Galeks

https://www.facebook.com/andrey.stepanenko.7 https://www.facebook.com/aleksandr.gumirov https://www.facebook.com/vladimir.matsko выбирайте

Вот поэтому моя идея - аккумулировать активы, зарабатывать на них - и, например, выкупать свои кредиты через факторинг...

Здравствуйте, уважаемые форумчане! За те три года, что я борюсь против банков в судах, меня не раз посещала мысль о том, что мы можем избавиться от ярма банкиров-мошенников, создав собственный некий кредитно-финансовый фонд. Прорабатывались различные схемы, которые можно было бы уложить, в рамки законодательства. И в конечном итоге возникла идея создать некую финансово-контрактную площадку в интернете, где в режиме "социальной сети" могли бы встретиться инвесторы и заемщики из разных стран без посредничества ушлых банкиров. Главной проблемой такой площадки я вижу необходимость возникновения некого арбитра (гаранта соблюдения договоренностей) и системы депонирования (залога), которая сделает возможной обеспеченность сделок между контрагентами, не знакомыми между собой. И вот, в настоящее время, вместе с командой инициативных людей, мы начинаем воплощение в жизнь этого проекта. Мы создаем в интернете сервис, который позволит каждому пользователю (физлицу не предпринимателю) стать частным финансистом - инвестировать и привлекать финансовые ресурсы, самостоятельно строить свой кредитный рейтинг и капитализацию. И, в конечном итоге, конечно, зарабатывать. Причем, законно. Приглашаю всех к дискуссии на эту тему. Ну, и конечно, приглашаю в наш сервис: www.cashoff.net Давайте вместе создадим собственную альтернативу изжившей себя грабительской банковской системе! Мы открыты для идей, предложений и партнерства.

Еще такой момент... Решение суда, которое исполняется, было вынесено судом без дотримання правил підсудності - на тот момент, ответчики не проживали на территории соответствующего суда и недвижимость (предмет ипотеки) находится в другом районе городе... Решение суда было принято в 2009 году, сроки на аппеляцию пропущены... Можно эту зацепку как-то использовать? Или она уже не имеет никакого значения?

продали в порядке исполнительного производства по выполнению решения суда о взыскании долга

Город Днепропетровск Кредит погашали два года - потом перестали

Уважаемые форумчане! Ко мне обратились знакомые, у которых следующая проблема: Есть решение суда о взыскании задолеженности по кредиту. Срок аппеляции пропущен. Исполнительная служба продала квартиру с публичных торгов, не смотря на то, что там прописан ребенок. Ребенок был прописан после покупки квартиры. Какие действия нужно совершить? Как препятствовать выселению?

Думаю, надо быть умнее и хитрее проворных банкиров и их холуев во власти. Лично я в исках пытаюсь указывать не стандартные нарушения: инд.лицензия, ЗУ о защите прав потребителей и т.д. а искать уникальные нарушения в кредитном деле - договорах и иных документах. Например, очень частно человеческий фактор играет существенную роль: сотрудник банка ошибся, что-то не так написал или перепутал и т.д. А самый лучший аргумент для судей (при котором они с удовольствием становятся на сторону заемщика) - это доказать обман потребителя (например - завышеный платёж или скрытые платные услуги)...

Правовий аналіз статусу «довідки про заробітну плату» найманого працівника, виданої працедавцем на паперовому носії, скріпленому підписом керівника та печаткою юридичної особи і її роль в кредитних відносинах між банком та позичальником Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Таким чином, перевірка банком кредитоспроможності позичальника є обов’язковою умовою надання кредитів. Порядок оцінки фінансового стану Позичальника викладено у розділі 4 «Оцінка фінансового стану позичальника» Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 року №279 (надалі – Положення). Згідно п. 4.1 Положення, критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування. Таким чином, в банку повинен існувати внутрішній нормативний документ, яким затверджено методику проведення оцінки фінансового стану позичальника. Згідно цього ж пункту Положення, результати оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України. Тобто, для з’ясування того, на підставі яких документів банк здійснив оцінку кредитоспроможності позичальника, слід витребувати з банка письмові докази, а саме – внутрішній нормативний документ, яким затверджено методику проведення оцінки фінансового стану позичальника, та результати проведеної оцінки фінансового стану позичальника, які передували видачі кредиту. Відповідно до п. 4.6 Положення, у разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються достовірними документами, виданими третьою особою (довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів, а також (за наявності) кредитна історія позичальника, підтверджена кредитними звітами бюро кредитних історій). До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належить сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання). Таким чином, банк повинен для оцінки кредитоспроможності позичальника отримати довідку з місця роботи та довідку про доходи, видані третьою особою. Довідка з місця роботи підтверджує соціальну стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація тощо). Довідка про доходи використовується для підтвердження сукупного чистого доходу (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання). Відповідно до визначення, наданого п. 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв на момент отримання кредиту, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Відповідно до підпункту «д» п. 1.3 зазначеного Закону, одним з видів доходу є заробітна плата. Тобто, довідка про заробітну плату може бути використана для оцінки фінансового стану позичальника лише в тому випадку, якщо достовірно відомо, що інших доходів позичальник не отримує. При цьому слід зазначити, що довідку, яка підтверджує доходи, не може видавати роботодавець, оскільки йому достовірно не відомо отримує чи ні працівник інші доходи, не пов’язані із виконанням службових обов’язків (наприклад – плата за надання в оренду житла). Такі відомості наявні лише в органах державної податкової служби, яка, цілком природно, і повинна надавати необхідну довідку. Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Для того щоб будь-яка інформація набула сили документа, необхідно, щоб відомості мали офіційний характер і юридичне значення. Юридичне значення документів виражається в їхній здатності викликати правові наслідки. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про інформацію», документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. Згідно науково-практичного коментарю до Кримінального кодексу України за редакцією М.Мельника та М.Хавронюка, офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити. Тобто, для визначення довідки про заробітну плату, видану працедавцем, як офіційного документу, необхідне виконання наступних умов: - довідка повинна бути передбаченою законом матеріальною формою викладення інформації, зафіксована на папері; - довідка повинна бути складена та видана службовими особами юридичної особи від імені цієї юридичної особи; - довідка повинна містити конкретні факти чи події, що мають юридичне значення; - довідка повинна бути викладена належним чином за формою; - довідка повинна містити необхідні реквізити. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ст. 30 цього ж Закону, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до ст. 31 цього ж Закону, відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. Таким чином, працедавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік заробленої працівником заробітної плати, і має право надавати будь-кому відомості про заробітну плату працівника лише тоді, коли це передбачено законодавством або за згодою чи на вимогу працівника. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про інформацію», джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень. Відповідно до ст. 19-1 цього ж Закону, адміністративна інформація (дані) - це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції. Тобто, юридична особа, з метою виконання своїх адміністративних обов’язків та завдань, що належать до її компетенції, видає офіційно документовані дані, які законом кваліфікуються як адміністративна інформація. Застосовуючи вищевикладене до нашої ситуації, вбачається, що довідка про заробітну плату може вважатись офіційним документом, лише якщо вона видана в межах повноважень органу, який її видав. При цьому видання довідки про заробітну плату допускається лише у вигляді (по формі), передбаченої законом, у випадках, передбачених законом, або за згодою чи на вимогу працівника. Відповідно до листа Національного банку України від 11.12.2003 року N 42-315/4047-9379, вимоги щодо надання позичальником звітності та інших матеріалів для видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням визначаються кредитним договором. Таким чином, у кредитному договорі, який банк укладає з позичальником, крім іншого, повинні бути викладені вимоги щодо надання позичальником звітності та інших матеріалів, необхідних для прийняття банком свідомого рішення про кредитування. Слід також зазначити, що кредитний договір не фіксує факту видачі кредиту, а затверджує умови на яких кредит буде видано після набуття чинності кредитним договором. Тобто, якщо кредитним договором не визначено, що позичальник повинен для видачі кредиту надати банку довідку про заробітну плату, таку довідку неможливо вважати документом, на підставі якого банк здійснив оцінку кредитоспроможності позичальника. Законами України не передбачено випадків, коли б банківська установа мала право отримувати від юридичних осіб відомості про заробітну плату найманих працівників. Таким чином, отримання від позичальника відомостей про його заробітну плату можливе лише тоді, коли позичальник добровільно самостійно надасть такі відомості банку або надасть згоду на отримання банком цих відомостей. Слід також зазначити, що законодавством України не передбачено форми довідки про заробітну плату, яку повинен надавати працівнику працедавець для отримання кредиту в банківській установі. Згідно Закону України «Про оплату праці», працедавець повинен надавати працівнику за його вимогою відомості про нараховану/сплачену на його користь заробітну плату. Такі відомості, з метою набуття форми офіційного документу, як зазначено вище, повинні відповідати встановленій законом формі. Єдиною встановленою законом формою підтвердження нарахованої заробітної плати є податковий звіт форми 1-ДФ та розрахунок нарахування заробітної плати, затверджені працедавцем. Єдиною встановленою законом формою підтвердження фактичної виплати працівнику роботодавцем нарахованої заробітної плати є Відомість виплати заробітної плати або інший первинний бухгалтерський документ, скріплений підписами роботодавця та робітника. Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про основи бухгалтерського обліку в Україні», підтвердженням фінансових операцій є виключно первинні бухгалтерські документи, які складаються в момент виникнення фінансової операції. Всі інші форми викладення фінансової інформації можливо сприймати лише як суб’єктивну думку однієї зі сторін такої операції. Таким чином, працедавець не має повноважень на надання довідки про заробітну плату в статусі офіційного документу, а видана ним довідка про заробітну плату може вважатись лише викладеною на паперовому носії суб’єктивною думкою працедавця, яка не містить офіційної (такої, що створює юридичні наслідки) інформації. Узагальнюючи вищенаведене: довідка про заробітну плату, видана працедавцем, не є офіційним документом і не може застосовуватись банківською установою для оцінки фінансового стану фізичної особи. Відповідно до чинного законодавства, для оцінки фінансового стану використовуються лише документи, передбачені кредитним договором, і такими документами можуть бути довідка з місця роботи (для підтвердження постійного працевлаштування) та довідка про доходи (надана органами державної податкової служби). З повагою, Galeks. Користуйтесь і захищайтесь :-)

Спасибо огромное форуму АНТИРЕЙД! Благодаря информации, изложенной в этой теме, отбил наезд ПриватБанка. СПАСИБО!

Отправил жалобы на судью в Высший совет юстиции и в Высшую квалификацонную комиссию судей. Отправил в Шевченковский суд заявление на пересмотр заочного решения (подозревая в этом решении заочность). Отправил в Аппеляционный суд аппеляционную жалобу (подозревая в этом решении очность и нарушения процесуального права). Посмотрим что будет дальше.

а что дает жалоба председателю суда? и на что в ней жаловаться?

Банк подал взыскание на заемщика, а в суде был поручитель... Аудиозапись не велась, заседания как такового, не было - была просто беседа в кабинете судьи в присутствии юриста банка...

И что дальше? Как опротестовывать это решение? Оно не заочно - на пересмотр подать возможности нет... Аппеляцию подать? На каких основаниях?... В Высший совет юстиции жаловаться на судью?... Что, блин, с этим делать?

Впервые столкнулся с таким наглым беспределом, как устроила судья Макаренко в Шевченковском суде Киева: Надра-банк подал иск на 2 млн.грн. против заемщика. В суд пришел поручитель. Заседание не проводилось, права ответчику не зачитали, ходатайства его не то что не рассматривали, даже не стали брать в руки и читать. На словах судья сказала: можете идти домой, не пойму зачем вы вообще приехали из другого города, все равно сегодня будет решение в пользу банка. Все вопросы по этому поводу проигнорировала. Через три дня поручитель получил на руки решение... естественно в пользу банка, мало того: в решении написано что ответчик признал иск в полном объеме!!! Такого тупого беспредела я еще не видел! И как с этим бороться?