Постановление БП-ВС о невозможности в хозяйственном процессе устанавливать юридические факты без наличия спора о праве

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м. Київ

Справа N 910/14144/17

Провадження N 12-88гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Кібенко О.Р.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.

та представників учасників справи:

Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - Романченко Т.В.

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Ващенко Т.М.,

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Дикунської С.Я., Калатай Н.Ф., Жук Г.А.,

у справі Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Національного банку України,

2) Міністерства фінансів України,

про визнання відсутнім права вимоги та визнання права,

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" (далі - ТОВ "Бізнес Пром Інновація") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" (далі - ТОВ "Мілорін ЛТД") про:

- визнання відсутнім у ПАТ КБ "Приватбанк" права вимагати від ТОВ "Мілорін ЛТД" сплати суми боргу за кредитними договорами: N 4М14109Д від 12 лютого 2014 року, N 4М14110Д від 17 лютого 2014 року, N 4М14107И від 19 лютого 2014 року, N 4М14092Д від 25 лютого 2014 року в розмірі 1 339 320 543,86 грн. сплаченому ТОВ "Бізнес Пром Інновація" за ТОВ "Мілорін ЛТД" за договором поруки;

- визнання права ТОВ "Бізнес Пром Інновація" вимагати від ТОВ "Мілорін ЛТД" сплати суми боргу в зазначеному розмірі за вищевказаними кредитними договорами, яку ТОВ "Бізнес Пром Інновація" сплатило на користь ПАТ КБ "Приватбанк" за ТОВ "Мілорін ЛТД" за договором поруки.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Бізнес Пром Інновація" як поручитель боржника - ТОВ "Мілорін ЛТД" за вищевказаними кредитними договорами виконало зобов'язання останнього перед ПАТ КБ "Приватбанк" на вищезазначену суму, у зв'язку із чим набуло права вимагати від ТОВ "Мілорін ЛТД" виконання грошових зобов'язань.

3. Оскільки ТОВ "Мілорін ЛТД" не виконало вимог ТОВ "Бізнес Пром Інновація" про сплату заборгованості за кредитами й відсотками за користування ними, позивач вважає такі дії ТОВ "Мілорін ЛТД" невизнанням його права вимоги на сплату цих коштів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 20 жовтня 2016 року між ТОВ "Бізнес Пром Інновація" як поручителем, та ПАТ КБ "Приватбанк" як кредитором укладено договір поруки N 4М14109Д/П, згідно з яким позивач поручився за виконання ТОВ "Мілорін ЛТД" як боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами N 4М14109Д від 12 лютого 2014 року, N 4М14110Д від 17 лютого 2014 року, N 4М14107И від 19 лютого 2014 року, N 4М14092Д від 25 лютого 2014 року.

5. У пунктах 4 - 6, 8 договору поруки ТОВ "Бізнес Пром Інновація" та ПАТ КБ "Приватбанк" домовились про те, що в разі невиконання ТОВ "Мілорін ЛТД" зобов'язань за кредитними договорами, останнє і ТОВ "Бізнес Пром Інновація" відповідають перед ПАТ КБ "Приватбанк" як солідарні боржники в сумі заборгованості за кредитами та відсотками за користування коштами. У випадку невиконання боржником свого обов'язку кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати свій обов'язок протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги. Строк дії договору - три роки від дати його укладання. До поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договором (ам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

6. ТОВ "Бізнес Пром Інновація" платіжними дорученнями від 21 жовтня 2016 року N 3686 на суму 380 924 820,69 грн. N 3687 на суму 913 419 341,21 грн. N 3688 на суму 44 970 336,74 грн. N 3689 на суму 6 045,22 грн перерахувало ПАТ КБ "Приватбанк" кошти у загальному розмірі 1 339 320 543,86 грн з призначенням платежу - виконання обов'язків за кредитними договорами N 4М14109Д від 12 лютого 2014 року, N 4М14110Д від 17 лютого 2014 року, N 4М14107И від 19 лютого 2014 року, N 4М14092Д від 25 лютого 2014 року згідно з договором поруки N 4М14109Д/П від 20 жовтня 2016 року.

7. ТОВ "Бізнес Пром Інновація" зазначає, що зверталось до ТОВ "Мілорін ЛТД" з листом-вимогою N 61 від 29 березня 2017 року про сплату 1 339 320 543,86 грн. однак будь-яких передбачених вимогою дій останнє не вчинило.

8. Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Мілорін ЛТД", на думку ТОВ "Бізнес Пром Інновація", не визнають факту погашення заборгованості та переходу до нього прав кредитора.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

10. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано тим, що на ТОВ "Бізнес Пром Інновація" покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги наданими доказами, тобто довести порушення його прав й інтересів, оспорення чи невизнання їх, що потребує захисту. Однак позивач не довів суду, в чому саме та з яких підстав відповідачі порушили його права та законні інтереси. При цьому суди вказали, що перехід до поручителя прав кредитора в зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону і будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. ПАТ КБ "Приватбанк" не заперечувало факту отримання коштів від позивача в сумі 1 339 320 543,86 грн. Направлення позивачем на адресу ТОВ "Мілорін ЛТД" листа з вимогою про сплату боргу та залишення її товариством без реагування не свідчить про невизнання ним прав позивача як нового кредитора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ПАТ КБ "Приватбанк" у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення господарських судів попередніх інстанцій і закрити провадження у цій справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Скаржник зазначив, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та провадження у справі має бути закрито, оскільки заявлені позовні вимоги фактично є вимогами про встановлення юридичних фактів, розгляд яких не належить до повноважень господарських судів. ПАТ КБ "Приватбанк" також зазначило, що обраний ТОВ "Бізнес Пром Інновація" спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, установленим чинним законодавством, та не призводить до поновлення його порушеного права, оскільки заявлені ним вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді та підлягають розгляду лише одночасно зі спором про право цивільне.

13. Також скаржник указав на безпідставність позовних вимог, оскільки за приписами статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) наслідком виконання обов'язку боржника іншою особою є перехід прав до нового кредитора в обсязі, співрозмірному розміру виконаного зобов'язання, що не передбачає обов'язку інших осіб вчинити дії, направлені на визнання факту такого переходу. Перехід до поручителя прав кредитора в зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, і не потрібно вчиняти будь-яких інших дій для переходу такого права.

14. ПАТ КБ "Приватбанк" зауважило про зроблені у мотивувальних частинах судових рішень висновки, які виходять за межі повноважень господарських судів, оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам, які фактично не мали значення для справи і які ґрунтуються виключно на доводах позивача, зокрема щодо посилань у судових рішеннях на наявність укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Бізнес Пром Інновація" кредитного договору N 4Б16088Г, на підставі якого позивач отримав від банку кредит з відновлювальною кредитною лінією 4,8 млн грн та терміном погашення до 2024 року. За твердженнями позивача, отримані на підставі цього кредитного договору кошти спрямовані, зокрема, і на виконання своїх зобов'язань за договором поруки. Проте вказані обставини не мають жодного значення для вирішення спору в цій справі і суди попередніх інстанцій, посилаючись на ці обставини, вийшли за межі позовних вимог.

15. Крім того, скаржник послався на те, що висновки судів не відповідають вимогам предметної та суб'єктної юрисдикції справ, визначеним статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), і завданням господарського судочинства.

Доводи інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив про наявність доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме у спосіб невизнання цих прав ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Мілорін ЛТД". Обраний ним спосіб захисту своїх прав відповідає визначеним чинним законодавством способам, а тому спір належить до розгляду господарськими судами.

Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

17. 22 лютого 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою відкрив касаційне провадження та ухвалою від 03 квітня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.

18. Зазначену ухвалу суд касаційної інстанції мотивував тим, що однією з підстав оскарження прийнятих у справі судових рішень є порушення судами правил предметної юрисдикції.

19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 квітня 2018 року справу прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, позивач не надав доказів на підтвердження обставин невизнання відповідачами або оспорення ними факту сплати ТОВ "Бізнес Пром Інновація" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" коштів у розмірі 1 339 320 543,86 грн у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Мілорін ЛТД" за вищевказаними кредитними договорами та відповідно переходу до ТОВ "Бізнес Пром Інновація" прав кредитора. Водночас суди вказали, що перехід до поручителя прав кредитора в зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.

21. З огляду на те, що позивач не довів порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів або невизнання їх відповідачами, а обраний ним спосіб захисту не забезпечує його реального захисту, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

22. Разом з тим такий висновок місцевого й апеляційного господарських судів є помилковим та здійснений з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки заявлені позивачем вимоги про визнання відсутнім у ПАТ КБ "Приватбанк" права вимоги від ТОВ "Мілорін ЛТД" за кредитними договорами, борг за якими погашено ТОВ "Бізнес Пром Інновація" як поручителем, та визнання в останнього права вимоги до ТОВ "Мілорін ЛТД" щодо сплати ним грошових коштів за цими ж договорами не можуть бути самостійним предметом спору. Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.

23. Так, згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

24. Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

25. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

26. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

27. Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28. Відповідно до статей 553, 554 цього ж Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

29. Згідно із частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

30. Відповідно до пункту 8 договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

31. Оскільки порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми (частина перша статті 547 ЦК України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.

32. З урахуванням викладеного вище Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

33. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (стаття 12 цього ж Кодексу).

35. Ураховуючи викладене вище, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши цей спір по суті, допустили порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

36. Пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

37. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу (частина перша статті 313 ГПК України).

38. Оскільки місцевий та апеляційний господарські суди неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права під час розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк", скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Щодо судових витрат

39. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

40. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 315 цього ж Кодексу в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Висновки про правильне застосування норм права

41. Вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а відповідні доводи підлягають розгляду лише під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.

Керуючись статтями 231, 300, 301, 308, 313, 314 - 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2018 року у справі N 910/14144/17 скасувати.

3. Провадження у справі N 910/14144/17 закрити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова 2-б, код ЄДРПОУ 39811653) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) 6400 (шість тисяч чотириста) грн судових витрат за розгляд касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова 2-б, код ЄДРПОУ 39811653) в дохід Державного бюджету України 648 (шістсот сорок вісім) грн судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Князєв В.С.

Суддя-доповідач О.Р. Кібенко

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.С. Золотніков

О.С. Ткачук Н.П. Лященко

В.Ю. Уркевич О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что поскольку поручительство является договорным обязательством, по которому предусмотрено обязательное соблюдение письменной формы (часть первая статьи 547 ГК Украины), моментом заключения такого договора является достижение согласия по всем существенным условиям, в результате которого у сторон возникают взаимные права и обязанности обязанности.

С учетом вышеизложенного суд считает, что требования о признании отсутствующим права у одного ответчика (кредитора) требовать от второго ответчика (должника) уплаты долга по кредитным договорам, погашенного истцом (поручителем) и о признании права поручителя требовать от должника уплаты им денежных средств по кредитным договорам, уплаченных поручителем, не является требованиями об установлении юридических фактов, однако такие доводы могут рассматриваться хозяйственными судами только при существовании и рассмотрении между сторонами спора о праве.

[Olenka24]

ч. 2.  ст. 231 ГПК :"Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи".

І до якої? Суд не роз'яснив, чи я не дочитала?

[ANTIRAID]

В 12.10.2018 в 16:02, Olenka24 сказал:

ч. 2.  ст. 231 ГПК :"Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи".

І до якої? Суд не роз'яснив, чи я не дочитала?

Не царское это дело, разъяснять