Постановление БП-ВС о административной юрисдикции спопров по оспариванию действий госрегистратора без требований о праве собственности

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Київ

справа N 619/2019/17
провадження N 11-10апп18

Велика Палата Верховного Суду в складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року (судді Жигіль С.П., Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

29 червня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" (далі - ПАТ "КБ "Стандарт") звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради Харківської області" Шевцової Л.В. (далі - державний реєстратор Шевцова Л.В.) від 27 березня 2017 року, 17:06:48, індексний номер рішення 34476868, про скасування реєстрації набуття права власності за ПАТ "КБ "Стандарт" на нежитлові приміщення 1-го поверху N І, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху N 1, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди N VI в літ. "А-З", загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові на вул. Гоголя, 2; зобов'язати державного реєстратора Шевцову Л.В. внести (поновити) запис про реєстрацію набуття права власності за ПАТ "КБ "Стандарт" на вказані нежитлові приміщення на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2015 року у справі N 922/5125/15.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2015 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "КБ "Стандарт" права власності на зазначені вище нежитлові приміщення. У подальшому це право було зареєстровано за позивачем, однак реєстраційну дію щодо переходу права власності скасовано державним реєстратором Шевцовою Л.В. з тих підстав, що рішенням Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року було скасовано рішення цього ж суду від 03 листопада 2015 року в результаті його перегляду за нововиявленими обставинами. Позивач вважає рішення відповідача незаконним, посилаючись на те, що станом на час його прийняття рішення суду від 27 лютого 2017 року не набрало законної сили, і, відповідно, чинним було рішення від 03 листопада 2015 року, за яким право власності на нежитлові приміщення мало ПАТ "КБ "Стандарт".

Дергачівський районний суд Харківської області постановою від 09 серпня 2017 року позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Шевцової Л.В. від 27 березня 2017 року, 17:06:48, індексний номер рішення 34476868, про скасування реєстрації набуття права власності за ПАТ "КБ "Стандарт" на нежитлові приміщення 1-го поверху N І, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху N 1, 10-1-:10-6, 14-1, 4-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди N VI в літ "А-З", загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові на вул. Гоголя, 2; зобов'язав державного реєстратора Шевцову Л.В. внести (поновити) запис про реєстрацію набуття права власності за ПАТ "КБ "Стандарт" на ці нежитлові приміщення на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2015 року у справі N 922/5125/15.

З наведеного місцевим судом у його рішенні мотивування вбачається, що він погодився з доводами позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення відповідача.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 грудня 2017 року апеляційні скарги державного реєстратора Шевцової Л.В. і ТОВ "Аврора Лайн Компані" задовольнив частково: постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року скасував, провадження у адміністративній справі закрив і роз'яснив позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що оскаржуваним у цьому спорі діям державного реєстратора Шевцової Л.В. передує невирішений спір про право, а заявлені ПАТ "КБ "Стандарт" позовні вимоги фактично направлені на визнання права на предмет іпотеки, тому такий спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

27 грудня 2017 року ПАТ "КБ "Стандарт" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та направлення справи на новий судовий розгляд до цього ж суду. Позивач мотивує свої вимоги тим, що спір у цій справі з огляду на його предмет має публічно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 січня 2018 року передав справу N 619/2019/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, визначеної частиною шостою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме оскарження учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 лютого 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції у межах наведених у касаційній скарзі доводів про недотримання цим судом правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС, у цій же редакції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спір у цій справі не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, оскільки оскаржуваним діям державного реєстратора Шевцової Л.В. щодо скасування реєстрації набуття ПАТ "КБ "Стандарт" права власності на нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, передує невирішений між ПАТ "КБ "Стандарт" і ТОВ "АМРБЗ" спір про право власності на цей предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду вважає такий висновок помилковим.

Суди попередніх інстанцій установили, що Господарський суд Харківської області рішенням від 03 листопада 2015 року в справі N 922/5125/15 повністю задовольнив позов ПАТ "КБ "Стандарт" до ТОВ "АМРБЗ" про звернення стягнення на майно та визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача перед банком за договором невідновлювальної кредитної лінії N 131 від 18 липня 2012 року.

Суд вирішив у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" перед ПАТ "КБ "Стандарт" за договором на кредитну лінію (невідновлювальну) N 131 від 18 липня 2012 року, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором N 12-120, посвідченим 18 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чибісовою А.О. за реєстровим N 1383, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху N I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху N I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди N VI в літ. "А-3", загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові на вул. Гоголя, 2, що належать на праві власності ТОВ "АМРБЗ", шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "КБ "Стандарт" (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 45, код ЄДРПОУ 36335426), вартістю 2 120 000,00 грн.

27 лютого 2017 року Господарський суд Харківської області прийняв рішення, яким частково задовольнив заяву ТОВ "АМРБ3" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2015 року: скасував це рішення в повному обсязі та припинив провадження у справі N 922/5125/15.

У подальшому Харківський апеляційний господарський суд постановою від 20 червня 2017 року скасував рішення Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року, а рішення цього ж суду від 03 листопада 2015 року в справі N 922/5125/15 залишив без змін.

За таких обставин спір про право власності на нежитлові приміщення, на існування якого як привід для закриття провадження в адміністративній справі послався Харківський апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі від 04 грудня 2017 року, був на цей час вирішений судами господарської юрисдикції, а отже, не міг бути підставою для закриття провадження в адміністративній справі з урахуванням законодавчо визначених у статті 157 КАС підстав для цього.

При цьому, як видно зі змісту позовної заяви, позивач не порушував перед судом питання про визнання права на предмет іпотеки і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовував, як помилково вважав суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Апеляційний суд належним чином не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з першою частиною статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Неправильне застосування Харківським апеляційним адміністративним судом статей 3, 17 КАС призвело до безпідставного закриття цим судом провадження у розглядуваній справі, а тому касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 2, 3, 4, 17 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" - задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.С. Князєв Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська Н.П. Лященко

[ANTIRAID]

С каждым решением Большой палаты и ранее Верховного суда Украины вопрос юрисдикции споров становится практически не разрешимым и подрывающим правовую определенность.

В данном случае БП-ВС указал, что спор о праве собственности на нежилые помещения, на существование которого как повод для прекращения производства по административному делу сослался Харьковский апелляционный административный суд в своем постановлении от 4 декабря 2017, был в настоящее время решен судами хозяйственной юрисдикции, а следовательно, не мог быть основанием для прекращении производства по административному делу с учетом законодательно определенных в статье 157 КАС оснований для этого.

При этом, как видно из содержания искового заявления, истец не ставил перед судом вопрос о признании права на предмет ипотеки и своих требований этими обстоятельствам не обосновывал, как ошибочно считал суд апелляционной инстанции.

Хотя последствия такого решения как раз и определяют собственника имущества.