kin_mk

Я отвечаю вот таким образом и обычно после этого вопросы отпадают... Начальнику___________________ УМВС України в Миколаївської області ФОП ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ № 08.0802.2010 року мною було отримано Ваш запит від співробітника _______ за Вашим підписом. У цьому запиті, сказано, що у зв’язку з проведенням перевірки ФОП _______ по матеріалах ЖРЗПЗ № _________ р. на підставі ст. . 11 п.17 Закону України «Про міліцію» , ст.5,п.п.7,8 Постанови КМУ №510 від 05.07.1993 року необхідно надати на Вашу адресу копії (завірені печаткою підприємства) первинних бухгалтерських , податкових та дозвільних документів: Проаналізувавши вказані у запиті норми законодавчих актів, звертаю Вашу увагу на таке: Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, способами та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Міліція здійснює свою діяльність відповідно до Закону України „Про міліцію”. Згідно п.17 ст.11 зазначеного Закону міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право отримувати безперешкодно та безоплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні. Згідно Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 510, підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом і відповідно до покладених на них завдань, зокрема, проводять в установленому порядку оперативно-розшукові заходи. Враховуючи вищевикладене прошу повідомити у зв’язку з якими конкретними правопорушеннями я повинен надати до Вас копії документів вказаних в запиті, а також прошу повідомити чи існує оперативно-розшукова або кримінальна справа у стані провадження відносно мене, чи за фактом порушень мною законодавства, бо у запиті про це нічого не сказано. Розуміючи необхідність отримання органами УМВС інформації для виконання покладених на неї задач я готова до плідної співпраці на підставі взаємного виконання вимог чинного законодавства.

Стаття 1054. Кредитний договір1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. ну как от казаться от кредита которого не получал?!и тем более потребовать возвращение кредита и процентов... я ранее присал, что руководствоваться 1212-1215 , в случае требования "про відмову від пийняття виконання " --- нельзя. Деньги на счетах это не вещи. Тут я думаю сложнее- если возврат , а не изменение обязательства, то только уголовная плоскость (после припинення зобовязання)

ст.538 Зустрічне виконання зобов язання.ч.2 При зустрічному виконанні зобоязання сторони повинни виконувати свої обовязки ОДНОЧАСНО... кредитный договор КОНСЕССУАЛЬНЫЙ- по нему у боржника (банка) сначала возникают обязанность предоставить КРЕДИТ...а у вас нет обязанности его брать!!! Банк кредит не предоставил- какие у вас обязанности???

да, но банк то думает по другому,вымагае виконання,звонит иски пишет и т.д.отсюда требование-зобов’язати банк прийняти відмову від прийняття виконання забовязання, тем более что договор НЕЗАКЛЮЧЕННЫЙ и его невозможно разорвать, тут все только в плоскости ОБЯЗАТЕЛЬСТВ Уважаемая sofi ну Вы ж не три года назад узнали о порушенном Вашем праве...сроки тут мне кажется другие.

Все таки я думаю мы должны нападать. На форуме уже многое сказано о том как отмахиваться от иска банка путем доказывания недействительности (фальшивости) документов предоставленных банком как доказательства получения кредита и незаконности выдачи самих валютных кредитов. Но необходимо подавать как встречные иски так и завалить банки отдельными исками, не дожидаясь исков от банков, защищая наши права .Многие заемщики до сих пор оплачивают незаконные кредиты, ели сводя концы с концами и такие иски на опережение подадут, не дожидаясь нового обвала гривны. Все говорят – не может быть одного шаблона…. Тут хочется остановиться на выдержке из учебника: Предмет доказывания Судебные доказательства и весь процесс доказывания направлены к установлению различных по своему материально-правовому и процессуальному значению фактов. Можно выделить три группы фактов, являющихся объектом познания суда. Юридические факты материально-правового характера. Их установление необходимо для правильного применения нормы материального права, регулирующей спорное правоотношение, и правильного разрешения дела по существу. Например, прежде чем суд может решить, обязано ли одно лицо платить другому определенную сумму денег по договору займа, он должен установить, имел ли место такой договор, предмет договора и сроки исполнения обязательств по договору. Доказательственные факты. Доказательственными фактами называются такие факты, которые, будучи доказанными, позволяют логическим путем вывести юридический факт. Так, по делам о признании записи отцовства недействительной истец может ссылаться на доказательственный факт длительного отсутствия его в, месте проживания ответчицы, в связи с чем исключается вывод об отцовстве. Факты, имеющие исключительно процессуальное значение. С этими фактами связаны возникновение права на предъявление иска, право, на приостановление производства по делу, его прекращение, а также право на совершение иных процессуальных действий (например, принятие мер обеспечения иска). Любой из перечисленных групп фактов, прежде чем суд примет его за существующий, требуется доказать с помощью судебных доказательств. Таким образом, я считаю, что шаблон иска может быть и должен быть, главное правильно сформулировать исковые требования, а вот доказательства у всех будут разные. 1.Уход от признания недействительности договоров. п.8 Пленуму ВС Постанова №9 .Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.- все четко и понятно. 2.Существовало обязательство, между клиентом и банком, причем как неоднократно высказывалось выше ув.НБ Украины банк-должник, мы кредиторы и точка. Далее цитата из учебника по банковскому праву: « на банківському рахунку обліковуються не гроші, а лише «вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів». Звичайно, вимоги та зобов'язання важко віднести до предметів матеріального світу. Отже, вони не є речами. У законодавстві відсутні положення, які свідчили б про матеріальний зміст грошей на рахунку, про існування їх поза банківською установою (банківською системою), обіг їх поза зобов'язаннями банку. Безготівкові кошти не підлягають обмінові на готівкові знаки (навіть важко собі уявити подібний договір міни). Таким чином, обгрунтована позиція, яка полягає в тому, що безготівкові кошти не є предметом відносин права власності. Щодо них не можлива віндикація, а розпорядження зазначеними коштами з боку клієнтів завжди опосередковується певними діями банківської установи. Безготівкові кошти завжди знаходяться у володінні банківської установи, а не клієнта (якщо термін володіння взагалі є доречним по відношенню до безготівкових коштів). Безготівкові кошти не можна передати в заставу, адже в такому випадку предметом застави будуть не власне безготівкові кошти, а права вимоги клієнта до банку, на рахунках якого відповідні записи відображені. Враховуючи вищевикладене, безготівкові кошти на банківських рахунках не є речами, існують у формі записів та являють собою свідчення зобов'язального права вимоги клієнта до банку, зміст якого розкривається чинним законодавством, а також договором банківського рахунку між банком та клієнтом. 3.Таким образом 1212-1214 отпадают. 4. Основываем иск на Книге 5.Обязательственное право. Тут для нас главные 509 и 612 , и вот тут начинается самое интересное: Ч. 3 ст.612 и Стаття 615. Одностороння відмова від зобов'язання-(У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом)- категоричны. Непринятие банком моего отказа от выполнения моего обязательства ( на основаних обсуждаемых в форуме)- есть нарушение моего права «відмовлення від прийняття виконання», а следовательно подлежашего защиты в суде. 5.Ну и как следствие: Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання. 1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Вывод: Вимоги : 1.- Прошу суд зобов’язати банк прийняти відмову від прийняття виконання забовязання. 2.Припинити зобов’язання . За сумбурное написание, но хотелось бы обсудить.

"Не думаю, что кто-то прямо сразу выложит юридическое обоснование всего этого (читай, готовый иск), слишком объемный и сложный в написании труд."- та я и не прошу, извините... меня интересовал вопрос по указаным счетам, ни тот ни другой не являются аналитическим.

Попался на руки кредитный договор с Надрами 2007 года, так вот там так замучено: 3.1 Надання Кредиту проводиться шляхом: - видачи готівки Позичальнику через касу банку при належним чином оформленою заяви на видачу готівки, сума у який зазначено-долари США 3.2 Моментом (днем) надання Кредиту вважається день утворення заборгованності на позичковому рахунку Позичальника 2233...01 виданому у ...фалыі ВАТ 3.3 Повернення кредиту: .... 3.3.2.Позичальник повертає Кредит безготівковими перерахуваннями або внесення коштів на поточний рахунок №78419736 тарифного пакету. 3.3.3 Позичальник вносить платіж по кредиту ..., а банк здійснюе списання з поточного рахунку №78419736... Так доконца не разобрался, подскажите: 1.Должны ли быть договора -на открытие позичкового рахунку, -что это за поточний рахунок №78419736 тарифного пакету. и с чем его едят. - ну жен ли на него договор Заранее благодарен.

ув. форумчане,я вообще удтвляюсь, как вас не прикрыли банкиры с их фин. возмжностями.слежу за веткой с момента создания.Спаибо НБ Украины, софи,векту,олегу, и т.д. что помогли разобраться с теорией.Но как практика волнует несколько вопросов.Все изложенное это - зашита.Не брал, не получал и хата не моя.Хотелось, бы обсудить с точки зрения нападения.Понятно, что канва иска имеется, а вот по требованиям ни кто не высказывался.Предлагаю перейти к обсуждению практического применения развитых в ветке мыслей.

Вот позиция Верховного:УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2010 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М.В., суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Мазурка В.А., Перепічая В.С .,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» про визнання недійсними договорів за касаційною скаргою акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» (далі – АКБ «Укрсоцбанк») на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року, в с т а н о в и л а : У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з лютого 2006 року він проживав однією сім’єю та підтримував фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_7, а 3 листопада 2006 року шлюб між ними було зареєстровано. Йому стало відомо, що 12 квітня 2006 року між ОСОБА_7 і АКБ «Укрсоцбанк» був укладений договір кредиту, з метою забезпечення зобов’язань за яким між відповідачами був укладений договір іпотеки нерухомого майна, яке знаходиться в його та ОСОБА_7 спільній сумісній власності. Про жоден із цих договорів він не був повідомлений та своєї згоди на їх укладення не надавав. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_6 просив визнати недійсними договір кредиту й іпотечний договір, укладені 12 квітня 2006 року між ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк». Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року, позов задоволено: визнано недійсним договір кредиту від 12 квітня 2006 року № 1632, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7; визнано недійсним іпотечний договір від 12 квітня 2006 року № 276, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7; вирішено питання про судові витрати. АКБ «Укрсоцбанк» звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом. У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів». Касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи позов про визнання правочинів недійсними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оспорювані договори укладені без належної згоди іншого з подружжя та стосовно майна, яке перебуває в спільній сумісній власності. З таким висновком судів повністю погодитись не можна з таких підстав. За положеннями ст. 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Судом установлено, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано 3 листопада 2006 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2009 року, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім’єю без шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з лютого 2006 року до 3 листопада 2006 року. 12 квітня 2006 року між ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено договір кредиту № 1632, відповідно до якого останній надав ОСОБА_7 кредит у розмірі 1 млн. 100 тис. доларів США зі сплатою 12% річних із кінцевим терміном повернення 11 квітня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 12 квітня 2006 року між ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір № 276, предметом якого є нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 1 161,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 743 469 доларів 50 центів США. Зазначене майно належить ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська 5 квітня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська від 17 березня 2006 року №242 та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 5 квітня 2006 року. Задовольняючи позов ОСОБА_6 на підставі ст. 65 СК України та ст. 215 ЦК України, суди дійшли помилкового висновку про те, що договір кредиту є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого з подружжя. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Виходячи зі змісту зазначеної норми предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем – фінансова установа. Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є надання коштів у позику, що є одним із видів фінансової послуги. Застосовуючи до правовідносин сторін положення ст. 65 СК України, суди не звернули уваги на те, що ця норма регулює відносини, які стосуються розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна , зокрема на отримання кредиту, оскільки сам по собі кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов’язків для ОСОБА_6, а лише для ОСОБА_7 як сторони договору. За змістом ст. ст. 572, 575, 578 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. Висновок судів про те, що предметом договору іпотеки № 276 є спільне сумісне майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є передчасним, оскільки не грунтується на належних та допустимих доказах. Так, керуючись ст. 61 ЦПК України, суди виходили із того, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2009 року установлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з лютого 2006 року до 3 листопада 2006 року, і це рішення має преюдиціальне значення для визнання майна, яке є предметом іпотеки, спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Такий висновок суперечить положенням ч. 3 ст. 61 ЦПК України, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки іпотекодавець - АКБ «Укрсоцбанк» - у розгляді вказаної справи участі не приймав, то він має право заперечувати достовірність таких обставин. Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання , належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Враховуючи викладене, суду необхідно було дати оцінку обставинам набуття права власності на майно , яке є предметом іпотеки відповідно до вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України, за якими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Оскільки жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суд першої інстанції не з’ясував: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги й заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору. Апеляційний суд під час перегляду справи на зазначені порушення норм матеріального та процесуального права уваги не звернув. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обгрунтованими, допущені судами порушення вимог матеріального й процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у х в а л и л а : Касаційну скаргу акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 6 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М.В. Патрюк Судді: Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко В.А. Мазурок В.С. Перепічай Это все проходил на практике, единственная зацепка это проценты, которые необходимо выплачивать из семейного бюджета обоих супругов.По данному вопросу дело в касации.

Кто-то что-то нашел?Проясните.

по практике который предлагает верховный суд - никак...и на закон плевать

Справа № 22ц-931/11 Апеляційний суд Кіровоградської області Головуючий у суді І-ї інстанції Чохонелідзе Л.М. 26 Доповідач Гайсюк О. В. УХВАЛА Іменем України 30 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: Головуючої: Белінської І.М. Суддів: Гайсюка О.В., Франко В.А. при секретарі: Ткач І.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ КБ «Надра»на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2011 року,- Встановила: У лютому 2010 року ВАТ Комерційний банк «Надра»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості. Позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору від 25 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 82911 доларів США на споживчі потреби, строком по 15 січня 2015 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом –14,4% річних. Повернення кредиту та сплата відсотків повинна відбуватися за відповідним Графіком, який є невід’ємною частиною Договору. В забезпечення виконання зобов’язань за цим Договором було укладено Договір поруки від 25 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3. Листами-претензіями від 22.12.2009 року та від 09.10.2009 року, телефонними переговорами Банк нагадував відповідачам про необхідність погашення кредитної заборгованості, але до цього часу вона не погашена. Станом на 28 січня 2010 року кредитний борг становить 77808,11 доларів США, що за курсом НБУ на день пред’явлення позову становить 622651,62 грн. Основний борг-607088,71 грн. борг по відсоткам-9471,88 грн., пеня - 6091,03 грн. Основний борг-607088,71 грн., борг по відсоткам-9471,88 грн., пеня-6091,03 грн. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 622651,62 грн. У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Банку із зустрічним позовом про внесення змін до кредитного договору. Посилаючись на те, що з листопада 2008 року істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні зазначеного кредитного договору, ОСОБА_2 просив суд доповнити договір пунктом 12.6 про відстрочку сплати суми основного боргу на два роки та встановити кінцевий термін кредиту не пізніше 15 січня 2017 року, встановити щомісячні платежі за кредитом не більше 35% доходу сім’ї позичальника, зобов’язати Банк скласти новий графік повернення кредиту та звільнити його від сплати пені (а.с.28-30). У грудні 2010 року позивач збільшив свої вимоги, просив стягнути з відповідачів на свою користь солідарно 556512 грн. та судові витрати (а.с. 92-93). Рішенням суду від 27.01.2011 року в задоволенні позову Банку та зустрічного позову відмовлено в повному обсязі (а.с.115). В апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення вимог Банку, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права. В судовому засіданні апеляційного суду, відповідач та його представник з доводами скарги не погодилися. Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Із змісту позовної заяви позивача вбачається, що позивач вимагає дострокового повернення відповідачами всієї суми кредиту за кредитним договором від 25.01.2008 року (а.с.3-4). Відповідно до п.4.1.4 Кредитного договору сторони погодилися про на, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування Кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення Заставодавцем будь-якої умови договору застави (ст.3 цього Договору), Банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставне майно. Про дострокове витребування Кредиту Банк письмово сповіщає позичальника (а.с10-11). Із текстів листів адресованих відповідачам від 9 жовтня 2009 року та від 22 грудня 2009 року (а.с.15,16) вбачається, що позивач вимагаючи дострокового погашення кредиту, не посилається на п.4.1.4 Договору і не повідомляє про виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом. В цих листах позивач посилається на п.7.1.3 Договору, який надає право позивачу звернути стягнення на заставне майно. До того, ж в справі відсутні докази того, що позивач зазначені листи-повідомлення направив відповідачам, а відповідачі ці повідомлення отримали. Відповідачі заперечують наявність прострочення сплати відсотків і надали довідку Банку про відсутність прострочення сплати відсотків (а.с.50,51). Позивач зазначені довідки не спростував і не довів того, що у нього виникло право дострокового витребування наданого позичальнику кредиту. Суд першої інстанції помилково зазначив в рішенні, що на час ухвалення рішення відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором (наявність боргу не заперечують відповідач і його представник), але висновок суду про те, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення всієї суми кредиту і позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову є правильним. Наведене вказує на те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні. Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,- Ухвалила: Апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра» відхилити. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2011 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Головуючий суддя: Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14729158

это хороший вопрос...Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. ...в етом случае как видно суд не смог

Спасибо.примерно так и думал.Будем бодаться!

Суть вопроса вот в чем: Суд первой инстанции вынес решение в пользу банка о взыскании задолженности,штрафов , пени ну и т.д.Решение принято без участия зайомщика(якобы неизвестно его место жительства, применив обьявление в газету).Зайомщик конечно недадлежаший плательщик но ежемесечно вносил кое-какие платежи до того как неделю назад не узнал, что открыто исполнительное производство. Не заная о решении суда первой инстанции зайомщик подал иск на недействительность договора - окрыто производство. Все было бы проще еслиб вынесенное решение первой инстанции былобы заочное. В данном случае решение вступило в законную силу, и копия решения получена два дня назад. Возникают вопросы по апеляции: -понятно что нужно просить востановить сроки, -понятно что нарушены процессуальные права на судовий захист, а вот что просить в апеляции не очень понятно. По идеи апеляция может скасувати решение первой инстанции но обязано принять новое решение.На новое рассмотрение вернуть не сможет.И как оно ( новое решение)будет принято при открытом производстве в одном из судов по недействительности?И теперь, что все доказательства о несогласности с расчетами, по недействительности направлять в апеляцию? Буду признателен за мысли, может кто-то в практике сталкивался с подобным?

почитайте- поможет! http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5071744 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13335669

это примерный образец...но по нему решение было скасоване До _______________ районного суду міста Миколаєва Відповідач: __________________________ місце проживання: 540 м. Миколаїв, вул. тел. __________________ справа _____________ суддя ________________. Заява про перегляд заочного рішення 16 02.2011 року мною у _________ відділі ДВС було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження відносно мене. В той же день я був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, згідно яких я з дивуванням дізнався, що ____ липня 2010 року _____районним судом м. Миколаєва винесене заочне рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором __________________ . При ознайомленні - мною було отримано копію заочного рішення суду від ___ липня 2010 року. Вважаю за необхідне переглянути вказане заочне рішення з наступних причин. Відповідно до ст. 127 ЦПК України після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви. Ні копія ухвали про відкриття провадження, ні копія позовної заяви з додатками для відповідача не надсилалася та не була ним отримана, таким чином було порушено його право на судовий захист. Крім того й про інші судові засідання, які відбувалися по цій справі також належно не повідомлялося, через що відповідач не мав можливості подати зустрічний позов, заперечення проти позову та докази, якими обґрунтовував свої міркування. Відповідно до вимог ст. ст.74 та 76 ЦПК України судові повістки не отримувалися за сім днів до проведення судового засідання. Про засідання на якому було винесено заочне рішення взагалі не повідомлялося. Відповідно до п.1.9.1 договору зобов’язання, що до дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу Позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги. Вказана вимога відповідачем не отримувалась. Крім того сума заборгованості за підрахунками відповідача не є безспірною, та за моїми підрахунками становить іншу суму. Інші посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення подані до __________районного суду міста Миколаєва у позовній заяві про визнання кредитного договору не дійсним. На підставі викладеного вище та керуючись статтями 228, 229 ЦПК України прошу: — переглянути заочне_____________________________; — скасувати заочне рішення_____________________________; — призначити справу за позовом _____________________до розгляду в загальному порядку. Додатки: 1) копія заяви про перегляд заочного рішення суду з доданими до неї документами для Позивача по справі; 2) копія повідомлення ДВС 3) копія постанови ДВС 4) копія заяви на ознайомлення з матеріалами ДВС «_____» 02 2011 р. _____________________

а вот такая ситуация: -муж с женой в браке с 95 года -в 2003 году муж приватизирует и оформляет только на себя квартиру, так как жена ранее использовала право на приватизацию. - в 2007 муж без согласия жены выступает имущественным поручителем и заключает договор ипотеки (опять же без писменного ее согласия) -в период с 2003 по 2010 в квартиру вклядываются деньги обоих супругов на кап ремонт и т.д. тоесть она улучшается за счет обоих супругов. - в 2011 банк обращается в суд на взыскание путем обрашения взыскания на предмет ипотеки... а вот теперь два вопроса 1.Является ли приватизированная и улучшеная квартира предметом совместной собственности супругов 2.Если да то как будет обрашено взыскание на часть собственности жены(хотя какая часть-если собственность совместная). 3. А если сейчас развод.....тут вообше поломать голову можно.

Надо было просить - договор разорвать

а по договорам за 1997 год, как на счет обратной силы закона...

вот интересная мысль.. и концовка мне понравилась... предлагаю обсудить в сфере применения к нашим искам

Банковская система Украины в январе-феврале 2011 года, впервые с начала финансово-экономического кризиса в стране, получила чистую прибыль на сумму 205,8 миллиона гривен ($26 миллионов) по сравнению с убытками на 1,4 миллиарда гривен за первые два месяца 2010 года. Об этом сообщил Национальный банк, согласно данным которого, в 2010 году банковская система Украины получила убытки на общую сумму 13,0 миллиардов гривен ($1,6 миллиарда) по сравнению с рекордными за последние 15 лет убытками в размере 38,4 миллиарда в кризисном 2009 году. В январе 2011 года также были зафиксированы убытки на общую сумму 5,2 миллиона гривен. Как сообщается, на положительный финансовый результат банкам удалось выйти благодаря тому, что темпы роста доходов банковской системы в январе-феврале составили 4,8% к аналогичному периоду прошлого года, значительно опередив динамику расходов, увеличившихся на 2,4%. По данным Национального банка, активы банковской системы выросли за первые два месяца на 3,2% до 972,5 миллиарда гривен, а кредитный портфель - на 1,2% до 763,8 миллиарда. На 1 марта 2011 года удельный вес просроченной кредитной задолженности в общем кредитном портфеле банковской системы составлял 11,2 процента, оставаясь примерно на уровне конца прошлого года. Сумма просроченных кредитов достигала 85,4 миллиарда гривен. Напомним, ранее директор Генерального экономического департамента Национального банка Украины Игорь Шумило заверил, что украинская банковская система восстанавливается. По материалам: Reuters

Источник в студию

тоже не могу понять....вот такая ситуация: банк выиграл суды первой и аппеляционной инстанции в Киеве, там же в январе открыли исполнительное производство.У себя в январе я подал иск по недействительности договора.Иск принят к производству.Так вот сейчас звонят из Киевской исполнительной и ссылаясь на мартовские изменения требут исполнения. Как я понял приостановить исполнение решения можно только решением суда. Отсюда тоже три вопроса: 1.Как насчет того что закон обратной силы не имеет, ведь у меня приняли иск до открытия исполнительного производства? 2.Если это не работает, то как мне теперь изменить исковые требования, прося суд приостановить исполнительное производство, ведь это тоже невозможно. 3.В связи с этим - действительно новый иск подавать?

Пиши заяву в милицию на хищение документов.Дело не возбудят но в большинстве случаев документы возвращают. Не получится, так хоть материал для иска соберут.А опосля - иск-истребуй из чужого незаконного владения.