Постановление БП-ВС о юрисдикции споров о рассрочке погашения долга на выплату и доставку пенсий с Пенсионным фондом

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 905/1026/17

Провадження N 12-64гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідачаКібенкоО.Р.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі Дучал Н.М., Будко Н.В., Склярук О.І.,

у справі Господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання недійсною угоди N 2/10 від 01 червня 2012 року,

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю

"ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною укладеної між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі (далі - Управління) угоди про розстрочення погашення заборгованості N 2/10 від 01 червня 2012 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ця угода укладена представником Управління, який не мав повноважень на її підписання, вона не спрямована на реальне настання правових наслідків і суперечить приписам статті 19 Конституції України, статей 50, 63, пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктам 2.4., 2.5., 3.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року N 8-2 в редакції, чинній на час її укладення, та розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1. Позивач стверджував, що зазначеною Інструкцією не передбачено можливості для Управлінь Пенсійного фонду України у разі наявності у підприємств заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стягувати зазначену заборгованість шляхом укладання таких угод.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

3. 01 червня 2012 року між ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та Управлінням укладено угоду N 2/10 про розстрочення погашення заборгованості, за умовами якої позивач підтвердив, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 16 316 243,67 грн. підлягає відшкодуванню на користь відповідача, що підтверджується актом звірки від 21 травня 2012 року, в тому числі з них 9353005,62 грн підтверджено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі N 2а/0570/3617/2012.

4. Відповідно до пунктів 2-4 та 6 оспорюваної угоди сторони дійшли згоди про розстрочення погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 16 316 243,67 грн. Позивач зобов'язався виконати дане зобов'язання перед відповідачем за графіком розстрочення погашення заборгованості (додаток 1) протягом 60 місяців після підписання цієї угоди. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався не звертатися до органів виконавчої служби з наказом про примусове виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі N 2а/0570/3617/2012.

5. Предметом спору у справі є законність укладення цієї угоди та наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час прийняття ухвали, провадження у справі припинено у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

7. Припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оспорювана угода спрямована на забезпечення погашення існуючої заборгованості позивача перед Пенсійним фондом України як суб'єктом владних повноважень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка виникла на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та має ознаки адміністративного договору.

8. За вказаних обставин місцевий та апеляційний господарські суди, посилаючись на положення частини першої статті 58 та статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначили, що оспорювана угода є адміністративним договором, відповідач виступає у спірних правовідносинах як суб'єкт владних повноважень, спір пов'язаний з реалізацією останнім своїх управлінських функцій і є публічно - правовим, тому за суб'єктним складом і характером правовідносин позов належить до розгляду судами адміністративної юрисдикції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

9. У жовтні 2017 року ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення - про задоволення позову у повному обсязі.

10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, і розпочав роботу Верховний Суд.

11. 31 січня 2018 року справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 31 та підпункту 6 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України N 2147-VIIIвiд 03 жовтня 2017 року.

12. Ухвалою від 12 лютого 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 11 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення", статті 294 ГПК України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали, відкрила касаційне провадження та призначила справу до розгляду на 06 березня 2018 року.

13. Ухвалою від 06 березня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до приписів частини шостої статті 302 ГПК України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали, передала справу разом з касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

14. Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

15. Оскільки ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" оскаржує судові рішення господарських судів попередніх інстанцій з підстав порушення судами правил суб'єктної та предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду.

16. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Скаржник послався на неправильне застосування місцевим і апеляційним господарськими судами пункту 14 частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на час ухвалення судами відповідних судових рішень, (далі - КАС України), оскільки оспорювана угода, хоча і укладена Управлінням як суб'єктом владних повноважень з метою реалізації своїх повноважень щодо забезпечення надходжень від сплати збору, але її укладення не передбачено законом. Спірна угода є господарським, а не адміністративним договором, у змісті цієї угоди відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для адміністративного договору, вона укладалася сторонами за принципом вільності, оскільки під час її укладення вони вільно домовилися про зміст та обсяг прав і обов'язків за нею.

Доводи інших учасників справи

19. Відповідач не надав суду відзиву на касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що метою укладення оспорюваної угоди було виконання покладених на відповідача функцій у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування як суб'єкта владних повноважень з метою забезпечення погашення позивачем заборгованості, що виникла на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, суди попередніх інстанцій вказали, що предметом даного спору є вимога про визнання недійсною цієї угоди, яка за своєю правовою природою є адміністративним договором та укладена із суб'єктом владних повноважень.

21. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що даний спір може здійснюватись в порядку господарського, а не адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

22. У березні 2012 року Управління звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат з виплати та доставки пенсій за період з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 року в сумі 9 353 005,62 грн. Постановою цього суду від 06 квітня 2012 року у справі N 2а/0570/3617/2012 позов задоволено.

23. 01 червня 2012 року між ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та Управлінням укладено угоду N 2/10 про розстрочення погашення заборгованості у загальній сумі 16 316 243,67 грн. з яких 9 353 005,62 грн на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі N 2а/0570/3617/2012, що підтверджено актами звірки від 21 травня 2012 року та 01 червня 2015 року. Графіком розстрочення погашення заборгованості передбачено погашення товариством у 2012 році суми у розмірі 2 447 243,67 грн. у 2013, 2014, 2015, 2016 роках - 3 264 000 грн та у 2017 році - 813 000 грн.

24. У цій угоді зазначено, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" зобов'язується виконати зобов'язання з погашення вказаної заборгованості перед Управлінням протягом 60 місяців після підписання угоди, а Управління зобов'язується не звертатися до органів виконавчої служби щодо примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі N 2а/0570/3617/2012.

25. Як зазначено вище, сума у розмірі 16 316 243,67 грн. на розстрочення якої укладена угода, складається із заборгованості у сумі 9 353 005,62 грн. яка виникла у період з 01 листопада 2011 року по 01 лютого 2012 року (судове рішення щодо стягнення якої прийнято за результатом розгляду адміністративної справи N 2а/0570/3617/2012), та заборгованості у сумі 6963238,05 грн. що виникла за період з 01 лютого 2012 року по 01 квітня 2012 року.

26. Пунктом 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої Міністерством юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663, передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Тобто, заборгованість першочергово має спрямовуватись на виконання рішення суду, а саме на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року справа N 2а/0570/3617/2012, оскільки недоїмка, стягнута вказаним судовим рішенням у розмірі 9 353 005,62 грн. виникла раніше заборгованості у сумі 6 963 238,05 грн. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", в свою чергу, на виконання вказаної угоди про розстрочення погашення заборгованості N 2/10 від 01 червня 2012 року частково погасило заборгованість. Вказані обставини встановлені постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі N 805/3969/15-а та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі N 2а/0570/3617/2012.

27. У подальшому у квітні 2017 року ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулося з позовом до Управління про визнання недійсною цієї угоди, подавши цей позов до Господарського суду Донецької області. З цим позовом позивач звернувся до відповідача як до учасника господарських правовідносин, але посилаючись, при цьому, на Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1.

28. Разом з тим, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, оспорювана угода спрямована на забезпечення погашення існуючої заборгованості позивача перед Пенсійним фондом України як суб'єктом владних повноважень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що виникла на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" шляхом надання розстрочки її сплати згідно графіку. У цьому пункті Закону визначено перелік осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

29. Таким чином, позивачем неправильно обрано юрисдикцію суду, до якого він звернувся за захистом своїх порушених прав, оскільки правомірність укладення цієї угоди, предметом якої є розстрочення погашення боргу позивача перед відповідачем на виплату і доставку пенсій, обумовленого Законом України "Про пенсійне забезпечення", підлягає з'ясуванню у разі подання адміністративного позову. Укладаючи таку угоду, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи функції держави, а тому такий спір підлягає розгляду у судах адміністративної юрисдикції.

30. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

31. Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 цього ж Кодексу, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при тому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом, саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

32. Спір за участю органу державної влади повинен вирішуватися господарським судом якщо такий орган у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншої особи, яка є учасником спору, і не має встановлених нормами статті 2 КАС України ознак суб'єкта владних повноважень.

33. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

34. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

35. Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року N 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за N 41/26486, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління підпорядковуються Пенсійному фонду України та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує, зокрема, надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

36. У даному випадку Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виступає саме як суб'єкт владних повноважень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

37. Відтак, правомірність домовленості сторін шляхом укладення оспорюваної угоди про розстрочення погашення заборгованості (в тому числі присудженої до стягнення постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі N 2а/0570/3617/2012) позивача перед відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що реалізовує функції держави, є предметом спору, підвідомчого адміністративним судам.

38. Не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень, зокрема, Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

39. Спір управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

40. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права і дійшли правильного висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах, оскільки з'ясування обставин законності оспорюваної угоди про розстрочення погашення заборгованості по виплаті та доставці пенсій, передбачених пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції, а спірні правовідносини мають публічно-правовий характер.

Таким чином, зважаючи на відсутність у переданому на вирішення суду спорі ознак справи господарської юрисдикції, апеляційний господарський суд правильно вказав, що дана справа підлягає розгляду адміністративними судами у порядку, визначеному нормами КАСУкраїни.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

41. Пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

42. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

43. Оскільки апеляційним господарськими судами повно, всебічно досліджено фактичні обставини справи та правильно застосовано процесуальне законодавство під час розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена з правильним застосуванням норм процесуального права.

44. Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Щодо судових витрат

45. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Висновки щодо правильного застосування норм права

46. Спори щодо правомірності укладення угоди за участю Пенсійного фонду України, предметом якої є розстрочення погашення боргу на виплату і доставку пенсій, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", підвідомчі судам адміністративної юрисдикції, адже укладаючи таку угоду, Пенсійний фонд України реалізує функції держави та діє як суб'єкт владних повноважень. Відповідно ця угода є складовою частиною адміністративних правовідносин, а спір, що виник із таких відносин, - публічно-правовим.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року у справі N 905/1026/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Князєв В.С.

Суддя-доповідач О.Р. Кібенко

Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук І.В. Саприкіна

Д.А. Гудима О.М. Ситнік

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

Н.П. Лященко О.Г. Яновська

Лобойко Л.М.

[ANTIRAID]

Очередное решение Большой палаты с обоснованием юрисдикции спора в зависимости от настроения и докладчика. 

Большая палата указала, что споры о правомерности заключения сделки с участием Пенсионного фонда Украины, предметом которой является рассрочка погашения долга на выплату и доставку пенсий, предусмотренных Законом Украины "О пенсионном обеспечении", подведомственны судам административной юрисдикции, ведь заключая такую сделку, Пенсионный фонд Украины реализует функции государства и действует как субъект властных полномочий. Соответственно эта сделка является составной частью административных правоотношений, а спор, возникший из таких отношений, - публично-правовым.

И это несмотря на то, что тут также речь идет о праве собственности на денежные средства и исполнении договора.

[0720]

какой кошмар