Search the Community

Showing results for tags 'перегистрация имущества'.



More search options

  • Search By Tags

    Type tags separated by commas.
  • Search By Author

Content Type


Forums

  • Рейд и Антирейд
    • Рейдерский захват
    • Антиколлеторские услуги, помощь заемщикам, возврат депозитов
    • Банки и кредитные союзы не выплачивающие депозиты
    • Депозитные и кредитные договора
    • Юридическая консультация
    • Судебные решения по кредитным и депозитным договорам
    • Общие вопросы и новости с сайта
  • IT - Раздел
    • Нововведения форума.
    • Биткоины, блокчейн, майнинг, электронные платежные системы

Calendars

  • Основной календарь

Find results in...

Find results that contain...


Date Created

  • Start

    End


Last Updated

  • Start

    End


Filter by number of...

Joined

  • Start

    End


Group


AIM


MSN


Сайт


ICQ


Yahoo


Jabber


Skype


Город


Интересы

Found 174 results

  1. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56675098 Державний герб України Справа № 815/988/16 УХВАЛА 24 березня 2016 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект»; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.12.2015 р. № 27141644 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру; зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12559100 від 16.12.2016 р. про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на вказану квартиру та відновити попередній запис про реєстрацію права власності цієї квартири за позивачем. 23 березня 2016 р. позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 і членів його сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі. В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач зазначив, що підставою для звернення позивача за судовим захистом слугувала реєстрація відповідачем за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 всупереч чинного законодавства. Зокрема, зазначена квартира належить позивачу на праві власності з 2008 р. та є предметом іпотеки за кредитними договорами, укладеними із УкрСиббанком. В жовтні 2014 р. Банком були передані права кредитора третій особі і позивач не був обізнаний про деталі правочину. В липні 2015 р. позивач звернувся до УкрСиббанку із заявою про надання реквізитів для оплати кредиту, яка залишена без відповіді. Наприкінці 2016 р. позивач дізнався, що 16.12.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на його квартиру за ТОВ «Кей-Колект», чим фактично позбавлено права власності. При цьому такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». На даний час представниками ТОВ «Кей-Колект» здійснюються агресивні спроби потрапити в спірну квартиру та виставити на вулицю позивача разом із його сім'єю, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, поясненнями представника ТОВ «Кей-Колект» та актом, підписаним сусідами від 15.03.2016 р. Отже дії відповідача свідчать про нехтування останнім вимогами законодавства та сприянні третім особам у заволодінні чужим майном. Невжиття заходів забезпечення позову може привести завдання шкоди інтересам позивача та його сім'ї. Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання ОСОБА_1 обґрунтованим та підлягаючим задоволенню у зв'язку з наступним. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Із матеріалів справи вбачається, що 22.04.2008 р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладені договори №№ 1133663500, 11336606000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 100000 дол. США на придбання житла. Зобов'язання за кредитними договорами забезпечені іпотечним договором від 22.04.2008 р., предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_1. Листом ТОВ «Кей-Колект» від 05.02.2016 р. № И_5083-735871 повідомило позивача про анулювання (прощення) його кредитної заборгованості 31.12.2015 р. у зв'язку з реєстрацією за ТОВ «Кей-Колект» права власності на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання кредитного договору, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно інформаційної довідки № 54190342 від 29.02.2016 р. вищезазначена квартира перебуває у власності ТОВ «Кей-Колект» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни № 27141644 від 16.12.2015 р. В якості підстави виникнення права власності зазначено договір іпотеки № 1736 від 22.04.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Гарською В.В. Вищезазначені обставини зумовили позивача звернутися за судовим захистом із адміністративним позовом та даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивач вважає рішення відповідача про реєстрацію права власності очевидно необґрунтованим, а також наявність підстав, які зроблять судове рішення утрудненим для виконання. В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін. Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно, яке є єдиним житлом позивача та членів його сім'ї. З огляду на матеріали справи, 15.03.2016 р. в буд. АДРЕСА_1 невідомі особи, які представилися працівниками ТОВ «Кей-Колект» та власниками квартири АДРЕСА_1, намагались проникнути в зазначену квартиру, де з 2008 р. проживає ОСОБА_1 із своєю сім'єю; погрожували останнім примусовим виселенням, зверненням в міліцію, турбували мешканців сусідніх квартир. Зазначене підтверджується повідомленням ОСОБА_5 (який представився регіональним менеджером ТОВ «Кей-Колект») від 15.03.2016 р. о 20:25 год. до Малиновського ВП (подія № 5367381; пульт № 51; оператор Дем'янова; черговий Абдиба). Також згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.03.2016 р., ОСОБА_5 просив вжити заходи щодо встановлення осіб, які незаконно перебувають в квартирі АДРЕСА_1, та не хочуть відкривати двері власникам квартири. Відповідно до його пояснень від 15.03.2016 р. його спроби потрапити в означену квартиру обумовлені необхідністю перевірки стану квартири, яка належить ТОВ «Кей-Колект» внаслідок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між ОСОБА_1 та УкрСиббанком і в подальшому відступлено право вимоги ТОВ «Кей-Колект». Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання будь-якого втручання у приватне життя позивача та його родини, які проживають в спірній квартирі, реєстрація права власності на яку оскаржується в межах даного спору, - підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В: Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Заборонити ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 і членів його сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду даної справи по суті. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Суддя І.В. Завальнюк
  2. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57033569 Державний герб України УХВАЛА 30 березня 2016 р.справа № 804/1487/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - в с т а н о в и в: 15 березня 2016 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2015 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (Січових Стрільців) у м. Дніпропетровську за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект. Ухвалою суду від 30.03.2016 р. за даною позовною заявою відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду. Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву від 15.03.2016 р. про забезпечення адміністративного позову. 18.03.2016 р. позивач звернувся із заявою про забезпечення адміністративного позову в новій редакції, в якій просить заборонити третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та його представникам виселяти та знімати з реєстрації мешканців, вселяти інших осіб, проникати, входити та іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо відносно квартири позивача, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73. В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначив, що 02.04.2008 р. між ним та ПАТ Укрсиббанк було укладено кредитний договір № 11326098000, а також договір іпотеки № 11326098000/11326111000/3. Пізніше позивачем було отримано витяги з Державного реєстру правочинів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26436955 від 24.11.2015 р. за ТОВ Кей Колект було зареєстровано право власності на квартиру ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73. Вказана реєстрація була здійснена на підставі договору іпотеки № 3512 від 02.04.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсиббанк, на предмет якого накладено заборону відчуження, зареєстрованого разом із договором іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Натомість, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 при перереєстрації вказаного обєкта нерухомості з позивача на ТОВ Кей Колект, грубо порушила вимоги закону. Так, підставою для вчинення цієї реєстраційної дії став лише договір іпотеки № 11326098000/11326111000/3 від 02.04.2008 р., при цьому, жодна нотаріальна дія з приводу набуття ТОВ Кей Колект права власності на вказаний обєкт нерухомого майна не вчинялась, в той час, коли п. 5.2.2. Договору іпотеки прямо передбачено, що отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодержателя повязано з наявністю окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку. Тобто, право Іпотекодержателя на продаж заставленого майна виникає лише за наявності окремого договору. При цьому, позивач зауважує, що окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, як це передбачено умовами договору іпотеки від 02.04.2008 р., позивач не укладав. Також, позивач зазначає, що при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не було прийнято до уваги і не враховано, що належна позивачу квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача і загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів, і що квартира є єдиним та постійним місцем проживання ОСОБА_1 Посилаючись на те, що в разі відчуження ТОВ «Кей-Колект» квартири на користь третіх осіб при подальшому можливому задоволенні адміністративного позову, відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, просив застосувати заходи забезпечення позову. При вирішенні заявленого позивачем клопотання, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень. Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено: 1) шляхом зупинення дії рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) забороною вчиняти певні дії. З матеріалів справи станом на час розгляду клопотання позивача про забезпечення позову вбачається, що здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Кей Колект відбулося без наявності окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, що ставить під сумнів наявність у відповідача правових підстав для реєстрації права власності на належну позивачу квартиру за ТОВ Кей Колект. За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення. Суд також погоджується з доводами позивача про те, що належна позивачу квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача і загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів, і що квартира є єдиним та постійним місцем проживання ОСОБА_1 З урахуванням сукупності вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача про державну реєстрацію за ТОВ Кей Колект прав та їх обтяжень на спірну квартиру, з метою не допустити ймовірного порушення майнових та житлових прав позивача. Зазначений спосіб забезпечення позову суд вважає достатнім, оскільки зазначене рішення унеможливлює перехід права власності на вказаний обєкт нерухомого майна (його відчуження). Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та його представникам виселяти та знімати з реєстрації мешканців, вселяти інших осіб, проникати, входити та іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо відносно квартири, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73, оскільки зазначена вимога звернута до необмеженого кола осіб та містить неконкретний спосіб виконання (іншим чином користуватися, володіти і розпоряджатися). Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суддя, - у х в а л и в: Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Зупинити дію рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 26436955 від 24.11.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема (Січових стрільців), б. 90-д, кв. 73 до винесення судом рішення по суті заявлених позовних вимог, та набрання ним законної сили. У задоволенні решти заявлених у клопотанні вимог відмовити. Згідно ч. 5 ст. 118 КАС України, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, допустити негайне виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України. У відповідності до ч. 6 ст. 118 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя ОСОБА_5
  3. http://reyestr.court.gov.ua/Review/49712400 Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 УХВАЛА про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову 11 серпня 2015 року м. Київ № 826/15268/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Легейді Я.А., за участю представника позивача, без участі відповідача (його представника) та представників третіх осіб, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 11 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням заяви про виправлення помилок, 31 липня 2015 року надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі - відповідач, приватний нотаріус Суперфін Б.М.), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор плюс"), реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - служба у справах дітей Деснянської РДА), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22356074 від 24 червня 2015 року 17:35:20 (далі - оскаржуване рішення), прийнятого приватним нотаріусом Суперфіном Б.М., про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Вектор плюс" на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 666034180000, квартиру №76, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 69,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира). Ухвалою суду від 31 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15268/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ТОВ "ФК "Вектор плюс" (далі - третя особа-1) та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа-2, УДР ГТУЮ у місті Києві), а на стороні позивача - службу у справах дітей Деснянської РДА (далі - третя особа-3). До суду 03 серпня 2015 року через канцелярію від позивача надійшло письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони: - приватному нотаріусу Суперфіну Б.М. вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири; - ТОВ "ФК "Вектор плюс" вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири; - УДР ГТУЮ у місті Києві вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири (далі - заявлене клопотання). В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, зокрема, що до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення квартира належала йому на праві приватної власності. Позивач переконаний, що протиправна державна реєстрація права власності на квартиру за третьою особою-1 дає їй можливість здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача. Позивач також зазначає, що разом з ним у квартирі зареєстровані та проживають його дружина та їх двоє малолітніх дітей. Органи опіки та піклування дозволу на відчуження квартири позивача не надавали. За переконанням позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам як його, так і його малолітніх дітей. Також існує небезпека того, що захист їх прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, позивач вважає, що існують ознаки протиправності оскаржуваного рішення, очевидність яких полягає у тому, що на час проведення 24 червня 2015 року державної реєстрації права власності на квартиру за третьою особою-1 діяли норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Розгляд та вирішення по суті заявленого клопотання судом призначено у судовому засіданні 11 серпня 2015 року. Присутні у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його. Представники відповідача та третіх осіб 1, 2, 3 у судове засідання 11 серпня 2015 року не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду заявленого клопотання відповідач та треті особи 1, 2, 3 повідомлені належним чином. При цьому, 10 та 11 серпня 2015 року до суду через канцелярію від третіх осіб 2, 3 надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", потягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у пп. 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у пп. 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи. Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Питання про забезпечення позову, крім випадків, встановлених ч.ч. 1 і 2 цієї статті, вирішуються в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Розглядаючи та вирішуючи по суті заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, вислухавши думку присутнього у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представника позивача, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, а також заборони третій особі-2 та її державним реєстраторам прав на нерухоме вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, оскільки дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, його дружини та їх малолітніх дітей у зв'язку з наявністю у третьої особи реальної можливості здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача, а для відновлення таких прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Поряд з цим, заявлене клопотання в частині заборони третій особі-1 вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири, суд вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки третя особа-1 не є суб'єктом владних повноважень, тобто органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якого суд має право, за наявності обґрунтованих підстав, зобов'язати вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Крім того, суд зазначає, що згідно з п.п. 1.9, 1.10 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Однак, у зв'язку відсутністю, на час прийняття даного судового рішення, у матеріалах справи засвідчених копій оскаржуваного рішення, а також документів, які були або мали бути взяті відповідачем до уваги при його прийнятті, які витребувано у відповідача ухвалою про відкриття провадження у справі, у суду відсутня можливість встановити наявність (відсутність) очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд - УХВАЛИВ: 1. Клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/15268/15 задовольнити частково. 2. Заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіну Борису Михайловичу, як державному реєстратору прав на нерухоме майно, вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1 3. Заборонити управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та державним реєстраторам прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1 Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням у справі законної сили. Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя В.М. Данилишин Ухвала у повному обсязі складена 18 серпня 2015 року
  4. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55469365 Державний герб України ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________ УХВАЛА 03 лютого 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/37/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Варняка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановив: 02.02.2016 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, з урахуванням уточнень, мотивоване тим, що у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, право власності на належний ОСОБА_1 будинок № 29, загальною площею 76,9 кв.м., по вулиці 4-а Західна у м.Херсоні, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за третьою особою, що дозволяє ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" розпорядитись належним позивачу нерухомим майном та здійснити дії по його відчуженню. На думку ОСОБА_1, у зв'язку з даною обставиною, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, захист яких стане неможливим, а тому ОСОБА_1 просить заборонити суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень відносно вищевказаного об'єкта нерухомого майна шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України як держателя Державного реєстру прав на нерухоме майно внести до нього заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав відносно даного майна до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. У судове засідання сторони не з'явились. Позивач надав до суду заяву щодо розгляду клопотання про забезпечення позову в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань. Дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступного. 25.07.2015 року відповідачем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23154602 та відбулась державна реєстрація права власності на належний позивачу будинок, який знаходиться за адресою: вул.4-а Західна, 29, м.Херсон без відома ОСОБА_1, внаслідок чого вказане майно будо зареєстроване за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Про прийняте відповідачем рішення позивач дізнався 05.01.2016 року, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 11.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування вищевказаного рішення відповідача. Станом на 03.02.2016 року рішення суду за результатами розгляду позову по суті не прийнято. Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача про те, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів щодо заборони вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав відносно нерухомого майна позивача до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки до ухвалення судового рішення у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, як власника нерухомого майна, для відновлення яких у подальшому, в разі відчуження майна третьою особою, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Керуючись ст. ст. 117, 118, ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив: Клопотання задовольнити частково. Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав та обтяжень стосовно об'єкта нерухомого майна - будинку, загальною площею 76,9 кв.м., який знаходиться за адресою: вул.4-а Західна, 29, м.Херсон, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 632589865101. Копії ухвали направити сторонам. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя Варняк С.О.
  5. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55477251 Державний герб України У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 04 лютого 2016 р. м. Вінниця Справа № 802/94/16-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Заброцької Людмили Олександрівни, за участю: секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича, позивача 1: ОСОБА_1, позивача 2:не з'явився, представника позивача 2: ОСОБА_1, представника відповідача: не з'явився, представника третьої особи:ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені фізичної особи ОСОБА_3 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені фізичної особи ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання неправомірним та скасування рішення, в с т а н о в и в : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені фізичної особи ОСОБА_3, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання неправомірним та скасування рішення. Разом з позовною заявою позивачами також подано клопотання про забезпечення адміністративного позову від 01.02.2016 за вх. №1788, відповідно до якого позивачі просять вжити заходи забезпечення позову шляхом: - заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь - які дії по перереєстрації права власності на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці; - заборони будь-яким особам від імені нового власника ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" входити до квартири №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці ( а.с. 28 29 ). Позивач - ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені позивача ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримала дане клопотання та просила його задовольнити, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову обставинами, викладеними в письмовому клопотанні. Додатково зазначила, що вимоги позивачів мотивовані існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в даній справі і захист цих прав та інтересів може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення позивачам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки відповідача суду не відомі, будь яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Беручи до уваги те, що згідно частини 3 статті 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову проводиться за відсутності відповідача. Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" заперечував щодо заявленого клопотання, вважав, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а спосіб забезпечення, який позивачі зазначають в пункті 2 клопотання, взагалі не ґрунтується на нормах КАС України, в звязку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання. Вирішуючи клопотання позивачів про забезпечення позову та питання про наявність підстав для вжиття таких заходів суд виходить з наступного. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 117 КАС України вжиття заходів забезпечення позову можливе за мотивованим клопотанням позивача або з власної ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. Згідно з ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши пояснення позивача - ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені позивача ОСОБА_3, представника третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", дослідивши матеріалах справи, надані позивачами додаткові докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного. Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову позивачі вказують на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі. Також зазначають, що у випадку не застосування заходів забезпечення адміністративного позову, для відновлення їх порушених прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або захист їх прав та інтересів стане неможливим. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Із аналізу норм ч. 1 ст. 117 КАС України видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову в адміністративній справі, зокрема, такими є: - існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; - захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; - очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень. У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. Судом встановлено, що 25.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 24765046, про державну реєстрацію права власності на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці, за товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №11337104. Підставою виникнення права власності на вищенаведене майно зазначено договір іпотеки №4554, виданий 03.10.2008 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 ( а.с. 17 ). Позивачі вважають, що існують очевидні ознаки протиправності рішення, прийнятого приватним нотаріусом ОСОБА_4, оскільки воно прийнято з порушенням норм Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ", а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При цьому, позивачі в клопотанні про забезпечення позову вказують на те, що не забезпечення позову призведе до заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам, а саме, існує небезпека, що позивачів, за відсутності відповідного рішення суду, ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" може бути знято з реєстрації місця проживання, оскільки, відповідно до довідки від 28.01.2016 року № 264, виданої ЖЕК №7, власником особового рахунку квартири в якій проживають позивачі вже значиться ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Крім того позивачі зазначають, що існує небезпека, що ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" може здійснити відчуження спірного майна - квартири, в якій вони проживають, що призведе до істотного порушення їх прав та законних інтересів, які в подальшому буде складно або неможливо захистити без вжиття заходів забезпечення позову. Обгрунтовуючи зазначене позивачі вказують, що третьою особою в справі ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" вже передано спірну квартиру в іпотеку нерезиденту України Рінгбелл Лімітед (країна реєстрації Кіпр) на підставі договору № 4834, 4835 від 23.12.2015 року, про що свідчить відповідний запис №12715262 в Держаному реєстрі іпотек ( а.с. 18 ). Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та часткового задоволення клопотання позивачів щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним субєктам, на яких покладаються ( делегуються ) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці. В той же час, суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі. Суд зазначає, що клопотання позивачів про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам від імені нового власника ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" входити до квартири №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниця, фактично стосується необмеженого кола осіб, не вбачається звязку між зазначеним заходом до забезпечення позову і предметом адміністративного позову, в звязку з чим вказаний захід не є співрозмірним із заявленими позовними вимогами. Виходячи з викладеного зазначена вимога позивачів не підлягає задоволенню. Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 11 та ч. 1, 3 ст. 117 КАС України, враховуючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивачів захистити свої права та інтереси, які позивачі вважають порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі відчуження даної квартири на користь інших осіб, судовий розгляд поданої позовної заяви стане недоцільним, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивачів на судовий захист, суд, виходячи з встановлених обставин, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачами в клопотанні про забезпечення позову вимог і з власної ініціативи вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 24765046 від 25.09.2015 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, щодо державної реєстрації права власності на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці, за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11337104 від 25.09.2015) до набрання рішенням суду в даній справі законної сили. Приймаючи таке рішення суд виходить з наступного. Частиною 3 статті 117 КАС України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Суд зауважує, що такий спосіб забезпечення адміністративного позову, як зупинення дії оскаржуваного рішення спрямований саме на недопущення виконання такого рішення, його втілення в матеріальну форму. Як встановлено судом в ході розгляду клопотання про забезпечення позову на теперішній час ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» вчиняються відповідні дії щодо реалізації спірного рішення, зокрема здійснюються активні дії щодо фактичного виселення позивачів з квартири, в якій вони проживають, проникнення в зазначену квартиру. Разом з тим, такі дії ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» вчиняються поза межами правового поля, не в порядку та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Так, позивачами в ході розгляду справи надано докази звернення до правоохоронних органів та органів прокуратури зі скаргами та заявами на неправомірні дії представників третьої особи - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" ( скарга до прокуратури Вінницької області, зареєстрована за № 94/157-16 від 02.02.2016; витяг з кримінального провадження № 12016020010000732 ). Таким чином, внаслідок вчинення вказаних дій третьою особою, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в даній справі і захист цих прав та інтересів може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення позивачам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Оскільки спірне рішення відповідача є предметом оскарження в даній справі і враховуючи вчинення третьою особою активних дій щодо його реалізації, які порушують права та інтереси позивачів, суд вважає , що забезпечення адміністративного позову в спосіб зупинення дії оскаржуваного рішення є співрозмірним заявленим позовним вимогам. Враховуючи вищенаведені фактичні обставини встановлені судом, що підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про забезпечення позову та вважає за необхідне забезпечити позов у наступний спосіб: - зупинити дію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 24765046 від 25.09.2015 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, щодо державної реєстрації права власності на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці, за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11337104 від 25.09.2015) до набрання рішенням суду в адміністративній справі № 802/94/16-а законної сили; - заборонити державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним субєктам, на яких покладаються ( делегуються ) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці. Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, суд - у х в а л и в : Клопотання позивачів задовольнити. Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1, що діє від свого імені та від імені позивача ОСОБА_3, в адміністративній справі №802/94/16-а. Зупинити дію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 24765046 від 25.09.2015 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, щодо державної реєстрації права власності на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці, за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11337104 від 25.09.2015) до набрання рішенням суду в адміністративній справі № 802/94/16-а законної сили. Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним субєктам, на яких покладаються ( делегуються ) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на квартиру №75, що знаходиться в будинку №2а по вул. Стахурського (ОСОБА_5) в м. Вінниці. У відповідності до ч. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконується в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Копію ухвали негайно надіслати особам, які беруть участь у справі, а також Реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції Вінницької області. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
  6. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55282666 Державний герб України КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22731/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.Ю. Суддя-доповідач: Губська Л.В. У Х В А Л А Іменем України 25 січня 2016 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого-судді Губської Л.В. суддів Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В., при секретарі: Нікітіній А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, - ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1. Також, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвій Аллі Михайлівні проводити державну реєстрацію прав на вказану квартиру та заборони ТОВ "Кей-Колект" вчиняти будь-які дії з цією квартирою. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання про забезпечення позову задовольнити. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України). Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачаються обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконанням рішення суду, в той час, як докази наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень відсутні. Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки невжиття заходів, про які просить заявник, може ускладнити виконання позитивного судового рішення у разі прийняття такого, якщо відносно спірної квартири можуть бути здійсненні ще будь-які реєстраційні дії. При цьому, колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім способом забезпечення позову в даному випадку буде внесення в Реєстр обтяжень інформації щодо заборони здійснення реєстраційних дій по спірній квартирі. Відповідно до п.17 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, що набрало законної сили, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно реєструє таке рішення у базі даних заяв. У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, на це саме майно, державний реєстратор невідкладно встановлює наявність (відсутність) підстав для відмови в зупиненні державної реєстрації прав та за наявності підстав для відмови приймає відповідне рішення. В свою чергу, відповідно до ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчинив таку дію. З огляду на вказане, колегія суддів вважає за необхідне виконання вказаної ухвали покласти на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєву А.М., рішення якої оскаржується у даній праві. Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року - скасувати. Клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. До ухвалення рішення в адміністративній справі заборонити вчинення будь яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвалу направити для виконання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвій Аллі Михайлівні. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Ухвала в повному обсязі складена 26 січня 2016 року. Головуючий-суддя Л.В.Губська Судді Ю.А.Ісаєнко І.В.Федотов Головуючий суддя Губська Л.В. Судді: Федотов І.В. Ісаєнко Ю.А.
  7. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55466572 Державний герб України ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А "04" лютого 2016 р. ЧернігівСправа № 825/200/16 Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого суддіЛобана Д.В., за участю секретаряНовик Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду клопотання позивачів про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: ТОВ ''ФК''Вектор Плюс'', Головне управління юстиції в м. Києві про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс, індексний номер: 25010620 від 03.10.2015 13:34:01 (номер запису про право власності 11453890 від 03.10.2015) приватного нотаріуса ОСОБА_2, Київський міський нотаріальний округ. Крім того, позивач заявив клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», за яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, вчиняти дії по розпорядженню даною квартирою зі зняттям з реєстраційного обліку та виселенню всіх її мешканців, у тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, Департаменту державної реєстрації, а також нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією та перереєстрацією права власності та інших речових прав щодо об'єкта нерухомого житлового майна. Зазначене клопотання обґрунтовує тим, що на даний час, враховуючі фактичні обставини справи та інформацію у засобах масової інформації, та поведінку ТОВ «Вектор Плюс», є всі підстави вважати, що без забезпечення позову шляхом заборони вказаній юридичні особі відчужувати спірну квартиру, в подальшому може ускладнити виконання рішення та призведе до втрати позивачем житла. Сторони та треті особи у судове засідання не зявились, причини неявки суду не повідомили та щодо задоволення вищезазначеного клопотання заперечень не подали. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. На підставі вищевикладеного заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Керуючись статтями 41, 117, 118, 122, 158 162, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: ТОВ ''ФК''Вектор Плюс'', Головне управління юстиції в м. Києві про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, - задовольнити. На час розгляду у суді даної справи заборонити вчиняти дії по розпорядженню квартирою № 104 у будинку № 2 по вул. Волковича у м. Чернігові, зі зняттям з реєстраційного обліку та виселенню всіх її мешканців, у тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією та перереєстрацією права власності та інших речових прав щодо об'єкта нерухомого житлового майна. Відповідно до п. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Відповідно до п. 6 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом пяти днів з дня постановлення ухвали, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні, або без виклику осіб, які її оскаржують протягом пяти днів з дня отримання її копії. Суддя Д.В. Лобан
  8. http://reyestr.court.gov.ua/Review/55694542 Державний герб України ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 04 лютого 2016 р. м. Чернівці справа № 824/47/16-а Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спіжавки Г.Г., за участю: секретаря судового засідання Тимофєєва А.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію,- В С Т А Н О В И В: В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію. Позивач 29.01.2016 р. подав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких нотаріальних дій з приводу відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" житлового будинку АДРЕСА_1 та заборони вчинення товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" будь-яких дій з приводу перешкоджання ОСОБА_2 у належному користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом звернення ним до відповідних установ про відключення житлового будинку від електро- та газопостачання. Клопотання вмотиване тим, що на сьогодні товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" являється власником зазначеного вище житлового будинку на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015р., яке прийняте відповідачем по справі та оскаржується позивачем. Так, пояснює позивач, у разі відчуження зазначеного будинку товариством, відновлення її порушених прав буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що в житловому будинку разом з позивачем проживають діти, на підтвердження чого надала копії свідоцтв про народження та довідку КЖРЕП-6 про склад сім'ї. Відповідач в засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання телефонограмою. Третя особа в засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду клопотання була повідомлена електронної поштою. Враховуючи те, що вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення позову відбувається в короткі строки, суд вважає, що для повідомлення відповідача і третьої особи про розгляд такого клопотання здійснено всі можливі заходи. Окрім того, частиною першою статті 118 КАС України визначено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. За таких обставин, суд розглядає клопотання без участі відповідача і третьої особи. Так, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини, на які посилається позивач в клопотанні, суд вважає, що воно підлягає задоволенню частково з нижче викладених підстав. Згідно частини першої статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання (частина 3 статті 117 КАС України). Судом встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 р., прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною здійснено реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс". У вказаному житловому будинку позивач проживає разом з двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому, позивач в поданому позові просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 р. Основним законом, який регулює охорону дитинства в нашій державі, є Закон України "Про охорону дитинства", норми якого кореспондуються з нормами Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991, в якій встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Враховуючи зазначене, суд вважає, що до прийняття рішення по даній справі задля забезпечення гарантій захисту прав неповнолітніх осіб, зокрема, права на житло, є достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" житлового будинку АДРЕСА_1 Окрім того, в разі відчуження третьою особою вказаного житлового будинку, для відновлення прав, свобод та інтересів неповнолітніх дітей необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тому, суд задовольняє клопотання про забезпечення позову в цій частині. Однак, щодо іншої частини клопотання слід зазначити, що згідно частини 4 статті 117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. При цьому, позивач просить суд заборонити вчиняти будь-які дії з приводу перешкоджання позивачу в належному користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом звернення ним до відповідних установ про відключення житлового будинку від електро- та газопостачання. Суд вважає таку вимогу безпідставною, так як вчинення третьою особою будь-яких вище зазначених дій не пов'язано з спірними правовідносинами, що склалися між позивачем та відповідачем. В даному випадку, суд не вбачає підстав вважати, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття такого заходу, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково. На підставі наведеного та керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - У Х В А Л И В: Клопотання про забезпечення позову задовольнити частково. Забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" житлового будинку АДРЕСА_1. В іншій частині клопотання - в задоволенні відмовити. У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвалу в повному обсязі складено 09 лютого 2016 р. Суддя Г.Г. Спіжавка
  9. http://reyestr.court.gov.ua/Review/54599783 Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А про забезпечення адміністративного позову 22 грудня 2015 року м. Київ № 826/13372/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., вирішив питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Приватного нотаріусу Київського міського ноторіального округу Єгорової Марини Євгенівни, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дідков" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва суду з позовом до відповідачів в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить: - визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19045694, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор плюс" код ЄДРПОУ 38004195 на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 566461780000, квартира, об'єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1; - визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19674199 від 27.02.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Дідков", код ЄДРПОУ 39582619 на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 566461780000, квартира, об'єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1.' Ухвалою суду від 14.08.2015 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. 16 грудня 2015 року позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати державну реєстрацію права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень - щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 - на будь яких осіб, окрім ОСОБА_1 В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує на існуючу очевидну небезпеку запобігання шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки позивач є власником вказаного нерухомого майна та проживає там разом із своєю сім'єю. Крім того, на думку позивача, є всі підстави вважати, що для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідно до ч.1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду заявленого клопотання судом встановлено, що ОСОБА_1 належало нерухоме майно (жила квартира) за адресою: АДРЕСА_1, що була придбана ним на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 липня 2008 року. Грошові кошти для придбання зазначеної квартири позивачем отримано у ВАТ «Сведбанк» на підставі Кредитного договору № 2628/0708/45-023 від 30 липня 2008 року Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань перед банком по кредитному договору, між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», було укладено Іпотечний договір № 2628/0708/45-023-7-1 від 30 липня 2008 року. Під час розгляду справи судом встановлено, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу № 15, за яким ПАТ «Сведбанк» відступає ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» свої права вимоги заборгованості, зокрема, по кредитному договору № 2628/0708/45-023 укладеного з ОСОБА_1 Також 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором № 2628/0708/845-023-Z-1. ПАТ «Сведбанк» направлено позивачу (вих. № 0027371 від 14.12.2012 року) Повідомлення про відступлення права грошової вимоги, в якому повідомлено, що право вимоги по Кредитному договору відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Позивач зазначає, що зазначене повідомлення підписане невідомими особами без зазначення їх посад і прізвищ, а відбиток печатки банку на повідомленні відрізнявся від відбитків оригіналу печатки, якими засвідчені у позивача договори укладені «Сведбанком». На питання про надання підтверджуючих документів йому відмовили. Докази на підтвердження законності та обґрунтованості вимог нових кредиторів йому не надавалися. Також, жодних інших листів, повідомлень, тощо, пов'язані відступленням права вимоги новому кредитору він не отримував. 03 лютого 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційої служби Головного управління юстиції у м. Києві прийнято рішення № 19045694 про державну реєстрацію права власності за ТОВ Факторингова компанія "Вектор Плюс", код СДРПОУ 38004195 на об'єкт спірного нерухомого майна: реєстраційний номер 566461780000, квартира, адреса: АДРЕСА_1. 27 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. було прийнято рішення № 19674199 про державну реєстрацію права власності; на квартиру за ТОВ "Дідков", код СДРПОУ 39582619, на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Дідков». Позивач зазначив, що був протиправно позбавлений належного йому майна. Також повідомляє, що представники ТОВ «Дідков» 03.04.2015 року, здійснили напад на його квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зламавши замок та виламавши вхідні двері. Крім цього, на адресу позивача надійшов лист від ТОВ «Дідков» (вих. № 512642 від 04.12.2015 року) який містить пропозиції укладення договору купівлі -продажу спірної квартири. Таким чином, судом встановлено, що на теперішній час існує ймовірність розпорядження в будь-який спосіб вказаним нерухомим майном, що належало позивачу. При цьому, проведення державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно до постановлення остаточного рішення по суті спору безумовно призведе до порушення прав та інтересів ОСОБА_1 В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. З аналізу ст. 117 КАС України слідує, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів та іншим особам. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін. Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно. Відповідно до загальних засад цивільного права та вимог ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону та п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 17.10.2013, № 868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до ст.23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав. Державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав, про що письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня після прийняття ним відповідного рішення. Державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється до скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. Загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Згідно п. 19 Постанови Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 № 868, проведення державної реєстрації прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав. Орган державної реєстрації прав, нотаріус реєструє таке рішення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Державний реєстратор приймає рішення про зупинення або відмову в зупиненні державної реєстрації прав на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав. Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення або відмову в зупиненні державної реєстрації прав або відновлення їх державної реєстрації надсилає поштою заявникові таке рішення. Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, зобов'язаний прийняти рішення про зупинення державної реєстрації прав (відмову у зупиненні), про що письмово повідомити заявника. Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013 № 868 органами державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України та його територіальні органи. Набуття права власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом ТОВ "Дідков" дозволяє останньому здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, а тому до ухвалення рішення в адміністративній справі необхідно забезпечити позов шляхом заборони структурним підрозділам територіальних органів (управлінь) Міністерства юстиції України та нотаріусам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на спірне нерухоме майно, що належало ОСОБА_1, оскільки без вжиття цих заходів для відновлення прав, на захист яких поданий даний адміністративний позов, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання будь-якого розпорядження спірним нерухомим майном підлягає задоволенню у вигляді заборони органам державної реєстрації прав проводити державну реєстрацію права власності та інших речових прав на спірне нерухоме майно. Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- У Х В А Л И В: Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити. Заборонити органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна (квартира, об'єкт житлової нерухомості) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 566461780000) загальною площею 26,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. 3. Ухвала набирає чинності з 22.12.2015 і підлягає негайному виконанню на підставі ч.5 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України. 4.Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 22.12.2016. 5. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків, НОМЕР_1, АДРЕСА_1), боржником - органи державної реєстрації. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 118, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суддя Р.О. Арсірій
  10. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57458731 Державний герб України ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 25 квітня 2016 року м. Київ К/800/9367/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», служба у справах дітей м. Вінниці, про визнання неправомірним та скасування рішення, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», служба у справах дітей м. Вінниці, про визнання неправомірним та скасування рішення. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23861677, прийняте 21 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 487 грн.20 коп. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року залишено без змін. У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків. Скаржником усунуто зазначені в ухвалі недоліки. Разом з тим, у відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав. Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Положення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, та з огляду на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки наведені обґрунтування позбавлені правового забезпечення відповідними правовими нормами, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування судового рішення, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Відповідно до частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. За таких обставин та відповідно до приписів процесуального закону у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою - слід відмовити, а додані до скарги матеріали повернути скаржнику. Керуючись статтями 13, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», служба у справах дітей м. Вінниці, про визнання неправомірним та скасування рішення. Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Т.А. Чумаченко
  11. http://reyestr.court.gov.ua/Review/57311385 Державний герб України ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 21 квітня 2016 року м. Київ К/800/8114/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23153424 від 25 липня 2015 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, позов задоволено. Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23153424 від 25 липня 2015 року визнано неправомірним та скасовано. Не погоджуючись з прийнятим рішенням судів, товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, та закрити провадження у справі. У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя було протиправним у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про визнання неправомірним та скасування рішення відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Заяць
  12. Щодо законодавчих змін у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерство юстиції України у зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2016 року нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою, зокрема, затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), та з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у відповідній сфері просить довести до відома органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України, та суб’єктів державної реєстрації, визначених цим Законом, таку інформацію. 1. Відповідно до підпункту 4 пункту 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державної реєстрації прав) до впровадження програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП), створеного відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, здійснюється відповідно до законодавства за допомогою чинного програмного забезпечення ДРРП. На сьогодні Міністерством юстиції України проводиться робота з приведення нормативно-правових актів у відповідність до норм Закону, розроблення нових нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію його положень, а також здійснюється доопрацювання програмного забезпечення ДРРП та веб-порталу Міністерства юстиції України. При цьому прийняття деяких нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію положень Закону, нерозривно пов’язане з доопрацювання та впровадженням програмного забезпечення ДРРП та веб-порталу Міністерства юстиції України, а) Пунктом 7 Порядку передбачено, що уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник за допомогою програмних засобів ведення ДРРП формує та роздруковує заяву у двох примірниках, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) та особа, яка сформувала таку заяву, проставляють підписи. Один примірник заяви надається заявникові, а другий долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав. Після проставлення підписів на заяві уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник реєструє заяву в базі даних заяв. Враховуючи наведене, до впровадження зазначеного програмного забезпечення прийняття заяв здійснюється шляхом їх формування за допомогою програмного забезпечення автоматизованого робочого місця (далі - АРМ) «Державний реєстратор» (державними реєстраторами органів державної реєстрації, суб’єктів державної реєстрації) та АРМ «Нотаріус» (нотаріусами) за посиланням НЦр.У/гешБІег.^огтіизї.иа/геІ. що є складовою частиною програмного забезпечення ДРРП. У разі коли заявник виявив бажання в отриманні картки прийому заяви, така карта також обов’язково видається заявнику. Порядок формування та реєстрації заяви у сфері державної реєстрації прав відображено у додатку 7. При цьому звертаємо увагу, що наказ Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 квітня 2012 року за № 590/20903, діє до затвердження нових форм заяв у сфері державної реєстрації права відповідно до Закону, а тому заяви у сфері державної реєстрації прав та картка прийому заяви оформлюються відповідно до затверджених форм. б) Абзацом другим пункту 18 Порядку передбачено, зокрема, що у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Задля реалізації зазначеної норми Порядку за допомогою чинного програмного забезпечення ДРРП державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке передбачає відкриття розділу в ДРРП, та на підставі такого рішення відкриває відповідний розділ, вносить до такого розділу записи по право власності та записи про інші речові права. При цьому звертаємо увагу, що шаблони рішень державного реєстратора, що містяться в ДРРП, у зв’язку зі змінами в законодавстві мають редагуватися безпосередньо державним реєстратором під час прийняття відповідних рішень. в) Законом та Порядком не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно на відміну від законодавства, що діяло до 01 січня 2016 року. При цьому Порядком ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня з 2011 року № 1141, передбачено, що до ДРРП в обов’язковому порядку вносяться відомості про підставу для виникнення права власності. У випадках проведення державної реєстрації права власності з видачею відповідного свідоцтва до 01 січня 2016 року саме відомості про видане свідоцтво вносилися до відомостей про підставу для виникнення права власності. Водночас на сьогодні, як і до 01 січня 2016 року, для проведення державної реєстрації прав безумовно подаються документи, на підставі яких така реєстрація проводиться. Так, за загальним правилом для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна подаються документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки). Тож до відомостей про підставу для виникнення права власності слід вносити документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності. г) Відповідно до положень статті 18 Закону державна реєстрація прав завершується формуванням інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання її заявником. Абзацом першим пункту 22 Порядку передбачено, що після внесення відомостей до ДРРП державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення ДРРП формує інформацію з нього, яка розміщується на веб-порталі Міністерства юстиції України для доступу до неї заявника з метою її перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, її завантаження і друк. Водночас, як зазначалося вище, на сьогодні проводиться робота, направлена на запровадження функціонування програмного забезпечення ДРРП та веб-порталу Міністерства юстиції України, а тому до запровадження функціонування такого порталу надання інформації з ДРРП здійснюється державним реєстратором у паперовій формі у формі інформаційної довідки. Оскільки державна реєстрація прав здійснюється відносно певного об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, доцільним є формування інформаційної довідки за об’єктом нерухомого майна. Інформаційна довідка Формується за допомогою програмного забезпечення АРМ «Державний реєстратор» (державними реєстраторами органів державної реєстрації, суб’єктів державної реєстрації! та АРМ «Нотаріус» (нотаріусами) за посиланням http://register.informiust.ua/rst. що є складовою частиною програмного забезпечення ДРРП. Підставою для формування відповідної інформаційної довідки з ДРРП зазначається номер заяви, за якою проводилася державна реєстрація прав. Порядок формування інформаційної довідки з ДРРП відображено у додатку 2. При цьому звертаємо увагу, що відповідно до Порядку інформація з ДРРП за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріусом або його помічником з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, шляхом її друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора (абзац другий пункту 22). Саме тому інформаційні довідки з ДРРП видаються без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора. Також інформуємо, що Порядком не передбачено вчинення державним реєстратором певних дій, спрямованих на розміщення інформації з ДРРП за результатом проведеної державної реєстрації прав на веб-порталі Міністерства юстиції України, для доступу до неї заявника. Таке розміщення інформації відбуватиметься автоматично за допомогою програмних засобів ведення ДРРП. д) Відповідно до статті 9 Закону державним реєстратором є, зокрема державний виконавець у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону. На виконання норм Закону пунктами 35, 36 Порядку передбачається, що державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, проводиться державним виконавцем без подання заяви заявником. Державний виконавець за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує заяву в електронній формі з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів, необхідних для такої реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів електронних документів з обов’язковим накладенням власного електронного цифрового підпису. Водночас, як зазначалося вище, на сьогодні проводиться робота, направлена на запровадження функціонування програмного забезпечення ДРРП, а тому до запровадження функціонування програмного забезпечення ДРРП відповідно до Закону, яке передбачатиме, зокрема, проведення державної реєстрації державним виконавцем без формування та реєстрації відповідної заяви, державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, здійснюється державними реєстраторами органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України, за заявами у сфері державної реєстрації прав, поданими уповноваженими на те заявниками. 2. Відповідно до статті 9 Закону державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріус та державний виконавець. При цьому Закон розмежовує повноваження нотаріуса як державного реєстратора у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, так і державного реєстратора без вчинення нотаріальних дій. Так, абзацами першим, четвертим та п’ятим частини п’ятої статті З Закону встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п’ятим цієї частини. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Аналогічне розмежування містить і стаття 19 Закону. Так, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів. Державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться у строк, що не перевищує 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться після завершення такої дії у межах строків, встановлених частинами першою та другою цієї статті (частини перша - третя). Тобто Законом чітко розмежовано строки проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва та проведення державної реєстрації прав без вчинення нотаріальних дій. При цьому проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться після завершення такої дії. Але з метою уникнення різного розуміння поняття «після вчинення нотаріальної дії», наприклад, через десять хвилин, через день чи тиждень після вчинення нотаріальної дії, законодавцем було встановлено термін, за межі якого не може виходити нотаріус здійснюючи відповідну державну реєстрацію прав. Такий термін «межі дозволеного» визначається, виходячи з загальних строків, установлених для державної реєстрації прав. Підпунктами 1, 5 частини першої статті 34 Закону встановлено, що за державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі; б 1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону. - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати; за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 1 мінімальна заробітна плата; 5) за державну реєстрацію обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати. Усі інші розміри адміністративного збору, передбачені частиною першою статті 34, не містять посилання на строки, передбачені статтею 19, а встановлюють нові, більш скорочені строки. При цьому частиною п’ятою статті 19 передбачається, що забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частини першої статті 34 Закону. Враховуючи вищенаведені норми Закону, у Порядку, а саме у пункті 22, передбачається надання заявнику інформації з ДРРП з урахуванням строків, за які сплачено адміністративний збір, крім випадків, коли державна реєстрація прав проводиться у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, оскільки така реєстрація проводиться після вчинення відповідної нотаріальної дії. 3. Відповідно до Закону, у редакції, що діяла до 01 січня 2016 року, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія (абзац другий частини п’ятої статті 3). Вказана норма не кореспондувалася з частиною шостою цієї ж статті, якою передбачалося, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону, та мала на меті уникнення необгрунтованого звернення до органів державної реєстрації прав перед вчиненням нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва на «початку» запровадження нової системи державної реєстрації прав у січня 2013 року. На сьогодні Закон та Порядок не містить норм щодо проведення державної реєстрації прав, які виникли до 01 січня 2013 року перед вчиненням нотаріальної дії. Враховуючи наведене, у разі якщо право власності належним чином зареєстровано до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, у тому числі на паперових носіях, для вчинення нотаріальної дії з відповідним майном державна реєстрація права власності «за продавцем» не здійснюється. 4. Окремо необхідно наголосити, що Законом задля формування державної політики у сфері державної реєстрації прав на єдиних нормативно- правових та методологічних засадах розмежовано повноваження Міністерства юстиції України та його територіальних органів у відповідній сфері. З метою приведення у відповідність до Закону підзаконних нормативно- правових актів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 грудня 2015 року № 1129 «Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України». У свою чергу Міністерством юстиції України прийнято наказ від 29 грудня 2015 року № 2791/5 «Про затвердження Змін до положень про територіальні органи Міністерства юстиції України в частині реалізації повноважень у сферах державної реєстрації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1668/28113. Відповідно до вищезазначених змін здійснення нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України. У свою чергу з метою вироблення єдиних методологічних засад проведення державної реєстрації прав, а також нормативно-правового забезпечення відповідної сфери рекомендуємо територіальним органам Міністерства юстиції України надавати інформацію про проблемні питання, які виникають під час практичного застосування законодавства, пропозиції щодо необхідних методологічних заходів, а також щодо необхідних змін до законодавства. http://vinjust.gov.ua/images/stories/news/List_MYuU_schodo_zmin.pdf
  13. УХВАЛА 18 квітня 2016 року м.Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши в підготовчому провадженні клопотання позивача – Ос.1 про забезпечення адміністративного позову Ос.1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Ос.2, Ос.3, про визнання дій неправомірними та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов Ос.1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального, округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Ос.2, Ос.3, про визнання дій щодо реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру, розташовану за адресою:, неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер Ухвалою судді від 18 квітня 2016 року провадження по справі відкрито, розпочато підготовче провадження по справі. Також, разом з позовом до суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею 68 кв.м. та житловою площею 53,8 кв.м., розташованої за адресою:, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі, укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами та арешту на вказану квартиру. Дане клопотання мотивоване тим, що у разі не встановлення такої заборони ТОВ «Кей-Колект», крім порушення права власності позивача, буде порушено ще й його право користування, володіння та проживання у вказаній квартирі. Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У відповідності до вимог ч.І статті 117 КАС України, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Вивчивши матеріали справи в частині клопотання про забезпечення позову, суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки жодного доказу в підтвердження існування передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які просить позивач, не створює очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не призведе до неможливості захисту прав та інтересів позивача та не утруднить відновлення цих прав та інтересів, у разі задоволення позову. Крім того, ч.ч.З, 4 ст.117 КАС України визначено способи забезпечення позову, які можуть бути застосовані адміністративним судом. Проте, такого способу забезпечення адміністративного позову як: накладення арешту на майно, процесуальним законом не передбачено, а тому в цій частині клопотання належить відмовити. Крім того, питання про вселення або виселення осіб з житла, усунення перешкод у володінні та користуванні майном, може бути вирішено лише в порядку цивільного судочинства, у спорі з третьою особою - ТОВ «Кей-Колект». Примусове виселення позивача та зняття його з реєстрації за місцем проживання неможливе в позасудовому порядку. Тому суд не вбачає очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач. Таким чином, спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, не виконує забезпечувальної функції з огляду на предмет спору в даній адміністративній справі. При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси позивача, відповідача та третіх осіб, характер спірних правовідносин та можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову. З урахуванням приписів ст.117 КАС України, суд вважає можливим забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснення будь-яких реєстраційних дій з відчуження об’єкта нерухомості, розташованого за адресою:, оскільки у разі невжиття таких заходів та відчуження ТОВ "Кей-Колект" вказаного нерухомого майна іншим особам, для відновлення прав та інтересів позивача, якщо позов буде задоволено, необхідно буде докласти значних зусиль. За викладених обставин, суд з власної ініціативи вважає за необхідне забезпечити даний позов шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об’єкта нерухомості - квартиру, загальною площею 68 кв.м. та житловою площею 53,8 кв.м., розташованої за адресою_____ На підставі викладеного, керуючись ст. 117, 118, 165 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання позивача - Ос.1 про забезпечення позову - відмовити. Заборонити всім суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об’єкта нерухомості - квартири, загальною площею 68 кв.м. та житловою площею 53,8 кв.м., розташованої за адресою: ______________. Копію ухвали направити для виконання до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції та Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеській окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
  14. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56063455 Державний герб України КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2190/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В. У Х В А Л А Іменем України 24 лютого 2016 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року позов задоволено. Третя особа в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим в умовах неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2706/1008/71-605 про надання кредиту для придбання житла. Одночасно з укладенням останнього, був укладений іпотечний договір №2706/1008/71-605-Z-1 (далі - іпотечний договір). В подальшому 28.11.2012 на підставі договорів факторингу ВАТ «Сведбанк» відступило свої права вимоги за укладеними з позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в свою чергу 28.11.2012 відступило свої права вимоги за укладеними між ВАТ «Сведбанк» з його позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Одночасно з укладенням договорів факторингу, 28.11.2012, на підставі договорів про передачу прав за іпотечним договором, ВАТ «Сведбанк», як первісний іпотекодержатель, відступило свої права вимоги за укладеними з позичальниками іпотечними договорами новому іпотекодержателю - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в той самий день відступило свої права вимоги за укладеними між ВАТ «Сведбанк» з його позичальниками іпотечними договорами наступному іпотекодержателю - ТОВ «Кредитні ініціативи». 05.12.2012 на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною було зареєстровано обтяження (іпотеку) за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек №8015132 на квартиру АДРЕСА_1, яка належить Позивачу на праві приватної власності (далі - оскаржуване рішення). Відомості про державну реєстрацію іпотеки на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором відповідачем внесено до Державного реєстру іпотек, де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а іпотекодавцем - ОСОБА_2 Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: - визнати неправомірними дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек №8015132 від 05 грудня 2012 року; - скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за реєстраційним номером №8015132 від 05 грудня 2012 року про державну реєстрацію обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2; - вилучити з Державного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером №8015132 від 05 грудня 2012 року про державну реєстрацію іпотеки, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною щодо обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на бланках, на яких виготовлено договір про відступлення права вимоги від 28.11.2015 так і додаток до нього викладені на бланках, серії яких мітяться з обох сторін. При цьому, цифри на бланку на якому викладена перша частина договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2015 є значно більшими ніж цифри на зворотньому боці бланку. У той же час, на інших документах що долучені до них цифри бланків продовжуються в процесі зростання (а.с. 207-209). Суд першої інстанції також зазначив, що нотаріальна дія щодо реєстрації обтяжень згідно договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 мала вичинятися нотаріусом, яким було посвідчено зазначений договір. У відповідача станом на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні повноваженні для вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації обтяження згідно договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 в контексті ч. 6 ст. 15 Закону N 1952-IV. Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ст. 4 ч. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (у редакції, дійсній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Частиною 1 ст. 9 Закону № 1952-IV передбачено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону. Таким чином, нотаріуси, як спеціальні суб'єкти, уповноважені приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також про відмову в такій державній реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо). Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. Крім того, абз. 3 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Тобто, з урахуванням особливостей даної справи, посвідчуючи договір про передачу прав за іпотечним договором, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., повинна була одночасно внести зміни до відповідного запису у Державному реєстрі іпотек. Разом з цим, зміни до запису у Державному реєстрі іпотек на підставі наведеного договору було внесено не одночасно, а лише 05.12.2012, при цьому іншим нотаріусом - Гречаною Р.Т. Однак, враховуючи, що відповідач не вчиняв жодної з перелічених у статті 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 нотаріальних дій з об'єктом нерухомості, зокрема, не посвідчував договір про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012, то відповідач не мав передбачених законодавством підстав здійснювати функції державного реєстратора щодо цього майна. З вище викладеного вбачається, що норми абз. 3 ч. 5 ст. З, ч. 9 ст. 15 Закону № 1952-IV мають імперативний характер і підлягають обов'язковому виконанню, а тому колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що в чинному законодавстві України відсутні імперативні норми, які б зобов'язували проводити державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень лише тим нотаріусом, яким вчинено нотаріальну дію одночасно з її вчиненням. Варто також врахувати те, що відповідно до п. 17 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек № 410 від 31.03.2004 (далі - Тимчасовий порядок), внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи. Тобто, новий іпотекодержатель - ТОВ «Кредитні ініціативи» з урахуванням вимоги Закону № 1952-IV про одночасність посвідчення договору та реєстрації обтяження, повинен був відразу після засвідчення договору про передачу прав за іпотечним договором звернутися до Мироник О.В. з відповідним повідомленням про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, однак цього не зробив. Пункт 55 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV містить таку підставу для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень як «заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію». При цьому, ч. 2 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачає, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Тобто наведена частина статті передбачає обов'язок відповідача приймати рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень за наявності на це підстав, зокрема передбачених наведеною вище ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV. Нотаріус, при здійсненні ним функцій державного реєстратора прав, позбавлений можливості на власний розсуд обирати інший спосіб поведінки, при наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених статтею 24 Закону № 1952-IV. Проведення нотаріусом, як державним реєстратором, державної реєстрації прав та їх обтяжень, за наявності передбачених Законом № 1952-IV підстав для відмови у її проведенні є протиправною. Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02 лютого 2016 року по справі №821/2070/15-а. Апеляційний суд відхиляє твердження третьої особи в апеляційній скарзі про те, що постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» № 410 від 31.03.2004 втратила чинність 05.09.2012, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Варто зауважити, що вказана постанова втратила чинність лише 01.01.2013 у зв'язку з набранням законної сили постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року № 824. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність у п. 21 Тимчасового порядку такої підстави для відмови як подання заяви не тому нотаріусу, який вчинив нотаріальну дію не може свідчити про відсутність у відповідача підстав для відмови у державній реєстрації, оскільки положення вказаного порядку застосовуються виключно у тій частині, яка не суперечить, зокрема, Закону № 1952-IV, який має вищу юридичну силу. Апеляційний суд відхиляє доводи представника апелянта про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на договір про відступлення права вимоги від 28.11.2012, який, як наголошує представник третьої особи, TOB «Кредитні ініціативи» ніколи ні з ким не укладало. Так, дійсно, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови послався на договір відступлення права вимоги від 28.11.2012, який відсутній в матеріалах справи, допустивши при цьому орфографічну помилку в назві самого договору: замість договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 судом помилково зазначено договір відступлення права вимоги від 28.11.2012. Однак, допущена судом першої інстанції помилка в назві договору жодним чином не впливає на повноту досліджених ним доказів, які містяться в матеріалах справи, та їх правову оцінку. Не заслуговують на увагу також і посилання в апеляційній скарзі на дійсність договорів факторингу, що встановлена, зокрема рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.05.2014 по справі 757/20544/13-ц та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 31.07.2014 по справі № 6-24736св14, оскільки ці договори не мають значення для вирішення даної справи, так як не слугували підставою для проведення відповідачем спірної державної реєстрації. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що відповідач на підставі абз. 3 ч. 5 ст. 3, п. 55 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV мав відмовити ТОВ «Кредитні ініціативи» у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що останній звернувся не до нотаріуса, який вчинив дію з посвідчення договору про відступлення прав за іпотечним договором. З огляду на це, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1. При цьому, колегія суддів погоджується з твердженнями третьої особи в апеляційній скарзі про те, що неналежне чи невчасне повідомлення боржника про зміну кредитора впливає лише на обов'язок першого продовжувати виконувати зобов'язання старому кредитору та не впливає на відносини, що стосуються дій суб'єктів владних повноважень щодо внесення змін до запису про державну реєстрацію іпотеки, яка у свою чергу здійснюється без необхідності подання відповідного підтвердження повідомлення боржника про заміну кредитора. Крім того, обґрунтованим є постанова суду першої інстанції і в частині відмови у задоволенні позову, оскільки з підстав, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вимоги про вилучення відповідного запису з Державного реєстру іпотек є такими, що заявлені позивачем передчасно. Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року - без змін. Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Головуючий суддя М.В. Межевич Суддя Г.В. Земляна Суддя Є.О. Сорочко Головуючий суддя Межевич М.В. Судді Земляна Г.В. Сорочко Є.О.
  15. Справа № провадження ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «12» квітня 2016 року місто Одеса Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Целух А.П., дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Ос.1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Ос.2, Ос.3 про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», - Я . ВСТАНОВИВ : В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Ос.1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей- Колект», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої АДли Михайлівни, Ос.2, Ос.3 про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». З метою вжиття заходів по забезпеченню позову позивач звернулась до суду із заявою, в якій просив суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею (кв.м): _____________, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі- продажу, дарування тощо з третіми особами. На обґрунтування заяви зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача, а також утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви судом. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає- задоволенню, виходячи з наступних підстав. - • Відповідно до ст. 151 ППК України забезпечення позову'допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. -- ,_____ -___ _____________ .=- - У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає за необхідне задовольнити вищезазначене- клопотання представника позивача. Вивчивши подану заяву, виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею (кв.м):, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, •'ццгим чином користуватися, володіти та оозпоряджатися нею, й тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами., підлягає задоволенню; таке застосування заходів забезпечення позову не суперечить вимогам закону. До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й збалансованості інтересів сторін, наявності зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Відповідно до ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. В день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, оскільки заявлена вимога відповідає вимогам ЦПК України щодо підстав та порядку забезпечення позову, з врахуванням обставин справи, суд вважає необхідним задовольнити частково заяву про забезпечення позову. Керуючись ч.З ст. 151, ч.І п.1.ст.152, ст.153 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ: Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею (кв.м):, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами. - і Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення в через Малиновський районний суд м. Одеси. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
  16. УХВАЛА 07.04.2016 року м. Дніпропетровськ Судця Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Скрипник О.Г. розглянувши заяву Ос.1 про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання неправомірними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,- В СТА Н О В И В: Ос.1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою віщові дальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання неправомірними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якості забезпечення якого просить сул заборонити ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» виселяти та знімати з реєстрації мешканців домоволодіння за адресою: ___, а також без дозволу Іпотекодавця вселяти інших осіб до нього, проникати та входити до вказаного домоволодіння, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися ним, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-нродажу. дарування тощо з третіми особами. В обгрунтування заяви позивач зазначає, що він звернувся до суду із вказаним позовом і відновлення його права, всупереч вимогам законодавства буде неможливо досягнути, якщо не буде заборонено виселення та зняття з реєстрації мешканців домоволодіння за адресою _______________, а також без дозволу Іпотекодавця (позивача) вселяти інших осіб до вказаного домоволодіння, проникати та входити до нього. Іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися ним, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЩІК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення лозову допускається па будь якій сіадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утрудниш чи зробити неможливі? виконання рішення суду. Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірннми із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. роз'яснено, що розглядаючи .заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з ураху ванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, негесвідчич нея. зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір про право та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяі позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі має бути гарантована реальна можливість захистиш евто права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи його забезпечення ви являться необгрунтованими. Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реестру прав власності на нерухоме майно № _________ від __ березня 2016 року відповідач до справі ГОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» дійсно являється власником домоволодіння за адресою: ______________ на підставі рішення про державну реєстрацію прав іа їх обтяжень, індексний номер _________ від ____.2015 року, виданого приватним нотаріусом Кобелєвою А.М.. Позовні вимоги позивача не є явно безпідставними, та, враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги саме щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо набуття права власності на спірне домоволодіння, суд вважає, що с підстави для забезпечення позову. При цьому, необхідним та достатнім способом забезпечення позову стане заборона відчуження спірного майна, а також заборона на вчинення будь-яких дій щодо користування ним. Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК. України, У X В АЛ И В: Заяву __________________ про вжиття заходів, забезпечення позову задовольнивши часткового. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ (код СДРГІОУ 37825968, м. Київ, вул. Індійська, 8, 04070) вчиняти будь-які дії відносно нерухомого майна: ________________, щодо його відчуження та користування, В задоволенні решти вимог відмовити. Ухвала підлягає негайному виконанню. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення до шелядійного суду Дніпропетровської області через Амур-ІІижньодніпровський районний суд. м. Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, Оскарження ухвали не зупиняє її виконання тане перешкоджає подальшому розгляду справи.
  17. УХВАЛА "25" березня 2016 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Ос1, розглянувши заяву Ос. про забезпечення їх позову до Товариства з обмеженою відповідальність «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання дій неправомірними - встановив: В березні 2016 року позивачі Ос. звернулися до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та Ос був укладений кредитний договір № Х, відповідно до якого кредитодавець надав останньому кредитні кошти в сумі 14 200 Євро на строк до 17.09.2018 року, а відповідач зобов’язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти, за користування ним в розмірі, визначеному кредитним договором. В порядку забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору між банком та Ос. було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останні передали банку в іпотеку належну їм на праві власності квартиру. 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, внаслідок чого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, які було укладено між ПАТ «Сведбанк», а також договорами, якими було забезпечено зобов'язання, в тому числі за вищевказаними договорами. 03.10.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелева А.М. здійснила державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Посилаючись на те, що при вчиненні обумовленої дії нотаріусом було допущено чисельні порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку» позивачі просили визнати неправомірними дії відповідачів щодо реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки та зобов’язати нотаріуса скасувати запис про реєстрацію права власності. Ухвалою суду від 25.03.2016 року у відкритті провадження по справі за позовом Ос. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії було відмовлено. Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на квартиру; заборони ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відчужувати вищевказану квартиру, вчиняти дії щодо виселення, зняття з реєстраційного обліку мешканців спірної квартири, а також вселяти до неї інших осіб, іншим чином користуватися нею. Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суддя прийшов до наступного. Так, відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.З ст.151 ЦПК України). При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, виходячи з наведеного, враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо набуття права власності на іпотечну квартиру, суддя вважає, що є підстави для забезпечення позову. Разом з тим, необхідним та достатнім способом забезпечення позову стане заборона відчуження спірного майна, а також вчинення будь -яких дій щодо користування ним, що забезпечить непорушність матеріально - правових інтересів позивача до вирішення справи по суті. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.151-153, 209-210 ЦПК України, суд- УХВАЛИВ : Заяву Ос. про забезпечення їх позову до Товариства з обмеженою відповідальність «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання дій неправомірними - задовольнити частково. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальність «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195, м. Київ, проспект Московський, 28-а) вчиняти будь- які дії відносно нерухомого майна: квартири, щодо її відчуження, користування. Відмовити в задоволенні решті вимог про забезпечення позову. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
  18. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56336930 Державний герб України КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/94/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А. У Х В А Л А 10 березня 2016 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів Бужак Н.П., Троян Н.М., за участю секретаря Гуцул О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним дій, зобов"язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни (далі - Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - Третя особа) про визнання неправомірними дії Відповідача щодо реєстрації права власності ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1; скасування рішення Відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24890300 від 30.09.2015 року 11:34:09, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1; скасування запису про право власності: 11396296, від 30.09.2015 року 11:07:25 Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1. 20 січня 2016 року Позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про забезпечення адміністративного позову. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2016 року у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача, заперечення представника Третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Статтею 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Таким чином, обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Положеннями статті 118 КАС України передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, у поданому клопотанні про забезпечення адміністративного позову Позивач просив: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею (кв.м): 52.5, житловою площею (кв.м): 29.5, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами. Обгрунтовуючи подане клопотання, Позивач зазначає, що якщо Третій особі не буде заборонено виселення та зняття з реєстрації мешканців, а також без дозволу іпотекодавця (Позивача) вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами, то крім порушення права власності Позивача, буде порушено ще й право користування, володіння та проживання у вказаній квартирі. Однак, матеріали адміністративної справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Обов'язкова наявність зазначених обставин для забезпечення позову відображена також в абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ». Також, колегія суддів звертає увагу, що законодавством України встановлено судовий порядок виселення громадян з житлових приміщень та проникнення в житлові приміщення за певним виключенням, встановленим відповідними правовими нормами (зокрема, ст.233 КПК України). З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, оскільки вважає що у даних спірних правовідносинах відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. Згідно п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена. Відповідно до частини другої статті 211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Оскільки ухвала з питань забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то така ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 117, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженю не підлягає. Головуючий суддя Твердохліб В.А. Судді Бужак Н.П. Троян Н.М. Ухвала складена в повному обсязі 10 березня 2016 року. . Головуючий суддя Твердохліб В.А. Судді: Бужак Н.П. Троян Н.М.
  19. http://reyestr.court.gov.ua/Review/56555431 Державний герб України УКРАЇНА Апеляційний суд Житомирської області Справа №278/369/16-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О. Категорія 59 Доповідач Матюшенко І. В. У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Широкової Л.В., Галацевич О.М. з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання дій неправомірними, скасування рішення нотаріуса та скасування запису про право власності, в с т а н о в и л а : У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року, якою у задоволенні її заяви про забезпечення позову відмовлено. Апелянт зазначає, що у випадку відмови у задоволенні вищевказаної заяви, будуть порушені її майнові права і невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернулася із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання дій неправомірними, скасування рішення нотаріуса та скасування запису про право власності щодо квартири АДРЕСА_1 (а.с.2-7). Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, заборони відповідачу ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" виселяти та знімати з реєстрації мешканців зазначеної квартири, а також без дозволу іпотекодавця вселяти у неї інших осіб, проникати та входити до вказаної квартири, заборони відповідачу ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатись вищевказаною нерухомістю, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем необхідності застосування заявлених заходів забезпечення позову. Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо виходячи з наступного. У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК). Згідно вимог ч.1 ст.152 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК). Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.п. 4, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Відтак, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача. Оскільки ОСОБА_1 порушуються питання про незаконність дій та рішень відповідачів щодо перереєстрації права власності без її згоди на належне до цього їй нерухоме майно, що призвело до фактичної зміни власника, колегія суддів вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню в частині (за виключенням накладення арешту на об'єкт нерухомості) За таких обставин, коли ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права - вона підлягає скасуванню з постановленням, в порядку ст. 312 ЦПК України, нової ухвали про часткове задоволення заяви. Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, у х в а л и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року скасувати, постановивши нову ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири АДРЕСА_1, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати, входити до вказаної квартири, а також іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами. У задоволенні решти заяви відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі; ЄДРПОУ - 38035726; банк одержувача - Гудксу у Житомирській області; МФО - 811039; рахунок - 31217206780002; код платежу - 22030001; код ЄДРПО Апеляційного суду Житомирської області - 02891440) 275 грн. 60 коп. судового збору. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Судді
  20. УХВАЛА 25 лютого 2016 року Житомир Справа № Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А. розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі Ос. до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання неправомірними дій, скасування рішення, скасування запису про право власності,- встановив: Ос.1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати неправомірними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру,; скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м):; скасувати запис про право власності: Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс" на вищезазначену квартиру. 17.02.2016 позивач подала до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс" виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі - продажу, дарування, тощо з третіми особами. Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням викладених положень, суд дійшов висновку про доцільність розгляду заяви без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів. При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно зі частиною 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Як вбачається з матеріалів справи, квартира, що розташована за адресою: (далі - Квартира), була зареєстрована на позивача та перебувала в іпотеці. В послідуючому, внаслідок оскаржуваних дій та рішення відповідача, на вказану Квартиру було зареєстроване право власності третьої особи. Суд дійшов висновку, що оскільки внаслідок оскаржуваних дій та рішення відповідача у третьої особи виникло право власності на Квартиру, власником якої до вчинення оскаржуваних дій був позивач і який на даний час нею володіє, то існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат у разі вчинення третьою особою дій, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням Квартирою, а тому необхідно вжити заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі. Враховуючи викладене, суд вважає клопотання позивача обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, - ухвалив Забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири за адресою:, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами. Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
  21. Такая ситуация, кредит брал в УкрСиббанке, потом его купил по договору факторинга Кей Коллект. Долг я не погашаю уже 3 года. Кей Коллект грозится, что перерегистрирует квартиру, так как в договоре ипотеки есть оговорка, согласно которой кредитор имеет право в позасудебном порядке перерегистрировать квартиру. Я консультировался у адвоката , он говорит, что это не законно, потому что нет решения суда о существующей задолженности. Как быть?