lenchik otp

Пользователи
  • Число публикаций

    71
  • Регистрация

  • Последнее посещение

2 подписчика

lenchik otp's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

0

Репутация

  1. Спасибо за совет. По поводу клопотання- ну и что мне написать, как доказать что решение не оглашалось?. Нужно же обоснование? В понедельник пойду в канцелярию, пусть дадут выписку когда получила решение. На записи думаю что они сами зачитали вступительную и резолютивную. 6.05 когда приходила за решением мне предложили взять вступ. и резол. части т.к. решение было не готово.
  2. Врядли судья будет что-то дописывать на выданом решении. Я боюсь что они всё так сделали что решение оглашено 29.04., без дела этого не узнать. А что должно быть на записи? Должен ли судья у меня что-то спросить после оглашения? Могли они с секретаршей записать оглашение? Самое обидное что у меня нормальная апеляция, которая по идее должна снести решение в пользу банка. нам не было досудебного требования- поэтому взыскали, но в ипотеке отказали. Теперь прям какая-то провокация. Не знаю что делать и с какой стороны плясать.
  3. Уважаемые форумчане, помогите мне прояснить ситуацию. Я- представитель истца по доверености и 3 лицо по встречному, ответчик и поручитель по иску банка. 29 апреля(предпраздничный короткий день) было последнее заседание, присутствовала только я. Заседание закончилось словами : суд идёт в нарадчу. 30-3 выходные. Потом микрофон выключили и судья сказала мне какое будет решение(наверное) и что напишет после выходных. 30-3 выходные .6 мая(сказали забрать) я пришла-решение не готово. 7,8,9-выходные. 10-забираю решение. Судья сказал что они написали что 4 было якобы заседание где оголошувалось решение и никто не явился. 17 подала апеляцию. Вчера получили ухвалу из апеляции от 7.06 где пишут оставили без расмотрения т.к пропущен срок. Решение от 29 апреля и на заседании присутствовал представитель истца. (Но решения же не было!) Пошла в суд, дело ещё не пришло, судья говорит что в журнале они написали что оглашалось решение 4.05 но никто не явился и что апеляция вообще охренела. Говорит что придёт дело, нужно написать заяву на поновлення сроку. в ухвале написано что могу обжаловать в касации или за наявності даних про своєчасне відправлення скарги чи поважних причин пропуску строку вправі повторно звернутись до ап.суду зі скаргою чи заявою про поновлення строку-ЭТО КАК? Пошла к адвокату, тот говорит что надо было с 29 и считать, знали же результат!!! Говорит докажите что не было решения!!! Вот я и не знаю что делать и как доказать, дела нет. Ждать как говорит судья-страшно, вдруг развод. Притом через неделю у него отпуск, если дело не придёт до отпуска, то пролетаю. Без дела даже не представляю что писать в касацию!!! На решении стоит подпись судьи что на 6.06 решение не чинне и печать, может ли это как то послужить? Считаются ли выходные? 14.06 умер мой отчим адрес уних с истцом(мама) один. и вообще если бы 29.04 проглашалось решение, то должны они у меня что-то спросить или дать что-то подписать? Как доказать что решения не было?
  4. Ухвала іменем України 9 лютого 2011 р. м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Пшонки М.П., суддів: Євграфової Є.П., Сімоненко В.М., Дербенцевої Т.П., Мартинюка В.І., розглянувши заяви публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Національного банку України та ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2, треті особи: Національний Банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, в с т а н о в и л а: ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008, укладений між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2, визнати недійсним договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року № РМL 700/1198/2008, укладений ним з ПАТ «ОТП Банк», виключити із державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна позивача. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 Визнано недійсним договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року № РМL 700/1198/2008, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк». У порядку застосування недійсності договору іпотеки (майнової поруки), укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» від 17 червня 2008 року виключено із Державного реєстру іпотек запис від 17 червня 2008 року № 3188 про державну реєстрацію договору іпотеки від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис від 17 червня 2008 року № 3188 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року касаційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року залишено без змін. До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заяви ПАТ «ОТП Банк», Національного банку України та ОСОБА_2 про перегляд ухвалених в справі судових рішень з підстав неоднозначного застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Національний банк України та ОСОБА_2, крім того, просять поновити строк на подання заяви, посилаючись на те, що ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року вони отримали невчасно. Клопотання підлягають задоволенню, оскільки причин пропущення строку на подання заяви є поважними. Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом. Суд, задовольняючи позов, виходив із положень норми ч. 1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; ЗАТ «ОТП Банк» не мав законного права на укладання споживчого кредиту в іноземній валюті з ОСОБА_2 і, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України, договору іпотеки з ОСОБА_3 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відхиляючи касаційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» та залишаючи судові рішення без змін, виходив із додержання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та відсутності підстав для їх скасування. Разом з тим, в обґрунтування своїх заяв заявниками додано рішення Верховного Суду України від 1 грудня 2010 року, на яке вони посилаються як на підтвердження іншого застосування Верховним судом України, як судом касаційної інстанції, норм матеріального права щодо визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки. Оскільки наведені заявниками доводи містять ознаки, які є підставою для перегляду судових рішень, колегія суддів вважає, що заяви ПАТ «ОТП Банк», Національного банку України та ОСОБА_2 підлягають до задоволення, а справа - допуску до провадження. Керуючись ст. ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів у х в а л и л а: Поновити Національному банку України та ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року. Допустити до провадження справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2, треті особи: Національний Банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за заявами Національного банку України, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року. Ухвалу разом із заявами про перегляд судових рішень та доданими до них документами надіслати до Верховного Суду України протягом п‘яти днів. Копію ухвали надіслати разом із копією заяв особам, які беруть участь у справі. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: М.П.Пшонка Судді: Є.П. Євграфова В.М. Сімоненко Т.П. Дербенцева В.І.Мартинюк
  5. Конечно это не основание для недействительности, но всё- таки нарушение. А неполная и недостоверная инф.-обман-нечесная предпр.практика. И єто нарушение на мой взгляд важней чем отсутствие реального % в графике.
  6. Вы меня не поняли по поводу обмана, банк по моей заявке мог продать валюту на межбанке и выдать в гривнах по курсу межбанка, который выше чем в обменнике покупка. Таким же образом я могу и погашать, вносить гривну, а по моей заявке банк может покупать валюту. Мне о такой возможности не сообщали- ндали неполную информацию- обман.
  7. У меня тоже ОТП, честно говоря я в этом не очень и разбиралась, но счёт у нас мультивалютный. Если возьмёте выписку по этому счёту, то увидите там в дебете и гривну и доллары. Я это указывала как обман со стороны банка, типа нам могли выдать и гривны, а вместо этого пришлось делать валютообмен. В вашем случае именно гривна ушла со счёта (эквивалентна Ндол). А погашение у них так и происходит, внесением налички на текущий счёт, который по договору вам открыт для кредита. Тут как то писали что можно потребовать у банка через суд сколько валюты было с утра, а сколько вечером- а может я и путаю что-то- но если вам дали доары и вы их забрали, то будет минус.
  8. Ваше обязательство по договору платить 10 числа по 200 дол.(тело +%) и выплатить 5.05.2015. Припинення значит что вы этого делать уже не должны, а выплатите как решит суд. Т.е обязательство по договору вам уже до фени. А цена существенное условие. Сплата грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України. Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що у кредитному договорі, що надається фізичній особі, у тому числі споживачу, передбачаються мета, сума та строк кредиту. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору. У вищезазначених законах та нормативних актах є імперативна вимога, щодо визначення суми або ціни у кредитному договорі.Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна є істотною умовою договору і зазначається у договорі в гривні. ; порушення закону в цій частині призводить до недійсності договору
  9. У меня то же было, Выяснилось уже на заседании по сути. Если у вас раньше, то напишите уточненя к иску и укажите поручителя как позывач-2. Если уже по сути, то всё равно напишите уточнение и укажите поручителя как 3 сторона на стороне позывача(прям сразу в шапке пишите), но в просительной части уже придётся убрать недействительность поруки. Если есть возможность, напишите новый иск по типу того какое бы вы хотели получить решение, тогда у иска есть шанс быть прчтённым. 80 листов это ОЧЕНЬ много. Пишите в иске конкретные нарушеня, потом судья всёравно спросит что банк нарушил, вот устно и расскажете. Чем больше мы пишем, тем больше банк заперечуе. Если не поставите поручителя спивпозывачем и выиграете недействителиность, то придётся подавать отдельно признать недействительным как договор обеспечения основного недействительного обязательства. Цены того иска нет, там никто ничего не должен, к ЗПС порука относится.
  10. справа №2477/201 0 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (ЗАОЧНЕ) 29 листопада 2010 року. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі : головуючого – судді : Афанасьєва В.О., при секретарі : Лисенко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відділення №18 філії ВАТ КБ "Надра" Луганське РУ, «про визнання угоди недійсною, про повернення сторін в первинний стан, про визнання угод нікчемними», - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відділення №18 філії ВАТ КБ "Надра" Луганське РУ, про визнання угоди недійсною, про повернення сторін в первинний стан, про визнання угод нікчемними. В обґрунтування позову зазначено, що 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра" в особі начальника відділення №18 філії ВАТ КБ "Надра" Луганське РУ, вчинено правочин - укладено кредитний договір №ПК 171/0818, а також договори забезпечення основного договору, а саме: договір застави цінних паперів №ПК 171z/0818 від 23.07.2008 р. та договір застави майнових прав на передачу квартири у власність №1 (без дати), проте зазначений договір кредиту є недійсним з моменту укладання з підстав прямої суперечності вимогам чинного законодавства, а договори, укладені у забезпечення основного договору кредиту, - є нікчемними. Дослідивши позовну заяву та обставини, викладені у ній, а також додані документи, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст.118-120 ЦПК України, справа є цивільною, заявлено позов про захист прав споживача, позивач мешкає у м. Антрацит Луганської області, і тому, у відповідності до ст.15, ч.5 ст.110 ЦПК України, справа підсудна Антрацитівському міськрайонному суду Луганської області. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився , про причини неявки суду не повідомив , судом про дату та час слухання справи сповіщався належним чином. До суду надійшли заперечення на позовну заяву , які однак не підписані представником відповідача, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги. 29 листопада 2010 року постановлено ухвалу про заочній розгляд справи. Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав: 17 липня 2008 року між ОСОБА_1 з одного боку та ТОВ "КУА "Круар", яке діяло від свого імені та за рахунок ПФІВ "Центр-інвест" НЗ, в особі ТОВ фірма "Сердолік", з другого боку, укладено договір №761Б12С8, згідно якого ОСОБА_1 було прийнято лот звичайних безпроцентних (цільових) облігацій вартістю 1 160 000,00 гривень (а.с.14-19). Того ж дня між ОСОБА_1 та ЗАТ "Центрбудінвест" укладено договір про резервування об’єкту нерухомості та порядок погашення облігацій №373/12С8, згідно якого вона після погашення облігацій отримувала у власність об’єкт нерухомості, а саме квартиру (а.с.23-28). 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра" в особі начальника відділення №18 філії ВАТ КБ "Надра" Луганське РУ, вчинено правочин - укладено кредитний договір №ПК 171/0818 (а.с.18-22). Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Виходячи з положень ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають зокрема, з договору. Таким чином, оспорюваним кредитним договором було встановлено взаємні зобов’язання позивача та відповідача, а саме: з боку відповідача - надати позивачеві у тимчасове користування грошові кошти, а з боку позивача - повернути кредитні кошти та сплатити відсотки. Пунктом 6 ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Оспорюваний договір кредиту, з урахуванням його положень та положень договору №761Б12С8 від 17 липня 2008 р., та договору про резервування об’єкту нерухомості та порядок погашення облігацій №373/12С8 від 17 липня 2008 р., обумовлює надання позивачці грошових коштів на придбання житла. Дослідженням оспорюваного кредитного договору встановлено, що згідно його п.п.1.1 відповідач надає позивачеві у тимчасове користування грошові кошти в сумі 210 055,48 (двісті десять тисяч п’ятдесят п’ять) доларів США. Таким чином, в оспорюваному кредитному договорі зобов’язання визначене у грошовій одиниці - доларі США. Згідно із ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Статтею 8 Конституції України визначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу. Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов'язання. Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що оспорюваний договір було укладено всупереч приписам Конституції України та Цивільного кодексу України щодо визначення зобов’язання у належній грошовій одиниці. В той же час суд критично ставиться до посилань позивача на порушення вимог ст.533 ЦК України, ст.35 Закону України "Про Національний банк України" та Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", затвердженого Постановою Правління Національного банку України №483 від 14.10.2004 р., щодо виконання зобов’язань у належній грошовій одиниці, оскільки згідно п.1.5 Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, а у ВАТ КБ "Надра" наявна ліцензія НБУ №21 від 23 серпня 2002 р. Суд не бере до уваги заперечення відповідача, які не оформлені належним чином, не підписані представником відповідача , однак враховуючи обставини справи , вважає що позиція позивача , яка випливає з укладених договорів, щодо відповідності оспорюваного договору вимогам чинного законодавства є не обгрунтованою, оскільки посилання на положення ст.192 ЦК України про те, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, не враховує вимог ст.524 ЦК України, якими встановлено пряму заборону на використання іноземної валюти у якості валюти вираження зобов’язання у договорі. Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ст.215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Згідно ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення, а також інші способи, що встановлені договором або законом. За таких обставин суд доходить висновку, що оспорюваний правочин - кредитний договір №ПК 171/0818, укладений 23 липня 2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра",- підлягає визнанню недійсним з моменту вчинення, а сторони підлягають поверненню в первинний стан. Статтею 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. ОСОБА_1 на момент вчинення оспорюваного правочину було отримано від відповідача грошові кошти у сумі 210 055,48 (двісті десять тисяч п’ятдесят п’ять) доларів США. За відомостями офіційного сайту НБУ, (http://www.bank.gov.ua/KURS/last_kurs1.htm), офіційний курс гривні до долару США на 23 липня 2008 року становив 484,00 гривень за 100 доларів США. За таких обставин, розмір первинного зобов’язання за оспорюваним договором склав 210 055,48 * 4,61 = 968355,76 (дев’ятсот шістдесят вісім тисяч триста п’ятдесят п’ять) гривень 76 копійок. Позивачем спільно з позовною заявою надано розрахунок суми його заборгованості, який виконано на підставі наданого відповідачем розрахунку заборгованості за кредитним договором. Судом перевірені вірність вихідних даних та правильність розрахунку. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості позивача перед відповідачем, яка виникає внаслідок недійсності кредитного договору, та вираховується як різниця між сумою основного зобов’язання за оспорюваним договором, вираженим у валюті України - гривні, та сумою виплат, здійснених ОСОБА_1 на користь відповідача у виконання оспорюваного договору, та становить 968 355,76 (418 808,98 + 15 865,00) = 533 681,78 (п’ятсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню 78 копійок. Зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь відповідача. Також в судовому засіданні досліджено наступні договори: договір застави цінних паперів №ПК 171z/0818 від 23.07.2008 р. (а.с.31-33), та договір застави майнових прав на передачу квартири у власність №1 без дати (щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1) (а.с.34-37). Виходячи з аналізу змісту цих договорів, суд вбачає, що зазначені правочини вчинені у забезпечення зобов’язань за кредитним договором №ПК 171/0818, укладеним 23 липня 2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра". Ст.546, ч.1 ст.548 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення основного зобов'язання (вимоги) в разі недійсності основного зобов'язання прямо встановлена ч.2 ст.548 ЦК України. Згідно ст.215 ЦК України, правочин, недійсність якого встановлена законом (нікчемний правочин), є недійсним, і у цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що договір застави цінних паперів №ПК 171z/0818 укладений 23.07.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Надра",та договір застави майнових прав на передачу квартири у власність №1 (без дати), - є нікчемними. Розглянувши заяву позивача про розстрочення стягнення з нього грошових коштів на користь відповідача на 7 років, суд прийняв до уваги, що на цей час позивач одноособово виховує двох доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зважив на розмір щомісячного платежу позивача згідно кредитного договору, - і дійшов висновку, що ця заява підлягає задоволенню частково, та вважає за належне розстрочити виконання рішення в частині стягнення грошових коштів у сумі 533 681,78 (п’ятсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню 78 копійок з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" на 5 років шляхом стягнення рівними платежами в розмірі 8 895,00 (вісім тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) гривень щомісячно до повного погашення заборгованості. Судові витрати у справі сплачені позивачем при поданні позову. Державне мито за подання позовної заяви склало 51 гривню, збір на інформаційно-технічне забезпечення справи склав 37 гривень. У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати по цій справі слід покласти на відповідача. Таким чином, у відшкодування судових витрат слід стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 88 гривень. На підставі викладеного, зважаючи на положення ст.ст.8, 99 Конституції України, ст.ст.15, 16, 203, 215-217, 236, 546, 548, 1054 Цивільного кодексу України, Закон України "Про Національний банк України", Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу", затверджене Постановою Правління Національного банку України №483 від 14.10.2004 р., Закон України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст.4-8, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. 2. Визнати недійсним правочин - кредитний договір №ПК 171/0818, укладений 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра". 3. Сторони за договором повернути у первинний стан, для чого стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 533 681,78 (п’ятсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню 78 копійок. 4. Визнати нікчемним правочин - договір застави цінних паперів №ПК 171z/0818, укладений 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра". 5. Визнати нікчемним правочин - договір застави майнових прав на передачу квартири у власність №1 без дати (щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1), укладений 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра". 6. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення грошових коштів у сумі 533 681,78 (п’ятсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят одну) гривню 78 копійок з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на 5 років шляхом стягнення рівними платежами в розмірі 8 895,00 (вісім тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) гривень щомісячно до повного погашення заборгованості. 7. Судові витрати в розмірі 88 грн. стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1. Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення надруковано у нарадчій кімнаті Головуючий: В.О.Афанасьєв
  11. Не назначит, он может назначить только то что вы просите, суд не выходит за рамки исковых требований. Вы не правильно меня поняли, это я привела, чтобы доказать что пункт об оплате противоречит закону. Если бы в договоре так было написано- то он законный.
  12. Очень много воды в наших исках. Их в суде читают только на заседании по сути после слов свои вымоги обгрунтовуе тым що..., на 2й странице судья уже читает как в школе на скорость чтения. Им писать нужно кратко, а доказывать устно и конкретно. Я готовилась на суд как Ленин на съезд, перед зеркалом репетировала. Судьи всех законов не знают, это не под силу ни одному человеку. Вот мы вроде по своей проблеме всё знаем, а кроме? Так и они. Не подумайте что я их защищаю. Мой судья проблемой заинтерисовался, но только после краткого устного описания. Сказал- докажеш мне- молодец, но нормативку не нужно мне зачитывать, давай по фактам. Когда иск на 10 страниц подали- назвал его мыльной оперой, а когда перед заседанием 2 минуты поговорили- даже некоторые моменты уточнял. По существу Что все тут(на ветке) привязались к валютному, дог. противоречит всем ЗУ в т.ч и валютному 203ЦК - змист-не может противоречить: обязательство в гривне- смотрите, в дог. даже слова такого нет соответственно нет и цены. А в дог. должна быть погоджена цена и при чём в гривне. И общая стоимость кредита тоже в гривне должна. Тем что обязывает платить исключительно в гривне, без возможности оплаты в гривне, противоречит законам о платежном средстве и ограничивает наше законное право-13 ЦК.(даже при наявности инд.лиц, даже если мы ВЭДы, даже если кредит законный и мы можем платить дол.- мы можем платить гривнами по курсу на момент платежа и банк обязан принять платёж)В договорах ещё обязательно должна быть ответственность сторон и условия расторжения или изменения- в этом не разбиралась, т.к не существенно. Нарушение валютного законод. относительно валюты публичное право- можно то, что разрешено законом. использовать нал. валюту мы можем 200 НБУ- без инд. лиц, по нашему договору 533- в случаях (как платёж) и на условиях (инд. лиц) закона, что предусмотрено Декретом- единственным ЗАКОНОМ регулятором валютных отношений. г. Декрета сказал нада значит нада. 483НБУ не катит, Декрет круче, да при том она о безнале, а у нас в квитанциях и в договоре нал. Инициаторы и получатели- мы.
  13. Плюньте вы на банк, вам нужно ребёночка здорового родить. Я в такой же ситуации была, из роддома бегала кредит платить когда курс 10 был. Письмо им напишите что если не сделают каникулы, то забудут о кредите. Удачи!!!