Постановление ВС-КХС о размежевании полномочий ФГВФЛ и уполномоченного лица и невозможности подачи фондом исков при наличии таких полномочий у уполномоченного ФГВФЛ лица

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2024/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

представник позивача -Гуленко Ю.М., Жигулін Ю.М.

відповідачі - (1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті", (2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат"

представник відповідача - 1 - не з'явився

представник відповідача - 2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Діброви Г.І. - головуючого, Принцевської Н.М., Ярош А.І. від 25 травня 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними: укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014, тристороннього договору від 26.12.2014 між позивачем та відповідачами про заміну сторони та договору від 06.01.2015 про внесення змін до договору від 21.11.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не є фінансовими установами, а тому не могли бути стороною договору від 21.11.2014, який за своїм змістом є договором факторингу; договір від 21.11.2011 є удаваним правочином, оскільки при його укладенні позивач не мав на меті реального отримання коштів (фінансування); спірний правочин направлений виключно на неправомірне заволодіння активами позивача, що порушує інтереси інших кредиторів банку - суспільства та держави, а отже свідчить про нікчемність правочину в силу статей 228, 235 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року позов задоволений повністю. Визнано недійсними: (1) укладений між позивачем та відповідачем-2 договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014; (2) тристоронній договір між позивачем та відповідачами про заміну сторони у зобов'язанні від 26.12.2014; (3) договір між позивачем та відповідачем-1 від 06.01.2015 про внесення змін до договору від 21.11.2014.

4. Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2014 між ПАТ "Імексбанк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фрегат" (новий кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги кредитного портфеля в загальній сумі 312 237 465,66 грн., за що відповідач-2 зобов'язався заплатити позивачу винагороду в сумі 28 260 000 грн. 26.12.2014 між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія Дасті" укладений договір про внесення змін до вказаного договору від 21.11.2014, за яким новим кредитором за договором про відступлення прав вимоги стало ТОВ "Компанія Дасті". Договором від 06.01.2015, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Компанія Дасті", внесено зміни в договір від 21.11.2014 щодо переліку кредитних договорів та зменшення обсягу відступлених вимог до суми 307 953 215,96 грн.

5. Суд першої інстанції, з посиланням на статті 203, 215, 1054 Цивільного кодексу України виходив того, що спірний договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 є договором факторингу, кредитором (фактором) з яким в силу прямої норми законодавства може бути виключно фінансова установа, якою ні відповідач-1, ні відповідач-2 не являються, тобто не мають відповідного обсягу цивільної дієздатності на укладення такого правочину. Спірний договір є удаваним правочином, оскільки позивач при його укладенні не мав на меті отримання грошових коштів від відповідачів, а його метою було виключно виведення активів із банківської установи.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 травня 2018 року рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

7. Суд апеляційної інстанції встановив, що ПАТ "Імексбанк" з 27.05.2015 перебуває в процедурі ліквідації і позов у даній справі від імені ПАТ "Імексбанк" заявлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд). У той же час у силу статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заявляти позови від імені неплатоспроможного банку має право Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй таких повноважень. Відповідним рішенням виконавчої дирекції Фонду уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" було призначено Матвієнко А.А., який і виконує функції керівника такого неплатоспроможного банку. У зв'язку з чим до моменту відкликання Фондом відповідних повноважень саме уповноважена особа одноосібно виконує функції органів управління неплатоспроможного банку (позивача) з правом у тому числі заявлення позовів від його імені. Отже, за умови чинності повноважень уповноваженої особи Фонд безпосередньо, як юридична особа, не має права на звернення до суду з позовом в інтересах ПАТ "Імексбанк".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаною постановою, Фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. У силу прямої норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо виконує повноваження тимчасового адміністратора (ліквідатора) Банку, а тому може подавати позови від імені Банку, щодо якого введено відповідну процедуру, незалежно від факту делегування повноважень працівнику Фонду - уповноваженій особі, оскільки делегування повноважень уповноваженій особі не позбавляє сам Фонд таких повноважень, які також можуть реалізовуватись ним.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

10. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги Фонду та зазначає про таке.

11. Відповідно до статті 3 та пункту 8 частини 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. Аналіз функцій Фонду, викладених в статтях 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків рішення, а з іншого, здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

12. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

13. За змістом частин 1, 3, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

13.1. Аналогічні приписи стосовно делегування Фондом своїх повноважень містить частина 3 статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка врегульовує організацію роботи уповноваженої особи Фонду в процедурі ліквідації банку та передбачає, що всі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

14. Так, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень мають право, зокрема заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (частина 4 вказаної статті) .

14.1. Аналіз першого речення частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наступного змісту: "Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:" із застосуванням граматичного способу тлумачення норм права у системному взаємозв'язку з частиною 3 статті 47 цього Закону свідчить про те, що вживання законодавцем у вказаній нормі саме розділового сполучника "або", а не єднального "та", "і" означає неможливість одночасної реалізації Фондом безпосередньо та призначеною ним уповноваженою особою тотожних функцій, зокрема органу управління неплатоспроможного банку.

15. Таким чином, з моменту запровадження в банку тимчасової адміністрації (ліквідації) Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій та може діяти особисто або шляхом делегування своїх повноважень (всіх або частини) відповідній уповноваженій особі. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

16. При цьому внаслідок делегування Фондом своїх повноважень ліквідатора конкретного банка визначеній ним уповноваженій особі саме остання одноосібно набуває повноважень органу управління банку та з метою їх реалізації має право у тому числі заявляти та підписувати від імені банку позови до суду. Натомість Фонд безпосередньо у цьому випадку (делегування повноважень), хоча і залишається носієм законодавчо закріплених за ним повноважень органу управління банку, тобто відповідних повноважень не втрачає, проте на період делегування втрачає правомочності з їх реалізації, якими на цей період наділяється виключно уповноважена особа Фонду. В іншому випадку одночасна реалізація вказаних повноважень як Фондом безпосередньо, так і уповноваженою особою Фонду, означатиме існування одночасно двох окремих органів управління юридичної особи з тотожним змістом повноважень та функцій, у тому числі представництва юридичної особи, що суперечить змісту вищенаведених положень статей 34, 37, 47 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

17. Враховуючи вищенаведене, Фонд безпосередньо може реалізовувати законодавчо визначені повноваження органу управління конкретного банку тільки у випадку, якщо такі повноваження не були ним делеговані уповноваженій особі або раніше делеговані повноваження уповноваженої особи були відкликані (повернуті) Фондом.

18. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов у даній справі в серпні 2017 року від імені та в інтересах ПАТ "Імексбанк" поданий безпосередньо Фондом і позовна заява підписана представником Фонду Жегуліним Ю.М. на підставі довіреності.

19. У той же час відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 21.05.2015 № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 "Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016. У подальшому процедура ліквідації була продовжена до 26.05.2020 і уповноваженою особою Фонду призначено Матвієнка А.А, який виконує функції керівництва неплатоспроможного банку від імені Фонду до моменту його ліквідації (рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1697). Відомості щодо уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Матвієнка А.А. розміщені на офіційному сайті Фонду (режим доступу: http//www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/96-imexbank). Також відомості щодо уповноваженої особи Матвієнка А.А., як одноосібного керівника ПАТ "Імексбанк" з 05.09.2016, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

20. Доказів відкликання Фондом делегованих уповноваженій особі повноважень органу управління банку на момент заявлення позову в даній справі судом апеляційної інстанції не встановлено. Отже, внаслідок делегування повноважень органу управління ПАТ "Імексбанк" уповноваженій особі Фонду, сам Фонд, як юридична особа, на період делегування позбавлений можливості реалізації таких повноважень, а отже не має права звертатися особисто до суду з позовом від імені ПАТ "Імексбанк".

21. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовна заява у даній справі від імені ПАТ "Імексбанк" підписана неуповноваженою особою (Фондом).

22. Разом з тим, дійшовши вірного висновку про те, що поданий позов підписаний від імені ПАТ "Імексбанк" особою, яка не має права її підписувати, суд апеляційної інстанції за наслідками встановлення такої обставини прийняв помилкове рішення про відмову в позові, оскільки така процесуальна дія вчиняється судом виключно за наслідком розгляду позовних вимог по суті (статті 232, 237 ГПК України). Наслідком же встановлення судом після порушення провадження у справі факту підписання позовної заяви особою, яка не має права підписувати її, є залишення такого позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені частиною 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, скасувати прийняті у справі судові рішення та залишити поданий від імені ПАТ "Імексбанк" позов Фонду без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 226, 300, 301, 306, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25 травня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року у справі № 916/2024/17 скасувати.

3. Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" про визнання договорів недійсними залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/77183922

[ANTIRAID]

Верховный суд указал, что в результате делегирования Фондом своих полномочий ликвидатора конкретного банка определенному им уполномоченному лицу именно последнее единолично приобретает полномочия органа управления банка и с целью их реализации вправе в том числе заявлять и подписывать от имени банка иски в суд.

Фонд непосредственно в этом случае (делегирование полномочий), хотя и остается носителем законодательно закрепленных за ним полномочий органа управления банка, то есть полномочия не теряет, однако на период делегирования теряет правомочия по их реализации, которыми в этот период наделяется исключительно уполномоченное лицо Фонда. В противном случае одновременная реализация указанных полномочий как Фондом непосредственно, так и уполномоченным лицом Фонда, будет означать существование одновременно двух отдельных органов управления юридического лица с тождественным содержанием полномочий и функций, в том числе представительства юридического лица, что противоречит смыслу положений статей 34, 37, 47 Закона Украины "О системе гарантирования вкладов физических лиц".

Учитывая вышеизложенное, Фонд непосредственно может реализовывать законодательно определенные полномочия органа управления конкретного банка только в случае, если такие полномочия не были им делегированы уполномоченному лицу или ранее делегированные полномочия уполномоченного лица были отозваны (возвращены) Фондом.