Search the Community

Showing results for tags 'перегистрация имущества'.



More search options

  • Search By Tags

    Type tags separated by commas.
  • Search By Author

Content Type


Forums

  • Рейд и Антирейд
    • Рейдерский захват
    • Антиколлеторские услуги, помощь заемщикам, возврат депозитов
    • Банки и кредитные союзы не выплачивающие депозиты
    • Депозитные и кредитные договора
    • Юридическая консультация
    • Судебные решения по кредитным и депозитным договорам
    • Общие вопросы и новости с сайта
  • IT - Раздел
    • Нововведения форума.
    • Биткоины, блокчейн, майнинг, электронные платежные системы

Calendars

  • Основной календарь

Find results in...

Find results that contain...


Date Created

  • Start

    End


Last Updated

  • Start

    End


Filter by number of...

Joined

  • Start

    End


Group


AIM


MSN


Сайт


ICQ


Yahoo


Jabber


Skype


Город


Интересы

Found 166 results

  1. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57311385 Державний герб України ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 21 квітня 2016 року м. Київ К/800/8114/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23153424 від 25 липня 2015 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, позов задоволено. Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23153424 від 25 липня 2015 року визнано неправомірним та скасовано. Не погоджуючись з прийнятим рішенням судів, товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, та закрити провадження у справі. У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя було протиправним у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Заяць
  2. http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/D766E8DBFD06AEEEC2257E960021D9F6 ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2015 року м. Київ Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Самсіна І.Л. суддів: Волкова О.Ф., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Терлецького О.О., Яреми А.Г., – розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Голосіївського районного відділу Державної міграційної служби України у м. Києві (далі – відділ ДМСУ), третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії, в с т а н о в и л а: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до відділу ДМСУ, третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неправомірно у грудні 2012 року зняв позивачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1. Суди встановили, що місце проживання позивачів було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3 – з 25 лютого 2003 року, ОСОБА_1 – з 25 лютого 2003 року, ОСОБА_2 – з 7 жовтня 2004 року, про що вчинено відповідні записи на сторінці 11 паспортів громадянина України вказаних осіб, копії яких наявні у справі. 20 грудня 2012 року позивачів було знято з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою за рішенням суду, про що зазначено в довідках комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація – 1Н» (далі – КП «ЖЕО – 1Н») від 19 березня 2014 року та від 2 квітня 2014 року. 24 квітня 2014 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 подала до відділу ДМСУ заяву про внесення змін до реєстраційного обліку місця проживання, в якій просила внести необхідні зміни до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи з метою виправлення помилки щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що такі зміни внесені помилково. Листом від 23 травня 2014 року № 2/942/1, відповідач повідомив ОСОБА_1, що згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 17 грудня 2012 року № 36778536 ОСОБА_4 є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з чим 20 грудня 2012 року за його заявою ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання згідно із статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин; далі – Закон № 1382-IV). Про зняття позивачів з реєстраційного обліку вони дізналися у березні, квітні 2014 року, коли звернулися до КП «ЖЕО – 1Н» для отримання довідок з місця проживання – форми № 3. Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 14 серпня 2012 року у цивільній справі № 2601/13029/12, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року, задовольнив позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3; витребував із незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру за АДРЕСОЮ_1; визнав за ОСОБА_4 право власності на вищевказану квартиру. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2014 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 вересня 2014 року. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 січня 2015 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року. Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 7 Закону № 1382-IV та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. На обґрунтування заяви додано копії постанови Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2012 року (справа № К-51316/09-С) та постанови Верховного Суду України від 16 січня 2012 року (справа № 6-57цс11) Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого. У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року (справа № 6‑57цс11) міститься такий висновок щодо застосування статті 7 Закону № 1382-IV у подібних правовідносинах. Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, зазначеному висновку Верховного Суду України не відповідає, у зв’язку з чим ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2015 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року підлягають скасуванню. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення. Виходячи із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, що переглядається, а також враховуючи висновок Верховного Суду України щодо застосування положення статті 7 Закону № 1382-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає необхідним ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голосіївського районного відділу Державної міграційної служби України у м. Києві, третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Зобов’язати Голосіївський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Києві скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий І.Л. Самсін Судді: О.Ф. Волков Л.І. Григор’єва М.І. Гриців В.І. Гуменюк О.А. Коротких О.В. Кривенда В.В. Кривенко Н.П. Лященко В.Л. Маринченко Л.І. Охрімчук П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко О.О. Терлецький А.Г. Ярема
  3. http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/68AC7C148A94D169C2257F8C002439DA П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 березня 2016 року м. Київ Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Терлецького О.О., суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., за участю: позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурора – Красножон О.М., представників: ОСОБА_2 – ОСОБА_3, відповідача – Палієнко О.І., Коренчук О.М., – розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі – управління ДМСУ), треті особи: орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Чернігові ради, ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_6), за участі прокуратури міста Чернігова, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в с т а н о в и л а: У квітні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їхньої неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до управління ДМСУ, в якому просили: визнати протиправними дії відповідача щодо зняття їх з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати управління ДМСУ внести необхідні зміни до реєстраційного обліку та поновити реєстрацію місця проживання за вказаною адресою. На обґрунтування позову послалися на те, що відповідач протиправно зняв їх з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою, оскільки немає підстав, передбачених статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382-ІV), для зняття позивачів з реєстраційного обліку, а саме немає судового рішення про позбавлення позивачів права користування житлом. Суди встановили, що позивачі відповідно до договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року придбали у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 вартістю 7875 грн. Згідно з довідкою КП «ЖЕК-6» від 12 грудня 2007 року позивачі разом з їх неповнолітньою дочкою зареєстровані у зазначеній вище квартирі з 11 грудня 2007 року. Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 30 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 9 липня 2010 року, визнав право власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_5 та зобов’язав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити її і передати ОСОБА_5. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 серпня 2010 року власником кв. № АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, номер запису 15722 в книзі № 222. 22 січня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Деснянського районного відділу управління ДМСУ із заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано копію рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 березня 2010 року, копію ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 9 липня 2010 року та копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 серпня 2010 року. 22 січня 2013 року на підставі зазначеної заяви управління ДМСУ зняло позивачів з реєстрації місця проживання, про що зроблено відмітку на заяві та в талонах зняття з реєстрації місця проживання в Україні. Суди розглядали справу неодноразово. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 14 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовив повністю. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив: визнав дії відповідача про зняття з реєстрації місця проживання позивачів протиправними; зобов’язав управління ДМСУ вчинити необхідні дії щодо реєстрації обліку та поновити реєстрацію місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про протиправність дій відповідача, оскільки Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, не передбачено повноваження цього органу щодо зняття з реєстрації на підставі рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно за іншою (іншими) особами. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 червня 2015 року рішення апеляційного суду скасував, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року залишив у силі. Касаційний суд, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про правомірність дій управління ДМСУ щодо зняття позивачів з реєстрації місця проживання, оскільки набуття ОСОБА_5 за рішенням суду права власності на квартиру і зобов’язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 звільнити та передати квартиру новому власнику за своєю суттю є одночасно рішенням про позбавлення позивачів права власності на цю річ та про їх виселення, що тягне як кожне окремо, так і в сукупності припинення права користування житловим приміщенням. Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року залишити в силі. На обґрунтування заяви додала копію постанови Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (№ 21-1438а15), висновку якої щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, на думку ОСОБА_2, не відповідає судове рішення, про перегляд якого подано заяву. Перевіривши наведені у заяві доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивачів, прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15). Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, зазначеному висновку Верховного Суду України не відповідає, у зв’язку з чим ухвала Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 243 КАС підлягає скасуванню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року – залишенню в силі. Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: Заяву ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року скасувати, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року залишити в силі. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий О.О. Терлецький Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда П.В. Панталієнко І.Л. Самсін М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко
  4. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57199317 Державний герб України ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И "14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/52757/14 Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л., Стародуб О.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Новозаводського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби країни в Чернігівській області , третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити реєстрацію, В С Т А Н О В И В : У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новозаводського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби країни в Чернігівській області в якому просив визнати незаконними дії щодо зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати поновити реєстрацію його місця проживання. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р., в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивача знято з реєстраційного обліку за заявою власника будинку, а відтак посилання позивача щодо правомірності проживання за вказаною адресою та відсутність рішення суду про позбалення позивача права на користування житлом є необгрунтованими. У касаційній скарзі позивач з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 28.11.2000р. зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, за згодою власника житла ОСОБА_4, як член сім'ї (зять). Після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, власником будинку АДРЕСА_1 став ОСОБА_3, чоловік померлої, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.03.2011р. Згідно витягу про Державну реєстрацію прав від 28.03.2011р. №29451779 ОСОБА_3 є власником 1/1 (в цілому) будинку за адресою: АДРЕСА_1. 25.02.2014р. до Новозаводського РВ у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області звернувся ОСОБА_3 з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та надав витяг про Державну реєстрацію прав від 28.03.2011р. № 29451779. Листом від 05.03.2014р. № 74.11-Д/29 Новозаводського РВ у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області позивача повідомлено про його зняття з реєстрації місця проживання 25.02.2014р. з адреси: АДРЕСА_1 Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зняття позивача з реєстрації здійснювалося за клопотанням власника житла, а тому дії відповідача є правомірними. Колегія суддів погодитись з таким висновком судів попередніх інстанцій не може з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Водночас відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" №1382-ІV від 11.12.2003р. (далі - Закон № 1382-ІV) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 01.03.2016р. (справа № 21-5446а15) та від 30.06.2015р. (справа № 21-1438а15). За таких обставин дії відповідача щодо зняття позивача з реєстрації місця проживання, які здійснювалися за заявою власника житла без рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою, чи оголошення її померлою є неправомірними. Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення та ухвалює нове рішення. Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р. скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнати протиправними дії Новозаводського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 Зобов'язати Новозаводський районний відділ у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області поновити ОСОБА_2 реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Кочан В.М. судді Іваненко Я.Л. Стародуб О.П.
  5. http://reyestr.court.gov.ua/Review/47160932 Державний герб України Справа № 815/4048/15 УХВАЛА про забезпечення позову 21 липня 2015 року м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бойко О.Я., за участі: секретаря судового засідання Гацанюк К.В. представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 13.07.2015 року); представника відповідача не зявився, третьої особи не зявився, розглянувши в порядку відкритого судового засідання клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 Валеріївнидо приватного нотаріуса ОСОБА_3, третя особа ТОВ Кей-Колект про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса ОСОБА_3, третя особа ТОВ «Кей-Колект» про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії. 20.07.2015 року позивач звернувся до суду через канцелярію з клопотанням про забезпечення позову. Відповідач та третя особа в судове засідання, призначене на 21.07.2015 року на 09:00 годину, не зявилися. Суд, з урахуванням ч.3 ст.118 КАС України та думки позивача вирішив розглянути заявлене клопотання за даної явки. Ознайомившись з матеріалами справи суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову належить до задоволення. Зі змісту клопотання суд встановив, що позивач просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій щодо відчуження у будь-який передбачений чинним законом спосіб, а також переоформлення та реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (Тополева) у місті Одесі до прийняття судом рішення по справі. Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову за наявності таких підстав: 1)існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, 2) захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів,3) для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, 4)якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. У своєму клопотанні як на підставу забезпечення позову представник позивача посилається на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. Позивач на підтвердження зазначеної обставини посилається на листи ТОВ «Укрборг» наявні в матеріалах справи (а.с.20-21). Зі змісту вказаних листів суд встановив, що дійсно ТОВ «Кей-Колект» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 (Тополева) у місті Одесі та має намір реалізувати дане нерухоме майно будь-якій особі. Так, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позивач надав достатні докази в обґрунтування підстав забезпечення позову. Таким чином, суд вважає, що дане клопотання належить до задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117, 118 КАС України, суд У Х В А Л И В: 1. Задовольнити клопотання представника позивача про забезпечення позову. 2. Забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій щодо відчуження у будь-який передбачений чинним законом спосіб, а також переоформлення та реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (Тополева) у місті Одесі до прийняття судом рішення по справі. 3. Копію ухвали невідкладно направити сторонам. Відповідно до ч.5 ст.118 КАС України ухвала належить до негайного виконання. Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня проголошення ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. СуддяО.Я. Бойко 20 липня 2015 року
  6. http://reyestr.court.gov.ua/Review/54166332 Державний герб України У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову м. Вінниця 08 грудня 2015 р. Справа № 802/3968/15-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Чернюк Алли Юріївни, за участю: секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідача: не з'явився представника третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: ОСОБА_3 до: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" про: визнання неправомірним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання неправомірним та скасування рішення. Окрім позову, позивачами було надано через канцелярію суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 04.12.2015 р. за вх. №35546 шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь - які дії по перереєстрації права власності на квартиру №26, що знаходиться в будинку №4 по вул. Грибоєдова в м. Вінниця, Вінницької області. Представники позивача у судовому засіданні підтримали дану заяву та просили її задовольнити. Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. Беручи до уваги те, що згідно частини 3 статті 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову проводиться за відсутності представника відповідача. Вирішуючи питання щодо поданого клопотання та можливості вжиття заходів щодо забезпечення позову суд виходить з наступного. Згідно ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Надавши оцінку доводам клопотання та письмовим доказам наявним у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у справі із наступних мотивів. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представники позивача вказали на наявність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також зазначив про те, що у випадку незастосування заходів забезпечення адміністративного позову у справі, для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Із аналізу норми ч. 1 ст. 117 КАС України видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 р., Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. Так, позивачі у клопотанні про забезпечення позову вказали на те, що незабезпечення позову призведе до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, оскільки, існують явні ознаки протиправності оскаржуваного рішення нотаріуса, котрий виступив в ролі державного реєстратора, а саме те, що позивача та його малолітнього сина незаконно, за відсутності рішення суду та без повідомлення органу опіки і піклування було знято з реєстрації, та те що ТОВ "Кей-Колект" може здійснити відчуження майна, що призведе до істотного порушення його права та законних інтересів про що викладено безпосередньо у позовній заяві. Отже, зважаючи на фактичні обставини справи у суду є всі підстави для забезпечення адміністративного позову так як, подальше відчуження майна може спричинити настання негативних наслідків, завдати шкоди правам та інтересам позивача. Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, суд - УХВАЛИВ: Клопотання позивача задовольнити. Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_3 шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру № 26, що знаходиться в будинку № 4 по вул. Грибоєдова в м.Вінниця, Вінницької області до набрання рішенням суду законної сили. У відповідності до ч. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконується в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Копію ухвали негайно надіслати особам, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя Чернюк Алла Юріївна
  7. http://reyestr.court.gov.ua/Review/54677358 Державний герб України Копія Справа № 822/6300/15 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 28 грудня 2015 рокум. ХмельницькийСуддя Хмельницького окружного адміністративного суду У.Т. Данилюк, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправними дій та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішення. Одночасно позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому вона просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно будинку №10 по вул.Козацькій в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області. В обґрунтування клопотання зазначає про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, які в подальшому буде важно відновити, а ознаки протиправності рішення та дій суб'єкта владних повноважень є очевидними. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про розгляд клопотання. Будь-яких заяв чи клопотань стосовно розгляду клопотання до суду не надходило. Згідно ч.3 ст.118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові питання про забезпечення адміністративного позову. Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Згідно з ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відповідно до ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Згідно ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Предметом позовних вимог є визнання протиправними дії відповідача щодо проведення за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" реєстрації права власності на будинок №10 по вул.Козацькій в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, а також визнання протиправним та скасування рішення відповідача за індексним номером 23357279 від 03.08.2015 р. про проведення такої реєстрації. Суд звертає увагу на те, що доводи клопотання про забезпеченням позову в частині очевидності ознак протиправності рішення та дій повністю співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, однак оцінка цим обставинам з точки зору законності буде надаватись при вирішенні справи по суті, а не при розгляді клопотання про забезпечення позову. Протиправність оскаржуваних рішення та дії не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи. Разом з цим, суд звертає увагу на наступне. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будинку №10 по вул.Козацькій в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Попереднім власником будинку є позивач. Правомірність проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Кей-Колект" підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а розпорядження (зокрема, відчуження) ним спірного майна, у разі задоволення позовних вимог, призведе до порушення майнових прав позивача та може не лише ускладнити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі переходу права власності на спірне майно. Отже, у випадку вчинення дій щодо реєстрації, перереєстрації права власності на нерухоме майно позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав. Таким чином, суд дійшов висновку щодо доцільності задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно будинку №10 по вул.Козацькій в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області. При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Таким чином, суд вважає клопотання позивача про забезпечення позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 117,118 ,160,165 КАС України, суд, - У Х В А Л И В : Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно будинку №10 по вул.Козацькій в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Копію ухвали надіслати сторонам, які беруть участь у справі. Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України. Суддя/підпис/ОСОБА_3"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3
  8. http://reyestr.court.gov.ua/Review/49987011 Державний герб України Копія Справа № 822/3536/15 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 25 серпня 2015 рокум. Хмельницький Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду В.В. Матущак, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ "Кей-Колект" про визнання дій протиправними та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Кей-Колект" про визнання дій протиправними та скасування рішення. Одночасно позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, які в подальшому буде важко відновити. Вказує, що на сьогоднішній день існує стійке відчуття небезпеки за власну сім'ю внаслідок неправомірних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_2, та побоювання щодо відчуження єдиного місця проживання його сім'ї - квартири АДРЕСА_1, а тому просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири АДРЕСА_1. Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. 25 серпня 2015 року до суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підтримує в повному обсязі та просить її розгляд проводити без його участі. Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про розгляд заяви, в судове засідання не з'явилися, повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Частиною 3 статті 118 КАС України визначено, що питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою. Дослідивши клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Як встановлено ч. 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Суд погоджується з доводами заявника щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову зазначених у клопотанні, а також вважає, що у даному випадку, невжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вказані обставини відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову. Разом з цим суд зазначає, що відповідно до п. 17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своєму клопотанні просить позивач, відповідають КАС України. Водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до прийняття судового рішення у цій справі. Таким чином, суд вважає клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до ч.5 ст.118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Керуючись ст.ст. 117,118 ,160,165 КАС України, суд, - У Х В А Л И В : Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити. Заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири АДРЕСА_1, до прийняття судового рішення по справі № 822/3536/15. Копію ухвали надіслати сторонам, які беруть участь у справі та Реєстраційній службі Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України. Суддя/підпис/ОСОБА_3"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3
  9. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56277492 Державний герб України МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА 04 березня 2016 року № 814/351/16 м. Миколаїв Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовомОСОБА_1, доПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_2, треті особиОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", провизнання неправомірним та скасування рішень,ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) ін. номер 26881159 від 08.12.2015 р., інд. номер 26880848 від 08.12.2015р. Разом з позовними вимогами, 03 березня 2016 року, позивачкою заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваних рішень нотаріуса та заборони відчуження земельної ділянки та житлового будинку №3 по вул. Слобідська в м. Вознесенську. Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України для прийняття судом рішення про забезпечення позову повинна бути хоча б одна з чотирьох підстав 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; 3) або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; 4) а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд дійшов висновку, що клопотання позивачки про забезпечення позову належить задовольнити частково. В задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №26881159 від 08.12.15 та №26880848 необхідно відмовити, оскільки зупинення рішень про реєстрацію права власності на обєкт нерухомості за третьою особою призведе до відновлення права власності на зазначений обєкт попереднім власником, що буде передчасним вирішенням спору по суті. Зміна власника нерухомого майна не може відбуватися у формі розгляду питання про забезпечення позову. Разом з тим, суд вважає, що оскільки третя особа набула права власності на обєкт нерухомості внаслідок дій відповідача, які позивачка оспорює по цій справі, то до вирішення цій справі по суті необхідно задовольнити клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кейт Колект» відчужувати житловий будинок за адресою: м. Вознесенськ, вул. Слобідська (стара назва Літвінова), 3. В іншому випадку, третя особа могла б розпорядитися спірним будинком, що призвело б до того, що позивачці для відновлення своїх прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки ст.388 ЦК України встановлені обмеження щодо витребування власником майна від добросовісного набувача за відплатним договором. Клопотання про забезпечення позову задовольнити частково. Нва підставі викладеного, керуючись ст. 117, 118 КАС України, суд,- У Х В А Л И В: 1. Клопотання про забезпечення позову задовольнити частково. 2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" відчужувати земельну ділянку та житловий будинок № 3 по вул. Слобідська (Літвінова) в м. Вознесенську Миколаївської області. 3.В решті клопотання відмовити. 4. Копію ухвали направити державному реєстратору прав на нерухоме майно Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області 5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її отримання. Суддя В.В.Біоносенко
  10. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56712759 Державний герб України Копія Справа № 822/484/16 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 17 березня 2016 рокум. Хмельницький Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Г.В. Лабань, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни, третя особа на стороні відповідача - ТОВ "Кей - Колект" про визнання протиправними та скасування рішення. 17 березня 2016 року ОСОБА_1 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. В обґрунтування клопотання зазначає про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, які в подальшому буде важно відновити, а ознаки протиправності рішення та дій суб'єкта владних повноважень є очевидними. Розгляд клопотання проводиться негайно, відповідно до частини 1 статті 118 КАС України, без повідомлення сторін та фіксування судового засідання технічними засобами. Суд, розглянувши клопотання, вважає, що воно підлягає задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відповідно до ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Згідно ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Предметом позовних вимог є визнання протиправними дії відповідача щодо проведення за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" реєстрації права права власності відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а також визнання протиправним та скасування рішень відповідача за індексним номером 25160958 від 09.10.2015 р. та індексний номер 25164429 від 09.10.2015 р. про проведення такої реєстрації. Суд звертає увагу на те, що доводи клопотання про забезпеченням позову в частині очевидності ознак протиправності рішення та дій повністю співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, однак оцінка цим обставинам з точки зору законності буде надаватись при вирішенні справи по суті, а не при розгляді клопотання про забезпечення позову. Протиправність оскаржуваних рішень та дії не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи. Разом з цим, суд звертає увагу на наступне. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Попереднім власником квартир є позивач. Правомірність проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Кей-Колект" підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а розпорядження (зокрема, відчуження) ним спірного майна, у разі задоволення позовних вимог, призведе до порушення майнових прав позивача та може не лише ускладнити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі переходу права власності на спірне майно. Отже, у випадку вчинення дій щодо реєстрації, перереєстрації права власності на нерухоме майно позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав. Таким чином, суд дійшов висновку щодо доцільності задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Таким чином, суд вважає клопотання позивача про забезпечення позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 117,118 ,160,165 КАС України, суд, - У Х В А Л И В : Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Копію ухвали надіслати сторонам, які беруть участь у справі. Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України. Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань
  11. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56816786 Державний герб України УХВАЛА 30 березня 2016 року м.Одеса справа № 815/1315/16 Одеський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Іванова Е.А. ceкpeтap Сакара М.М. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в м. Одесі заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коблєвої Алли Михайлівни, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект» про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28524717 від 25.02.2016р., на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно -квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект», визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28523115 від 25.02.2016р., на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно -квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект». В судовому засіданні представник позивача підтримав письмове клопотання про забезпечення позову вх..№7812/16 від 29.03.2016р. шляхом накладення арешту на квартири та забороною вчиняти дії пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру розташовану в АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті. Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно. Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд враховує, що з матеріалів справи вбачається, що рішеннями державного реєстратора -приватного нотаріуса Кобелєвої А.М., 25.02.2016р. зареєстровано право власності на квартири розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру розташовану в АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей -Колект». Та як вбачається з інформаційної довідки до вказаного рішення власником цього майна був позивач. Таким чином враховуючи, те що в разі відчуження власником вищевказаних квартир до розгляду справи по суті, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд доходить висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.117,118,158,165 КАС України суд , УХВАЛИВ: Заяву представника позивача задовольнити. Накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру розташовану в АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті. Заборонити державним реєстраторам в т.ч. нотаріусам вчиняти дії пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру розташовану в АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її отримання. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2016р. Суддя Е.А.Іванов 29.03.16 задоволено
  12. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56154933 Державний герб України Копія Справа № 822/226/16 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 23 лютого 2016 рокум. Хмельницький Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду О.К. Ковальчук, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд з позов до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №22212977 від 19.06.2015 року про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1. Одночасно позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири АДРЕСА_2, до прийняття судового рішення по справі. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, які в подальшому буде важко відновити. Зазначає, що невжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідки заподіяння шкоди її правам та інтересам, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки квартира АДРЕСА_3 є єдиним місцем проживання її сім'ї. Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просить заявлене клопотання про забезпечення позову розглянути без його участі. Представник відповідача та третьої особи в судове засідання також не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду клопотання про забезпечення позову повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч.3 ст.118 КАС України суд вважає можливим клопотання розглянути за відсутності сторін, на підставі наданих письмових доказів. У зв'язку з неявкою сторін відповідно до вимог ст.41 КАС України технічний запис судового засідання на звукозаписуючий пристрій не проводився. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову необхідно задовольнити з урахуванням наведеного нижче. В силу ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. За змістом ч.1 ст.117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд встановив, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_4 є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Попереднім власником квартири є позивачка, ОСОБА_1, яка є одинокою матір'ю і виховує неповнолітню дитину, що підтверджується довідкою про склад сім'ї №485 від 16.03.2015 року. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 23.02.2016 року, іншого житла у власності позивачки не має. Вирішуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує, що факт правомірності проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Кей-Колект", який є предметом оскарження, а також факт наявності порушення прав позивача в результаті реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" потребують доказування у визначеному КАС України порядку шляхом повного, всебічного та обєктивного дослідження судом всіх зібраних доказів в судовому засіданні. Разом з тим, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у випадку встановлення судом неправомірності проведення реєстрації права власності на нерухоме майно та спричинить додаткові труднощі у виконанні зазначеного рішення. Враховуючи вищезазначене, клопотання про забезпечення позову необхідно задовольнити . Керуючись ст.ст. 117,118 ,160 і 165 КАС України, суд, - У Х В А Л И В : Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири АДРЕСА_4 до прийняття Хмельницьким окружним адміністративним судом рішення у справі № 822/226/16. Копію ухвали надіслати сторонам, які беруть участь у справі. Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України. Суддя/підпис/ОСОБА_3"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3
  13. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57489490 Державний герб України копія СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 28 квітня 2016 р. Справа № 818/481/16 Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Осіпової О.О., при секретарі судового засідання - Заіченко А.М., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2015 року №27656353, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», а також зобовязати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за вказаною вище адресою. Ухвалами від 27.04.2016р. провадження у справі відкрито та призначено судове засідання. 27.04.2016р. від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, мотивоване тим, що на даний момент право власності на майно позивача неправомірно зареєстроване за ТОВ «Кей-Колект», що дає вказаній особі можливість вільно відчужувати вказане майно на користь будь-яких третіх осіб, а відтак існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання ймовірного судового рішення у даній справі. Зокрема, з 21.04.2016р. в мережі Інтернет розміщено оголошення про продаж квартири АДРЕСА_2, у звязку з чим необхідно накласти арешт на це нерухоме майно (а.с.62-63). В судовому засіданні позивач подану нею заяву підтримала, просила її задовольнити, пояснивши, що крім неї, у квартирі зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_5, 06.10.2010р., про що є відповідна довідка, тому в разі не вжиття заходів забезпечення позову будуть порушені також і його права. Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду заяви про забезпечення позову повідомлявся телефонограмою (а.с.69). Відповідно до ч.3 ст.118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, зазначивши, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.04.2016 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, а не ТОВ «Кей-Колект». Крім того, ст.117 КАС України не передбачено забезпечення адміністративного позову шляхом накладення арешту на майно. Суд, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання позивача є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення адміністративного позову є надання заявником доказів: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливості без вжиття таких заходів захистити ці права, свободи та інтереси; необхідності докладення значних зусиль та витрат для їх відновлення; очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Оцінивши доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, суд зазначає: Як вбачається з позовних матеріалів, предметом розгляду даної справи є скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належало раніше позивачу, за третьою особою ТОВ «Кей-Колект». Таким чином, на даний момент, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на вказане нерухоме майно публічно визнане державою власністю вказаної третьої особи, а відтак, в силу норм вказаного Закону, ст.ст.317,319 Цивільного кодексу України ТОВ «Кей-Колект» може вільно розпоряджатись вказаним майном. У свою чергу, у випадку визнання протиправним та скасування рішення відповідача про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за третьою особою, будуть відновлені речові права позивача на таке нерухоме майно. Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача як власника вказаного у позовній заяві нерухомого майна, права на яке на даний момент зареєстровані за третьою особою. Так, з 21.04.2016р. в мережі Інтернет міститься оголошення про продаж двокімнатної квартири по вул. Харківській 58В в м. Суми, де проживає позивач (а.с.72). З довідки про склад сімї ОСОБА_1 слідує, що вона дійсно зареєстрована за даною адресою та в квартирі разом з нею мешкає її син ОСОБА_5, 06.11.2010р.н. (а.с.52-53). В позовній заяві в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що органом опіки та піклування Сумської обласної державної адміністрації згода на вчинення нотаріусом державної реєстрації передачі права власності на вказану квартиру до ТОВ «Кей-Колекст» не надавалася, що суперечить вимогам пунктів 1.8, 1.9 гл.2 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. №282/20595), якими встановлено, що з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Беручи до уваги, що правомірність проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а реалізація спірного майна призведе до порушення майнових прав позивача та прав неповнолітньої дитини, яка з нею мешкає, та може не лише утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі передання права власності на спірне майно іншій особі (особам), які не беруть участі у цьому судовому процесі, суд дійшов висновку щодо доцільності часткового задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо відчуження квартири, загальною площею 46,3кв.м., розташованою за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Харківська,буд.58В, кв.№141, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не передбачено приписами ст.117 КАС України. Суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, вжиття таких заходів зумовить збереженню коштів та зусиль третьої особи на укладання та посвідчення договорів стосовно вказаного в ухвалі майна та буде сприяти визначеності судового рішення. З приводу посилання представника третьої особи на копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.04.2016 року, у якому власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_1, а не ТОВ «Кей-Колект», слід відмітити, що саме у наданому позивачем копії витягу наявний запис про реєстрацію права власності, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса, що оскаржується (а.с.22-23), тому твердження, що внесення запису про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно за третьою особою у даній справі не стосується прав позивача, є безпідставними. Оскільки встановлено існування можливої небезпеки заподіяння істотної шкоди майновим правам позивача та інших осіб, яким спірне майно може бути відчужене третьою особою ТОВ «Кей-Колекст», відмова в забезпеченні позову суперечите самій меті такого забезпечення (реальність виконання судового рішення, постановленого по суті позовних вимог). Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, суд - У Х В А Л И В: Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 818/481/16 - задовольнити частково. Заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо відчуження квартири, загальною площею 46,3 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_3. В іншій частині заяви відмовити. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі, Управлінню "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Виконавчого комітету Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21) та Головному територіальному управлінню юстиції у Сумській області (40030, м.Суми, вул. Г.Кондратьєва, 28). Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Суддя (підпис) О.О. Осіпова З оригіналом згідно Суддя О.О. Осіпова Повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2016 року
  14. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57488500 Державний герб України ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА 06 квітня 2016 р.Справа №804/1821/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязати вчинити дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28084095 від 04.02.2016 року; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав, проведеної згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28084095 від 04.02.2016 року. Позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким уповноваженим на те особам вчиняти реєстраційні дії та вносити записи/відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. В обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржуване рішення надає можливість третій особі ТОВ «Кей-Колект» здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, а тому до ухвалення рішення в адміністративній справі необхідно забезпечити позов шляхом заборони реєструвати права власності та інші речові права щодо спірного майна, оскільки без вжиття цих заходів для відновлення прав, на захист яких поданий даний адміністративний позов, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд погоджується з доводами позивача про те, що у разі відчуження ТОВ «Кей-Колект», за яким оскаржуваним рішенням відповідача перереєстровано право власності на спірне майно (квартиру позивача), цього майна до прийняття судом рішення по суті спору, позивач залишиться без житла, що призведе до порушення майнових прав позивача та може не лише ускладнити, але й унеможливити виконання судового рішення. За наведених обставин, суд вважає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 11, 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії та вносити записи/відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна: 1/1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Суддя ОСОБА_4
  15. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56788092 Державний герб України ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 24 березня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/177/16-а Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спіжавки Г.Г., за участю: секретаря судового засідання Тимофєєва А.О., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (відповідач) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22715014 від 09.07.2015 року, що винесені на підставі Договору іпотеки, серія та номер №2574 від 13.08.2007 року, про реєстрацію права приватної власності за ТОВ "Кей-Колект" (третя особа) на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 18.03.2016 р. позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В судовому засіданні позивач та її представник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову пояснили, що очевидно незаконне рішення відповідача, в разі визнання його судом таким, може ускладнити та унеможливити виконання рішення суду через продаж належного позивачу майна третім особам. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд клопотання засобами телефонного зв'язку. Третя особа також не забезпечила явку представника в судове засідання, була повідомлена про дату, час і місце розгляду клопотання про забезпечення позову телефонограмою. Враховуючи положення статті 118 КАС України, зокрема, скорочений строк розгляду такого клопотання, суд вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові клопотання про забезпечення даного позову. Так, частиною першою статті 118 КАС України визначено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. За таких обставин, суд розглядає клопотання без участі відповідача і третьої особи. Заслухавши пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та вжити заходів для забезпечення даного позову. Згідно частини першої статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання (частина 3 статті 117 КАС України). Так, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей-Колект". Зазначене нерухоме майно належало позивачу на праві приватної власності та передано в іпотеку ПАТ "УкрСиббанк". Разом з цим, законність рішення про державну реєстрацію права приватної власності на вказаний житловий будинок за ТОВ "Кей-Колект" підлягає встановленню в ході розгляду даної адміністративної справи. При цьому, в незалежності від результату вирішення справи слід врахувати те, що для захисту права власності позивача на житло та гарантії поновлення її порушеного права у випадку встановлення протиправності рішення відповідача, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль для того, щоб відновити таке право. Враховуючи зазначене, суд вважає, що до прийняття рішення по даній справі задля забезпечення гарантій захисту права власності позивача, є достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третій особі відчужувати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В разі відчуження третьою особою вказаного житлового будинку, для відновлення права позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тому, суд задовольняє клопотання про забезпечення позову. На підставі наведеного та керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - У Х В А Л И В: Клопотання про забезпечення позову задовольнити. Забезпечити позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" вчиняти дії щодо відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя Г.Г. Спіжавка Ухвалу в повному обсязі складено 29.03.2016 року.
  16. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57202948 Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 22 липня 2015 року м. Київ № 826/14135/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Кротюка О.В., при секретарі судового засідання Гафарли К.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №826/14135/15 за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до треті особи: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ТОВ "Кей-Коект" Орган опіки та піклування Дніпровського району міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії Обставини справи: Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015 в адміністративній справі №826/14135/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: ТОВ "Кей - Колект", Орган опіки та піклування Дніпровського району міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчини дії. 20.07.2015 канцелярією Окружного адміністративного суду міста Києва зареєстровано клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі №826/14135/15. Вказане клопотання передано на розгляд судді Кротюка О.В. - 21.07.2015. Поряд з цим, 21.07.2015 представником позивача подано заяву про долучення до клопотання про забезпечення адміністративного позову квитанції про сплату судового збору за його розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва. Враховуючи вищевикладене, клопотання про забезпечення позову призначено до розгляду судом у судовому засідання на 22.07.2015. В судовому засіданні 22.07.2015 представники позивачів клопотання про забезпечення позову підтримали та просили задовольнити останнє. Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено Договір факторингу № 1, за яким право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у Позичальника на підставі Кредитного договору № 11224639000 від 27.09.2007 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», перейшли до нового кредитора - ТОВ "Кей-Колект", яке отримало також право вимоги за договором іпотеки від 27.09.2007 року №65287. Згідно зазначено договору предметом іпотеки є двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В той же час, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва та просять суд, зокрема, скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. від №08.07.2015 №22679059 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 47, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №65287 від 27.09.2007 року. Представник позивачів в обґрунтування поданого клопотання про забезпечення позову вказували, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (відносно якої прийнято оскаржуване рішення) проживає малолітня дитина - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане підтверджується довідкою виданою Житловою ремонтно-експлуатаційною організацією №410 від 10.07.2015 №3092. Таким чином, на думку, позивачів до набрання законної сили рішенням у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам, свободам та інтересам сім'ї позивачів, в тому числі малолітній дитині, оскільки єдине місце проживання, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 для сім'ї позивачів може бути перепродана іншим особам. Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову на підставі ч. 3 ст. 117 КАС України може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Крім того позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Згідно з частиною четвертою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення адміністративного позову, оскільки до набрання законної сили рішенням у даній справі існує небезпека заподіяння шкоди майновим правам, свободам та інтересам, зокрема малолітньої дитини, у той час коли, для їх відновлення, отримання належного відшкодування від порушника необхідно буде докласти значних зусиль, витрат коштів та часу. Керуючись статтями 117, 118, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - УХВАЛИВ: Клопотання представника позивачів ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення адміністративного позову №826/14135/15 шляхом заборони вчинення будь - яких реєстраційних дій, наслідком яких є зміна власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили в адміністративній справі №826/14135/15. Виконання ухвали з питання забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Покласти виконання цієї ухвали на Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві (Адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; Адреса для листування 01001, м.Київ, пров. Музейний, 2-д). Ухвалу направити сторонам. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України Суддя О.В. Кротюк
  17. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57202948 Державний герб України У Х В А Л А м. Вінниця 14 квітня 2016 р. Справа № 802/500/16-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Дончика Віталія Володимировича, за участю: секретаря судового засідання: Медвідь І.О., представника позивача: ОСОБА_1, представника третьої особи:ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засідані клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за її позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення в с т а н о в и в : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення. 13.04.2016 року до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та заборони TOB Кей-Колект та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення (зняття з реєстрації) ОСОБА_3 і членів її сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири №56 за адресою у будинку № 41 по вулиці Стельмаха у місті Вінниця до вирішення справи по суті (а.с. 18-19). Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову обставинами, викладеними в письмовому клопотанні. Додатково зазначив, що вимоги позивачки мотивовані існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_3 до ухвалення рішення в даній справі і захист цих прав та інтересів може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення позивачам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27). Причини неявки відповідача суду не відомі, будь яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Беручи до уваги те, що згідно частини 3 статті 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову проводиться за відсутності відповідача. Представник третьої особи ТОВ «Кей-Колект» у судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання, вважав, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, в звязку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання. Крім того, вказував на те, що ТОВ "Кей-Колект" на даний час не вчиняло будь-які дії спрямовані на відчуження спірної квартири, а також на виселення позивачки. Вирішуючи клопотання позивачки про забезпечення позову та питання про наявність підстав для вжиття таких заходів суд виходить з наступного. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 117 КАС України вжиття заходів забезпечення позову можливе за мотивованим клопотанням позивача або з власної ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. Згідно з ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши пояснення представника позивачки та представника третьої особи, дослідивши матеріалах справи, надані позивачкою докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного. Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову представник позивачки вказує на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_3, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі. Також зазначає, що у випадку не застосування заходів забезпечення адміністративного позову, для відновлення порушених прав та інтересів позивачки необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або захист її прав та інтересів стане неможливим. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Із аналізу норм ч. 1 ст. 117 КАС України видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову в адміністративній справі, зокрема, такими є: - існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; - захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; - очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень. У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. Судом встановлено, що 18 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для забезпечення виконання кредитного договору №11156697000, було укладено іпотечний договір (а.с. 15), котрий було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, про що свідчить Свідоцтво про право власності на житло від 08.02.2007 року (а.с. 14). З пояснень наданих позивачкою в позовній заяві, в березні 2016 року до вказаної квартири вдерлися невідомі особи, які представились співробітниками TOB «Кей-Колект» і повідомили, що квартира належить їм, оскільки вони викупили її у ПАТ «УкрСибБанк» та надали часу 1 місяць для виселення з квартири. 11.04.2016 року, після отримання позивачкою інформаційної довідки №57109231 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с. 11-12), стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за TOB "Кей-Колект". Вказану квартиру 11.07.2015 року було перереєстровано рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_4, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №10375514 на вищевказану квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Відомості в Державному реєстрі іпотек щодо вказаної квартири відсутні. На думку позивачки, факт переходу права власності на спірну квартиру від позивачки до третьої особи, а також вимоги працівників TOB «Кей-Колект» про виселення, які вони пояснюють наміром продавати дану квартиру, підтверджують, що TOB "Кей-Колект" може здійснити відчуження майна, а відтак свідчать про наявність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 до ухвалення рішення в адміністративній справі. У випадку незастосування заходів забезпечення адміністративного позову, для відновлення прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, не виключено, що доведеться визнавати правочин щодо відчуження квартири недійсним, тощо. Крім того, існують явні ознаки протиправності оскаржуваного рішення нотаріуса, котрий виступив в ролі державного реєстратора. Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та часткового задоволення клопотання позивачки щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі. В той же час, суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі. Суд зазначає, що клопотання позивачки про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення (зняття з реєстрації ОСОБА_3 і членів її сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири №56 за адресою у будинку № 41 по вулиці Стельмаха у місті Вінниця до вирішення справи по суті, фактично стосується необмеженого кола осіб, не вбачається звязку між зазначеним заходом до забезпечення позову і предметом адміністративного позову, в звязку з чим вказаний захід не є співрозмірним із заявленими позовними вимогами. Також слід наголосити на тому, що виселення з житла може відбуватись у двох випадках: добровільно або примусово за рішенням суду. Представники позивачки та третьої особи підтвердили, що на даний час в провадженні інших судів не перебуває справи про примусове виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, а тому ствердження про те, що існує небезпека заподіяння шкоди позивачці в даній частині клопотання є передчасним. Виходячи з викладеного клопотання позивачки в цій частині не підлягає задоволенню. Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивачки захистити свої права та інтереси, які позивачка вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі відчуження даної квартири на користь інших осіб, судовий розгляд поданої позовної заяви стане недоцільним, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивачки на судовий захист. Враховуючи вищенаведені фактичні обставини встановлені судом, що підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про забезпечення позову та вважає за необхідне забезпечити позов у наступний шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, суд - у х в а л и в : Клопотання позивача задовольнити частково. Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі. В іншій частині відмовити. У відповідності до ч. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. СуддяДончик Віталій Володимирович
  18. http://reyestr.court.gov.ua/Review/54011344 Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 03 грудня 2015 року місто Київ №826/25084/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участі секретаря судового засідання Вініченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовомОСОБА_1 до третя особа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (третя особа-1) товариство з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті» (третя особа-2)провизнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2015 №20924932,ВСТАНОВИВ: У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/25084/15 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та товариство з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті», про визнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2015 №20924932. 01.12.2015 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову (передана судді 02.12.2015), в якій останній просить заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та/або товариству з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті» включаючи, але не обмежуючись їх представниками, вчиняти будь-які дії стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1, заборонити розпоряджатися квартирою за вказаною адресою, в тому числі шляхом відчуження на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни та інших правочинів або шляхом укладення договорів оренди, суборенди, найму, лізингу, застави, безоплатного користування та будь-яких інших правочинів, що передбачають зміну власника, користування вказаного майна чи обтяжують це майно, а також входити, виходити, жити чи перебувати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2015. У судовому засіданні 03.12.2015 представником позивача підтримано подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, яку останній просив суд задовольнити. Відповідач і треті особи в судове засідання не з'явились. Вирішуючи дану заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого. Як вбачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» укладено договір факторингу №4 від 11.06.2012, у відповідності до якого до третьої особи-1 перейшли права кредитора за договором про надання споживчого кредиту від 27.02.2007 №11122645000, укладеного з ОСОБА_1, виконання якого забезпечено договором іпотеки від 27.02.2007 №48487, предметом якого є передача в іпотеку нерухомого майна, а саме: квартири НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.04.2015 за №1479 товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» відчужило дану квартиру на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті». ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 24.04.2015 №20924932, згідно з яким власником квартири НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», яке того ж дня відчужило дану квартиру на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті». Позивач в обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято з рядом порушень законодавчих положень, оскільки у відповідача були відсутні повноваження на прийняття такого рішення, а також останнім не враховано наявності мораторію на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті, а, відтак, не забезпечення даного позову може призвести до неможливості захисту прав та інтересів позивача, як власника даної квартири, або для відновлення останніх необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також, за посиланням позивача, третіми особами вчиняються дії із проникнення в квартиру АДРЕСА_1, її продажу, в той час як рішення суду про примусове виселення ОСОБА_1, відсутнє, а кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки на підставі яких за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» зареєстровано право власності є предметом оскарження в Дніпровському районному суді міста Києва в цивільній справі №755/29405/14-ц. Отже, за посиланням позивача, третіми особами вчиняються дії, направлені для утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову до з'ясування в судовому порядку всіх обставин спірних правовідносин, а отже для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Виходячи з положень наведеної статті, підставами вжиття заходів забезпечення позову є: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову, на підставі частин третьої та четвертої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Крім того позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. При цьому, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Враховуючи викладене вище, а також предмет оскарження в адміністративній справі, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій, наслідком яких є зміна власника квартири НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення в майбутьому, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Керуючись статтями 117, 118, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, У Х В А Л И В: Заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково. Вжити заходи забезпечення адміністративного позову №826/25084/15 шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій, наслідком яких є зміна власника квартири НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 до вирішення даної справи по суті. Виконання ухвали з питання забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Покласти виконання цієї ухвали на Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві (адреса місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Марини Раскової, 15; адреса для листування 01001, місто Київ, провулок Музейний, 2-д). Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Літвінова А.В.
  19. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57164379 Державний герб України У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову м. Вінниця 12 квітня 2016 р. Справа № 802/383/16-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Бошкової Юлії Миколаївни, за участю: секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича, представника позивача: ОСОБА_1, представника третьої особи: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: ОСОБА_3 до: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" про: визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" про визнання протиправним та скасування рішення. У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру №145, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. Представник позивача у судовому засіданні підтримала дану заяву та просила її задовольнити. Також пояснила, що підставою для звернення позивача за судовим захистом слугувала реєстрація відповідачем за ТОВ "Кей Колект" права власності на квартиру №145 за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73 всупереч чинного законодавства. Зокрема, зазначена квартира належить позивачу на праві власності з 2007 року та є предметом іпотеки за кредитним договором, укладеним із УкрСиббанком. У березні 2016 року позивач дізналася, що 22.12.2015 року відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на її квартиру за ТОВ "Кей Колект", чим фактично позбавлено позивача права власності. При цьому такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". На даний час представниками ТОВ "Кей Колект" здійснюються агресивні спроби потрапити в спірну квартиру та виставити на вулицю позивача разом із її сім'єю та малолітньою дитиною. Отже, такі дії відповідача свідчать про нехтування останнім вимогами законодавства та сприянні третім особам у заволодінні чужим майном. Невжиття заходів забезпечення позову може привести завдання шкоди інтересам позивача та її сім'ї. Крім того додатково зазначила, що після виселення позивача та її сім'ї третя особа може вчинити дії щодо реалізації спірного майна, для повернення якого після винесення позитивного рішення у даній адміністративній справі необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, свою позицію щодо заявленого позову не висловила. Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував щодо поданого клопотання та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість та зазначив, що рішення про реєстрацію права власності квартири за товариством відповідає вимогам чинного законодавства. Також повідомив, що у разі забезпечення позову буде порушено право ТОВ "Кей Колект" на реалізацію належного товариству майна та звернув увагу суду щодо дотримання балансу інтересів під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Беручи до уваги те, що згідно частини 3 статті 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову проводиться за відсутності представника відповідача. Так, судом встановлено, що 02.04.2007 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладений договір №11135853000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 60000 дол. США на придбання житла. Зобов'язання за кредитним договором забезпечені іпотечним договором від 02.04.2007 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", предметом якого була квартира за адресою АДРЕСА_1. 15.03.2016 року до вказаної квартири вдерлись невідомі особи, які представились співробітниками ТОВ "Кей Колект" та повідомили позивача, що квартира належить ТОВ "Кей Колект", у зв'язку з реєстрацією за останнім права власності на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання кредитного договору, зокрема квартири за адресою АДРЕСА_1. Згідно інформаційної довідки №55641365 від 22.03.2016 року вищезазначена квартира перебуває у власності ТОВ "Кей Колект" на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 22.12.2015 року. Вказані обставини зумовили позивача звернутися за судовим захистом із адміністративним позовом та даним клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивач вважає рішення відповідача про реєстрацію права власності очевидно необґрунтованим, а також наявність підстав, які зроблять судове рішення утрудненим для виконання. У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Із аналізу норми ч. 1 ст. 117 КАС України видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: - існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; - захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; - наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін. Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно. У судовому засіданні представник позивача звернула увагу суду на те, що 15.03.2016 року в квартиру №145, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73 вдерлися невідомі особи, які представилися працівниками ТОВ "Кей Колект", та повідомили, що дана квартира належить ТОВ "Кей Колект" та надали 1 місяць часу для виселення із квартири, оскільки власники майна мають намір її реалізувати. Крім того, на вимогу третьої особи ОСОБА_5, боржник по кредитному договору та чоловік позивачки, написав заяву, адресовану ТОВ "Кей Колект", в якій зобов'язався викупити викупити предмет іпотеки до 18 квітня 2016 року або виселитись зі спірної квартири. На дане твердження представник ТОВ "Кей Колект" повідомив суду, що співробітники ТОВ "Кей Колект" дійсно намагались увійти у квартиру №145, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73, щоб перевірити стан квартири, яка належить ТОВ "Кей Колект" внаслідок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, який було укладено 02.04.2007 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладений договір №11135853000. Таким чином, на думку суду представником позивача доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам ОСОБА_3, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та для відновлення прав, свобод та інтересів у разі реалізації спірного нерухомого майна необхідно буде докласти значних зусиль та витрат клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного, з метою запобігання будь-якого втручання у приватне життя позивача, шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру №145, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, суд - УХВАЛИВ: Клопотання представника позивача задовольнити. Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_3 шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру №145, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Юності, 20/73, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. У відповідності до ч. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконується в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Копію ухвали негайно надіслати особам, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя Бошкова Юлія Миколаївна
  20. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56311895 Державний герб України Справа № 815/988/16 УХВАЛА 10 березня 2016 року м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши в ході підготовчого провадження в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення реєстрації права власності на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56 за ТОВ «Кей-Колект»; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.12.2015 р. № 27141644 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру; зобовязати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12559100 від 16.12.2016 р. про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру та відновити попередній запис про реєстрацію права власності цієї квартири за позивачем. Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: 1) заборонити ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення, переоформлення, реєстрації права власності відносно квартири за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі; 2) заборонити ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вичленення ОСОБА_1 і членів його сімї та вселення (реєстрація місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі. В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач зазначив, що підставою для звернення позивача за судовим захистом слугувала реєстрація відповідачем за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56 всупереч чинного законодавства. Зокрема, зазначена квартира належить позивачу на праві власності з 2008 р. та є предметом іпотеки за кредитними договорами, укладеними із УкрСиббанком. В жовтні 2014 р. Банком були передані права кредитора третій особі і позивач не був обізнаний про деталі правочину. В липні 2015 р. позивач звернувся до УкрСиббанку із заявою про надання реквізитів для оплати кредиту, яка залишена без відповіді. Наприкінці 2016 р. позивач дізнався, що 16.12.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на його квартиру за ТОВ «Кей-Колект», чим фактично позбавлено права власності. При цьому такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Отже дії відповідача свідчать про нехтування останньою вимогами законодавства та сприянні третім особам у заволодінні чужим майном. Невжиття заходів забезпечення позову може привести до незаконного набуття права власності на вищезазначений обєкт нерухомого майна третіми особами, чим буде завдано шкоду інтересам позивача, який є власником вказаної квартири. Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання ОСОБА_1 частково обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню у зв'язку з наступним. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Із матеріалів справи вбачається, що 22.04.2008 р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладені договори №№ НОМЕР_1, 11336606000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 100000 дол. США на придбання житла. Зобовязання за кредитними договорами забезпечені іпотечним договором від 22.04.2008 р., предметом якого була квартира за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56. Листом ТОВ «Кей-Колект» від 05.02.2016 р. № И_5083-735871 повідомило позивача про анулювання (прощення) його кредитної заборгованості 31.12.2015 р. у зв'язку з реєстрацією за ТОВ «Кей-Колект» права власності на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання кредитного договору, зокрема квартири за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56. Згідно інформаційної довідки № 54190342 від 29.02.2016 р. вищезазначена квартира перебуває у власності ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 27141644 від 16.12.2015 р. В якості підстави виникнення права власності зазначено договір іпотеки № 1736 від 22.04.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_3 Вищезазначені обставини зумовили позивача звернутися за судовим захистом із адміністративним позовом та даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивач вважає рішення відповідача про реєстрацію права власності очевидно необґрунтованим, а також наявність підстав, які зроблять судове рішення утрудненим для виконання. В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень. З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обовязкові сторін. Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно. Оскаржуване рішення надає можливість третій особі ТОВ «Кей-Колект» здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, а тому до ухвалення рішення в адміністративній справі необхідно забезпечити позов шляхом заборони реєстраційній службі реєструвати права власності та інші речові права щодо спірного майна, оскільки без вжиття цих заходів для відновлення прав, на захист яких поданий даний адміністративний позов, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідно до ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав. Державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав, про що письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня після прийняття ним відповідного рішення. Державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється до скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. Загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання будь-якого розпорядження спірним нерухомим майном підлягає задоволенню у вигляді заборони проводити державну реєстрацію права власності та інших речових прав на спірне нерухоме майно. В той же час не підлягає до задоволення вимога про заборону ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 і членів його сімї та вселення (реєстрація місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття цього заходу забезпечення позову, рівно як і те, що ТОВ «Кей-Колект» вчиняються дії, повязані із виселенням сімї позивача зі спірної квартири. При цьому суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього звязку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у звязку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В: Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити будь-яким уповноваженим на те особам вчиняти реєстраційні дії та вносити записи/відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна: 1/1 частки квартири за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна маршала (Рекордна), 68/1, кв. 56. В іншій частині клопотання відмовити. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Суддя І.В. Завальнюк
  21. http://reyestr.court.gov.ua/Review/54953730 Державний герб України ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________ УХВАЛА 13 січня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/3887/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Хом'якової В.В., при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановив: ОСОБА_3 (позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", про визнання неправомірним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23373823 від 04.08.15. Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони субєктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень відносно обєкта нерухомого майна однокімнатної квартири №7, по вулиці Маяковського 23, у м. Херсоні (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 694767765101) та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно даного майна до набрання рішенням суду по даній справі законної сили. У судовому засіданні представники позивача підтримали клопотання. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоч були повідомлені про день і час слухання клопотання, заперечень проти заявленого клопотання не надали. Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Частина 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. ОСОБА_3 15.05.07 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом. Для придбання даної квартири позивачем був узятий кредит в розмірі 30000 доларів США за договором від 14.05.2007, укладеним з АКІБ "УкрСиббанк". Також позивачем був укладений іпотечний договір, предмет іпотеки - однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Представники позивача пояснили, що позивач не мав можливості своєчасно сплачувати кредит, тому банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, позов був задоволений, стягувачу виданий виконавчий лист. В 2014 році АКІБ "УкрСиббанк" було відчужено кредитну заборгованість позивача на користь ТОВ "Кей-Колект". Позивач зазначає, що виконавчий лист був повернутий державним виконавцем стягувачу без виконання внаслідок введеного Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" мораторію на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами. В той же час позивач дізнався, що 04.08.15 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, за ТОВ "Кей-Колект" без відома та згоди позивача, без вчинення будь-яких нотаріальних дій з даним нерухомим майном, без направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного рішення ВДВС Суворовського райуправління юстиції було відкрито виконавче провадження, в межах якого діяло обтяження щодо заборони відчуження спірної квартири відповідно до постанови про арешт майна. Позивач зазначає, що квартира АДРЕСА_3, є єдиним місцем проживання ОСОБА_3 з двома малолітніми дітьми ( 8 років та 1 рік). У звязку з явно неправомірним прийняттям приватним нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, право власності на належну ОСОБА_3 квартиру №7 (загальною площею 29,6 кв.м), по вулиці Маяковського 23, у м. Херсоні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ- КОЛЕКТ», що дозволяє вказаній юридичній особі розпорядитися цією квартирою та здійснити дії по її відчуженню (продажу, даруванню), передачі в оренду, іпотеку і таке інше. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й його малолітніх дітей, права яких можуть бути порушені у зв'язку із не застосуванням відповідних заходів. В свою чергу, обмеження можливості ТОВ "Кей-Колект" користуватися та розпоряджатися спірною квартирою не призведе до незворотних наслідків. Суд вважає, що позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Керуючись ст. ст. 117, 118 КАС України, ухвалив: Клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони субєктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень відносно обєкта нерухомого майна однокімнатної квартири №7, по вулиці Маяковського 23, у м. Херсоні (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 694767765101) та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно даного майна до набрання рішенням суду по даній справі законної сили. Копії ухвали направити сторонам. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя Хом'якова В.В.
  22. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56675098 Державний герб України Справа № 815/988/16 УХВАЛА 24 березня 2016 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект»; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.12.2015 р. № 27141644 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру; зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12559100 від 16.12.2016 р. про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру та відновити попередній запис про реєстрацію права власності цієї квартири за позивачем. 23 березня 2016 р. позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 і членів його сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі. В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач зазначив, що підставою для звернення позивача за судовим захистом слугувала реєстрація відповідачем за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 всупереч чинного законодавства. Зокрема, зазначена квартира належить позивачу на праві власності з 2008 р. та є предметом іпотеки за кредитними договорами, укладеними із УкрСиббанком. В жовтні 2014 р. Банком були передані права кредитора третій особі і позивач не був обізнаний про деталі правочину. В липні 2015 р. позивач звернувся до УкрСиббанку із заявою про надання реквізитів для оплати кредиту, яка залишена без відповіді. Наприкінці 2016 р. позивач дізнався, що 16.12.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на його квартиру за ТОВ «Кей-Колект», чим фактично позбавлено права власності. При цьому такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». На даний час представниками ТОВ «Кей-Колект» здійснюються агресивні спроби потрапити в спірну квартиру та виставити на вулицю позивача разом із його сім'єю, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, поясненнями представника ТОВ «Кей-Колект» та актом, підписаним сусідами від 15.03.2016 р. Отже дії відповідача свідчать про нехтування останнім вимогами законодавства та сприянні третім особам у заволодінні чужим майном. Невжиття заходів забезпечення позову може привести завдання шкоди інтересам позивача та його сім'ї. Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання ОСОБА_1 обґрунтованим та підлягаючим задоволенню у зв'язку з наступним. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Із матеріалів справи вбачається, що 22.04.2008 р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладені договори №№ 1133663500, 11336606000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 100000 дол. США на придбання житла. Зобов'язання за кредитними договорами забезпечені іпотечним договором від 22.04.2008 р., предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_1. Листом ТОВ «Кей-Колект» від 05.02.2016 р. № И_5083-735871 повідомило позивача про анулювання (прощення) його кредитної заборгованості 31.12.2015 р. у зв'язку з реєстрацією за ТОВ «Кей-Колект» права власності на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання кредитного договору, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно інформаційної довідки № 54190342 від 29.02.2016 р. вищезазначена квартира перебуває у власності ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни № 27141644 від 16.12.2015 р. В якості підстави виникнення права власності зазначено договір іпотеки № 1736 від 22.04.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Гарською В.В. Вищезазначені обставини зумовили позивача звернутися за судовим захистом із адміністративним позовом та даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивач вважає рішення відповідача про реєстрацію права власності очевидно необґрунтованим, а також наявність підстав, які зроблять судове рішення утрудненим для виконання. В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін. Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно, яке є єдиним житлом позивача та членів його сім'ї. З огляду на матеріали справи, 15.03.2016 р. в буд. АДРЕСА_1 невідомі особи, які представилися працівниками ТОВ «Кей-Колект» та власниками квартири АДРЕСА_1, намагались проникнути в зазначену квартиру, де з 2008 р. проживає ОСОБА_1 із своєю сім'єю; погрожували останнім примусовим виселенням, зверненням в міліцію, турбували мешканців сусідніх квартир. Зазначене підтверджується повідомленням ОСОБА_5 (який представився регіональним менеджером ТОВ «Кей-Колект») від 15.03.2016 р. о 20:25 год. до Малиновського ВП (подія № 5367381; пульт № 51; оператор Дем'янова; черговий Абдиба). Також згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.03.2016 р., ОСОБА_5 просив вжити заходи щодо встановлення осіб, які незаконно перебувають в квартирі АДРЕСА_1, та не хочуть відкривати двері власникам квартири. Відповідно до його пояснень від 15.03.2016 р. його спроби потрапити в означену квартиру обумовлені необхідністю перевірки стану квартири, яка належить ТОВ «Кей-Колект» внаслідок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між ОСОБА_1 та УкрСиббанком і в подальшому відступлено право вимоги ТОВ «Кей-Колект». Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання будь-якого втручання у приватне життя позивача та його родини, які проживають в спірній квартирі, реєстрація права власності на яку оскаржується в межах даного спору, - підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В: Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Заборонити ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 і членів його сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду даної справи по суті. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Суддя І.В. Завальнюк
  23. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57033569 Державний герб України УХВАЛА 30 березня 2016 р.справа № 804/1487/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - в с т а н о в и в: 15 березня 2016 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2015 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (Січових Стрільців) у м. Дніпропетровську за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект. Ухвалою суду від 30.03.2016 р. за даною позовною заявою відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду. Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву від 15.03.2016 р. про забезпечення адміністративного позову. 18.03.2016 р. позивач звернувся із заявою про забезпечення адміністративного позову в новій редакції, в якій просить заборонити третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та його представникам виселяти та знімати з реєстрації мешканців, вселяти інших осіб, проникати, входити та іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо відносно квартири позивача, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73. В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначив, що 02.04.2008 р. між ним та ПАТ Укрсиббанк було укладено кредитний договір № 11326098000, а також договір іпотеки № 11326098000/11326111000/3. Пізніше позивачем було отримано витяги з Державного реєстру правочинів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26436955 від 24.11.2015 р. за ТОВ Кей Колект було зареєстровано право власності на квартиру ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73. Вказана реєстрація була здійснена на підставі договору іпотеки № 3512 від 02.04.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсиббанк, на предмет якого накладено заборону відчуження, зареєстрованого разом із договором іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Натомість, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 при перереєстрації вказаного обєкта нерухомості з позивача на ТОВ Кей Колект, грубо порушила вимоги закону. Так, підставою для вчинення цієї реєстраційної дії став лише договір іпотеки № 11326098000/11326111000/3 від 02.04.2008 р., при цьому, жодна нотаріальна дія з приводу набуття ТОВ Кей Колект права власності на вказаний обєкт нерухомого майна не вчинялась, в той час, коли п. 5.2.2. Договору іпотеки прямо передбачено, що отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодержателя повязано з наявністю окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку. Тобто, право Іпотекодержателя на продаж заставленого майна виникає лише за наявності окремого договору. При цьому, позивач зауважує, що окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, як це передбачено умовами договору іпотеки від 02.04.2008 р., позивач не укладав. Також, позивач зазначає, що при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не було прийнято до уваги і не враховано, що належна позивачу квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача і загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів, і що квартира є єдиним та постійним місцем проживання ОСОБА_1 Посилаючись на те, що в разі відчуження ТОВ «Кей-Колект» квартири на користь третіх осіб при подальшому можливому задоволенні адміністративного позову, відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, просив застосувати заходи забезпечення позову. При вирішенні заявленого позивачем клопотання, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень. Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено: 1) шляхом зупинення дії рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) забороною вчиняти певні дії. З матеріалів справи станом на час розгляду клопотання позивача про забезпечення позову вбачається, що здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Кей Колект відбулося без наявності окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, що ставить під сумнів наявність у відповідача правових підстав для реєстрації права власності на належну позивачу квартиру за ТОВ Кей Колект. За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення. Суд також погоджується з доводами позивача про те, що належна позивачу квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача і загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів, і що квартира є єдиним та постійним місцем проживання ОСОБА_1 З урахуванням сукупності вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача про державну реєстрацію за ТОВ Кей Колект прав та їх обтяжень на спірну квартиру, з метою не допустити ймовірного порушення майнових та житлових прав позивача. Зазначений спосіб забезпечення позову суд вважає достатнім, оскільки зазначене рішення унеможливлює перехід права власності на вказаний обєкт нерухомого майна (його відчуження). Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та його представникам виселяти та знімати з реєстрації мешканців, вселяти інших осіб, проникати, входити та іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо відносно квартири, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73, оскільки зазначена вимога звернута до необмеженого кола осіб та містить неконкретний спосіб виконання (іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися). Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суддя, - у х в а л и в: Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Зупинити дію рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 26436955 від 24.11.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73 до винесення судом рішення по суті заявлених позовних вимог, та набрання ним законної сили. У задоволенні решти заявлених у клопотанні вимог відмовити. Згідно ч. 5 ст. 118 КАС України, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, допустити негайне виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України. У відповідності до ч. 6 ст. 118 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя ОСОБА_5
  24. http://reyestr.court.gov.ua/Review/49712400 Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 УХВАЛА про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову 11 серпня 2015 року м. Київ № 826/15268/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Легейді Я.А., за участю представника позивача, без участі відповідача (його представника) та представників третіх осіб, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 11 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням заяви про виправлення помилок, 31 липня 2015 року надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі - відповідач, приватний нотаріус Суперфін Б.М.), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор плюс"), реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - служба у справах дітей Деснянської РДА), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22356074 від 24 червня 2015 року 17:35:20 (далі - оскаржуване рішення), прийнятого приватним нотаріусом Суперфіном Б.М., про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Вектор плюс" на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 666034180000, квартиру №76, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 69,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира). Ухвалою суду від 31 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15268/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ТОВ "ФК "Вектор плюс" (далі - третя особа-1) та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа-2, УДР ГТУЮ у місті Києві), а на стороні позивача - службу у справах дітей Деснянської РДА (далі - третя особа-3). До суду 03 серпня 2015 року через канцелярію від позивача надійшло письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони: - приватному нотаріусу Суперфіну Б.М. вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири; - ТОВ "ФК "Вектор плюс" вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири; - УДР ГТУЮ у місті Києві вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири (далі - заявлене клопотання). В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, зокрема, що до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення квартира належала йому на праві приватної власності. Позивач переконаний, що протиправна державна реєстрація права власності на квартиру за третьою особою-1 дає їй можливість здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача. Позивач також зазначає, що разом з ним у квартирі зареєстровані та проживають його дружина та їх двоє малолітніх дітей. Органи опіки та піклування дозволу на відчуження квартири позивача не надавали. За переконанням позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам як його, так і його малолітніх дітей. Також існує небезпека того, що захист їх прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, позивач вважає, що існують ознаки протиправності оскаржуваного рішення, очевидність яких полягає у тому, що на час проведення 24 червня 2015 року державної реєстрації права власності на квартиру за третьою особою-1 діяли норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Розгляд та вирішення по суті заявленого клопотання судом призначено у судовому засіданні 11 серпня 2015 року. Присутні у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його. Представники відповідача та третіх осіб 1, 2, 3 у судове засідання 11 серпня 2015 року не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду заявленого клопотання відповідач та треті особи 1, 2, 3 повідомлені належним чином. При цьому, 10 та 11 серпня 2015 року до суду через канцелярію від третіх осіб 2, 3 надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", потягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у пп. 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у пп. 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи. Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Питання про забезпечення позову, крім випадків, встановлених ч.ч. 1 і 2 цієї статті, вирішуються в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Розглядаючи та вирішуючи по суті заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, вислухавши думку присутнього у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представника позивача, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, а також заборони третій особі-2 та її державним реєстраторам прав на нерухоме вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, оскільки дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, його дружини та їх малолітніх дітей у зв'язку з наявністю у третьої особи реальної можливості здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача, а для відновлення таких прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Поряд з цим, заявлене клопотання в частині заборони третій особі-1 вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири, суд вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки третя особа-1 не є суб'єктом владних повноважень, тобто органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якого суд має право, за наявності обґрунтованих підстав, зобов'язати вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Крім того, суд зазначає, що згідно з п.п. 1.9, 1.10 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Однак, у зв'язку відсутністю, на час прийняття даного судового рішення, у матеріалах справи засвідчених копій оскаржуваного рішення, а також документів, які були або мали бути взяті відповідачем до уваги при його прийнятті, які витребувано у відповідача ухвалою про відкриття провадження у справі, у суду відсутня можливість встановити наявність (відсутність) очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд - УХВАЛИВ: 1. Клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/15268/15 задовольнити частково. 2. Заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіну Борису Михайловичу, як державному реєстратору прав на нерухоме майно, вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1 3. Заборонити управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та державним реєстраторам прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1 Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням у справі законної сили. Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя В.М. Данилишин Ухвала у повному обсязі складена 18 серпня 2015 року
  25. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55469365 Державний герб України ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________ УХВАЛА 03 лютого 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/37/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Варняка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановив: 02.02.2016 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, з урахуванням уточнень, мотивоване тим, що у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, право власності на належний ОСОБА_1 будинок № 29, загальною площею 76,9 кв.м., по вулиці 4-а Західна у м.Херсоні, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за третьою особою, що дозволяє ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" розпорядитись належним позивачу нерухомим майном та здійснити дії по його відчуженню. На думку ОСОБА_1, у зв'язку з даною обставиною, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, захист яких стане неможливим, а тому ОСОБА_1 просить заборонити суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень відносно вищевказаного об'єкта нерухомого майна шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України як держателя Державного реєстру прав на нерухоме майно внести до нього заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав відносно даного майна до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. У судове засідання сторони не з'явились. Позивач надав до суду заяву щодо розгляду клопотання про забезпечення позову в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступного. 25.07.2015 року відповідачем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23154602 та відбулась державна реєстрація права власності на належний позивачу будинок, який знаходиться за адресою: вул.4-а Західна, 29, м.Херсон без відома ОСОБА_1, внаслідок чого вказане майно будо зареєстроване за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Про прийняте відповідачем рішення позивач дізнався 05.01.2016 року, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 11.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування вищевказаного рішення відповідача. Станом на 03.02.2016 року рішення суду за результатами розгляду позову по суті не прийнято. Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача про те, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів щодо заборони вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав відносно нерухомого майна позивача до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки до ухвалення судового рішення у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, як власника нерухомого майна, для відновлення яких у подальшому, в разі відчуження майна третьою особою, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Керуючись ст. ст. 117, 118, ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив: Клопотання задовольнити частково. Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав та обтяжень стосовно об'єкта нерухомого майна - будинку, загальною площею 76,9 кв.м., який знаходиться за адресою: вул.4-а Західна, 29, м.Херсон, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 632589865101. Копії ухвали направити сторонам. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя Варняк С.О.