lex

Вы когда брали кредит, то наверное заполняли заявление-договор в котором срок указан в 12месяцев, а сейчас банк передал в суд общие кредитные правила " Стандарт" либо " " Рассрочка" и уверяет суд, что срок исковой давности в этом дополнении 50лет. Если так, то прямо укажите суду, что кредит брали у ЗАТ " Прихват", а с 2009года они ПрАТ. А в этих дополнениях есть эти доказательства. Я первую инстанцию проиграл,а апел.досмотрелась.

Согласен. Но у меня был имущественный поручитель, а мои заявления о том, что должник-чп признан банкротом и соответственно договора поручительства уже не в удел были проигнорированы тремя инстанциями.

А то мне Луспеник зарубал такую же правовую позицию, но по ЧП.

А на банкротство ЧП - это распространяется?

Якщо юр.особу ліквідовано та запис вилучено з ЄДРПОУ то ви праві на всі 100.

я выложуна сайте свою эпопею с " Надра". Ситуация была похожая, не снимали ипотеку. Выиграл суд на 160.000грн.- збитки. Апеляция 50% убрала.

Вопрос модератору : почему исчезли мои комментарии в данной теме?

это пиар компания.

подавайте апел. Штраф и комис. апел. уберет99%. Удачи

Спасайте имущество. Вариантов масса, от дешевых до дорогих.

Могу дать людей в Киеве, которые Вам помогут на 100%.

Спасибо. Свой иск доработаю и віложу на форуме.

Уважаемые форумчане! Может быть кто-то пытался наказать банк за разглашение персональных данных и открытие банковской тайны колекторам. Я составляю иск против " Пристава" и " Укрсоцбанка". Суть : Укрсоц- выписал доверенность " Приставу", чтобы последний грузил и получал с человека деньги. Кредитный договор и договор ипотеки в банке отсутствует.Сума которую хочет колектор не совпадает с сумой,которую хочет банк. Шлют письма и одни и другие....

Крім того, при визначенні розміру пені за прострочення тіла кредиту та відсотків позивач не врахував спеціальний строк позовної давності для вимог про стягнення пені, який становить один рік та визначений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Отже, сплата пені за одне й те саме порушення договірних зобов'язань є подвійним застосуванням такого правового наслідку порушення зобов'язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України. Стаття 203 ЦК України говорить, що додержання таких вимог є необхідним для чинності правочину: - Зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. - Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. - Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вважаю, що нарахування позивачем пені, яка в рази перевищує суму основного зобов”язання та в 37 разів перевищує подвійну облікову ставку НБУ є нахабним збагаченням позивача за рахунок простих громадян України і пункт в договорі направлений не на реальне настання правових наслідків, а на недобросовістну діяльність позивача. 4. Така непропорціність виникла внаслідок зловживання банком при підписанні кредитного договору своїм становищем як кредитора, нагальною потребою боржника в отриманні коштів? нероз”ясненням умов договору та їх наслідків, що призвело до внесення дискрнимінаційних по відношенню до боржника умов договору (1% відсоток пені за кожен день)). Слід зауважити, що у господарських зобов”язаннях законодавство обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що у десятки раз менше. Крім того, прстрочення виконання зобов”язань по договору обумовлене, в основному обставинами, які сталися не з вини та поза волею боржника. У зв’язку втратою основного місця роботи та підвищенням курсу долара по відношенню до національної грошової одиниці боржник втратив можливість своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі по кредитному договору. Крім того, відповідачка є матір”ю одиначкою та протягом кінця 2011 початку 2012рр. перебувала у декреті та її життеві цілі цілком були спрямоані на благополучне народження дитини та початок її виховання.Тобто, невиконання умов кредитного договору обумовлено незалежними від сторін зовнішньо та внутрішньо-економічними факторами , на які відповідачка не розраховувала при укладенні договору і не могла передбачити їх настання. В момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити що така зміна настане, і що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. У відповідності до ч.3. ст. 551 Цивільного кодексу України, “Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення”. У даному випадку фактичними збитками кредитора є сума неотриманих доходів, яка складає 18109грн,51коп . Нарахування пені у розмірі який в 2.5 рази перевищує суму простроченої заборгованості за кредитом свідчить про те. Що пеня у даному випадку відіграє роль не способу забезпечення зобов»язань чи міри цивільно – правової відповідальності, а виступає у вигляді збагачення кредитора. Адже позивач жодним чином не довів про власні збитки, якими обумовлюється нарахування пені. В п.3ст509 ЦК України говориться, що зобов”язання має грунтуватися на засадах добросовісності,розумності та справедливості. Я, як боржник за кредитним договором не відмовляюсь від взятих на себе зобов”язань. Але обставини, які викладені в тексті заперечень та зміст позовної заяви порушують засади справедливості та добросовісності, розумності та законності. Вот такое возражение у меня проходит по всем судам в г.Ровно.

Крім того, при визначенні розміру пені за прострочення тіла кредиту та відсотків позивач не врахував спеціальний строк позовної давності для вимог про стягнення пені, який становить один рік та визначений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Отже, сплата пені за одне й те саме порушення договірних зобов'язань є подвійним застосуванням такого правового наслідку порушення зобов'язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України.