sova

Приобретательская давность - кривая статья, практически мертвая норма, по ней признать право практически не возможно.

Ну вот и власть показала то, чего добился беззубый майдан под управлением импотентного змея-горыныча.

Бабушка жива? Та внучка была до этого прописана в доме? Отказ от наследства был в чью-то пользу или просто отказ?

У нас большинство заемщиков тупо не ходит в суды, да и позиция судов "взял деньги - плати" не способствует защите заемщиков.

Да, так как право требования осталось у Укрсоца, а Укрборг оказывает услуги по взысканию, то есть от имени и по поручению Укрсоца Вас пресует и досаждает.

Есть некоторые договора с неопределенным сроком действия (до полного выполнения обязательств) и соответственно в данном случае начисленные проценты будут платой за пользование кредитом, а не штрафной санкцией. Да и 3% годовых по 625 ЦК тоже судами не считаются штрафной санкцией.

Речь шла о начислении процентов (в том случае, если это предусмотрено договором), по пене, штрафу естественно один год.

Ссылку в студию

У судьи в производстве куча дел, если не сделал пометки на деле, то мог и забыть. Напомните ему, а лучше попытайтесь получить копию технической записи и воспроизведите этот отрезок в суде. Техническая запись делается на СД-ром и кусочек уничтожить нельзя, можно привести в негодность весь диск или тупо не записать заседание сославшись на техническую неисправность аппаратуры.

Специально не искал, но я бы строил защиту так же с учетом этого.

Подать пояснения Вы можете в любой момент до вынесения судебного решения, лучше заранее и через канцелярию.

Не согласен. Была бы битой, если бы имелась возможность доказать, что погашение было осуществлено ответчиком. В данном случае запрашиваем у банка их экземпляр квитанции с подписью плательщика и заказываем почерковедческую экспертизу. И потом просим суд все расходы возложить на проигравшую сторону

Из трех клиентов по ОТП, одному подошли условия рассрочки, заключен договор, все споры прекращены. Остальные рассматривают (но суды продолжаем). Там посмотрим.

Когда идет исполнительное производство, то не погашение происходит по вине должника, с которого не могут взыскать денежные средства, соответственно взыскатель может заявлять дополнительные требования по %. Если после суда взыскатель не обратился в ОГИС, то не погашение задолженности произошло по вине взыскателя и можно говорить о просрочке кредитора.

Аж не вериться что в этой ветке нашли взаимопонимание. С нашей ментальностью всех чиновников, депутатов, судей и т.д. надо ставить в жесткие рамки, так, что за любое более-менее серьезное нарушение вылетал с работы с волчьим билетом для госслужбы (без пенсии и других привилегий). Умный ты, послужи народу за хорошую зарплату, потом получишь хорошую пенсию. Нарушил - вылетел, и без всякой пенсии. Где-то так. Но я сомневаюсь, что действующая элита (хоть власть, хоть оппозиция) пойдет на такие шаги. У них цель - дорваться к кормушке. Ни одного кандидата, за которого хотелось бы проголосовать на политическом небосклоне не видно. Голосовать же против кого-то надоело.

В данном случае получается, что во-первых срок уплаты наступил в 2008 году, а во-вторых, Прихват уже защитил свое право по истребованию кредита и повторной защите оно не подлежит (в части, которую взыскал в 2008 году). Он мог бы каждые три года требовать с Вас проценты, если бы продолжалось исполнительное производство. Так как по вине Прихвата он не исполнил решение 2008 г., то все сроки прошли.

Добиваются того, что бы Вы побежали в Прихват и попытались решить вопрос о погашении кредита. Им нужно восстановить пропущенный срок ИД. Сохраняйте СМСки и спокойно ждите. Ни в коем случае не ходите в Прихват и ничего не платите и не подписывайте. Если пойдут в суд, то обязательно заявляйте о пропуске срока ИД.

Иск не приостановит исполнительных действий. В данном случае помимо иска лучше поработать с исполнительным производством, пройтись по оценке, если была, другие обстоятельства покопать, проверить сроки открытия производства и др.

С начала года пошли уведомления о начислении 17% подоходного налога для заемщиков, которым производились списания части долга (пени, штрафов и т.д.). Думаю в этом году придется нарабатывать практику еще и по этому вопросу. Нашел в реестре только одно положительное решение по данному виду споров: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36248013 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2013 р. Справа № 804/15039/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Куделько Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 13 листопада 2013 року ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - Лівобережна ОДПІ, відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»: - від 08.11.2013 року № 0009181703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 181 266,13грн., з них: 145 012,91грн. - за основним платежем та 36 253,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та - від 08.11.2013 року № 0009191703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 170,00грн., з них: 0,00грн. - за основним платежем та 170грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акт перевірки 05.11.2013 р. №1304/17-3/НОМЕР_3 документально не підтверджений, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Зокрема, позивач зауважує, що є цілком безпідставними висновки відповідача про порушення з боку ОСОБА_3 п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України за не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки анулювання (прощення) АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за пенею у розмірі 853 017,12грн. за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 не є тотожним отриманому додатковому благу, яке за положенням Податкового кодексу України має бути оподатковано. Окрім того, позивач вважає, що в ході перевірки відповідачем помилково зроблено висновок про невиконання платником податку ОСОБА_3 обов'язку подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, оскільки протягом 2012 року будь-якого іншого доходу, окрім заробітної плати, виплаченої ТОВ «Малібу Україна», позивачем отримано не було. З урахуванням зазначеного, позивач стверджує, що порушень закону з її боку не було, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню. Від відповідача надійшли до суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими з урахуванням того, що Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач наполягає, що у даному випадку позивач від податкового агента АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав дохід у розмірі 853 017,12грн. як додаткового блага внаслідок анулювання (прощення) заборгованості за пенею у кредитному договорі №014/113142/3101/74, укладеного 27.09.2006 року. Проте, позивачем не утримано та не перераховано податку до бюджету з отриманого доходу, що є порушенням закону та тягне за собою визначену законом відповідальність. Оскільки позивачем не сплачено податку на доход та не відображено у річній декларації за 2012 рік отримані блага, податковим органом правомірно донараховано позивачу означене податкове зобов'язання та застосовано відповідні штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. На підставі вищенаведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Судом встановлено, що у період з 31.10.2013 року по 01.11.2013 року на підставі ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, наказу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області №485 від 30.10.2013 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Каторгіною А.О. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 05.11.2013р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська складено акт №1304/17-3/НОМЕР_3 (а.с.6-14). За висновками акту №1304/17-3/НОМЕР_3 від 05.11.2013 р. у ході невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_3 встановлено порушення: - п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік; - п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 145 012,91грн. (а.с.13-14). На підставі акту перевірки, 08.11.2013 року Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська були винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Р»: 1) № 0009181703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 181 266,13грн., з них: 145 012,91грн. - за основним платежем та 36 253,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України(а.с.15); 2) № 0009191703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 170,00грн., з них: 0,00грн. - за основним платежем та 170грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (а.с.16). Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано. Як вбачається з акту перевірки, наявність порушень п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України обумовлено тим, що платником податку - фізичною особою ОСОБА_3 не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік, не задекларовано дохід за 2012 рік у вигляді отриманої заробітної плати у розмірі 22646,61грн., анульованого (прощеного) боргу на загальну суму 853 017,12грн., та не утримано та не перераховано податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 145 012,91грн. (а.8 акту перевірки, а.с.13). Висновки податкового органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від податкового агента АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді 853 017,12грн. - суми анульованого (прощеного) боргу за пенею згідно кредитного договору №014/113142/3101/74, укладеного між позивачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» 27.09.2006 року, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за пенею за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, врегульовані нормами Конституції України, нормами Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 164. 1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Згідно п.п. 162.1.3 п. 162. 1 ст. 162 ПК України, платником податку є податковий агент. Статтею 159 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву. Відповідно до п. 159.4.1. ПКУ за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172 було затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (надалі - Порядок № 172). Пунктом 4 Порядку № 172 передбачено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов'язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України. Судом враховано, що заборгованість позивача як позичальника за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 перед банком відсутня (ані за тіло кредиту, ані за відсотковими ставками). Заборгованість існувала за пенею, нарахованої за прострочення сплати кредитних платежів. Судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» було прийнято рішення про анулювання (прощення) заборгованості за пенею у розмірі 853 017,12грн. за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74, про що було повідомлено позивальника (ОСОБА_3) листом від 03.07.2012 року. Пунктом 7 Порядку № 172 встановлено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. Відповідно до п.п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Пунктом 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Згідно абз. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом. Згідно з п.п. 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в рамках договірних правовідносин. З матеріалів справи вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» не було прийнято жодного рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 шляхом прощення боргу за пенею. З огляду на вищенаведене, відсутні підстави вважати, що позивач отримав додаткові блага, оскільки списанням заборгованості за пенею не відбулося припинення зобов'язань позивача перед АТ «Райффайзен Банк Аваль». Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 р. № 0009181703 та № 0009191703. Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що Лівобережною ОДПІ оспорювані податкові повідомлення-рішення було прийнято в порушення норм чинного законодавства, у межах повноважень, але за відсутності підстав та не у спосіб, визначений законом, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 322,89 грн. Керуючись Конституцією України, нормами Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.11.2013 року № 0009181703. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.11.2013 року № 0009191703. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 322,89 гривень. Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Н.Є. Куделько По каким еще основаниям можно с этим бороться?

Вы бы сообщили где суд, что бы с Вами связался ближайший к Вам адвокат.

Статья 15 ЗУ О ЗПП 9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває. Таким образом потребитель не имеет специальных знаний и он обращается к специалисту в данной отрасли (юристу, подтверждение - диплом, адвокату - свидетельство) и от него узнает о нарушениях. Тут включается статья 261 ЦКУ Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. То есть получение заключения подтверждает дату, когда лицо узнало о нарушении его прав и соответственно начал течение срок ИД. При этом данное заключение не является заключением специалиста в понимании ЦПК, а только свидетельствует о дате когда потребитель узнал о нарушении своего права.

Сам использовал такую схему еще года полтора назад. Клиент с письменным заявлением обратился ко мне с просьбой проанализировать договор на предмет соблюдения законов при его заключении. И я дал ему письменное заключение о допущенных нарушениях, что послужило основанием для подачи встречного иска.

Что Вы имеете ввиду под словами "срок исполнения решения истек"? Судя по дальнейшему вопросу у Вас идет процесс принудительного исполнения решения. Определение о принудительном проникновении в жилое помещение обычно выносит тот же судья, что и рассматривал дело, по представлению ОГИС. В данном случае взыскатель может обращаться с различными пропозициями к госисполнителю или обжаловать какие-нибудь его действия. У госисполнителя имеются возможности ограничить должника в выезде за границу, наложить аресты на любое имущество должника, изъять у должника любое принадлежащее ему имущество (кроме жилья) и передать его на хранение любому лицу и в последующем реализовать и другие действия предусмотренные законом.

Нет, заключение юриста, адвоката о том, что при заключении договора были допущены нарушения прав потребителя и перечень. ЗУ о ЗПП предусматривает, что потребитель не специалист и соответственно не в курсах и только после того, как ему письменно все разъяснили, то ему стало известно и соответственно пошел срок.

Знакомтесь с делом (лучше всего сфотографировать каждый лист от корки до корки), по идее дело должно вернуться в апелляцию, и подавайте пояснения к ап. жалобе, где распишите по каждому платежу (специально для кассации) когда закончились сроки платежей, когда закончился срок договора в целом, о повторности взыскания. Думаю, решение апелляции останется таким же.