troublemaker

Продаж одним кредитором іншому (новому кредитору) майнових прав за кредитним договором після ухвалення судом рішення про стягнення боргу з позичальника можливе, якщо станом на дату такого "продажу" зобов'язання ще не виконано і воно є чинним. При цьому здійснюється заміна стягувача у виконавчому провадженні. Але тут є багато нюансів. Бажано витребувати документи щодо продажу Вашого кредиту для того, щоб розібратись більш детально. Можливо є підстави для скасування договору, по якому відбулась заміна кредитора. Для початку опрацюйте доступні джерела інформації: візьміть Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (у нотаріуса або ДП "Інформаційний центр") по автомобілю і перевірте: хто там записаний як обтяжувач - укррсиб чи дельта. Так можна буде зрозуміти хто є "Вашим теперішнім" заставодержателем і із ким необхідно судитись про "звільнення" майна з-під застави. Паралельно, розберіться з долею коштів, сплачених на адресу Державної виконавчої служби: чи були вони скеровані стягувачу і чи він їх отримував. Із матеріалів дізнайтеся хто і у які періоди являвся стягувачем у Вашому виконавчому провадженню. Для цього необхідно ознайомитись із матеріалами виконавчого првоадження, можливо прйидеться направити відпвідний запит в ДВС і Управління держ.казначейства. Насторожує призначення платежу: "депозит". Тут щось не те. Якщо кошти не були скеровані стягувачу - слід звертатись до правоохоронних органів із заявою про злочин. У такому випадку Ви і надалі являєтесь боржником банку. Якщо Ваші кошти не були привласнені ДВС і скеровані за призначенням (належному стягувачу), то є підстави вважати, що строк кредитного договору закінчився (у зв'язку із прийняттям судом рішення про стягнення із вас коштів) і зобов'язання за кредитним договором припинились (у зв'язку із їх примусовим виконанням). Відтак, є підстави вимагати (у т.ч. у судовому порядку) усунути перешкоди у розпорядженні Вашим автомобілем шляхом визнання договору застави припиненим (доказом у суді, у тому числі, буде постанова про закінчення виконавчого провадження). Відповідачем слід зазначити того обтяжувача, який виявиться вказаним у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна по Вашому автомобілю. Суду необхідно буде на підставі здобутих доказів довести, що рішення суду Вами повністю виконано і Кредитор (Не важливо старий чи вже новий) втратив своє право вимоги до Вас за кредитним договором. Тут краще скористатись послугами фахівця із фінансового права. На підставі отриманого рішення суду інформація про автомобіль підлягає виключенню із Державного реєстру обтяжень рухомого майна (майно буде вільне від обтяження заставою).

"... колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з таких підстав." ..... "Керуючись ст. ст. 336, 338, 343-345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. ..." Це як розуміти?!

Крок 1: Звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні іпотечним майном (квартрою) з підстав спливу строку позовної давності за вимогами банку. Крок 2: на підставі даного рішення суду, яке вступило в законну силу звернутись до державного реєстратора із заявою про вилучення із Реєстру прав запису про обтяження Вашого майна.

З власного досвіду: 1) Нормативно-правові акти: Конституція України (ст.3) Земельного кодексу України (ст.ст. 19, 20 ) Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 р. (ст.ст.1, 6) Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст.24) “Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки”, затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 03.08.1984р. № 3077-84 Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1218 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. № 1273) "Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів", затверджених Постановою Кабінету міністрів України №833 від 15.06.2006 р. (п.10) Кримінального кодексу України (ст.ст.194, 195, 296 ). Кодексу України про адміністративні правопорушення (Стаття 182 ) Закону України "Про міліцію" (пункт 26 статті 10 ) Закон України "Пожежну безпеку" Правила пожежної безпеки України, затверджених Наказом МНС України від 19.10.2004 р. №126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. 2) Органи, у компетенції яких є засоби реагування: Відпвоідна міська, селищна, районна рада і її виконавчий комітет; Управління земельних ресурсів відповідної ради (за наявості такого); Управлінню архітектури і містобудування відповідної ради (за наявості такого); Територіальний підрозділ регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Міндоходів і зборів Санітарно-епідеміологічна служба Державна інспекція з охорони праці МНС МВС Прокуратура Успіхів у боротьбі!

Вважаю, що дану тему слід закрити у зв'язку із новою редакцією ч. 1 ст.24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " на підставі Закону № 3795-VI від 22.09.2011 "Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом."

"А как же, Конституция, согласно которой никто не может дважды быть привлеченным к ответственности за одно и то же нарушение?Или она уже не закон?" Конституція це дуже важливий і правильний Закон. Однак, на мою думку, постановлення судом рішення не означає притягнення особи відповідальності. Таке рішення відображає певні юридичні факти, як підставу для відповідальності. Притягнення особи до відповідальності, в даному випадку, означає звернення рішення суду до виконання стягувачем у встановленому законом порядку. Таким чином, я вважаю що доки рішення не виконано - відповідальність особи не наступає. А отже приписи ст.61 Конституції України не порушуються. "Вы наверное представляли как раз интересы ВТБ банка, в этом процессе?" Ні, просто мені так само як і іншим не подобається свавілля судової влади.

заздалегідь прошу пробачення за опечатки

Дякую за поислання! ВТБ дійсно не відрязняється лояльним ставленням до своїх вкладників. На мою суб'єктивну думку, Існування кабальних умов кредитування в певній мірі є наслідком того, що троє свідомих позичальників платять за себе і ще за 7 шахраїв які вдаються до будь-яких афер, з метою привласнення коштів і залишення за собою заставного майна. Без переходу на особистості топ менеджерів, по суті питання: Не згідний щонайменше із 6 висновками суду, у зв'язку із їх необґрунтованістю: 1. Таким чином, Відповідач-1 вже реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку, що виключає можливість повторного задоволення його вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку - звернення стягення на предмет іпотеки не закінчується отриманням рішення суду і виконавчого документу. Судом не встановлено чи було іпотекодержателем звернено рішення місцевого суду від 31.08.2010 р. у справі №57/165-10, від 31.08.2010 р. у справі №54/189-10 та від 09.09.2010 р. у справі №61/186-10 до виконання. 2. Як свідчать матеріали даної справи реєстрація права власності на предмет іпотеки за Відповідачем-1 відбулася 06.04.2011 р. та 07.04.2011 р., в той час як ухвала про припинення провадження у справі №42/309-10 датована 08.07.2011 р., тобто вже після зазначеної державної реєстрації. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає неможливим під час здійснення судового стягнення на предмет іпотеки прийняття рішення про перехід права власності на предмет іпотеки у позасудовий спосіб. - Не існує норми матеріального права про те, що іпотекодавцю заборонено приймати рішення про позасудове врегулювання під час судового провадження. Посилання судом на норму ст.39 ЗУ "Про іпотеку", а саме: "Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, не пов'язаної з переходом права власності на нерухоме майно, таке звернення можливе лише шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону."[/b] - є безпідставним, адже ні в редакції 2006 року (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_02_23/T030898.html), ані в чинній редакції (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030898.html) статті 39 подібної норми взагалі не міститься! А якщо суд мав на увазі ч.1 ст.41 ЗУ "Про іпотеку", а саме: "Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону." То тут також слід мати на увазі, що дана нарома стосується випадку, коли іпотекодавець звертає рішення суду до виконання. Звернення рішення суду до виконання є його правом, а не обов'язком. Наявність рішення, яке ще не звернуто до виконання, як вище мною зазначалось, не виключає права іпотекодавця на позасудове врегулювання в порядку ст.36 ЗУ "Про іпотеку". І це не є зловживання правом, до моменту звернення відповідних рішень виконання. Навпаки, банк належним чином корситаєтсья своїми правами і не намагаєтсья двічі стягнути заборгованість, як думається апеляції, про що зазначено в самому рішенні суду: "Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2011 р. у справі №42/309-10 припинено провадження у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №115-2/3, у зв'язку з набуттям ПАТ «ВТБ Банк» права власності на зазначений предмет іпотеки" ? 3. "Відповідач-1, зареєструвавши за собою право власності на іпотечне майно, заволодів майном Позивача без достатньої на те правової підстави" - Wrong! - Підстава ст.ст.36, 37 ЗУ "Про іпотеку" і відповідне застереження. 4. "банк не предоставил решения о принятии имущества на баланс" - в рішенні суд дійсно вісутня інформація про таке рішення. однак: "В матеріалах справи наявна лише Заява ПАТ «ВТБ Банк» від 06.04.2011 р. про державну реєстрацію прав (з додатками), в якій ПАТ «ВТБ Банк» просить КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»провести державну реєстрацію переходу права власності на нежитлову будівлю літ. «Т-5», загальною площею 10 441,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13. Щодо інших об'єктів нерухомості, на які за ПАТ «ВТБ Банк» було зареєстровано право власності, відповідні заяви Відповідача-1 в матеріалах справи відсутні. Втім, колегія суддів не може прийняти вищенаведену заяву в якості доказу прийняття компетентним органом управління ПАТ «ВТБ Банк»рішення про набуття права власності на предмет іпотеки, оскільки дану заяву можна розцінювати лише як наслідок виконання такого рішення." - суд сам собі суперечить: якщо є наслідок виконання, значить є і рішення! 5. "Отже, за відсутності відповідного рішення органу управління іпотекодержателя про прийняття у власність предмета іпотеки, право власності у іпотекодержателя на предмет іпотеки не виникає, та як наслідок відсутні підстави для реєстрації прав в БТІ." "....вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом". Звісно! А для чого нам система адміністративних судів в Україні, якщо вимоги "легким розчерком пера" можна вважати тотожними і вирішувати в порядку господаського судочинства! Рішення явно "приятгнуте за вуха" і це сумно

Категорично не згідний із Вашим постом і рішенням суду. Вважаю ріення суду ганебним і незаконним. Дії банку відповідають ч.2 ст.36, ст.ст.37, 39 ЗУ "Про іпотеку", оскільки ч.2 ст.36 ЗУ "Про і іпотеку" (в тому чилсі в редакції за 2006 рік) чітко встановлено, що застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто має аналогічну договру силу. А рішення суду по яким банк звертає стягнення в судовому порядку на предмет іпотеки нічого не змінюють: іпотекодавець, знаючи про дії банку і порядку ст.37 ЗУ "Про іпотеку" має змогу зврнутися до суду із заявою про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами та скасувати його. Про ніби-то злочинні дії щодо подвоєння банком в такий спосіб боргу говорити не варто. Право обирати яким саме способом звернути сятнення на майно належить іпотекодержателю. Ані суд, ані іпотекодавець не уповноважений приймати рішення в даному випадку. Dura lex sed lex. На мою думку, у даному випадку якраз Таргет груп здійснює рейдерські дії щодо коштів банку через банкрутство, як і в історії з готелем Централь.

"застосуванню до правовідносин, що склалися між учасниками провадження, підлягають норми Закону України "Про іпотеку" у редакції від 23.02.2006." Підкажіть, а що це за редакція така ? На сайті ВР http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...12&c=1#Card Тільки такі редакції: 05.06.2003 - Прийняття (84.62 Kb, 2 сторiнки) >> 01.01.2004 - Набрання чинності 14.01.2006 - Редакція на пiдставi 3201-15 (97.48 Kb, 2 сторiнки) >> 24.01.2006 - Редакція на пiдставi 3273-15 (102.29 Kb, 3 сторiнки) >> 12.05.2006 - Редакція на пiдставi 3480-15 (102.27 Kb, 3 сторiнки) >> 14.01.2009 - Редакція на пiдставi 800-17 (104.81 Kb, 3 сторiнки) >> 07.05.2009 - Редакція на пiдставi 1276-17 (105.51 Kb, 3 сторiнки) >> 27.07.2010 - Редакція на пiдставi 2435-17 (106.00 Kb, 3 сторiнки) >> 12.10.2010 - Редакція на пiдставi 2518-17 (106.22 Kb, 3 сторiнки) >> 08.03.2011 - Редакція на пiдставi 2677-17 (106.68 Kb, 3 сторiнки) >> 07.08.2011 - Редакція на пiдставi 3610-17 (106.85 Kb, 3 сторiнки) >> 16.10.2011 - Редакція на пiдставi 3795-17 (108.08 Kb, 3 сторiнки) >>