АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/328/14 Головуючий у 1-й інстанції Суркова В. П.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,
суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.
при секретарі Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
28.08.2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначав, що 08.08.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-202/077/2008, за умовами якого остання отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 50 750 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 5,99 %, строком до 08.02.2023 року зі страхуванням майна 0,30 %.
Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами поруки № SR-202/077/2008 та № SR-202/077-1/2008 укладеними між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до якого останні несуть солідарну відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору з боку ОСОБА_2 перед банком.
26.11.2010 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю без номеру, за умовами якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло за кредитним договором № ML-202/077/2008 від 08.08.2008 року та договорами поруки № SR-202/077/2008 та № SR-202/077-1/2008 від 08.08.2008 року право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.
Відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором виконує неналежним чином, внаслідок чого станом на 11.06.2013 року має заборгованість у розмірі 2 237 004,02 грн., з яких: непогашений кредит 54 306,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 221 163,20 грн., несплачені відсотки за користування кредитом 5880,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 29 606,71 грн.; пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 1 755 927,90 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 2 237 004,02 грн., а також понесені судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ ОТП Факторинг зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.
За змістом ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково рішення таким вимогам закону не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 08.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк" та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-202/077/2008, за умовами якого відповідачка отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 50 750 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 5,99 %, строком до 08.02.2023 року. (а.с.5-12).
Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами поруки № SR-202/077/2008 та № SR-202/077-1/2008 укладеними між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до якого останні несуть солідарну відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору з боку ОСОБА_2 перед банком. (а.с. 13, 14).
26.11.2010 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю без номеру, за умовами якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло за кредитним договором № ML-202/077/2008 від 08.08.2008 року та договорами поруки № SR-202/077/2008 та № SR-202/077-1/2008 від 08.08.2008 року право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором. (а.с.18-27).
За розрахунком ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором станом на 11.06.2013 року у розмірі 2 237 004,02 грн., з яких: непогашений кредит 54 306,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 221 163,20 грн., несплачені відсотки за користування кредитом 5880,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 29 606,71 грн.; пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 1 755 927,90 грн . (а.с.15).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції суд зазначає, що останній платіж у відповідності із графіком погашення заборгованості за кредитним договором відповідачкою ОСОБА_2 був здійснений за квитанцією № 45 від 13.05.2009 року, отже з цієї дати почався перебіг строку позовної давності для позивача за основним зобов'язанням і закінчився 13.05.2012 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 12.08.2013 року (а.с.2), тобто вже з пропуском строку позовної давності.
Проте такий висновок суду не в повному обсязі відповідає матеріалам справи, суперечить вимогам закону та умовами кредитного договору.
За правилами ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За вимогами ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Суд першої інстанції не врахував, що за рішенням постійно діючого третейського суду від 25.12.2009 року вже було стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-202/077/2008 від 08.08.2008 року станом на 16.10.2009 року в розмірі 485 580, 71 гривню (а.с.92) з яких: непогашений кредит 54 306,70 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 1992,35 доларів США, пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 36 314,29 гривень (а.с.91).
Представник позивача заявив у суді апеляційної інстанції проте, що не банк не звертався до суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Доказів проте, що суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, та розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
За правилами п. 5 ч. 1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.
Оскільки у справі є рішення третейського суду від 25.12.2009 року (а.с.90), прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між ПАТ "ОТП Банк", а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є його правонаступником, отже між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-202/077/2008 від 08.08.2008 року станом на 16.10.2009 року в розмірі 485 580, 71 гривню (а.с.92) з яких: непогашений кредит 54 306,70 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 1992,35 доларів США, та пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 36 314,29 гривень (а.с.91), а тому за правилами п. 5 ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України справа щодо цих вимог підлягає закриттю провадженням.
За загальними умовами, передбаченими ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 599 ЦК України будь-яке зобов'язання припиняється виконанням.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. ч. 1 та 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. ;1 ст. 261 ЦК України).
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Так, за умовами кредитного договору, вбачається, що заборгованість за кредитним договором погашається щомісячними платежами з 08.05.2009 року у розмірі 792,12 долари США на протязі 172 місяця строком до 08.02.2023 року (а.с.6-9)
За вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За наданим позивачем розрахунку заборгованості хоча і зазначено у позові, що заборгованість станом на 11.06.2013 року, проте як вбачається із розрахунку банку, нарахування процентів у сумі 5880, 48 доларів США (в межах заявлених позивачем вимог) здійснено за період з 08.08.2008 року по 15.04.2010 року (а.с.106), з них несплачені відсотки за користування кредитом станом 16.10.2009 року у сумі 1992,35 доларів США вже стягнуті за рішенням третейського суду від 25.12.2009 року (а.с.90)
Оскільки останній платіж за кредитним договором відповідачкою ОСОБА_2 був здійснений 13.05.2009 року за квитанцією № 45, нарахування процентів за заявленими вимогами у сумі 5880, 48 доларів США (в межах заявлених позивачем вимог) обмежується 15.04.2010 року (а.с.106), отже з цієї дати з 15.04.2010 року почався перебіг строку позовної давності для позивача за основним зобов'язанням про стягнення процентів і закінчився 14.04.2013 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 12.08.2013 року (а.с.2), тобто вже з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просив представник відповідача (а.с. 53)
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Щодо вимог про стягнення нарахованої пені у сумі 1 755 927,90 грн., то пеня за прострочення строків виконання зобов'язань станом на 16.10.2009 року у сумі 36 314,29 гривень (а.с.91), стягнута за рішенням третейського суду від 25.12.2009 року (а.с.90), щодо суми пені заявленої за період з 16.10.2009 року по 12.06.2013 року, то за роз'ясненнями п. 31 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, доводи апеляційної скарги проте, що судом безпідставно не прийнято до уваги, що строк виконання договору до 08.02.2023 року (а.с.6-9), є частково обґрунтованим, проте оскільки вимоги банку заявлені щодо основного зобов'язання по процентам обмежується 15.04.2010 року (а.с.106), та позивач звернувся до суду з даним позовом 12.08.2013 року (а.с.2), тобто вже з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просив представник відповідача (а.с. 53), колегія судів вважає, що вони не можуть бути задоволені за пропуском строку позовної давності. Вимоги про стягнення пені також вважаються заявлені з пропуском строку позовної давності, оскільки позовна давність спливла за основним зобов'язанням.
Керуючись ст.ст. 205,307, 309, 310, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року у цій справі про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в частині заборгованості станом на 16.10.2009 року за кредитним договором ML-202/077/2008 від 08.08.2008 року в розмірі 485 580, 71 гривню з яких: непогашений кредит 54 306,70 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 1992,35 доларів США, та пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 36 314,29 гривень скасувати і провадження в цій частині закрити на підставі п.5 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя :
Судді: