Решение Хозяйственного суда Винницкой области о признании недействительным увеличения процентной ставки и допсоглашения с Райффайзен Банк Аваль

[ANTIRAID]

Справа 6/38-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

Іменем України

РІШЕННЯ

22 березня 2010 р.

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Спайк"

до :Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

Про визнання недійсним пункту договору

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : М.Сологуб ( дор. від 16.09.09)

відповідача : І.Бевз ( дор. від 06.11.09)

Місце розгляду справи : приміщення суду к.1107

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним п. 7.3 Кредитного договору № 010/03-11/23 від 18.052007 р. та Додаткової угоди №1 від 17 липня 2008 р. до Кредитного договору № 010/03-11/23.

Позов мотивований тим , що оспорюваний пункт договору та Додаткова угода суперечать вимогам чинного законодавства.

Заявою від 15.03.2010 р. позивач уточнив підстави позову як ст. 215, ч.1, ч.3 ст. 203 ЦК України та вказав, що п.7.3 Договору суперечить п.п. 3.4 ,3.5 "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою НБУ від 10.05.07 №168, та ч.2,3 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" . Вказав що Додаткова угода №1 укладена на підставі п. 7.3 Кредитного договору під тиском умови повернути кредит, що суперечить ч.2,3 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг".

Відповідач у відзиві від 23.02.2010 р. та його представник у судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що договір відповідає чинному законодавству, зміна відсоткової ставки відбулася за погодженням сторін у двосторонньому порядку.

Із Статуту Публічного акціонерного товариства "Райфвйзен Банк Аваль", затвердженого Загальними борами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Протокол № 36-45 від 14.10.2009 р. вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

За таких обставин відповідача у справі слід замінити його правонаступником – Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на підставі ст. 25 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Спірні відносини, що є предметом даного судового розгляду виникли на підставі ст. 215, частини 1,3 ст. 203 Цивільного Кодексу України, якими встановлено підстави недійсності правочину та загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Судом встановлено, що 18.05.2007 р. сторони уклали Кредитний договір № 010/03-11/23, предметом якого є відкриття Банком Позичальнику не відновлювальної кредитної лінії у сумі 1 000 000 грн. на термін до 17.05.2010 р. , із сплатою процентної ставки 16% річних.

Пунктом 7.3. Договору сторони встановили, що у разі збільшення вартості кредитних ресурсів, або порядку виконання зобов’язань сторін за кредитним договором внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України – в договір, за погодженням з Позичальником ( а у випадку зменшення відсоткової ставки за кредитом – в односторонньому випадку згідно ст.. 651 ЦК України з повідомленням Позичальника) вносяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту настання таких змін.

При розбіжностях сторін та недосягненні згоди щодо зміни умов договору, Кредитор має право достроково стягнути заборгованість позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку, передбачену договором.

Додатковою угодою №1 від 17 липня 2008 р. до кредитного договору № 010/03-11/23 від 18.05.2007 р. сторони у відповідності до п. 7.3. та 12.3 кредитного договору № 010/03-11/23 від 18.05.2007 р. встановили з 17.07.2008 р. відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 17 відсотків річних.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою , п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

На думку позивача п. 7.3 Договору є таким, що суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.

Згідно зі ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, ч. 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до приписів ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Отже, і самі договори, і відносини, що з них виникають, не можуть відокремлюватися від кредитної політики банку і не можуть спрямовуватися на забезпечення лише інтересів банку.

Кредитний договір № 010/03-11/23 розроблений Банком за стандартною формою кредитних договорів містить у собі ознаки договору приєднання, що не заперечується сторонами.

Пункт 7.3 цього договору надає Банку право запропонувати Позичальнику збільшити процентну ставку за користування кредитом, а у разі відсутності згоди Позичальника на зміну умов Договору вимагати дострокового стягнення кредиту, відсотків за користування ним, неустойки.

З огляду на викладене, положення пунктів 7.3 Кредитного договору в частині права достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку у випадку невиконання Позичальником умов п. 7.3 Кредитного договору суперечать таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність, які є притаманними для будь-яких зобов'язальних правовідносин, та їх закріплення у ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 Цивільного кодексу України регламентує обов'язковість їх застосування.

Наведене знайшло підтвердження у введеному в дію після укладення Кредитного договору та Додаткової Угоди до нього Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором", яким доповнено Статтю 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" двома новими частинами такого змісту:

"2. Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

3. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що пункт 7.3 Договору в частині права Банку достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку у разі відсутності згоди Позичальника на підвищення відсоткової ставки підлягає визнанню недійсними.

Також підлягає визнанню недійсною Додаткова Угода №1 від 17.07.2008 р. , яка укладена сторонами на підставі пункту 7.3 Кредитного договору, оскільки разом з останнім суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 25, 33,34,46, 49, 82,84,85 ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

Замінити відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції його правонаступником – Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ( код ЄДРПОУ 20097421) .

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 7.3 Кредитного договору № 010/03-11/23 від 18.05.2007 р. в частині тексту "При розбіжностях сторін та недосягненні згоди щодо зміни умов договору, Кредитор має право достроково стягнути заборгованість позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку, передбачену договором ."

Визнати недійсною Додаткову Угоду №1 від 17.07.2008 р. до кредитного договору № 010/03-11/23 від 18.05.2007 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ( м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги,35, код ЄДРПОУ 20097421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Спайк" ( м. Бершадь Вінницької області , вул. Пархоменка,22, код ЄДРПОУ 20102046) 42 грн. 50 коп. витрат з державного мита, 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 березня 2010 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9209500

[Владимир В.]

Справа 6/38-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

......................

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 березня 2010 р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9209500

конечно любое решение против банковского произвола радует. но здесь много общих фраз)

[nameless]

Да всё верно - нельзя проценты повышать, а банки махают перед носом допсоглашениями... а то что они под давлением написанны - это никто не считает.

[ANTIRAID]

Да всё верно - нельзя проценты повышать, а банки махают перед носом допсоглашениями... а то что они под давлением написанны - это никто не считает.

Я об этом уже давно говорил банкирам. Все их допсоглашения о реструктуризации можно признать недействительными, т.к. подписаны они фактически под угрозой взыскания всей суммы кредита, выселения из приобретенных квартир, отъема имущества, внесения в какие-то базы должников и т.д.

[у.zaporozhskiy]

Я об этом уже давно говорил банкирам. Все их допсоглашения о реструктуризации можно признать недействительными, т.к. подписаны они фактически под угрозой взыскания всей суммы кредита, выселения из приобретенных квартир, отъема имущества, внесения в какие-то базы должников и т.д.

Для заемщиков же это дает дополнительные возможности!

кстати у меня новая идея появилась по поводу Заявления об обеспечении иска!

как его здесь разместить на обсуждение?

[ANTIRAID]

Для заемщиков же это дает дополнительные возможности!

кстати у меня новая идея появилась по поводу Заявления об обеспечении иска!

как его здесь разместить на обсуждение?

Можете разместить его в текстовом варианте или прикрепить файл в вордовском варианте к своему сообщению, а я его уже перенесу в текст.

[у.zaporozhskiy]

Можете разместить его в текстовом варианте или прикрепить файл в вордовском варианте к своему сообщению, а я его уже перенесу в текст.

До районного суду м. Запоріжжя

ПОЗИВАЧ:

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА:

ВІДПОВІДАЧ:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»

який розташований за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, МФО 300528, Ідентифікаційний код: 21685166

ЦІНА ПОЗОВУ:

ЗАЯВА

про забезпечення позову

дата між позивачем – громадянином (надалі – позивач) та відповідачем – Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі – відповідач), був укладений Кредитний Договір № (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого позивач отримав кредитні ресурси в сумі (шістдесят тисяч дол. США) доларів США зі сплатою по процентній ставці: Фіксований відсоток (4, 25 %) + FIDR (Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів). В якості забезпечення Кредитного договору були укладені Договір Поруки № (далі – Договір Поруки) між та відповідачем та Договір Іпотеки № (далі – Договір Іпотеки), який був укладений між позивачем та відповідачем. На момент підписання Кредитного договору відповідач називався Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк».

дата були укладені: Додатковий договір № 1 до Кредитного Договору між позивачем та відповідачем, Договір про внесення змін № 1 до Договору Іпотеки між позивачем та відповідачем, Додатковий Договір № 1 до Договору Поруки між та відповідачем, якими були внесені зміни до основних Договорів.

дата були укладені: Додатковий договір № 2 до Кредитного Договору між позивачем та відповідачем, Додатковий Договір № 2 до Договору Поруки між та відповідачем, якими були внесені зміни до основних Договорів.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору позивач прийняв на себе зобов'язання повернути кредитні кошти до р.

Договір в його теперішньому стані суперечить діючому законодавству України, про що зазначено в позовній заяві.

Укладений вищезазначений кредитний договір порушує права позивача тим, що він є незаконним. Продовження розрахунків за зазначеним Кредитним договорам надалі неможливе, так як проводиться у доларах США, а це порушує особисте майнове право позивача та буде продовжувати порушувати його надалі, якщо суд не забезпечить позов. Несправедливо буде виплачуватися тіло кредиту та стягуватися відсотки, а можливо і нараховуватися пеня та інші штрафні санкції передбачені договором, що порушує основоположний принцип цивільного законодавства, а саме принцип справедливості, адже через умови зазначені в договорі буде сплачуватися тіло кредиту, відсотки пеня та штрафи у доларах США, а доходи позивач отримує у гривнях, і зараз має переплачувати значну курсову різницю банку. Тобто буде відбуватися безпідставне збагачення банку за рахунок коштів позивача.

Також таке положення є порушенням імперативних вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет), за яким наявність індивідуальної ліцензії при використанні іноземної валюти як засобу платежу є обов’язковою. Згідно ч. 1 ст. 16 Декрету незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України,а у відповідності до п. 2 ч. 2 цієї статті до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

Отже, продовження розрахунку не тільки порушує особисте майнове право позивача, а й може спричинити відповідальність, якщо він буде продовжувати вести розрахунки з відповідачем у іноземній валюті.

Якщо судом не буде забезпечено позов, то виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину до Кредитного Договору №, який був укладений між гр. та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», а саме того, що кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину може бути утруднене чи стане неможливим, адже, якщо і далі буде відбуватися розрахунок у доларах США, то позивач може бути притягнутий до відповідальності, внаслідок якої з нього буду стягнуто штраф та значну суму коштів, що зробить неможливим повернення суми тіла кредиту відповідачу у розмірі ___

У зв’язку з вищезазначеним, керуючись ст.ст. 4, 16, 235, 509, 524, 546, 548, 654, 1054 ЦК України, положень Законів України «Про національний банк України», «Про платіжні системи і переказ коштів» «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 151, п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України,

П Р О Ш У:

1. Заборонити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» нарахування пені, штрафів та відсотків за користування за кредитним договором № до набрання законної сили рішенням суду.

2. Призупинити дію кредитного договору № до набрання законної сили рішенням суду.

___ травня 2010 року

только прошу активных участников форума, написать свое аргументированное мнение по поводу этого!

а еще в это заявление можно добавить следующее, зачем банку начислять, то, что незаконно!

[ANTIRAID]

Только то что Вы просите, на мой взгляд, логичнее поменять местами.

[у.zaporozhskiy]

Только то что Вы просите, на мой взгляд, логичнее поменять местами.

я с вами согласен, вот интересно, что мне судья скажет!

как мне сделать, так что бы она на второй день среагировала?

а не на предварительное, как они часто любят это делать!

хочется такую ухвалу хотя бы одну получить!

[у.zaporozhskiy]

все бы хорошо, если бы не сумма кредита!

все как по нотам!

вот почему только банки не приходят уже не в первом решении!