Постановление БП-ВС о юрисдикции споров по регистрации недвижимости и нарушениях регистраторов

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 810/950/16

Провадження N 11-504апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже, Компанії Буйг Траво Пюблік (далі - Компанії) до Головного територіального управління юстиції у Київській області, Іванківської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Енергобуд" (далі - Товариство), публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - Банк), про часткове скасування рішення,

за касаційною скаргою Компаній на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (колегія суддів у складі Аліменка В.О., Безименної Н.В., Карпушової О.В.),

УСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року Компанії звернулися до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції Київської області (далі - Реєстраційна служба), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили скасувати частково рішення про державну реєстрацію права власності від 14 січня 2013 року, індексний номер: 31013, на об'єкт нерухомого майна "нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд", реєстраційний номер 607132220, розташований за адресою: Київська область, Іванівський район, смт Іванків, вул. Проскури Івана, будинок 86 К державного реєстратора Реєстраційної служби Іванівського міжрайонного управління юстиції Київської області Гніденко А.В. (далі - Державний реєстратор), виключивши модульні житлові споруди зі складу цього об'єкту нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що рішенням Державного реєстратора від 14 січня 2013 року за Товариством зареєстровано право власності на тимчасові модульні житлові споруди, проектування та будівництво яких здійснювалось за замовленням та за рахунок позивачів. Вказані модульні житлові споруди не входять до складу об'єкта нерухомості, реконструкцію якого здійснювало Товариство, а право власності на них зареєстроване за останнім, у відсутність правовстановлюючих документів та документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 21 вересня 2016 року задовольнив позовні вимоги: визначив спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом внесення змін до Державного реєстру прав про об'єкт нерухомого майна - "Нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 607132220), виключивши з опису об'єкта нерухомого майна слова "з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд".

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 грудня 2016 року задовольнив частково апеляційні скарги Банку та Товариства; скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року; провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та роз'яснив, що спір, який виник між сторонами, може бути вирішений в порядку господарського судочинства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанцій, з посиланням на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі N 21-41а16, виходив із того, що спір у справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки випливає з договірних відносин, а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, у січні 2017 року Компанії звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Банк у запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до суду 22 лютого 2017 року, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

13 березня 2018 року касаційну скаргу Компаній на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

25 квітня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 327 КАС підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 травня 2018 року прийняла до розгляду цю справу та призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 346 КАС, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що Компанії, разом акредитовані в Україні на підставі свідоцтва від 12 листопада 2007 року N 186, у якості виконавця міжнародної технічної допомоги з будівництва нового укриття ("Новий безпечний конфайнмент") на заміну старого саркофагу 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС на підставі Контракту N SIP08-1-001, укладеного між позивачами та Державним спеціалізованим підприємством Чорнобильська АЕС від 10 серпня 2007 року. Будівельні роботи фінансуються за рахунок коштів грантів, наданих країнами донорами Чорнобильському фонду "Укриття", розпорядником якого є Європейський банк реконструкції та розвитку. Роботи з комплексного ремонту споруди за адресою: вул. І. Проскури, 86, смт Іванків, Київської області та улаштування модульних житлових споруд на прилеглій територій були замовлені позивачем для тимчасового проживання своїх працівників під час виконання робіт за Контрактом N SIP08-1-001, закінчення яких планується в кінці 2017 року.

9 березня 2012 року між Компаніями (Підрядник) і Товариством (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду на будівництво житлового містечка в смт Іванків N NKA 400 0233/02/2012 (далі - Договір субпідряду). Предметом договору є зобов'язання Товариства за замовленням Підрядника виконати роботи з:

- проектування, виготовлення, поставки, монтажу, підключення до електричних мереж і водопостачання, каналізації, супутникового телебачення та здачі в експлуатацію і передачі у власність блок-модульного житлового комплексу, що розташований за адресою: Київська область, смт Іванків, вул. І. Проскури, на території, прилеглій до будинку N 86 (Об'єкт N 1) (пункт 1.1.1 Договору субпідряду);

- комплексного відновлюваного ремонту, підключення до мережі супутникового телебачення і здачі в експлуатацію будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, смт Іванків, вул. І.Проскури, буд. N 86 (Об'єкт N 2) (пункт 1.1.2 Договору субпідряду).

За змістом розділу 2 Договору субпідряду вартість робіт, складає 6 500 000 грн та включає всі витрати Товариства, пов'язані з виконанням договору.

Роботи за Договором субпідряду виконані Товариством, прийняті та оплачені у повному обсязі позивачами, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та актом здачі-прийняття робіт від 28 вересня 2012 року.

14 січня 2013 року Товариство звернулось до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна - реконструйована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Київська область, смт Іванків, вул. І. Проскури, буд. 86 К.

Відповідно до технічного паспорта на виробничий будинок, розташований за адресою: Київська область, смт Іванків, буд. 86, вказаний об'єкт нерухомого майна складається з будівлі літ. "А" - будівля під житло для робітників і службовців, літ. "W" - блок кімнат, літ. "Х" - погріб, літ "Ф" - погріб, N 4, 10, 11 - огорожі.

Згідно картки прийому заяви від 14 січня 2013 року N 30978 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Товариством додано: зареєстровану декларацію про реєстрацію об'єкта будівництва від 26 жовтня 2012 року N КС 14312200790; технічний паспорт від 11 жовтня 2012 року N 2140, розроблений КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області".

На підставі зазначених документів, Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 січня 2013 року N 31013, яким зареєстрував право власності Товариства на об'єкт нерухомого майна - "Нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд", що розташований за адресою: Київська область, смт Іванків, вул. І.Проскури, буд. 86 К.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 51821, зареєстрований за Товариством об'єкт нерухомості складається з: будівлі літ. "А" загальною площею 692,2 кв. м, блок кімнат літ. "W" загальною площею 556,3 кв. м, погріб літ. "Х", погріб літ. "Ф", огорожа N 4, 10, 11.

За змістом позовних вимог позивачі не погоджуються із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 січня 2013 року N 31013 в частині державної реєстрації права власності за Товариством на модульні житлові споруди, що в описі об'єкта нерухомого майна позначені як "блок кімнат літ. "W" загальною площею 556,3 кв. м".

У подальшому, 21 жовтня 2013 року між Банком та Товариством укладений кредитний договір N 524 Ю про надання останньому кредит у формі кредитної лінії із лімітом в сумі 2 000 000 грн. строком до 20 жовтня 2014 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором укладений договір іпотеки, відповідно до якого Товариство передало в іпотеку Банку нерухоме майно з усіма його приналежностями:

- нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд, що складаються з будівлі літ. "А" загальною площею 692,2 кв. м, блоку кімнат літ. "W" загальною площею 556,3 кв. м, погрібу літ. "X", погрібу літ. "Ф", огорожі N 4, 10, 11, що знаходяться за адресою: Київська, обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. І. Проскури, буд. 86 К.

При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у 2012 році Товариство придбало нерухоме майно, що підтверджується договором купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу, укладеного 15 червня 2012 року між TOB "УКРЕНЕРГОТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" (продавець) і Товариством, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. і зареєстрований у реєстрі за N 130, що складалось із будівель: контора літ. "А" загальною площею 707,2 кв. м, погреби літ. "Ф" та "X", ворота N 3., паркан N 4, 11, за адресою: Київська обл., смт Іванків, вул. І. Проскури, 86.

У подальшому Товариство здійснило реконструкцію даного об'єкту, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, затвердженою 26 жовтня 2012 року, у результаті якої після завершення реконструкції його було зареєстровано як нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії САЕ N 878712 від 17 січня 2013 року, індексний номер 5182, виданого Державним реєстратором та відповідними рішеннями Виконавчого комітету Іванківської селищної ради про надання дозволу на реконструкцію, про заміну адреси та правовстановлюючих документів.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАСпровадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правової угоди, зокрема вирішенням питання правомірності неодноразового переходу права власності на нерухоме майно, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

До того ж, рішенням Господарського суду Київської області від 6 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2017 року, у справі 911/3306/15 позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Товариства по кредитному договору задоволено. У рахунок погашення заборгованості Товариства за кредитним договором від 21 жовтня 2013 року N 524 Ю в загальній сумі 5 430 643 грн 29 коп.; звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним договором іпотеки на нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд, що складаються з будівлі літ. "А" загальною площею 692,2 кв. м, блоку кімнат літ. "W" загальною площею 556,3 кв. м, погрібу літ. "X", погрібу літ. "Ф", огорожі N 4, 10, 11, і знаходяться за адресою: Київська, обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. І. Проскури, 86 К, та належать на праві власності Товариству шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни за даними проведеної у справі судової експертизи в сумі 6 515 922 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій - без змін.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже, Компанії Буйг Траво Пюблік залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У повному обсязі постанову складено і підписано 23 червня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська В.С. Князєв

[ANTIRAID]

Очередное постановление Большой палаты с сомнительным обоснованием юрисдикции. Суд указал, что если нарушение своих прав лицо видит в последствиях, вызванных неправомерными, по мнению лица, решении, действии или бездействии субъекта властных полномочий, и эти последствия привели к возникновению, изменению или прекращению гражданских правоотношений, носят имущественный характер или связан с реализацией ее имущественных или личных неимущественных интересов, то признание незаконными (противоправными) таких решений является способом защиты гражданских прав и интересов.

В рассматриваемом деле, спорные правоотношения возникли между участниками дела в связи с невыполнением условий гражданско-правовой сделки, в том числе решением вопроса правомерности неоднократного перехода права собственности на недвижимое имущество, а значит, существует спор о праве, который исключает возможность рассмотрения этого дела по правилам административного судопроизводства. Спор должен решаться судами по правилам гражданского судопроизводства.