Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора по взысканию управлением соцстраха с физлица суммы излишне выплаченных средств соцпомощи

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року

м. Київ

Справа N 819/1324/15

Провадження N 11-602апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - Управління) до ОСОБА_3, третя особа - Тернопільська об'єднана державна фінансова інспекція (далі - Тернопільська ОДФІ), про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року (суддя Данилевич Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року (у складі колегії суддів Довгої О.І., Каралюса В.М., Запотічного І.І.),

УСТАНОВИЛА:

Управління звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська ОДФІ, про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 19 070 грн 68 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що Тернопільською ОДФІ проведено ревізію в Управлінні, у ході якої встановлено, що ОСОБА_3, звертаючись за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, в деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, від 7 грудня 2012 року та 2 грудня 2013 року відповідно подала недостовірні відомості. Зокрема, встановлено, що чоловік відповідача ніде не працював упродовж трьох місяців перед датою звернення ОСОБА_3 за допомогою і фактично не здійснював догляд за особою похилого віку у зв'язку з перебуванням за кордоном. Відтак відповідач не мала права на отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям, а тому виплачена сума допомоги в розмірі 19 070 грн 68 коп. підлягає поверненню як безпідставно отримана.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 5 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року, позов Управління задовольнив: постановив стягнути з ОСОБА_3 19 070 грн 68 коп., виплачених надміру як державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до пункту 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року N 250 (далі - Порядок), якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Оскільки зазначену допомогу в добровільному порядку ОСОБА_3 не повернула, суди дійшли висновку, що сума неправомірно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 19 070 грн 68 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.

У травні 2016 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року та ухвалу Львіського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року, а провадження у справі закрити.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що якщо суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

У запереченні на касаційну скаргу Управління наводить доводи на спростування вимог відповідача та зазначає, що спір у справі стосується права ОСОБА_3 на соціальне забезпечення, а отже, на думку позивача, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 травня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону N 2147-VIII; далі - КАС) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

16 травня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою на підставі частини шостої статті 346 КАС передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки ОСОБА_3 оскаржує постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року та ухвалу Львіського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі відповідача, і доводи Управління, викладені у запереченні на касаційну скаргу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_3 звернулася до Управління із заявами від 7 грудня 2012 року та 2 грудня 2013 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

За наслідками розгляду цих заявОСОБА_3 призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї з 1 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року та з 1 грудня 2013 року по 31 травня 2014 року.

Крім цього, 1 грудня 2014 року відповідач знову зверталась до Управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Рішенням Управління від 4 грудня 2014 року ОСОБА_3 призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї з 1 грудня 2014 року по 31 травня 2015 року.

Працівники Тернопільської ОДФІ провели ревізію фінансово-господарської діяльності Управління за період з 1 вересня 2011 року по 30 листопада 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2015 року N 17-22/65. В ході перевірки було встановлено, що відповідач подала неправдиву інформацію щодо майнового стану сім'ї ОСОБА_3

Оскільки у Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги внесено недостовірну інформацію, ОСОБА_3 на порушення положення статті 7 Закону України 1 червня 2000 року N 1768-III "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та пункту 10 Порядку безпідставно виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї.

У зв'язку з цим ОСОБА_3 видано розпорядження N 38-од щодо припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї з 1 лютого 2015 року та проведення перерахунку надміру виплаченої допомоги.

У добровільному порядку ОСОБА_3 надміру виплачені кошти не повернула, посилаючись на важке матеріальне становище.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Стаття 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Спір у справі, що розглядається, не є публічно-правовим, оскільки стосується права ОСОБА_3 на грошові кошти, отримані нею як державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї, тобто цивільного права.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалась щодо застосування норм права у спірних правовідносинах у цій категорії спорів, зокрема у справах N 824/973/16-а, 753/7317/15 (постанови від 25 квітня, 8 травня 2018 року N 11-200апп18, 11-238апп18 відповідно).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС ухвалені у цій справі в порядку адміністративного судочинства судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Керуючись статтями 238, 243, 349, 354, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року скасувати.

3. Провадження в адміністративній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_3, третя особа - Тернопільська об'єднана державна фінансова інспекція, про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська В.С. Князєв
 

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что спор в данном деле, не является публично-правовым, поскольку касается права ответчика на денежные средства, полученные им как государственная социальная помощь малообеспеченной семье, то есть гражданского права.