Постановление БП-ВС о двоякой юрисдикции споров по приватизации земельных участков


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      0
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 707/1580/15-ц
Провадження № 14-70цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - адвокат ОСОБА_4,
відповідач - Тубільцівська сільська рада Черкаського району Черкаської області,

третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського управління юстиції,

розглянула у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у складі колегії суддів ХрапкаВ. Д., КарпенкоО. В., НовіковаО. М.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського управління юстиції, про покладення на відповідача обов'язку здійснити приватизацію земельної ділянки,

УСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача здійснити на користь ОСОБА_3 приватизацію земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовну заяву мотивовано тим, що на виконання постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2007 року на підставі наказу директора ДП «Черкаське лісове господарство» від 16 червня 2014 року за №151 будинок за адресою: АДРЕСА_1 перейшов у власність ОСОБА_3

Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції відмовив позивачці у здійсненні державної реєстрації речових прав на спірний будинок, пославшись на неможливість зробити це без приватизації земельної ділянки.

Голова Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області відмовила представнику ОСОБА_3 у приватизації земельної ділянки на користь останньої, посилаючись на те, що приватизацію земельних ділянок здійснюють організації, у яких є ліцензії на виконання такого виду робіт, а не сільські ради; спірний будинок знаходиться за межами населеного пункту на землях державної, а не комунальної власності та не входить до відання Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Враховуючи викладене, представник позивачки просив суд зобов'язати голову Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області здійснити приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що земельна ділянка не перебуває у складі земель комунальної власності Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року скасовано, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що сільський голова під час вирішення питання щодо надання земельної ділянки діяв як суб'єкт владних повноважень, тому спір повинен розглядатися адміністративним судом.

У квітні 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги

Касаційну скаргу мотивовано тим, що частиною першою статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено право набуття власності на земельну ділянку особою, до якої перейшло право власності на житловий будинок, будівлі або споруду, тому суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, не визначився із юрисдикційністю спору.

Також ОСОБА_3 звертала увагу суду, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року її позовну заяву до Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачці та роз'яснено, що спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 травня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у частині оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року, оскільки воно не переглядалося в апеляційному порядку (пункт 2 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції на час постановлення ухвали).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2016 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою її представника на зазначену ухвалу апеляційного суду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року вказану справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що скарга має бути частково задоволена з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер у 2002 році у період перебування у фактичних шлюбних відносинах побудували будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Дозвіл на будівництво був наданий ОСОБА_5 рішенням ДП «Черкаське лісове господарство».

Разом з тим з матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено, до якої категорії земель відноситься земельна ділянка, на якій зведено вказаний житловий будинок, не встановлено цільового призначення земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що на вказаній земельній ділянці є садиба, яка включає житловий будинок.

ОСОБА_3 зверталася до Черкаського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до ДП «Черкаське лісове господарство» про зобов'язання провести приватизацію житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2007 року позов задоволено. Зобов'язано ДП «Черкаське лісове господарство» провести приватизацію житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (а. с. 6).

При ухваленні постанови суд керувався тим, що оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на балансі ДП «Черкаське лісове господарство» і відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є об'єктом приватизації, позивачка зареєстрована і проживає у цьому будинку, тому відповідно до зазначеного Закону має право на його приватизацію.

На виконання вказаної постанови суду виданий наказ від 16 червня 2014 року № 151 директора ДП «Черкаське лісове господарство» «Про приватизацію будівлі з господарськими спорудами», яким здійснено приватизацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3

На замовлення позивачки Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 13 серпня 2014 року виготовлено технічний паспорт на вказаний будинок.

Разом з тим відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського управління юстиції відмовив позивачці у здійсненні державної реєстрації речових прав на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що земельна ділянка за вказаною адресою не приватизована.

20 травня 2015 року представник позивачки - адвокат ОСОБА_4 звернувся до голови Тубільцівської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою, у якій просив здійснити на користь ОСОБА_3 приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходиться належний ОСОБА_3 будинок позивачки (а. с. 13).

27 травня 2015 року адвокату ОСОБА_4 надано відповідь голови сільської ради про те, що приватизацією земельних ділянок займаються організації, у яких є ліцензії на виконання такого виду робіт, та повідомлено, що будинок позивачки розташований поза межами населеного пункту на землях державної, а не комунальної власності, і Тубільцівська сільська рада Черкаського району Черкаської області не має повноважень розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Саме у зв'язку тим, що неможливо здійснити реєстрацію права власності на житловий будинок без вирішення долі земельної ділянки, на якій він розташований, а відтак - неможливо виконати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2007 року, ОСОБА_3 звернулася до суду із цим позовом.

Із мотивувальної частини постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «Черкаське лісове господарство», третя особа - Тубільцівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, про зобов'язання провести приватизацію житла, вбачається, що житловий будинок та прибудинкові будівлі і споруди зведені у період з 1993 року, а до цього на вказаній земельній ділянці також знаходився будинок лісника.

Також у постанові зазначено, що з 1991 року позивачка користується вказаним житловим будинком, а тому користується і земельною ділянкою, на якій він розташований.

Правомірність користування позивачкою цією земельною ділянкою не спростовано ні у постанові суду від 20 грудня 2007 року, ні при розгляді вказаної справи.

Право користування є складовою частиною права власності (стаття 89 ЦК України від 1963 року, частина перша статті 317 ЦК України від 2003 року).

У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав.

Крім того, громадянин України, який у межах, наданих законодавством України набув права на земельну ділянку, не може нести негативних наслідків у зв'язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування, які, як презюмується, діють у межах правового поля.

Судами не встановлено, коли рішенням зборів ДП «Черкаське лісове господарство» було надано ОСОБА_5 дозвіл на будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці, що унеможливлює визначити час виникнення права користування спірною землею.

Також не звернуто уваги, чи належним органом розглянута заява ОСОБА_3 про приватизацію земельної ділянки, оскільки відповідь надана сільським головою без посилання на відповідне рішення органу місцевого самоврядування.

На час розгляду справи судом першої інстанції земельна ділянка перебувала у користуванні позивачки і жодним чином вказане право не спростоване.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року у статті 19 визначив, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Також КАС України, як у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, так і в редакції від 03 жовтня 2017 року надає визначення публічно-правового спору - як спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та пункт 1 частини першої статті 4 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року) та адміністративного судочинства - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, встановленому цим законом (пункт 4 частини першої статті 3 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та пункт 5 частини першої статті 4 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року).

У статті 17 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що вказаний спір про приватизацію земельної ділянки стосується здійснення органом місцевого самоврядування владних повноважень, що підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року у справі за № 10-рп/2010.

При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб'єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред'явлення позову. За своїм змістом земельний спір, що виник із розпорядження органом місцевого самоврядування землею комунальної власності, є складним і комплексним із правової точки зору. При прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ці органи, з одного боку, перебувають у статусі суб'єкта владних повноважень, а з другого - реалізують право власності на землю територіальної громади. Крім того, таке рішення як правовий акт індивідуальної дії є підставою, з якої виникає речове право власності чи користування землею у суб'єктів приватного права.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування поглинається спором про речове, приватне право, яке як могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства (стаття 15 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої цієї статті (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, підстав для визначення спору як адміністративного не вбачається, оскільки частина 1 статті 188 ЗК України від 2001 року передбачає особливості набуття земельної ділянки у власність (її приватизацію) громадянами у разі, якщо вказана земельна ділянка перебуває у їх правомірному користуванні. Тобто у позивачки виникли відповідні цивільні права, які підлягають судовому захисту у порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що земельні спори за участі фізичної особи можуть розглядатися як у порядку адміністративного, так і цивільного судочинства.

Частина 1 статті 188 ЗК України від 2001 року передбачає особливості набуття земельної ділянки у власність (її приватизацію) громадянами у разі, якщо вказана земельна ділянка перебуває у їх правомірному користуванні.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування у даному випадку поглинається спором про речове, приватне право, яке належить особі до звернення до органу місцевого самоврядування. Таке право виникає і в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але його захист відбувається у порядку цивільного судочинства (стаття 15 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду для продовження розгляду.

Переглянути рішення суду першої інстанції Велика Палата Верховного Суду не має повноважень, оскільки суд апеляційної інстанції, закривши провадження у справі, не переглянув по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 400, 402, 409, 411, 416, 417, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Суддя-доповідач В. С. Князєв О. М. СитнікСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Д. А. ГудимаЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565786

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Можно в очередной раз констатировать, что игры с юрисдикцией судьями Большой палаты, привели всю правовую систему в тупик. В данном случае иск касался вопроса приватизации земельного участка. Суд указал, что оснований для определения спора как административного не усматривается, поскольку часть 1 статьи 188 ЗК Украины от 2001 года предусматривает особенности приобретения земельного участка в собственность (ее приватизации) гражданами в случае, если указанный земельный участок находится в их правомерном пользовании. То есть у истицы возникли соответствующие гражданские права, подлежащие судебной защите в порядке гражданского судопроизводства.

И излагая свои надуманные доводы суд сделал вывод, что земельные споры с участием физического лица могут рассматриваться как в порядке административного, так и гражданского судопроизводства.

Кроме того, суд указал, что оспаривание решения органа местного самоуправления в данном случае поглощается спором о вещном, частном праве, которое принадлежит лицу до обращения в орган местного самоуправления. Такое право возникает и в результате реализации решения органа государственной власти или местного самоуправления, но его защита происходит в порядке гражданского судопроизводства (статья 15 ГПК Украины) способом, характерным для частноправовых отношений.

Вернулись к 10 летней позиции и теперь в Украине начнется окончательная вакханалия с юрисдикцией.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...