kapitoha_ku

У меня в рамках моего иска о признании аукциона по продаже авто недействительным ухвалой по моему заявлению судом в качестве обеспечения иска 15.05.2013 был наложен арест и запрет выполнять любые нотариальные действия с этим авто.Недавно посетив местное гаи я был ошарашен тем что авто поменяло владельца и госномер 15.06.2013 несмотря на этот арест и тот факт что владелец авто лично 14.06.2013 подписал и подал апеляционную жалобу на эту ухвалу об обеспечении иска которую апеляционный суд отклонил своей ухвалой от 05.08.2013.Обратился в гаи и двс с заявлениями о разъяснении этого факта перехода собственности находящейся в аресте подкрепив его ксерокопиями вышеуказанных ухвал, обратился в ровд по месту жительства владельца(якобы добросовестного приобретателя) с повидомленням про злочин предусмотренный ч.1 ст.382 ук украины-покуда тихо никто ничего не знает и не говорит.Подскажите что в такой ситуации делать?

А где Вы пропали sofi ? Нам очень важно Ваше мнение в этой теме. Я ваще не знаю что делать с этим решением. Каким путём идёте ?

Получается что я подаю исковое заявление и суд на основании решения суда о признании ИНН не подлежащей исполнению может признать публичные торги такими что не состоялись или недействительными?В какой суд подавать исковое заявление и что в нём просить и сколько судебного сбора платить? Как по моему то это утопия.... и никто обратного не обозначил

Не забудте подать в суд ходотайство про забеспечення позову.В качестве обеспечения просите приостановить исполнительное производство до решения суда о признании надписи не подлежащей исполнению.

Никто не может просветить в этом вопросе?

???

Теоритически всё правильно ,но на практике получаеться виноватых нет и восстановливать нарушенное этим тандемом право нужно путём обращения в суд с иском к нотариусу,но этот путь тернист и требует помимо времени и денег ещё глобальных знаний в области юрисприденции.И мне совсем не понятно как добится из этого осязаемого результата.

Сходил можно сказать безрезультатно ,начальник Управления юстиции области уверяет меня в том ,что ДВС действовал вполне законно и у "добросовестного приобретателя "ни ДВС ,да и никакой суд истребовать авто и вернуть его никак не сможет, а единственный вариант вернуть нарушенное право-обратиться в суд с иском к нотариусу,который и есть тем ключевым лицом которым были осуществлены противоправные действия ,при этом порекомендовал обратиться к хорошему адвокату,поскольку нотариус Еременко В.В. является доцентом в области права.На ваш взгляд насколько это объективно? Може треба їхати до департаменту юстиції у Київ?

Заяву в ДВС я дал через канцелярию ещё 12.12.2012г.,но до сих пор не получил ни какого ответа.Записался на 17.01.13г. на приём к начальнику Управления юстиции области что-бы обсудить с ним этот вопрос лично но не совсем понимаю как себя вести и на чём настаивать ,а точнее какую позицию занять в этом разговоре? На чём настаивать ,что просить сделать ,какие приводить аргументы? Спасибо за помощь.

Интересно если торги недействительны, так как отсутствуют основания для таких торгов, - авто принадлежит владельцу и права собственности его никто не лишил ,как владельцу пользоваться своей собственностью если у авто есть ещё один собственник ,который им успешно пользуеться?

В решении чётко написано-Вимоги про скасування арешту, як і вимоги про закриття виконавчого провадження є похідними від вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і відповідно можуть бути скасовані державним виконавцем в порядку п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає обов'язок державного виконавця закінчити виконавче провадження в разі скасування судом виконавчого документу на підставі якого воно розпочате.Какие интеоесно из этой цитаты можно сделать выводы и что по Вашему обязан на деле выполнить государственный исполнитель ,ведь именно он *лишил* права собственности на авто ,посути он и должен восстановить нарушенное право. А ещё интересно какие исполнительные листы должен выдать суд и вообще должен ли? P.S.Самое интересное во всей этой истории что банк выиграл суд по взысканию оставшейся части долга и я так думаю что будет накладывать арест на имущество .Хотелось бы чтобы арест был наложен на этот автомобиль ,который незаконно изъят и продан с аукциона.Но как вернуть право собственности ?

Спасибо за помощь.Заяву в ДВС я дал через канцелярию ещё 12.12.2012г.,но до сих пор не получил ни какого ответа. Авто продали через аукцион ещё в 2010 году,хотя когда открыли ИП ,обратившись в суд давал в ДВС через канцелярию заяву с просьбой приостановить ИП к заяве прилагал копию ухвалы суда об открытии производства по делу о признании ИН не подлежащей исполнению но ни какого ответа на неё не последовало. Был у исполнителя который вёл это производство ,она меня отфутболила ,мол чего пришёл. Записался на 17.01.13г. на приём к начальнику Управления юстиции области что-бы обсудить с ним этот вопрос лично но не совсем понимаю как себя вести и на чём настаивать ,а точнее какую позицию занять в этом разговоре.

Справа № 2018/2-150/11 н/п 2/2018/59/2012 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Єфіменко Н.В., при секретарі - Дубровій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „ОТП банк" в особі Харківської філії, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимир Вікторович, Відділ державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знаття арешту з автомобілю, закриття виконавчого провадження, - встановив: Позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства „ОТП банк" назва якого в подальшому змінена на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(далі: ПАТ»ОТП Банк»)з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріусу Єрьоменко В.В. від 05.02.2009р. за реєстровим № 18 (далі:виконавчий напис) вчинений на підставі кредитного договору СL №703/010/2007 від 13.03.2007р. (далі: кредитний договір), зняття арешту, накладеного за вказаним виконавчим написом, закриття виконавчого провадження. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 13.03.2007 р. уклав з відповідачем кредитний та отримав кошти на покупку автомобілю «Тойота Авенсіс»у сумі 33.630 доларів США на строк до 13.03.2013 р. В забезпечення виконання кредитного договору між ним та відповідачем укладений договір застави автомобілю «Тойота Авенсіс» реєстр. номер НОМЕР_1 2006р. випуску. 05 лютого 2009р. приватним нотаріусам Єрьоменко В.В. вчинений виконавчий напис, запропоновано звернути стягнення на зазначений автомобіль на підставі того, що ним порушені умови кредитного договору в частині несвоєчасної сплати процентів, пені та кредиту у загальній сумі 234 258грн.12коп. яка виникла станом на 08.01.2009року. На час вчинення виконавчого напису строк дії договору не закінчився, про суму заборгованості та намір звернутись за вчиненням виконавчого напису банк його не повідомляв. У судовому засіданні позивач позов підтримав та доповнив підстави позову ( а.с.192 т.1) вказавши, що спеціальним Законом, яким є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень»не передбачений такий вигляд стягнення, як вчинення нотаріального напису. У судовому засіданні представники відповідача Карножицький В.В., Березовський С.В. проти позову заперечували, посилаючись на порушення позивачем п.1.9 Договору що виразилось у неповній та несвоєчасній сплаті заборгованості, направлення позивачу вимоги про дострокове повернення суми кредиту та процентів, вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.2000р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»за якою до таких документів відносяться нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення на заставне майно. В судовому засіданні третя особа -приватний нотаріус Єрьоменко В.В. проти позову заперечував, посилаючись на правомірність власних дій по вчиненню виконавчого напису. Зазначив, що перелік поданих стягувачем документів відповідач вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999року і надав йому підстави вважати вимогу стягувача безспірною. Вважає, що порядок повідомлення про порушення забезпечувального обтяженням зобов'язання стосується тільки позасудових спорів, визначених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 р. , до яких вчинення виконавчих написів нотаріуса не відноситься. Крім того, Банк надіслав позивачу вимогу про дострокове погашення кредиту. Вважає, не було жодної підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису, так як умови ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», п. 282 «Інструкції про вчинення нотаріальних дій» було дотримано в повному обсязі. У судове засідання представник третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Харківській області, не з'явився, подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с. 91). Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного: Судом встановлено, що 13.03.2007 р. між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір СL №703/010/2007 від 13.03.2007р. за умовами якого позивач отримав кредит на купівлю автомобілю «Тойота Авенсис»у сумі 33.630грн. строком до 13.03.20013р.під 11.99%річних та договір застави транспортного засобу №PСL -703/010/2007 за яким в заставу відповідачу переданий вказаний вище автомобіль «Тойота Авенсис» реєстр. номер НОМЕР_1 2006р. випуску. У п.6.4. договору застави передбачені права заставодержателя по зверненню стягнення на предмет застави в порядку, дозволеному чинним законодавством. 05.02.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №18, відповідно до якого, запропоновано звернути стягнення на вищевказаний автомобіль (а.с.59). Відповідно до тексту цього виконавчого напису нотаріус зазначає про порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, пені. Далі, за текстом виконавчого напису нотаріус пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги ЗАТ «ОТП банк»в загальній сумі 26.638.92 доларів США,що еквівалентні 205.119.69грн., 29.138.43грн., а разом 234.258.12грн. і складаються з: заборгованості за кредитом - 25.689.47 доларів США, заборгованості за відсотками - 949.45 доларів США, пені -23.256.08 грн., також 5.000грн., сплачених нотаріусу за вчинення виконавчого напису та суми прибуткового податку -882.35грн. Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи №11671 від 23.03.2011р. заборгованість за кредитним договором станом на 01.08.2009р, становила 26.070.42 долари США та 14.518грн.69коп. Крім того, у вимозі по сплаті кредиту (а.с.52) направленої банком на адресу позивача вказані інші суми заборгованості і доказів її отримання, або отримання ОСОБА_1. іншого повідомлення з вказівкою сум, ідентичних зазначеним у виконавчому написі, до його вчинення, суду не надано. Відповідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Проте інше передбачалось ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 18.11.2003 N 1255-IV в редакції, яка діяла на час правовідносин, що виникли. Таким чином, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому правильно керувалися не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Статтею 26 Закону N 1255-IV визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. Отже, при вирішенні спору суд керується не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону. З урахуванням викладеного, виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль від 05.02.2009 р. таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент укладання договору застави ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачалось. Ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» доповнено п.5 згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року, яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України закон зворотної сили не має. Посилання відповідача на вчинення виконавчого напису на підставі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172 правового значенні у справі не мають, оскільки вказана постанова не може підміняти або скасовувати законодавчу норму. Таким чином, суд задовольняє позов та визнає виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль від 05.02.2009 р. таким, що не підлягає виконанню. Вимоги про скасування арешту, як і вимоги про закриття виконавчого провадження є похідними від вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і відповідно можуть бути скасовані державним виконавцем в порядку п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає обов'язок державного виконавця закінчити виконавче провадження в разі скасування судом виконавчого документу на підставі якого воно розпочате. Даних про відмову державного виконавця закрити виконавче провадження та скасувати арешт у зв'язку з визнанням судом виконавчого напису таким. Що не підлягає виконанню, позивачем суду не надано, відповідно відсутній спір з приводу вказаних вимог, за відсутності якого у суду відсутні підстави вирішення питань, які мають вирішуватись державним виконавцем при виконанні покладених на нього законом службових обов'язків. У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати у сумі 16грн., які складаються з судового збору 08грн.50коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07грн.50коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 590 ЦК України ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»18.11.2003 N 1255-IV суд, - вирішив: Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП банк" в особі Харківської філії, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимир Вікторович, Відділ державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту з автомобілю, закриття виконавчого провадження -задовольнити частково. Виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимира Вікторовича, вчинений 05 лютого 2009року року за реєстровим № 18, на підставі кредитного договору СL №703/010/2007 від13.03.2007р. та договору застави транспортного засобу PLC № -707/010/2007 від 13.03.2007 р. - визнати таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні позовних вимог в частині закриття виконавчого провадження, скасування арешту, - відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОТП банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 16 (шістнадцять) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення через Київський районний суд м. апеляційної скарги до Апеляційного суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, а особами, відсутніми при проголошенні рішення в тому ж порядку з моменту отримання його копії. Суддя - http://reyestr.court.gov.ua/Review/25356985

A oбразец иска не могли бы Вы выложить для обсуждения и корректировки?Хочу тоже попробовать подать иск к нотариусу ,который исполнил исполнительную надпись которую суд признал не подлежащей исполнению. И ещё интересно попробовать вернуть авто через ДВС. Но что для этого нужно сделать и с чего надо начинать?

Он сделал то ,что уполномочен делать только суд,но ни какой то там грёбаный частный нотариус.

Всё это лирика . Вопрос заключается в том как реально защитить своё законное право право собственности на авто и вернуть незаконно изъятый и проданный "добропорядочному покупателю" автомобиль?Можно судится и с банком и с нотариусом и с торгующей организацией и с покупателем и с ДВС ,всё это время и деньги - а какой получитсярезультат? А в результате на мой взгляд ни какой перспективы. Кредит частично оплачен ,авто изъяли и продали за копейки ,а заёмщик ещё остался должен банку денег и нехай крутится как хочет ,а деньги банку "обязан" вернуть все до копейки .Где искать справедливость? Вывод- без лоха и жизнь плоха. Судебная практика по таким делам отсутствует. Хорошо что призали надпись не подлежащей исполнению,но кому от этого легче стало остаётсязагадкой. Если найдётся юрист ,который превратит решение суда о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению в реальные деньги или имущество - я готов отдать ему одну пятую часть от полученного результата.

Ещё в 2010 году реализовали за недорого.

Это полный текст решения суда в котором ИНН признана не подлежащей исполнению.Оно прошло апеляцию и вступило в законную силу .Остаётся открытым вопрос : Что с ним делать?

Вот моё решение :Справа № 2018/2-150/11 н/п 2/2018/59/2012 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Єфіменко Н.В., при секретарі - Дубровій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „ОТП банк" в особі Харківської філії, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимир Вікторович, Відділ державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,знаття арешту з автомобілю, закриття виконавчого провадження, - встановив: Позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства „ОТП банк" назва якого в подальшому змінена на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(далі: ПАТ»ОТП Банк»)з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріусу Єрьоменко В.В. від 05.02.2009р. за реєстровим № 18 (далі:виконавчий напис) вчинений на підставі кредитного договору СL №703/010/2007 від13.03.2007р. (далі: кредитний договір), зняття арешту, накладеного за вказаним виконавчим написом, закриття виконавчого провадження. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 13.03.2007 р. уклав з відповідачем кредитний та отримав кошти на покупку автомобілю «Тойота Авенсіс»у сумі 33.630 доларів США на строк до13.03.2013 р. В забезпечення виконання кредитного договору між ним та відповідачем укладений договір застави автомобілю «Тойота Авенсіс» реєстр. номер НОМЕР_1 2006р. випуску. 05 лютого 2009р. приватним нотаріусам Єрьоменко В.В. вчинений виконавчий напис, запропоновано звернути стягнення на зазначений автомобіль на підставі того, що ним порушені умови кредитного договору в частині несвоєчасної сплати процентів, пені та кредиту у загальній сумі 234258грн.12коп. яка виникла станом на 08.01.2009року. На час вчинення виконавчого напису строк дії договору не закінчився, про суму заборгованості та намір звернутись за вчиненням виконавчого напису банк його не повідомляв. У судовому засіданні позивач позов підтримав та доповнив підстави позову ( а.с.192 т.1) вказавши, що спеціальним Законом, яким є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень»не передбачений такий вигляд стягнення, як вчинення нотаріального напису. У судовому засіданні представники відповідача Карножицький В.В.,Березовський С.В. проти позову заперечували, посилаючись на порушення позивачем п.1.9 Договору що виразилось у неповній та несвоєчасній сплаті заборгованості, направлення позивачу вимоги про дострокове повернення суми кредиту та процентів, вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.2000р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»за якою до таких документів відносяться нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення на заставне майно. В судовому засіданні третя особа -приватний нотаріус Єрьоменко В.В. проти позову заперечував, посилаючись на правомірність власних дій по вчиненню виконавчого напису. Зазначив, що перелік поданих стягувачем документів відповідач вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999року і надав йому підстави вважати вимогу стягувача безспірною. Вважає, що порядок повідомлення про порушення забезпечувального обтяженням зобов'язання стосується тільки позасудових спорів, визначених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 р. , до яких вчинення виконавчих написів нотаріуса не відноситься. Крім того, Банк надіслав позивачу вимогу про дострокове погашення кредиту. Вважає, не було жодної підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису, так як умови ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», п. 282 «Інструкції про вчинення нотаріальних дій» було дотримано в повному обсязі. У судове засідання представник третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Харківській області, не з'явився, подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с. 91). Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного: Судом встановлено, що 13.03.2007 р. між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір СL №703/010/2007 від13.03.2007р. за умовами якого позивач отримав кредит на купівлю автомобілю «Тойота Авенсис»у сумі 33.630грн. строком до 13.03.20013р.під 11.99%річних та договір застави транспортного засобу №PСL -703/010/2007 за яким в заставу відповідачу переданий вказаний вище автомобіль «Тойота Авенсис» реєстр. номер НОМЕР_1 2006р. випуску. У п.6.4. договору застави передбачені права заставодержателя по зверненню стягнення на предмет застави в порядку, дозволеному чинним законодавством. 05.02.2009року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №18, відповідно до якого, запропоновано звернути стягнення на вищевказаний автомобіль (а.с.59). Відповідно до тексту цього виконавчого напису нотаріус зазначає про порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, пені. Далі, за текстом виконавчого напису нотаріус пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги ЗАТ «ОТП банк»в загальній сумі 26.638.92 доларів США,що еквівалентні 205.119.69грн., 29.138.43грн., а разом 234.258.12грн. і складаються з: заборгованості за кредитом - 25.689.47 доларів США, заборгованості за відсотками - 949.45 доларів США, пені -23.256.08 грн., також 5.000грн., сплачених нотаріусу за вчинення виконавчого напису та суми прибуткового податку -882.35грн. Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи №11671 від 23.03.2011р. заборгованість за кредитним договором станом на 01.08.2009р, становила 26.070.42 долари США та 14.518грн.69коп. Крім того, у вимозі по сплаті кредиту (а.с.52) направленої банком на адресу позивача вказані інші суми заборгованості і доказів її отримання, або отримання ОСОБА_1. іншого повідомлення з вказівкою сум, ідентичних зазначеним у виконавчому написі, до його вчинення, суду не надано. Відповідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Проте інше передбачалось ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 18.11.2003 N 1255-IV в редакції, яка діяла на час правовідносин, що виникли. Таким чином, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому правильно керувалися не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Статтею 26 Закону N 1255-IV визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. Отже, при вирішенні спору суд керується не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону. З урахуванням викладеного, виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль від 05.02.2009 р. таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент укладання договору застави ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачалось. Ч.1ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»доповнено п.5 згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року, яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України закон зворотної сили не має. Посилання відповідача на вчинення виконавчого напису на підставі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172 правового значенні у справі не мають, оскільки вказана постанова не може підміняти або скасовувати законодавчу норму. Таким чином, суд задовольняє позов та визнає виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль від 05.02.2009 р. таким, що не підлягає виконанню. Вимоги про скасування арешту, як і вимоги про закриття виконавчого провадження є похідними від вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і відповідно можуть бути скасовані державним виконавцем в порядку п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає обов'язок державного виконавця закінчити виконавче провадження в разі скасування судом виконавчого документу на підставі якого воно розпочате. Даних про відмову державного виконавця закрити виконавче провадження та скасувати арешт у зв'язку з визнанням судом виконавчого напису таким. Що не підлягає виконанню, позивачем суду не надано, відповідно відсутній спір з приводу вказаних вимог, за відсутності якого у суду відсутні підстави вирішення питань, які мають вирішуватись державним виконавцем при виконанні покладених на нього законом службових обов'язків. У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати у сумі 16грн., які складаються з судового збору 08грн.50коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07грн.50коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 590 ЦК України ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»18.11.2003 N 1255-IV суд, - вирішив: Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП банк" в особі Харківської філії, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимир Вікторович, Відділ державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту з автомобілю, закриття виконавчого провадження -задовольнити частково. Виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимира Вікторовича, вчинений 05 лютого 2009року року за реєстровим № 18, на підставі кредитного договору СL №703/010/2007 від13.03.2007р. та договору застави транспортного засобу PLC № -707/010/2007 від 13.03.2007 р. -визнати таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні позовних вимог в частині закриття виконавчого провадження, скасування арешту, - відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОТП банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 16 (шістнадцять) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення через Київський районний суд м. апеляційної скарги до Апеляційного суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, а особами, відсутніми при проголошенні рішення в тому ж порядку з моменту отримання його копії. Суддя - А ещё судья забыла в этом решении взыскать 4000 грн. оплаченные истцом за финансово-экономическую экспертизу ,но этот вопрос решается через ходотайство про дополнительное решение с просьбой взыскать эти деньги с банка.

Получается в итоге что признание в суде ИН не подлежащей исполнению ,но исполненной ДВС просто бумажка которая ничего не решает?Всё же остаётся вопрос что с ней делать и как ? Может подать иск на нотариуса и банк ,пусть солидарно будут ответчиками и возмещают материальный и моральный вред ,который нанесли своими противоправными действиями? Тогда вопрос в какой суд обращаться и какой иск составлять? Назначение в кредитном договоре целевое - покупка авто. Заёмщик уплатил немалую сумму денег ,лишён его через незаконную ИН авто и ещё остаётся должен денег банку - какой-то моразм. Кто виновен в этом?Кто ответит за это?Что делать??????? :angry:

Sofi хотелось бы всё-же узнать ответ наэтот вопрос.Или как реально и быстро извлечь из этого пользу имущественную или финансовую? У меня анологичная ситуация.Суды 2-х инсанций наконец-таки признали ИН неподлежащую исполнению. Помимо этого всего банк через ИН неподлежащую исполнению взыскав майно ещё обратился в суд с иском о взыскании оставшейся после реализации авто суммы долга и суд первой инстанции его удовлетворил.Идёт слушание в апеляции. Что делать? Извечный вопрос. Зарание спасибо форумчанам за хороший совет. Sofi отдельное за спасибо за помощь и за то что подняла эту тему.

Нельзя с этим не согласиться.Это всё конечно хорошо ,но что делать человеку когда организованная группа лиц руководствуясь неполежащей исполнению ИН "совершенно законно" украв авто и разделив нажитые барыши спокойно себе разгуливает и ищет новую жертву и не несёт за это ни какой ответственности. На мой взгляд нужно приложить максимум усилий и привлечь к ответственности хотя бы одно звено из этой цепочки. Другой вопрос :Как это сделать?

Я же Вам уже писал,но не получил никакого ответа.