ремикс

Вопрос был такой: "Добрый вечер уважаемые коллеги. В разрезе борьбы с Прихватом, кто нибудь поднимал вопрос в судах о незаконности фиксированного штрафа и двойной ответственности когда банк требует штраф фиксированный и процентную составляющую." Это два вида штрафа

Не Вам рассказывать, когда сума тела становит 2000, а штрафы 50000 плюс договорной строк исковой давности в 70 лет.

Как сказать, свести до штрафа в размере только 250 грн. тоже имеет смысл, и надо отшлифовывать знания и возможности....даже в таких мелочах

Да как то не удавалась встретить соответствующую практику по данному вопросу именно двойная ответственность между двумя видами штрафов.

Добрый вечер уважаемые коллеги. В разрезе борьбы с Прихватом, кто нибудь поднимал вопрос в судах о незаконности фиксированного штрафа и двойной ответственности когда банк требует штраф фиксированный и процентную составляющую. Какие результаты и есть ли практика по этим вопросам.

Хоть какие то потуги в сторону защиты заёмщиков от банковского беспредела

Смешно...А то они не знают.... Всё они знают только работать не хотят...

Шоб вы понимали, сейчас абсолютно не важно где находится адвокат, главное что бы он шарил.....а исполнительную надпись нужно обжаловать в суде, вот и всё....обращайтесь....если чо....

Оскаржили заочне рішення по привату, повідомили налжним чином виконавців. І таке здивування виконавця, "а що ми повинні ще повернути сплачений виконавчий збір...." Бл..........я..... Як це вже достало....Бардак всюду....а ще державні органи....

Да, теперь бойтесь коллектора и частные исполнители которые решили прийти в гости в дом и без приглашения !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

МОЛОДЕЦЬ !!!!!!

К стати в возражения нотариуса очень много полезного для нас и судьи часто берут на вооружение и удовлетворяют иски

Да, да не надо расслабляться ..... http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188565 Постанова Іменем України 16 травня 2018 року м. Київ справа № 176/2723/14-ц провадження № 61-6843св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), ЧернякЮ. В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», представники позивача: Сафір Федір Олегович, Резніченко Дмитро Миколайович, Сокуренко ЄвгенСергійович, Шемет Дмитро Олексійович, відповідач - ОСОБА_6, представник відповідача - ОСОБА_7, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Павловської І. А. від 15 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Баранніка О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є. від 14 грудня 2017 року, ВСТАНОВИВ: У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 22 червня 2007 року між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 тис. 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконувалися, то станом на 30 червня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 тис. 484 грн 77 коп., з яких: 5 тис. 791 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 18 тис. 956 грн 02 коп. -за процентами за користування кредитом; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1 тис. 237 грн 37 коп. - штраф (процентна складова). Ураховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути із ОСОБА_6 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2007 року у розмірі 26 тис. 484 грн 77 коп. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого має заборгованість за кредитом, тому позов банку є обґрунтованим. При цьому останній платіж згідно з карткою було здійснено 27 березня 2009 року, отже з наступного дня розпочався відлік строку позовної давності в три роки, який закінчився 28 березня 2012 року відповідно.Відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення міського суду залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції ухвалено законне рішення про відмову в задоволенні обґрунтованого позову з причин пропуску банком строків позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем до ухвалення судового рішення. У касаційнійскарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами. Отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Крім того, оскільки грошові кошти позичальник не повернув, то правовідносини не припинилися і проценти за користування кредитом і пеня підлягають стягненню з нього в межах позовної давності. У березні 2018 року ОСОБА_6 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що позивач не надав доказів про ознайомлення його з умовами кредитування, а строки виконання зобов'язань і дії договору не є тотожними, тому позивач звернувся до суду після спливу позовної давності. У зв'язку з викладеним ОСОБА_6 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Касаційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судами встановлено, що 22 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 тис. 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (до січня 2009 року). Відповідно до пунктів 3.1.1., 5.4. Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі останнім днем місяця, указаного на картці. Останній платіж здійснено в березні 2009 року, дія картки закінчилась у січні 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся у вересні 2014 року. Відповідно до розрахунку, наданого банком, станом на 30 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_6 за кредитом становила 26 тис. 484 грн 77 коп., з яких: 5 тис. 791 грн 38 коп. - заборгованість за кредитом; 18 тис. 956 грн 02 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитом; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1тис. 237 грн37 коп. - штраф (процентна складова). Відповідач подав до суду першої інстанції заперечення на позовну заяву, в якому заявив про сплив позовної давності й про її застосування (а. с. 108-109). Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк (термін) відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, з огляду на наявність порушення позичальником умов кредитного договору, то позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за цим договором є доведеним. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником щомісячними платежами, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15. Установивши, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 22 червня 2007 року позичальником було внесено в березні 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся у вересні 2014 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі. Таким чином, доводи касаційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С.Ф. Хопта Ю. В. Черняк не только открыли, не взирая на возражения даже рассмотрели.........

ЗАКОН УКРАЇНИ Про оплату праці Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Таким образом исключительно от вас зависит каким образом вы хотите получать ЗП, толи наличными на месте работы, как это было раньше, либо сами выбираете тот банк где вы хотите получать ЗП. И бухгалтер просто обязан вас обеспечить ЗП. Нужно просто обратиться в бухгалтерия с заявлением и указать на какой счёт и какого банка вы хотите получать ЗП. И поверте, ещё не один бухгалтер не отказал в вашем законом требовании.

если есть какие то вопросы задавайте тоже на електронку

Зачем спорить, ну хочет человек исходить исключительно из норм закона ну и честь и хвала ему, только пускай в этом убедит не нас, а суд.....

А Вы пробывали почитать то тут, то там и где в большинстве случаев говорят, прежде чем платить обратитесь к профильному юристу за консультацией. А консультация точно бы не стоила ваших 4000 грн. и объяснили бы вам в какую трубу они вылетят.... что собственно и произошло

Ухвала 5 квітня 2018 року м. Київ справа № 176/2723/14-ц провадження № 61-6843св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року, ВСТАНОВИВ: Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення міського суду залишено без змін. У касаційнійскарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів. Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцять статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта О. В. Білоконь Є. В. Синельников Цена вопроса здесь что бы Вы понимали 27 000 грн.

прочитайте лучше ухвали ВС из реестра и поймёте кому только нужны ваши ч.6 ст.19

я вам на електронку сбросил правовой висновок

прислала відзив на позов, висновки науково-правової експертизи здійсненою Інститутом держави і права ім.В.М. Корецького Національної академії наук України №126/581 від 12.12.2016р., копії постанов ВСУ, ну так страстно заперечує, особливо до строків...

так кто же ходит в гости по утрам...и без приглашения

По Дніпру нотариус Бондар Ірина Михайлівна обслуговує Приват. Та без будь якого страху просить за 10 років за вісім. Я вже написав заяву судді щодо окремої ухвали. Подивимося....

згідно статті 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” договір про надання фінансових послуг, а кредитування і є фінансовою послугою (ст.4), повинен мати обов’язково найменування фінансової операції, розмір фінансового активу і зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків, строки дії договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін і підписи сторін.

Хотелось продолжить эту тему, что прошёл год, а суды попросту игнорируют данную постанову, как будто её и не было