alexburko

Подать может, но взыскать по кредитному договору уже нет. Только 3% годовых и инфляционные за задержку выполнения решения суда.

Некоторым в первой инстанции хватит... А вот в апелляции, - консервированный маринад не киснет никак...

Да, оговорился: ст.1057-1 ГК. А вот ссылаться надо именно на ГПК в действующей редакции: п.6 ст.10 ГПК: 6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечитьКонституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

По делу - ссылаться на ГПК и ст.58 Конституции и слать в сад. Это точно та же история, как с портновской 1057-1 ГПК, тако впечатление, что он от разработки юридического дерьма не устранялся и никуда не выезжал...

Олежек, ты невнимателен: перечислил только 4 "д". А там написано, - 6027 д. Давай еще 6023 вариантов

Повернення апеляційної скарги. Ухвала.

Такие вещи лучше оформлять отдельным ходатайством и приобщать к делу через канцелярию (чтобы в глаза бросалось). Дублировать ходатайство устно в заседании. Назвать его можно примерно так: КЛОПОТАННЯ про вжиття заходів щодо неналежного представництва

Должен сам. Но может и "не заметить". "Напомнить" можете и Вы, но... А Вы - адвокат? Если представляете сами себя, то заявляйте обязательно. Работает.

Не испарится. И даже в случае отказа в ходатайстве об отводе суд должен оставить без рассмотрения. Апеляшка любит парировать: "уже открыли, давайте по существу..." Но на это есть пилюлька, работает: З огляду на те, що провадження у даній справі де-факто вже відкрито, слід зазначити, що Верховний суд України врегулював подібні ситуації, коли про порушення приписів процесуального закону стає відомо в ході розгляду справи. У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» вказано: 6. Заява про апеляційне оскарження та (або) апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених строків, без наявності в них клопотання або в окремій заяві про поновлення цього строку, ухвалою судді-доповідача апеляційного суду залишаються без розгляду, справа повертається до суду першої інстанції. В ухвалі може бути зазначено, що заявник не позбавляється можливості звернутися із заявою про поновлення строку оскарження. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку (частина третя статті 297 ЦПК ( 1618-15 )). На звернення особи, яка має право на апеляційне оскарження судового рішення, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження певного строку не встановлено. Таке клопотання відповідно до статті 296 ЦПК ( 1618-15 ) подається разом з апеляційною скаргою через суд першої інстанції. У ньому мають бути зазначені причини пропущення строку на апеляційне оскарження та докази, що підтверджують наявність поважних причин його пропуску. Наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду з підстав пропуску строку на оскарження за відсутності клопотання про поновлення строку не перешкоджає розгляду згодом поданої заяви про поновлення пропущеного строку. Заява розглядається апеляційним судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов'язковою (частина друга статті 73 ЦПК ( 1618-15 )). Розгляд заяви повинен передувати вирішенню питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду й не може збігатися із часом проведення підготовчих дій, визначених статтею 301 ЦПК ( 1618-15 ), та апеляційним розглядом справи. За наслідками розгляду заяви постановляється ухвала: або про поновлення строку на апеляційне оскарження в разі пропущення його з поважних причин, яка оскарженню не підлягає, або за відсутності таких причин - про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та апеляційної скарги, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Якщо ж при розгляді справи в апеляційній інстанції буде встановлено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга подана без дотримання встановлених строків і не містить у собі клопотання про поновлення пропущеного строку, а під час розгляду справи таке клопотання не заявлене, апеляційний суд ухвалою залишає апеляційну скаргу без розгляду.

Представителя указывать не надо, равно как и подавать для него экземпляр.

Ни в коем случае. Про материалы дел, - это для кассационных жалоб (было и есть). Я с нового года подал уже несколько апелляций, все с учетом Переходных положений - через первую инстанцию, ни единого замечания по этому поводу. Для понимания просто сравните пошагово старую модель с нынешней.

Та сослались там тупо на Конституцию в части порядка представительства в судах, ничего особенного.

Это первая ухвала. А я говорил про еще одну, ее в реестре пока нет. Сканировать некогда, может чуть позже.

Все, вступило в законную силу. Есть решение с мокрой печатью и с отметкой о вступлении в законную силу. Банк пытался подавать апелляцию, попал на недостатки, висело все без движения (сроки и отсутствие ходатайства о восстановлении сроков). Вчера получили еще одно определение апелляции, - жалоба возвращена. Основания: банк не приложил решение первой инстанции, не указал цену иска, жалоба подписана юристом-неадвокатом. От себя замечу: банк подавал апелляцию напрямую в апелляционный суд, в то время как сейчас действуют Переходные положения ГПК, (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017р.) согласно которых до начала функционирования Единой электронной системы ап.жалобы подаются по-старому. Апелляция на это внимания не обратила почему-то. Из разговоров с коллегами знаю, что ап.суды принимают такой порядок подачи (напрямую), вроде как из-за того, что в Переходных нечетко выписан этот момент: 15.5) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду; Суды трактуют указанный порядок слов буквально: "апеляційні та касаційні" "до або через", считая, что слово "до" относится к слову "апеляційні", поэтому принимают апеляционные жалобы напрямую. Считаю это неверным в корне, так как суды не учитывают контекст и смісловую нагрузку указанного пункта 15.5, - за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду; Кассационные жалобы никогда не подавались через нижестоящие суды, а только напрямую, а вот апеляционные жалобы, - только через суд первой инстанции. Будьте внимательны в процессуальных вопросах, поскольку ИМХО такая кривая подача, - большой шанс "бить банк на аэродроме" и не рассматривать его жалобы вообще. Ну, а потом пусть постарается восстановить сроки...

Обман недостаточно обоснован, могут снести из-за этого: мотив, умысел, как обязательные составляющие обмана. Ст.230 - сложная категория для доказывания...

Очень тешит одно обстоятельство: как классно наблюдать, когда паучки в баночке грызутся не по-детски...

Ну, я Вам из личной практики по подобным случаям могу писать ссылки до... конца страницы Все будет хорошо. Даже если проигнорят отсутствие надлежащих доказательств по самой сути, то взыскать-то надо конкретную сумму, а там даже в расчетах беда полная... И это уже не первая инстанция. Всегда, во всех действиях прицеливаемся на кассачку. А теперь еще и на ЕСПЧ с ГРП и т.д.

Дарю по старой дружбе : ...Крім того, з дослідження наданої представником банку копії меморіального валютного ордера вбачається, що вказаний «документ» не є завіреною фотокопією ордера на паперовому носії, оскільки не містить жодного підпису уповноважених на проведення операції осіб, не містить штампа чи печатки банку, що є обов’язковими реквізитами документа даного виду за законом, як обґрунтовано вище. Наявний на вказаному документі справи підпис представника банку Поп М.О. лише засвідчує цю роздруковану копію невідомо коли і ким сформованого «документа» під назвою «меморіальний валютний ордер» без печатей та підписів. Існування таких документів, з огляду на наведені вище вимоги законодавства, є неможливим в принципі, не кажучи про повну відсутність юридичного значення такого «документа» та його доказовості. Вказану копію не можна вважати також і роздрукованим електронним документом (що допускається спеціальним законом), оскільки ця копія не містить необхідного для надання такій роздрукованій копії юридичного значення електронного цифрового підпису осіб, що здійснювали операцію, котру посвідчує цей документ. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003р., електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП) — це «вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа». Свою чергою, особистий ключ — це «параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу», а відкритий ключ — це «параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису». Крім того, згідно зі ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ЕЦП є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням ЕЦП завершується створення електронного документа. Статтею 18 «Правовий статус електронного документа на переказ» Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом (п.18.1). Отже, вимоги до змісту (реквізитів) електронного платіжного документу (у тому числі меморіального ордера) такі самі, як до документа складеного у письмовій формі. При роздрукуванні платіжного документу, який був сформований в електронній формі зазначається, що вказаний документ був підписаний електронним цифровим підписом. Копія меморіального валютного ордера №6/74/05945 від 25 жовтня 2007 року (яка надані банком) не містить електронного цифрового підпису уповноваженого працівника банку. Вказане свідчить, що такий документ не був складений в електронній формі. Необхідно зазначити, що у електронного документа може бути завірена паперова копія. Справжність паперової копії електронного документа засвідчують Акредитовані центри сертифікації електронних ключів (ч.6 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ч.6 п.3 «Порядку засвідчення наявності електронного документа на певний момент часу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №680 від 26 травня 2004р.)., а не представники юридичних осіб. При зворотній ситуації, електронна копія паперового документа, виготовлена шляхом сканування чи фотокопіювання, - не є електронним документом. Такі копії можуть використовуватись виключно для «неофіційного» електронного документообороту, - для внутрішніх цілей за бажанням працівників бухгалтерії, оскільки жодної юридичної значущості такі «документи» не мають. Слід окремо зауважити, що згідно ст.100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Ці вимоги процесуального закону в поточній редакції поширюються на процесуальну дію, якою було доручення представником Позивача письмового доказу з огляду на час такого доручення, - 13 лютого 2018р., коли зміни до ЦПК України вступили в силу. Справжність електронного підпису могла б бути завірена нотаріусом, але наданий представником позивача «документ» не містить нотаріального посвідчення електронного підпису на вказаному документі.

Все, отбой воздушной тревоги. Позвонили из суда, все исправят, просили чтоб "по инициативе суда", я ни разу не против ;). Копию постановления пришлют по электронке. Ярослав, с ордерами бороться - просто песня, легко и просто: банки несут в суд якобы бумажные копии электронного документа. Полная чушь: надо в Отзыве обосновать, что электронный документ должен быть заверен ЭЦП, копия заверяется администратором ЭЦП или нотариально. А они тулят "копия верна" представителя на распечатке вольной формы. Первички на носителях у них нет, якобы уничтожили, несут кучу макулатуры в виде актов, приказов и прочей лабуды. Разбивается постановлением №601 (после погашения кредита должно храниться 5 лет). Про ЭЦП, копии электронного документа, - в Нете куча информации. Если не лениться, то все получается.

Документы не подавались в первую инстанцию и были составлены после решения суда первой инстанции. Говорю же - банально.

Банально на ЦПК

Это уже в этом году Вы с таким сталкивались? Раньше такое было постоянно, сейчас еще не слышал подобного... Да, в одном деле в этом году в апеляции банк тащил новые бумажки, я опротестовал, - не взяли.

В порядке подачи доказательств в гражданском деле.

Суть не меняется, так как отсутствие доказательств сквозит по всему тексту мотивировочной части, и на этом основании базируется резолютивка. Это не отдельно установленные факты. Должно пройти. А не пройдет, будем побеждать еще раз в апеляции. Новый ЦПК только в помощь тут.

Поищите в решениях ВС за этот год, суд на Вашей стороне. Буквально вчера видел где-то, сейчас не найду. Но такое решение есть 100%.