Определение Святошинского райсуда об отказе в отводе и установлении обстоятельств давления на суд со стороны государства

[ANTIRAID]

Державний герб України

пр. № 1-кп/759/6/18
ун. № 759/3498/15-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:

головуючого - судді Дячука С.І.,
судді Оздоби М.О.;

присяжних: Щербакова Ю.Д., Годлевського А.П., Конєва О.П.,

при секретарі Миколаєнко О.О.,

розглянувши в приміщенні суду під час судового розгляду кримінального провадження за обвинувальними актами стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бобровиця Чернігівської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ніжин Чернігівської області, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, які, кожний окремо, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262 КК України, а також стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Києві, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України, заяву сторони захисту про відвід суду присяжних в межах даного провадження,

сторони: прокурори Псюк Р.Й., Сімонов Я.Г, Донський О.І., обвинувачені та цивільні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, їх захисники - ВАРФОЛОМЄЄВ І.В., ГОРОШИНСЬКИЙ О.О., РЕШКА С.С.; інші учасники: представники цивільних відповідачів ГУ МВС України в місті Києві та ГУ НП в м. Києві - ОСОБА_13, ОСОБА_14, а МВС України - ОСОБА_15, ОСОБА_16; потерпілі ОСОБА_17 та інші (всього 180 осіб); цивільні позивачі ОСОБА_18 та інші (всього 74); представники потерпілих: ОСОБА_19 (представник в інтересах малолітньої ОСОБА_20) та інші, -

В С Т А Н О В И В :

До суду під час судового розгляду надійшла письмова заява захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - РЕШКА С.С. про відвід всього складу суду присяжних Святошинського районного суду міста Києва, а саме: суддів ДЯЧУКА С.І., ОЗДОБИ М.О., запасного судді - НОВИК В.П., присяжних ЩЕРБАКОВА Ю.Д., ГОДЛЕВСЬКОГО А.П., КОНЄВА О.П. та запасних присяжних - ГОРОБЕЦЬ А.Л., СУШКЕВИЧА Я.О.

Вказаний відвід захисник мотивував такими обставинами, які стали йому відомі лише під час судового розгляду і стисло полягають у наступному:

а) внаслідок судової реформи, яка оформлена змінами до Конституції України та іншими законодавчими актами, більшість з яких набула чинності у грудні 2017 року, відбулося значне звуження змісту гарантованих самими цими актами гарантій незалежності суддів в цілому і вказаних суддів Святошинського районного суду міста Києва, а саме, має місце відхід від принципів незмінюваності суддів та їх єдиного статусу, що є одними з ключових гарантій незалежності судді;

б) Указом Президента України № 449/2017 від 29 грудня 2017 року постановлено ліквідувати Святошинський районний суд міста Києва (п. 111) та утворити 4-й окружний суд міста Києва - у Святошинському та Солом'янському районах міста Києва (п. 47), внаслідок прийнятого рішення вказані судді стали залежними від процедури переведення, в основі якої лежать результати кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді. Проходження у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі - ВККС) суддями даного складу суду присяжних кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності ставить їх в залежність від новоствореної системи. Професійні судді, які вже обрані безстроково, можуть бути звільнені з посади в залежності від результатів такої процедури, які можуть виявитися доволі суб'єктивними. Наприклад, на висновки ВККС з цього приводу впливає Громадська рада доброчесності (далі - Рада), до якої входить представник потерпілих в межах даного провадження - адвокат Тітич В.М.

ОСОБА_13 того, як зазначається в заяві про відвід, ці законодавчі новели призвели до порушення єдиних засад діяльності судів, запровадили відмінні підходи до статусу суддів, дискримінаційний підхід до грошової оцінки їх діяльності в залежності від кваліфікаційного оцінювання, що призвело до розбалансування судової системи та поставило суддів у нерівні умови під час здійснення ними повноважень, відтак зробило весь склад вказаного суду присяжних вразливим, а по суті залежним від нових правил привнесених судовою реформою, поставивши їх подальшу професійну кар'єру, в тому числі й результати кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, в залежність від прийнятих судових рішень у межах даного кримінального провадження. Такі дії влади захист вважає втручанням у здійснення правосуддя, оскільки ступень залежності суддів від новоствореної системи може зменшити їх неупередженість і незалежність до критичної відмітки, поза якою постановлене у справі будь-яке судове рішення втратить ознаки легітимності та не відповідатиме праву на справедливий суд.

Судді та присяжні заявили про своє небажання давати пояснення у зв'язку із заявленим відводом з тим, щоб не впливати на думку з цього приводу учасників судового процесу. Суддя ДЯЧУК С.І. лише надав інформацію загального характеру про те, що дійсно, як факт Указом Президента України № 449/2017 від 29 грудня 2017 року постановлено ліквідувати Святошинський районний суд міста Києва (п. 111) та утворити 4-й окружний суд міста Києва - у Святошинському та Солом'янському районах міста Києва, кожен із суддів даного складу суду присяжних обраний на посаду судді безстроково, жоден з них не проходив нововведеного кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, проте цей процес вже розпочато, а саме, встановлено черговість та розклад оцінювання, грошова оцінка професійної діяльності суддів, які не пройшли вказаного оцінювання, є в рази відмінною від тих, хто пройшов таке оцінювання.

У судовому засіданні як ініціатор відводу, так і всі обвинувачені та їх захисники підтримали заявлений відвід всьому складу суду присяжних, вважаючи його належно мотивованим, а викладені в ньому ризики залежності суддів та присяжних - переконливими.

Прокурори, яких підтримали присутня представник потерпілих ОСОБА_26, не вбачали підстав для відводу суду присяжних. Підстави для відводу вважали надуманими, оскільки спірність окремих положень Закону не може слугувати підставою для відводу суду, який зобов'язаний керуватися Законом.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши доводи заяви про відвід, проаналізувавши наявні матеріали судового провадження, виходить з такого.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у даному кримінальному провадженні визначено суддю ДЯЧУКА С.І., а до складу суду присяжних включені - суддя ОЗДОБА М.О., присяжні ЩЕРБАКОВ Ю.Д., ГОДЛЕВСЬКИЙ А.П. та КОНЄВ О.П., також визначені запасні: суддя НОВИК В.П. та присяжні - ГОРОБЕЦЬ А.Л., СУШКЕВИЧ Я.О.

Юрисдикційні та процесуальні повноваження даного складу суду присяжних Святошинського районного суду міста Києва як суду першої інстанції у зв'язку з опублікуванням згаданого захисником Указу Президента України № 449/2017 від 29 грудня 2017 року чітко визначені Законом (пп. 3 п. 16-1 Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КПК України тощо) і є незмінними як за змістом, так і за обсягом. Як того вимагають правила ч. ч. 3 та 6 ст. 147, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повідомлення про початок роботи новоутвореного суду на території Святошинського району міста Києва не здійснювалось. Отже, вважати Святошинський районний суд міста Києва, а так само його склад суду присяжних, надзвичайним чи особливим судом в контексті застережень ст. 125 Конституції України та заявленого відводу правові підстави відсутні.

Так, дійсно всеохоплююча ліквідація судів, процедура якої займе значний час, є чутливим питанням не тільки для суддівської, а й і для усієї юридичної спільноти, викликом для учасників судових процесів, які тривають, та суспільства в цілому в аспекті права на доступ до правосуддя та його здійснення у розумний строк. Практика, так би мовити, «безболісної» реорганізації «злиття» судів існує (досвід адміністративної реформи в місті Києві), проте обрана інша жодним нормативним актом не обмежена у часі процедура, що дійсно для звичайного пересічного спостерігача може давати підстави вважати реальними у цей період часу ризики для можливого впливу на суддів, доля яких не визначена, а відтак і залежності останніх від органу чи його службових осіб, який буде вирішувати ці питання, з огляду і на масштабність самої процедури.

Водночас, оцінюючи ці ризики в межах заявленого конкретного відводу, суд присяжних звертає увагу на наступне. Порядок проведення ліквідації судів є загальним для всіх судів і не має вибіркового характеру, в тому числі й для Святошинського районного суду міста Києва, зокрема, суддям та присяжним якого заявлено відвід. Задоволення відводу судді чи присяжному за таких умов, нехай, як про це вказує захисник, і у зв'язку із спірністю окремих загальних правових процедур, що впливають на діяльність всіх суддів, є неприпустимим, оскільки є відмовою від правосуддя, а не проявом забезпечення його справедливості та неупередженості, як про це цілком слушно зауважила представник потерпілих.

За правилами ч. 1 ст. 53, ч. 3 ст. 82 та ч. 1 ст. 117 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантія незмінюваності судді та його перебування на посаді у разі ліквідації або припинення роботи суду, в якому він працює суддею, забезпечена здійсненням його переведення до іншого суду без конкурсу, що відповідає гарантіям стабільності статусу судді, на які звертала увагу сторона захисту, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини. Тому, твердження про нібито залежність суддів від органу, який у даному випадку зобов'язаний Законом надати рекомендацію для їх переведення в інший новоутворений суд, чи вплив на суддів у межах даного провадження у зв'язку із ліквідацією суду є надуманим. Заяви з цього приводу сторонніх осіб, як і загальний стан справ у державі не впливають на оцінку діяльності конкретного суду на предмет довіри до нього за відсутності даних про дії самих суддів, які можуть поставити під сумнів їх безсторонність у справі.

З іншого боку, відкладення у часі ліквідації певного суду, а відтак і переведення суддів цього суду в інший новостворений суд, не обмежуватиме право суддів такого суду брати участь у відкритих конкурсах на зайняття вакантних посад в інших судах, навпаки оголошення таких конкурсів, часові та вакантно-дані обмеження їх проведення будуть стимулювати участь в них. Відтак, ризик участі судді в конкурсі на заміщення вакантної посади в іншому суді випливає з самих умов запроваджених державою процедур і не є похідним від побажань суддів. До того ж, судді даного складу суду присяжних не приймали і не на даний час приймають участі в таких конкурсах за власним рішенням.

Повноваження обраних присяжних Святошинського районного суду міста Києва є незмінними і обмежуються строком, на якій їх було обрано для даного конкретного суду.

Дійсно, за діючим процесуальним законодавством та здоровим глуздом ліквідація суду потягне за собою штучне, незалежно від волі складу суду присяжних, його відсторонення від розгляду даного кримінального провадження (суддів чи присяжних або хоч одного з них, не має різниці, оскільки все рівно відбудеться заміна складу суду), але цей ризик в силу свого технічного характеру перебуває поза межами контролю суду, а тому не може бути поставлений у провину самим суддям та присяжним в контексті довіри останнім.

Важко не погодитися із твердженням захисника про порушення принципу єдиного статусу суддів як критерію єдності всієї системи судоустрою в державі, коли тривалий час поза межами процедури кваліфікаційного оцінювання, тобто не на підставі результатів останнього і всупереч результатам такого оцінювання в минулому, встановлено презумпцію, зважаючи на мету такого оцінювання, не доброчесності та кваліфікаційної непридатності працюючих суддів. Така презумпція знайшла своє відображення у дискримінації суддів не тільки за ознакою порядку нарахування грошової винагороди, розмір якої залишився незмінним і в рази менше від діючого, а й за ознакою розміру прожиткового мінімуму для таких суддів, який зафіксовано на рівні 01 грудня 2016 року. Отже, всі такі судді тривалий час вважаються ущемленими у законних правах доки вони не доведуть іншого. Публічне визнання Законом всіх суддів України недоброчесними та некомпетентними до часу проходження ними кваліфікаційного оцінювання, яке й досі не завершене, вочевидь порушує презумпцію добропорядності й посягає на ділову репутацію кожного окремого судді та створює щодо таких суддів напружену, ворожу, образливу та зневажливу атмосферу в суспільстві, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 та ст. 5 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» має ознаки однієї з форм останньої - утиску. Дивує не сам по собі факт висунення претензій до суддів, а їх огульний, вочевидь несправедливий, характер. Не останньою чергою ця обставина підштовхнула одну із сторін кримінального провадження заявити відвід суддям і в даному випадку. Разом з тим, негативна чи критична оцінка дій будь-якого судді, суддів в цілому, у тому числі, висловлена у засобах масової інформації, сформульована в актах з реформування судової влади, не може слугувати підставою для відмови з боку такого судді чи суддів від здійснення правосуддя, і саме на це вказують принципи поведінки судді, визначені Банголорською резолюцією 2006/23 від 23 липня 2006 року (п. 2.5), які суд присяжних у даному випадку визнає домінуючими. Супротив приниженню є свідченням нікчемності останнього.

Також в цьому контексті суд присяжних звертає увагу на те, що акцентований захистом ризик залежності результатів кваліфікаційного оцінювання суддів даного складу суду від результатів розгляду цієї справи є ілюзорним, оскільки ці судді проходять вказане оцінювання відповідно до затвердженого графіку, дані про який є загально доступними.

Ризик залежності матеріального становища судді від його кар'єрного росту у даному конкретному випадку є також нікчемним за відсутності даних про участь останнього в процедурах на просування за посадою.

Що ж стосується присяжних, то оплата їх праці відбувається до встановлених нових тарифів і не обмежена жодними кваліфікаційними процедурами, тому дискусії в цій площині є зайвими, що власно визнав і сам ініціатором відводу.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які виключать участь судді чи присяжного в кримінальному провадженні.

Захистом в обґрунтування своїх доводів не наведено обставин, передбачених п. п. 1-3, 4 та 5 ч. 1 ст. 75 КПК України. Суд також не знаходить даних, які викликали б сумніви в неупередженості вказаних суддів та присяжних під час розгляду даної справи. Будь-яких фактів того, що судді чи присяжні неналежним чином виконували свої процесуальні обов'язки та не дотримувалися встановлених законом обмежень, в заяві про відвід не наведено.

Натомість, чітке та щире визначення для себе викликів в умовах, що об'єктивно сталися і які можуть створити у пересічного громадянина уяву про ризик впливу на суд, відкрита заява про них безсумнівно вказує на здатність суду їх нівелювати для досягнення визначених Законом завдань даного кримінального провадження, тим більше під прискіпливим контролем всіх учасників процесу, громадськості та суспільства в цілому, для чого судом заздалегідь були створені всі належні умови. Принциповим є те, що, на відміну, від сформованої державою презумпції пересторіг щодо компетентності, професійної етики та доброчесності цілого покоління суддів, за такими критеріями претензій до даного складу суду присяжних сторонами, в тому числі, й ініціатором відводу, не висувалося, жоден із висловлених стороною захисту сумнівів щодо безсторонності суду не пов'язується з конкретними процесуальними діями самого суду присяжних, а створення останнім необхідних умов для реалізації всіма сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків залишається безсумнівним.

Що ж стосується входження до складу Ради представника потерпілих в межах даного провадження, то таке Законом не заборонене, а добросовісність викання ним своїх повноважень як члена такої Ради гарантована процедурою їх дострокового припинення (ч. 3 ст. 5 Регламенту Ради) та дієвими етичними стандартами (ст. 23 Регламенту Ради).

Враховуючи викладене, а також і те, що обставин, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, які б виключали можливість участі у даній справі суддів ДЯЧУКА С.І., ОЗДОБИ М.О. та запасного судді НОВИК В.П., присяжних ЩЕРБАКОВА Ю.Д., ГОДЛЕВСЬКОГО А.П., КОНЄВА О.П. та запасних присяжних - ГОРОБЕЦЬ А.Л. та СУШКЕВИЧА Я.О. не встановлено, а даних, які свідчили б про їх наявність чи про ознаки втручання у здійснення правосуддя даним складом суду присяжних, в матеріалах справи відсутні, керуючись правилами ст. ст. 75-76, 80, 81, 369-372 КПК України, суд присяжних, -

УХВАЛИВ::

В задоволенні заяви захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - РЕШКА С.С. про відвід всьому складу суду присяжних Святошинського районного суду міста Києва, а саме: суддів ДЯЧУКА С.І., ОЗДОБИ М.О. та запасного судді НОВИК В.П., присяжних ЩЕРБАКОВА Ю.Д., ГОДЛЕВСЬКОГО А.П., КОНЄВА О.П. та запасних присяжних - ГОРОБЕЦЬ А.Л. та СУШКЕВИЧА Я.О. у кримінальному провадженні за обвинувальними актами стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ПРИСЯЖНІ: ЩЕРБАКОВ Ю.Д.,
ГОДЛЕВСЬКИЙ А.П.,
КОНЄВ О.П.;
СУДДІ: ОЗДОБА М.О.,
ДЯЧУК С.І.
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850269

[ANTIRAID]

Этим судебным решением суд фактически установил факт давления государства на судебную ветвь власти и ущемление прав судей в Украине, в процессе проведения так называемой судебной реформы. Фактически установлен факт дискриминации судебной ветви власти. Данное обстоятельство может и вероятнее всего будет в дальнейшем еще не раз рассматриваться в ЕСПЧ, следствием чего может стать отмена всех решений судов принимаемых с момента начала судебной реформы.

Лично я восхищаюсь мужественностью суда открыто заявившего об этом в судебном решении. Я считаю, что и другим судьям необходимо поддержать такое решение и в своих производствах обращать внимание на факты дискриминации и давления на суд.

[Bolt]

2 часа назад, ANTIRAID сказал:

Лично я восхищаюсь мужественностью суда открыто заявившего об этом в судебном решении. Я считаю, что и другим судьям необходимо поддержать такое решение и в своих производствах обращать внимание на факты дискриминации и давления на суд.

Да, они там такие, в Святошинском... Я сам на этой неделе лично был поражён их особенными подходами к этой реформе...