Постановление БП-ВС об административной юрисдикции споров касающихся оспаривания дисциплинарных решений квалификационно-дисциплинарных комиссий адвокатуры

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року

м. Київ

Справа N 804/11334/15

Провадження N 11-617апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року (суддя Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року (судді Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі N 804/11334/15 за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - КДКА) про скасування рішення та

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КДКА, у якому просив скасувати рішення відповідача від 05 серпня 2015 року N 229/ДПР-15, яким відносно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із вказаними ухвалами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 у касаційній скарзі зазначив, що після прийняття оскаржених рішень позивач звернувся з цим позовом до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, який 05 травня 2016 року постановив рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи це рішення тим, що був обраний неналежний спосіб захисту професійних прав позивача. Крім того, суд послався на постанову Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі N 6-2750цс15, у якій висловлено позицію, що дана категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України. На підставі викладеного скаржником ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 06червня 2017 року відкрив касаційне провадження у справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 травня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 червня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надіслав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП N 2848, виданого 15 вересня 2014 року на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 12 вересня 2014 року N 28.

За підсумками розгляду скарги ОСОБА_4 дисциплінарною палатою КДКА встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 21 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI), статей 7, 12, 43, 45, 52 Правил адвокатської етики, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення від 05 серпня 2015 року N 229/ДПР-15 про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Не погодившись із вказаним рішенням КДКА, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до КДКА про скасування рішення, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, виходив із того, що КДКА не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а адвокатська діяльність не є публічною службою, а відтак цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовом до КДКА про скасування рішення відповідача від 05 серпня 2015 року N 229/ДПР-15, яким відносно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до частини другої статті 59 Конституції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон N 5076-VI.

Згідно із статтею 2 вказаного Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Таким чином, діяльність адвокатури, реалізація нею функцій захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі невизначеному колу осіб свідчить про суспільний інтерес, а отже, і публічно-правовий характер правовідносин.

Цей висновок підтверджується законодавчим урегулюванням порядку набуття статусу адвоката, гарантіями незалежності його діяльності та особливим порядком притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 33 Закону N 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно із частинами першою та п'ятою статті 50 Закону N 5076-VI КДКА утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень КДКА належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень КДКА цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Аналізуючи наведені норми матеріального та процесуального права, враховуючи мету створення та коло повноважень КДКА, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене цей спір є публічно-правовим, оскільки стосується притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про закриття провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень), є помилковим.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі N 640/12325/15-ц.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська
 

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что учитывая цель создания и круг полномочий КДКА, КДКА наделена властными управленческими полномочиями по приобретению лицом статуса адвоката и привлечения адвоката к дисциплинарной ответственности. Учитывая изложенное такой спор является публично-правовым, поскольку касается привлечения адвоката к дисциплинарной ответственности.