juris

Благодарю. Эти действия банк может делать без уведомления ипотекодателя? Или должен уведомить? (следует отметить что в этом случае требование банка было еще отправлено им лет 6-7 назад, после чего банк подал в суд на взыскание, но суд оставил иск без рассмотрения (с требованием)).

Мне интересно, если было подано взыскание на долг (деньги) и суд признал что истек срок исковой, как быть тогда с ипотекой? Ну подадут на ипотеку, человек приходит и говорит - вот решение суда что истек срок....что дальше?

Тут единственный момент, что народ это поймет поздновато. Потому что ответ на такие кидки должен быть один - сегодня приняли. Завтра массовое снятие наличных и разрывание депозитов. Без сантиментов. Такие как мы (ну я лично) уже после кидка в 2008 с банками стараются иметь дела очень ограничено. Не знаю как литературно этот беспрерывный обман потребителя назвать.

Думаю, если по этой схеме начнут реально арестовывать счета и снимать с них деньги. Хватит первых 50-100 000 людей. Дальше сарафанное радио приведет к массовому снятию наличных...и закрытии счетов, или оставлении на них символических сумм (сам так давно сделал). Ну или перевод за мелкие покупки. Тогда посмотрим на умников....

Эхх.....не в этой стране чудес. Думаю, если мораторий прекратят. Могут подать взыскание на предмет ипотеки. Кроме этого, кудесники из банка спокойно могут прислать письмецо, что кредит не отдан и реструктуризирован....

Не могу понять такой момент (для себя): есть ипотека. Решением суда признано, что прошел срок исковой давности (если бы не подал заявление,суд 90% бы удовлетворил иск банка. Все мои аргументы слили.). Как теперь быть.....?

Здравствуйте. Да. Актуально. Как известно, сегодня Верховна Рада в первом чтении приняла за основу проект изменений в закон "О потребительском кредитовании" (относительно кредитов, предоставленных в иностранной валюте).Как передает БизнесЦензор, за принятие соответствующего законопроекта №4475 в первом чтении проголосовали 265 народных депутатов.Источник: https://biz.censor.net/n3254430 Поправьте если я отправил не тот документ: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70617 Проект Вноситься народними депутатами України В.О.Кінзбурською та іншими ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести такі зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017, № 1, ст.2, із подальшими змінами): 1. У пункті 2 слово та цифру «пункту 6» замінити словами та цифрами «пунктів 6 і 7», а слово «якого» замінити словом «яких». 2. Доповнити новим пунктом 7 такого змісту: «7. Зобов’язання за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, підлягають реструктуризації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом: 1) обов’язковій реструктуризації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом, підлягають зобов’язання за кожним договором (незалежно від дати укладення договору), відповідно до якого кредитодавцем було надано позичальнику споживчий кредит в іноземній валюті, у разі наявності станом на день набрання чинності цим пунктом не погашеного грошового зобов’язання (зокрема грошового зобов’язання, строк сплати якого не настав) перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника). При цьому така обов’язкова реструктуризація зобов’язань не здійснюється за тими з цих договорів, зобов’язання за якими до дня набрання чинності цим пунктом реструктуризовано на умовах вираження усіх грошових зобов’язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов'язань в іноземній валюті; 2) зобов’язання, що підлягають обов’язковій реструктуризації, вважаються реструктуризованими з дня набрання чинності цим пунктом; днем проведення такої реструктуризації вважається день набрання чинності цим пунктом; обов’язкова реструктуризація зобов’язань здійснюється кредитодавцем (в тому числі новим кредитором, до якого станом на день проведення реструктуризації перейшли права кредитодавця, крім поручителя/заставодавця, до якого перейшли права кредитора у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника); необхідні обчислення та інші дії, спрямовані на визначення всіх наявних за результатами проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань позичальника (станом на день проведення реструктуризації), здійснюються таким кредитодавцем не пізніше 30 днів з дня проведення реструктуризації; 3) усі виражені в іноземній валюті зобов’язання, не погашені до дня проведення реструктуризації, а також усі зобов’язання, щодо яких визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та які при цьому не погашені до дня проведення реструктуризації, виражаються виключно у гривні згідно із офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов'язань в іноземній валюті; 4) виключний перелік зобов’язань, які покладаються на позичальника перед кредитодавцем (зокрема перед новим кредитором, до якого станом на день проведення реструктуризації перейшли права кредитодавця, крім грошових зобов’язань позичальника перед поручителем/заставодавцем, що виникли у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника до дня проведення реструктуризації) за результатами проведення реструктуризації: а) сплатити суму наданого кредиту в частині, що вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації, рівними частками щомісяця (починаючи з тридцятого дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць) протягом десяти років з дня проведення реструктуризації, а якщо договором, відповідно до якого надано кредит, встановлено пізніший строк повного погашення суми кредиту – протягом такого строку; при цьому позичальник має право погасити суму кредиту (повністю або частково) раніше встановлених строків, а покладання на позичальника у зв’язку з реалізацією цього права будь-яких додаткових грошових чи інших майнових обов’язків забороняється; після проведення реструктуризації встановлений строк погашення суми кредиту не може бути зменшено за згодою сторін, але може бути збільшено; б) сплатити проценти за користування кредитом, які до дня проведення реструктуризації нараховані, але не погашені; в) сплатити проценти за користування кредитом, нараховані починаючи з дня проведення реструктуризації на непогашений залишок суми кредиту у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процент; надалі розмір процентів за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік з дня проведення реструктуризації та встановлюється у такому розмірі: розмір українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом), збільшений на один процент; проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця (починаючи з тридцятого дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць); г) сплатити пеню за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, починаючи із дев’яностого дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України; ґ) оплачувати здійснення страхування згідно із обов’язками, передбаченими договором про споживчий кредит на момент проведення реструктуризації; 5) усі інші зобов’язання позичальника перед кредитодавцем (зокрема перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця станом на день проведення реструктуризації, крім грошових зобов’язань позичальника перед поручителем/заставодавцем, що виникли у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника до дня проведення реструктуризації), не передбачені підпунктом 4 цього пункту, за результатами проведення реструктуризації вважаються погашеними; 6) погашена до дня проведення реструктуризації сума неустойки (крім суми неустойки, що була погашена шляхом прощення) зараховується на погашення існуючого станом на день, що передує дню проведення реструктуризації, непогашеного залишку суми кредиту (в першу чергу) та процентів за користування кредитом, які до дня проведення реструктуризації нараховані, але не погашені (в другу чергу); 7) після проведення реструктуризації встановлені підпунктом 4 цього пункту розмір процентів за користування кредитом та розмір пені не можуть бути збільшені за згодою сторін договору, але можуть бути зменшені; 8) якщо до дня проведення реструктуризації застосовувався розмір процентів за користування кредитом, що перевищував половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у іноземній валюті, у якій відповідно до договору було виражено грошові зобов’язання у період застосування цього розміру процентів (а в разі визначення у договорі грошового еквівалента будь-якого із зобов'язань в іноземній валюті – половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у іноземній валюті, в якій було визначено грошовий еквівалент будь-якого із зобов’язань у період застосування цього розміру процентів), то при проведенні реструктуризації сума грошових зобов’язань позичальника зменшується на суму такого перевищення у такій черговості: а) у першу чергу погашається сума кредиту; б) у другу чергу погашаються проценти за користування кредитом; для обчислення суми перевищення застосовується останнє значення індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, встановлене у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом; якщо у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом, індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті не встановлювався, то для обчислення суми перевищення (замість розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті) застосовується розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування процентів за користування кредитом; сума перевищення, обчислена в іноземній валюті, перераховується у гривні згідно із офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації; 9) якщо до дня проведення реструктуризації було здійснено заміну кредитора на нового внаслідок відступлення права вимоги та при цьому сукупна сума усіх грошових зобов’язань, право вимоги за якими відступлено, перевищує суму, що сплачена новим кредитором за відступлення права вимоги, грошові зобов’язання позичальника перед таким новим кредитором зменшуються на суму такого перевищення у такій черговості: а) у першу чергу погашається сума кредиту; б) у другу чергу погашаються проценти за користування кредитом; сума перевищення, обчислена в іноземній валюті, перераховується у гривні згідно із офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації; 10) якщо за результатами проведення реструктуризації грошове зобов’язання, передбачене підпунктом 4 цього пункту, має від’ємне значення, то таке від’ємне значення заокруглюється до нуля; 11) за результатами проведення реструктуризації, а також після проведення реструктуризації збільшення суми кредиту на суму простроченого зобов’язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або на суму пені забороняється; у разі прострочення виконання грошового зобов’язання позичальником після проведення реструктуризації суми сплачених боржником платежів зараховуються відповідно до черговості, що передбачена статтею 19 цього Закону; 12) в разі проведення реструктуризації відповідно до вимог цього пункту кредитодавець (в тому числі новий кредитор, до якого перейшли права кредитодавця, крім поручителя/заставодавця, до якого перейшли права кредитора у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника) зобов’язаний протягом 30 днів з дня набрання чинності цим пунктом направити позичальнику, поручителю та іншим зобов’язаним за договором особам поштою рекомендований лист з інформацією про зміну зобов’язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов’язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації); 13) кредитодавець (в тому числі новий кредитор, до якого перейшли права кредитодавця) після проведення реструктуризації не може вимагати (зокрема у випадку допущення позичальником прострочення виконання грошового зобов’язання) здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення в повному обсязі споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав; 14) протягом трьох років з дня набрання чинності цим пунктом забороняється: а) примусове звернення стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, інше жиле приміщення), об’єкт незавершеного житлового будівництва боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту; б) набуття іпотекодержателем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі у власність предмету іпотеки, який є житловим нерухомим майном (житловим будинком, квартирою, іншим жилим приміщенням), об’єктом незавершеного житлового будівництва, якщо такою іпотекою забезпечено зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту (крім випадків надання іпотекодавцем після проведення реструктуризації нотаріально засвідченої згоди на це); в) продаж іпотекодержателем третій особі на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі предмету іпотеки, який є житловим нерухомим майном (житловим будинком, квартирою, іншим жилим приміщенням), об’єктом незавершеного житлового будівництва, якщо такою іпотекою забезпечено зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту (крім випадків надання іпотекодавцем після проведення реструктуризації нотаріально засвідченої згоди на це); 15) вимоги цього пункту щодо обов’язкової реструктуризації зобов’язань поширюються, зокрема, на зобов’язання позичальника перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; передбачені цим пунктом обов’язки кредитодавця поширюються, зокрема, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (у разі переходу до нього прав кредитодавця станом на день проведення реструктуризації); 16) норми цього пункту мають пріоритет перед іншими нормами цього та інших законів; проведення реструктуризації зобов’язань відповідно до цього пункту не може бути підставою для не проведення в подальшому реструктуризації зобов’язань за процедурою неплатоспроможності фізичної особи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (крім випадку відмови позичальника від проведення реструктуризації зобов’язань за договором про споживчий кредит за процедурою неплатоспроможності фізичної особи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства у зв’язку з проведенням реструктуризації зобов’язань за таким договором відповідно до цього пункту).». ІІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності через 15 днів з дня його опублікування, крім пунктів 2 та 3 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону. 2. Кабінету Міністрів України упродовж 15 днів з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 3. Національному банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб упродовж 15 днів з дня опублікування цього Закону: забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Голова Верховної Ради України

Интересует меня такой момент: подал банк в суд на взыскание по валютному кредиту (залог ипотека), а ответчик (кроме иных нарушений) доказывает что валюту не получал. но если одновременно с этим ответчик просит применить исковую, то суд радостно применит, но укажет что кредит ответчик получил.... поскольку исковая и не получение кредита взаимоисключающие....

Так, объяснили устно....письменно ничего дать не хотят....

Подано заявление на ознакомление с материалами дела, в канцелярии объяснили что судья в отпуске , выйдет за день до предварительного заседания, дело у судьи выдать не могут. Как реагировать?

Вести с "полей" по реструктуризациях и приматбанке. Разговор о валютных кредитах (ипотека). Оказывается проект договора реструктуризации (дополнительного соглашения) получить практически нереально. Тайна великая сие есть.... Кстати у кого есть буду благодарен, если скинете. Тем не менее при ознакомлении с данным опусом мыслей банкиров, крепко настораживает следующее: 1. Договор реструктуризации называется додаткова угода к кредитному договору. В этой "угоде" со стороны банка отпечатана подпись и печать банка, с оговоркой, что стороны договорились использовать факсимиле. (мысли в слух гм...смущает законность таких "подписей"). 2. Действия сторон регулируются 212 ст. ГК. 3. Срок исковой давности по взысканию кредита, %, награды, неустойки, пени стороны устанавливают в 10 лет. (оппа, это с момента заключения основного договора, или с момента подписания дополнительного? и вообще мы ж вроде кредит закрывать готовимся, зачем нам сроки по исковых?) 4. Долгое и мутное расписывание по Налоговому кодексу ссылки на 164.2.17, 165.1.55 (по сути намечается еще куча люлей от налоговой если человек взял 20к зелени, а ему насчитали 120к и 100к зелени списали, то есть тут вообще ничего не понятно). 5. Все остальные условия Договора, которые не перечат условиям этого дополнительного соглашения остаются неизменными. (о как). Таким образом банк обязывается простить часть задолженности. Нигде не указано, что после оплаты договоренной суммы кредит считается погашенным полностью, а сопутствующие договора (к примеру страховые, ипотеки) выполненными. Ваши мнения? коллеги. Есть ли практика?

Спасибо. Прикол в том что сопроводиловка копия, а выписка к примеру только подписана без указания ФИО, то есть сопроводиловка как бы не доказательство а просто сопроводиловка.... а выписка подписана....кем то... Я скажу давайте доказательства оригиналы, мне скажут так вот же....а сопроводиловка, ну она ж не доказательство...

Если в суд представитель банка (по доверенности) отсылает доказательства (к примеру выписку) сопроводиловка-письмо копия не оригинал (подписано, и печать есть, но копия), другие документы просто заверены подписью, без указания ФИО, должности и т.д. Вы такие документы, берете ко вниманию, или просите предоставить надлежащие документы, заверенные правильно?

И я так вижу по логике, но лучше переспросить.

Спасибо, а если есть куча ходатайств, которые предыдущий судья не рассмотрел (умышленно). И есть по которым вынесены определения, (об истребовании доказательств). Как действовать?

Здравствуйте коллеги. Продолжаю вопросы по практике. Были ли у кого моменты, когда дело от одного судьи передают другому. (Судья уволился, в длительномотпкске и т д.) Интересует как проходит процедура рассмотрения дела дальше, на что обратить внимание, какие процессуальные "фокусы" можно использовать. Благодарю.

Клиент в Приватбанке: — Знаете, я хотел бы положить деньги в ваш банк, к кому мне обратиться? Кассир, себе под нос: — К психиатру...

Меня в этих изменениях смущает то что: рядовому человеку, если он пригласит компетентного специалиста как представителя с доверенностью, судья может чуть ли не в лицо бросать бумаги и орать: где удостоверение адвоката? и т.д. В то же время абсолютно спокойно допускают представителей банка, с доверенностью, а часто и с ксерокопией. Да и то неправильными. Таким образом закон НЕ один для всех. Сразу говорю, о реальных случаях из практики. Дела на общих основаниях, а не малозначительные.

Да. 200 с небольшим хвостиком.

Больше 200 000 гривен.

Не спорю. Но. В моем случае: цена иска около 200к. гривен. Дело рассматривается в общем порядке. Судья, когда я ему повторно "уточнил" процитировав определение, где указано что в общем порядке немного задумался но человека с доверенностью таки допустил....Не адвоката...

Малозначимий. Это имел ввиду.

Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками 1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. 2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Могу и неправильно понимать. Не спорю.

В моей ситуации человек с доверенностью выступает в заседаниях. Лично я не понимаю как это вяжется с статьями Конституции : 131-2 ч.3 Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. и ст. 10 ЦПК. ч6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. ч.7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Зачем принимать Законы если они не исполняются. Барину позволение, а холопам Закон и кланяться.... Уточню, что это не упрощенное судебное разбирательство.