centurion

Пользователи
  • Content Count

    6,399
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    66

Posts posted by centurion


  1. On 8/31/2019 at 6:13 PM, Лев said:

    Да нет, тут судья явно запутался в собственных сетях, может внешние факторы, там, магнитные бури воздействовали на аналитический ум, судя по фрагментам мотивации:

    Як вбачається з розрахунку наданого позивачем (а.с.18-19), Банком нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами до 20.03.2015 року, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

    ........................

    С приводу стягнення підвищених відсотків, слід зазначити наступне:

    Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Згідно з наведеною нормою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не визнаються неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України і статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

    Отже, за змістом наведеної норми закону інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

    Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

    Так судом встановлено, що п.2.4. кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року передбачено, що за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати Щомісячного Платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору, а саме 108 % річних (а.с.7,13).

    Відповідно до кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року, договір було укладено на строк 84 місяця, по 20.03.2015 року включно. Але останній платіж сплачено відповідачем 29.11.2017 році в сумі 446,66 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 832_39 (а.с.42 на звороті), тобто саме до цієї дати має нести відповідальність відповідач за прострочення повернення суми кредитних коштів.

    .......

    З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що сума яка підлягає стягненню не повинна перевищувати трирічного строку, а тому: позивач звернувся до суду 20.02.2019 року, датою з якою необхідно стягувати подвійній розмір процентів буде 20.02.2016 року, останньою датою нарахування процентів буде дата повного погашення кредиту, а саме 29.11.2017 року, тому сума підвищених відсотків складає - 13 360,23 грн., саме цю суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача, а до інших нарахувань застосувати строк позовної давності.

    На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, щодо часткового задоволенні позовних вимог, а саме вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення подвійних відсотків в сумі 13 360,23 грн., с приводу стягнення судових витрат понесених позивачем за розгляд справи у суді, позивачем не додано жодного доказу, тому в цієї частині також позов не підлягає задоволенню.

    Где логика? Причем здесь ст. 625 ГКУ?..

     

     

    Недоперепил или перенедопил. )))

    • Like 2

  2. 2 hours ago, Mercato® said:

    До сегодняшнего дня в суд ходила моя клиентка. Но дело приобрело новый оборот в виде прямого прессинга. Судья типа нейтральный (как и должно быть), но вечно отказывал во всех ходатайствах.
    Сегодня в суд пришел я по доверенности как представитель. Ессессно, подал море заявлений и ходатайств до заседания. Выходит судья - "Извините, срочная коллегия, переносим заседание". Слушал это я и этот "представитель" Привата. Понял, что чувак просто прифигел от моей наглой позиций рубить их все доводы с посыланием на последние решения ВП ВС.
    Я сделал вид, что участвую в этом "театре". Ну-ну.... И чем им поможет отсрочка до 25-го числа?

    Сергей,  в чём собственно проблема?

    • Like 2

  3. On 7/27/2019 at 9:20 PM, Лев said:

    Первое - это стандартное тупое механическое копирование искового заявления. Во втором суд, в противоположнисть первому, частично защитил заемщика от крокодильего приватаппетита, хоть и решение заочное.

    А вот и наши апелляшки подтянулись, что меня удивило:

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83200281

    Раньше за ними такого не наблюдалось...

    Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, умов щодо нарахування процентів та пені, процентної ставки, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді пені, штрафів за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У вказаній анкеті-заяві зазначено лише прізвище, адресу, особисті дані відповідача та згоду з тим, що заява разом з Умовами та Правилами банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

    У матеріалах справи міститься витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які відповідачем не підписані. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови і правила надання банківських послуг саме в такій редакції, а тому не можна вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами договору. Також відсутні тарифи банку, які є складовою частиною договору, витяг з тарифів банку, наданий позивачем, не може бути взятий судом до уваги, оскільки в заяві - анкеті відсутні відомості про вид картки, яка була видана відповідачу. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

    З поданого банком суду розрахунку заборгованості неможливо встановити отримання та використання відповідачем кредитних коштів, дати виникнення прострочених платежів.

    Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Належних і допустимих доказів виникнення заборгованості у відповідача в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач, при наявності процесуальної можливості, до місцевого суду не надав. Виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 банком суду не подано.

    Таким чином, банком не доведено наявності в позивача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі, а саме суми отриманого кредиту, нарахованих процентів, пені та штрафів.

     

    Вот хотя бы такую позицию от ВС, а далее от БП-ВС, мы все и ждём.

    • Like 2

  4. 3 minutes ago, ais said:

    Например, получение карты и её использование.

    Кусок пластика о чём-то может говорить? Ну оказал банк безвозмездную финансовую помощь, так радоваться нужно.

    А обязательства уже возникают из договора, а не из движения денег на карточных и прочих счетах.

     

    • Like 2

  5. 19 minutes ago, ais said:

    Мне кажется, что склоняют к тому, что используется понятие и следствия договора оферты, где подпись не нужна, а вместо неё доказательством согласия есть действие клиента.

    По кредитам это не проходит, поскольку  есть специальные нормы: ст. 207 ЦКУ, ст. 6 "О финансовых услугах..."

    • Like 2

  6. 14 hours ago, ANTIRAID said:

     

    С учетом основных принципов гражданского законодательства и необходимости особой защиты потребителя в кредитных правоотношениях, Большая Палата Верховного Суда отмечает, что рядовой потребитель банковских услуг с учетом обычного уровня образования и правовой осведомленности, не может эффективно осуществить свои права быть проинформирован об условиях кредитования по конкретному кредитному договору, который заключен в виде заявления о предоставлении кредита и Условий и правил предоставления банковских услуг, поскольку Условия и правила предоставления банковских услуг это значительный по объему документ, касающийся всех аспектов предоставления банковских услуг требует как значительного времени, так и соответствующей профессиональной подготовки для понимания этих правил тем больше соотносится с конкретным видом кредитного договора.

     

    Более-менее обобщили, но глубже  явно не хотят устанавливать отсутствие гражданско-правовых отношений. А это лежит на поверхности в их же мотивировочной части. Другими словами - нет подписи заёмщика, нет и  договора / отношений.

    • Like 3

  7. 7 hours ago, Лев said:

    1. Номенклатура видела абсурдность коммунизма, вот и переориентировалась на Запад, где система госуправления в определенной мере оптимальна, адаптивна и устойчива. Но развалить устойчивую систему номенклатуре не под силу. Ее развалила запредельная концентрация накопившихся ошибок.

    2. Закон о декоммунизации здесь ни при чем, он правильно отождествил национал-социалистский и коммунистический режимы. А вот его применение, как и многих других законов, оставляет, мягко говоря, желать лучшего... 

    Вот как раз об однобоком применении я и пишу. Почему так и кому это выгодно? 

    Моё мнение - национал-социалистский режим был вставлен для проформы для того, чтобы якобы уравновесить перед глазами западной общественности. Ну, типа демократия у нас.


  8. On 7/19/2019 at 8:40 PM, Лев said:

    Коммунистический и почти такой же национал-социалистский тоталитарные режимы - это стройматериалы со стройотрядами коммунизма.

    Коммунизм нельзя строить и его теоретически невозможно построить до конца, ибо это система, противоречащая законам природы. Это так называемая система открытого регулирования, не имеющая необходимых замкнутых контуров стабилизации. Система неоптимальная. неадаптивная и неустойчивая. В процессе "строительства" она быстро накапливает ошибки и на определенной фазе "строительства" концентрация ошибок переходит критическую черту. Как следствие, система теряет свою структуру, проще говоря - разваливается. Силовое (тоталитарное) удержание от самораспада этого "объекта незавершенного строительства" (типа, Северной Кореи) требует беспрерывной посторонней финансовой подкачки, ибо эта система не является самодостаточной и напоминает больного в реанимации, подключенного к аппаратуре искусственного жизнеобеспечения.

    СССР, как известно, так долго существовал за счет нефтедолларов. При этом в плане научно-технического прогресса он отстал, как говорят японцы, навсегда. Да и о каком прогрессе можно говорить, когда тот фактически был "импортозамещен" плагиатом практически во всех сферах. И развалился СССР не от "мирового заговора", а от переизбытка ошибок на фоне дефицита внешней подпитки. Соседи, конечно же, были не против...

     

     

    Отчасти с Вами соглашусь по по воду развала в части нефтедолларов. В остальном проблема глубже в самой партийной номенклатуре, часть которой уже в 80-х была ориентирована на Запад.

    Но вопрос мною  ставился не об этом, а о равенстве всех перед Законом.  Когда  открыто проводятся мероприятия  в честь дивизии СС "Галличина" , а  приверженцу другой идеологии за соответствующие  фото, публикации, лайки и т.п. применяются санкции этого Закона,  это выходит за рамки понимания. Это всё при том, что в международном праве был осуждён только национал-социалистский режим. 

    • Like 1

  9. 23 hours ago, centurion said:

    Марши в столице, вечеринки в ночных клубах, группы и аккаунты в соцсетях, некоторые сотрудники МИД, чествованте дивизии СС "Галичина" и всё это сопровождается нацисткой символикой с одной стороны. "Враги народа" за ношение и распространение георгиевской ленты и другой символики недалёкого нашего прошлого, некоторые из которых првлекались к административной и уголовной ответственности - это с другой стороны. Где здесь знак "="?

    Уж если и есть такой закон, он должен быть равным для всех , а не  только на бумаге для сторонников национал-социалистического (нацистского) тоталитарного режима.

    В продолжение и подтверждение

    https://www.youtube.com/watch?v=P-E2v7jMsLc&t=328s


  10. 3 minutes ago, Bolt said:

    По ходу да... И это настораживает... Не нравится мне эта постанова... Хотя могло быть и хуже...

    Прям как в сказке: налево пойдёшь ..., прамо пойдёшь ..., направо пойдёшь ...   Только цель пока невозможно предугадать.

    • Like 2

  11. 57 minutes ago, Pismoshnyi said:

    Ну как сказать, вроде еще не было случаев, чтобы приват не присылал требования погасить всю задолженность. Соответсвенно будут они теперь все плясать от этого требования. Хотя видел уже, правда пока только один раз, когда Приват по карточному кредиту присылал не требование о погашение всей суммы, а типа напоминание без требования погашения. Видимо таки они там что-то нехорошее затевают.

     

    Интересно получился ли еще "портировать" это решение на другие банки и т.д. Монобанк к примеру. Ведь не только у Привата есть "Условия и правила на сайте".

    Так Монобанк - это новое детище Дубилета после Приват24. Отсюда и ничего нового.

    • Like 3

  12. 2 hours ago, ANTIRAID said:

    Конституционный Суд Украины принял решение по делу по конституционному представлению 48 народных депутатов Украины относительно соответствия Конституции Украины (конституционности) Закона Украины «Об образовании» от 5 сентября № 2145-VIII (далее Закон), признав его соответствующим Конституции Украины (конституционным).

    http://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/10_p_2019_0.pdf

    10_p_2019_0 щодо української мови та освіти.pdf 398.26 kB · 0 downloads

    И как это связать о "мовном законе", часть положений которого вступила вчера в силу?


  13. Марши в столице, вечеринки в ночных клубах, группы и аккаунты в соцсетях, некоторые сотрудники МИД, чествованте дивизии СС "Галичина" и всё это сопровождается нацисткой символикой с одной стороны. "Враги народа" за ношение и распространение георгиевской ленты и другой символики недалёкого нашего прошлого, некоторые из которых првлекались к административной и уголовной ответственности - это с другой стороны. Где здесь знак "="?

    Уж если и есть такой закон, он должен быть равным для всех , а не  только на бумаге для сторонников национал-социалистического (нацистского) тоталитарного режима.

    • Like 1

  14. On 7/13/2019 at 5:19 PM, Pismoshnyi said:

    Может все-таки лучше писать "мы вели это дело" или "мы представляли сторону этого дела", а не "наше решение". Как не крути - это решение суда, а не "ваше".

    По поводу выписки абсолютно согласен. Это бред.

     Это нужно понимать так - решение суда вынесено судом в пользу  стороны заёмщика, где есть сам заёмщик и его представитель (ли), т.е. "мы", отсюда и "наше".  А самое главное - это позиция защиты, что, как правило, и служит основой для мотивировочной части решения суда, поэтому опять сводится к "наше".

    • Like 1

  15. On 7/5/2019 at 10:03 AM, Bolt said:

    Ну когда гарант который вроде как юрист по диплому, читая закон удивляется написанному в нём и акцентирует внимание на какой-то фигне в преамбуле и типа "как вам" спрашивает у вообще ничего не понимающих в этом журналистов, шоумен блин, то ждать лучшего не придётся так точно... как бы не ухудшилось положение в законодательстве... я так понимаю "слуги" (ну те которые народные, которые будут теперь править нами и сочинять законы) вообще по ходу не понимают законов и не ориентируются в их предназначении...

    Выделенное - ключевое и не только относительно херанта.

    • Like 2

  16. 34 minutes ago, Лев said:

    Ну, хоть что-то (банк пока апелляцию не подал)...

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81942643

     

     

    Категорія справи № 159/2361/17: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.

    Надіслано судом: 24.05.2019. Зареєстровано: 26.05.2019. Оприлюднено: 27.05.2019.

     

     

    Номер судового провадження: 2/159/780/19


     

    Справа № 159/2361/17

    Провадження № 2/159/780/19

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 травня 2019 року м. Ковель

                Ковельський міськрайонний суд Волинської області

    в складі головуючого судді   Панасюка С.Л.,

    розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

    в с т а н о в и в :

                Стислий виклад позиції позивача.

                Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору б/н від 11.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 , остання отримала кредит в розмірі 4800 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном поверненням, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, з якими позичальник була ознайомлена,остання надала свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і банк в будь-який момент може його змінити (зменшити або збільшити). Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач порушила умови кредитного договору та станом на 31.05.2017 року має заборгованість поповерненню кредитув сумі 61459,44 гривень, з яких: 4602,12 грн. заборгованість за кредитом, 50592,58 грн. відсотки за користування кредитом, 3100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 250 гривень штраф (фіксована частина), 2914,74 гривень штраф (процентна складова).

                Позивач просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 61459,44 гривень та судові витрати по справі.

                Заперечення відповідача.

                Відповідач вказує, що кредитний ліміт складав 2000 грн., а не 48000, як зазначено в позовній заяві. Зазначила, що при оформленні кредитної картки працівник банку не ознайомлював її в письмовому вигляді з умовами надання кредиту та правилами надання банківських послуг. Крім цього, картковий рахунок на її ім`я відкритий не був, у зв`язку з чим неможливо встановити, яким чином та за яким рахунком позивач проводив нарахування боргу. Позивачем не надано доказів про ознайомлення її саме з тією редакцією Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на дату укладення договору. Вказує, що одночасне нарахування пені та штрафних санкцій є застосування подвійної цивільно-правової відповідальності, що суперечить вимогам ст.509 ЦК України. Зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом. Останнє погашення кредиту було здійснено 30.06.2011 року, тому саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності. Позовна заява була подана до суду 26 червня 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Просила в задоволенні позову відмовити.

                Мотивувальна частина рішення.

                Згідно ст.ст.526, 610, ч.1 ст.626, ч.1 ст.627, ст.629, ст.638, ч.ч.1,2 ст.639, ч.1 ст.1054 ЦК України:

                «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

                «Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).»

                «Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

                «Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

                «Договір є обов`язковим для виконання сторонами.»

                «Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

                Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

                Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною».

                «Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.»

                «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.»

                Судом встановлено, що 11.07.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приват Банк», та ОСОБА_2 був укладений договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном поверненням, що відповідає строку дії картки.

                07.04.2011 року кредитний ліміт був збільшений до 4800 грн.

                Позивач надав заяву відповідача від 11.07.2008 року, у якій остання погодилася з наступною умовою:

                «Банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт.»

                Позивач засвідчила згоду на вказану умову своїм підписом.

                Тому позивач вправі був збільшити кредитний ліміт до 4800 грн.

                Відповідач також 11.07.2008 року засвідчила своїм підписом умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

                Відповідно до цих умов, сторони узгодили, що базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 3 % на місяць, при наявності пільгового періоду позичальник сплачує по пільговому тарифу 0,01 % річних в межах встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

                Заборгованість за договором сплачується щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості, які вносяться до 25 числа місяця, наступного за звітним.

                В разі порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням більш ніж на 120 днів позичальник повинен сплатити штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

                Таким чином, сторони узгодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі цього договору.

                Відповідач заявила клопотання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.

                З приводу застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

                Відповідно до ст.256 ЦПК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

                Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

                Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

                Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

                Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

                За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України).

                У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Такий правовий висновок висловлено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 6-2322цс16.

                З наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 11.07.2008 року вбачається, що останній платіж відповідача мав місце 12.11.2014 року (поповнення карти в терміналі самообслуговування).

                Згідно ст.264 ЦК України:

                «1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

                2. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

                3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

                Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.»

                Отже, 12.11.2014 року, відповідач, поповнивши карту в терміналі самообслуговування, вчинила дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, а тому, перебіг позовної давності по кожному з періодичних платежів розпочався заново.

                Після вказаної дати будь-які платежі від відповідача не надходили, що спонукало АТ КБ «Приват Банк» 26 червня 2017 року звернутись в суд з позовом про стягнення заборгованості.

                Отже, загальний строк позовної давності позивачем не пропущений.

                Безпідставним є посилання відповідача на те, що їй не було відкрито картковий рахунок, оскільки ОСОБА_2 отримала кредитну картку за номером картки НОМЕР_1 та на вказаній картці акумулювались кредитні кошти, які були надані АТ КБ «Приват Банк» та якими відповідач користувалась, як шляхом зняття готівки, так і шляхом оплати карткою за придбані товари. При цьому, відповідач також здійснювала погашення кредиту, шляхом внесення готівкових коштів на картку, відкриту АТ КБ «Приват Банком».

                Як видно з наданого позивачем розрахунку та виписки з рахунку, рух грошових коштів між сторонами, зумовлений укладеним між ними договором, був достатньо індивідуалізований і прив`язаний до відповідача для того щоб можливо було зробити висновок про існування заборгованості та її розмір.

                Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, несвоєчасно погашала заборгованість перед банком за кредитом та відсотками, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками за користування кредитом.

                Заборгованість за тілом кредиту в сумі 4602,12 грн. підтверджена випискою з рахунку, яку надав позивач. Відповідач не надала докази, які спростовують існування цієї заборгованості та її розмір.

                Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту, яка становить 4602,12 гривень.

                Стосовно відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

                Як встановлено судом, відповідач, підписавши та оформивши заяву на видачу кредитної картки, ознайомилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, що засвідчила своїм підписом у заяві.

                Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

                Згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

                У частині четвертій ст.1056-1 ЦК України зазначено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

                З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові.

                Як вбачається з розрахунку заборгованості розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами становив спочатку 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, починаючи з 01.01.2013 відсоткова ставка складала 30,00 % на рік, з 01.09.2014 року процентна ставка становила 34,80 % на рік та з 01.04.2015 року по 31.05.2017 (кінцева дата зазначена у розрахунку заборгованості) процентна ставка складала 43,20%.

                Відповідач засвідчила своїм підписом у заяві на відкриття кредитної лінії розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами 36,00% на рік.

                Позивач не довів, що він повідомив відповідача про збільшення розміру процентної ставки, тому одностороннє збільшення ним такого розміру є незаконним. Отже, з відповідача слід стягнути відсотки, які діяли на момент укладення кредитного договору, тобто 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

                Позивач пояснював, що право змінювати процентну ставку надано йому Умовами та Правилами надання банківських послуг, з якими відповідач була ознайомлена під час укладення договору.

                Однак, позивач не зафіксував у належний спосіб чинну на момент укладення договору редакцію згаданих Умов та Правил і, обґрунтовуючи свої вимоги, використовує редакцію Умов та Правил, яка діє на момент розгляду справи у суді.

                При цьому, як видно зі змісту заяви відповідача про відкриття кредитної лінії, згадані Умови та Правила були надані останній для ознайомлення у письмовому вигляді.

                Позивач не надав суду згадані Умови і Правила у редакції, в якій він надавав їх для ознайомлення відповідачу під час укладення договору, тому встановити, про що саме домовились сторони, крім умов, зазначених безпосередньо у заяві про відкриття кредитної лінії, зараз неможливо.

                До того ж, у згаданій заяві відповідач не брала на себе зобов`язання виконувати згадані Умови та Правила незалежно від редакції, у якій вони викладені. Вона погодилась лише на умови, викладені в згаданих Умовах і Правилах, які були надані їй у письмовому вигляді під час укладення договору. Виконувати змінені в майбутньому Умови та Правила вона не погоджувалась.

                Як вбачається з наданих позивачем виписки з рахунку, розрахунку суми заборгованості за кредитним договором б/н від 11.07.2008 року станом на 31 травня 2017 року, позивач з 2008 року користувалась кредитною карткою, як шляхом зняття готівки так і шляхом внесення готівкових коштів на картку.

                Поряд з цим, з розрахунку видно, що в графі «сальдо поточної заборгованості» станом на 22.11.2013 року стоїть «0», тобто заборгованість відсутня. В графі «сальдо простроченої заборгованості» станом на 11.12.2013 року стоїть «0», тобто заборгованість відсутня (пільговий період згідно умов кредитного договору становить 30 днів).

                Тобто, відповідач станом на 22.11.2013 року повністю погасила існуючу заборгованість за кредитним договором.

                Прострочена заборгованість у відповідача утворилася з 31.12.2013 року, а тому, саме з вказаної дати у позивача виникло право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

                Отже, заборгована відповідачем суми процентів, виходячи із відсоткової стави 36 % річних, відповідно до формули: сума заборгованості за кредитом х відсоткову ставку : 100 = сума річних процентів; сума річних процентів : 360 днів у році = сума процентів за один день; сума процентів за один день х кількість днів у відповідному місяці = сума процентів за відповідний місяць, складатиме:

                -сума заборгованості за кредитом (4602,12 грн.) х відсоткову ставку (36% річних) : 100 = сума річних процентів, тобто 1656,76 грн.;

                -сума річних процентів (1656,76 грн.) : 360 днів у році = сума процентів за один день, тобто 4,60 грн.;

                -сума процентів за один день (4,60 грн.) х кількість днів у відповідному місяці = сума процентів за відповідний місяць:

                За 31.12.2013 року сума процентів за один день складає 4,60 грн.

                За січень 2014 року, згідно зазначеної формули обрахунку сума процентів за місяць складає 142,60 грн.; за лютий 2014 року 128,80 грн., за березень 2014 року 142,60 грн., за квітень 2014 року 138 грн., за травень 2014 року -142,60 грн., за червень 2014 року 138 грн., за липень 2014 року 142,60 грн., за серпень 2014 року 142,60 грн., за вересень 2014 року 138 грн., за жовтень 2014 року 142,60 грн., за листопад 2014 року 138 грн. та за грудень 2014 року 142,60 грн., а всього 1679 грн.

                За січень 2015 року, згідно зазначеної формули обрахунку сума процентів за місяць складає 142,60 грн.; за лютий 2015 року 128,80 грн., за березень 2015 року 142,60 грн., за квітень 2015 року 138 грн., за травень 2015 року -142,60 грн., за червень 2015 року 138 грн., за липень 2015 року 142,60 грн., за серпень 2015 року 142,60 грн., за вересень 2015 року 138 грн., за жовтень 2015 року 142,60 грн., за листопад 2015 року 138 грн. та за грудень 2015 року 142,60 грн., а всього 1679 грн.

                За січень 2016 року, згідно зазначеної формули обрахунку сума процентів за місяць складає 142,60 грн.; за лютий 2016 року 133,40 грн., за березень 2016 року 142,60 грн., за квітень 2016 року 138 грн., за травень 2016 року -142,60 грн., за червень 2016 року 138 грн., за липень 2016 року 142,60 грн., за серпень 2016 року 142,60 грн., за вересень 2016 року 138 грн., за жовтень 2016 року 142,60 грн., за листопад 2016 року 138 грн. та за грудень 2016 року 142,60 грн., а всього 1683,60 грн.

                За січень 2017 року, згідно зазначеної формули обрахунку сума процентів за місяць складає 142,60 грн.; за лютий 2017 року 128,80 грн., за березень 2017 року 142,60 грн., за квітень 2017 року 138 грн., за травень 2017 року -142,60 грн., а всього 694,60 грн.

                Тобто, сума відсотків, яка підлягає до стягнення, складає 5740,80 грн.

                В частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) та пені суд керується наступним.

                Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника на підставі закону невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

                Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

                Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

                За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

                Таким чином, відповідно до вимог ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

                Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

                За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафів.

                Щодо стягнення пені, суд керується наступним.

                Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

                Таким чином, в частині вимог про стягнення пені суд застосовує спеціальну позовну давність в один рік, тому з ОСОБА_2 , як позичальника, в користь позивача, як кредитора, підлягає стягненню пеня за один рік в сумі 1200 грн., виходячи з такого розрахунку: розмір пені за один місяць (100 грн.) х 12 місяців = 1200 грн.

                Таким чином, заявлені ПАТ КБ «Приват Банк» позовні вимоги підлягають до задоволення частково і з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 4602,12 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5740,80 грн., пеня в сумі 1200 грн., всього 11542,92 грн.

                Позивач вправі був після скасування заочного рішення, з огляду на нові для нього доводи відповідача, подати нові докази, в тому числі і виписку з рахунку.

                Відповідач, укладаючи кредитний договір, знайомилась з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, викладеною російською мовою, і остання обставина не перешкодила їй цей договір укласти. Позивач запропонував мову документу, відповідач на використання цієї мови погодилась, а отже, жодних перешкод для сприйняття відповідачем змісту документу не виникло. Тому, не можуть виникнути такі перешкоди і зараз. Чинний закон не забороняє укладати цивільно-правові договори і використовувати у ході їх виконання документи, викладені зрозумілою для обох сторін мовою.

    Укладений сторонами договір є, за своєю суттю, договором приєднання. Тобто, у цьому випадку, позивач запропонував для невизначеного кола осіб умови надання кредиту.             Відповідач, заповнивши заяву, яка містить необхідну інформацію і істотні умов кредитного договору, без яких він не може бути укладений, засвідчила підписом свою згоду на укладення кредитного договору на умовах, зазначених у цій заяві. Тобто, прийняла пропозицію позивача укласти договір на заздалегідь визначених і однакових для всіх, хто забажав приєднатися, умовах.

                Інша справа, що позивач не подбав про фіксацію редакції Умов і Правил, яка діяла на момент укладення договору, і тепер, через це, неможливо встановити, які умови договору, укладеного між сторонами, крім тих умов, які зазначені безпосередньо у заяві, є чинними для сторін. Використовувати для цього діючу нині редакцію Умов і Правил недопустимо.

                Отже, кредитний договір між сторонами укладений і укладений на умовах, зазначених безпосередньо у заяві відповідача про приєднання.

                Наданої позивачем інформації перед укладенням договору було достатньо для того, щоб відповідач прийняла рішення про його укладення. Відповідач не довела, що позивач навмисно приховував потрібну для неї інформацію чи перешкоджав якимось чином її отримати.

                Тому суд твердження відповідача про непроведення переддоговірної роботи відхиляє.

                Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з такого.

                При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1600 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

                Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 36 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснив, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом N 3674-VI).

                Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 61459,44 грн.

                Суд вважає доведеним позов на суму 11542,92 грн., отже позов задоволено на 18,78 %.

                При подачі позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600 грн.

                Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 300,48 грн. судового збору, виходячи із наступного розрахунку: 1600 грн. х 18,78 % = 300,48 грн.

                Керуючись ст.ст.7-10, 12, 13, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст.ст.258, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 626, 627, 1049, 1054 ЦК України, суд,

    В И Р І Ш И В :

                Позов задовольнити частково.

                Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканки АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 )в користьАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» (МФО305299,код ЄДРПОУ14360570,рахунок № НОМЕР_3 ) заборгованість за договором б/н від 11.07.2008 року станом на 31.05.2017 року в сумі 11542 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 92 копійки.

                Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у сумі 300 (триста) гривень 48 копійок.

                В решті позову відмовити.

                Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

    Головуючий: С. Л. Панасюк

     

    Вот это не совсем понятно:

    Заперечення відповідача.

    Позивачем не надано доказів про ознайомлення її саме з тією редакцією Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на дату укладення договору.

    Мотивувальна частина рішення.

    При цьому, як видно зі змісту заяви відповідача про відкриття кредитної лінії, згадані Умови та Правила були надані останній для ознайомлення у письмовому вигляді.

                Позивач не надав суду згадані Умови і Правила у редакції, в якій він надавав їх для ознайомлення відповідачу під час укладення договору, тому встановити, про що саме домовились сторони, крім умов, зазначених безпосередньо у заяві про відкриття кредитної лінії, зараз неможливо.

                До того ж, у згаданій заяві відповідач не брала на себе зобов`язання виконувати згадані Умови та Правила незалежно від редакції, у якій вони викладені. Вона погодилась лише на умови, викладені в згаданих Умовах і Правилах, які були надані їй у письмовому вигляді під час укладення договору. Виконувати змінені в майбутньому Умови та Правила вона не погоджувалась.

    ............................................................................

    "Ничего не понимаю" (с) (м/ф "Следствие ведут Колобки")

    Печально, что судом были установлены гражданско-правовые отношения на основании одной лишь заявы-анкеты (((

    Этимологически слово ""заявление" в данном случае подразумевает лишь желание получить что-либо.

    • Like 4

  17. Вот непонятно, на основании данного решения есть ли основания считать НПА, принятые ВР во время отсутствия коалиции такими, что не прошли голосование. 

    • Like 2

  18. 14 hours ago, Bolt said:

    Я так и не понял... Или это как я понимаю абсолютно бесполезное решение КСУ... и на практике неприменимо... 

    Почему нет?  Воздухом надули  шар. Шар лопнул. Остался опять воздух.

    • Like 1

  19. Впервые в истории т.н. независимости Украины у власти появилась возможность бросить жирную кость народу. 

    + предвыборная парламентская кампания (рейтинг  и в дальнейшем создание монопольного большинства в парламенте)

    - политизированность вопроса как внутренняя (олигархат и нагрузка на бюджет), так и внешняя (МВФ и возврат долгов).

    Можно оспаривать судебные приказы по ЖКХ, ибо КСУ в рамках КУ, как Закона наивысшей силы, растолковал незаконность образования тарифов. В данном случае это руководство к действию. Интересна будет позиция судов в дальнейшем. ИМХО.

    • Like 2

  20. 6 hours ago, Bolt said:

    И что с этим теперь делать и как использовать...? То есть получается все решения этого органа незаконные и в том числе и тарифы с роттердамами...

    Вот точка зрения одного из авторов процесса:

    https://www.youtube.com/watch?v=E_q9xD17qFE

    Тарифы должны быть пересчитаны и деньги должны быть возвращены людям. 

    Если мне не изменяет память, то тарифы повышались непосредственно как НКРЕКП так и КМУ. Вот как с этим быть при перерасчётах, если таковые будут?

    • Like 3

  21. On 6/14/2019 at 5:39 PM, IVANOVA said:

    тогда нет. 

    Но я не пойму, почему подача иска - не вимога. 
    Подача иска в 2009 прерывает позовну. Иск залишили без розгляду в 2011. 
    Залишення без розгляду не зупиняэ позовну.
    В 2013 подают еще раз иск.
    Я считаю позовна уже закончилась. с 2009 три года.
    Как думаете?
     

     

    ВС в своей позиции о незаконности начисления процентов после предъявления требования о досрочном погашении задолженности провёл аналогию между таким требованием и подачей иска.

    • Like 1

  22. 5 minutes ago, Bolt said:

    Ну во первых, 11 и 12, а здесь уже после 13-го... А во вторых, срок восстанавливает суд, а здесь не было никакой ухвалы... Да и слишком уж много времени прошло, все причины уже прошли уважительные... Ну и само собой нарушение территориальности об этом говорит...

    Та год я увидел, поэтому и написал, что интересно чем сейчас "Аккорд" мотивирует пропуск срока.