Постановление ВС-КХС об отказе Укринкому (переименованному Укринбанку) во взыскании задолженности в связи с отсутствием правопреемства

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8117/17

Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т.Б, – головуючого, Булгакової І.В., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,

секретар судового засідання: Підгірська Г.О.

за участю представників:

позивача – Ільюченко А.М., Кілічава Т.М., Пилип В.М.,

відповідача – Тинна Д.С., Пекар А.О., Бондарчук В.В.,

третіх осіб – Гуленко Ю.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Оболонь"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 (судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.) і рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 (суддя Головіна К.І.) у справі № 910/8117/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Оболонь",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Національного банку України,

про стягнення 169 298 974,35 грн,

В С Т А Н О В И Л А:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (далі – ПАТ "Українська інноваційна компанія") звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (далі – ПрАТ "Оболонь") про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.05.2007 № 14/07 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - ПАТ "Укрінбанк"), набувачем прав та обов'язків якого є позивач - ПАТ "Українська інноваційна компанія", з ПрАТ "Оболонь", у сумі 169 298 974,35 грн, а саме: за гривневим кредитом 2 650 565,56 грн, з яких: 1 900 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 242 950,82 грн - заборгованість за процентами, 442 612,10 грн - пеня за прострочення повернення кредиту і 65 002,63 грн - пеня за прострочення сплати процентів, а також за кредитом в іноземній валюті 6 295 665 92 доларів США, що еквівалентно 166 648 408,80 грн станом на 30.04.2017, з яких 4 600 200 доларів США (еквівалент 122 141 994,09 грн) - заборгованість за кредитом, 369 411,66 доларів США (еквівалент 9 808 416,31 грн) - заборгованість за процентами, 1 207 088,71 доларів США (еквівалент 32 049 959,15 грн) - пеня за прострочення повернення кредиту, 118 965,55 доларів США (еквівалент 2 648 039,25 грн) - пеня за прострочення сплати процентів (згідно із заявою про зменшення позовних вимог, прийнятою судом, том 2, а.с. 86 - 87).

Позовні вимоги із посиланням на положення статей 525 - 527, 530, 546 - 548, 550, 553, 554, 612, 623, 625, 1054 Цивільного кодексу України, статей 193, 216 Господарського кодексу України обґрунтовано тим, що 03.05.2007 між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Українська інноваційна компанія", і Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (на час звернення до суду – ПрАТ "Оболонь") (позичальник) укладено кредитний договір № 14/07 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, із подальшим укладенням до нього додаткових договорів (від 24.10.2007 № 1, від 05.11.2007 № 2, від 29.04.2008 № 3, від 10.07.2009 № 4, від 27.04.2010 № 5, від 21.07.2010 № 6, від 22.04.2011 № 7, від 30.06.2011 № 8, від 31.10.2012 № 9, від 24.01.2013 № 10, від 09.10.2013 № 11, від 11.12.2014 № 12, від 31.03.2015 № 13, від 30.04.2015 № 14).

Так, у позовній заяві ПАТ "Українська інноваційна компанія" зазначило, що відповідно до пункту 1 договору про внесення змін від 30.04.2015 № 14 до кредитного договору пункт 3.1 цього договору викладено у новій редакції, згідно з якою банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 5 000 000,00 грн і 5 000 000,00 доларів США на термін до 10.07.2016 включно, та встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії: до 10.05.2016 – 2 100 200,00 доларів США, до 10.06.2016 – 2 500 000,00 доларів США, до 10.06.2016 – 2 500 000,00 доларів США, до 10.07.2016 – 1 900 000, 00 грн. За змістом пункту 2 договору про внесення змін до кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами по 31.03.2015 у розмірі 23 % річних у гривні та 13 % річних – у доларах США, із 01.04.2015 – 24 % річних у гривні та 13 % річних – у доларах США.

Підтвердженням надання кредиту позичальникові є валютне платіжне доручення від 24.01.2013 № 518435 у сумі 5 000 000,00 доларів США та виписка щодо руху коштів на рахунку.

Проте відповідач неналежно виконує зобов'язання за кредитним договором у частині своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що тягне нарахування пені.

Щодо правового статусу позивача ПАТ "Українська інноваційна компанія" зазначила, що 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", а згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 у ПАТ "Укрінбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку.

Разом із цим постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 визнано незаконними і скасовано. Зазначену ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 826/1162/16 залишено без змін ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 (справи № К/800/11245/16, К/800/11692/16, К/800/11968/16).

Крім того, 22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Проте постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, зазначені постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 385 визнано незаконними і скасовано. 

Отже, позивач наголосив, що з 13.07.2016 ліквідаційну процедуру стосовно ПАТ "Укрінбанк" припинено за рішенням суду. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав юридичних підстав на здійснення спеціальних функцій щодо виведення ПАТ "Укрінбанк" із ринку.

13.07.2016 наглядовою радою ПАТ "Укрінбанк" було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", змінено місцезнаходження товариства, затверджено нову редакцію статуту, змінено КВЕДи та призначено голову правління і членів правління. Державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів позивача було проведено 13.07.2016 приватним нотаріусом, реєстраційна дія № 10741050132038947.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" від 28.03.2017 знову змінено назву на ПАТ "Українська інноваційна компанія" шляхом вчинення 03.04.2017 реєстраційної дії № 10701200000007396.

Позивач наголосив, що відповідно до пункту 1.1 статуту товариства у редакції від 13.07.2016 ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк".

Згідно з пунктом 1.1 статуту позивача у редакції від 18.03.2017 ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк" і ПАТ "Укрінком".

1.2. ПрАТ "Оболонь" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволенні позовної заяви, наголошуючи, що у цьому випадку відповідач не мав жодних правовідносин із ПАТ "Українська інноваційна компанія", а отже не порушував законних прав та інтересів позивача. Станом на час звернення із позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" не має банківської ліцензії, відомості про нього не внесено до Державного реєстру банків, найменування позивача не містить слова "банк". Відповідач зазначив, що за змістом положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.

Таким чином, на думку ПрАТ "Оболонь", відновлення діяльності ПАТ "Укрінбанк" 13.07.2016 фактично не відбулося. Банк повинен був діяти виключно в межах Закону України "Про банки і банківську діяльність" і лише після отримання згоди Національного банку України та отримання відповідної ліцензії. Однак на звернення ПрАТ "Оболонь" щодо надання інформації про відновлення діяльності ПАТ "Укрінбанк" Національний банк України звернув увагу, зокрема, що ПАТ "Укрінком" не є банківською установою, а багатьма судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність у позивача статусу банку та банківської ліцензії.

Отже, ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Укрінбанк" і не є банком, тобто відсутня сторона за кредитним договором від 03.05.2007 № 14-07 і, відповідно, ПрАТ "Оболонь" не порушувало законних прав та інтересів позивача.

1.3. ПАТ "Українська інноваційна компанія" у письмових запереченнях додатково звернуло увагу, що чинне законодавство України не містить такої підстави для припинення кредитного договору, а також і для втрати кредитором права вимоги за кредитним договором, як відкликання банківської ліцензії у банка – кредитора та виключення його із Державного реєстру банків. При цьому питання правомірності вчинення 13.07.2016 реєстраційної дії № 10741070127038947 із реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк" і зміни його назви на ПАТ "Укрінком" було предметом судового розгляду у межах справи № 826/11199/16, в якій судами встановлено наявність в органів управління ПАТ "Укрінбанк" права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції статуту тощо. Крім того, відповідно до чинного законодавства зміна найменування юридичної особи не є реорганізацією, тобто зміни кредитора за зобов'язаннями, що виникли із кредитного договору, у розумінні статті 510 Цивільного кодексу України не відбулося. Станом на час звернення із позовом до суду ПАТ "Українська інноваційна компанія" має ідентифікаційний код 05839888, такий само, як і мало ПАТ "Укрінбанк" до зміни найменування, а статутом позивача передбачено, що ПАТ "Укр/ін/ком" є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ Укрінбанк".

Щодо посилань відповідача на судові рішення ПАТ "Українська інноваційна компанія" наголосила, що предметом дослідження у цих справах було питання, чи є ПАТ "Укр/ін/ком" банком і чи має банківську ліцензію. Проте позивач не заперечував того факту, що він не є банківською установою та не має банківської ліцензії, однак станом на час укладення кредитного договору позивач мав спеціальну правосуб'єктність і відкликання банківської ліцензії не свідчить про припинення кредитного договору та зобов'язань за ним, а чинність зобов'язань відповідача за кредитним договором не залежить від поновлення позивачем банківської діяльності.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017, позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволено, стягнуто з ПрАТ "Оболонь" 169 298 974,35 грн, а саме: заборгованість за кредитом у національній валюті: заборгованість за кредитом - 1 900 000,00 грн, заборгованість за процентами - 242 950,82 грн, пеню за прострочення повернення кредиту - 442 612,10 грн, пеню за прострочення сплати процентів - 65 002,63, а також заборгованість за кредитом в іноземній валюті: заборгованість за кредитом - 4 600 200,00 доларів США, що становить 122 141 994,09 грн, заборгованість за процентами - 369 411,66 доларів США, що становить 9 808 416,31 грн, пеню за прострочення повернення кредиту - 1 207 088, 71 доларів США, що становить 32 049 959,15 грн, пеню за прострочення сплати процентів - 118 965,55 доларів США, що становить 2 648 039,25 грн, і витрати зі сплати судового збору - 240 000,00 грн.

Під час апеляційного провадження згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Національний банк України.

2.2. Суди попередніх інстанцій установили, що наявність заборгованості у ПрАТ "Оболонь" перед позивачем за кредитним договором є доведеною, тому позовні вимоги позивача про стягнення цієї заборгованості за кредитним договором є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на час укладення кредитного договору банк - ПАТ "Укрінбанк" мав відповідну банківську ліцензію, яку було відкликано постановою правління Національного банку України 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", винесеною на підставі рішення Виконавчого комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385, які у подальшому було скасовано як незаконні. При цьому чинне законодавство України не передбачає такої підстави для припинення кредитного договору і втрати кредитором права вимоги за таким кредитним договором до боржника як відкликання банківської ліцензії у банка – кредитора та виключення його із Державного реєстру банків. Зміна найменування юридичної особи не є його реорганізацією, а тому заміни кредитора у зобов’язанні, що виникло із кредитного договору, у розумінні положень статті 510 Цивільного кодексу України, не відбулося.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПрАТ "Оболонь" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на залишення судами поза увагою, що позивач станом на час подання позову не мав банківської ліцензії, не є банківською установою і не має права здійснювати банківську діяльність, а тому не має права на стягнення грошових коштів за кредитним договором.

Так, скаржник наголошує, що виникнення правонаступництва у зв'язку із перейменуванням банку на небанківську установу не відповідає фактичним обставинам і суперечить судовим рішенням у справах № 826/5325/16 і № 826/1162/16, якими фактично відновлено становище, що існувало до 24.12.2015, щодо ПАТ "Укрінбанк", а не удаваного правонаступника банківських прав і обов'язків ПАТ "Укрінком". 

На думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не врахували, що у статутах ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ведення банківської діяльності передбачено не було, ліцензії про здійснення банківської діяльності ці установи не отримували, а рішення про перейменування прийнято без дотримання вимог чинного законодавства та у порушення вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо внесення змін до статуту банку на підставі такого погодження Національним банком України.

ПрАТ "Оболонь" у касаційній скарзі зазначає про залишення судами поза увагою положень статті 1046 Цивільного кодексу України, за змістом якої зобов'язання позичальника виникає виключно перед позикодавцем, яким у цьому випадку може виступати виключно банк або інша фінансова установа, проте ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є ані банком, ані фінансовою установою, станом на час розгляду справи у позивача немає банківської ліцензії, позивач із власної ініціативи вніс зміни до статуту і виключив із переліку видів діяльності товариства банківську діяльність, а отже не є банком і не має права здійснювати банківську діяльність, відповідно, не має права і на стягнення суми боргу за кредитним договором, пені та процентів, передбачених цим кредитним договором.

Крім того, ПрАТ "Оболонь", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зазначило про заявлення ним клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8117/17 до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 826/11199/16, оскільки у разі задоволення касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в адміністративній справі буде скасовано внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Укрінком" та, відповідно, встановлено незаконність його перейменування на ПАТ "Українська інноваційна компанія", тобто буде з'ясовано відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у справі № 910/8117/17. Однак, у порушення вимог частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не навів жодного правового обґрунтування відмови у задоволенні цього клопотання про зупинення провадження у справі.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" просило відмовити у її задоволенні, а судові рішення у справі залишити без змін, наголошуючи на правомірності встановлення судами наявності правових підстав для звернення ПАТ "Українська інноваційна компанія" до суду, детальному дослідженні судами правового статусу позивача, відсутності законодавчо визначеної підстави для припинення кредитного договору та втрати кредитором права вимоги за кредитним договором у зв'язку із відкликанням банківської ліцензії у банка – кредитора та виключенням його із Державного реєстру банків.

ПАТ "Українська інноваційна компанія" у відзиві на касаційну скаргу також наголошує, що на час подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором цей договір не визнано недійсним, припиненим чи неукладеним, отже у ПрАТ "Оболонь" немає правових підстав стверджувати про недійсність укладеного кредитного договору та відсутність у ПАТ "Українська інноваційна компанія" права вимагати сплати грошових коштів за цим договором. Зазначені обставини підтверджуються рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі № 910/12513/17, в якій у задоволенні позову ПрАТ "Оболонь" до ПАТ "Українська інноваційна компанія" про припинення зобов'язань та визнання такими, що не підлягають виконанню, зобов'язань за кредитним договором від 03.05.2007 № 14/07 відмовлено. Крім того тотожний за змістом висновок щодо застосування аналогії закону до кредитних правовідносин надано експертом у галузі права Київського регіонального центру Національної академії наук України.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" зазначило, що судовим рішенням у справі № 910/19381/16, зокрема, визнано, що позивач - ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Укрінбанк", за яким установлено право на отримання майна та документації ПАТ "Укрінбанк", що перебуває у володінні уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Натомість рішенням Господарського суду м. Києва від 24.01.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі № 910/20761/16, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано не чинити перешкод у доступі до всіх приміщень, активів, майна, що належать на праві власності ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінком"). Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 у справі № 826/14033/17 задоволено позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повторно визнано протиправною і скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239. Зокрема, у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва зазначено, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ПАТ "Укрінбанк".

3.3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу підтримав вимоги ПрАТ "Оболонь", зазначаючи, зокрема, про невідповідність посилань позивача на те, що він є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", що підтверджено також і судовими рішеннями у справі № 910/7828/17.

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зауважив про скасування Верховним Судом України згідно з постановою від 24.10.2017 судових рішень у справі № 826/1162/16 про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" і делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. При цьому справа № 826/5325/16 щодо оскарження постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Укрінбанк" і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" перебуває на розгляді у Верховному Суді.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу також зазначає про помилковість посилань ПАТ "Українська інноваційна компанія" на правонаступництво ПАТ "Український інноваційний банк", оскільки за змістом статті 90 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 1, частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" та положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" ПАТ "Укрінбанк" повинно було діяти відповідно до вимог, установлених саме Законом України "Про банки і банківську діяльність" і здійснювати будь-які зміни щодо своєї діяльності, у тому числі зміну назви, лише після отримання на це згоди Національного банку України.

З огляду на положення відповідних спеціальних нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків і фінансових установ, немає жодних доказів правомірності переходу до ПАТ "Укрінком" прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва після ПАТ "Укрінбанк"), адже зміна назви установи шляхом заміни слова "банк" на "компанія" не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою, на думку ПАТ "Укрінком", воно є на час розгляду справи у суді. При цьому правонаступництво банківської установи відбувається лише у разі її реорганізації відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наголосив, що кредитний договір укладено між ПАТ "Укрінбанк" як банківською установою та боржником. Правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України не здійснено, правонаступництва між ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком" не відбулося, передавального акта або розподільчого балансу немає. Виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбулося. За даними Державного реєстру фінансових установ Державної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків, ПАТ "Укрінком" не є фінансовою установою.

Наведені обставини досліджено та встановлено Київським апеляційним господарським судом у справі № 910/7828/17 (постанова від 27.11.2017, залишена без змін постановою Верховного Суду від 14.02.2018, яка набрала законної сили), натомість визначення статусу ПАТ "Укрінком" як правонаступника, про що зазначено у судових рішеннях у справах № 910/3883/17 і № 910/20761/16, не може бути взято до уваги як преюдиційне, оскільки іншими судами цю обставину не досліджено, а сприйнято апріорі, тому вона ґрунтується виключно на припущеннях/твердженнях сторін і не підтверджена належними доказами.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 03.05.2007 між Акціонерним товариством "Український інноваційний Банк" (банк) і Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (правонаступником якого є ПрАТ "Оболонь") (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 14/07 (далі – кредитний договір), до якого сторони неодноразово вносили зміни згідно з договорами про внесення змін.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що укладаючи договір про внесення змін від 24.01.2013 № 10, сторони погодилися змінити тип кредитування на мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та викласти кредитний договір у новій редакції.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору (у редакції договору про внесення змін від 30.04.2015 № 14) банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 5 000 000,00 грн та 5 000 000,00 доларів США на термін до 10.07.2016 (включно).

Згідно з пунктом 3.5.1 кредитного договору (у редакції договору про внесення змін від 11.12.2014 № 12) граничним терміном повернення кредиту визначено 10.07.2016 та передбачено, що у випадку якщо розмір заборгованості позичальника за кредитом перевищує розмір ліміту кредитної лінії згідно з графіком, наведеним у пункті 3.1, така різниця вважається простроченою заборгованістю з дня виникнення.

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних.

22.03.2016 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Правлінням Національного банку України винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк".

22.03.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк".

Суди також установили, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії несплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Проте згідно з постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі № 826/1162/16 задоволено заяву Національного банку України, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання протиправними постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 відмовлено.

4.4. Крім того, у справі № 826/5325/16 (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016), зокрема було визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття.

Натомість згідно з ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України у справі № 826/5325/16 на судові рішення у цій справі.

4.5. Касаційне провадження відповідно до ухвали Верховного Суду від 29.03.2018 відкрито також і у справі № 826/14033/17, на рішення у якій послався позивач в обґрунтування своїх вимог. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеним без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 20.02.2018 у зазначеній справі, задоволено позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" та, зокрема, визнано протиправними і скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

4.6. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінбанк"), оформленим протоколом від 22.11.2016 № 3, змінено найменування товариства як юридичної особи - з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком". Затверджено статут у новій редакції. Згідно з пунктом 1.1 статуту ПАТ "Укрінком", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк", перереєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.06.2015, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником усіх прав та обов’язків ПАТ "Український інноваційний банк".

У подальшому, як установлено судами, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія". Затверджено статут у новій редакції. Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Укрінком" ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком", перереєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 13.07.2016, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов’язків ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком".

4.7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що на час розгляду цієї справи ПАТ "Українська інноваційна компанія" має ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, тобто такий само, як мало ПАТ "Укрінбанк" до зміни найменування, а відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов’язків ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком".

4.8. Як убачається із матеріалів справи, предметом спору у ній є вимога ПАТ "Українська інноваційна компанія" про стягнення з ПрАТ "Оболонь" заборгованості за кредитним договором від 03.05.2007 № 14/07 (зі змінами та доповненнями) про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії.

5. Передача справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 

5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т.Б. – головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю.Я. від 02.05.2018 справу № 910/8117/17 разом із касаційною скаргою ПрАТ "Оболонь" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 і рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв'язку із необхідністю відступлення від висновку про застосування норм матеріального права щодо інституту правонаступництва, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у справі № 910/7828/17.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

6.2. Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

6.3. Законом України "Про банки і банківську діяльність" (далі за текстом – у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).

У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.

За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6.4. Згідно з частинами 1 і 7 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Зважаючи на положення частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У справі, що розглядається, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, спір виник у сфері, у якій так само, як і у справі "Котов проти Російської Федерації" "порушення процедури … могло мати руйнівні наслідки для економіки держави, тим самим зачепивши велику кількість індивідуальних майнових прав" (п. 117 постанови Великої Палати ЄСПЛ від 2 квітня 2012, справа "Котов проти Російської Федерації", скарга № 54522/00). У цій справі ЄСПЛ визнав, що за певних обставин стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції може вимагати заходів, які необхідні для захисту права власності навіть у справах, які стосуються спорів між фізичними особами або компаніями (п. 112 постанови). У справі "Прессос Компанія Нав'єра С. А." та інші проти Бельгії (рішення від 20 листопада 1995, Series A No. 332) ЕСПЛ підкреслив, що національні органи мають широкі межі розсуду при визначенні того, що є "в інтересах суспільства". Суд наголосив, що цілком прийнятним є те, що законодавець користується більшими можливостями для здійснення соціально-економічної політики, і Суд поважає підхід законодавця до проблеми вимог, пов'язаних з "інтересами суспільства". У справі, розглядається, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, це означає, що у відносинах, пов'язаних зокрема з реорганізацією або ліквідацією банків неухильне виконання процедурних вимог, встановлених спеціальним законодавством у цій сфері, може мати вирішальне значення для виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у суб'єктів цих відносин.

6.5. Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6.6. Главою 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26– 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

6.7. Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

6.8. Водночас відповідно до частин 1 - 3 статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням. Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

6.9. За змістом статті 16 цього Закону статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.

6.10. Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України.

При цьому зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов'язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.

Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов'язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

6.11. Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов’язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

6.12. Отже, зазначені обставини спростовують доводи позивача про наявність у нього на час звернення з позовом до суду правових підстав для стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, укладеним банківською установою - ПАТ "Укрінбанк" стосовно якої, за інформацією, викладеною Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті (http://www.fg.gov.ua), запроваджено процедуру ліквідації, поза межами порядку щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, встановленого законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6.13. Зважаючи на викладене, об'єднана палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17, стосовно того, що виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не дає підстав вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1, 3 статті 311 цього Кодексу).

Отже, дійшовши висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника ПАТ "Укрінбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" і Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", суди першої та апеляційної інстанцій не застосували положення Закону України "Про акціонерні товариства" у частині переваги норм законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, а також положень Закону України "Про банки і банківську діяльність", які підлягали застосуванню під час вирішення спору у цій справі та на які у судових рішення взагалі не має жодного посилання.

Ураховуючи викладене, судові рішення у справі підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПрАТ "Оболонь" з ухваленням нового рішення про відмову у позові повістю.

8. Розподіл судових витрат

За змістом статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв’язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, у зв’язку з чим судовий збір, сплачений ПрАТ "Оболонь" за подання апеляційної та касаційної скарги підлягає стягненню з ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Оболонь" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 і рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8117/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Оболонь"у повному обсязі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Оболонь" судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, - 264 000,00 грн і судовий збір за подання касаційної скарги, - 480 000,00 грн.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видачу наказу на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді: І.В. Булгакова
Л.Й. Катеринчук
Б.Ю. Львов
К.М. Пільков
І.В. Ткач
Н.Г. Ткаченко 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75976268

[ANTIRAID]

Это решение подтверждает окончательный провал судебной реформы. Теперь просто меняя название предприятия и оставляя один и тот же идентификационный код, предприятие не остается тем же юрлицом по мнению отобранных 9% судей Верховного суда.

Верховный суд в составе объединенных палат указал, что материалы дела не содержат каких-либо доказательств в подтверждение перехода в ОАО "Украинская инновационная компания" прав и обязанностей именно банковского учреждения - ОАО "Укринбанк" по законодательно установленной процедуре. В то же время оставление истцом в этом случае идентификационного кода юридического лица (05839888), который был присвоен ПАО "Укринбанк", противоречит по мнению судей законодательству (!!!).

Следовательно, указанные обстоятельства опровергают доводы истца о наличии у него на момент обращения с иском в суд правовых оснований для взыскания задолженности по спорному кредитному договору, заключенному банковским учреждением - ОАО "Укринбанк" в отношении которого, по информации, изложенной Фондом гарантирования вкладов физических лиц на официальном сайте (http://www.fg.gov.ua), введена процедура ликвидации, вне порядка по взысканию просроченной задолженности заемщиков и других должников банка, установленного законами Украины "О банках и банковской деятельности "и" О системе гарантирования вкладов физических лиц ".

Исходя из вышеизложенного, объединенная палата Верховного Суда видит оснований для отступления от заключения Верховного Суда, приведенного в постановлении от 14.02.2018 по делу № 910/7828/17, о том, что исключение кредитным учреждением из своего названия слова "банк" и из перечня видов своей деятельности банковской деятельности без соблюдения процедуры, предусмотренной статьями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закона Украины "О банках и банковской деятельности", не дает оснований считать ее правопреемником кредитного учреждения (банка).

При этом суд проигнорировал решения судов вступивших в силу об отмене постановлений НБУ и решений ФГВФЛ и взял во внимание объявление на сайте ФГВФЛ. Нет даже выражений.

[Vladimir AB]

Занесено нємєрєно сумок з баблом...

[kosugi]

22 hours ago, Vladimir AB said:

Занесено нємєрєно сумок з баблом...

Думаю в данном случае, хватит одного пивопровода. Например "Оболонский поток".

[kosugi]

On 10/5/2018 at 4:21 PM, ANTIRAID said:

Это решение подтверждает окончательный провал судебной реформы. Теперь просто меняя название предприятия и оставляя один и тот же идентификационный код, предприятие не остается тем же юрлицом по мнению отобранных 9% судей Верховного суда.

Верховный суд в составе объединенных палат указал, что материалы дела не содержат каких-либо доказательств в подтверждение перехода в ОАО "Украинская инновационная компания" прав и обязанностей именно банковского учреждения - ОАО "Укринбанк" по законодательно установленной процедуре. В то же время оставление истцом в этом случае идентификационного кода юридического лица (05839888), который был присвоен ПАО "Укринбанк", противоречит по мнению судей законодательству (!!!).

Следовательно, указанные обстоятельства опровергают доводы истца о наличии у него на момент обращения с иском в суд правовых оснований для взыскания задолженности по спорному кредитному договору, заключенному банковским учреждением - ОАО "Укринбанк" в отношении которого, по информации, изложенной Фондом гарантирования вкладов физических лиц на официальном сайте (http://www.fg.gov.ua), введена процедура ликвидации, вне порядка по взысканию просроченной задолженности заемщиков и других должников банка, установленного законами Украины "О банках и банковской деятельности "и" О системе гарантирования вкладов физических лиц ".

Исходя из вышеизложенного, объединенная палата Верховного Суда видит оснований для отступления от заключения Верховного Суда, приведенного в постановлении от 14.02.2018 по делу № 910/7828/17, о том, что исключение кредитным учреждением из своего названия слова "банк" и из перечня видов своей деятельности банковской деятельности без соблюдения процедуры, предусмотренной статьями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закона Украины "О банках и банковской деятельности", не дает оснований считать ее правопреемником кредитного учреждения (банка).

При этом суд проигнорировал решения судов вступивших в силу об отмене постановлений НБУ и решений ФГВФЛ и взял во внимание объявление на сайте ФГВФЛ. Нет даже выражений.

Выражений более, чем достаточно, но лично я их печатать не буду. Забавно уже то, что на этом форуме, офигевают от судебных решений. У меня очень простой вопрос, на каком основании прекратилась обязанность платить проценты!?

[juri_rv]

39 минут назад, kosugi сказал:

Выражений более, чем достаточно, но лично я их печатать не буду. Забавно уже то, что на этом форуме, офигевают от судебных решений. У меня очень простой вопрос, на каком основании прекратилась обязанность платить проценты!?

Еще забавнее было бы,  если от этих судебных решений офигевали на форумах знакомств или кулинарных рецептов.

[kosugi]

9 hours ago, juri_rv said:

Еще забавнее было бы,  если от этих судебных решений офигевали на форумах знакомств или кулинарных рецептов.

Вы очень точно описали тематику форума.

[juri_rv]

12 минут назад, kosugi сказал:

Вы очень точно описали тематику форума.

Какого из двух упомянутых?

[kosugi]

5 minutes ago, juri_rv said:

Какого из двух упомянутых?

Обоих.