Allenka

суд обґрунтовано виходив з того, що цей позов ОСОБА_2 подано до суду в ____ 2014 року, тобто після спливу строку позовної давності, а так само після спливу встановленого вказаним кредитним договором кінцевого строку повернення кредиту та сплати усіх нарахувань за ним - ______2013 року, і представник ПАТ „______" в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні цього позову саме з підстав пропуску ОСОБА_2 встановленого законом строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом. ОСОБА_2 та/або його представник ОСОБА_4 не заявляли у даній справі клопотання про поновлення строку звернення до суду з вищевказаним позовом до ПАТ „________", а судом не було встановлено обставин, які б дозволяли зробити обґрунтований висновок про те, що причини пропущення ОСОБА_2 позовної давності є поважними. Більш того, не заслуговують на увагу суду доводи ОСОБА_2 щодо того, що лише із роз'яснень адвоката ____. від _____2014 року йому стало відомо про те, що оспорюваний підпункт 3.1.1. кредитного договору № ____ від _____2007 року є несправедливим та таким, що суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності в межах договірних зобов'язань, а також суперечить засадам цивільного законодавства та його інтересам як споживача. Виходячи з наведеного, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що в позові ОСОБА_2 до ПАТ „________" про визнання недійсним підпункту 3.1.1. кредитного договору № ____ від _____2007 року слід відмовити в зв'язку з пропуском ОСОБА_2 встановленого законом строку звернення до суду з цим позовом згідно ч.4 ст.267 ЦК України.

Єто уже повторно 1 инстанция. Дело было возвращено из ВССУ в 1 инстанцию. До этого уже 1 и апел отказывали из-за срока пропущенного.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А могла вона довідатись з моменту укладення договору. Это не моя точка зрения, а судов.

Да, весь реестр пересмотрела: и апел, и ВССУ, и ВСУ. Кстати, у Вас тоже нет решений ,подтверждающих Вашу точку зрения.

Извините,но суды имеют ввиду позицию,что срок ид считается с момента получения вывода специалиста. Такой практики нет в реестре! Вообще нет! Суды считают с момента заключения договора.

Сообщаю о результатах рассмотрения дела,суд отказал в связи с пропуском срока ИД. Считает срок с момента заключения договора.

Совершенно правильно. Вот это " або могла довідатися про порушення свого права" для суда и есть основанием для отказа. Заключили договор,значит сразу и могли довідатись, читали ведь, подписывали договор. Остальное- ваши проблемы.

1,2 и ВССУ. Отправили в 1 инстанцию,т.к. дело вообще не рассматривали по существу.

О признании пункта договора недействительным

По заявлению банка

Проблема в том, что суд считает срок исковой давности с момента заключения договора и отказывает в иске. А также в том, что я не могу найти суд. практику, подтверждающую Вашу позицию,что срок исковой давности считается с момента предоставления справки адвокатом.

Добрый день. Прошел уже год с тех пор,как меня интересовал вопрос начала отсчета срока исковой давности относительно признания пункта договора недействительным согласно ст. 261 "з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила". А именно с дня предоставления адвокатом справки о нарушении моего права. Есть ли у вас положительная практика по такому вопросу? Спасибо

Там написано: У зв’язку з переходом права власності на земельну ділянку до ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ за цим договором, зобов’язання за Первинними договорами (кредитними) вважаються виконаними у повному обсязі, а також припиняється дія Іпотечних договорів.

Разве это прощенный долг?

А что там долно быть написано,чтоб можно было спать спокойно? Договор представили,читала.

Добрый день. Такая ситуация. Есть судебное решение о взыскании задолженности. Есть исполнительный лист,который был возвращен банку. На сегодняшний день банк хочет продать долг факторинговой компании, а факторинговая компания в свою очередь предлагает с ней заключить договор про задоволення прав іпотекодержателя (т.к. есть покупатель). Вопрос: Согласно ст. 36 ЗУ Про іпотеку "Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними". Однако есть решение суда, в котором размер задолженности больше,нежели стоимость по которой будет продаваться ипотека. Как быть с разницей? Она останется все равно висеть или по ст. 36 ЗУ Про іпотеку новый кредитор уже не сможет эту разницу взыскать? Спасибо

Редакция ЗУ " Про іпотеку" 2006 р. Стаття 37. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Ст. 36. - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Практика ВСУ ( в подтверждение возможности приобретать право собственности у судовому порядку по застереженню у ІД): http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19130683

Истребовании чего?

иск подали, заседание через неделю

а что за дата 12.12.2008?

постановление пленума №5 2012р. -разрешает в судебном порядке звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

Исковая давность на что? На признание права собственности? У договора только через 2 года окончание. Платежи были оч. давно, в году 2009. Но по взысканию задолженности уже есть решение! Никаких реструктуризаций и пр. не было. Было взыскание ГИС - банк забрал исполнительный лист и придумал ход с признанием права собственности.

Ничего больше не заключали. Уксрсоц. Почему должно быть отказано? Договор от 2007г.

Добрий день. Склалася така цікава ситуація із банком. У 2009 році банк звернувся до третейського суду та отримав рішення про стягнення заборгованості. Звернувся потім з виконавчим листом до ДВС. Реалізувати майно не вдалось, банк забрав виконавчий лист за власним бажанням з ДВС (теперь не може більше звернутися з ним до ДВС). Тоді банк звернувся знову до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно. Відповідно до Постанови пленуму №5 від 2012 р. "суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором". Чи правомірні дії банку, оскільки він НЕ одночасно стягнув заборгованість та стягує тепер предмет іпотеки? Але все ж таки міє місце подвійне стягнення, як на мою думку.... Дякую.

Добрый день. А если банк хочет обратить взыскание на предмет ипотеки путем признания права собственности на него, как тогда происходит оценка ипотеки? В законе написано, что стоимость ипотеки определяется на момент набуття права власності. А право собственности приобретается в момент регистрации его.......Какая ж тогда ст-сть указ-ся в решинии.....