alexburko

Вот публицистика по теме ЭЦП, доходчиво: https://dou.ua/forums/topic/8609/

Там возникает вопрос к юристу банка, который обычно на расслабоне, мол, мне такое дали, а кто дал, - бегите/ищите: а что же ты, голубь, своей подписью "Згідно з оригіналом" засвидетельствовал: ты же оригинала не видел? А за обман суда (читаем ЦПК и УК)... Голубь обычно начинает... тупо гадить. Прикольно смотреть, жаль что с попкорном в суд не пускают....

ЭЦП может быть, его видно. Подлинность подлежит заверению администратором ЭЦП или нотариусом, это по закону. Швабра - отрезвляющее ходатайство (по примеру вышеизложенного) или заявление о преступлении в полицию.

Это материальное право, есть в свободном доступе. На практике банки такого предоставить не могут, доводы в судах работают (у меня, по крайней мере). Банки подменяют понятия, ЭЦП у них на копиях отродясь не было. А сами ордера, - рисуют регулярно, за что получают... швабру. Тоже регулярно

исправил: РАСПЕЧАТАННАЯ копия. Подлинность ЭЦП заверить может администратор ЭЦП.

Ничего интересного: распечатанная копия ордера с ЭЦП, заверенная представителем согласно ГОСТа. Или нотариально заверенная.

Ну, а насчет росы... Если суд видит, что кредит реально предоставлялся (видно по платежам на погашение, или не дай Бог, признания в получении), - тогда да, хоть ссы: "керуючись принципом верховенства права і внутрішнім переконанням"... Ну и... прав, что тут скажешь. Задача убедить его в том, что такого не было. А если и было, то... не в таких объемах (результат одинаков)

Obelix, а я откуда знаю, "шо"? Я ж материалов не видел, фабулы не знаю! В теории, ордер может быть хоть из мадагаскарского отделения: "чи належним чином сам банк виконав зобовязання"? Имеет значения соответствие самой операции, которую подтверждает ордер, условиям выдачи кредита, прописанным в КД и сам экземпляр документа: это оригинал, заверенная копия письменного документа или электронного. Ну, ты и сам знаешь...

Если хотите крови, то вот: ...Як вбачається з аудіозапису судового засідання 07 березня 2018р., в ході вказаного судового засідання з’ясувалося, що представник Позивача, подаючи 13 лютого 2018р. письмові докази, подав суду та стороні Відповідача копії меморіального валютного ордера №6/74/05945 від 25 жовтня 2007 року, котрі відрізняються за змістом: так, на екземплярі, наданому суду і котрий знаходиться в матеріалах справи (вказаний факт зафіксовано фотокопіюванням при ознайомленні представником Відповідача з матеріалами справи 07 березня 2018р.), - відсутні технічні написи стосовно начебто дати роздрукування документа та дані виконавця, а також дані про курс валют, котрі були детально проаналізовані в Запереченні на відповідь від 28 лютого 2018р., поданому до суду через канцелярію суду 07.03.2018р. і котрі знаходяться в матеріалах справи. Вказана обставина є істотною при оцінці доказів судом, оскільки подана представником Позивача копія документа стосується предмету розгляду справи та предмету доказування у справі, відтак, факт маніпулювання Позивачем копіями доказів має значення як для правильного вирішення справи так і для дотримання вимог процесуального закону, адже згідно ст.262 ЦПК України Вважаю за необхідне зауважити, що згідно ст.262 ЦПК України: 1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. 2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. 3. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Звертаю увагу суду, що на відміну від статті 211 ЦПК в редакції 2004р., котра містила вказівку на право суду щодо постановлення окремих ухвал, аналогічна їй і чинна ч.1 статті 262 ЦПК України містить вже імперативну вимогу щодо постановлення окремої ухвали у випадку виявлення судом порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи. Отже, у справі має місце маніпулювання Позивачем копіями письмових доказів: є очевидним та беззаперечним фактом, що копія меморіального валютного ордера, котра призначалася Позивачем для суду та подана суду його представником, була попередньо відкоректована Позивачем, оскільки вказана копія істотно відрізняється від копії, наданої представнику Відповідача, а тому не може прийматися судом до уваги. Вважаємо, що вказаний факт є безумовним підтвердженням факту зловживанням правом з боку Позивача та намаганням представника Позивача ввести суд та іншу сторону у справі в оману та містить ознаки кримінального злочину, передбаченого ст.366 КК України (службове підроблення). Згідно ч.4 ст.43 ЦПК України, за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом...

А Вы почитайте практику ВС по этому поводу и сделайте себе мнение. В действиях апелляций в последнее времени логики, - меньше всего.

Ох... Посмотрите практику ВС по этому вопросу, там исчерпывающе. В ЦПК все четко урегулировано. Апелляционную жалобу может подавать или сама сторона (поэтому я и спросил о том, кто подписывал), или ее представитель-адвокат. Если подписано лицом-неадвокатом, - жалоба подлежит возврату. Вот пример из моей практики: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74209799

По существу вопроса подписание апеляционной жалобы неадвокатом - прямое основание для возврата апеляционной жалобы. Жаловаться где после рассмотрения апеляцией? В кассационной жалобе. Проблема с подачей кассации из-за малозначимости спора есть? В связи с указанной позицией ВС - есть. Что делать, как исправить "ошибку" суда апелляционной инстанции, рассмотревшей апелляционную жалобу субъекта, не имевшего права на подачу апелляционной жалобы? Подать кассацию, обосновав важность вопроса для кассатора и таким образом попытаться добиться пересмотра дела. Что не понятно?!...

не понял... Что пишу?

То, что не определялось как малозначное, - ничего не означает: по последней позиции ВС оно таковым является вследствии определения ЦПК, а не признания судом таковым, так что шансы на футбол со стороны ВС - очень большие, тут грустно. Надо обосновывать в кассационной жалобе "исключительную важность" для кассатора и просить открыть производство. Подписание апеляционной жалобы неадвокатом - прямое основание для возврата апеляционной жалобы. Воюйте. Кассационную жалобу можно подавать от двух, или даже одного.

Скарга - кем подписана?...

Смотрите на Тернополь и перенимайте опыт...

Вести с полей... Короткий роман в детективно-сюрреалистичном жанре и счастливым концом первого тома (с иллюстрациями). Апелляция решила решение снести "потомучтогладиолус": пропущенные банком сроки на подачу апелляционной жалобы восстановили без обоснования уважительности причин пропуска и без доказательств обстоятельств, послуживших основанием для восстановления.Банк просил восстановить сроки, потому что... "искали деньги на судебный сбор, потому как на стадии ликвидации". В переводе это означает "мы на самом деле Фонд грабування, а не банк, посему "бедные, несчастные" и вообще, - контора президента", а если короче, - к ногтю! Ни положенных в таких случаях выписок с корсчетов с нолями, ни налоговой отчетности, - ничего вообще не дали, "мамой клянусь" и все. Коллегия апелляции сроки им восстановила, без обоснований вообще, за что получила отвод №1: за немотивированное и безосновательное восстановление пропущенных сроков. Отказ, остановка производства, передача жалобы другой коллегии. Отказ, - "они на самом деле имели ввиду, что состояние апелянта тяжелое"... Про доказательства этой самой тяжкой доли апелянта, - молчок, но "то таке"... Слушаем. Суд приобщает к делу поступившие от банка новые письменные доказательства (банк не просит). На протест защиты о диспозитивности суд уговаривает банк попросить приобщить. Банк радостно соглашается и таки просит! Вопрос банку от защиты: а чего не подавали в первой инстанции? Ответ: а нам судья-редиска отказывал в принятии! Тогда письменное ходатайство защиты о прослушивании аудиозаписи заседания в первой инстанции. Суд... отказывает: "а вы что, там чего-то не слышали, вы же присутствовали?!..." Ходатайство защиты отклонить, ходатайство банка - удовлетворить, и...приобщает новые доказательства, отказав в исследовании обстоятельств, которые имеют ключевое значение для решения заявленного банком ходатайства о приобщении этих самых новых доказательств к делу. Вот так в наших реалиях "легким движением руки брюки превращаются.... превращаются брюки... в элегантные шорты!" (с). Оп-ля, - и новые доки в деле! (яркая иллюстрация). Приобщает, за что получает отвод №2: за отказ в исследовании доказательств и приобщение новых доказательств вопреки п.49 постановления Большой палаты ВС от 25 апреля 2018г. в деле №638/13998/14-ц (производство №14-88цс18). И тут вмешиваются звезды: в начале октября суд ликвидируют, создают новый и судей переводят в новосозданный. И надо ж было такому случиться, что апелляция Тернопольского повета опять отличается умом и сообразительностью (что само по себе не ново): в отличие от судов всей остальной Украины, решением собрания судей решено... слушать все ранее открытые дела теми же коллегиями, что и ранее, без автораспределения! ("а шо, так можно было?!..." (с) ). Увидев в очередном заседании суда, в которое банк не явился, все те же... "лица" по ту сторону баръера, мы удивленно и робко указали на ЦПК и на то, что нас немножко терзают смутные сомнения... Но особо не буйствовали, покорно пошли на перерыв и после заседания подали отвод №3: судья подлежит отводу, если нарушен процесс автораспределения дел (прямая норма), а он таки да нарушен, - в новосозданном Тернопольском апелляционном суде данных о автораспределении сего дела, - таки нет. От слова "вообще". Ну, и вообще-то, по закону о ССС компетенция собрания судей, - это вопросы, не связанные с правосудием: цвет штор, качество паркета, очередность отпусков и т.п. Но никак не измененние норм ЦПК. Остался нерешенным Отвод №2, так как во время ликвидации был "в полете" между отделениями ДП "Укрпошта". Наступает день заседания и дальше интересно. На повестке дня два отвода: №2 и №3. Предлагаем рассмотреть третий, поскольку если его удовлетворить, то рассматривать №2 не имеет смысла, - претензии были к конкретной коллегии. Суд, видно еще недопонял серьезности намерений, поскольку определил рассматривать оба отвода (№2 и №3) одновременно, что приоткрыло нам намерения суда в очередной раз послать нас нах... ой... в сад. Отвод №2 подавался нами в двухдневный срок с момента сотворения судом греховного косяка, путем передачи через ДП "Укрпошта". Мотивированно отказать было сложно (у нас все документируется, не сотрешь), поэтому.... оставили без рассмотрения! Ха! Все гениальное просто, мотивировка: "вы должны были подать до 23-го октября, а канцелярия зарегистрировала 26-го, - то есть два дня пропустили, поэтому идите нах... ой... в сад!" (яркая иллюстрация"). А в отводе №3 - отказать, потому что мы действуем согласно распоряжению руководителя апарата суда (!!!), который сказал слушать старыми коллегиями. Производство остановить, передать рассмотрение отвода другой коллегии. Весь этот горький катаклизьм сподвигнул нас на подачу Отвода №4, где были изложены прямые основания не просто для отвода, а для удовлетворения жалобы в ВСП (прямые нормы), поскольку суд уже начал тупо фабриковать и прогонять дело, - почтовые квитанции у нас на руках, срок не считается пропущенным, если до его окончания документ сдан на почту, судьи все переатестованные (с "подковами" ), а посему точно знают, шо творят... ... Не буду описывать, какое позорное "бла-бла-бла" написала другая коллегия ап.суда, отказывая нам в этом третьем отводе, но согласно нижеприведенной ухвале, суд наконец-то вчитался в содержание заявлений об отводе, вник в то, что ему за это будет (а было бы 100%, решимости было на три таких дела) и... взял самоотвод. Мягенько, бочком вышли из темы (ума все же хватило, молодцы). Перед ФГВЛ неудобно, конечно, получилось, но родная ж...а, - оно ж всегда дороже... Категорія справи № 608/1834/17 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 31.10.2018. Зареєстровано: 01.11.2018. Оприлюднено: 02.11.2018. Дата набрання законної сили: 30.10.2018 Номер судового провадження: 22-ц/4817/40/18 ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 608/1834/17Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В. Провадження № 22-ц/4817/40/18 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 27 У Х В А Л А 30 жовтня 2018 р. м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого - Ткач З.Є. суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М., розглянувши самовідводи суддів Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М. у справі за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року у цивільній справі №608/1834/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: 29 жовтня 2018 року судді Ткач З.Є. (головуючий у справі), Міщій О.Я. та Шевчук Г.М. заявили самовідводи, мотивуючи тим, що під час розгляду даної цивільної справи виникли обставини, що викликають сумнів в їх неупередженості та об'єктивності. Заявлені самовідводи підлягають до задоволення з наступних мотивів. Встановлено, що 05 червня 2018 року публічне акціонерне товариство «Фідобанк» подало апеляційну скаргу на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року та просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу передано судді-доповідачу - Ткачу З.Є. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Міщій О. Я. та Шевчук Г. М. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 18 червня 2018 року поновлено ПАТ «Фідобанк» строк не апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Фідобанк». Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27 червня 2018 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні в апеляційному суді Тернопільській області на 13 липня 2018 року. Рішеннями загальних зборів суддів Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року із змінами внесеними рішенням зборів суддів Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року в Тернопільському апеляційному суді визначено спеціалізацію суддів та сформовано склад колегій суддів судової палати з розгляду цивільних справ. Так рішенням зборів суддів сформовано колегію №1 у складі суддів Міщія О.Я., Ткача З.Є. та Ходоровського М.В., а рішенням зборів суддів від 09 жовтня 2018 року - Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М. Відповідно до протоколу зборів суддів Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року справа розпорядженням керівника апарату Тернопільського апеляційного суду від 05 жовтня 2018 року та від 10 жовтня 2018 року передана раніше визначеному складу колегії суддів: Ткачу З.Є., Міщію О.Я. та Шевчук Г.М. 02 липня 2018 року ОСОБА_1 направив до апеляційного суду Тернопільської області заяву про відвід суддів Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М., мотивуючи тим, що пропущений ПАТ «Фідобанк» строк було поновлено апеляційним судом без наведення причин поважності пропуску строку на користь фінансової установи, що свідчить про упередженість колегії суддів. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 17 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено. 26 вересня 2018 року ОСОБА_1 направив до апеляційного суду Тернопільської області заяву про відвід суддів Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М., мотивуючи тим, що в порушення норм цивільного процесуального законодавства та ст. 6 Конвенції про захист основоположних свобод (право на справедливий суд) апеляційним судом в судовому засіданні від 21 вересня 2018 року були протиправно приєднані до матеріалів справи без дослідження обставин справи докази, надані позивачем, чим виявлено упередженість колегії на користь фінансової установи. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року в складі колегії Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М., заяву про відвід залишено без розгляду. 11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 направив до Тернопільського апеляційного суду заяву про відвід суддів: Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М., мотивуючи тим, що після ліквідації апеляційного суду Тернопільської області на підставі рішення загальних зборів суддів новоутвореного Тернопільського апеляційного суду справа незаконно, всупереч положенням чинного законодавства, передана на розгляд колегії, що розпочала розгляд в апеляційному суді Тернопільської області, що є підставою для відводу складу суддів, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 36 ЦПК України. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено. Заявлений самовідвід мотивовано тим, що у відповідача ОСОБА_1 виникли сумніви у неупередженості та безсторонності суддів внаслідок передачі цивільної справи для продовження розгляду суддям новоутвореного Тернопільського апеляційного суду у складі, який був визначений на підставі автоматизованого розподілу справи між суддями апеляційного суду Тернопільської області, який ліквідовано, а також після відхилення відводів, заявлених з інших питань, що пов'язані з дотриманням вимог процесуального закону при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду та приєднання до матеріалів справи доказів, наданих представником позивача суду апеляційної інстанції. Зазначили, що ці обставини є підставою для заявляння самовідводу згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України з метою подальшого уникнення сумнівів у неупередженості та безсторонності у розгляді справи. При цьому судді керувалися ч.1 ст. 15 Кодексу суддівської етики, якою передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Розглянувши заявлений самовідвід суд апеляційної інстанції вважає необхідним його задовольнити з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України", від 28 жовтня 1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питання є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві, а також те, що судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. За змістом ч.1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод і інтересів у розумні строки, незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Обставини викладені в заяві про самовідвід є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та неодноразовими мотивованими заявами відповідача ОСОБА_1 При цьому, колегія суддів бере до уваги і той факт, що на час вирішення даної заяви про самовідвід від відповідача ОСОБА_1 29 жовтня 2018 року поступила наступна, четверта, заява про відвід суддів Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М., в якій висловлені аналогічні сумніви у безсторонності розгляду справи даним складом суддів. З метою дотримання загальних засад цивільного судочинства, прав сторін, та з метою подальшого уникнення питань, пов'язаних з необ'єктивністю та упередженістю розгляду справи, колегія суддів вважає, що заявлені самовідводи суддів Ткача З.Є., Міщія О.Я., Шевчук Г.М. підлягають задоволенню. Керуючись ст. 35, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу, колегія суддів ,- УХВАЛИЛА: Задовольнити самовідводи суддів Ткача З. Є., Міщія О.Я., Шевчук Г. М. в розгляді справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року, у цивільній справі №608/1834/17, за позовом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу передати на автоматизований розподіл в порядку, встановленому 33 ЦПК України. Головуючий З.Є. Ткач Судді: О.Я. Міщій Г.М. Шевчук ...Продолжение следует...

Невозможно на этой стадии. Исковая давность - по требованию по кредитным правоотношениям. Для переуступки исковой давности нет. Когда новый кредитор заявит претензии по кредитному (ипотечному) договору, - вот тогда ему и откажут, если заемщик заявит о пропуске кредитором исковой давности. Все просто.

Заводят в тупик все дальше и дальше...

Лицензия Нацкомфинпослуг, никто не спорит.

Еще мнение есть. ...Перше. Стосовно мораторію - суд правильно зауважив про те, що на договір переуступки боргу мораторій не розповсюджується. Тому що такий договір не змінює власність на предмет іпотеки. Суд ні словом не сказав, що Фактор- Вектор плюс порушив Мораторій при переоформленні іпотеки у свою власність. А не сказав про те тому, тому що це не було предметом спору. І це вказано в рішенні суду, що Позивач не оспорював переоформлення право власності на Фактора. Тобто, якщо Позивач нк оспорює, то він з тим погоджується і суд не буде за нього вирішувати цього питання. Тобто перший і основний висновок - Мораторій ДІЄ. Друге питання стосовно валютної ліцензії. Суд теж правильно вирішив це питання. Переоформити переуступку боргу можна і на особу, яка немає валютної ліцензії. А от отримувати проценти за кредит чи оплату кредиту в іноземній валюті необхідна валютна ліцензія. А на переоформлення права власності ліцензії непотрібно. І суд про це сказав в своєму рішенні. Так що все нормально...

Не печально. Коллегия вссушная: Хопта, Синельников... Перекрутили в лучших традициях. По поводу лицензии, - иными словами написали, что цессия/факторинг не предусматривают наличия лицензий. Надо правильно выстраивать момент оспаривания: пусть дадут реквизиты для принятия НАДЛЕЖАЩЕГО исполнения (долларов). НЕ МОГУТ принять надлежащее исполнение кредитного договора - нефиг осуществлять мероприятия по государственному принуждению: предметом обязательства была иностранная валюта, а не недвижимость. Про мораторий, - да, грустно. Откровенно неправосудное решение. В общем, подобных споров впереди еще много...

После решения суда, - могут. Если нет другого имущества, то: с пенсии - 20%, с детских - нет. Разберитесь с банком и не усугубляйте проблему, она решаема.

Нет, предметы разные. Не является.

Отвечаю исчерпывающе всем, Большая Палата ВС: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 90. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. 91. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.