mississ

Сьогодні зареєстровано ще 4 законопроекти: №1531 Проект Закону про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками і фінансовими установами щодо соціального захисту незахищених верств населення, учасників АТО, бойових дій та членів їх сімей №1560 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податку з доходів фізичних осіб при реструктуризації боргів позичальників) №1559 Проект Закону про додаткові гарантії захисту прав позичальників №1558 Проект Закону про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc555

Витребувати УСЮ кредитну справу. Там має бути все згідно постанови №279.

19 грудня в більшості обласних центрів пройшли мітинги під НБУ, Завтра 22 грудня починається всеукраїнський мітинг у Києві під ВР. Прохання до форумчан: просіть нардепів проголосувати ЗУ про заборону ВНН на житло.

Как я и обещал сегодня в своём комментарии, публикую наши предложения по реструктуризации кредитов, которые мы подготовили ещё в сентябре 2011 года к первому съезду потребителей финансовых услуг и которые я озвучил на этом съезде. Вариант вот такой листовки рапространялся нами всеми доступными средствами, в том числе на рабочих группах при комитете Верховной Рады. Но поддержки как среди депутатов, так и среди многих общественных лидеров эти наши инициативы не нашли. Потому что как тогда, так и сейчас у них не было и нет желания разрешить проблему заёмщиков. Полтавський обласний осередок ВОО «Наш захист» Тел. (068)9558036, [email protected] Пропозиції Полтавського обласного осередку ВГО « Наш Захист» для вирішення проблем, які виникли у позичальників, відновлення довіри до фінансової системи та відродження економіки України. Тривала вже більше 3-х років фінансова криза та економічна ситуація, яка склалася в Україні, може привести до соціального вибуху и тоді вже не потрібні будуть ні банки, ні влада. І для вирішення цієї проблеми потрібен серйозний державний підхід. З початку кризи комерційні банки отримали від держави фінансову допомогу в розмірі більше 125 млрд. грн. у вигляді рефінансування. Під час кризи український Уряд ніяким чином не захистив пересічних громадян своєї держави (в січні 2012 р. офіційно зафіксований 169-й випадок самогубства із-за неможливості виконувати свої обов’язки перед кредиторами; а скільки зруйновано сімей та людський доль, ніхто і не рахує). Уряд не захистив вітчизняне виробництво, зате надавав всіляку допомогу і підтримку банкам, а точніше, банкірам. Страхові резерви під проблемну заборгованість банками сформовані вже у повному обсязі, а в деяких банках вони в 3-6 разів перевищують суму проблемних боргів. Прибуток банків за січень 2012 року склав більш ніж 652 млн. грн. Вже у 2011 році банкам були надані права фінансовим регулятором и Урядом України, надані пільги ДПАУ для того, щоб взаємовигідно вирішити проблеми кредитних боргів. Згідно ст. 159.4.1 Податкового кодексу, списання безнадійної заборгованості не збільшує банкам їх оподаткований прибуток і не потребує додаткової сплати податків. А тим паче, списати нараховані штрафи або пені для банків взагалі простіше простого, оскільки до складу доходів банки включають такі суми тільки по даті їх фактичного надходження (ст. 137.13 Податкового кодексу). Крім того, НБУ розробив «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резервів», який узгоджений з міністерством фінансів України і затверджений Постановою Правління НБУ № 172 від 01.06.2011 р. Згідно затвердженому Порядку, банки вправі водночас списати за рахунок сформованих ними під проблемну заборгованість страхових резервів, як основний борг, так і нарахований, але не сплачений відсотковий дохід і комісійні. Додатково, ДПАУ в своєму листі від 02.11.2011 р. №5010/7/15-1417 «Про застосування пункту 159.4 статті 159 Податкового кодексу України» пояснює, що банки мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною згідно нормативно-правовим актам Національного банку України, в тому числі і в разі її невідповідності визначеним в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву в дохід платника податку. Але, якщо після списання банком безнадійної заборгованості позичальник відновить погашення свого кредиту, такі суми будуть чистим доходом для банка, за який він повинен буде сплачувати податок на прибуток. Враховуючи вищевикладені факти, а також сталу практику продажу комерційними банками проблемних кредитів колекторським компаніям з великим дисконтом, надати можливість позичальникам скористатися аналогічними преференціями при поверненні коштів кредиторам. Для цього необхідно зупинити судові процеси між комерційними банками, кредитними союзами та позичальниками, призупинити виконання по вже винесеним рішенням судів, вирішити цю проблему мирним шляхом, сівши за стіл переговорів з кожним позичальником окремо, узявши за основу Конституцію України, нижчевикладені пропозиції та вищеперераховані факти. Тому що комерційні банки, як і більшість їх позичальників, являються суб’єктами підприємницької діяльності (усі вони – акціонерні товариства) і, згідно п. 3 ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність», вони розміщують як свої, так і залучені кошти від свого імені та на свій особистий ризик. Тому вони мають можливість знайти компроміс із позичальником. Було б бажання! I. ДЛЯ ЗНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ СЕРЕД ГРОМАДСЬКОСТІ, ЯКА ШТОВХАЄ ГРОМАДЯН НА КРАЙНОЩІ, ТА ЗАПУСКУ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ НЕОБХІДНО ПРИЙНЯТИ СЛІДУЮЧИ ЗАХОДИ: 1. Зупинити судові процеси між комерційними банками, кредитними спілками та позичальниками для пошуку компромісу при поверненні коштів; 2. Зупинити виконання по вже винесеним, але ще не виконаним рішенням судів, для пошуку компромісу між банком та позичальником; 3. Заборонити вилучення заставного майна. Необхідно шукати компроміс для повернення отриманих від банка коштів (хоча б якоїсь їх частини), так як це буде вигідніше для всіх: банкірів, позичальників, економіки України в цілому; 4. Кредити, які оформлені в іноземній валюті, визнати такими, що не відповідають українському законодавству, а саме: 1) статті 3, 19, 41, 99 Конституції України; 2) статті 524, 533 Цивільного кодексу України; 3) статті 189, 198 Господарського кодексу України; 4) статті 6, 7 Закону України «Про Національний банк України»; 5) статті 11 Закону України « Про захист прав споживачів»; 6) пунктам 2.1, 2.4 Постанови Правління НБУ № 168 от 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування і сукупної вартості кредиту», 7) постанові НБУ № 200 от 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України і внесенні змін в деякі нормативно-правові акти НБУ»; 5. Визнати незаконними рішення судів, якими відмовлено в захисті інтересів позичальників за такими кредитами, оскільки такі рішення виносились суддями під тиском «зверху» і на підставі «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин,», затвердженого суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Завдяки вищевказаному Узагальненню судді в Україні тривалий час порушували конституційні права і свободи громадян України, грубо та зухвало нехтували українським законодавством і продовжують це робити. Вказані порушення досягли загрозливих масштабів. Своїми діями судова система сприяє посиленню як економічної кризи, так і росту соціальної напруги в суспільстві. 6. Скасувати нотаріальні написи; 7. Заборонити колекторську діяльність; 8. По заставним кредитам позичальник відповідає тільки заставою; 9. Відмінити договори поруки. II. ДЛЯ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, ЯКІ ВИНИКЛИ У ПОЗИЧАЛЬНИКІВ, ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НЕОБХІДНО: 1. Списати безнадійну заборгованість за кредитними договорами, укладеними до 01.10.2008 р. 2. Звільнити від кредитних зобов’язань бізнес і іпотеку за кредитними договорами, укладеними до 01.10.2008 р. 3. Вжити заходів за іншими договорами, укладеними до 01.10.2008 р.: 3.1. В іноземній валюті: 3.1.1. Зупинити нарахування пені і штрафів, списати вже нараховані з 01.10.2008 р., але не сплачені. 3.1.2. Та частина коштів, яка внесена позичальником за користування кредитом у вигляді відсотків, не підлягає перерахунку і поверненню, подальше нарахування відсотків припиняється. 3.1.3. Укласти додаткові угоди про зміну іноземної валюти за основним договором в національну валюту на підставі: 1) статті 3, 19, 41, 99 Конституції України; 2) статті 524, 533 Цивільного кодексу України; 3) статті 189, 198 Господарського кодексу України; 4) статті 6, 7 Закону України «Про Національний банк України»; 5) статті 11 Закону України « Про захист прав споживачів»; 6) пункти 2.1, 2.4 Постанови Правління НБУ № 168 от 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування і сукупної вартості кредиту». 7) постанови НБУ № 200 от 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України і внесенні змін в деякі нормативно-правові акти НБУ»; 3.1.4. Кошти, внесені позичальниками в рахунок погашення основного боргу, перераховуються в гривну по курсу НБУ на момент укладення договору. Виводиться сума справжньої заборгованості по тілу кредиту в гривні. 3.1.5. Укладається друга додаткова угода на повернення залишку по тілу кредиту на індивідуальних умовах, в залежності від виду кредитування та платоспроможності позичальника (згідно нижчевикладеним пунктам розділу 4). 3.2. В національній валюті: 3.2.1. Зупинити нарахування пені і штрафів, списати вже нараховані с 01.10.2008 р., але не сплачені. 3.2.2. Та частина коштів, яка внесена позичальником за користування кредитом у вигляді відсотків, не підлягає перерахунку і поверненню, подальше нарахування відсотків припиняється. 3.2.3. Виводиться сума справжньої заборгованості по тілу кредиту. 3.2.4. Укладається додаткова угода на повернення залишку по тілу кредиту на індивідуальних умовах, в залежності від виду кредитування і платоспроможності позичальника (згідно нижчевикладеним пунктам розділу 4). 4. Умови повернення основного боргу за додатковою угодою: 4.1. По авто-кредитам (автомобілі, які не пов’язані з підприємницькою діяльністю) укладаються додаткові угоди в національній валюті на індивідуальних умовах зі ставкою від 0% до 12% річних (в залежності від платоспроможності позичальника). 4.2. По споживчим кредитам (кредити, які не забезпечені заставою) укладаються додаткові угоди в національній валюті зі ставкою від 0% до 18% річних, виходячи із платоспроможності клієнта. 4.3. По всім кредитам за необхідністю надаються кредитні канікули, що може сприяти відновленню платоспроможності і достроковому погашенню кредитів; 4.4. По всім кредитам надається можливість позичальникам погашати основний кредит з дисконтом на підставі Постанови НБУ № 172 і статей Податкового кодексу, або аналогічно сталій практиці продажу банками колекторським компаніям проблемної заборгованості з дисконтом більш ніж 90%. Під індивідуальними умовами мається на увазі: - диференційована відсоткова ставка від 0%; - пролонгація строку дії кредитного договору із зменшенням відсоткової ставки до 0%; - списання частини кредитної заборгованості (згідно постанови НБУ № 172; ст.159 ПКУ; листа ДПАУ № 5010/7/15-1417); - надання можливості позичальнику викупу кредиту на умовах, рівних з колекторськими компаніями (викуп кредиту за 3 – 12% від його вартості). ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ СЬОГОДНІ - ЗАВДАННЯ № 1. Так як позичальник – «куриця, що несе золоті яйця». Саме позичальник освоює кредитні засоби в реальному секторі економіки, забезпечую тим самим розвиток економіки та доходи як комерційним банкам і кредитним спілкам, так і бюджету держави у вигляді податків. Оргкомітет Полтавського обласного осередку ВГО «Наш захист» Голова осередку Мельников О.І. Зам. Голови Абрамова Н.О.

Люстрація в громадській раді при НБУ

Ростислав Кравець про махінації НБУ. https://www.youtube.com/watch?v=7xwSy37ocvk#t=688

Olga Koreniuk і Маргарита Жданова, ДЯКУЮ за те, що переконали нардепа Ємця зареєструвати НАШ законопроект, автором якого є Ростислав Кравец! Це ще одне НАШЕ спільне досягення. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53006

Olga Koreniuk і Маргарита Жданова, ДЯКУЮ за те, що переконали нардепа Ємця зареєструвати НАШ законопроект, автором якого є Ростислав Кравец! Це ще одне НАШЕ спільне досягення. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53006

К Высшему админсуду пришли активисты «Кредитного Майдана», они принесли иск относительно отмены нескольких решений НБУ в сфере финансового-кредитной политики. http://news.mail.ru/inworld/ukraina/economics/20522969/?social=fb

Свій законопроект Князевич відкликає.

Дивитися всім! Особливо засланним банкнюкам! Ми вже ідемо до вас !!! Наступний візит під хати банкнюків і колекторів! https://www.facebook.com/video.php?v=822809171096187&set=o.239061809634973&type=2&theater

18 декабря 2014 г. в 0:39 Так можна перефразувати відоме висловлювання класика, по відношенню до тимчасової комісії громадської ради при Національному банку України, що займається врегулюванням ситуації з валютними позичальниками банків. Коротко про проблему. Більшість споживчих кредитів були взяті громадянами нашої країни в 2006 — 2008 роках, на піку стабільності, стрімкого росту споживання та низького курсу валют (4-5 гривень за долар США). Чи не більшість діючих в країні банків, мали іноземних власників, а отже мали доступ до іноземних кредитів за мінімальні відсотки. Складалася ситуація, коли банківські установи свідомо переконували потенційних позичальників отримувати кредити саме у іноземних валютах, а керівництво держави (Ющенко, Тимошенко) запевняло у подальшій стабільності та процвітанні. І це все при тому, що весь світ вже поглинула фінансова криза, великі системні банки банкрутували, позичальники залишались без житла, тощо. Маючи заробітну плату в 10-15 тис. гривень, пересічний середній клас, який не бажав платити за «зйомне» житло, а хотів платити за своє, з радістю влазив в кредит на 10-20 років у валюті, за відсотковими ставками, вдвічі нижчими ніж у гривні. Гідна заробітна плата дозволяла не тільки виплачувати кредит, а й погашати його достроково, сплачуючи два і три платежі наперед. І ось, середина 2008 року, курс підскочив до 8 гривень за долар, а в 2013 році, він склав вже 10 гривень за долар. Станом на час написання цієїстатті, курс долара наближається до відмітки у 20 гривень, а за повідомленнями ЗМІ - уряд хоче закласти в бюджет 22 гривні за долар(http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/16/7052203/). Дикий, не побоюсь такого слова, ріст курсу валют, поставив позичальників не просто на межу виживання, а навіть в положення раба. Коли заробітна плата залишилась в кращому разі на тому ж рівні, а платіж за кредитом виріс в більш як три рази. Придбати валюту в обмінниках не можливо, гарантовані головою НБУ Гонтаревою В.О. 200 доларів США на руки - не продали навіть особисто їй (ЗМІ: http://www.segodnya.ua/…/gontareva-ne-smogla-kupit-200-v-ba…). Натомість, колекторські відділи банків активізувалися та активно проводять психологічний тиск на позичальників, доводячи інколи до самогубства. Іноземні банки, покидаючи український ринок продавали за безцінь свої філіали, а ті хто залишався —чистили кредитні портфелі, продаючи пул з кредитними позичальниками за 5% від заборгованості. При цьому жодному позичальнику не було запропоновано погасити його кредит навіть за 70%. Фейсбук як початок революцій. Критичне положення речей, змусило позичальників шукати шляхів виходу з ситуації та об’єднуватися один з одним. Все почалося з Фейсбуку. Позичальники спілкувалися один з одним, створювали спільноти, просили у “гуру” з питань споживчих кредитів допомоги (Стрельников М.,Кравець Р. тощо). Маючи напрацьований досвід Євромайдану 2013-2014 р.р., спільноти швидко поширилися, наповнювалися новими учасниками, обговореннями. Одна з найактивніших спільнот на час написання статті налічує близько 10 тисяч учасників. До проблем кредитних позичальників намагалися долучитися і політики, що якраз перед виборами до Верховної Ради восени 2014 року хотіли були ближче до народних проблем та набрати підтримки електорату. Одним з таких був Микола Рудьковський, один з авторів Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Не зважаючи на значне послаблення тиску на позичальників після прийняття цього Закону, електорат не оцінив вклад депутата та до нового складу Верховної Ради він не пройшов. Позичальники заявляли все більше і більше вимог, від переведення валютних кредитів за курсом на час укладання договору, списання усіх нарахованих штрафів та пені до масового бойкотування оплати, що позбавляло банки надійного та довгострокового доходу. Такого повороту подій банкіри допустити не могли. Відсутність надходжень від позичальників та не можливість стягнути заборгованість за рахунок заставленого майна в судовому порядку, позбавляло їх стабільного розкішного марнотратного життя. Не можешпобороти свого противника — треба йогоочолити! Єдиним способом, якимось чином поліпшити становище позичальника у зв’язку з різким підняттям курсу валют, було внесення змін до законодавства та чітко відрегулювати відносини. І тут позичальники наштовхнулися на найбільший камінь спотикання — більшість у Верховні Раді бізнесменів були банкірами, або контролювали їх діяльність. І прийняття будь-яких Законів на користь позичальників — означало зменшення доходів депутатів. Критична маса позичальників, що вийшла на мітинги та протести, жваве обговорення у соціальних мережах, можливість неконтрольованих дій відносно банків, що підігрівалася фактором російської агресії та діяльність в Україні банків окупанта (“СбербанкРосії”, “Альфа-банк”, “ПІБ” тощо), змусили банкірів — народних депутатів тимчасово заспокоїти натовп, шляхом прийняття Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1304-18). Одночасно, у парламенті пройшов перше читання проект Закону “Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню” (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51541), більш відомий як Закон №4185а або “Закон Князевича”, названий в честь автора - народного депутата Р.П. Князевича. Його називають про-банківським Законом, який передбачає перерахування валютних зобов’язань позичальників виключно за діючим курсом і жахливі умови після такого перерахування. Проекти інших депутатів Рудьковського М.М. та Опанащенко М.В. було відхилено. Намагання ж позичальників внести проекти інших Законів не розглядалися та не обговорювалися, оскільки рядові громадянине не є суб’єктами законодавчої ініціативи, а звертатися до банкірів — депутатів сенсу не мало. В цей же час, до спільнот у соціальних мережах, почали додаватися нібито позичальники, експерти, юристи, які заявляючи про підтримку, вели деструктивну роботу. Ці особи, почали створювати свої окремі спільноти, вести свою гру, намагаючись під гарною обгорткою подати нереальний продукт, який за фактичного стану справ в державі, ніхто і ніколи робити не бути. І люди ковтали живця, об’єднувалися, обговорювали тощо. З’явилася значна кількість громадських об’єднань (напр. ГО “Кредитний майдан”, “Правдива країна”, “Правова держава”, “Фінінфо” тощо) які мають начебто однакові статутні цілі, однак реальні цілі не відомі рядовим позичальникам. З метою громадського обговорення та роботи з позичальниками, при Національному банку України, була створена т.н. Тимчасова комісія Громадської ради з питань врегулювання проблематики реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article…). Донеї увійшли, нібито представники громадськості, які повинні були проаналізувати вже наявний текст “Закону Князевича” та внести свої пропозиції. Членів комісії: Богатих І.В., Коробкову О.А. та Яременко С.О., немає сенсу обговорювати, оскільки вони є прямими представниками банківського середовища, а ось із темними конячками, що нібито захищають інтереси позичальників, необхідно познайомитись ближче. МулярМирослава Сергіївна - Голова комісії, член Громадської ради, директор громадської організації "Фінінфо". Сама Мирослава на сайті http://blog.liga.net/ пише,що вона: “Юрист. Два высших образования - историческое и юридическое. В течение последних трех лет занимаюсь юридической практикой по защите прав потребителей финансовых услуг. Кроме того, моя работа включает общественную деятельность по защите прав банковских клиентов и повышении их финансовой грамотности.” Під час деяких подій, вона представлялася, як член об’єднання “Ваш захист” (http://makeevkainfo.com.ua/…/potrebiteli-finansovyh-uslug-n…), під час інших, як “юрист, експерт з питань захисту прав споживачів фінансових послуг”. Також відомо, що в 2012 році, нею була написана кандидатська дисертація під назвою “Договір споживчого кредиту: основні ризики для позичальника”. Жодної іншої інформації про її діяльність, активну участь в роботі, чи судовому захисті тощо - немає. Авраменко Ярослава Петрівна - співголова Громадської ради, голова громадської організації "Правдива країна". Колишній працівник ДельтаБанку (ще в червні 2013 року на конференції обговорювала як вибивати борги з позичальниківhttp://www.novostimira.com.ua/news_58837.html) Інтернет переповнений її авторськими статтями про необхідність факторингу та необхідності мирного врегулювання відносин з банком. Активно просуває “Закон Князевича” в соціальних мережах та сайті ГО “Правдива країна”. Куракін Павло Генадійович - член Громадської ради, голова громадської організації "Союз "Земляни". У комісії, дана особа представлена начебто від громадської організації, що захищає інтереси позичальників, однак це не зовсім так. Куракін є директором Харківської міжрегіональної дирекції ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». Майоров Василь Олександрович - кандидат юридичних наук, громадська організація "Фінінфо". У комісії представлений так само як і Муляр М.С. - член ГО “Фінінфо”, однак більш відомий як адвокат, керівник mayorovgroup, юридичної компанії. На сайті компанії і розміщені матеріали ГО“Фінінфо”, що наводить на думку про створення фіктивної громадської організації з метою включення до різних громадських рад державних органів та для отримання зв’язків, лобіювання тощо. Також відомо, що в 2010 році, ним була написана дисертація під назвою “Цивільно-правове регулювання договорівв банківській діяльності”. Не нехтував участю в політичному житті, був уповноваженою особою від ВО"Батьківщина" на виборах 2014 року. Савельєв Андрій Юрійович -громадська організація "Правдива країна". Обговорювати сенсу немає, оскільки Савельєв повністю підконтрольний пані Авраменко. Яким чином вказані особи були включені до складу тимчасової комісії, які зацікавленні люди їх рекомендували - жодної інформації не знайшли. Тому, прийшли до висновку, що включення даних осіб, відбулось без дотримання відкритих процедур, щоб тихо, без громадського обговорення, надати позитивний висновок «від громадськості» про доцільність прийняття “Закону Князевича” і позбавити позичальників шансу на майбутнє під власним дахом. Марина Ігнатенко для газети "Столичний бізнес" 18.12.2014 .

Сьогодні почався мітинг позичальників і вкладників http://112.ua/video/miting-zaemschikov-bankov-nachinaetsya-vozle-verhovnoy-rady.htmlОн-лайн трансляція http://www.ustream.tv/channel/journalist-1

НАМ) Чи Ви не з нами?

Кому питання?

Голові Національного Банку України 01601, Київ, вул. Інститутська, 9 Голові Верховної ради України 01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5 Президенту України 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11 Прем’єр-міністру України 01008, Київ, вул. Грушевського,12/2 Міністерство Юстиції України 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13 Громадських організацій ЗВЕРНЕННЯ У зв’язку зі значною девальвацією національної грошової одиниці та занепадом української економіки і пов’язаною з цим втратою доходів та роботи позичальниками та неможливістю своєчасно виконувати кредитні угоди, а також у зв’язку з напруженою ситуацією в країні через воєнну агресію Росії, Повністю усвідомлюючи необхідність практичного сумісного виходу зі складної економічної ситуації, сумісно з фінансовими установами, З метою врегулювання питань погашення кредитів, розподілу ризиків, встановлення рівноваги та правової визначеності ми, клієнти фінансових установ, споживачі фінансових послуг та зацікавлені у вирішенні зазначених питань фахівці, вимагаємо негайного розгляду та прийняття на законодавчому рівні відповідних законопроектів, направлених на першочергове вирішення наступних питань, які знімуть соціальну напругу та дадуть змогу фінансовим установам та їх клієнтам врегулювати спірні питання, спираючись виключно на норми права, а саме: По валютних кредитах: 1. Запровадити законодавче зобов’язання фінансовим установам щодо дієвої реструктуризації споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті, шляхом переведення суми заборгованості у гривню за курсом на дату отримання кредиту зі збереженням фіксованої процентної ставки за користування кредитом на рівні не вище, ніж зазначено у договорі споживчого кредиту, з подальшим зниженням відсоткової ставки до рівня середнього розміру ставки у країнах ЄС, у т.ч.: провести повний перерахунок внесених платежів, а суму переплати віднести на рахунок тіла кредиту; перевести ануїтетні платежі на класичну схему з повним перерахунком внесених платежів з моменту підписання кредитного договору; провести реструктуризацію у чітко вказані терміни, але граничний строк не повинен перевищувати 180 днів з дня набрання чинності закону про реструктуризацію; на період реструктуризації заборонити будь-які стягнення за споживчими кредитними договорами в іноземній валюті; обмежити вартість послуг нотаріуса при переоформленні договорів застави сумою 500 грн., заборонити додаткові комісії та будь-які додаткові платежі; встановити жорсткий контроль за виконанням цієї програми банками у вигляді накладання штрафу за порушення програми (закону) у розмірі 10% від суми нереструктуризованих у строк договорів, відкликання ліцензії, тощо. 2. Не знімати мораторій на відчуження заставного майна по споживчим валютним кредитам до повного врегулювання ситуації (мінімум до 2016 р.), у т.ч. мораторій на виконавче провадження щодо звернення стягнення на іпотеку, примусове виселення та позбавлення єдиного житла на підставі прийнятих судових рішень. 3.Запровадити мораторій на виконання прийнятих до запровадження мораторію судових рішень по зверненню стягнення на іпотечне майно та виселення мешканців; 4. Провести повне списання всіх штрафних санкцій, пені і додаткових комісій, нарахованих за споживчими кредитами в іноземній валюті. 5. Визнати недійсним відступлення прав вимоги за кредитами в іноземній валюті фінансовим установам, факторинговим компаніям, у яких відсутня генеральна ліцензія Національного банку України на операції з іноземною валютою і/або ліцензія Нацкомфінпослуг на здійснення операцій з фізичними особами (ч.1,2 ст. 34 ЗУ № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року) та притягнення винних осіб до відповідальності. По гривневих кредитах: 1. Заборонити комерційним банкам піднімати відсоткову ставку по гривневим кредитам. Розробити графік поступового зниження відсоткової ставки до рівня середнього розміру ставки у країнах ЄС. 2. Встановити жорсткий контроль за виконанням цієї програми банками у чітко вказані терміни з запровадженням штрафних санкцій у випадку порушення вказаної програми. По всіх кредитах: 1. Обмежити відповідальність за кредитом фізичної особи за забезпеченими кредитами вартістю предмета застави. 2. Врегулювати на законодавчому рівні порядок відступлення права вимоги за споживчими кредитами, заборонити відступлення права вимоги фінансовим установам та іншим особам без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги. 3. Заборонити звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є житлова нерухомість, в позасудовий спосіб на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки, відповідно до ст. 47 Конституції України: «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду». 4. Виключити норми Податкового кодексу стосовно оподаткування прощеного боргу для фізичних осіб, заставою по кредитах яких є житлова і комерційна нерухомість, земля під забудову, автомобіль, тощо. 5. Розробити особливі умови реструктуризації для найменш захищених громадян (учасникам АТО, багатодітним сім"ям, інвалідам, онкохворим і т. д.). 6. До прийняття Закону України «Про захист прав кредиторів» прийняти Закон «Про захист прав споживачів фінансових послуг». Долучити до участі у розробці вказаного закону представників громадських організацій. Стосовно правосуддя: 1. Ввести окремий жорсткий дієвий механізм відповідальності суддів всіх рівнів за порушення при розгляді кредитних спорів Конституції України та Законів України, що врегульовують правовідносини банківських установ з фізичними особами — споживачами фінансових послуг, включаючи ЗУ «Про захист прав споживачів» і ЗУ «Про фінансові послуги і та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також норм процесуального права при розгляді справ даної категорії. 2. Створити тимчасову слідчу комісію при комітеті правосуддя ВР для вивчення масових порушень суддями прав громадян України при вирішенні кредитних спорів: право на житло, захист майнових та немайнових інтересів дітей, норми Конституції України, право на доступ до правосуддя и т. п., процесуальне право, тощо. 3. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду юстиції України розглянути всі випадки прийняття суддями всіх рівнів неправосудних та незаконних рішень у спорах щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та у кредитних спорах. Внести зміни до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», якими розширити перелік суддів, що підлягають люстрації, суддями, що приймали незаконні рішення у справах по кредитних правовідносинах. Для кваліфікації вказаних рішень, як незаконних, забезпечити можливість перегляду судових рішень окремо обраною розширеною колегією Верховного суду України. Склад колегії повинен бути ухвалений за участі Вищої ради юстиції та комітету Верховної ради з питань правосуддя та верховенства права. 4. Критерії, за якими буде встановлюватись відповідність чи невідповідність судових рішень нормам матеріального та процесуального права, відтак їх законність, повинні бути розроблені за участі членів наукової комісії ВСУ, представників громадських правозахисних організацій, адвокатських об’єднань та комітету Верховної ради з питань правосуддя та верховенства права. 5. Встановити відповідний процесуальний строк подання до ВСУ заяв про перегляд вищевказаних незаконних судових рішень. 6. Ліквідувати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ, як джерело корупції у судовій системі України, з одночасним звільненням всіх суддів вказаної судової інстанції. І наостанок: Враховуючи те, що з приходом "нової" влади ситуація з правосуддям у судах не змінилася в кращу сторону, навпаки, стала ще гіршою, закони судами ігноруються, а рішення виключно і практично завжди виносяться на користь комерційних банків, Коли Кабінет міністрів України 26 листопада 2014 року прийняв постанову, якою дозволив відбирати у громадян кошти та майно без суду за виконавчим написом нотаріуса, Коли стан судової системи, яка щодня приймає рішення, якими перерозподіляє майно громадян на користь структур, пов’язаних з владою (банків), ми, громадяни України, викликаємо прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка на круглий стіл з представниками громадських об’єднань і на народне віче Дати проведення просимо узгодити з нашими представниками, а свої подальші дії будемо планувати за результатами цих зустрічей. 16 грудня 2014 року

16.12.2014 в 9:00 в Киев возле Верховной Рады Украины Всеукраинский митинг.

П"ятниця, 12.12.2014 року. Пікети під НБУ однчасно пройшли: Київ http://lampa.today/politika/vseukrainskij-miting-pod-stenami-nbu-kiev/ Дніпропетровськ https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1518583795092470&set=pcb.721148417979031&type=1&theater Кіровоград http://akulamedia.com/naslidki-viini-v-kirovogradi-rozpochavsja-kreditnii-maidan-foto Житомир http://www.zhitomir.info/news_142381.html Львів http://zik.ua/ua/photoreport/2014/12/12/gryvnya__ne_ganchirka__u_lvovi_pid_upravlinnyam_nbu_piketuyut_valyutni_pozychalnyky_548579 Ужгород http://vsapravda.info/?p=59856 Івано-Франківськ http://zik.ua/ua/news/2014/12/12/ivanofrankivske_viddilennya_natsbanku_piketuvaly_pozychalnyky_ta_vkladnyky_548660 Луцьк http://mediaavers.com/v%D1%96deo-novini/2014/12/12/p%D1%96ket-volinskogo-upravl%D1%96nnya-nbu/ Тернопіль http://tv4.te.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB/ Одеса

Обижаете, Васил... Зайдите в тему про Кредитин, мы им серьезно уже хвост прижали. Готовим им под елку новый сюрпрайз...

Переадресую автору Ваше замечание. А в целом ждем открытия производства.

Автора нет на этом форуме. Перейдите по ссылке на его профиль в ФБ и пообщайтесь.

Окружний адміністративний суд м. Києва 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, буд. 8, корп.1 Позивач: Громадянин України Гуміров Олександр Ігорович адреса для листування: 49051, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. газети «Правда», буд. 48 кв. 22 мобільний телефон: +38 (096) 053-60-55 адреса в системі електронного суду: [email protected] Відповідач: Кабінет Міністрів України 01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2 тел.: +38 (044) 256-63-33 Третя особа: Нотаріальна палата України 03039, Україна, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7 корп. 2 літ. «А», офіс 4-1, 9-2 тел.: +38 (044) 230-72-75 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про скасування окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» «26» листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України (надалі – КМУ) було прийнято Постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (надалі – Постанова). Зазначена Постанова набула чинності «10» грудня 2014 року. Окремі положення Постанови порушують мої конституційні права як людини та громадянина, суперечать чинним законам України, у зв’язку із чим не можуть бути чинними і повинні бути скасовані. Такими окремими положеннями є: Перше Пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою (надалі – Зміни) в наступній частині: «, а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»» та « доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: “1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.”». Друге Пункт 2 Змін, а саме – «2. Доповнити перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.» Відповідно до термінології, визначеної ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» я є фізичною особою, що користується послугами банків та отримує фінансові послуги чи має намір отримати такі послуги, тобто - споживачем. Незалежно від того, чи наявні наразі укладені мною кредитні чи іпотечні договори із банками або іншими фінансовими установами, чи я маю намір укласти такі договори в майбутньому, зазначені нижче окремі положення Постанови без сумніву впливають на мої права як споживача – позичальника (боржника). Як особа, що не є фахівцем в галузі фінансів, яка користується чи має намір скористуватись фінансовими послугами, що надаються професійними учасниками ринку фінансових послуг та ринку банківських послуг, я (споживач послуг), є слабким суб’єктом економічних відносин, який підлягає особливому захисту державою з метою встановлення фактичної, а не формальної рівності сторін у цивільно-правових відносинах. Держава, встановлюючи засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних послуг, зростання добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві. (Рішення Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2012 року – надалі Рішення КСУ). Офіційне тлумачення законодавства, встановлене Рішенням КСУ, також встановлює, що відповідно до актів міжнародного права, зокрема пунктів 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 р. за №39/248, уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів. За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 р., важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту як на до контрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди. Оспорюванні окремі положення Постанови встановлюють відмінну від інших цивільно-правових угод процедуру стягнення боргу – на підставі виконавчого напису нотаріусу. Ця процедура є спрощеною для кредитора на шкоду інтересам і правам споживача (позичальника, боржника), оскільки визначає борги по іпотечним і кредитним договорам як безспірні на користь кредитора, при цьому звільняючи останнього від обов’язку доведення безспірності такого боргу, його суми та факту прострочення. Це спрощення, що шкодить інтересам споживача, також полягає у визначенні окремого набору документів, які належить подати нотаріусу для вчинення виконавчого напису. А саме – замість документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання (підпункт б пункту 1 розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» в редакції до внесених змін) належить: у першому випадку – пред’явити копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання із доказами надіслання її боржнику та довідки фінансової установи про ненадходження платежу; у другому випадку – пред’явити виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Обидва приклади ставлять кредитора та позичальника (боржника) у нерівні умови, визначаючи суб’єктивну позицію кредитора, викладену у зазначеній довідки чи виписці, як безспірну істину, нехтуючи позицією позичальника (боржника). Звільнення кредитора від необхідності доведення безспірності заборгованості та наявності прострочення виконання зобов’язання у судовому порядку (як було до моменту набуття чинності Постановою), робить споживача незахищеним від свавілля кредитора і порушує правову презумпцію, за якою кредитор має довести наявність боргу. Слід зазначити, що судова практика в України рясніє справами щодо скасування неправомірних виконавчих написів нотаріусів, вчинених ними в угоду ненаситним банкірам в сфері іпотечного кредитування. І спрощення Кабінетом Міністрів України процедури стягнення боргу за іпотечними та кредитними договорами лише заохочує таку алчну ненаситність. При цьому судові провадження щодо скасування виконавчих написів нотаріусів тривають роками, не зупиняючи при цьому процедури звернення стягнення державними виконавцями на майно і кошти боржника, і навіть, якщо суд приймає рішення на користь боржника і скасовує виконавчий напис нотаріуса, повернути у часі вчинене стягнення є практично неможливим. Виходячи зі змісту статті 87 Закону України «Про нотаріат» (надалі – Закон1), виконавчі написи нотаріусу існують для стягнення грошових сум за документами, що встановлюють заборгованість. Відповідно до статті 88 цього ж закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі. Відповідно до статей 1046, 1054 Цивільного кодексу України, кредитний договір є лише зобов’язанням однієї сторони надати кредит, а іншої сторони повернути його на договірних умов. При цьому такий договір є укладеним не з моменту підписання сторонами, а з моменту фактичного передання кредитних грошей кредитором позичальнику. Таким чином, сам по собі кредитний договір чи іпотечний договір, укладений у забезпечення зобов’язань за кредитним договором, не є документом, який встановлює заборгованість, оскільки закон для доведення виникнення заборгованості потребує додатковий документ, що підтверджує фактичне передання кредитних грошей. А оспорюванні окремі положення Постанови суперечать цій нормі закону, визначаючи, що документом, який породжує борг є лише відповідний кредитний договір, якого достатньо на думку КМУ для встановлення наявності заборгованості. Норми підзаконного акту, що суперечать закону, не можуть продовжувати бути чинними. Як зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2011 року у справі №10/52пд, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі – Закон2). Зазначена стаття закону визначає певну форму і вимоги до первинного бухгалтерського документу, який зокрема може бути підтвердженням виникнення або погашення грошового зобов’язання – цей документ, між іншим, повинен містити дату і місце складання та особисті підписи осіб, що передавали та отримували кошти, які доводять факт вчинення господарської операції. Слід також зазначити, що тільки первинні бухгалтерські документи фіксують факти здійснення господарських операцій і вони повинні бути складені під час такої операції або безпосередньо після її закінчення. Таким чином, для доведеності безспірності боргу, недостатньо довести факт виникнення зобов’язання. Ще належить довести факт повного або часткового непогашення заборгованості і суму наявної простроченої заборгованості, що також повинно доводитись відповідними первинними бухгалтерськими документами про внесені позичальником кредитору платежі за кредитом. Також повинно бути безспірно доведено правильність нарахування процентів та штрафних санкцій, передбачених кредитним та/чи іпотечним договором. КМУ своєю Постановою незаконно звільнив кредиторів і від цієї необхідності, безпідставно визначивши безспірним авторитетом лише суб’єктивну точку зору кредитору, викладену у «довідці» чи «виписці». Такі документи не можуть вважатись належними первинними бухгалтерськими документами, оскільки відповідно до ст. 9 Закону2, як зведені облікові документи, мали би містити підписи обох сторін господарських операцій, і лише тоді встановлювали би заборгованість як безспірну. Крім того, зведені облікові документи не фіксують факти здійснення господарських операцій, а призначені лише для контролю та впорядкування оброблення даних і не можуть вважатись доказом, якщо не доведені саме первинними бухгалтерськими документами. Враховуючи положення статті 7 Закону1, про те, що нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, керуються зокрема законами України та постановами Кабінету міністрів України, оспорюванні окремі положення Постанови створюють правову колізію, яка полягає в суперечності щодо визначення документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Тим більше, що статтею 87 цього ж закону, визначено, що КМУ лише встановлює перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, але не надає право КМУ встановлювати перелік документів, які належить надавати нотаріусу для вчинення нотаріальної дії. Встановлення відповідачем, із перевищенням своїх повноважень, переліку документів, які належить надавати нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, замінюючи при цьому належні по закону документи на псевдо документи, порушує норми матеріального права і не може продовжувати бути чинним. Крім того, відповідно до п. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Таким чином, оспорюванні окремі положення Постанови є фактично нікчемними. Слід також зазначити, що кредитні відносини апріорі не є безспірними. Сам по собі кредитний договір не доводить безспірно наявність зобов’язання. Сам по собі вчинений однією стороною будь-який розрахунок не доводить безспірно наявність і суму заборгованості. Крім того, нотаріус не є фахівцем в галузі фінансів і тому не може однозначно зробити висновок щодо доведеності безспірності кредитного боргу і примушення відповідачем нотаріуса до таких дій суперечить визначенню поняття «нотаріус», встановленого ст. 3 Закону1, а саме про те, що нотаріус надає юридичної вірогідності фактам, які мають юридичне значення, а не здійснює функції бухгалтера чи експерта з фінансових відносин. Виходячи із всього вищенаведеного, оспорюванні окремі положення Постанови є незаконними і такими, що порушують права споживача (позичальника, боржника), а тому повинні бути скасовані судом. Враховуючи той факт, що протягом дії оспорюванних окремих положень Постанови до ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом, цими положеннями можуть скористатись особи, що визначаються як кредитори, з метою неправомірного отримання виконавчих написів нотаріусів на договорах іпотеки та кредитних договорах, що спричинить порушення прав осіб, що визначаються як позичальники (боржники), а також той факт, що такі неправомірні виконавчі написи будуть вважатись юридично правомірними і на підставі них можуть бути вчинені неповоротні виконавчі дії, а захист порушених прав буде вимагати значних зусиль, а також оскільки очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача (суб’єкта владних повноважень), вважаю за необхідне звернутись до суду з клопотанням про постановлення ухвали про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оспорюванних окремих положень Постанови. Узагальнюючи все вище викладене, керуючись зазначеними у цьому позові нормами чинного законодавства України, а також ст. ст. 6, 17, 19, 49, 104-107, 117, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ПРОШУ СУД: Скасувати окремі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме – А) Пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в наступній частині: «, а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»» та « доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: “1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.”». Б) Пункт 2 Змін, а саме – «2. Доповнити перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.» В порядку забезпечення адміністративного позову, зупинити дію, до прийняття судового рішення, зазначених в п. 1 окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Покласти судові витрати на відповідача. До цієї позовної заяви додаються: - дві копії позовної заяви – для відповідача та третьої особи; - оригінал квитанції про сплату судового збору. «11» грудня 2014 року __________________________________________________

Маю вже текст позову в ворді. Чекаємо ухвалу про відкриття провадження.

Одним юристом иск уже написан и подан https://www.facebook.com/aleksandr.gumirov/posts/906449736046181?pnref=story