koval
-
Число публикаций
12 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы koval
-
-
Я считаю что эти документы суд обязан истребовать, так как это доказательства по делу. Вообще суд то истребует а вот даст ли ответчик эти документы. Вообще нам на руку если не даст. Догмат не придет они банкроты. В общем поживем увидим я только занес в суд.В моєму випадку креди графік до кредитного договору відсутній взагалі, а тому мені не відомо розміру плати за користування та обслуговування кредиту, обчислення і порядок нарахування відсотків та сплати щомісячних платежів.
• в сумі 141,73 ( сто сорок одна грн. сімдесят три коп.) гривень Кредитору (2,00 % від загальної суми кредиту на рахунок комісійних доходів № 61102888705001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 320003) в якості оплгіги за здійснення обслуговування Карткового рахунку;
Таким чином, кредитний договір № 25/09600000/3097/02 від 1 жовтня 2008 року не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважитися, як - кредитний договір укладений у письмовій формі, що відповідно до закону робить його нікчемним, та таким, що - підлягає визнанню судом недійсним.
Вы говорите о ничтожности, но в тот же момент просите признать Договор недействительным.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № 25/09600000/3097/02 від 1 жовтня 2008 року.
5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ВАТ КБ "Надра", договір страхування від 1 жовтя 2008 року до кредитного договору № 25/09600000/3097/02 від 1 жовтня 2008 року.
6. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, ВАТ КБ "Надра" розрахунок суми заборгованості по кредитному договору № 25/09600000/3097/02 від 1 жовтня 2008 року.
7. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, ВАТ КБ "Надра" оригінал кредитної справи Афанасьєвої Валентини Петрівни та додатків.
8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, ВАТ КБ "Надра" договір-доручення укладений між Закритим акціонерним товариством «Догмат Україна» та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Догмат-Страхування".
9. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, ВАТ КБ "Надра" оригінал довіреності № 13-11-4541 від "07" квітня 2008 р., виданої на ім’я Пугач Оксани Ростиславівни.
у Вас все эти документ суд истребует без проблем?
или вы запрос делаете перед этим в банк?
-
Прошу прокоментировать мой новый иск.
-
Да вот Вам решение Апеляционного судаКак только Зимбабвийский суд постановит такое решение, буду благодарен, если выложите.
-
решений пока нет пока в процессеСкажите Вам в суде удалось доказать, что общие условия кредитования без подписи заемщика не являются частью договора, тоесть они недействительны?
у Вас есть одно или два решения по данному вопросу?
-
До Кам’янець-Подільського міськрайонного суду32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський,
вул. Шевченко, 29
Позивач:
Довгань Юрій Миколайович
32300, Хмельницька обл.,
м. Кам'янець-Подільський
вул. Нігинське шосе, 26 кв. 401
Відповідач:
Публічне акціонерне товариство
комерційний банк «ПриватБанк»
Юридична адреса:
49094, м. Дніпропетровськ,
вул. Набережна Перемоги, 50
к/р 32009100400 в Управлінні НБУ
у Дніпропетровській області, МФО 305299,
код ЄДРПОУ 14360570
Третя особа:
Відділ торгівлі та захисту прав споживачів
управління економіки
Кам’янець Подільської міської ради
майдан Відродження, 1
м.Кам’янець-Подільський
ДЕРЖ МИТО:
відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» -
звільнений від сплати
Позова заява
Про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним
«Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».
10 серпня 2008 року я, Довгань Юрій Миколайович надав Банку заяву позичальника від 10.08.2010 року, без підпису, згідно якої я отримав кошти, на споживчі цілі, як було вказано в заяві, з кредитним лімітом в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн. 00 коп.) строком на 12 місяців з відсотковою ставкою за кредитним лімітом 2 % (не відомо чи 2% річних, місячних чи денних ставки, можна лише здогадатися) з кінцевим терміном погашення 10.08.2009 року та щомісячним платежем 420,00 грн.
Згодом, банк мене повідомив, що у мене є заборгованість. З отриманої виписки руху коштів по рахунку я дізнався, що крім 2 % місячних мені нараховані наступні витати: комісія за обслуговування, комісія за користування, ’’издательськая комисия’’ та інші.
Працівники відділення Банку повідомили мені, що невід’ємною частиною укладеного договору є додатки до нього, зокрема: Умови надання банківських послуг та Тарифи банку, з якими я нібито був ознайомлений.
Також, Відповідач не надав мені екземпляру кредитного договору № SAMDN50000023006910 та Графіку погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, як передбачано законодавством України.
Відповідно до ст. 654 ЦК України форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначена на документах дата і підпис особи, яка уклала такий договір.
Я не погоджуюся з іншими умовами надання та повернення кредиту, а ніж ті, які зазначені у заяві від 10.08.2008 року.
На мою адресу 10.09.2010 року, від Відповідача, надійшов рекомендований лист з погрозами та рішенням суду з ознаками підробки (ст.353 Кримінального кодексу України Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи) (копії додаються) про стягнення з мене заборгованості, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність Відповідача. Також в даному листі було зазначено суму боргу у розмірі 9026,17 грн. станом на 20.11.2009р., тоді як кредиту я отримав лише 3000,00 грн. Станом на 1 жовтня 2010 року, я отримав виписку руху коштів по рахунку з Банку про те, що станом на 1.10.2010 року моя заборгованість складає 9717,08 грн. Тобто, з 20.11.2009 року по 1.10.2010 рік, сума боргу зросла на 690,91 грн., тоді як в період з моменту отримання кредиту з 10.08.2008 року по 10.11.2009 року, сума боргу зросла на 6026,17 грн. Стає незрозумілим як за майже однакові періоди так не пропорційно зростала моя заборгованість, тобто за перший рік (2008-2009) прострочки на 6026,17 грн., а за наступний рік (2009-2010 р. р.) і до теперішнього часу – на 690,91 грн.
Можу повідомити, що при отриманні кредиту в банку я не підписував кредитного договору та додатків до нього, у вигляді Умов надання банківських послуг та Тарифів банку, а лише надав заяву позичальника для отримання кредиту.
Я звертався із запитом до Відповідача про надання мені копії кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008,року, так як при отриманні коштів мені не було надано екземпляр кредитного договору, але отримав від Банку відповідь про те, що запитувана мною інформація є банківською таємницею (копії додаються) і копії я не отримав.
На даний час Банк вимагає сплатити якісь незрозумілі для мене суми (штрафи, пені) та не бажає надати мені копії кредитного договору, а також вказує на умови кредитування з якими я нібито був ознайомлений у відділенні банку, але я не згідний з такими вимогами і тому я вирішив звернутися з позовною заявою до суду.
Дії банку відносно мене стали наслідком чисельного порушення вимог чинного законодавства і я вважаю, що кредитний договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, який нібито було укладено між мною та Відповідачем і оскільки Відповідач наполягає на визнанні фактів, як існування кредитного договору SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та Умов надання банківських послуг, Тарифи банку у письмовій формі, так і відповідності цього договору вимогам закону, і я вважаю за необхідне зазначити, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсним з наступних підстав:
1. Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що форма укладення кредитного договору є письмова. У разі недодержання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нікчемним і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України.
Разом з тим я хочу зазначити, що відповідно до норм цивільного законодавства України договір вважається укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
П.п. 1,2 ст. 639 ЦКУ визначено що договір вважається укладеним з моменту надання йому форми, яка встановлена вимогами закону.
Відповідно до положень п.1 ст. 638 ЦКУ договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема тих, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Також я звертаю увагу на те, що кредитування банками в Україні здійснюється відповідно до чинного законодавства та відповідно до внутрішніх положень банків, з обов'язковим дотриманням визначених статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» принципів кредитування, зокрема, банк зобов'язаний перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Згідно із статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, та, як правило, їх розмір та порядок нарахування зазначається в кредитному договорі.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Водночас, відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В моєму випадку кредитний договір та графік до кредитного договору, який нібито був укладений між мною та Відповідачем відсутній взагалі, а тому мені не відомо розміру пені, штрафів, плати за користування та обслуговування кредиту, їх обчислення і порядок нарахування.
2. Згідно ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.
Згідно п.3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року. Ї
У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Спірний Договір укладено з порушенням вимог Закону України „Про захист прав споживачів”, в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені мої права як споживача фінансових послуг, зокрема - умови цього договору не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід’ємною частиною, не було укладено взагалі;
При укладенні вказаного договору були порушені також вимоги п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме – Позивач не надав мені, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15,23 Закону України „Про захист прав споживачів” (Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
1. особу та місцезнаходження кредитодавця;
2. кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування) - у даному випадку такі вимоги закону не були виконані Позивачем, що є порушенням прав споживача фінансових послуг.
Ця інформація в повному обсязі не була мені надана.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Я вважаю, що Відповідач навмисно ввів мене в оману не надавши мені в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність.
Окрім того, Постановою Правління Національного банка України № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження правил наданя банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупній вартості кредиту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.05.2007 г. за №541/13808 також урегульовані відносини в сфері кредитування банками громадян.
Згідно з. 2.1 цієї Постанови Правління НБУ банки зобов’язані перед укладенням договора надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредита, термін, мету, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Згідно з п. 2.4. Постанови Правління НБУ банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення с вищенаведеною інформацією.
Я не отримав такої інформації в письмовій формі до укладення кредитного договору про орієнтовну сукупну вартість кредиту та можливих ризиках.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Пунктом 1 цієї статті передбачено, що нечесна підприємницька практика включає:
1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною;
Пунктом 2 цієї статті передбачено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відповідно до п.п. 3.1. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке:
- значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку;
- перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо;
Відповідно до п.п. 3.2. Постанови Правління НБУ кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Відповідно до п.п. 3.3. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді:
а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.
б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.
Відповідно до п.п. 3.4. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити:
-вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу;
-обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо);
МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ВІДПОВІДАЧ ПРОІГНОРУВАВ ВИМОГИ Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Пунктом 6 цієї статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважитися, як - кредитний договір укладений у письмовій формі, що відповідно до закону робить його нікчемним, та таким, що - підлягає визнанню судом недійсним.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 258, 524, 548 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 110, 118, 119, 120,123,124 ЦПК України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12.04.96 р. пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,-
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року.
3. Визнати недісними додатки до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку
4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору.
5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та графік погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року.
6. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали додатків до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку.
7. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінал кредитної справи Довгань Юрія Миколайовича.
8. Залучити до справи в якості третьої особи відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець-Подільської міської ради.
9. Судові витрати покласти на Відповідача.
ДОДАТКИ:
1. Копія заяви позичальника від 10.08.2010 року.
2. Квитанція про оплату судових витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Копія поштового конверту.
4. Копія листа з погрозами від ПАТ КБ «Приватбанк».
5. Копія рішення з ознаками підробки від ПАТ КБ «Приватбанк».
6. Копія виписки руху по рахунку №22222204034262 від 10.01.2010 року.
7. Копія рішення Апеляційного суду Закарпатської області.
8. Копія Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 травня 2007 р. за N 541/13808
9. Копія листа до ВАТ КБ «Приватбанк».
10. Копія листа до Національного банку України.
11. Копія листа до Міністерства юстиції України.
12. Копія відповіді з ВАТ КБ «Приватбанк».
13. Копія відповіді з Національного банку України.
14. Копія відповіді з Міністерства юстиції України.
В випадку необхідності, додаткові документи і докази будуть надані за вимогою суду.
«__» ________ ________________________ 2010 року
-
До Кам’янець-Подільського міськрайонного суду
32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський,
вул. Шевченко, 29
Позивач:
Довгань Юрій Миколайович
32300, Хмельницька обл.,
м. Кам'янець-Подільський
вул. Нігинське шосе, 26 кв. 401
Відповідач:
Публічне акціонерне товариство
комерційний банк «ПриватБанк»
Юридична адреса:
49094, м. Дніпропетровськ,
вул. Набережна Перемоги, 50
к/р 32009100400 в Управлінні НБУ
у Дніпропетровській області, МФО 305299,
код ЄДРПОУ 14360570
Третя особа:
Відділ торгівлі та захисту прав споживачів
управління економіки
Кам’янець Подільської міської ради
майдан Відродження, 1
м.Кам’янець-Подільський
ДЕРЖ МИТО:
відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» -
звільнений від сплати
Позова заява
Про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним
«Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».
10 серпня 2008 року я, Довгань Юрій Миколайович надав Банку заяву позичальника від 10.08.2010 року, без підпису, згідно якої я отримав кошти, на споживчі цілі, як було вказано в заяві, з кредитним лімітом в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн. 00 коп.) строком на 12 місяців з відсотковою ставкою за кредитним лімітом 2 % (не відомо чи 2% річних, місячних чи денних ставки, можна лише здогадатися) з кінцевим терміном погашення 10.08.2009 року та щомісячним платежем 420,00 грн.
Згодом, банк мене повідомив, що у мене є заборгованість. З отриманої виписки руху коштів по рахунку я дізнався, що крім 2 % місячних мені нараховані наступні витати: комісія за обслуговування, комісія за користування, ’’издательськая комисия’’ та інші.
Працівники відділення Банку повідомили мені, що невід’ємною частиною укладеного договору є додатки до нього, зокрема: Умови надання банківських послуг та Тарифи банку, з якими я нібито був ознайомлений.
Також, Відповідач не надав мені екземпляру кредитного договору № SAMDN50000023006910 та Графіку погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, як передбачано законодавством України.
Відповідно до ст. 654 ЦК України форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначена на документах дата і підпис особи, яка уклала такий договір.
Я не погоджуюся з іншими умовами надання та повернення кредиту, а ніж ті, які зазначені у заяві від 10.08.2008 року.
На мою адресу 10.09.2010 року, від Відповідача, надійшов рекомендований лист з погрозами та рішенням суду з ознаками підробки (ст.353 Кримінального кодексу України Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи) (копії додаються) про стягнення з мене заборгованості, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність Відповідача. Також в даному листі було зазначено суму боргу у розмірі 9026,17 грн. станом на 20.11.2009р., тоді як кредиту я отримав лише 3000,00 грн. Станом на 1 жовтня 2010 року, я отримав виписку руху коштів по рахунку з Банку про те, що станом на 1.10.2010 року моя заборгованість складає 9717,08 грн. Тобто, з 20.11.2009 року по 1.10.2010 рік, сума боргу зросла на 690,91 грн., тоді як в період з моменту отримання кредиту з 10.08.2008 року по 10.11.2009 року, сума боргу зросла на 6026,17 грн. Стає незрозумілим як за майже однакові періоди так не пропорційно зростала моя заборгованість, тобто за перший рік (2008-2009) прострочки на 6026,17 грн., а за наступний рік (2009-2010 р. р.) і до теперішнього часу – на 690,91 грн.
Можу повідомити, що при отриманні кредиту в банку я не підписував кредитного договору та додатків до нього, у вигляді Умов надання банківських послуг та Тарифів банку, а лише надав заяву позичальника для отримання кредиту.
Я звертався із запитом до Відповідача про надання мені копії кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008,року, так як при отриманні коштів мені не було надано екземпляр кредитного договору, але отримав від Банку відповідь про те, що запитувана мною інформація є банківською таємницею (копії додаються) і копії я не отримав.
На даний час Банк вимагає сплатити якісь незрозумілі для мене суми (штрафи, пені) та не бажає надати мені копії кредитного договору, а також вказує на умови кредитування з якими я нібито був ознайомлений у відділенні банку, але я не згідний з такими вимогами і тому я вирішив звернутися з позовною заявою до суду.
Дії банку відносно мене стали наслідком чисельного порушення вимог чинного законодавства і я вважаю, що кредитний договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року, який нібито було укладено між мною та Відповідачем і оскільки Відповідач наполягає на визнанні фактів, як існування кредитного договору SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та Умов надання банківських послуг, Тарифи банку у письмовій формі, так і відповідності цього договору вимогам закону, і я вважаю за необхідне зазначити, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства і є недійсним з наступних підстав:
1. Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що форма укладення кредитного договору є письмова. У разі недодержання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нікчемним і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України.
Разом з тим я хочу зазначити, що відповідно до норм цивільного законодавства України договір вважається укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
П.п. 1,2 ст. 639 ЦКУ визначено що договір вважається укладеним з моменту надання йому форми, яка встановлена вимогами закону.
Відповідно до положень п.1 ст. 638 ЦКУ договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема тих, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Також я звертаю увагу на те, що кредитування банками в Україні здійснюється відповідно до чинного законодавства та відповідно до внутрішніх положень банків, з обов'язковим дотриманням визначених статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» принципів кредитування, зокрема, банк зобов'язаний перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Згідно із статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, та, як правило, їх розмір та порядок нарахування зазначається в кредитному договорі.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Водночас, відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В моєму випадку кредитний договір та графік до кредитного договору, який нібито був укладений між мною та Відповідачем відсутній взагалі, а тому мені не відомо розміру пені, штрафів, плати за користування та обслуговування кредиту, їх обчислення і порядок нарахування.
2. Згідно ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.
Згідно п.3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил НБУ про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту № 168 від 10 травня 2007 року. Ї
У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Спірний Договір укладено з порушенням вимог Закону України „Про захист прав споживачів”, в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені мої права як споживача фінансових послуг, зокрема - умови цього договору не містять відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, як цього вимагає ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а графік повернення кредиту та сплати процентів по договору кредиту, який є його невід’ємною частиною, не було укладено взагалі;
При укладенні вказаного договору були порушені також вимоги п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме – Позивач не надав мені, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15,23 Закону України „Про захист прав споживачів” (Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
1. особу та місцезнаходження кредитодавця;
2. кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування) - у даному випадку такі вимоги закону не були виконані Позивачем, що є порушенням прав споживача фінансових послуг.
Ця інформація в повному обсязі не була мені надана.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Я вважаю, що Відповідач навмисно ввів мене в оману не надавши мені в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, за ненадання якої передбачена відповідальність.
Окрім того, Постановою Правління Національного банка України № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження правил наданя банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупній вартості кредиту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.05.2007 г. за №541/13808 також урегульовані відносини в сфері кредитування банками громадян.
Згідно з. 2.1 цієї Постанови Правління НБУ банки зобов’язані перед укладенням договора надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредита, термін, мету, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Згідно з п. 2.4. Постанови Правління НБУ банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення с вищенаведеною інформацією.
Я не отримав такої інформації в письмовій формі до укладення кредитного договору про орієнтовну сукупну вартість кредиту та можливих ризиках.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Пунктом 1 цієї статті передбачено, що нечесна підприємницька практика включає:
1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною;
Пунктом 2 цієї статті передбачено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відповідно до п.п. 3.1. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке:
- значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку;
- перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо;
Відповідно до п.п. 3.2. Постанови Правління НБУ кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Відповідно до п.п. 3.3. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді:
а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.
б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.
Відповідно до п.п. 3.4. Постанови Правління НБУ Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити:
-вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу;
-обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо);
МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ВІДПОВІДАЧ ПРОІГНОРУВАВ ВИМОГИ Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Пунктом 6 цієї статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року не відповідає вимогам закону щодо змісту договорів споживчого кредиту, та не може вважитися, як - кредитний договір укладений у письмовій формі, що відповідно до закону робить його нікчемним, та таким, що - підлягає визнанню судом недійсним.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 258, 524, 548 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 110, 118, 119, 120,123,124 ЦПК України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12.04.96 р. пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,-
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року.
3. Визнати недісними додатки до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку
4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору.
5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року та графік погашення заборгованості до кредитного договору № SAMDN50000023006910 від 10 серпня 2008 року.
6. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінали додатків до кредитного договору про Умови надання банківських послуг та Тарифи банку.
7. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», оригінал кредитної справи Довгань Юрія Миколайовича.
8. Залучити до справи в якості третьої особи відділ торгівлі та захисту прав споживачів управління економіки Кам’янець-Подільської міської ради.
9. Судові витрати покласти на Відповідача.
ДОДАТКИ:
1. Копія заяви позичальника від 10.08.2010 року.
2. Квитанція про оплату судових витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Копія поштового конверту.
4. Копія листа з погрозами від ПАТ КБ «Приватбанк».
5. Копія рішення з ознаками підробки від ПАТ КБ «Приватбанк».
6. Копія виписки руху по рахунку №22222204034262 від 10.01.2010 року.
7. Копія рішення Апеляційного суду Закарпатської області.
8. Копія Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 травня 2007 р. за N 541/13808
9. Копія листа до ВАТ КБ «Приватбанк».
10. Копія листа до Національного банку України.
11. Копія листа до Міністерства юстиції України.
12. Копія відповіді з ВАТ КБ «Приватбанк».
13. Копія відповіді з Національного банку України.
14. Копія відповіді з Міністерства юстиції України.
В випадку необхідності, додаткові документи і докази будуть надані за вимогою суду.
«__» ________ ________________________ 2010 року
-
-
Звернутися з заявою в прокуратуру про порушення права на інформацію. Читайте ЗУ Про інформаціюА что делать,если банк никак не реагирует на подобные запросы. У меня их уже три , на разные темы, и все без ответа.
-
Я спочатку вирішив піти таким шляхом і написати на основі Вашого позову лист до Міністерства споживчої політики:лист.txtТекст иска о признании кредитного договора недействительным (АКБ Надра, договор Автопакет)
Это тот иск по которому я получил первое положительное решение. Только я его немного изменил - выбросил валюту, добавил ст. 27 ГК и ст. 228 ГК. Обратите внимание, что договор банка Надра "Автопакет" с течением времени практически не эволюционировал, т.е. не изменялся. Поэтому этот иск можно использовать независимо от даты заключения договора.
До Ріпкинського районного суду Чернігівської області
15000, Чернігівська обл., смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 94
тел. (04641) 2-15-04, 2-11-03
Позивач: _________________________________
Адреса: _______________________________
Представник Позивача:
Степаненко Андрій Миколайович
Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10
Адреса для листування:
65011, м. Одеса -11, а/с 40
Тел.: (067) 937-2-937
Відповідач: ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернігівське РУ.
Адреса: м. Чернігів, вул. Г. Полуботка, 17.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання договору недійсним
__________ року між мною Позичальником ______________________________, та ВАТ КБ «Надра» (надалі за текстом — Банк) укладено Договір «Автопакет» №______________, який за своєю суттю є кредитним договором. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.
Відповідно до п. 1.1. цього договору Банк мав наміри (але не зобов’язався) надати Позичальникові кредитні кошти з ___________ року і терміном погашення по ____________ року включно у сумі __________ доларів США. Відповідно до п. 1.1.3.1. Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,3% річних. У п. 2.2.1. та 2.2.3. договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить _____ долари США.
Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ВАТ КБ «Надра», а саме:
РОЗДІЛ 1:
Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
2) кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуго-вуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на стра-хування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.
Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
РОЗДІЛ 2:
Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:
1. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.1. Банк зобов’язаний:
п.п. 4.1.1. Надати Позичальнику консультаційні послуги з питань виконання цього до-говору.
Норма законодавства: П. 1 ст. 1054 ЦК України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Коментар: У тексті договору зобов'язання банку надати кредит відсутнє взагалі.
2. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
Розділ «Визначення термінів»:
- «Договір страхування» - Договір №06/69057/24701/08 від 16.07.2008 року, укладений між Позичальником та ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції».
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:
- Розірвання Позичальником договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з банком по банківському продукту «Автопакет».
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.17. В день укладання цього договору застрахувати предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих Банком.
Норма законодавства: Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про на-дання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, ви-значеною кредитодавцем…
Коментар: У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.
3. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.2. …Банк має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання (не зважаючи на відсутність простроченої заборгованості Позичальника), а у випадку невиконання Позичальником такої вимоги в строк … Банк звертає стягнення на заставне майно.
Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення спожив-чого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи засто-сування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один кален-дарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
4. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.5. Вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повер-нення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим До-говором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.
Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення спожив-чого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи засто-сування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один кален-дарний місяць; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Коментар: У тексті договору банк встановлює занадто жорсткі умови виконання зобов’язання, та надає собі права будь-коли на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
5. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:
- Якщо Позичальник припиняє перерахування заробітної плати, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.
Норма законодавства: Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…
Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Коментар: У тексті договору банк вимагає укладення іншого договору з креди-тодавцем.
6. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.8. … Позичальник дає згоду на те, що інформація, що стосується Позичальника та цього Договору (включаючи інформацію, надану Позичальником Банку в зв’язку з укладенням цього договору), стане відомою третім особам для конфіденційного викори-стання (в тому числі в зв’язку з наданням послуг, обробкою даних статистичною звітністю та управлінням ризиками, а також для підготовки та направлення Позичальнику комерційних пропозицій).
Норма законодавства: Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:
Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці:
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.
Коментар: У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах.
7. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.2. Банк має право:
пп. 4.2.9. Банк має право … вимагати від Позичальника негайного дострокового пога-шення наданого Кредиту, відсотків, інших платежів, та можливих штрафних санкцій за цим Договором, у разі отримання Банком несприятливої інформації, що свідчить про можливість невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов’язань (під такою несприятливою інформацією Сторони розуміють документи державних органів про обшук, виїмку, арешт чи примусове списання коштів, розкриття банківської таємниці стосовно Позичальника чи пов’язаних з ним осіб, порушення кримінальної справи стосовно учасника або працівника Позичальника або пов’язаних з ним осіб тощо), або у разі встановлення, що кредитна операція містить ознаки такої, яка згідно з законодавством підлягає фінансовому моніторингу.
Норма законодавства: Ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
Ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»: Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.
8. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.6. Протягом дії цього договору не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань, а також надавати Банку можливість перевірки його дійсності та грошової оцінки.
пп. 4.3.14. Не виконувати дій, що тягнуть за собою пошкодження предмета застави чи зменшення його вартості.
пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпе-чення за цим Договором.
Норма законодавства: Ст. 5. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: Суб'єктами оціночної діяльності є:
… юридичні особи … які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
Ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»: містить перелік операцій яки дозволено виконувати банкам; серед них оціночної діяльності немає.
Коментар: У тексті договору банк надає собі повноваження, яки не передбачені Законом – виконувати грошову оцінку та робити висновки щодо зменшення вартості майна.
Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Щоб отримати кредит Позичальнику обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення.
9. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.16. Внести плату на нотаріальне посвідчення договорів, яки можуть укладатись в майбутньому і пов’язані з виконанням Позичальником Зобов’язань по цьому договору.
Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються поло-ження цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
Аб. 2 П. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Коментар: У тексті договору банк зобов’язує споживача нести витрати, не вка-зуючи їх розмір.
10. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:
пп. 4.3.8. На вимогу Банку з’явитися до Банку для підписання додаткової угоди, в якій визначено розмір відсоткової ставки за користування кредитом.
Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ви-мог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Коментар: У тексті договору банк посягає на свободу волевиявлення пози-чальника.
11. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.1. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.1. Забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1. цього Договору.
п. 2.1. Надання Кредиту проводиться шляхом:
- перерахування коштів, за реквізитами, вказаними Позичальником письмово, або
- перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, за реквізитами, вказаними Позичальником.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США у разі ненадання Позичальником реквізитів (рахунку) для перерахування коштів.
12. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.2. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.2. Суворо дотримуватися положень цього Договору.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.
13. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.7. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.7. Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, на-родження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов’язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.
14. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.10. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпе-чення за цим Договором.
Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються поло-ження цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Коментар: Умова щодо необхідності наявності додаткового забезпечення не заявляється і не перевіряється Банком до надання кредиту.
Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Тобто Позичальнику невідомо, що щоб отримати кредит йому обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення, інакше він платить штраф 2657 доларів США.
15. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.3. Позичальник несе відповідальність перед Банком за надання недостовірної інформації, що стосується Предмета застави, в розмірі повної вартості Предмета застави.
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад
п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;
Коментар: У разі подання Позичальником недостовірної інформації (навіть по-милково або несвідомо) Банк вимагає сплати 120% від суми наданого кредиту. І це є лише штрафною санкцією, і не звільняє Позичальника від виконання ос-новного зобов’язання (повернення всього кредиту та відсотків).
16. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:
п. 5. Відповідальність сторін:
пп. 5.4. …Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору виплачує Банку пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ…
пп. 5.1. У разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ…
Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Коментар: 1. Банк намагається отримувати подвійну пеню за одне і те саме по-рушення і від Позичальника і від Поручителя. При цьому зобов’язання Поручи-теля перевищують зобов’язання Позичальника, оскільки Поручитель, у разі виконання зобов’язань, має сплатити пеню і за Позичальника і за себе.
2. Банк нараховує пеню не на суму простроченого зобов’язання, а на всю суму боргу по договору, що є загалі безпідставним.
Зважаючи на те, що всі зазначені положення кредитного договору пов’язані між собою та з іншими пунктами договору, треба застосовувати п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі по-ложення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
РОЗДІЛ 3:
Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме:
1. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування майна (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2. кредитного договору).
2. Вільно розпоряджатися майном (грошима), що належить Позичальнику на праві приватної власності (пп. 4.2.7. кредитного договору).
3. Мати захист персональної інформації, що складає банківську таємницю (пп. 4.2.8. кредитного договору).
Згідно Ст. 21 Конституції України: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
РОЗДІЛ 4:
Безспірним є факт порушення прав і свобод, що охороняються безпосередньо Конституцією України. Зокрема, відповідно ст. 42 Конституції України, не допускається неправомірне обмеження конкуренції, а у кредитному договорі вка-зано страхову компанію, в якій Кредитор вимагає страхуватися, навіть, вказаний номер договору страхування. Інші положення договору (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2.) передбачають, у разі відмови від такого страхування, підвищення відсоткової ставки, сплату штрафу та навіть розривання договору і звернення стягнення на заставне майно.
Також, договір суперечить ст. 41 Конституції України (право приватної власності є непорушним), оскільки зобов’язує Позичальника перераховувати заробітну плату та інші регулярні надходження безпосередньо Кредиторові (пп. 4.2.7. кредитного договору). Отже рішення щодо того, куди спрямувати гроші і як їх отримувати приймає не власник, а Кредитор.
Згідно п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відповідно п. 2 цієї ж статті, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності пра-вочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У разі застосування наслідків недійсності правочину Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме ________ долари США*____ (курс НБУ на ________ р.) = __________ грн. Відповідач повинен повернути Позивачеві сплачені платежі за кредитом, а саме ________ доларів США * _____ = ___________ грн.
У разі взаємозаліку зобов’язань, Позичальник мусить повернути Банку ___________ грн.
З огляду на те, що норми діючого законодавства, а також права споживачів були порушені Відповідачем, а не Позивачем, я вважаю що неприпустимо погіршувати майновий стан Позивача, вимагаючи повернення боргу у термін менший, ніж було погоджено сторонами при наданні кредиту.
У разі початку повернення боргу з ________ 2010 року до закінчення терміну кре-диту залишиться ____ місяців. Отже розмір щомісячного платежу складає _________ грн. / ____ місяців = ______ грн.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,
Прошу:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного проце-суального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».
2. Визнати недійсним Договір «Автопакет» №______________ від ___________ р., ук-ладений між Позичальником та Банком.
3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості __________ грн. рівними частинами по ________ грн. на місяць на протязі ____ місяців.
4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.
7. Судові витрати покласти на Відповідача.
Додатки:
1. Копія договору «Автопакет» №________________ від ___________ р. – 9 арк.
2. Копії квитанцій щодо розрахунків із Банком – 13 арк.
3. Заява про розгляд у попередньому засіданні за відсутності Позивача – 1 арк.
Представник Позивача ___________________/ А.М. Степаненко
«01» лютого 2010 р.
Первоисточник и ссылка для скачивания в Word - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna..._avtopaket.html
-
А вот еще письмо на Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої только по НадрамС Минюста пока не получил но с Примата уже есть.
-
С Минюста пока не получил но с Примата уже есть.А вы получали ответ с Минюста?
на что он указал обязательна ли письменная форма для кредитных договоров?
или достаточно правил?
интересна именно позицию минюста.
Позовна заява по кредитці Примата
в Зразки позовів за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Ладно пишите может че новое придумаем.