Постановление БП-ВС о юрисдикции споров касательно возмещения ущерба за использование земельного участка без правоустанавливающих документов

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 749/230/15-ц

Провадження N 14-214 цс 18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д.А.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула справу за позовом прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач) про відшкодування збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року, постановлену суддею Валевичем М.М., й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: Харечко Л.К., Губар В.С. і Висоцької Н.В.

Учасники справи:

позивач: Щорська міська рада Щорського району Чернігівської області (після зміни найменування - Сновська міська рада Сновського району Чернігівської області), від імені якої в інтересах держави позов подав прокурор Щорського району Чернігівської області;

відповідач:ОСОБА_3

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Короткий зміст позовних вимог

1. 5 березня 2015 року прокурор Щорського району Чернігівської області звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у розмірі 77 044 грн 58 коп.

2. Мотивував тим, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів, внаслідок чого міська рада не отримує орендну плату за користування цією земельною ділянкою та зазнає збитків у вигляді упущеної вигоди.

(2) Короткий зміст судових рішень, ухвалених під час первинного розгляду справи

3. 28 травня 2015 року Щорський районний суд Чернігівської області ухвалив рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

4. 24 липня 2015 року Апеляційний суд Чернігівської області постановив ухвалу, якою залишив рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2015 року без змін.

5. Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідач на порушення вимог земельного законодавства не вирішила питання юридичного оформлення свого права на земельну ділянку, на якій розташовані придбані нею об'єкти нерухомості. Аналізуючи доводи відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд вказав, що відповідач придбала об'єкти нерухомості за договором купівлі-продажу від 2 вересня 2010 року як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець. Відтак, справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

6. 30 березня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу про часткове задоволення касаційної скарги відповідача: скасував рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Ухвалу суд касаційної інстанції мотивував, зокрема, тим, що відповідач з 5 серпня 2010 року є фізичною особою-підприємцем, тоді як суди попередніх інстанцій не з'ясували, за правилами якого судочинства має розглядатися спір.

(3) Короткий зміст ухвалених під час нового розгляду справи судових рішень і касаційної скарги

(3.1) Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 13 липня 2016 року Щорський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі.

9. Ухвалу мотивував тим, що 2 вересня 2010 року відповідач, будучи фізичною особою-підприємцем, уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна, і на час розгляду справи її підприємницька діяльність не припинена. Суд першої інстанції також встановив, що 3 жовтня 2012 року та 18 липня 2013 року відповідач притягалася до адміністративної відповідальності як фізична особа-підприємець. Тому суд дійшов висновку, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

(3.2) Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. 25 жовтня 2016 року Апеляційний суд Чернігівської області постановив ухвалу, якою залишив без змін ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року.

11. Ухвала апеляційного суду обґрунтована тим, що спір виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем з приводу користування відповідачем як суб'єктом господарювання земельною ділянкою комерційного призначення, на якій розташовані належні відповідачу об'єкти нерухомості. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

(3.3) Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. 23 листопада 2016 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2016 року, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

(3.4) Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

13. 8 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14. Ухвалу суд обґрунтував тим, що позивач оскаржує ухвали судів першої й апеляційної інстанцій з підстав порушення цими судами правил суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач набула право власності на об'єкти нерухомості як фізична особа, а тому права й обов'язки щодо використання земельної ділянки під такими об'єктами виникли у неї як у фізичної особи.

16. Прокурор вказує на те, що позивач рішенням від 8 червня 2011 року надав відповідачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою як фізичній особі. Договір N 30 про розроблення технічної документації від 3 грудня 2012 року був укладений відповідачем теж як фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання. І до адміністративної відповідальності відповідач була притягнута як громадянин.

17. Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що спір є цивільно-правовим, а справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Позиції інших учасників справи

18. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надала.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

19. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та земельних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

20. ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

21. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

22. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

23. Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

24. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

25. Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України).

26. Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

27. Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності суди мали встановити факт здійснення відповідачем як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

28. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили таке:

28.1. З 5 серпня 2010 року відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, і основним видом її діяльності є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

28.2. 2 вересня 2010 року відповідач на підставі договору купівлі-продажу придбала у ПП "Міжрайпаливо" об'єкти нерухомості, а саме: гараж у блоці з будівлею вагової та побутовими приміщеннями загальною площею 256,0 кв. м, павільйон загальною площею 73,8 кв. м, вбиральню, площадку, огорожу, що знаходяться на АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 1,023 га.

28.3. 8 червня 2011 року 7 сесія 6 скликання Щорської міської ради ухвалила рішення, яким надала відповідачеві дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 1,023 га для комерційного використання: експлуатації придбаних нею об'єктів нерухомості на АДРЕСА_1.

29. Частиною другою статті 2 Земельного кодексу (далі - ЗК) Українивизначено, що суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. А відповідно до частини другої статті 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

30. Отже, надання в оренду земельної ділянки фізичній особі не пов'язується з її державною реєстрацією як підприємця. Крім того, наявність такого статусу не може свідчити про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду земельної ділянки.

31. Суди встановили, що відповідач як фізична особа, а не як суб'єкт господарювання, придбала об'єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці комунальної власності, й отримала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на цю земельну ділянку.

32. Встановлені судами факти притягнення відповідача як фізичної особи-підприємця до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства не впливають на визначення юрисдикції, в якій має бути вирішений цей спір, оскільки суди не встановили факт здійснення відповідачем як суб'єктом господарювання підприємницької діяльності на земельній ділянці.

33. Наявність у рішенні Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області від 8 червня 2011 року вказівки на те, що дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою надається відповідачу для комерційного використання земельної ділянки, не може свідчити про її фактичне використання відповідачем як фізичною особою-підприємцем для зайняття господарською діяльністю з метою одержання прибутку.

34. Відтак, за відсутності встановлених судами обставин фактичного використання відповідачем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності в якості підприємця Велика Палата Верховного Суду погоджується з викладеними у касаційній скарзі доводами прокурора та вважає помилковими висновки судів першої й апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

35. Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

36. Згідно з частиною четвертою цієї статті у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

37. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

38. З огляду на викладені аргументи Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою. А тому ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2016 року слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

39. Визначаючи обґрунтованість позову, суд повинен врахувати висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі N 629/4628/16-ц.

40. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 417 ЦПК України).

(2.2) Щодо судових витрат

41. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись частиною першою статті 400, частинами третьою і четвертою статті 406, частинами четвертою-шостою статті 411, статтями 416-419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргузаступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

2. Ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.А. Гудима Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич О.Г. Яновська Повний текст постанови підписаний 3 липня 2018 року.

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что установленные судами факты привлечения ответчика как физического лица-предпринимателя к административной ответственности за нарушение земельного законодательства не влияют на определение юрисдикции, в которой должен быть решен этот спор, поскольку суды не установили факт осуществления ответчиком как субъектом хозяйствования предпринимательской деятельности на земельном участке.

Наличие в решении горсовета указания на то, что разрешение на изготовление технической документации по землеустройству предоставляется ответчику для коммерческого использования земельного участка, не может свидетельствовать о ее фактическом использовании ответчиком как физической лицом-предпринимателем для занятия хозяйственной деятельностью с целью получения прибыли.

Следовательно, при отсутствии установленных судами обстоятельств фактического использования ответчиком земельного участка для осуществления хозяйственной деятельности в качестве предпринимателя суд считает ошибочными выводы судов первой и апелляционной инстанций о наличии оснований для рассмотрения дела по правилам хозяйственного судопроизводства.