koval

Что тут скажеш уважаемый, даже ни знаю как Вам ответить на это. У меня дядя Голова суду и он говорит что судьи разные и решея в таких делах принимаются на усмотрение но все равно какое ни было бы решение ВСУ все равно все рубает, так что боремся пока только в низу а дальше видно будет. Но сами посудите ни подписей не печатей ни договоров ни фига еще и пеню с ем я думаю нада их процентами огоооо..., а в общем я думаю нада их бить их оружием, Брать Постанову №168 и пересчитывать проценты пеню и т.д., таким образом клиентам маожна скостить юолльшие сумы. Сам я работаю юристом в кредитном союзе у нас с этим проблем пока не было но начальство согласно что нужно работать по ЗУ "Захист пр.спж.", но все равно мы этого не делаем.Ладно пишите может че новое придумаем.

Я считаю что эти документы суд обязан истребовать, так как это доказательства по делу. Вообще суд то истребует а вот даст ли ответчик эти документы. Вообще нам на руку если не даст. Догмат не придет они банкроты. В общем поживем увидим я только занес в суд.

Прошу прокоментировать мой новый иск. ___________________________.________________________.txt

Да вот Вам решение Апеляционного суда________________.txt

решений пока нет пока в процессе

До Кам’янець-Подільського міськрайонного суду 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Шевченко, 29 Позивач: Довгань Юрій Миколайович 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський вул. Нігинське шосе, 26 кв. 401 Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» Юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 к/р 32009100400 в Управлінні НБУ у Дніпропетровській області, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 Третя особа: Відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець Подільської міської ради майдан Відродження, 1 м.Кам’янець-Подільський ДЕРЖ МИТО: відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» - звільнений від сплати Позова заява Про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності». 10 серпня 2008 року я, Довгань Юрій Миколайович надав Банку заяву позичальника від 10.08.2010 року, без підпису, згідно якої я отримав кошти, на споживчі цілі, як було вказано в заяві, з кредитним лімітом в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн. 00 коп.) строком на 12 місяців з відсотковою ставкою за кредитним лімітом 2 % (не відомо чи 2% річних, місячних чи денних ставки, можна лише здогадатися) з кінцевим терміном погашення 10.08.2009 року та щомісячним платежем 420,00 грн. Згодом, банк мене повідомив, що у мене є заборгованість. З отриманої виписки руху коштів по рахунку я дізнався, що крім 2 % місячних мені нараховані наступні витати: комісія за обслуговування, комісія за користування, ’’издательськая комисия’’ та інші. Працівники відділення Банку повідомили мені, що невід’ємною частиною укладеного договору є додатки до нього, зокрема: Умови надання банківських послуг та Тарифи банку, з якими я нібито був ознайомлений. Також, Відповідач не надав мені екземпляру кредитного договору № SAMDN50000023006910 та Графіку погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, як передбачано законодавством України. Відповідно до ст. 654 ЦК України форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначена на документах дата і підпис особи, яка уклала такий договір. Я не погоджуюся з іншими умовами надання та повернення кредиту, а ніж ті, які зазначені у заяві від 10.08.2008 року. На мою адресу 10.09.2010 року, від Відповідача, надійшов рекомендований лист з погрозами та рішенням суду з ознаками підробки (ст.353 Кримінального кодексу України Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи) (копії додаються) про стягнення з мене заборгованості, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність Відповідача. Також в даному листі було зазначено суму боргу у розмірі 9026,17 грн. станом на 20.11.2009р., тоді як кредиту я отримав лише 3000,00 грн. Станом на 1 жовтня 2010 року, я отримав виписку руху коштів по рахунку з Банку про те, що станом на 1.10.2010 року моя заборгованість складає 9717,08 грн. Тобто, з 20.11.2009 року по 1.10.2010 рік, сума боргу зросла на 690,91 грн., тоді як в період з моменту отримання кредиту з 10.08.2008 року по 10.11.2009 року, сума боргу зросла на 6026,17 грн. Стає незрозумілим як за майже однакові періоди так не пропорційно зростала моя заборгованість, тобто за перший рік (2008-2009) прострочки на 6026,17 грн., а за наступний рік (2009-2010 р. р.) і до теперішнього часу – на 690,91 грн. Можу повідомити, що при отриманні кредиту в банку я не підписував кредитного договору та додатків до нього, у вигляді Умов надання банківських послуг та Тарифів банку, а лише надав заяву позичальника для отримання кредиту. Я звертався із запитом до Відповідача про надання мені копії кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008,року, так як при отриманні коштів мені не було надано екземпляр кредитного договору, але отримав від Банку відповідь про те, що запитувана мною інформація є банківською таємницею (копії додаються) і копії я не отримав. На даний час Банк вимагає сплатити якісь незрозумілі для мене суми (штрафи, пені) та не бажає надати мені копії кредитного договору, а також вказує на умови кредитування з якими я нібито був ознайомлений у відділенні банку, але я не згідний з такими вимогами і тому я вирішив звернутися з позовною заявою до суду. Дії банку відносно мене стали наслідком чисельного порушення вимог чинного законодавства і я вважаю, що кредитний договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, який нібито було укладено між мною та Відповідачем і оскільки Відповідач наполягає на визнанні фактів, як існування кредитного договору SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та Умов надання банківських послуг, Тарифи банку у письмовій формі, так і відповідності цього договору вимогам закону, і я вважаю за необхідне зазначити, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсним з наступних підстав: 1. Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України передбачено, що форма укладення кредитного договору є письмова. У разі недодержання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нікчемним і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України. Разом з тим я хочу зазначити, що відповідно до норм цивільного законодавства України договір вважається укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. П.п. 1,2 ст. 639 ЦКУ визначено що договір вважається укладеним з моменту надання йому форми, яка встановлена вимогами закону. Відповідно до положень п.1 ст. 638 ЦКУ договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема тих, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Також я звертаю увагу на те, що кредитування банками в Україні здійснюється відповідно до чинного законодавства та відповідно до внутрішніх положень банків, з обов'язковим дотриманням визначених статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» принципів кредитування, зокрема, банк зобов'язаний перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Згідно із статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, та, як правило, їх розмір та порядок нарахування зазначається в кредитному договорі. Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас, відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В моєму випадку кредитний договір та графік до кредитного договору, який нібито був укладений між мною та Відповідачем відсутній взагалі, а тому мені не відомо розміру пені, штрафів, плати за користування та обслуговування кредиту, їх обчислення і порядок нарахування. 2. Згідно ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Згідно п.3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року. Ї У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Спірний Договір укладено з порушенням вимог Закону України „Про захист прав споживачів”, в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені мої права як споживача фінансових послуг, зокрема - умови цього договору не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід’ємною частиною, не було укладено взагалі; При укладенні вказаного договору були порушені також вимоги п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме – Позивач не надав мені, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15,23 Закону України „Про захист прав споживачів” (Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1. особу та місцезнаходження кредитодавця; 2. кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування) - у даному випадку такі вимоги закону не були виконані Позивачем, що є порушенням прав споживача фінансових послуг. Ця інформація в повному обсязі не була мені надана. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Я вважаю, що Відповідач навмисно ввів мене в оману не надавши мені в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність. Окрім того, Постановою Правління Національного банка України № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження правил наданя банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупній вартості кредиту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.05.2007 г. за №541/13808 також урегульовані відносини в сфері кредитування банками громадян. Згідно з. 2.1 цієї Постанови Правління НБУ банки зобов’язані перед укладенням договора надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредита, термін, мету, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно з п. 2.4. Постанови Правління НБУ банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення с вищенаведеною інформацією. Я не отримав такої інформації в письмовій формі до укладення кредитного договору про орієнтовну сукупну вартість кредиту та можливих ризиках. Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Пунктом 1 цієї статті передбачено, що нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною; Пунктом 2 цієї статті передбачено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Відповідно до п.п. 3.1. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: - значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; - перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; Відповідно до п.п. 3.2. Постанови Правління НБУ кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Відповідно до п.п. 3.3. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту. б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту. Відповідно до п.п. 3.4. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: -вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; -обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ВІДПОВІДАЧ ПРОІГНОРУВАВ ВИМОГИ Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Пунктом 6 цієї статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважитися, як - кредитний договір укладений у письмовій формі, що відповідно до закону робить його нікчемним, та таким, що - підлягає визнанню судом недійсним. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 258, 524, 548 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 110, 118, 119, 120,123,124 ЦПК України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12.04.96 р. пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,- ПРОШУ: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Визнати недійсним кредитний Договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року. 3. Визнати недісними додатки до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку 4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору. 5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та графік погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року. 6. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали додатків до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку. 7. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінал кредитної справи Довгань Юрія Миколайовича. 8. Залучити до справи в якості третьої особи відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець-Подільської міської ради. 9. Судові витрати покласти на Відповідача. ДОДАТКИ: 1. Копія заяви позичальника від 10.08.2010 року. 2. Квитанція про оплату судових витрат на ІТЗ судового процесу. 3. Копія поштового конверту. 4. Копія листа з погрозами від ПАТ КБ «Приватбанк». 5. Копія рішення з ознаками підробки від ПАТ КБ «Приватбанк». 6. Копія виписки руху по рахунку №22222204034262 від 10.01.2010 року. 7. Копія рішення Апеляційного суду Закарпатської області. 8. Копія Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808 9. Копія листа до ВАТ КБ «Приватбанк». 10. Копія листа до Національного банку України. 11. Копія листа до Міністерства юстиції України. 12. Копія відповіді з ВАТ КБ «Приватбанк». 13. Копія відповіді з Національного банку України. 14. Копія відповіді з Міністерства юстиції України. В випадку необхідності, додаткові документи і докази будуть надані за вимогою суду. «__» ________ ________________________ 2010 року ______________.txt

До Кам’янець-Подільського міськрайонного суду 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Шевченко, 29 Позивач: Довгань Юрій Миколайович 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський вул. Нігинське шосе, 26 кв. 401 Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» Юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 к/р 32009100400 в Управлінні НБУ у Дніпропетровській області, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 Третя особа: Відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець Подільської міської ради майдан Відродження, 1 м.Кам’янець-Подільський ДЕРЖ МИТО: відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» - звільнений від сплати Позова заява Про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності». 10 серпня 2008 року я, Довгань Юрій Миколайович надав Банку заяву позичальника від 10.08.2010 року, без підпису, згідно якої я отримав кошти, на споживчі цілі, як було вказано в заяві, з кредитним лімітом в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн. 00 коп.) строком на 12 місяців з відсотковою ставкою за кредитним лімітом 2 % (не відомо чи 2% річних, місячних чи денних ставки, можна лише здогадатися) з кінцевим терміном погашення 10.08.2009 року та щомісячним платежем 420,00 грн. Згодом, банк мене повідомив, що у мене є заборгованість. З отриманої виписки руху коштів по рахунку я дізнався, що крім 2 % місячних мені нараховані наступні витати: комісія за обслуговування, комісія за користування, ’’издательськая комисия’’ та інші. Працівники відділення Банку повідомили мені, що невід’ємною частиною укладеного договору є додатки до нього, зокрема: Умови надання банківських послуг та Тарифи банку, з якими я нібито був ознайомлений. Також, Відповідач не надав мені екземпляру кредитного договору № SAMDN50000023006910 та Графіку погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, як передбачано законодавством України. Відповідно до ст. 654 ЦК України форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначена на документах дата і підпис особи, яка уклала такий договір. Я не погоджуюся з іншими умовами надання та повернення кредиту, а ніж ті, які зазначені у заяві від 10.08.2008 року. На мою адресу 10.09.2010 року, від Відповідача, надійшов рекомендований лист з погрозами та рішенням суду з ознаками підробки (ст.353 Кримінального кодексу України Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи) (копії додаються) про стягнення з мене заборгованості, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність Відповідача. Також в даному листі було зазначено суму боргу у розмірі 9026,17 грн. станом на 20.11.2009р., тоді як кредиту я отримав лише 3000,00 грн. Станом на 1 жовтня 2010 року, я отримав виписку руху коштів по рахунку з Банку про те, що станом на 1.10.2010 року моя заборгованість складає 9717,08 грн. Тобто, з 20.11.2009 року по 1.10.2010 рік, сума боргу зросла на 690,91 грн., тоді як в період з моменту отримання кредиту з 10.08.2008 року по 10.11.2009 року, сума боргу зросла на 6026,17 грн. Стає незрозумілим як за майже однакові періоди так не пропорційно зростала моя заборгованість, тобто за перший рік (2008-2009) прострочки на 6026,17 грн., а за наступний рік (2009-2010 р. р.) і до теперішнього часу – на 690,91 грн. Можу повідомити, що при отриманні кредиту в банку я не підписував кредитного договору та додатків до нього, у вигляді Умов надання банківських послуг та Тарифів банку, а лише надав заяву позичальника для отримання кредиту. Я звертався із запитом до Відповідача про надання мені копії кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008,року, так як при отриманні коштів мені не було надано екземпляр кредитного договору, але отримав від Банку відповідь про те, що запитувана мною інформація є банківською таємницею (копії додаються) і копії я не отримав. На даний час Банк вимагає сплатити якісь незрозумілі для мене суми (штрафи, пені) та не бажає надати мені копії кредитного договору, а також вказує на умови кредитування з якими я нібито був ознайомлений у відділенні банку, але я не згідний з такими вимогами і тому я вирішив звернутися з позовною заявою до суду. Дії банку відносно мене стали наслідком чисельного порушення вимог чинного законодавства і я вважаю, що кредитний договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, який нібито було укладено між мною та Відповідачем і оскільки Відповідач наполягає на визнанні фактів, як існування кредитного договору SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та Умов надання банківських послуг, Тарифи банку у письмовій формі, так і відповідності цього договору вимогам закону, і я вважаю за необхідне зазначити, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсним з наступних підстав: 1. Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1055 ЦК України передбачено, що форма укладення кредитного договору є письмова. У разі недодержання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нікчемним і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України. Разом з тим я хочу зазначити, що відповідно до норм цивільного законодавства України договір вважається укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. П.п. 1,2 ст. 639 ЦКУ визначено що договір вважається укладеним з моменту надання йому форми, яка встановлена вимогами закону. Відповідно до положень п.1 ст. 638 ЦКУ договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема тих, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Також я звертаю увагу на те, що кредитування банками в Україні здійснюється відповідно до чинного законодавства та відповідно до внутрішніх положень банків, з обов'язковим дотриманням визначених статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» принципів кредитування, зокрема, банк зобов'язаний перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Згідно із статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, та, як правило, їх розмір та порядок нарахування зазначається в кредитному договорі. Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас, відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В моєму випадку кредитний договір та графік до кредитного договору, який нібито був укладений між мною та Відповідачем відсутній взагалі, а тому мені не відомо розміру пені, штрафів, плати за користування та обслуговування кредиту, їх обчислення і порядок нарахування. 2. Згідно ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Згідно п.3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року. Ї У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Спірний Договір укладено з порушенням вимог Закону України „Про захист прав споживачів”, в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені мої права як споживача фінансових послуг, зокрема - умови цього договору не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід’ємною частиною, не було укладено взагалі; При укладенні вказаного договору були порушені також вимоги п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме – Позивач не надав мені, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15,23 Закону України „Про захист прав споживачів” (Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1. особу та місцезнаходження кредитодавця; 2. кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування) - у даному випадку такі вимоги закону не були виконані Позивачем, що є порушенням прав споживача фінансових послуг. Ця інформація в повному обсязі не була мені надана. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Я вважаю, що Відповідач навмисно ввів мене в оману не надавши мені в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність. Окрім того, Постановою Правління Національного банка України № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження правил наданя банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупній вартості кредиту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.05.2007 г. за №541/13808 також урегульовані відносини в сфері кредитування банками громадян. Згідно з. 2.1 цієї Постанови Правління НБУ банки зобов’язані перед укладенням договора надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредита, термін, мету, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно з п. 2.4. Постанови Правління НБУ банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення с вищенаведеною інформацією. Я не отримав такої інформації в письмовій формі до укладення кредитного договору про орієнтовну сукупну вартість кредиту та можливих ризиках. Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Пунктом 1 цієї статті передбачено, що нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною; Пунктом 2 цієї статті передбачено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Відповідно до п.п. 3.1. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: - значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; - перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; Відповідно до п.п. 3.2. Постанови Правління НБУ кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Відповідно до п.п. 3.3. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту. б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту. Відповідно до п.п. 3.4. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: -вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; -обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ВІДПОВІДАЧ ПРОІГНОРУВАВ ВИМОГИ Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Пунктом 6 цієї статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважитися, як - кредитний договір укладений у письмовій формі, що відповідно до закону робить його нікчемним, та таким, що - підлягає визнанню судом недійсним. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 258, 524, 548 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 110, 118, 119, 120,123,124 ЦПК України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12.04.96 р. пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,- ПРОШУ: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Визнати недійсним кредитний Договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року. 3. Визнати недісними додатки до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку 4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору. 5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та графік погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року. 6. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали додатків до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку. 7. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінал кредитної справи Довгань Юрія Миколайовича. 8. Залучити до справи в якості третьої особи відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець-Подільської міської ради. 9. Судові витрати покласти на Відповідача. ДОДАТКИ: 1. Копія заяви позичальника від 10.08.2010 року. 2. Квитанція про оплату судових витрат на ІТЗ судового процесу. 3. Копія поштового конверту. 4. Копія листа з погрозами від ПАТ КБ «Приватбанк». 5. Копія рішення з ознаками підробки від ПАТ КБ «Приватбанк». 6. Копія виписки руху по рахунку №22222204034262 від 10.01.2010 року. 7. Копія рішення Апеляційного суду Закарпатської області. 8. Копія Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808 9. Копія листа до ВАТ КБ «Приватбанк». 10. Копія листа до Національного банку України. 11. Копія листа до Міністерства юстиції України. 12. Копія відповіді з ВАТ КБ «Приватбанк». 13. Копія відповіді з Національного банку України. 14. Копія відповіді з Міністерства юстиції України. В випадку необхідності, додаткові документи і докази будуть надані за вимогою суду. «__» ________ ________________________ 2010 року

______________.txt

Звернутися з заявою в прокуратуру про порушення права на інформацію. Читайте ЗУ Про інформацію

Я спочатку вирішив піти таким шляхом і написати на основі Вашого позову лист до Міністерства споживчої політики:лист.txt

А вот еще письмо на Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої только по НадрамЛист_на_міністерство_спживчої_політики.txt

С Минюста пока не получил но с Примата уже есть.ответ_примата.txt