Постановление БП-ВС о порядке уплаты судебного сбора в случае неразрывных требований и достаточности копии квитанции подтверждающей уплату

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

Справа N 800/473/17
Провадження N 11-56заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року (суддя Веденяпін О.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

06 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Комісії про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 23 жовтня 2017 року N 703дс-17 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури N 1 ОСОБА_4 та зобов'язання Комісії відкрити дисциплінарне провадження щодо прокурора ОСОБА_4

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_3. до Комісії про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків (сплати судового збору) до 29 листопада 2017 року.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Комісії повернуто позивачеві у зв'язку з несплатою судового збору в повному обсязі.

Не погоджуючись з згаданою ухвалою від 11 грудня 2017 року, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт вказує, що порушено порядок розгляду справи після її автоматизованого розподілу у зв'язку з переведенням судді, у провадженні якого перебувала справа, до Верховного Суду. Безпідставним є висновок судді щодо необхідності сплати судового збору за дві позовні вимоги. Крім того, суддя неправомірно послався на подання позивачем до суду дубліката квитанції про сплату судового збору, а не її оригіналу, як на підставу для повернення позову.

З огляду на викладене в апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали судді Вищого адміністративного суду України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність задоволення цієї скарги.

Повертаючи адміністративний позов, суддя Вищого адміністративного суду України керувався тим, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліків, зазначених в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року, а саме не сплатив судового збору в повному обсязі за дві позовні вимоги немайнового характеру, а також додав до позовної заяви дублікат квитанції про сплату судового збору, а не її оригінал.

Проте з таким висновком судді Вищого адміністративного суду України погодитись не можна.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року (на момент звернення ОСОБА_3 з позовом до суду), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 106 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За правилами частини першої статті 108 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України в згаданій редакції визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Шипуліної Т.М. від 09 листопада 2017 року позовну заяву (у формі скарги) ОСОБА_3 до Комісії про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 29 листопада 2017 року.

Як убачається із цієї ухвали судді, недоліком позовної заяви ОСОБА_3 є те, що позивач не надав документа про сплату судового збору. При цьому зазначено, що судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру становить 640 грн.

17 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява позивача про виконання ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без руху, до якої долучено дублікат квитанції N 0.0.892136447.1 про сплату через систему інтернет - банкінгу "privatbank.24" судового збору в розмірі 640 грн.

У зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Шипуліної Т.М. у розгляді розподілених їй судових справ, що може мати наслідки порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, розпорядженням керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року N 1319 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, на підставі якого адміністративну справу N 800/473/17 прийнято до провадження ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Веденяпіна О.А. від 22 листопада 2017 року.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Комісії повернуто позивачеві.

Мотивуючи рішення про повернення адміністративного позову, суддя Вищого адміністративного суду України послався на абзац другий частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" та зазначив, що ОСОБА_3 не сплатив судового збору в повному обсязі за дві позовні вимоги немайнового характеру, а також додав до позовної заяви дублікат квитанції про сплату судового збору, а не її оригінал.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Водночас згідно із частиною першою статті 6 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1 і 2 частини другої статті 162 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) установлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Частиною п'ятою статті 171-1 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині та зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії.

Аналізуючи наведені норми КАС України в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_3 з позовом до суду та вирішення суддею питання про відкриття провадження в адміністративній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання незаконним та скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження нерозривно пов'язане із зобов'язанням відповідача відкрити дисциплінарне провадження, а отже, є однією вимогою немайнового характеру.

Таким чином, висновок судді Вищого адміністративного суду України про необхідність сплати позивачем судового збору в цій справі за дві позовні вимоги немайнового характеру є помилковим.

Щодо посилань судді Вищого адміністративного суду України на те, що до позовної заяви додано дублікат квитанції про сплату судового збору, а не її оригінал, як на підставу для повернення адміністративного позову, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, суддя Вищого адміністративного суду України повинен був перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за наданим позивачем дублікатом квитанції N 0.0.892136447.1.

Велика Палата Верховного Суду здійснила указану процедуру та встановила зарахування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 640 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто ОСОБА_3 усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року про залишення позову без руху.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки при постановлені оскарженої ухвали суддя Вищого адміністративного суду України порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, ВеликаПалата Верховного Суду на підставі пункту 4 частини першої статті 320 КАС України робить висновок про скасування ухвали судді з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що відповідно до статті 266 КАС України судом першої інстанції у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Комісії є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 242, 266, 308, 311, 315, 320, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року скасувати, а справу направити до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков
Судді Н.О. Антонюк Н.П. Лященко
С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
В.В. Британчук Л.І. Рогач
Д.А. Гудима І.В. Саприкіна
В.І. Данішевська О.М. Ситнік
О.Р. Кібенко О.С. Ткачук
В.С. Князєв В.Ю. Уркевич
Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая Палата Верховного Суда пришла к выводу, что признание незаконным и отмена решения об отказе в открытии дисциплинарного производства неразрывно связано с обязательством ответчика открыть дисциплинарное производство, а следовательно, является одним требованием не имущественного характера.

Кроме этого БП-ВС указала, что судья должен проверить зачисления судебного сбора в специальный фонд Государственного бюджета Украины по предоставленному истцом дубликату квитанции и таким образом оригинал квитанции не обязателен.

 

[Bolt]

4 минуты назад, ANTIRAID сказал:

Кроме этого БП-ВС указала, что судья должен проверить зачисления судебного сбора в специальный фонд Государственного бюджета Украины по предоставленному истцом дубликату квитанции и таким образом оригинал квитанции не обязателен.

Это как то двояко... То есть с одной стороны должны проверять зачисление, а с другой стороны оригиналы теперь ненужны... То есть можно под одним платежом подавать несколько исков...