Arno78K

Пользователи
  • Число публикаций

    25
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Arno78K's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

0

Репутация

  1. Спасибо, за поддержку и быстрые ответы. Будет ли считаться не получением им письма, если его не было дома, расписался кто-то из родственников или письмо было возвращено отправителю?
  2. К сожалению, или к радости - да! Долго скрывал от меня, что происходит, теперь пытаюсь ему помочь, чтобы не пострадали окружающие его! Если ОГИС уже приходил к нему, то думаю, что он не мог не знать о решении суда, что уменьшает % отмены решения. Решение суда датировано от2012 г. Я его (заочное решение) сам нашел уже в судебном реестре по номеру кредитного договора... Так как у заемщика, с его слов, "ничего не получал, ничего не помню". Страдает от этого, к сожалению, его семья! Процедуру отмены заочного я знаю. Но, шансы на отмену заочного, в данном случае ничтожно малы. Если вариант с заочным не получается, дальше что? Есть ли другие варианты? От дел, просто отошел на два года, а тут такое!
  3. Я не понимаю смысла в выселении банку. Может это пугалка? Исполнительное, скорее всего, открыто, так как заемщик говорил, что приходили из ОГИСа и фотографировали дом. Однако, сегодня я узнал, что дом находится на земле, которая не приватизирована владельцем. Есть только решение исполкома о выделение зем.участка под застройку. Во вторник в ОГИС будем идти, однако непонятно (решения из суда на руках нет, постановы из ОГИСа тоже нет, со слов заемщика). А что тогда делать, как не писать в сам банк?
  4. Добрый день, всем участникам форума! Есть проблема с ипотекой...Опишу вкратце. В 2008 году брался кредит в виде так называемой кредитной линии на текущие нужды на 10 лет с заключением ипотечного договора. Как у всех были проблемы и банк подал в суд в 2012 о взыскании с ответчика просроченной суммы по телу и проценты. Суд заочным решением удовлетворяет частично требования банка и обращает взыскание на предмет ипотеки путем проведения публичных торгов с начальной ценой по экспертной оценке. Родич в кассе банка в 2013 году заплатил часть денег не зная о решении суда, причем в квитанции банк указывает этот платеж как за просроченные проценты по кредитному договору. Решение вступило в законную силу. Со слов заемщика кто-то из исполнителей приходил и требовал пояснить свою причину неоплаты долга банку письменно. Недавно на адрес заемщика пришло требование о добровольном выселении из дома и снятии всех членов семьи с регистрации. Вопрос банален, что делать? Как поступить в данном случае заемщику? Вот действия, которые я буду предпринимать в данном случае: 1) обратиться в банк с письмом для разъяснении ситуации, а именно: сколько денег должен заемщик на сегодняшнюю дату, почему не расторгнут договор (если сумма уже определена судом), вытребовать от банка полный график погашения заемщиком по датам долга (внесение в кассу банка денежных средств); 2) обратиться в ОГИС и обозначить какие действия предприняты ими, был ли выставлен на торги дом; 3) никого не впускать в дом Спасибо, за любую помощь!
  5. Это одна из тех мудрых судей, которые мне попадались в судах. Действительно хорошо знаю судью Колодину, она банкам не дает форы в заседании. Требует от них ВСЕ документы и если, не дай Бог, нет хоть одного документа, который указан в приложениях к иску, она заставляет секретарей составлять акты об их отсутствии. Это очень не нравится юристам из банков, они начинают нервничать и еще больше делать ошибки, а потом тупо не являются на заседания, что приводит к оставлению их исков без рассмотрения. В данном случае не явился представитель банка как ответчик, рассчитывая на то, что иск будет отклонен или оставлен без рассмотрения, однако представитель истца сделал все правильно и наказал банк
  6. Я их все смотрел, они меня не убедили. Так как есть очень много отрицательных решений ВХСУ с той же формулировкой только написано, что "...Відповідно до приписів ст. ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, а терміном є певний момент у часі зі спливом яких пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Отже, початок строку чи його закінчення може визначатися не лише роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а і вказівкою на подію, яка має неминуче настати Норма ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачає спеціальні підстави припинення поруки, так, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки і лише якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі непред’явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, а якщо строк виконання основного зобов’язання не встановлений або визначений моментом вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, законодавець передбачив додаткові підстави припинення поруки, а саме: правила обмежувальних строків (шестимісячного та тривалістю в один рік) вступають в дію, відповідно, лише у разі, якщо договором поруки не встановлено строк дії поруки, а основним договором не визначено строк виконання основного зобов’язання. Втім, як зазначено вище, термін дії поруки встановлений до моменту повного виконання зобов’язань за договором лізингу божником чи поручителем, а, отже, враховуючи, що такі зобов’язання за договором лізингу в повному обсязі не виконані, цей строк на момент пред’явлення позову до солідарних боржників не закінчився, а щодо основного зобов’язання лізингоодержувача сплатити лізингодавцю суми лізингових платежів, право вимагати яких вже виникло і які залишились несплаченими, разом з пенею за несвоєчасну сплату, суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити, та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, яке (зобов’язання) виникає в зв’язку з відмовою лізингодавця від договору, то згідно з п. 8.1 договору лізингу таке зобов’язання виникає негайно після отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про відмову від договору, тобто, як встановлено судами попередніх інстанцій –26.03.2009. Вищенаведеним спростовуються доводи скаржника, що договором поруки не передбачений строк його дії і порука припинилася після спливу шести місяців з дати настання строку основного зобов’язання боржника за договором лізингу, тобто, з 26.09.2009.... И так далее, очень негативная практика. Поэтому, я и хотел найти железобетонные аргументы против вышенаписанного, так как уже видел больше 10 таких нехороших решений
  7. Было бы неплохо получить ссылки на реестр судебных решений, где указывается, что по ч. 4 ст. 559 ЦК Украины банку отказано в связи с истечением срока на предъявление требования. Интересует только постановы ВХСУ, так как именно у них негативная практика (не на строне заемщика) по данной норме закона. Буду всем признателен за помощь. В понедельник буду скаргу подавать хотелось бы поболее мотивировку нарыть
  8. Опять Айвазова... Скорее всего вымышленная фамилия. Такая Айвазова звонила моему родственнику и говорила, что она из "Судебного отдела ....". Ей в ответ: "Из какого судебного отдела?". Она: "Что Вы придуриваетесь судебного отдела Печерского суда Киева! Иск пришел на Вашу фамилию. Вот по такому телефону срочно свяжитесь с таким-то и уладьте свои вопросы"... Не буду воду лить на форуме, однако, когда она очередной раз позвонила, я как раз был в гостях у моего родственника...Вообщем, липа чистой воды...Ни документов кто они такие, ни подтверждение их полномочий в течение года на адрес моего родственника не приходило....Да уже и звонить перестали
  9. Вот, что мы имеем (это последняя редакция ЗУ) Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; 2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу; (пункт 3 частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1294-IV) 4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу; 5) центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій; (частину першу статті 62 доповнено пунктом 5 згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 249-IV, пункт 5 частини першої статті 62 у редакції Законів України від 01.12.2005 р. N 3163-IV, від 18.05.2010 р. N 2258-VI) 6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. (частину першу статті 62 доповнено пунктом 6 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 835-IV) Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: 1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; 2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; 3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; 4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації. Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів). Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта. Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. (частина п'ята статті 62 у редакції Закону України від 24.07.2009 р. N 1617-VI) Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України (тимчасовий адміністратор) має право надавати Міністерству фінансів України інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава. (статтю 62 доповнено новою частиною шостою згідно із Законом України від 24.07.2009 р. N 1617-VI, у зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою) Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю. Національний банк України відповідно до міжнародного договору України або за принципом взаємності має право надавати інформацію, отриману при здійсненні нагляду за діяльністю банків, органу банківського нагляду іншої держави, а також отримувати від органу банківського нагляду іншої держави таку інформацію. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму. (частина восьма статті 62 у редакції Законів України від 01.12.2005 р. N 3163-IV, від 24.07.2009 р. N 1617-VI) Положення частин другої та четвертої цієї статті не поширюються на випадки надання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації про фінансові операції у випадках, передбачених законом. (частина дев'ята статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 249-IV, у редакції Закону України від 01.12.2005 р. N 3163-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.05.2010 р. N 2258-VI) Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України. Выделил специально, так как не читают коллекторы до конца (слово "передбаченних" для них не видно), а ссылаются именно на выделенное жирным текстом. Также коллекторы взяли за моду цитировать еще вот эту статью: Стаття 60. Банківська таємниця Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; (пункт 1 частини другої статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V) 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд. (частина четверта статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.07.2010 р. N 2478-VI) Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів. (статтю 60 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV) Выделенное жирным текстом коллекторы считают правильным в их случае... И таких вот приколов очень много
  10. Вот что в договоре, который попался мне: "Розділ. Особливі умови Договору Уклавши цей договір, Позичальник надає згоду Банку: - передавати права і обовязки Банку за даним Договором третій особі, без отримання на це додаткової згоди Позичальника..." ... и в другом месте самого Договора чуть выше: "Сторони домовилися про те, що текст Договору, будь-які матеріали, інформація що стосується даного Договору є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої згоди іншої сторони Договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством або умовами даного Договору" Вот такая вот...задница. Мы вроде бы не будем разглашать, но в договоре указали, что будем разглашать тайну
  11. Могут, и в пример мой суд с банком...Иск подавали по месту нахождения своего безбалансового филиала