mississ

Пресс-конференция Гонтаревой https://www.youtube.com/watch?v=PEaLWaltu50

Гонтарєва: "НБУ - лише модератор. Крапка. НБУ буде вносити зміни в Конституцію". Занавес...

ПРОЕКТ Вноситься Народним депутатом України М.А. Поляковим Проект Закону про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо захисту інтересів споживачів) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53212 Закон УкраЇни Про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” ______________________________________ Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 1. Внести до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 52, ст. 591; 2012 р., № 7, ст. 53, № 12—13, ст. 82) такі зміни: 1) частину першу статті 41 доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту: “4) створення перешкод у виконанні посадовими особами Уповноваженого органу покладених на них обов’язків — у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) ненадання або несвоєчасне надання клієнту передбаченої частинами першою та другою статті 12 цього Закону інформації про умови надання фінансових послуг — у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”; 2) у статті 43: після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту: “4. Ненадання або несвоєчасне надання клієнту передбаченої частинами першою та другою статті 12 цього Закону інформації про умови надання фінансових послуг тягне за собою накладення на посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”. У зв’язку з цим частини четверту — шосту вважати відповідно частинами п’ятою — сьомою; у першому реченні частини шостої і частині сьомій слово “третьою” замінити словом “четвертою”. 2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Голова Верховної Ради України В. ГРОЙСМАН

19.12.2014 внесено в ВР ЗУ №1519 Вже 25.12.2014 Леонід Ємець Включено до плрядку денного мій законопроект яким маємо захистити громадян від свавільного рейдерства через нотаріусів. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України (щодо заборони вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на житло) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести зміни до таких законів України: 1. Статтю 18 Цивільного кодексу України (Голос України, 12.03.2003, № 45) доповнити частиною 2 такого змісту: «2. Нотаріусам заборонено вчиняти виконавчі написи щодо звернення стягнення на житло.». 2. Частину 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (Голос України, 15.07.2003, № 129) після слів «виконавчого напису нотаріуса» доповнити словами «, крім звернення стягнення на житло,». 3. Статтю 88 Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 28.09.1993, № 39, стаття 383) доповнити частиною 3 такого змісту: «Нотаріусам заборонено вчиняти виконавчі написи щодо звернення стягнення на житло.». А потім 28.12.2014 Розглянуто ЗУ №1610 Проект (Тираж 27.12.2014) ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” щодо посилення захисту прав позичальників Верховна Рада України постановляє: I. Внести до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940) такі зміни: 1) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції: “1) не може бути примусово, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", а також не може бути проведене у будь-якому порядку примусове виселення мешканців такого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що”; 2) підпункт 2 пункту 1 після слів “не може бути примусово” доповнити словами “в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса”; 3) доповнити пунктом 7 такого змісту: “7. Дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині уступки (продажу, передання) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи”. II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Доля ЗУ №1519 поки невідома.

14 января 2015 года Окружной административный суд г. Киева будет рассматривать дело №826/20084/14 по иску Александра Дорошенко к Кабинету Министров Украины об отмене постановления №662 (про исполнительные надписи нотариуса на кредитных договорах).

Стенограма вчорашньої всенощної у ВР. http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5747.html Комітету з банківських і фінансових питань - ГАНЬБА!!!

Кінцевий вже проголосований варіант 1610 Проект (Тираж 27.12.2014) ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” щодо посилення захисту прав позичальників Верховна Рада України постановляє: I. Внести до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940) такі зміни: 1) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції: “1) не може бути примусово, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", а також не може бути проведене у будь-якому порядку примусове виселення мешканців такого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що”; 2) підпункт 2 пункту 1 після слів “не може бути примусово” доповнити словами “в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса”; 3) доповнити пунктом 7 такого змісту: “7. Дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині уступки (продажу, передання) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи”. II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Дати дивні в рішеннях.

Эксклюзивное интервью Александра Писарука для Delo.UA, в котором он объясняет, почему НБУ решил подписывать меморандум о пересчете кредитов, какое обещание не сдержал Парламент и к чему могут привести финрынок все эти решения вместе взятые Фото dengi.ua Александр Владимирович, почему НБУ решил пойти на меморандум, особенно с учетом принимаемого в Парламенте закона о моратории на отчуждение залогового имущества? И главное — почему это исходило от регулятора, а не от банков? Ведь реструктуризация — индивидуальный вопрос каждого банка с каждым заемщиком? Банки действительно начинали этот процесс самостоятельно, еще в 2009 году. И должен сказать, что по нашим оценкам, минимум 60% всех, кто действительно хотел решить проблему с реструктуризацией валютных кредитов в гривню, давно ее решили. Так что среди людей, которые уже полгода пикетируют Нацбанк, реально пострадавших заемщиков, не имеющих возможности решить свои проблемы, не так много. Большинство там людей, которые просто зарабатывают для себя или для кого-то политические дивиденды — именно потому активность протестующих сильно снизилась в период предвыборной кампании — депутатам было некогда. Но мы признаем, что действительно пострадавшие от изменений курса заемщики есть — и среди митингующих под НБУ, и в целом, поэтому мы решили взять процесс в свои руки. По идее, этим должны были бы заняться банковские ассоциации, но они не смогли организовать работу в этом направлении. А у банков консолидированной позиции не было: кто-то реструктуризировал, кому-то это было не очень интересно, и они просто продавали портфели коллекторам. В итоге кто-то должен был довести историю с валютными заемщиками до логического завершения. И НБУ взял эту миссию на себя. По сути мы стали фасилитатором, сведя за одним столом представителей заемщиков и банки и предложив им выработать совместное приемлемое решение. Знаете, это же в итоге 4% от активов банков — пора было кому-то это решить и покончить с этой историей. Тогда почему с этой историей решил параллельно покончить и Парламент? Ведь меморандум и мораторий понятия, по сути, взаимоисключающие, при моратории меморандум теряет смысл? Не поверите, но мы тоже задаем себе этот вопрос. Когда мы обсуждали меморандум с депутатами — до подписания, разумеется, то было условие: меморандум не должен принимать форму закона — это условие МВФ, он бы его иначе не поддержал. При этом Рада не принимает закон о моратории, потому что в случае принятия он критично снижает мотивацию заемщиков платить долги. И вот, договорившись обо всем этом, мы в четверг с удивлением наблюдали, как голосуют в первом чтении закон о моратории, и обсуждается в комитете еще и закон о пересчете долларовых кредитов в гривню! Уже не говоря о том, что Рада прошлого созыва в первом чтении проголосовала профессионально подготовленный закон Руслана Князевича (Закон "О реструктуризации кредитных обязательств из иностранной валюты в гривню" (№ 4185а-2) — прим. ред.), который устраивал большинство всех, вводил правильный ценз, правильные суммы, которыми мог ограничиваться долг… Кстати, о суммах. Меморандум позволяет реструктуризацию валютных кредитов, остаток по телу которых не превышает 2,5 млн грн по официальному курсу НБУ на 1 января 2014 года. То есть 7,99 грн/доллар. То есть остаток — 313 тысяч долларов! И это после 6 лет выплат. Вам не кажется, что имущественный ценз "нуждающихся" получается несколько странным? Это слишком большой лимит, я совершенно согласен с этим. И это неправильный имущественный ценз. При этом банки лимит в 2,5 млн грн устаривает. В проекте Руслана Князевича предлагались куда более четкие и адекватные с нашей точки зрения параметры. Например, там четко указывалось, что реструктуризации подлежит только тот кредит, который был получен на приобретение жилой недвижимости или имущественных прав на жилую недвижимость для собственного проживания; что это жилье должно являться единственным жильем физического лица и/или его семьи, и должно быть обеспечено этой недвижимостью или этими имущественными правами; что общая сумма неуплаченных обязательств по кредиту не должна превышать 1 млн грн по официальному курсу гривни к иностранным валютам по состоянию на 1 января 2014 года. Предусматривалось также отсутствие просроченной задолженности по кредиту по состоянию на эту дату или ее погашение до момента реструктуризации. То есть тот законопроект более четко описывал критерии селекции, заемщика, который действительно хочет платить, но в силу обстоятельств — не может. Совместно выработанный банкирами и заемщиками Меморандум получился менее конкретным. Именно поэтому этот документ носит рекомендательный характер. То есть банки не обязаны выполнять меморандум? Банки должны будут выполнять меморандум при соблюдении ряда условий. Во-первых, должен быть отменен мораторий. Во-вторых — должны быть приняты соответствующие изменения в налоговый кодекс, чтобы на банки не создавалась дополнительная налоговая нагрузка из-за образования курсовой разницы. Это, кстати, напрямую прописано в пункте 11 меморандума. В-третьих, банки должны реструктурировать кредит только тем заемщикам, которые возобновили выплаты. Когда, по Вашим оценкам, могут быть приняты изменения в налоговый кодекс? Думаю, в ближайшее время. Вместе со всем пакетом изменений. Но хочу подчеркнуть — только налоговых изменений, чтобы меморандум вступил в силу, недостаточно. Должен быть отменен мораторий — это требование МВФ, иначе они категорически не согласны. Какие проблемы могут возникнуть в связи с переводом валютных кредитов в гривневые? Возникнет давление на валютную позицию банков. Что, в свою очередь, создаст давление на курс доллара. Мы сейчас решаем, как нивелировать этот эффект. Будем амортизировать валютную позицию. Банкам может понадобиться рефинансирование ввиду пересчетов? Нет, об этом речь не идет. Почему, на Ваш взгляд, сложилась такая ситуация с валютными кредитами? Ведь выдачу кредитов в валюте запретили почти 6 лет назад, а у людей все еще висят огромные долги. Что это — низкая платежная дисциплина? К сожалению, это целый комплекс причин. Должен признать, Нацбанк тоже частично виноват в сложившейся ситуации. Нужно было запретить валютное кредитование раньше. Хотя мы и так сделали это впереди многих других стран. И банки виноваты, так как вели очень агрессивную кредитную политику, а получить кредит было очень легко -– ведь валютное фондирование было дешевым! Но и платежная дисциплина — и я бы даже сказал, платежная мораль — у наших заемщиков на очень низком уровне. Ведь у нас какая поговорка одна из самых популярных? "Долги отдают только трусы!" Ну вот и имеем такую ситуацию, когда большую часть заемщиков заставить отдавать кредит может только перспектива потери имущества. Именно поэтому мораторий на изъятие нужно отменять. Иначе про какую-либо платежную дисциплину можно вообще забыть. В Европе, если вы не выплатили кредит, и попали в списки неблагонадежных заемщиков, у вас нет шанса даже мобильный телефон в кредит впредь купить. Необходимо разрабатывать механизмы, которые бы позволили эффективно работать с бюро кредитных историй, и соответственно — повысили бы ответственность заемщиков. К сожалению, сейчас существующие бюро не дают всей картинки. Мы не будем создавать собственное бюро, иначе нас обвинят еще и в том, что мы хотим монополизировать рынок информации о заемщиках, но, скажем так, будем всячески способствовать обмену на рынке информацией о заемщиках. Должен появится единый и доступный для всех "черный список" заемщиков. Самим банкам также следует усовершенствовать скорринговые модели (модели оценки рисков — прим. ред.). Многие из них построены на европейских примерах, где платежная мораль населения совершенно другая. Нам, к сожалению, до европейских показателей еще далеко, потому и подходы к оценке кредитных рисков должны быть куда более жесткими. Как вы смотрите на перспективу внедрения в Украине закона о банкротстве физических лиц? Уверен, в будущем мы придем к подобной модели, потому что весь мировой опыт свидетельствует о том, что она эффективна. Пока же нам срочно нужно принять закон о защите прав кредиторов. Мы больше 6 лет говорим о нем. Пора это сделать. И, надеюсь, это вопрос уже ближайшего будущего. Иначе о развитии банковской системы в Украине придется надолго забыть. Источник: http://delo.ua/finance/ili-memorandum-ili-moratorij-parallelno-eti-reshenija-suschestvo-287099/?supdated_new=1419794228 © delo.ua

Пожалуй, сегодня вопрос «Есть ли жизнь без ипотеки?» по актуальности звучания и остроте контекста даст фору глобальному «Есть ли жизнь на Марсе?». Мировой финансово-экономический кризис всему миру преподнес урок, на наглядных примерах показав и то, как тяжело жить с ипотечным кредитом, и то, как тяжело без него. Лучший способ усвоения – работа над ошибками. С помощью ведущих российских и мировых консалтингово-брокерских агентств представляем обзор того, что сейчас происходит в сфере ипотеки в разных странах мира и где больше ждут российского заемщика Зарожденный в США от перепотребления и превосходной степени закредитованности населения, ипотечный кризис смелым шагом ступил во все страны, застав жилищное кредитование в них на разных этапах развития. Досталось всем. Повсеместно устремились вниз кривые показателей выдаваемых ипотечных кредитов, повысился уровень просрочек по ипотеке и дефолтов. Однако, оценив степень важности института ипотеки в современном обществе, правительства разных стран взялись за подъем рынка ипотеки, что, в зависимости от избранных стратегий и особенностей конъюнктуры местных рынков и поведения коммерческих игроков на них, дало разные результаты. Как бы то ни было, сегодня до 80% недвижимости во всем мире покупается на заемные средства под залог покупаемой недвижимости, приводит цифру Алексей Пешков, начальник отдела зарубежной недвижимости Столичного Агентства Недвижимости (СТАН). По оценке эксперта, наиболее активное участие государства в восстановлении и развитии ипотеки, стимулировании платежеспособного спроса отмечается в тех странах, где хорошо развит строительный комплекс, который получил «удар» во время экономического кризиса 2008-2010 годов: в США, Испании, Болгарии. «США и Испания всегда были и остаются образцом продвижения ипотечной технологии на рынке недвижимости», - говорит эксперт. К странам с щедро даримой государственной ипотекой СТАН относит и Россию, с чем соглашаются и эксперты других агентств, поддерживающих это направление. Однако, как видно на практике, не все меры идут во благо… Что есть – то есть: ставки, спрос, цены Процентная ставка по ипотеке зависит прежде всего от ставки рефинансирования в той или иной стране. Это заложено в самой сути ипотечного кредита: банк берет кредит у центрального банка под его процентную ставку и выдает кредит своим клиентам под тот же процент плюс интерес банка. При ипотеке залогом является покупаемая недвижимость. Интерес банка – это прибыль, которую банк хочет получить, она зависит от годового интереса умноженного на количество лет, на которые выдается кредит. То есть удешевление или удорожание ипотечного кредита - это результат монетарной политики того или иного государства, отмечает Алексей Пешков. Бывают периоды, когда в одном и том же государстве ставка рефинансирования растет, и есть периоды, когда она падает. Во время кризиса 2008-2010 годов ставки рефинансирования упали очень низко. Учитывая, что средний интерес банков по ипотеке составляет 1,5-2%, общая картина стартовых ставок ипотечных кредитов в разных странах мира выглядит следующим образом (см. таб. 1). Пик роста ипотечных ставок в США пришелся на конец 2008 года. Главная причина роста – их привязка к плавающим показателям, зависящим от средней цены кредитов на финансовых рынках, отмечает Максим Ельцов, генеральный директор «Первого ипотечного агентства». После ряда принятых мер ставка снизилась с 6 до 4% годовых. Европейский ипотечный рынок пострадал меньше – сказались действия Европейского ЦБ по вливанию дешевых денег в банковскую систему. Европе значительно помогло то, что там основная доля кредитов предоставлялась по фиксированным ставкам, а рынок недвижимости был меньше перегрет. В силу названных причин европейский рынок ипотеки и недвижимости восстанавливается быстрее. Растут цены на недвижимость и объемы кредитования в Англии и Германии. По оценке эксперта «Первого ипотечного агентства», портит картину ситуация на крайне переоцененном рынке Испании, плохие показатели у Греции, Португалии. А вот Финляндия в плане объемов сделок и кредитования практически не пострадала. Рынок США только начинает стабилизироваться и высоких показателей пока не достиг. Только в начале года начал снижаться объем просрочки по кредитам и стали стабильно расти заказы на строительство новых домов. Поскольку рынок недвижимости и ипотеки очень влияет на рост ВВП и развитие экономики, стимулированием ипотеки занимаются все государства. Именно поэтому на работу ипотечных программ банки в Европе получают от государства деньги по рекордно низким ставкам, говорит Максим Ельцов. То же происходит и в США. Кроме того, в США были реализованы программы по замораживанию ставок и реструктуризации задолженности. В целом, отмечают эксперты, в силу глобализации мировой экономики уровень ставок по разным странам довольно ровный. Исключением является Россия, где наблюдается более высокий уровень стартовых ипотечных ставок и, напротив, очень низкий уровень проникновения ипотеки, - пока в кредит приобретается не более 15% жилья. В европейских странах этот показатель в 2-4 раза выше. Выше он даже в менее развитых странах Прибалтики. Однако, как считает Максим Ельцов, благодаря кризису у нас появилась возможность восстанавливать рынок, избежав сильного падения цен. Впрочем, специалисты сходятся во мнении, что сегодня нельзя выделить страну с «позитивным» соотношением стоимости ипотеки, платежеспособного спроса и стоимости жилья. Так, в Испании, где на восстановление ипотеки брошены силы правительства, из-за отсутствия спроса банки почти бесплатно кредитуют покупателей домов, владельцы которых не могут выплачивать ипотеку, приводит пример специалист «Первого ипотечного агентства». По его словам, скидки по таким объектам могут составлять 20% от рыночной стоимости. В Англии же цены снизились мало, но спрос на жилье стабилен и ставки ниже, чем до кризиса. Ипотека «на экспорт» Ипотека для граждан страны и ипотека для «внешнего пользования», как правило, значительно различаются по разным ипотечным параметрам. Впрочем, граждане, желающие стать через ипотеку владельцами недвижимости в чужой стране, могут реализовать свои мечты во многих странах, но не во всех. По отношению к своим гражданам местные банки более лояльны, требования к иностранцам ужесточены. Главная проблема состоит в том, что иностранцам надо доказывать свою состоятельность и платежеспособность, что удается не всем. Как отмечает Алексей Пешков, ипотечные кредиты дозированно выдают банки США, Испании, Португалии, Кипра, Англии. Итальянские и французские банки и до кризиса мало выдавали кредитов иностранцам, а в настоящее время совсем не дают. Российские банки покупку зарубежной недвижимости практически не кредитуют. Исключением становятся банки с иностранным капиталом: скандинавский Нордеа Банк, российско-греческий банк «Кедр». Уникальность ситуации состоит в том, что ипотеку на покупку греческой недвижимости, недвижимости в странах Скандинавии можно получить прямо в российском филиале. Международное агентство недвижимости Gordon Rock совместно с Международным ипотечным брокером Lowell Finance провели аналитический обзор зарубежных ипотечных программ для россиян в 2010 году, результат свели в таблицу «Условия, тенденции и прогнозы». В обзор попала информация по 15 странам, наиболее популярным у российских покупателей недвижимости (см. таб. 2). Исследование позволило сделать выводы: ставки по ипотечным кредитам за рубежом находятся на исторических минимумах, а условия получения кредита для россиян во многих странах достаточно благоприятны. У российских покупателей зарубежной недвижимости растут инвестиционная грамотность и стремление к минимизации рисков при покупке недвижимости за рубежом. Как следствие, более 50% сделок с зарубежной недвижимостью совершается россиянами с использованием ипотеки. Поскольку на 2010 год объем российского рынка зарубежной недвижимости прогнозируется на уровне более 12 млрд долларов, это означает, что более 6 млрд долларов на покупку зарубежной недвижимости россиянами будет взято в местных банках, заключает Станислав Зингель, президент Международного агентства недвижимости Gordon Rock. Представляем краткую характеристику ипотечных рынков стран, наиболее интересных для россиян, составленную специалистами компании Gordon Rock. Болгария Рынок ипотечного кредитования в Болгарии после практически 5-летнего динамичного роста серьезно пострадал во время глобального финансового кризиса и определенной коррекции на рынке недвижимости в 2009 году. Большинство банков Болгарии были вынуждены отказаться от ипотечных программ для нерезидентов - из-за сложностей с оценкой рисков относительно объекта залога, а также в связи с ростом неплатежей по кредитам. Небольшая группа банков, которая не остановила ипотечное кредитование, позволяла получить кредит в Болгарии на проекты, которые эти банки самостоятельно финансировали. Но список подобных предложений является очень ограниченным. Реагируя на сложности у кредитных организаций, альтернативные решения для российских покупателей предлагают застройщики, стремясь удовлетворить спрос на ипотечный кредит возможностью рассрочки платежей. Вместе с тем весной 2010 года появились предпосылки для возобновления кредитования во 2-й половине 2010 года для иностранных покупателей недвижимости в Болгарии, что положительно повлияет на рост числа сделок в Болгарии в конце 2010-го – начале 2011 года. Германия Немецкие банки на текущий момент предлагают благоприятные возможности кредитования для российских покупателей недвижимости в Германии как для собственного проживания, так и с точки зрения инвестиций в недвижимость. Ипотека для россиян в Германии характеризуется низкими ставками (например, ставка по фиксированному кредиту на 15 лет начинается от 4,15% годовых) и оперативным рассмотрением кредитного досье. Как следствие, в Германии созданы прекрасные условия для кредитования покупателей и инвесторов из России при возможности подтверждения дохода, а дополнительным преимуществом при одобрении кредита может быть наличие дохода на территории Германии. Это также относится и к инвестиционным объектам – например, к доходным домам и buy-to-let коммерческой недвижимости. Кипр Кипр остается одним из самых привлекательных европейских рынков кредитования благодаря гибким условиям и простоте получения ипотечного кредита, в том числе для инвесторов из России и стран СНГ. Проекты крупных застройщиков Кипра банки охотно кредитуют в сумме до 70-80% от оценочной стоимости недвижимости, при этом предлагая специальные условия кредитования в различных валютах, в том числе в швейцарских франках и долларах США, со ставками от 3,5% годовых. Для объектов вторичного рынка можно говорить о размере кредитования до 60% от оценочной стоимости и под более высокий процент. Доступность для россиян ипотеки на Кипре, тесное взаимодействие кипрских застройщиков с местными банками, невысокие процентные ставки – все это в немалой степени способствовало значительному росту в 2010 году количества сделок россиян по покупке недвижимости на Кипре. Чехия Ипотека в Чехии для россиян связана с определенными ограничениями правового и экономического характера. Ипотечное кредитование компаний и юридических лиц было достаточно распространено, но в связи с изменением законодательства в 2009 году в отношении регистрации сделок на иностранных покупателей - физических лиц банки столкнулись со сложностями кредитования данной категории граждан. В то же время в связи с международными изменениями на финансовых рынках банки усилили требования к объектам залога и заемщикам, а также ввели ряд ограничений для иностранных покупателей в части подтверждения дохода, представляемых документов и размеров собственного взноса. Тем не менее получить ипотечный кредит в Чехии вполне возможно, особенно если речь идет о переезде в Чехию на постоянное место жительства или в случае наличия источников дохода на территории страны. США Ипотечный рынок в США в 2008-2009 годах пострадал больше, чем какой-либо другой рынок в мире. Многие банки, предлагавшие ипотечные кредиты в США, были вынуждены отказаться от ипотечных программ для иностранцев, другие существенно сократили лимиты по размеру предоставляемого финансирования. Если в 2008 году кредит можно было получить на 60-80% от оценочной стоимости недвижимости, то в 2010-м эта сумма составляет не более 50-60% с существенными ограничениями. Ставки по ипотечным кредитам сейчас находятся на уровне 3,5-4,75% годовых, но важно отметить, что такие условия могут быть доступны только для заемщиков, легально проживающих на территории США более двух лет, имеющих сформированную положительную кредитную историю и источник дохода на территории США. Что же касается иностранных покупателей недвижимости в США, и в частности из России и стран СНГ, то на подобных условиях кредитование получить невозможно. В связи со сложностью оценки платежеспособности в отношении иностранных клиентов банки предлагают программы кредитования с минимальным подтверждением доходов, компенсируя риски более высокими процентными ставками, которые в зависимости от срока кредитования находятся на уровне 6,0-7,5% годовых. Стоит также отметить, что существуют строгие ограничения на объекты залога, поэтому на текущий момент эти ограничения не позволяют в полной мере использовать возможности международного кредитования во Флориде, Калифорнии, Неваде. В отношении объектов недвижимости в штате Нью-Йорк ситуация с кредитованием выглядит более привлекательной. Вместе с этим прослеживается тенденция к возвращению программ кредитования без подтверждения дохода и для иностранных покупателей недвижимости, что дает основания прогнозировать улучшение условий кредитования в IV квартале 2010 года – I квартале 2011 года. Италия Рынок недвижимости Италии традиционно пользуется высоким спросом среди российских покупателей зарубежной недвижимости, а ипотека популярна и востребованна, однако на текущий момент имеются определенные сложности в отношении получения кредита. Эти сложности в большей степени относятся к высоким требованиям по оценке платеже­способности и подтверждению доходов заемщика, а также к объекту залога и его расположению. Греция Ситуация в Греции характеризируется коррекцией цен на недвижимость практически во всех регионах страны, что создает благоприятные условия для приобретения недвижимости для отдыха и в инвестиционных целях. На текущий момент существуют ограничения на получение ипотечного кредита в Греции для иностранных покупателей недвижимости. Практически все банки Греции для уменьшения своих рисков увеличивают процентные ставки по кредитам и сокращают размеры выдаваемых кредитов, предоставляя финансирование до 60% от оценочной стоимости недвижимости. Ипотечный кредит с плавающей процентной ставкой может быть получен под 4,65% годовых, а кредит с фиксированной процентной ставкой сроком на 15 лет предлагается от 5,52% годовых. В то же время максимальная ставка по фиксированному кредиту в греческом банке на май 2010 года составляла 8% годовых. В ряде случаев целесообразно рассмотреть альтернативные возможности рассрочки платежей от застройщиков, хотя получить кредит в Греции вполне возможно. Израиль Одной из причин роста спроса на недвижимость в Израиле является доступность ипотечных кредитов как для местных жителей, так и для россиян, а также их рекордно низкая ставка - от 1,5% по ипотеке с плавающей процентной ставкой. Благодаря низким ипотечным ставкам спрос на ипотечные кредиты в 2009 году вырос на 20%. Средняя сумма ипотечного кредита у россиян составляет $160000. Таблица ставок ипотечных кредитов в разных странах мира* Страна Ставка рефинансирования, % Расчетная ставка ипотечного кредита, % Япония 0,1 1,6 – 2,1 США 0,25 1,75 – 2,25 Великобритания 0,5 2,0 – 2,5 Европа (Шенген-евро) 1,25 2,75 – 3,25 Австралия 4,5 6,0 – 6,5 Россия 7,75 9,25 – 9,75 *Таблица составлена Столичным Агентством Недвижимости (СТАН) на 1 июня 2010 года Сводная информация об условиях ипотечного кредитования для россиян в 2010 году в странах, наиболее популярных у российских покупателей недвижимости* Страна Размер кредита Срок кредитования Фикс. Ставка мин. Фикс. Ставка макс. Болгария Ипотека для россиян практически недоступна Черногория Ипотека для россиян практически недоступна Германия До 60% До 20 лет 3,85% 4,75% Кипр До 80% До 40 лет 3,50% 7,50% Чехия До 50% До 30 лет 4,25% 5,15% Турция До 70% До 20 лет 6,50% 9,70% Испания До 70% До 30 лет 4,15% 5,30% США До 60% До 30 лет 6,00% 7,50% Италия До 60% До 30 лет 4,90% 5,40% Франция До 80% До 30 лет 3,15% 5,10% Египет Ипотека для россиян практически недоступна Финляндия До 50% До 20 лет 3,10% 3,80% Греция До 60% До 30 лет 4,50% 8,00% Израиль До 60% До 30 лет 3,50% 4,50% Португалия До 80% До 30 лет 2,75% 6,15% * Таблица составлена агентством Gordon Rock Компетентное мнение Станислав Зингель, президент Международного агентства недвижимости Gordon Rock: - Мы отчетливо видим рост интереса россиян и количества сделок с недвижимостью в тех странах, банки которых в условиях мирового финансового кризиса сохранили для россиян привлекательные ставки и доступность ипотеки, – это Франция, Кипр, Германия, Турция. Наличие ипотечных программ в условиях кризиса свидетельствует об устойчивости банковской системы и экономики этих стран и, как следствие, о стабильности рынка недвижимости. Нельзя не отметить, что россияне все больше походят на англичан, французов и скандинавов – «законодателей мод» в области инвестиций в недвижимость, которые уже давно большинство сделок по покупке зарубежной недвижимости совершают с использованием ипотеки. Даже в тех случаях, когда у них в наличии достаточно собственных средств на покупку объекта недвижимости. Ведь покупка недвижимости по ипотеке – это не только экономическая выгода в условиях низких ставок по кредитам, но и минимизация рисков покупателя, поскольку ипотечный банк выдаст кредит только после проверки застройщика и объекта недвижимости. Яна Харченко NRN.RU

Законопроект №1610, принятый 28 декабря в целом Верховной Радой, лишает финансистов лазейки на выселение должников по валютным кредитам. Она осталась у них после утверждения, четыре месяца назад, моратория на судебные решения о взыскании заложенного по валютной ипотеке жилья. http://business.vesti-ukr.com/83363-notariusy-ne-smogut-vyselit-zaemwika-iz-edinstvennogo-zhilja

Національний банк України 58 мин. · Основною ідеєю Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті є зниження фінансового навантаження на позичальників. Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) уже підписаний Громадською радою при Національному банку України (далі – Громадська рада) та банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. Голова Національного банку України Валерія Гонтарева підпише документ після його остаточного підписання всіма зацікавленими учасниками. Про це повідомив представник Національного банку України Андрій Дубас під час брифінгу, що відбувся сьогодні. Він нагадав, що Національний банк України координував весь процес та створив майданчик для ефективного вирішення проблем валютних позичальників. За його словами, основною ідеєю Меморандуму є зниження фінансового навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні. “Меморандум є наслідком тривалого процесу узгодження всіх можливих механізмів вирішення цього болючого питання між громадськістю та банками, у результаті якого було прийнято компромісне рішення, – наголосив Андрій Дубас. – Керівники банків виступають за необхідність реструктуризації на умовах солідарної відповідальності бізнесу, суспільства та держави. У свою чергу, Національний банк усебічно підтримує спільне компромісне рішення, яке дасть змогу зменшити напругу в суспільстві”. Переведення суми заборгованості в гривню відбуватиметься за курсом на день реструктуризації, а сума різниці реструктуризованого кредиту між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014, підлягатиме прощенню пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом. Під дію Меморандуму підпадають споживчі кредити в іноземній валюті, що забезпечені іпотекою (квартири, будинки, земельні ділянки під житлову забудову та майнові права на житлову нерухомість ), залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014. Підписання Меморандуму відкриває шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Він вступає в дію з моменту набрання чинності законом про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. За словами Андрія Дубаса, законопроект про відповідні зміни також має містити норму про відміну дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. “Як компенсаційний механізм, що запропонований банкам, було обрано сформовані під ці кредити страхові резерви банків”, – пояснив Андрій Дубас. Регулятор зі свого боку створить Спеціальну комісію з дотримання положень Меморандуму, а також затвердить детальний механізм проведення реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті згідно з цим Меморандумом відповідною постановою Правління Національного банку України. “Громадська ради закликає всі зацікавлені сторони долучитися до підписання Меморандуму, який, на її думку, є виваженим рішенням та враховує пропозиції як банкірів, так і громадськості”, – сказав Андрій Дубас. Нагадаємо, що Громадська рада була створена 16 червня 2014 року з метою забезпечення захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг. До складу Громадської ради ввійшли представники громадських організацій, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банківських асоціацій та об’єднань. Громадська рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою налагодження ефективної взаємодії Національного банку України з громадськістю для забезпечення стабільності банківської системи, захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг та надання Громадською радою пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері.

Леонід Ємець Включено до порядку денного законопроект яким маємо захистити громадян від свавільного рейдерства через нотаріусів. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України (щодо заборони вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на житло) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести зміни до таких законів України: 1. Статтю 18 Цивільного кодексу України (Голос України, 12.03.2003, № 45) доповнити частиною 2 такого змісту: «2. Нотаріусам заборонено вчиняти виконавчі написи щодо звернення стягнення на житло.». 2. Частину 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (Голос України, 15.07.2003, № 129) після слів «виконавчого напису нотаріуса» доповнити словами «, крім звернення стягнення на житло,». 3. Статтю 88 Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 28.09.1993, № 39, стаття 383) доповнити частиною 3 такого змісту: «Нотаріусам заборонено вчиняти виконавчі написи щодо звернення стягнення на житло.».

Валерия Гонтарева Уважаемые заемщики и депозитчики! Мы понимаем, что предали интересы Украины, мы понимаем, что подставили всех Вас! Поэтому мы решили исправить эту ситуацию, и готовы отвечать на все Ваши вопросы! Звоните мы вас выслушаем, и постараемся помочь. Телефоны: +38(050)3322720 Гонтарева Валерия Алексеевна +38(067)4049049 Шульга Алла Анатольевна +38(096)7811111 Рыбалка Сергей

Банкиры и заемщики вчера попытались выработать единый механизм конвертации валютных кредитов в гривну. Все обсуждаемые проекты реструктуризации выгоднее нынешних коммерческих предложений банков, но заемщики не идут на компромисс, требуя курс конвертации кредитов на момент их получения в 2007-2008 годах. http://finmaidan.com/ru/analytics/peregovornyy-tupik.html

№1610 вноситься народними депутатами України Рибалкою С.В. (№ 206) Довбенком М.В. (№ 288) Кубівим С.І. (№ 123) Жолобецьким О.О. (№ 327) Поляковим М.А. (№ 39) Дзензерським Д.В. (№ 24) Романюком В.М. (№ 298) ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” щодо посилення захисту прав позичальників Верховна Рада України постановляє: 1. Внести до частини першої Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 28, ст.940) такі зміни: 1) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції: “1) не може бути примусово або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", а також не може бути проведене у будь-якому порядку примусове виселення мешканців такого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що”; 2) пункт 2 після слів “не може бути примусово” доповнити словами “або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу”. 2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 3. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Голова Верховної Ради України В.Б. Гройсман http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53112

Про який проект мова?

ЗУ торкається лише клієнтів банку і в ньому прописано правило першої руки. А що робити тим, кого вже переуступили на небанківські компанії?

Шановне товариство! Сьогодні профільний комітет буде знову засідати. Будуть представники з нашої сторони. Потрібно врахувати ще й категорію уже переуступлених кредитних зобов"язань. Допоможіть з обгрунтуванням! ДУЖЕ потрібно! І терміново!

Альтернативний проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті №1558-1 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53099 Проект вноситься народними депутатами України Д.В. Дзензерським Є.С. Дейдеєм І.В. Бриченком В.В. Лунченком С.О. Фаєрмарком ЗАКОН УКРАЇНИ Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб-резидентів України, що мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпечені іпотекою (надалі – кредитні договори), які укладені з фінансовими установами та банками, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України. Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: Кредитор – банк або інша фінансова установа, яка діє на території України та надала грошові кошти в іноземній валюті фізичним особам-резидентам України за кредитними договорами, та інші особи, яким відступлені права вимоги за такими кредитними договорами; Позичальник – фізична особа–резидент України, який має невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед Кредитором за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпеченими іпотекою; споживчий кредит – кошти в іноземній валюті, що надані кредитором позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб. Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у інших законах та нормативно-правових актах. Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за споживчим кредитом Кредитори за письмовою заявою Позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набуття чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом. Кредиторам забороняється встановлювати для Позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами. Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами Кредиторам забороняється вимагати від Позичальників без їх згоди будь-які інші документи, окрім письмової заяви, З моменту набуття чинності цим Законом Кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання Позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті. Кредитор, який має намір відступити право вимоги, зобов'язаний письмово повідомити Позичальника та його поручителя/поручителів про намір відступити право вимоги, вказавши ціну і інші умови, на яких він їх відступає та рахунок, на який мають бути зараховані кошти. Якщо Позичальник та його поручителі відмовилися від переважного права на набуття або виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги та не здійснили зарахування коштів на вказаний Кредитором рахунок протягом 60 календарних днів від дня отримання ним повідомлення, Кредитор має право відступити право вимоги іншій особі. Умови та ціна договору про відступлення права вимоги новому кредитору не можуть відрізнятись від тих, що були запропоновані Позичальнику та поручителю/поручителям. Позичальник та його поручитель/поручителі вважаються повідомленими з моменту отримання цінного листа Кредитора з описом вкладення та з повідомленням про вручення. Якщо бажання придбати право вимоги виявили кілька осіб, то перевагу має Позичальник. Якщо Позичальник відмовився від придбання права вимоги, а бажання придбати право вимоги виявили кілька поручителів, то Кредитор має право вибору набувача з цих Поручителів. У разі відступлення права вимоги з порушенням переважного права Позичальника та його поручителя/поручителів на виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги, останні можуть пред'явити до суду позов про переведення на них прав та обов'язків нового Кредитора. Одночасно Позичальник або поручитель зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити набувач. У разі відступлення кредиторами права вимоги за споживчим кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим Законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, Позичальник виконує зобов’язання перед новим Кредитором тільки за ціною відступлення права вимоги. Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами. Реструктуризація існуючих зобов'язань Позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених процентів (надалі – залишок заборгованості за споживчим кредитом) здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитам у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору. Реструктуризація оформлюється договором, який передбачає: 1) суму зобов’язання в національній валюті України; 2) процентну ставку за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати проценту ставку, встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання за якими реструктуризуються; 3) графік платежів за кредитом, в якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії кредитного договору. Кредитор зобов’язаний на підставі заяви Позичальника встановити класичну схему погашення зобов’язань за реструктуризованою заборгованістю за кредитом. За заявою Позичальника кредитор зобов’язаний здійснити перерахування платежів, сплачених за споживчим кредитом на дату реструктуризації з ануїтетної схеми в класичну схему погашення. Даним Законом також забороняється збільшення процентної ставки та встановлення плаваючої процентної ставки та будь-яких додаткових платежів. В разі, якщо за умовами реструктуризації сума щомісячного платежу перевищує рівень кредитоспроможності позичальника, кредитор зобов’язаний з метою зменшення суми щомісячного платежу знизити рівень процентної ставки. Після даної реструктуризації, сума в гривні, яка є еквівалентом нарахованих але не сплачених процентів, вноситься до графіку платежів по кредиту на останні 36 місяців платежів, та підлягає обов’язковому списанню, при відсутності прострочення платежів за договором після реструктуризації, більше ніж 90 календарних днів підряд, в порядку та на умовах, визначених договором про реструктуризацію. Сума коштів, що були сплачені Позичальником у якості неустойки(штрафів, пені) до дати реструктуризації , підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по кредиту. Нараховані на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають списанню. Різниця між сумою нарахованих процентів за підвищеною процентною ставкою та основною процентною ставкою по кредитному договору на дату реструктуризації підлягає списанню. Після дати реструктуризації заборгованості за кредитом, Кредитору забороняється нарахування неустойки (штрафів, пені) за споживчим кредитом в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України. Нотаріус зобов’язаний посвідчити зміни до іпотечного договору (договору застави рухомого майна) та здійснити інші нотаріальні дії, пов’язані з оформленням таких змін, розмір плати за що не повинен перевищувати 500 (П’ятсот) гривень. Всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, на підставі проведення реструктуризації проводяться безоплатно. Стаття 4. Строки реструктуризації зобов'язань за споживчими кредитами Позичальник має право протягом року з дня набрання чинності цим Законом звернутися до Кредитора з заявою про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом . Реструктуризація зобов’язань за споживчими кредитами здійснюється Кредитором протягом одного місяця з моменту отримання письмової заяви Позичальника про проведення реструктуризації відповідно до цього Закону. У випадку смерті Позичальника, Кредитор зобов’язаний по заяві про прийняття спадщини будь-якої особи, яка звернулась до нотаріуса (нотаріальної контори), провести реструктуризацію у відповідності до цього Закону, не очікуючи закінчення терміну відведеного законодавством для прийняття спадщини. Стаття 5. Мораторій на стягнення майна та строки його дії Протягом двох років з моменту набуття чинності цим Законом встановлюється мораторій (заборона) на звернення стягнення на будь-яке майно Позичальників та/або їх Поручителів, наданих в забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами. В період дії цього мораторію відносно позичальників, поручителів, забороняється: - звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов’язань; - вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки), - накладення арешту або вчинення інших дій по забезпеченню примусового виконання рішення суду щодо звернення стягнення на майно ( в т.ч виселення); - вчинення будь-яких заходів позасудового звернення стягнення на майно; - відкриття або подальше виконання вже відкритого виконавчого провадження. Всі відкриті виконавчі провадження за справами, що підпадають під дію мораторію, який введено в дію цим Законом - закінчуються. Всі виконавчі документи повертаються стягувачам, виконавчий збір при цьому не стягується. Стаття 6. Звернення стягнення кредитором на предмет застави При неможливості виконувати зобов'язання за споживчим кредитом, в тому числі і після реструктуризації згідно цього Закону, Позичальник має право звернутись письмово до Кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки у власність Кредитору. Кредитор зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання такої заяви укласти з Позичальником договір про задоволення вимог в порядку, встановленому Законами України „Про іпотеку” та/або „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за яким передається у власність Кредитора предмет застави/іпотеки. З моменту укладення договору про задоволення вимог та передачі предмета застави/іпотеки у власність Кредитора припиняється зобов’язання, яке забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора. Заява Позичальника про передачу предмета застави/іпотеки Кредитору направляється цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення на адресу Кредитора, вказану в кредитному договорі. З дня набрання чинності цим Законом забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (іпотеки). Кредитор не має права вимагати укладення договорів поруки за реструктуризованим споживчим кредитом. Датою припинення зобов’язання за споживчим кредитом та договором укладеним з іпотекодавцем, буде вважатися дата укладання договору про задоволення вимог Кредитора між Позичальником та Кредитором. Забороняється звертати стягнення на нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя з проживаючими в ньому малолітніми дітьми, або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Даний пункт не звільняє позичальника від зобов’язань за споживчим кредитом в іноземні валюті. Такий позичальник може провести реструктуризацію згідно даного Закону. Стаття 7. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Дія цього Закону поширюється на кредитні договори фізичних осіб громадян України, укладені до набрання цим Законом чинності. 3. Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори в іноземній валюті, за якими кредитні кошти надавалися безпосередньо для ведення підприємницької діяльності про що прямо зазначено в кредитному договорі та спори по яким розглядаються виключно в Господарських судах України. 4. Законодавчі та інші нормативно-правові акти,в тому числі рішення судів всіх рівнів, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 5. У випадку, якщо відчуження предмета іпотеки/застави Кредитного договору,тобто, примусове стягнення або добровільна реалізація застави задля виконання зобов’язань перед Кредитором за Кредитним договором відбулася до набрання чинності цього Закону, то залишок заборгованості по такому кредиту вважається погашеним з дати оприлюднення цього Закону та списується кредиторами. 6.Кабінету Міністрів України в місячний термін: - підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону; - розробити механізм компенсації втрат фінансових установ (банків) України, пов’язані із реструктуризацією зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту; - розробити роз’яснення щодо тлумачення змісту Закону для судів всіх інстанцій 7. Національному банку України у тижневий термін з моменту набрання чинності цього Закону забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Голова Верховної Ради В.Б. Гройсман України

Сьогодні під ВР багатотисячний мітинг. Учасники фінмайдану зараз стоять під комітетом, де проходить засідання саме нашій темі. http://kiyany.obozrevatel.com/life/67035-finansovyij-majdan-snova-prishel-k-zdaniyu-radyi-ohrana-parlamenta-usilena-dvizhenie-perekryito.htm

Дійсно не смішно...

Якесь дивне замислувате питання. Справу вдавалося витребовувати. Приносили ВСЮ папку. Зараз витребували протокол списання, але банк не спішить надавати.

В апеляції часом не Шевчук головувала? Бо я таке рішення зустрічала.