Search the Community

Showing results for tags 'факторинг'.



More search options

  • Search By Tags

    Type tags separated by commas.
  • Search By Author

Content Type


Forums

  • Рейд и Антирейд
    • Рейдерский захват
    • Антиколлеторские услуги, помощь заемщикам, возврат депозитов
    • Банки и кредитные союзы не выплачивающие депозиты
    • Депозитные и кредитные договора
    • Юридическая консультация
    • Судебные решения по кредитным и депозитным договорам
    • Общие вопросы и новости с сайта
  • IT - Раздел
    • Нововведения форума.
    • Биткоины, блокчейн, майнинг, электронные платежные системы

Calendars

  • Основной календарь

Find results in...

Find results that contain...


Date Created

  • Start

    End


Last Updated

  • Start

    End


Filter by number of...

Joined

  • Start

    End


Group


AIM


MSN


Сайт


ICQ


Yahoo


Jabber


Skype


Город


Интересы

Found 104 results

  1. Державний герб України ун. № 759/272/13- ц пр. № 2/759/1851/13 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 вересня 2013 року Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Мазур І.В. при секретарі Сіряченко Я.В. з участю представника позивача Бондаренко М.Г. представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором , - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Просило суд стягнути з відповідачки на користь позивача 32653 долара США 95 центів, що за курсом НБУ на 4.12.2012р. становить 261003 грн.02коп., з яких 19070,87дол.США, що за курсом НБУ становить 152433 грн.46 коп.; 13583,08 дол.США, що за курсом НБУ становить 108569 грн.56коп. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 11.06.2012р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» укладено договір факторингу №4 та Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого фактор набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 по договору про надання споживчого кредиту № 11031476000 від 30.08.2006 р. Представник відповідачки проти позову заперечує вказуючи на те, що договір відступлення права вимоги був укладений з порушенням п.2 ст.517 ЦК України, згідно якого боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. В договорі факторингу від 11.06.2012р. №4 не вказано, що АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до ОСОБА_2 , а є посилання на додаток №1 до договору, по яким договорам іпотеки відступлено право вимоги боргу, якого в справі немає, а є тільки виписка з додатку №1, яка підписана в односторонньому порядку директором ТОВ «Кей-Колект» і тому ця виписка є неналежним доказом відповідно до ст.58 ЦПК України. Позивач надав до суду повідомлення від АТК «Украсиббанк» №12-21/15225 від 20.06.2012р., але докази відправки цього повідомлення ОСОБА_2 АТБ «Укрсиббанком» або ТОВ «Кей-Колект» відсутні. Є список рекомендованих відправлень від якоїсь фірми ТОВ «Франко Пак» без дати та без квитанції про відправлення. Оскільки ОСОБА_2 не була належним чином письмово повідомлена про заміну кредитора, і тому вона має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові про погашення кредитної заборгованості. Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, встановив наступне. 30.08.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 11031476000, згідно якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 29127 доларів строком до 30 серпня 2013року та сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 10,3% річних./а.с.3-13/ 11.06.2012р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» укладено договір факторингу №4 та Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки./а.с.25-28, 48-50/. За змістом частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно п.1.1 Договору факторингу №4 від 11.06.2012р. за цим Договором ПАТ «УкрСиббанк» (надалі клієнт) зобов»язується передати у власність ТОВ «Кей-Колект» (надалі Фактор), а Фактор - прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п.1.4 одночасно з відступленням права вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення. П. 3.2. договору факторингу № 4 від 11.06.2012 р. встановлено, що відступлення права вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання -передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання -передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування. Позивачем не надано акта приймання -передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору, що ставить під сумнів виконання сторонами договору факторингу № 4 від 11.06.2012 р. та не може бути належним та допустимим доказом, в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України, права звернення ТОВ «Кей -Колект»до суду. Згідно з Постановою Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення в цивільній справі»правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Відповідно до вимог ст. З ЦПК кожна особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свобод чи інтересів. Наявність процесуальної заінтересованості, як передумова порушення позовної справи у суді, є у сторони в тому випадку, якщо вона є стороною у спірному матеріальному правовідношенні і вважає, що її суб'єктивне право порушено, не визнане чи оспо рюється. Крім того, за змістом пункту 1.1. договору фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові свої права грошової вимоги. Про відплатний характер договору свідчать також умови пунктів 1.3, 2.2 договору. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект»та публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» уклали консенсуальний договір, предметом якого є фінансування одного учасника іншим у рахунок передання грошової вимоги до третьої особи. У даному випадку відплатність договору має вирішальне значення як ознака визначення виду договірного правовідношення, який відповідає договірній конструкції договору факторингу. Згідно ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно ч.2 боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Позивачем не надано доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні і доказів того, що в нього є право на звернення до суду з позовною заявою до відповідача, що виключає законність позовних вимог. Виходячи із загальних положень Цивільного кодексу України факторинг у даних правовідносинах має характер уступки права вимоги, де одна сторона (фактор, новий кредитор) передав або зобов'язується передати іншій стороні (клієнту) грошові кошти в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третіх осіб (боржників), яка випливає із кредитних договорів, а клієнт відступає або зобов'язується відступити фактору цю грошову вимогу переходу цих прав. Умови договору про надання споживчого кредиту № 11031476000 від 30.08.2006 р. передбачали надання кредиту під забезпечення передачі в заставу рухомого майна. (п.1.1. розділу 1 Договору). Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Даній нормі права кореспондують також і умови договору факторингу №4 від 11.06.2012 р. , зокрема, п. 3.5. встановлено, що клієнт зобов'язується за власний рахунок повідомити кожного боржника і гаранта про відступлення прав вимог за формою згідно з додатком 3 до договору протягом 30 робочих днів з дати відступлення. Станом на час розгляду справи судом позивачем не надано доказів про одержання ОСОБА_2 повідомлення про відступлення прав вимог за формою згідно до договору факторингу №4 від 11.06.2012 р. Позивачем не надано суду доказів виконання п. 3.5. договору факторингу №1 від 11.12.2011 р., суд не приймає до уваги наданий представником позивача список згрупованих рекомендованих відправлень №039150847939, оскільки зазначений список належним чином не завірений, відсутня відповідна дата відправки кореспонденції. Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. З урахуванням доказів, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність ТОВ «Кей-Колект» позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 514,1077,1082 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В: В задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя http://reyestr.court.gov.ua/Review/33343993
  2. ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 5011-54/14343-2012 30.11.12 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп КО», м. Київ третя особа Ткаченко О.П. про стягнення 2713305,53 грн. за рахунок предмета іпотеки при секретарі судового засідання Білецькій О.В. представники: від позивача -не з'явився; від відповідача -Онопко В.О. (дов. від 06.11.2012 р.); від третьої особи - не з'явився СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп КО»(далі-відповідач), третя особа Ткачннко Олексій Петрович, про стягнення 2713305,53 грн., з яких 2205292,76 грн. заборгованості за кредитом, 312856,25 грн. заборгованості за відсотками, 195156,53 грн. пені, за рахунок предмета іпотеки -нежитлового приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 64) в літ «А», загальною площею 70,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 4/6. Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою зобов'язання за Кредитним договором № СМ-SME 001/001/2008 від 08 січня 2008 року, укладеним між третьою особою та ПАТ «ОТП Банк», в забезпечення виконання якого між відповідачем та ПАТ «ОТП Банк»укладено Договір іпотеки № РМ - SME 001/001/2008 від 08 січня 2008 року, з огляду на що у третьої особи виникла заборгованість у розмірі 2713305,53 грн., право вимоги якої позивач набув на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 квітня 2010 року.. Представник позивача в судові засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, позивач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Представник третьої особи або особисто третя особа в судові засідання не з'явилися, третя особа пояснення по суті спору до суду не направила. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: 08 січня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк»(банк) та Ткаченком Олексієм Петровичем (позичальник) укладено Кредитний договір № СМ-SME 001/001/2008, згідно умов якого Банк видає позичальнику кредит в розмірі 290000,00 доларів США на споживчі цілі з плаваючою процентною ставкою -фіксований відсоток 4,9% річних, який є незмінним на весь строк дії Кредитного договору,+FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщена в банку на строк в 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору; в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватися в порядку, передбаченому договором) та кінцевим терміном повернення -08 січня 2018 року. Згідно з п. 1.9.1. Договору від 08 січня 2008 року незважаючи на інші положення цього Договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором та/або Договором іпотеки. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу. Між банком та позичальником укладено додаток № 1 до Кредитного договору «Графік повернення кредиту та сплати процентів», яким встановлено розмір чергового платежу, розмір процентів за користування грошовими коштами та дату їх сплати позичальником. В забезпечення виконання зобов'язання Ткаченка Олексія Петровича за Кредитним договором СМ-SME 001/001/2008, 08 січня 2008 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп ОК»(іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № РМ - SME 001/001/2008, предметом якого є нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 64) в літ «А», загальною площею 70,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 4/6. Вартість предмета іпотеки на момент укладення Договору становить 1872083,33 грн. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором. На виконання умов Кредитного договору № СМ-SME 001/001/2008 Банком видано позичальнику кредит в розмірі, визначеному умовами договору. В порушення умов договору, у строки передбачені умовами договору, позичальником не сплачено банку кредитні кошти. 29 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк»(Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з умовами якого продавець продає (переуступає)покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори згідно з Додатком № 1 до Договору, а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на корить продавця винагороду. Згідно з п.п. 3.2., 3.3 Договору загальна сума заборгованості за кредитним договорами, що входять до кредитного портфелю на дату набрання чинності, складає 79445238,80дол. США, 1833123,06 грн., 353455,53 Євро, 1780167,01 швейцарських франків. Покупець набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основаного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій. За своєю правовою природою договір укладений між позивачем та ПАТ «ОТП Банк»є договором факторингу. Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога). Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Додатку № 1 до Договору від 29 квітня 2010 року, Банком передано позивачу прострочену заборгованість відповідача перед банком за Кредитним договором № СМ-SME 001/001/2008 в розмірі 315044,29 дол. США. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 2713305,53 грн., з яких 2205292,76 грн. заборгованості за кредитом, 312856,25 грн. заборгованості за відсотками, 195156,53 грн. пені, за рахунок предмета іпотеки -нежитлового приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 64) в літ «А», загальною площею 70,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 4/6. Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до п. 3.4. Договору від 29 квітня 2010 року права за договорами застави та/або іпотеки, укладеними між продавцем та боржниками/поручителями для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами не переходять до покупця. Передача (відступлення) прав за кредитним договорами покупцю не припиняє права продавця за договорами застави та/або іпотеки, укладеними між продавцем та боржниками для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами. Продавець звертає стягнення на заставлене майно та зобов'язується перерахувати покупцю усі кошти, отримані від реалізації заставного майна, а також будь-які інші платежі та кошти, отримані від боржників. Отже, при укладенні Договору від 29 квітня 2010 року сторони дійшли згоди щодо права за договорами іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договорами, позивачеві не передаються, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється продавцем-ПАТ «ОТП Банк». Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України). Доказів розірвання або зміни умов Договору від 29 квітня 2010 року щодо передачі позивачу права вимоги за Договорами іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договорами, матеріали справи не містять, на вимогу суду вказані докази позивачем суду не надані. Таким чином, враховуючи, що за Договором від 29 квітня 2010 року позивачу не передано права за іпотечними договорами, у тому числі і за Іпотечним договором від 08 січня 2008 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк»та відповідачем, доказів зміни умов Договору від 29 квітня 2010 року щодо прав позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08 січня 2008 року суду не надано, позивачем не доведено наявність обставин, на які він посилається як на підставу заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2713305,53 грн. за рахунок предмета іпотеки задоволенню не підлягають. Судові витрати відповідно до статей 49 ГПК України покладаються судом на позивача. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив: В позові відмовити. Повне рішення складено 04.12.2012 р. Суддя Л.М. Шкурдова http://reyestr.court.gov.ua/Review/27863027
  3. Державний герб України 13.08.13 УКРАЇНА ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Чернігівської області м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47,77-44-62 УХВАЛА 13 серпня 2013 року Справа № 5028/14/134/2011 За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», вул. Мельникова,12, м. Київ, 04050 про заміну стягувача По справі №5028/14/134/2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», вул. Новокостянтинівська,18В, м. Київ, 04655 До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Льон», вул. Лизогуба,13, м. Чернігів, 14013 Про стягнення 126969,05дол.США (1013784,38грн.) та 110443,53грн. Суддя Книш Н.Ю. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН : Від заявника: не з'явився Від стягувача: не з'явився Від боржника: не з'явився Від ТОВ «Кредекс Фінанс»: не з'явився Заявником - товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» подано заяву про заміну стягувача у справі № 5028/14/134/2011, шляхом заміни публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (первісного стягувача) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія». В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Українська боргова компанія» посилається на укладення між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» договору факторингу №13 від 22.08.12р. та укладання між ТОВ «Кредекс Фінанс» і ТОВ «Українська боргова компанія» договору відступлення права вимоги №01-12 від 22.08.12р., за яким останній набув права кредитора відносно ТОВ «Бімекс-льон» за кредитним договором №09/08-К/2401. Згідно Розпорядження голови господарського суду Чернігівської області №02-01/62 від 31.07.13р. у зв'язку з виробничою необхідністю заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» про заміну стягувача публічного акціонерного товариства «Сведбанк» у справі № 5028/14/134/2011, його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» передано на розгляд судді Книш Н.Ю. Представник заявника у судовому засіданні 01.08.13р. надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом. Стягувач та боржник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про заміну стягувача у справі № 5028/14/134/2011, оскільки ухвала суду від 01.08.13р. направлена на адреси стягувача та боржника отримана ними згідно поштових повідомлень №1400602851631 та №1400602851623 відповідно. Але своїх повноважних представників стягувач та боржник в судове засідання не направили, документів, витребуваних ухвалами суду від 16.07.13р., від 25.07.13р. та від 01.08.13р. не надали. Заяв та клопотань від стягувача та боржника до суду не надходило. Згідно ухвали від 16.07.13р., від 25.07.13р., від 01.08.13р. відповідно до ст.65 Господарського процесуального кодексу України суд викликав у судове засідання представників товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» для дачі пояснень, зобов'язав надати письмові пояснення щодо поданої заяви та надати витребувані судом документи. Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) в Єдиному державному реєстрі станом на 01.08.13р. зареєстровано Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», ідентифікаційний код 36799749, місцезнаходження м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,8, поверх 6. Ухвали суду від 16.07.13р. та від 25.07.13р., направлені на адресу ТОВ «Кредекс Фінанс» (м. Київ, вул.Танкова, буд.8,поверх6), отримані останнім, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №140060279720, №1400602849149 відповідно. Ухвала суду від 01.08.13р. направлена на адресу ТОВ «Кредекс Фінанс» (м. Київ, вул.Авіаконструктора І.Сікорського, буд.8,поверх6 ) отримана останнім згідно поштового повідомлення №1400602851615. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» представника в судове засідання не направило, витребуваних документів не надало. Заяв та клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до суду не надходило. Від товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» заяв та клопотань до суду не надходило. Повноважного представника товариство у судове засідання не направило, витребуваних судом документів не надало. Ухвала від 01.08.13р. отримана ТОВ «Українська боргова компанія» згідно поштового повідомлення № 1400602851640. Розглянувши подані документи, суд встановив: За результатами розгляду позову ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «Бімекс-Льон» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №09/08-К2401 від 17.04.2008р., рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012р. у справі №5028/14/134/2011 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Льон» на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 102 861,76дол.США заборгованість за кредитом, 24107,29дол.США заборгованість по процентам, 20 275грн.69коп. судового збору. 27.01.2012р. на виконання зазначеного рішення господарським судом видано наказ у справі №5028/14/134/2011. Як вбачається із матеріалів справи, 22.08.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» («Клієнт») та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» («Фактор») укладено договір факторингу № 13. У преамбулі вказаного договору зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», юридична особа, що заснована та здійснює свою діяльність згідно з законодавством України, ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, свідоцтво фінансової установи ФК №249 від 04.02.2010р., видане державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, додаток до свідоцтва від 04.02.2010р. №249 серія ФК на здійснення факторингу. Відповідно до п.2.1 договору факторингу №13, Клієнт відступає Фактору права вимоги за кредитами, зазначеними у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу заборгованості по яких належить Клієнту на підставі документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від Боржників та передає Клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до умов п.2.3 договору факторингу №13, після сплати Фактором у дату передачі (якою є день укладення цього договору) у повному обсязі ціни продажу Клієнтові, сторони підписують Акт приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі Реєстру заборгованостей боржників, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в додатку №2 до цього Договору, є доказом передачі прав вимоги за кредитами та підтверджує факт переходу від Клієнта то Фактора прав вимоги за кредитами згідно умов цього договору. Заявником до матеріалів справи подано копію Реєстру заборгованості боржників №1 від 22.08.2012р., який підписаний ПАТ «Сведбанк» (Клієнт) та ТОВ «Кредекс Фінанс» (Фактор) як додаток №1 до договору факторингу №13 від 22.08.2012р., в якому зазначено боржника ТОВ «Бімекс-льон» по кредитному договору №09/08-К/2401 від 17.04.2008р., валюта 840, заборгованість за основною сумою боргу у валюті кредиту станом на 22.08.2012р. - 102 861,76 USD, заборгованість за відсотками у валюті кредиту станом на 22.08.12р. - 27 547,44 USD, заборгованість по пені станом на 22.08.2012р. - 59 860,90 USD, сукупний розмір вимог за кредитним договором у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.08.2012р. - 1520828,91 грн., сума грошових коштів, сплачені Клієнту за відступлені права вимоги заборгованості за кредитом - 4 933,04грн. 09.10.2012р. ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Креденс Фінанси» на виконання п.4.5 договору факторингу №13 від 22.08.2012р. підписали Акт №3 приймання-передачі документів, за яким Клієнт передав, а Фактор отримав документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а саме: п.20 боржник ТОВ «Бімекс-льон», договір №09/08-К2401. Заявником подано копію платіжного доручення №819 від 22.08.2012р. про перерахування ТОВ «Кредекс Фінанс» коштів у сумі 1602983,35грн. на рахунок ПАТ «Сведбанк» за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №13 від 22.08.12р. Аналіз змісту договору факторингу №13 від 22.08.12р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами глави 73 Цивільного кодексу України. Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнта) за плату(у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. За приписами ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті. Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються послуги факторингу. Згідно ч.5 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. Приписами ст.1083 Цивільного кодексу України встановлено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 Цивільного кодексу України «Факторинг». Отже, законодавством встановлені певні умови щодо наступного відступлення фактором прав грошової вимоги третій особі, зокрема, наступне відступлення фактором права грошової вимоги може бути здійснено лише особі, яка може бути фактором, а визначення хто може бути фактором наведено в частині 3 ст.1079 Цивільного кодексу України. Так, у п.2.6 договору факторингу №13 від 22.08.12р. сторони ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Креденс Фінанси» передбачили, що подальше відступлення (чи інше відчуження, включаючи заставу) фактором прав вимоги за кредитами (в повному обсязі або частково) будь-яким третім особам допускається відповідно до положень законодавства України та виключно за умови, що відносно такої третьої особи: відсутня негативна інформація від компетентних державних органів, засобів масової інформації та/або будь-яких організацій, які здійснюють свою діяльність у банківській сфері та/або сфері фінансів та/або колекторського бізнесу; що така третя особа має усі обов'язкові дозволи, передбачені чинним законодавством України, та приймає на себе зобов'язання підтримувати рівень конфіденційності, що зазначений між сторонами цього договору та дотримуватись відповідних культурно-етичних норм спілкування та поведінки при здійсненні діяльності зі стягнення заборгованості. Як вбачається із матеріалів справи, 22 серпня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» («Первісний кредитор») та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» («Новий кредитор») підписано договір про відступлення права вимоги №01-12. У преамбулі вказаного договору зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», юридична особа, що заснована та здійснює свою діяльність згідно з законодавством України, ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, свідоцтво фінансової установи ФК №249 від 04.02.2010р., видане державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, додаток до свідоцтва від 04.02.2010р. №249 серія ФК на здійснення факторингу, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», юридична особа, що заснована та здійснює свою діяльність згідно з законодавством України, ідентифікаційний код юридичної особи 37535394. Відповідно до п.2.1 договору про відступлення права вимоги №01-12 Первісний кредитор відступає Новому кредитору права вимоги за кредитами, зазначеними у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу заборгованості по яких належить Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає Первісному кредитору грошові кошти в розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до п.2.3 договору про відступлення права вимоги №01-12 після сплати Новим кредитором у дату передачі (якою є день укладення цього договору) у повному обсязі ціни продажу Первісному кредитору, сторони підписують Акт приймання-передачі, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі Реєстру заборгованостей боржників, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в додатку №2 до цього договору, є доказом передачі Прав вимоги за кредитами та підтверджує факт переходу від Первісного кредитора до Нового кредитора прав вимоги за кредитами згідно умов цього Договору. Відповідно до п.4.5 договору про відступлення права вимоги передача документації підтверджується шляхом підписання актів приймання-передачі за формою, наведеною у Додатку №4 до цього Договору. Акт приймання-передачі повинен бути підписаний уповноваженими представниками Сторін та їх підписи скріплені печатками Сторін. Заявником до матеріалів справи подано копію Реєстру заборгованості боржників №1 від 22.08.12р., який підписаний ТОВ «Кредекс Фінанс» (Первісний кредитор) та ТОВ «Українська боргова компанія» (Новий кредитор) як додаток №1 до договору про відступлення права вимоги №01-12 від 22.08.12р., в якому зазначено боржника ТОВ «Бімекс-льон» по кредитному договору №09/08-К/2401 від 17.04.08р., валюта 840, заборгованість за основною сумою боргу у валюті кредиту станом на 22.08.12р. - 102861,76 USD, заборгованість за відсотками у валюті кредиту станом на 22.08.12р. - 27547,44 USD, заборгованість по пені станом на 22.08.2012р. - 59860,90 USD, сукупний розмір вимог за кредитним договором у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.08.12р. - 1520828,91грн. 22.10.12р. ТОВ «Кредекс Фінанси» та ТОВ «Українська боргова компанія» на виконання п.4.5 договору про відступлення права вимоги №01-12 від 22.08.12р. підписали Акт приймання передачі документів №7, за яким первісний кредитор, перед, а новий кредитор отримав документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а саме: п.15 боржник ТОВ «Бімекс-льон», договір №09/08-К2401. Заявником подано копію платіжного доручення від 22.08.2012р. про перерахування ТОВ «Українська боргова компанія» коштів у сумі 1604983,35грн. на рахунок ТОВ «Кредекс Фінанси» зз призначенням платежу «сплата ціни продажу за договором про відступлення прав вимоги №01-12 від 22.08.12р.». Аналіз змісту договору про відступлення прав вимоги №01-12 від 22.08.12р. свідчить про те, що ТОВ «Кредекс Фінанси» здійснило наступне відступлення права грошової вимоги ТОВ «Українська боргова компанія» на підставі п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (відступлення права вимоги) в супереч вимогам ст.1083 Цивільного кодексу України та не у відповідності до положень глави 73 Цивільного кодексу України «Факторинг». Окрім того, згідно ч.3 ст. 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. За умовами положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребує, крім інших, така операція як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління НБУ №483 від 14.10.04р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.04р. за №1429/10028 (далі - Положення), визначені випадки використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, зокрема: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій); якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є іноземний інвестор (ця норма стосується лише операцій, що здійснюються через інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку з метою проведення іноземних інвестицій в Україну і повернення іноземних інвестицій, доходів, прибутків та інших коштів, одержаних іноземним інвестором від здійснення іноземних інвестицій в Україну, у тому числі від спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії (п.1.5 Положення). Як свідчить рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012р. у справі №5028/14/134/2011, грошове зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Льон» на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» по кредитному договору №09/08-К/2401 від 17.04.08р. визначено в іноземній валюті - долари США, яка є засобом платежу при сплаті заборгованість за кредитом у сумі 102 861,76дол.США та заборгованість по процентам у сумі 24 107,29дол.США. Заявником подано заяву про заміну стягувача у справі № 5028/14/134/2011, шляхом заміни публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (первісного стягувача) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», що в свою чергу пов'язано із здійсненням операцій по одержанню резидентом (заявником) іноземної валюти як засобу платежу при виконанні зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитом у сумі 102 861,76дол.США та заборгованість по процентам у сумі 24 107,29дол.США, і такий випадок використання іноземної валюти (правонаступником банку) без ліцензії не визначений законодавством як можливий. Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу. Згідно з п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин. У зв'язку з необхідністю з'ясування факту переходу прав стягувача до заявника суд ухвалами від 16.07.13р., від 25.07.13р., від 01.08.13р. зобов'язав ТОВ «Українська боргова компанія» надати низку доказів, зокрема, відомості з державної виконавчої служби щодо стану виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.12р. у справі №5028/14/134/2011; докази направлення боржнику (одержання боржником) повідомлення відповідно до п.2.5 договору факторингу №13 від 22.08.12р.; докази направлення боржнику (одержання боржником) повідомлення відповідно до п.2.5 договору відступлення права вимоги №01-12 від 22.08.12р., докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 11.01.12р. по справі №5028/14/134/2011; документи, що підтверджують право ТОВ «Українська боргова компанія» здійснювати факторингові операції, фінансові послуги, в тому числі в валюті долари США; докази внесенні інформації про ТОВ «Українська боргова компанія» до державного реєстру фінансових установ; докази наявності у ТОВ «Українська боргова компанія» індивідуальної валютної ліцензії щодо здійснення розрахунків в іноземній валюті; документи, що підтверджують право ТОВ «Кредекс Фінанс» здійснювати факторингові операції, фінансові послуги, в тому числі в валюті - долари США; докази наявності у ТОВ «Кредекс Фінанс» індивідуальної валютної ліцензії щодо здійснення розрахунків в іноземній валюті. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Заявник - ТОВ «Українська боргова компанія» на час розгляду заяви про заміну стягувача у справі № 5028/14/134/2011, шляхом заміни публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (первісного стягувача) його правонаступником, витребувані господарським судом документи не надав, а наявні в справі документи не доводять право ТОВ «Українська боргова компанія» здійснювати факторингові операції, використовувати іноземну валюту як засіб платежу. Враховуючи, що ТОВ «Кредекс Фінанси» здійснило наступне відступлення права грошової вимоги ТОВ «Українська боргова компанія» на підставі п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (відступлення права вимоги) в супереч вимогам ст.1083 Цивільного кодексу України та не у відповідності до положень глави 73 Цивільного кодексу України «Факторинг», що у ТОВ «Українська боргова компанія» відсутня індивідуальна ліцензія для використання іноземної валюти як засобу платежу, суд доходить висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» від 05.07.13р. № 419 про зміну стягувача - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» у справі №5028/14/134/2011 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 25, 33, 34, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд - У Х В А Л И В: У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» від 05.07.13р. № 419 про зміну стягувача - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» у справі №5028/14/134/2011 відмовити. Суддя Н.Ю.Книш http://reyestr.court.gov.ua/Review/33010034
  4. Державний герб України Справа № 2018/2-3775/11 н/п 2/640/86/13 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Чередник В.Є. при секретарі Кварацхелія Г.Е., Кривенко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: Позивач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором від 23.03.2008 р., укладеним між ПАТ «ВТБ Бане» та ОСОБА_2 станом на 24.05.2011 р. в сумі 57028, 38 грн. В ході розгляду справи, до суду надійшла заява від ТОВ «Кредит Колекшн Груп» про заміну первісного позивача належним позивачем, оскільки 06.06.2011 року до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» перейшло право вимоги за кредитним зобов»язанням, яке виникло на підставі даного кредитного договору, про що суду надані відповідні докази.. Судом було замінено первісного позивача належним позивачем, від якого надійшла заява про підтримання позовних вимог до ОСОБА_2 та прохання розглянути справу за його відсутності. Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 проосив розглянути справу за його відсутності, подав заяву про застосування строків позовної давності, просив у позові відмовити, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являлась, причин неявки не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. В вересні 2011 року до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулось Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення Харківська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк». Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» № 231 від 03.04.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 року за № 373/16389, віднесено до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів), як зокрема, набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення. Отже, виходячи з вище наведеного операції факторингу не розповсюджуються на фізичних осіб. Під час судового розгляду справи було встановлено, що 06.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» було укладено Договір факторингу № 06/6/11нв, згідно якого ПАТ «ВТБ Банк» переуступив право вимоги виконання зобов'язань за кредитними договорами ТОВ «Кредит Колекшн Груп». Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовими вважаються такі послуги, як зокрема, факторинг. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» належного та допустимого доказу щодо його включення до відповідного реєстру в установленому законом порядку суду надано не було. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно умов п. 2.2.3 Договору факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року, право вимоги переходить до Фактора, тобто до ТОВ «Кредит Колекшн Груп», з моменту зарахування коштів на рахунок Клієнта, тобто ПАТ «ВТБ Банк», які Фактор зобов'язувався перерахувати у термін встановлений п. 2.5 цього договору, але жодного належного та допустимого доказу щодо переходу права вимоги від ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» позивачем надано суду не було. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Згідно умов п. 4.2 Договору факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року, передача документації щодо підтвердження заборгованості позичальника від Клієнта до Фактора оформлюється актом приймання-передачі. Однак, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» відповідного акту приймання-передачі документації щодо підтвердження заборгованості суду надано не було. Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. До цього часу Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» не було надано ОСОБА_2 доказів переходу до нового кредитора прав у її зобов'язанні перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк». Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Договором факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року визначено, що станом на дату його укладання заборгованість ОСОБА_2 становить 19170,00 грн., в той же час заявлена первісним позивачем у позовній заяві сума заборгованості в декілька разів перевищує встановлену вказаним вище Договором заборгованість відповідача, а розрахунок ціни позову є виконаним починаючи з березня 2009 року, тобто за 2,5 роки до укладання договору факторингу, адже конкретна дата переходу право вимоги від Клієнта до Фактора не встановлена жодним письмовим доказом. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Так, умовами п. 2.4 Договором факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року встановлено, що з моменту переходу прав клієнт не має права проводити будь-які операції відносно заборгованості боржника (нараховувати неустойку, підвищувати процентну ставку, реструктурувати заборгованість), але як вбачається зі змісту позовної заяви первісного позивача, вимоги якої підтримано також і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп», на протязі усього часу, починаючи з березня 2009 року і до теперішнього, Клієнтом, тобто ПАТ «ВТБ Банком» продовжувалось нарахування неустойки та здійснення розрахунків процентів за користування кредитними коштами за підвищеною процентною ставкою. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), але позивачем, в порушення вимог цивільного законодавства, надано до суду розрахунок здійснений за період починаючи з березня 2009 року, що значно перевищує термін позовної давності встановлений до даної категорії вимог. Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вимогами цього Закону не передбачено обов'язковість обставини що обидві сторони повинні бути суб'єктами господарювання, але позивач є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку суб'єктом господарювання. Як зазначено у абз. 55 розділу ІІІ «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» від 07.10.2010 року, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф). Отже, наданий позивачем розрахунок ціни позову окрім порушення терміну позовної давності є ще виконаним на підставі відсотків пені, що значно перевищують встановлений законом розмір. Крім того, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» не визначено свої вимог до ОСОБА_3, як відповідача по позовній заяві, поданій ПАТ «ВТБ Банк». Суд, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, тому не підлягають задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 258, 512, 517, 626, 629, 632, 1077 ЦК України, суд, - ВИРІШИВ: У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя - http://reyestr.court.gov.ua/Review/32564812