у.zaporozhskiy

вопрос в тему по исполнительнойесли ДВС вынесла постановление о наложении ареста і заборони на відчуження майна человек должен 3 лицу деньги, и хочет через суд путем заключения мирового соглашения, передать в качестве погашения задолженности передать этому третему лицу... право собственности на основании мирового соглашения, несмотря на существование ареста возникнет у 3 лица? БТИ зарегистрирует его? это же не відчуження. могут ли возникнуть проблемы если 3 лицо это отец человека, которому принадлежит имущество.?

а какая ответственность исполнителей за нарушение Вашего права на ознакомление с делом и получения копий?

как это доказать в суде?вот в чем вопрос?

вроде бы этот вопрос не урегулирован, раз оно не урегулированно, то в день вступления в силу изменений они начали действовать, поэтому нужно руководствоваться ними. я думаю, что если у Вас еще не началось рассмотрение по сути, то банк еще может подать новые доказательства.

До Верховного суду України 01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а ПРЕДСТАВНИКА ПОЗИВАЧА: адреса: яка діє від імені що мешкає за адресою : на підставі довіреності № від ВІДПОВІДАЧ : адреса: ТРЕТЯ ОСОБА: Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації КАСАЦІЙНА СКАРГА НА УХВАЛУ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД 0 РОКУ У СПРАВІ № Апеляційним Судом Запорізької Області в судовому засіданні була винесена рішення по справі № р.(надалі – Ухвала), яким апеляційну скаргу було відхилено та залишено без змін Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від року по цій справі. Дана ухвала винесена через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права Апеляційним Судом Запорізької Області. Згідно ч. 1 ст. 341 ЦПК України Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Суд апеляційного суду в Ухвалі зазначив: « Судом першої інстанції не встановлено факту перешкоджання позивачу та неповнолітній дитині з боку відповідача у користуванні спірною квартирою, а тому суд першої інстанції не мав правових підстав для застосування вимог ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства». Крім того, суд першої інстанції також не мав правових підстав при вирішенні спору для застосування ч.4 ст. 48 ЖК України.» Проте таке перешкоджання підтверджено Постановою Ленінського РВ УМВС від 24.07.2009 року і дана постанова міститься в матеріалах справи, проте ні Ленінський районний суд, ні Апеляційний Суд Запорізької Області (надалі – апеляційний суд) на це уваги не звернув. В спірній квартирі зареєстровано три особи: позивачка, відповідач та їх малолітній син Сєров Артур Євгенович 2009 р. н., що підтверджується Довідкою ЖЄУ № 4 від 25.06.2009 року. Під час спільного проживання відповідач неодноразово вчиняв сварки та бійки, крім того, у червні 2009 року він вигнав з дому позивачку з шестимісячним сином та змінив замки на вхідних дверях спірної квартири, чим створив перепону для доступу позивачки в своє житло, де знаходилися її особисті речі та речі дитини і таким чином унеможливив проживання малолітньої дитини у квартирі, адже згідно довідки наданої Головним Управлінням охорони здоров’я малолітня дитина – -- до трьох років має проживати разом з матір’ю — позивачкою через те, що потребує постійного годування груддю. Поведінка відповідача стала приводом для подання позивачкою заяви до Ленінського РВ УМВС, а також звернення до Ленінського райсуду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні приміщенням. В судовому засіданні відповідач повернув позивачці ключі від спірної квартири, тому позивачка подала заяву про залишення позову без розгляду, (копії заяв та Ухвали Ленінського районного суду від - року по справі № - додаються). Таким чином вигнавши позивачку з квартири, де вона має право власності на Ѕ її частину, відповідач фактично позбавив право користування квартирою свою малолітню дитину, так як малолітня дитина через свій стан здоров’я може проживати лише разом з матір’ю. Тому дії відповідача порушили права дитини, адже згідно вимог ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» відповідно до якої «діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем». Таким чином дана стаття підтверджує право дитини користуватися займаним приміщенням нарівні з власником. Тому апеляційним судом безпідставно зазначено, що на відносини, що склалися не поширюються норми ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства». Адже такими діями, відповідач позбавив права користування своєю частиною квартири не лише відповідачку, але й спільну малолітню дитину. Таким чином апеляційним судом не застосовано ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», тому він не правильно застосував норми матеріального права. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦК України «Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).» Положення ч. 4 ст. 48 Житлового кодексу України в якій вказано, що «жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми житлової площі якщо воно призначається для осіб різної статі», застосовуючи за аналогією ч. 4 ст. 48 ЖК України до відносин, що склалися між позивачкою та дитиною з однієї сторони та відповідача з другої дає можливість надати дитині окрему кімнату з перевищенням норми житлової площі, адже вона має проживати разом з матір’ю, з якою дитина є особами різної статі. Отже, і ч. 4 ст. 48 Житлового кодексу України підлягала застосуванню, через те, що матір та дитина є особами різної статті, таким чином для забезпечення прав малолітньої дитини передбаченої ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», їй доцільно виділити окрему кімнату з перевищенням норм житлової площі. Адже, згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Таким чином для забезпечення дитині рівня життя, достатнього для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку їй у користування має бути надана окрема кімната з належними умовами, де буде можливе спільне проживання з матір’ю. Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, спори про визначення порядку користування та про поділ спільного майна є двома окремими категоріями спорів, відповідно до яких здійснюється судовий захист права приватної власності. Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року роз'яснити судам, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов. Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Судам підвідомчі спори, пов'язані з правом приватної власності на жилий будинок, зокрема: …б) про виділ частки з будинку (поділ будинку), що є спільною власністю (частковою чи сумісною);… г) про визначення порядку користування жилим будинком; Ленінський районний суд м. Запоріжжя відмовив у задоволенні розподілу вищезазначеної квартири, а мав відмовляти у задоволенні визначення порядку користування спірною квартирою. Проте апеляційний суд не звернув уваги на те, що в рішенні Ленінський районний суд м. Запоріжжя фактично утотожнив спір про поділ спільного майна та спір про визначення порядку користування, проте в даному випадку між позивачем та відповідачем має спір саме про визначення порядку користування. Таким чином, Ленінський районний суд м. Запоріжжя відмовив у задоволенні позовних вимог, про які позивачка не просила. Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. На підставі наведеного та керуючись ч 1. ст. З Конвенції про права дитини , ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 4 ст. 48 Житлового кодексу України, ст. 16, ст. 319, ст. 356, ст. 358 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», п.2, 14 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, ст. 295, ст. 296, ч.2 ст. 307 ЦП К України, ст. 336, 341 ЦК України П Р О Ш У: 1. Скасувати ухвалу Апеляційного Суду Запорізької Області від 26 серпня 2010 року у справі № 22 - 5463 / 2010 р. 2. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов 1 про визначення порядку користування квартирою, за яким встановити порядок користування квартирою, виділивши для проживання 1 та малолітньому 2 дві сміжні кімнати площею 14,1 кв.м. та 18,7 кв.м., а окрему ізольовану кімнату площею 10,5 кв.м. виділити в користування 3. 3. Стягнути з 3 на користь 1 Судові витрари: оплату державного мита та оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 25 грн. 50 коп. та 37 грн. відповідно. Додатки: 1) Копія Ухвали апеляційного суду Запорізької області від - року у справі № --- р. 2) Копія Постанови Ленінського РВ УМВС від - року; 3) Копія позовної заяви . від - року; 4) Копія довіреності від - року. 5) Квитанція про оплату державного мита (25 грн. 50 коп.). 6) Квитанція про оплату ІТЗ судового розгляду (37 грн.). а вот и кассационная жалоба, очень Прошу, тех, кто сталкивался с такими делами или с аналогичными, подсказать как выйти из данной ситуации. может есть судебная практика по ч. 3 ст. 358 ЦК пока не нашел.

какие могут быть доказательства у заемщика по признанию к.д. недействительным?только договор, еще какие-то расчеты максимум(+ квитанции) в основном все находится у банков конечно стратегия.

я это по-русски все прекрасно понимаю.извините за беспокойство попробую если прокатит такое, то хорошо просто как раз тоже самое, то так и напишу, нет подписи, значит не является частью договора, а значит не может регулировать отношения между банком и замещиком. извините еще раз вот оно "відповідно до ст. 654 ЦК України форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто має бути зазначена на документах дата і підпис особи, яка уклала такий договір." значит такой пункт противоречит ЦК, значит недействительный по ст. 203, 215 ЦК

банк подал на вас на взыскание?вы никак не затягивали процесс? вы подавали отдельные иски на недействительность?

Антирейд, а скажите, а кому высылали заочное решение?(ведь Укрпрома уже нет)и есть ли в материалах дела, уведомление, что Укрпром получил его? сейчас ответчиком ставить все равно Укрпром несмотря на то, что договора передали Дельте? хорошая формулировка: " Законодавство не надає право виконувати грошові зобовязання за кредитним договором в іноземній валюті " еще вопрос, если остается запис про держ. реєстрац. дог. іпотеки.? то какие проблемы могут возникнуть, если его не исключить???

это касается доказательств, но снова таки суд может признать уважительными причины, что вы не подали раньше...а заперечення можно подавать когда Вам угодно, но вот доказательства к ним должны быть поданы в сроки указанные Вами.

я немного по другому понял человека..я изначально понял, что она хочет дополнить исковые требования или же изменить основания и предмет. если бы вопрос звучал по доказательствам, то другое дело.

единственное -- очень редко встречаются случаи, когда залог покрывает сумму кредита. в основном, если кредит 50000 у.е, то сумма которую вы должны банку, если у Вас были просрочки, почти и равны этой сумме, если тогда квартира стоила 50000 у.е, то сейчас в лучшем случае она стоит 30000 у.е а еще учтите курс... так как он может поменяться до момента продажи квартиры еще и банковские работники захотят заработать на продаже Вашей квартиры. если это будет делаться не через исполнителей Nameless, я Вам скажу, что сейчас люди стягиваются из последнего платят последнии месяца в полном объеме.. у многих заканчиваются каникулы поэтому такие люди начинают тяжбы на первый взгляд с целью, что можно кинуть банк, но это не так, просто закончилось, то на чем они тянули... еще и прогнозы по курсу неутешительны.

Никто на практике не сталкивался с Райфайзен банком, у него в договорах указанно, что все валютные риски несет заемщикможно ли на основании ст. 652 ЦК несмотря на существование такого пункта , расторгнуть договор???? или сначал нужно признать данный пункт недействительным?

ч. 2 ст. 31 ЦПК 2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову уточнювати і доповнювати позовну заяву выходит что можно на рассмотрении по сути? ч. 8 ст. 193 ЦПК Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. нужно смотреть какой характер будут иметь такие дополненияю

Юра единственное, что я не понял: на каком основании признали:"Правочин, укладений 13.07.2007 року між ПАТ ’’ПРИВАТБАНК’’ та ОСОБА_3 щодо видачі ’’Універсальної ’’ банківської пластикової картки типу ’’Gold’’ з кредитним лімітом в сумі 2000 доларів США, в частині визнання невід’ємною частиною договору Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку - визнати недійсним." на каком основании признали именно недействительными? то что он не подписывал, разве этого достаточно? если например в договоре указанно, что отношения урегулированны какими-то правилами, с которыми заемщик ознакомлен... тоже эти правила заемщик не подписывал не соблюдается форма, но по ст. 203, 215 ЦК это не основания для признание недействительным

Спасибо Вам за Важную информацию

я не на кого не наседаю, просто пытаюсь понять какими процессуальными нормами руководствовался суд...никто так ничего и не сказал, значит его действия незаконны.

как тогда могут существовать два решения апелляции по одному решению местного суда?на каких основаниях? что сделали с предыдущим? может это новшевства новых изменений?

Докажите нормативно.Стаття 365. Розгляд заяви 2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви. 3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. сначала скасували, выдали ухвалу, а потом приняли такое решение "за правилами, встановленими цим Кодексом" а как по другому такое могло произойти? посмотрите ст. 316 ЦПК и 215 ЦПК нигде не указанно, что в решении должно быть, что оно принято по вновь открывшемся обстоятельствам. покажите четкую норму.

яке державне мито сплачується за подачу в ВСУ касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду? или вот этот пункт Декрета КМУ и есть розмір? з) із апеляційних скарг на рішення 50 відсотків ставки, що судів і скарг на рішення, що підлягає сплаті при поданні набрали законної сили позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

так я же не говорил о недопустимости ст. 652 ЦК...

мне тоже это в голову пришло, но разве взыскание это ответственность?там только пеня и штрафы ею являются

в любом случае, что вы потеряете, если подадите касационную жалобу?вот именно ничего, так что нужно идти до конца и верить в победу, конечно Ваш процесс не придает уверенности, но все же есть Вариант, когда сами судьи были завязаны на приват, так что есть шанс, что рассмотрение в ВСУ будет действительно справедливым, а вы присутствовали на процессе, который вели Ваши адвокаты?

Антирейд, а скажите какие нормативные основания для отказа банку в повторном взыскании?

новая власть сделала процесс более "справедливым" и "законным"все эти изменения направленны на сокращения рассмотрения дел в суде. но по видимому ничего хорошего не выйдет для затяжки лучше подать новый иск, через некоторое время а пока позатягивать процесс здесь... а вы разве заплатил такую большую пошлину?