mississ

Буду вас тримати в курсі)

Позичальникам ПАТ Промінвестбанку, які тепер під Кредитними ініціативами! Плануємо новий мітинг, тому просимо нових приєднуватися в групу https://www.facebook.com/groups/pravo.ua/

Позичальникам ПАТ Промінвестбанку, які тепер під Кредитними ініціативами! Плануємо новий мітинг, тому просимо нових приєднуватися в групу https://www.facebook.com/groups/pravo.ua/

Яка доля справи?

А по нерухомому майну підходить?

ДО УВАГИ ЗМІ, КРЕДИТНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ, ПОРУЧИТЕЛІВ СВЕДБАНК, ОМЕГА БАНК, ДЕЛЬТА БАНК, АЛЬФА-БАНК ЩОДО ПРАВОМІРНОСТІ НАБУТОГО ЦИМИ УСТАНОВАМИ ПРАВА ВИМОГИ ДО КРЕДИТНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ ТА ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПРАВ ВИМОГ ЗА КРЕДИТНИМИ ДОГОВОРАМИ НЕДІЙСНИМИ За кредитним договором укладеним 2008р. між ПОЗИЧАЛЬНИКОМ та «СВЕДБАНК» (сьогодні ПАТ "ОМЕГА БАНК", ЄДРПОУ 19356840, 04080, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 18, ЛІТЕРА В), право вимоги начебто ВІДСТУПЛЕНО. Відступлено спочатку 25.05.2012р. від «СВЕДБАНК» на користь «ДЕЛЬТА БАНК» (ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) згідно договору купівлі - продажу від 25.05.2012р. прав вимоги за кредитними договорами. Та у наступному, одразу 15.06.2012р. право вимоги начебто відступлено від «ДЕЛЬТА БАНК» на користь «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, 01001, м. Київ, вул. Десятинна 4/6, адреса засновника: м. МОСКВА, РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ) згідно договору купівлі - продажу від 15.06.2012р. прав вимоги за кредитними договорами. Пропонується прийняти до уваги, що жодним судом/судовим рішенням не було предметом позову та не надавалась правова оцінка ані договору купівлі-продажу від 25.05.2012р. права вимоги за кредитними договорами ані договору купівлі-продажу від 15.06.2012 права вимоги за кредитними договорами та НЕ ВСТАНОВЛЮВАЛАСЯ ПРАВОМІРНІСТЬ НАБУТОГО ЦИМИ УСТАНОВАМИ ПРАВА ВИМОГИ до кредитного позичальника за кредитним договором 2008р. Враховуючи наведене та небажання деяких вказаних установ йти на мирне, людське вирішення кредитних питань позичальників, поручителів – позичальником ПОДАНО ПОЗОВНА ЗАЯВА: 1. Позовна заява подана до «ДЕЛЬТА БАНК» про визнання НЕДІЙСНИМ договору купівлі-продажу від 25.05.2012р. прав вимоги за кредитними договорами (справа 757/33523/14-ц) 2. Позовна заява подана до «АЛЬФА-БАНК» про визнання НЕДІЙСНИМ договору купівлі-продажу від 15.06.2012р. прав вимоги за кредитними договорами (справа 761/34334/14-ц). 3. Позовні заяви у порядку провадження із захисту прав споживача без сплати судового збору, тощо. Тобто, за кредитним договором 2008р., відповідно до умов якого кредитний позичальник отримав кредит строком на 30 років - право вимоги начебто ВІДСТУПЛЕНО від «СВЕДБАНК» спочатку, 25.05.2012р. на користь «ДЕЛЬТА БАНК», а потім, одразу, 15.06.2012р. на користь «АЛЬФА-БАНК» згідно вказаних вище Договорів купівлі - продажу прав вимоги за кредитними договорами планується ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМИ, чим можуть зачіпатися права та охоронювані інтереси ВСІХ КРЕДИТНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ, до яких, у цих установ, начебто з’явилися права вимоги стягнення кредитних боргів. Позичальником, попередньо подано відповідні позови про визнання НЕДІЙСНИМ вказаних вище Договорів купівлі - продажу прав вимоги за кредитними договорами, чим можуть зачіпатися права та охоронювані інтереси ВСІХ КРЕДИТНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ, до яких, у цих установ, начебто з’явилися права вимоги стягнення кредитних боргів. Якщо Ви є кредитним позичальником «СВЕДБАНК», "ОМЕГА БАНК", «ДЕЛЬТА БАНК», «АЛЬФА-БАНК» за вказаними Договорами КУПІВЛІ - ПРОДАЖУ ПРАВ ВИМОГИ за кредитними договорами – Ви маєте можливість порадитись зі своїми захисниками та подати також позови як безпосередньо до кожного банку за місцем його юридичної адреси зі сплатою судового збору так і за місцем своєї адреси у порядку провадження із захисту прав споживача без сплати судового збору і це: «это чуть ли не единственный путь к преодолению финансового и экономического эгоизма жадных банкиров, путь к уважению Вас как заемщика или поручителя. Вадим Хабибуллин: Кредитная защита должников от финансового эгоизма банкиров. (джерело KHABIBULLIN.kiev.ua) КОНТАКТИ ВАДИМА ХАБІБУЛЛІНА ДЛЯ ЗМІ, ПОЗИЧАЛЬНИКІВ, ПОРУЧИТЕЛІВ: facebook.com/KHABIBULLIN.kiev.ua [email protected]

В ФБ народ активно обговорює черговий законопроект Фурсіна про викуп прострочених кредитів державним банком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52583Ще є законопроект про соціальне житло... Однак не зрозуміле джерело фінансування: треба спеціальний фонд створювати. Фурсін запропонував при відсутності коштів розраховуватися державними облігаціями. І от тут така інфо Янукович и Ко хотят перепродать свои гособлигации. Речь о том, что, как считают многие эксперты, главные деньги «Семьи» спрятаны именно в облигациях внутреннего госзайма и мы до сих пор выплачиваем проценты по этим займам. Для того, чтобы хоть как-то спасти арестованые деньги, была предложена следующая схема. Один из крупнейших банков Украины (из первой семерки), который испытывает трудности с ликвидностью, проводит переговоры с представителями «Семьи» и готов выкупить облигации с дисконтом 80%. Далее эти облигации могут быть переданы в НБУ, а Нацбанк в свою очередь даст этому банку рефинансирование более чем на 20 млрд. грн. Сейчас же прорабатывается схема, чтобы на один день снять арест с этих облигаций, сообщает Национальное бюро расследований Украины.http://v7v7v7.com/2014/12/05/genprokuratura-razreshila-arbuzovu-i/

Копирую текст сюда, пока не удалили «Я не вижу проблем с закредитованностью населения, которыми нас пугают правительство и пресса», – заявила предправления Юниаструм Банк Алла Цытович на банковском форуме Адама Смита в Лондоне. По ее словам, проблема банков в том, что есть целая категория людей, которые не хотят жить в кредит. «Вопрос в том, как их загнать в кредитную кабалу, чтобы они наконец начали брать кредиты», – уточнила она. Член правления Банка Москвы Владимир Верхошинский обратил внимание на обилие информации о массовых самоубийствах заемщиков в провинции. Однако он считает это спекуляциями, а проблема, на его взгляд, заключается в нежелании государства образовывать население. «Для банков это очень дорого. Если кто-то и должен это делать, то государство и правительство, тогда через 10–20 лет мы увидим других заемщиков», – отметил Верхошинский. Выступавшие на форуме банкиры посетовали также, что у российских граждан очень короткий горизонт планирования: даже ипотечный кредит, который банк выдает на 20 лет, заемщик гасит за 5–7 лет в среднем. «По розничным кредитам граждане планируют на год-два, а мы заинтересованы в более длинном сроке, например десять лет, или чтобы люди передавали свои долги из поколения в поколения», – сказал старший вице-президент Бинбанка Петр Морсин, сославшись на мировой опыт. Позднее он уточнил РБК, что имел в виду мировой опыт покупки в ипотеку дорогой недвижимости. Зампред правления Райффайзенбанка Андрей Степаненко отметил, что банкам становится более интересным корпоративный банковский бизнес. «Большие корпорации имеют меньший риск, так как они близки к государству», – говорит он. Перспективы же розничного банковского бизнеса, по его мнению, туманны. «Сейчас 80% российских граждан получают зарплату ниже 60 тыс руб., и в ближайшее время они не станут получать больше», – говорит он. Степаненко говорит, что во время стагнации люди зарабатывают меньше, а значит, у банков меньше клиентов, приносящих деньги.​ Ситуация действительно ухудшается каждый месяц. Рост просрочки по розничным кредитам заметно ускорился в этом году, за девять месяцев этого года он составил 43% вместо 40% за весь прошлый год. на 1 октября, по данным ЦБ, объем просрочки граждан перед банками составил 630,4 млрд руб. По данным компании Synovate Comcon, доля граждан, которые имеют несколько кредитов, составляет 21,3%, то есть фактически каждый пятый россиянин платит по двум и более займам. http://www.rbc.ru/finances/02/12/2014/547ded21cbb20fc2fd9077c4

В последнее время очень четко заметно, что руководство НБУ больше переживает за доходы черного валютного рынка, чем за работу официального валютного рынка. http://blog.liga.net/user/aohrimenko/article/16307.aspx

Сейчас в процессе ликвидации находится 16 банков. Общая оценочная стоимость их активов составляет 10,5 млрд грн. Самые большие активы у банка «Форум» – 5,6 млрд грн и Брокбизнесбанка – 2,1 млрд грн. Пока продаются активы лишь двух учреждений: Эрдэ Банка (оценочная стоимость 44,3 млн грн) и «Таврики» (40,9 млн грн). Еще десятки учреждений находятся пока в состоянии временного администрирования. http://finmaidan.com/analytics/12998.html

Верховная Рада предлагает фискальным органам и утаившему налоги бизнесу подписать мировую. Входящие в коалицию народные депутаты внесли в парламент законопроект о налоговом компромиссе. Из документа следует, что все налоги, которые компании оптимизировали при помощи теневых схем до 1 апреля 2014 г. и не раскрыли их, будут на 95 % списаны при уплате остальных 5 %. Речь идет о налоге на прибыль и НДС. В течение 90 дней после принятия закона компании должны будут уточнить расчеты налоговых обязательств. Раскаявшимся обещана амнистия и гарантия того, что налоговые и правоохранительные органы забудут об их темном прошлом. Те, кому нечего скрывать от фискальной службы, от нововведений не в восторге и просят не спешить с принятием закона до его дора­ботки. Подробнее: http://www.capital.ua/ru/publication/36189-koalitsiya-khochet-spisat-nalogovye-dolgi-finansovykh-grupp?issue=470#ixzz3L89kwLci

Дыкс год назад пужал Янукевичем, déjà vu

Автор статьи и перепоста, а также место размещения в сети указаны.

Сергей Опря 35 мин. · Ничего не напоминает? Сегодня была обнародована резонансная и одновременно очень скандальная информация о появлении нового крупного игрока на рынке слияний и поглощений банковских активов. Который присматривается сейчас к покупке сразу нескольких финучреждений и других банковских активов. А вот ниточки от всего этого ведут к главе Нацбанка Гонтаревой и еще дальще - к президенту Порошенко... Речь идет об очень преуспевшем в последние годы Викторе Полищуке, являющемся ныне, кроме всего прочего, совладельцем небольшого, но стремительно растущего банка «Михайловский». «Скорость, с которой Виктор Полищук ворвался в высшую бизнес-лигу и начал скупать недешевые активы, мог бы позавидовать даже одиозный Сергей Курченко, которого принято считать номинальным владельцем активов «семьи» Виктора Януковича», - пишет сегодня известный экономический журналист Алексей Комаха в статье «Компания Гонтаревой скупает банки для Клименко?», опубликованной изданием «Минпром». «Еще в 2000 году мой муж (Виктор Полищук) был инженером, а я работала простым бухгалтером в крупной киевской компании», – рассказала не так давно в одном из интервью супруга бизнесмена Лилия Резвая. На данный момент некогда простой бухгалтер Резвая управляет бизнес-центром Гулливер – самым дорогим и самым высоким офисным зданием столицы. Виктор Полищук утверждает, что он является владельцем этого бизнес-центра. Ему также принадлежит крупнейшая сеть по продаже электроники Эльдорадо, страховая компания «Форте» и многие другие активы. Еще Полищук строит сейчас грандиозный логистический комплекс в Броварах. Его состояние «Форбс» оценивает в 101 млн долл. Но это весьма скромная оценка. Каким образом простой инженер стал миллиардером (пока гривневым), история умалчивает. «Все, чем я управляю, дано мне Богом за мои труды и веру в Него», – утверждает Полищук. Хотя есть и другая версия, указывает автор публикации в «Минпроме». Например, по информации бывшего журналиста «Украинской Правды» Сергея Лещенко, бизнес-центр Гулливер принадлежит компаниям, связанным с экс-главой министерства доходов и сборов Александром Клименко. Банк же «Михайловский» был зарегистрирован только в прошлом году. При этом с начала этого года активы банка выросли в 4 (!) раза, до 1,9 млрд грн. Меньше чем за год он открыл около 100 новых отделений и порядка 2200 точек продаж в торговых сетях Эльдорадо, Фокстрот, ЭпиЦентр и других. А теперь именно этот пока еще небольшой по размеру банк активно занялся скупкой (подготовкой к скупке) резко подешевевших из-за кризиса украинских банков. «Мы в процессе рассмотрения (возможности покупки) нескольких банков. Нас интересует в первую очередь сеть отделений и клиентская база», – цитирует «Минпром» председателя правления этого банка Игоря Дорошенко. Однако, что любопытно, поиском объектов для поглощения занимается инвесткомпания «Инвестиционный капитал Украина» (ICU) — та самая, которая принадлежит бизнес-партнерам главы НБУ Валерии Гонтаревой. А особенно примечательно, что «Михайловский» рассматривает возможность покупки банков, в которые введена временная администрация Фонда гарантирования вкладов физлиц. Сейчас под временной администрацией Фонда или на ликвидации находятся 32 банка. Покупать такие активы при отсутствии спроса и наличии связей можно, естественно, весьма дешево. «Очень выгодно покупать банковские активы у Фонда гарантирования. Они их продают за копейки», – прокомментировал ситуацию адвокат, старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. Выгодно это не только для банков, но и для чиновников Фонда. На распродаже активов, которые по балансу стоили миллиарды, госслужащие могут зарабатывать большие деньги. При этом, что также весьма интересно, Фонд гарантирования недавно возглавил Константин Ворушилин – бывший председатель набсовета «Международного инвестиционного банка», который принадлежит президенту Петру Порошенко. Ну а Гонтарева, конечно же, тоже является «человеком» Порошенко... Не знаю, как оценят данную информацию другие, а у меня например возникло от ознакомления со всеми эти фактами большое подозрение, что глава Нацбанка Гонтарева и руководитель Фонда гарантирования Ворушилин больше озабочены не стабильностью гривны и сохранностью банковских сбережений украинцев, а совсем другими, скажем так, меркантильными делами. Причем, с одной стороны этой неприглядной истории мерцает тень «легендарного» жулика Клименко, а с другой — нынешнего президента Порошенко. К слову, на бывшего главу Миндоходов и сборов Украины (это ведомство «ласково» прозвали в народе «Минсдохом») еще в апреле было заведено уголовное дело. Генпрокуратура обвинила его тогда в нанесении государству огромного материального ущерба. В частности, ГПУ возбудила уголовное дело против бывшего Министра налогов и сборов Александра Клименка за то, что он, в период своего нахождения на посту главы этого ведомства, злоупотребляя служебным положением нанес стране материальный ущерб в размере 6 млрд гривен. Портал Компромат http://antikor.com.ua/…/20596-gontareva_pomogaet_eks-glave_…

Уперше законодавці заборонили валютне кредитування населення, тобто фізичних осіб, у червні 2009 року, коли в країні вже вирувала економічна криза. Тоді ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», який був чинний до 2011 року. 23 червня 2011-го Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», за яким також заборонялося видавати валютні кредити фізичним особам. 13 жовтня 2011 року цей документ підписав тодішній Президент України Віктор Янукович. Цей закон чинний у нашій країні і донині. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pozichalniki-atakuyut-nacbank/

Под высшими судами 50-100 чел. - это нормально. Тут сюжет Телеканал аУкраина о вчерашнем заседании суда по делу Наташи Нестерчук с 10 минут 40 сек. Слушателей много і куча телекамер http://sobytiya.tv/ru/episode/34357/

И я присоединюсь...

Коментарі від Р.Кравця http://apostrophe.com.ua/article/economy/currency/2014-12-03/rostislav-kravets-ya-schitayu-svoim-dolgom-ne-dat-chinovnikam-narushat-zakonodatelstvo-i-konstitutsionnyie-prava-grajdan/890#.VH9MHR9NGOI.facebook

До ВР подано законопроект про викуп боргів http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52581 Проект Вноситься народним депутатом України Фурсіним І.Г. (посв.№____) ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (щодо викупу проблемних заборгованостей) Верховна Рада України постановляє: І. Закон України «Про банки та банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30) доповнити статтею 56-1 такого змісту: «Стаття 56-1. Уступка права вимоги за договором кредитування Комерційний банк зобов’язаний уступити право вимоги за кредитним договором в іноземній валюті державному банку, у тому випадку, якщо кредитор більш ніж 120 календарних днів не виконує свої зобов’язання по сплаті кредиту. Підставою для прийняття рішення про уступку права вимоги за кредитним договором в іноземній валюті є заява комерційного банку. Державний банк в термін, що не перевищує 30 календарних днів з моменту отримання відповідної заяви, приймає рішення про визначення розміру компенсаційної виплати за уступку права вимоги за договором кредитування. Компенсаційна виплата комерційному банку обчислюється, як вартість кредиту за вирахуванням платежів, що були здійснені боржником на користь банку під час дії договору кредитивуння. Якщо державний банк не має коштів для сплати компенсаційних виплат, то компенсаційна виплата може виплачуватись за рахунок випуску облігацій з фіксованою дохідністю у іноземній валюті. Строк обігу таких облігацій складає 10 років». II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2015 року. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом: подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Голова Верховної Ради України В. Б. Гройсман ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (щодо викупу проблемних заборгованостей) 1. Обґрунтування необхідності законопроекту . Внаслідок різких курсових коливань на валютному ринку України, знецінення національної валюти громадяни України втратили значну частину своїх коштів. Через знецінення національної валюти тисячі людей не мають можливості обслуговувати кредитні зобов'язання за споживчими кредитами в іноземній валюті. Після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII кредитори були позбавлені можливості компенсувати свої втрати від невиконання боржниками зобов’язань шляхом реалізації мана боржника. Також слід зазначити, що через прийняття вище зазначеного закону заставне майно (іпотека) стають для банків недоступними для стягнення і не можуть рахуватися як забезпечення по кредиту. Це може призвести до необхідності збільшення резервів під такі кредити на суму до 35 млрд.грн., що в умовах сьогодення є неможливим. Слід зазначити, що ситуацію із введенням мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, спровокувала загальна нестабільність у державі та девальвація курсу гривні. У той же час весь тягар відповідальності за це держава поклала на банки, що і так зараз перебувають у доволі скрутному становищі і додаткове навантаження на банківську сферу може призвести до невиправних наслідків. У той же час проектом закону пропонується надати право державним банкам викупати проблемні заборгованості, які виникли за кредитним договором в іноземній валюті, що дасть можливість зменшити тиск на банківську систему у часи кризи. 2. Цілі і завдання.Завданням законопроекту є створення механізму викупу державними банками у комерційних банків проблемних заборгованостей, які виникли за кредитним договором в іноземній валюті. 3. Загальна характеристика і основні положення запропонованих змін. Проектом пропонується доповнити Законів України «Про банки та банківську діяльність» статтею 56-1. Це дасть можливість створити механізм викупу державними банками у комерційних банків проблемних заборгованостей, які виникли за кредитним договором в іноземній валюті. 4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання. Правовідносини у даній сфері регулюються Законами України «Про банки і банківську діяльність» 5. Фінансово-економічне обґрунтування.Введення в дію цього законопроекту не буде потребувати додаткових бюджетних коштів. 6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту.Прийняття проекту Закону України «Про банки та банківську діяльність» (щодо викупу проблемних заборгованостей) дозволить створити механізм викупу державними банками у комерційних банків проблемних заборгованостей, які виникли за кредитним договором в іноземній валюті, та знизить негативні наслідки економічної кризи на банківський сектор України. Народний депутат України Фурсін І.Г. (посв.№____)

Суд програно... Про експертний висновок суд навіть не згадав.

Приїде Ростислав і розповість.

Там позиція по валютних ліцензіях викладена.

На Пленуме Высшего хозяйственного суда 24 ноября 2014 года было принято постановление № 1 «О некоторых вопросах практики разрешения споров, возникающих из кредитных договоров». Полный текст на Лиге. Кто уже знакомился?

К сожалению, Вы правы... Ростислав написал первые впечатления с конференции: Закончился первый день конференции посвященной валютному кредитованию. Оказывается в Европе не все так хорошо. Послушав юристов из разных стран начинаешь понимать, что кредит в принципе это определенный стимул и лекарство для развития экономики, но неконтролируемое кредитование и еще в иностранной валюте является просто ядом убивающим любую экономику. Я теперь понимаю банки которые пытаются всеми силами заклеймить позором заемщиков. В Украине это уже прошло, в Европе только начинается. Основными действующими лицами являются банки выдающие кредиты в валюте, а именно в швейцарских франках, у нас это просто не так заметно на фоне долларов и евро, а в Европейских странах швейцарский франк - это катастрофа.

Ну альтернатива была - вся Украина, включая деньги, ресурсы и секретные данные под Масквой. Как это, мы уже пробовали.