином, піднімаючи проценту ставку з 11,7% до 14,2% в січні 2010 року, банк порушив діюче законодавство, яке регулює дане питання, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Стосовно відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що сам факт її заподіяння позивач нічим не підтвердив. Оскільки, необгрунтованим є сам її розмір, не зрозуміло з яких саме критеріїв та принципів він виходив визначаючи дану суму. Тому, в цій частині позов також не підлягає задоволенню. Згідно ч.І ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позивач, посилаючись на Закону України «Про захист прав споживачів» при зверненні до суду сплатив лише судові витрати з ІТЗ, то суд вважає, що він повинен сплатити за розгляд справи судовий збір в сумі 11 грн. 33 коп., а банк - 5 грн. 67 коп. Стосовно витрат ІТЗ, то банк повинен повернути позивачу сплачені витрати лише на суму 12 грн. 33 коп. (третю частину від встановленого розміру - 37 грн.) На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» № 661-VI від 12 грудня 2008 року, Законом України «Про захист прав споживачів», рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, ст.10561 ЦК, ст.ст.Ю, 11, 57-64, 88, 208-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, ВИРІШИВ : Позовну заяву задовольнити частково. Визнати недійсним односторонній правочин відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» щодо збільшення процентної ставки по кредиту до 14,2% по кредитному договору № 7/АУ18-11-07 від 23 листопада 2007 року. В решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю. \ Стягнути з ОСОБИ1 на користь держави судовий збір в сумі 11 грн. 33 коп. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір в сумі 5 грн. 67 коп. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБИ1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду у сумі 12 грн. 33 коп. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Воевать и что-либо доказать очень сложно, но обязательно надо, ну и заодно птрепать нервы банку. Я ничего в банк не носил - отраплял по почте, заказным письмом, а вэтом году вообще все это сделали представители страховой компании. А после того как я сообщил банку, по телефону, что подал иск в суд они перестали звонить и вообще перестали со мной общаться (даже письменно ответов нет). На данном этапе жду реакцию банка на решение суда....

Возможно я несовсем правильно изложил суть дела, но Вы совершенно правильно меня поняли. Действительно районный суд вынес УХВАЛУ на которую я написал Апеляцыйну скаргу, теперь жду заседания апеляционного суда, и как Вы правильно заметили штудирую ЗУ"Про рекламу", ЗУ "Про захист прав споживачив", Положення "Про НБУ", ЦПК, ЗУ "Про оподаткування прибутку пыдприэмств" и многое многое другое, стараюсь контролировать листи та постанови НБУ. В общем готовлюсь и надеюсь на лучшее, как наверное и многие другие. За подсказку спасибо буду искать указанную Вами тему.

В 2007 году приобрел в кредит автомобиль DAEWOO Nexia, кредит оформлял через банк "Финансы и кредит" г.Кременчук. В течении двух лет никаких проблем, но когда пришла очередь очередной раз страховать машину возникла проблема - сумма стоимости страховки КАСКО в той СК которую навязывает банк на 1000 грн. больше чем в любой другой СК. В кредитном договоре указано, что я обязююсь страховать машину в СК "Омега" или в другой СК, но прежде согласовав это с банком. Я застраховал автомобиль в СК "Княжа" (акредитацию в банке "ФК" она имеет или покрайней мере имела на момент оформления страховки) и отправил копию страховки в банк вместе с письмом в котором попросил банк разрешить мне страхование ТС в СК "Княжа". На что естественно получил отказ и повышение процентной ставки (кредит оформлен в долларах США) хотя банк страховой договор принял - есть акт выполненых работ, снял процент со страховой компании "Княжа" - заработал денег, и теперь постоянно напоминает мне о растущем долге. Я гашу сумму кредита описанную в договоре, ни больше ни меньше, задолжонностей по основному кредиту нет, просрочек нет, и на отрез отказался платить по повышенной ставке. Вел длительную переписку с банком, ниоднократно просил пересмотреть мое заявление, на что получал отказы и постоянные звонки с напоминанием о ростущем долге и длительные и безрезультатные разговоры с начальником филиала банка. В общем дело дошло до суда - иск подал я в Светловодский суд Кировоградской области (по месту моей регистрации) хотя в договоре указано, что все спорные вопросы можно разрешить только по месту нахождения филиала банка "ФК" т.е. г.Кременчук. В Светловодском суде было вынесено решение без моего присутствия и присутствия представителей банка (нас не сочли нужным пригласить) в решении написав : "Дана скарга не може бути розглянута в Світловодському суді в звязку з тим, що оформлений між мной і банком кредитний договір ни є споживчим договором" (фамилию судьи я называть не буду). Я естественно подал апиляцию, жду заседания суда, повестку уже получил. Подскажите - если будет принято положительное решение суда (в мою сторону) можно ли подать иск на возмещение марального ущерба? (с материальным все придельно ясно), если можно, то на что ссылаться, как правильно составить иск и какую реально сумму иска можно выставить, какие аргументы можно предаставить в суд ведь записей телефонных разговоров нет?

А кто нибудь уже писал в Анимонопольный комитет? Дайте пожалуйста образец жалобы. Заранее благодарен.