Определение следственного судьи Соломенского райсуда о снятии незаконно наложенного ареста на имущество

[ANTIRAID]

Державний герб України

Провадження № 1-кс/760/4795/18

Справа №760/8221/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю. при секретарі Букаткіній О.С., за участю адвоката Пагера С.М., детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката Пагера Сергія Миколайовича, подане в інтересах ТОВ «Майдан-Плаза», про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2018 року адвокат Пагер С.М., в інтересах ТОВ «Майдан - Плаза», звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного на нежилі приміщення з №1 по №34 (групи приміщень №54, літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27-Б.

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.06.2016 було задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та накладено арешт на нежилі приміщення з №1 по №34 (групи приміщень №54, літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27-Б.

Зазначив, що зі змісту ухвали слідчого судді від 29.06.2016 вбачається, що способом вчинення злочинів керівники та учасники злочинної організації обрали реалізацію природного газу підконтрольним їм ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Фірма Хас», що є уповноваженими особами за договором про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», очолюваних учасниками злочинної організації, а тому господарська діяльність здійснювана ТОВ «Майдан - Плаза» не відноситься до діяльності товаристві, які зазначив детектив та які фігурують в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, вказав що період можливого вчинення кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування, встановлений з січня 2013 по січень 2016 року, однак право власності ТОВ «Майдан - Плаза» на вищевказані приміщення виникло ще в 2010 році, яке ніким не оспорюється та не скасовано. 

Вважає, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки детективом не надано правових підстав для арешту майна, та не доведено достатність доказів, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, вказав що станом на день подачі клопотання, одноосібним власником Товариства є АТ «ГЕСІС СА», а тому арешт майна призводить до порушення його прав, як єдиного учасника товариства, який фактично позбавлений можливості розпоряджатися майном, здійснювати свою господарську діяльність, яка полягає у купівлі та продажу власного нерухомого майна, наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), агентства нерухомості.

В судовому засіданні адвокат Пагер С.М. доводи клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Також зазначив, що відносно Товариства відсутня підозра у вчиненні кримінального правопорушення, а тому доводить наявність підстав для скасування арешту на майно, у зв'язку з тим, що відпала така необхідність.

Детектив в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту, посилаючись на його обґрунтованість, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволені клопотання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, та документи додані до нього, суд приходить до наступного.

Як вбачається з наданих документів, детективом не було надано слідчому судді документів, що стало підставою того, що слідчим суддею було поверхово досліджено підстави та докази, якими обґрунтовано клопотання детектива про накладення арешту. В результаті чого, всупереч нормам Кримінального процесуального кодексу України та основам європейського права, які захищають непорушність права власності та передбачені Європейські конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в протоколі №1 прийнятому до неї, було застосовано захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту майна.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В той же час, згідно із частиною 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви, стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, винесення рішень може ґрунтуватися лише на достатніх доказах. Обґрунтованість рішення не може розглядатися без оцінки достатності доказів для досягнення того рівня знань про обставини справи, який вимагається для цього рішення. Достатність доказів утворюють належні, допустимі та достовірні докази.

При розгляді вказаного клопотання детектива, як вбачається з ухвали слідчого судді, не досліджено належним чином докази на предмет їх допустимості, достовірності та належності, що призвело, поміж іншого, до зазначення в ухвалі інформації, що власниками майна являються треті особи, що не являється правдивими даними, окрім цього не встановлено зв'язку між особою, щодо дій якої порушено кримінальне провадження, та Товариством.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінально процесуального кодексу України (надалі - КПК України), є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.

Порядок скасування арешту майна встановлюється статтею 174 КПК України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа за клопотанням якої було арештовано майно.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії. Крім того, як встановлено, що одноосібним власником Товариства є АТ «ГЕСІС АС», проте слідчим суддею цього не було встановлено при ухвалені рішення. У свою чергу арешт є помилково накладеним, поміж іншого з тих причин, що був застосований щодо особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Аналогічної думки притримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року погоджується із вказаною позицією та зазначає що: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру».

Відповідно до ч.5 ст.19 ГК України незаконне втручання та перешкоджання господарській дальності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняється.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Відтак, жодних підстав вважати, що не застосування заборони розпоряджатися та використовувати вказане майно може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, немає.

Як встановлено у судовому засіданні, на даний час внаслідок накладення арешту на вказане майно власник позбавлений можливості користуватися власністю. Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розгляду чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв'язку з викладеним вище, слідчий суддя приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката Пагера Сергія Миколайовича, подане в інтересах ТОВ «Майдан-Плаза», про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року (справа №760/675/16-к, провадження №1-кс/760/8745/16) на нежилі приміщення з №1 по №34 (групи приміщень №52) (в літ.А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27-б, загальною площею 535,00 кв.м., реєстраційний номер 32336136, що належить ТОВ «Майдан-Плаза» (ЄДРПОУ 33302293).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя    В.Ю.Сенін

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73616717

[ANTIRAID]

Прекрасное и обоснованное определение судьи Сенина. В очередной раз явно продемонстрировано шапкозакидательство НАБУ и САП при исполнении своих обязанностей. Их методы работы это исключительно запугивание и рейдерство, которое им пропагандируют американские спецслужбы не знакомые с практикой ЕСПЧ.

Единственное, что теперь, я переживаю за судью, которого вероятно будут стараться дискредитировать всеми возможными методами. Ждем развития событий. И к слову не стоит забывать, что ущерб за подобную незаконную конфискацию будут компенсировать из карманов налогоплательщиков, а не детективов НАБУ и САП получающих зарплату от 60 000 грн и выше в месяц, судя по их декларациям.