alexburko

"банк надав" - зобовязався надати. "Кредит надано" - кредит повинен був бути наданий. Это исходя из материалов дела, контекста мотивировочной и резолютивной частей решения суда и фактического применения судом норм материального права, указанного в решении. Должно пройти, судья адекватная вроде. Когда-то Siringa похожее Луспенику писала, - исправил тогда. Мне отказал когда-то (гад)... Но то Луспеник

Кстати, в новой редакции ГПК относительно отдельной ухвалы уже есть императив, в отличии от старого аналога - ст.211 ГПК, я судье об этом писал. Но сильно спорить не буду, я не кровожадный. Ну, а если банк полезет в апелляцию и будет буреть, - будем настаивать...

Именно так в процессуальных документах и обосновано. О счете писалось в Отзыве сразу. Банк, пользуясь тем, что иск подан по старому ГПК притаранил в суд дополнтельные доказательства: расширенный... расчет. И все. О договоре банковского счета ни слова (я знал, куда бить), так как его не было. Нет ни единого доказательства погашения кредита, мы отказались полностью от реального исполнения договора. Клиентов в суд не пускаю, а делаю заключения на основании анализа доказательств, как представитель, - все как всегда.. кстати, копий ордера было два: один мне, другой для суда. В суд - причесанный, мне - то что осталось (дебилы, бл... (с)). Была заява об отдельном определении, судья не рискнула, видимо. Почистили надписи на "электронной копии документа", разные экземпляры письменных доказательств, служебный подлог...

Не. Это мои возражения были, все правильно: не касается предмета спора, поскольку согласно договора кредит предоставляется путем зачисления суммы кредита на текущий счет. То есть, - мем. ордер надо. А ЗВГ, с учетом назначения платежа, указанного в ней, подтверждает всего лишь снятие физлицом гривны с якобы принадлежащего ему счета, - дела не касается, не касается предмета доказывания.

Поглядим...

Описка... Будем подавать заявление об исправлении.

Мое свежее решение, пока первая инстанция. Важно обратить внимание на акценты линии защиты и использование процессуальных норм новой редакции ГПК. Категорія справи № 608/1834/17 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 23.03.2018. Зареєестровано: 25.03.2018. Оприлюднено: 28.03.2018. копія Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И "19" березня 2018 р. Справа № 608/1834/17 Номер провадження2/608/18/2018 Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Яковець Н. В. з участю секретаря Олійник О.С. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: В листопаді 2017 року позивач ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач зазначив, що 25 жовтня 2007 р. між ПАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір з фізичною особою №014/1676/74/05945 від 25 жовтня 2007 р., згідно з умовами якого Банк надав Боржнику кредитні кошти в сумі 66500 доларів США строком до 24 жовтня 2027 року зі сплатою 12 % річних, на придбання нерухомості. Грошові кошти були видані шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача. За умовами Договору кредиту відповідач ОСОБА_3 зобовязався забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісій на умовах, передбачених цим договором. Погашення кредиту відповідач зобовязаний був здійснювати щомісячно, до 15 числа згідно з Графіком погашення заборгованості за Договором та остаточне погашення отриманого кредиту здійснити до 24 жовтня 2027 року. Відповідно до п.5.6 та п.6.5 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобовязань, передбачених кредитним договором, банк має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи прострочену та поточну заборгованість Позичальника за Кредитом, прострочену заборгованість Позичальника за процентами, та стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку. ОСОБА_3 станом на 31.10.2017 року не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість на суму 63704,24 доларів США або еквівалент в національній валюті по курсу НБУ 1709145,90 грн. Умовами кредитного договору передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань. В разі порушення відповідачем строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Керуючись п.9.1 положенням кредитного договору Боржнику нараховано пеню в розмірі 430506,61 грн. ПАТ «Фідобанк» просить стягнути з відповідача 2139652,51 грн. заборгованості за кредитним договором та повернути сплачений судовий збір. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказував, що позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» є безпідставними, необґрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні. Позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» ґрунтуються на припущеннях, а наявність обставин, на котрі посилається позивач, не містять належних та допустимих доказів з наступних підстав. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Представником позивача не надано доказів про надання Банком ОСОБА_3 кредиту, у даному випадку є Заява на видачу готівки, складена у строгій відповідності до вимог «Інструкції про касові операції в банках України», і де, згідно п.4.8 вказаного «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження), а також автентичний підпис позичальника, як отримувача коштів, або меморіальний валютний ордер, що підтверджує операцію з безготівкового перерахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника згідно умов договору (п.3.2 Договору), а також документи, що підтверджують конвертацію отриманої Позичальником суми кредиту в національну валюту згідно умов договору. Заява на видачу готівки №5 від 25 жовтня 2007р. не є ні належним, ні допустимим, ні достовірним доказом, оскільки операція, яку посвідчує вказаний касовий документ, - не стосується предмету розгляду справи, відтак не є достовірним доказом відповідно до ст.79 ЦПК України; документ поданий у вигляді копії, без надання оригіналу для огляду, в той час як підписи Позичальника на вказаному документі викликають сумніви у своїй автентичності та належності власне Позичальнику. Про існування оригіналу вказаного документу взагалі нічого не відомо, оскільки у позовній заяві про даний факт не міститься жодного ствердження. З урахуванням умов Кредитного договору з фізичною особою №014/6948/2/08250 від 21 грудня 2007 року за відсутності Договору банківського поточного рахунку вбачається, що вказаний кредитний договір неможливо було виконати у звязку з відсутністю у сторін можливостей та передумов для такого виконання, котрі випливають з вимог спеціального законодавства в сфері валютного кредитування, правил обороту та використання готівкової іноземної валюти в Україні та ліцензійних умов НБУ щодо банківської діяльності даного виду, відтак кредитний договір є неукладеним, а саме зобовязання безгрошовим. Таким чином, за своєю правовою природою кредитний договір є консенсуальним, а не реальним правочином, відтак його підписання створює обов'язок для обох сторін такого правочину: для банку, - надати кредит у відповідності до умов договору, а для позичальника, - повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, проте лише у випадку реального отримання кредитних коштів. Натомість доказів надання банком кредиту ОСОБА_3 матеріали позовної заяви не містять. 13 лютого 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змістом якої вона не погоджується, вважає, що у відзиві відповідач не спростував їхні твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог та просить долучити до матеріалів розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/1676/74/05945 від 25.10.2007 р., станом на 31.10.2017р. та меморіальний валютний ордер № 6/74/05945 від 25.10.2007 р. 07 березня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь, вказавши, що подані позивачем документи не спростовують доводів, вказаних у відзиві на позовну заяву, а тому позов є безпідставним. Оскільки, відповідач ОСОБА_3 не міг бути ініціатором платежу з рахунка, який йому не належить. Договору на відкриття рахунку №223381924, договору про договірне списання банком коштів з рахунку клієнта не існує і тому фізична особа не може ініціювати переказ грошових коштів з рахунку, який їй не належить. Також, договору банківського рахунка фізичної особи №262071004 вказаного в графі «кредит» меморіального валютного ордера, між ОСОБА_3 та АТ «Ерсте Банк» не укладалось та не було надано. Представник позивача публічного акціонерного товариства «Фідобанк» ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві. Пояснила, що 25 жовтня 2007 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір на умовах договору позивач відкрив відповідачу позичковий рахунок №223381924 та надав кредитні кошти. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно із ст. 1048 ЦК. Тому, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2007 року, яка станом на 31 жовтня 2017 року становить 2139652,51 грн та сплачений судовий збір. Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позову, вважав його безпідставним, просив відмовити у його задоволенні з мотивів, які викладені у відзиві. Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові докази справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Згідно ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Судом встановлено, що 25 жовтня 2007 р. між ПАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір з фізичною особою №014/1676/74/05945 від 25 жовтня 2007 р., згідно з умовами якого Банк надав Боржнику кредитні кошти в сумі 66500 доларів США строком до 24 жовтня 2027 року зі сплатою 12 % річних, на придбання нерухомості. Грошові кошти були видані шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача. За умовами Договору кредиту ОСОБА_3 зобовязався забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісій на умовах, передбачених цим договором. Погашення кредиту Відповідач зобовязаний здійснювати щомісячно, до 15 числа згідно з Графіком погашення заборгованості за Договором, наведеним у Додатку №1 та остаточне погашення отриманого кредиту здійснити до 24 жовтня 2027 року. Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено, що надання кредиту в залежності від обраного кредитного продукту, може здійснюватись на розсуд Кредитора, з позичкового рахунку Позичальника через його поточний рахунок, відкритий у Кредитора, шляхом: *видачі готівки з каси банку або безготівкового перерахування за дорученням Позичальника грошових коштів на рахунок фізичної особи-резидента, вказаний Позичальником (в тому числі і на власний); *конвертації (обміну) суми кредиту в іноземній валюті в національну валюту України або через касу Кредитора за встановленим курсом Кредитора, або на Міжбанківському валютному ринку України (за дорученням Позичальника) з подальшою оплатою за письмовою згодою Позичальника наданих останнім платіжних документів (для кредитів, що надаються в іноземній валюті). Згідно п.3.3 Кредитного договору моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч. 1 ст. 55). Згідно ч. 1 ст. 76 вищезазначеного Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно п.1.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003р., первинний документ, - це документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення. Згідно п.4 Положення операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Згідно п.4.2 вказаного Положення, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Отже, операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані, підставою для документування таких операцій є первинні документи, які мають бути оформлені належним чином, містити всі необхідні реквізити. Відповідно до п.4 розділу 3 «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 р., видача готівки іноземної валюти фізичним особам здійснюється за заявою на видачу готівки з їх поточних, вкладних та депозитних рахунків, а також при отриманні такими фізичними особами грошових переказів без відкриття рахунку. Основними нормативними актами, які регулюють відносини за договором банківського рахунку є положення Глави 72 Цивільного кодексу України (статті 1066-1076) , Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12 листопада 2003 року N 492 ( далі - Інструкція), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року N 22 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки). Згідно ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Як вбачається з вище наведеного позивач не довів наявності у відповідача заборгованості у вказаному розмірі. На вимогу суду, позивач не надав суду жодного доказу, оригіналу документу, який би свідчив про отримання відповідачем кредиту у розмірі66500 доларів США, та про перерахування цих коштів на рахунок відповідача, не надано суду договору банківського рахунку фізичної особи № 262071004, доказу відкриття в банку рахунку №223381924 який вказаний у копії меморіального валютного ордера №6/74/05945 від 25 жовтня 2007 року. Саме по собі підписання кредитного договору від 25.10.2007 року не підтверджує отримання коштів по кредиту, також суду не подано доказу, який би підтверджував, що відповідач проводив оплату по кредиту, а подана роздруківка розрахунку не відповідає вимогам Закону щодо її оформлення. Судом надавалась представнику позивача можливість надати докази по справі, чого не було зроблено, Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки фактичне виконання Банком кредитного договору не підтверджено жодним доказом, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача ОСОБА_3 заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, не доведено в ході судового розгляду тих обставин, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог,тому у суду немає підстав для задоволення позову. Згідно п.2 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача. Керуючись Законом України «Про банки і банківську діяльність», «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженою Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 р. листом НБУ від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378 «Положенням про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженим Постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003р., «Інструкцією про порядок відкриття, ведення та закриття рахунків в банках України», затвердженій Постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003р.Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст.5 Декрету КІУІУ «Про систему валютного регулювання та валютний контроль, як вказано у п.11 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012р. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, ст. ст. 525, 526, 530, глави 72 Цивільного кодексу України, Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільно-процесуального кодексу України суд, - ВИРІШИВ: В позові ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя: /підпис/ Копія вірна Рішення набрало законної сили «___» ________________ 2018 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1834/17, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області. Суддя: Н. В. Яковець Копію рішення видано «___»____________________2018 року. Секретар: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72934021

какое там "прощальную"... Половина артистов уже в ВС... Так что уход будет долгим, как у Пугачевой

Не понял?... Мне читать Ваше сообщение в контексте или в выделенной части?

Это уже полный маразм.... Дно.

Та чтобы определить риски, я ему вначале темы два вопроса задал! Если бы он дал мне два кратких ответа, - получил бы короткую заметку-руководство (уже оскомину мне набили). И все. А Вы "не посодют", "нет состава"... "А ты не воруй!" (с)

А Вы уже и квалифицировали? Это не Ваше, это господина прокурора конфета. В делах о справках обычно привлекают двух лиц: заемщика и того, кто выдал ему поддельную справку, а это уже группа лиц, и никак не первая часть.

Стаття 190. Шахрайство 1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. (Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.04.2008 р. N 270-VI) Мы забалтываем тему (и не только эту, тенденция однако). Человек не понимает, чем чревата ситуация, поэтому боится неизвестности. Анализировать нюансы возможного развития событий в несуществующих еще возможных и очень вероятных гражданских судебных процессах - пустое, автор темы спросил "за цугундер" при таких "раскладах". При определенных обстоятельствах очень таки даже может быть. Надо обратить внимание на указанные нюансы и "сделать себе мнение", основанное на умозаключении, а не на вере. А про исполнителей... А чем еще опасен судебный процесс с банком ? После него в угол не ставят и не лупят (сильно), обычно исполнитель приходит... Не?... Ну, а если выиграет дело -... добро пожаловать в клуб! Ну а вдруг!

Ошибаетесь По месту Вашего жительства исполнитель опишет все, что увидит, а Вы потом идите в суд, подавайте заявление об исключении маминого любимого цветка и папиного любимого дивана из акта описи и ареста, при это сильно заморочившись насчет доказывания того, что цветок и диван, - не Ваши Чеки на цветок и диван, свидетели приобретения имеются? А там фамилии покупателей указаны?... Вернее, заморочиться придется маме и папе (соответственно), как реальным собственникам всего оного. Да, суммы небольшие, и реальная вероятность того, что исполнитель захочет заморачиваться с исполнительными действиями при таких незначительных суммах, - ничтожно мала, но ведь речь идет об реальной оценке ситуации с юридической точки зрения. Ведь Вы за этим сюда зашли, верно?

Меня умиляет Ваша манера общения... Поясняю. Речь о доходах с места работы. Если справки липовые и следак это установит, и если по кредитам не было проплат, - то пришьют 190-ю аж бегом, с реальным сроком (см. реестр). А если проплаты были, то конечно, бесперспективное дело (в суде), Но следак крови попьет (будет разводить на деньги как минимум). Так что перед советом "игнорить" должно быть... изучение фактических обстоятельств (для профессиональной оценки ситуации). И если все гуд - то... не игнорить! А вовремя обезопасить движимое имущество (в разрезе судебных перспектив). А то и недвижимое (смотря на размер долгов) . А уж только тогда - игнорить от души По крайней мере, я всегда так делаю. Жертв не было еще. Совсем.

Я Вас сильно расстрою, коллега Болт... Сажают. Найдя факт, мотив и умысел ст.190 УК. Я был свидетелем того, как председателя маленькой агрофирмы закрыли за выдачу справки колхознице, сидел год в СИЗО... Там и умер... Поэтому вышеизложенные вопросы остаются актуальными.

5 кредитов в банках в 18 лет - джигит! Справки с места работы при получении кредитов требовали? Проплаты по кредитам (хоть минимальные), - были?

Правильно отклонили, - третье лицо не может заявлять о пропуске давности по процессуальному закону. Что делать не скажу, надо изучать обстоятельства и материалы дела.

Это два разных вопроса, между собой не связанных: порядок общения с ребенком и исполнение решения суда (такое, скорее всего, имеется). Берите юриста и вперед. Первое - установить порядок общения с ребенком. Через суд, с привлечением службы по делам детей, займет время. Второе - ознакомиться с материалами исполнительного производства, для начала.

Ги....

Может быть и случайно, но риск получить неадекватное решение ВССУ повышается процентов на 40...

Мадам Симоненко, видимо, забыли, как давеча собственноручно рубили мое пилотное решение по ст.230 ГК по тем же основаниям. Только теперь я, оказывается, "был прав". И пересмотреть невозможно. Двуличию мадам нет предела...

Полная засада, короче

Совершенно верно. Срок исковой давности прерывается действиями должника или уполномоченного им лица. Пусть банк покажет доверенность сына маме на представление интересов... Подавайте ходатайство о назначении почерковедческой экспертизы, (установите факт, что прерывание осуществлялось НЕ должником и НЕ уполномоченным им лицом), заявляйте давность и дело в шляпе.

Як варіант, можна послатись на вказане Вами судове рішення про відмову в позові (там преюдиційно встановлено факти) і одразу ставити позовні вимоги по ст.1212 ЦК, як наслідок неукладеного договору. Стосовно предмету повернення потрібно ретельніше розвідати наявність/відсутність товару, оскільки під час судового засідання зясувати дане питання може не бути можливості, а змінювати позовні вимоги згідно ГПК можна протягом доволі обмеженого часу.