Юридическая практика в судах против банков


Recommended Posts

1 час назад, centurion сказал:

У меня тут  вопрос возник: согласно позиции ВС подачей иска банк в одностороннем порядке изменяет срок действия договора. В случае возврата иска истцу или оставления иска без рассмотрения срок действия договора считается изменённым или первоначальным? Ведь в позиции ВС указано именно на факт подачи иска без дальнейших процессуальных тонкостей.

Конечно изменённым, так как требование уже было выдвинуто в виде иска... То есть такой факт состоялся и не имеет никакого значения, чего там было потом по этому факту...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 hour ago, Bolt said:

Конечно изменённым, так как требование уже было выдвинуто в виде иска... То есть такой факт состоялся и не имеет никакого значения, чего там было потом по этому факту...

Я тоже склоняюсь к такому мнению, но не покидает чувство, что позиция ВС будет в этой части уточняться не в нашу пользу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Только что, centurion сказал:

Я тоже склоняюсь к такому мнению, но не покидает чувство, что позиция ВС будет в этой части уточняться не в нашу пользу.

Кем уточняться... Читаться банками или уточняться ВСом...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

3 minutes ago, Bolt said:

Кем уточняться... Читаться банками или уточняться ВСом...

ВСом при поддержке банков.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 минуты назад, centurion сказал:

ВСом при поддержке банков..

Ну надо подождать... А разночтения это я думаю уже не заставят себя долго ждать, раз Вы уже даже над этим задумались... Для меня например такой вопрос не стоял... Так как вымога она и есть вымога, неважно в каком виде...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

11 hours ago, Bolt said:

Ну надо подождать... А разночтения это я думаю уже не заставят себя долго ждать, раз Вы уже даже над этим задумались... Для меня например такой вопрос не стоял... Так как вымога она и есть вымога, неважно в каком виде...

ВС может применить аналогию по ИД, т.к. прямолинейно читать законы и свою же позицию не может и не хочет. Всё будет зависеть от того, как будет формироваться практика низших инстанций..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 часов назад, centurion сказал:

ВС может применить аналогию по ИД, т.к. прямолинейно читать законы и свою же позицию не может и не хочет. Всё будет зависеть от того, как будет формироваться практика низших инстанций..

Да может быть всё что угодно... А разве есть предпосылки уже... А что по ИД...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

10 hours ago, Bolt said:

Да может быть всё что угодно... А разве есть предпосылки уже... А что по ИД...

Ну если иск вернули или оставили без рассмотрения срок  ИД считается таким, что не прерывался, т.е. остался в первоначальном положении. К чему-то подобному могут подвести и в данном случае.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

5 минут назад, centurion сказал:

Ну если иск вернули или оставили без рассмотрения срок  ИД считается таким, что не прерывался, т.е. остался в первоначальном положении. К чему-то подобному могут подвести и в данном случае.

Вы так думаете...? Это вроде как бы разные правовые основания... даже разные действия... я бы сказал разнонаправленные...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

6 minutes ago, Bolt said:

Вы так думаете...? Это вроде как бы разные правовые основания... даже разные действия... я бы сказал разнонаправленные...

Да конечно разные. Но это же ВС. Думаю, что в текущем году получит распространение судебная практика о незаконности начислять проценты и изменении срока действия договора после подачи иска. Как-то нужно будет ситуацию разруливать в пользу банков.

В созданной Вами недавно теме  ВС/КЦС: Дивні новації Верховного Суду: Початок строку на оскарження починається с дати розміщення рішення в ЄДРСР? (ВС/КЦС № 761/34973/17 від 04.12.2018) видно, что ВС может применить всё что угодно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

On 1/5/2019 at 7:22 PM, centurion said:

У меня тут  вопрос возник: согласно позиции ВС подачей иска банк в одностороннем порядке изменяет срок действия договора. В случае возврата иска истцу или оставления иска без рассмотрения срок действия договора считается изменённым или первоначальным? Ведь в позиции ВС указано именно на факт подачи иска без дальнейших процессуальных тонкостей.

Поле для чудес...

С одной стороны, вследствие оставления иска без рассмотрения его как бы и не было. Но в то же время оставление иска судом без рассмотрения не является аннулированием досрочного требования банком возврата долга.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

15 minutes ago, Лев said:

Поле для чудес...

С одной стороны, вследствие оставления иска без рассмотрения его как бы и не было. Но в то же время оставление иска судом без рассмотрения не является аннулированием досрочного требования банком возврата долга.

Вот как раз ВС может повернуть так, досрочное требование (подача иска) может быть аннулировано и срок действия договора вернётся на круги своя. Причин для этого могут найти несколько и будут выбирать самую удобную.

Но думаю, что такой ход событий будет зависеть в большей степени от внутриполитической ситуации после выборов в марте, а возможно и после парламентских выборов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4 минуты назад, centurion сказал:

Вот как раз ВС может повернуть так, досрочное требование (подача иска) может быть аннулировано и срок действия договора вернётся на круги своя. Причин для этого могут найти несколько и будут выбирать самую удобную.

Но думаю, что такой ход событий будет зависеть в большей степени от внутриполитической ситуации после выборов в марте, а возможно и после парламентских выборов.

...скорее после парламентских..., при этом существует вероятность, что массу законов принятых непойми под каким градусом выпитого, отменят (дай Бог)...)))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 minutes ago, babaika said:

...скорее после парламентских..., при этом существует вероятность, что массу законов принятых непойми под каким градусом выпитого, отменят (дай Бог)...)))

Да почти все важные  законы принимались "клавишным оркестром" с другими нарушениями регламента. 

Дай-то Бог, чтобы отменили.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

9 часов назад, centurion сказал:

Да почти все важные  законы принимались "клавишным оркестром" с другими нарушениями регламента. 

Дай-то Бог, чтобы отменили.

Если б только клавишным... Да и то с 30-40 дубля...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

10 часов назад, centurion сказал:

Вот как раз ВС может повернуть так, досрочное требование (подача иска) может быть аннулировано и срок действия договора вернётся на круги своя. Причин для этого могут найти несколько и будут выбирать самую удобную.

Но думаю, что такой ход событий будет зависеть в большей степени от внутриполитической ситуации после выборов в марте, а возможно и после парламентских выборов.

Я надеюсь выборы будут всётаки в апреле, а не в марте... Или Вы думаете снова однотуровые...))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

10 часов назад, Лев сказал:

Поле для чудес...

С одной стороны, вследствие оставления иска без рассмотрения его как бы и не было. Но в то же время оставление иска судом без рассмотрения не является аннулированием досрочного требования банком возврата долга.

Да в принципе ничего чудесного, ибо это разные процессуальные действия... Иск был, а значит и вымога была...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Добрый день всем добрым людям!Хотелось бы получить консультацию , как правильно поступить в следующей ситуации:

Банк в 2015г закрыл все свои отделения в Киеве в связи с отзывом лицензии, не сообщив новые реквизиты по уплате небольшого долга и кредит не платился. В феврале 2016 банк подал в суд с требованием  оплатить вместо 2000 грн задолженности 14 тыс, суд первой инстанции удовлетворил все требования банка, кроме суммы комиссии за обслуживание кредитного рахунка. Далее была подана апелляционная скарга, и  ап. Суд скасував решение суда первой инстанции, уменьшив сумму задолженности до реальных 2000 грн, подчекнув в решение правомерность отказа в удовлетворении оплаты за комиссию. Далее заемщиком был подан иск по признанию пунктов договора про начисление комиссии  и др. недействительными и с «вимогою по поверненню банком незаконно утриманої сумми комісії». Результат- суд первой инстанции принимает решение о полной законности начисления комиссии. Как  тут быть, сумма непринципиальна, но тут уже дело принципа…..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 hour ago, Ирина kkkkkk said:

Добрый день всем добрым людям!Хотелось бы получить консультацию , как правильно поступить в следующей ситуации:

Банк в 2015г закрыл все свои отделения в Киеве в связи с отзывом лицензии, не сообщив новые реквизиты по уплате небольшого долга и кредит не платился. В феврале 2016 банк подал в суд с требованием  оплатить вместо 2000 грн задолженности 14 тыс, суд первой инстанции удовлетворил все требования банка, кроме суммы комиссии за обслуживание кредитного рахунка. Далее была подана апелляционная скарга, и  ап. Суд скасував решение суда первой инстанции, уменьшив сумму задолженности до реальных 2000 грн, подчекнув в решение правомерность отказа в удовлетворении оплаты за комиссию. Далее заемщиком был подан иск по признанию пунктов договора про начисление комиссии  и др. недействительными и с «вимогою по поверненню банком незаконно утриманої сумми комісії». Результат- суд первой инстанции принимает решение о полной законности начисления комиссии. Как  тут быть, сумма непринципиальна, но тут уже дело принципа…..

Вы собираетесь платить или приколоться с хотелок банка?

Интересно, а банк в иске как-то обосновал природу комиссии или в судебном решении это отображено?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

6 minutes ago, centurion said:

Интересно, а банк в иске как-то обосновал природу комиссии или в судебном решении это отображено?

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ», про визнання недійсним п.п.1.2, 2.1.2 кредитного договору №3/07/317/27-09/003 від 22.10.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ» та просить визнати недійсним п. 1.2 кредитного договору, згідно якого за обслуговування рахунку позичальник щомісяця сплачує банку комісію у розмірі 1% (одного) відсотка від первісної суми кредиту, визначеної у п 1.1. договору про надання споживчого кредиту № 3/07/317/27-09/003 від 22.10.2013 року, посилаючись на те, що вона ніколи не заповнювала заяви-анкети на відкриття карткового рахунку та не отримувала банківської карти. Також позивач просить визнати недійсним п. 2.1.2 договору щодо укладення договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Обґрунтовуючи дану вимогу ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» наголошуючи на здійсненні Банком недобросовісної конкуренції та намагаючись довести те, що договір добровільного страхування № КФ-000003/03/07 від 22.10.2013 року, був укладений в примусовому порядку. Намагаючись довести свою позицію, позивач також посилається на ст. 9 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Крім цього позивач просить повернути їй суму 2609,32 грн. сплаченої незаконної комісії та отриманий Банком страховий платіж по ненаданому позичальниці страховому договору з ПрАТ «СК «Корал» у сумі 771,24 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до поданого до суду відзиву просить слухати справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.

22.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №3/07/317/27-09/003, за яким останній було надано кредит у сумі 8771,24 грн., строком до 21.08.2015 року.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору за обслуговування рахунку позичальник щомісяця сплачує Банку комісію у розмірі 1% відсотка від первісної суми кредиту, визначеної у п. 1.1. Договору.

Тобто в п. 1.2 договору про надання споживчого кредиту йдеться мова про стягнення комісії за обслуговування саме кредитного рахунку, а не карткового, як стверджує позивач, тобто, Банк слідкує за порядком виконання, оплати кредитного договору, строками, чи вистачає коштів на пенсійному рахунку для щомісячної оплати кредиту, якщо не вистачає, то повідомляє про це позичальника.

Згідно ч. 12 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Отже, у вищевказаному договорі в п. 1.2 відповідно і був прописаний пункт про сплату позичальником комісії за обслуговування кредитного рахунку.

У позовній заяві позивач посилається на пункт 3.6 Постанови НБУ України "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", стверджуючи, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, однак комісія за обслуговування кредитного рахунку, зазначена у п 1.2 договору, спрямована не на отримання прибутку Банку на власну користь, а на відшкодування витрат пов'язаними із наданням кредиту. Порядок та правомірність начислення Банком комісії також закріплюється у п. 1 розділу 2 Розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження методики розрахунків загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит", згідно якої, загальні витрати за споживчим кредитом включають такі витрати споживача: проценти за користування споживчим кредитом; платежі за послуги кредитного посередника, що підлягають сплаті споживачем (за наявності); комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням споживчого кредиту, розраховані на дату укладення договору та є обов'язковими для укладення договору.

Отже нарахування комісії за обслуговування рахунку згідно п. 1.2 договору про надання споживчого кредиту є повністю законним та обґрунтованим.

Також з матеріалів справи убачається, що 22.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «КОРАЛ» та ОСОБА_1 було вкладено договір №КФ-000003/03/07 добровільного страхування відповідальності позичальника-фізичної особи з непогашення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору страховим випадком за цим договором є факт збитків вигодо набувача внаслідок неповернення страхувальником з поважних причин кредиту/або процентів за користування ним в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором.

Страховий платіж становить 771,24 грн. (п.п.3.3 п. 3 договору №КФ-000003/03/07 добровільного страхування відповідальності позичальника-фізичної особи з непогашення кредиту).

Обґрунтовуючи вимогу про визнання недійсним п. 2.1.2 Договору щодо укладення договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» наголошуючи на здійсненні Банком недобросовісної конкуренції та намагаючись довести те, що договір добровільного страхування № КФ-000003/03/07 від 22.10.2013 року, був укладений в примусовому порядку.

З огляду на це необхідно зазначити, що укладення договору про надання споживчого кредиту здійснювалося на повністю добровільних засадах і звичайно ж за умови повної дієздатності ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Тому твердження позивача про те, що пункт 2.1.2 Договору в якому зазначені умови щодо добровільного страхування відбувалося із застосуванням нав'язування та примушування не відповідають дійсності.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

"Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування рахунку в сумі: 285 грн. 11 коп. + 812 грн. 62 коп. = 1097 грн. 73 коп., то позивач суду не надав і судом не здобуто конкретних правових доказів, які б свідчили про надання позивачем відповідачу послуг з обслуговування рахунку та в чому конкретно виражалося обслуговування рахунку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії, суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.  "  

 

А это из решения суда по иску банка по этому же договору, Апеляция этот момент потвердила

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

41 minutes ago, Ирина kkkkkk said:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ», про визнання недійсним п.п.1.2, 2.1.2 кредитного договору №3/07/317/27-09/003 від 22.10.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ» та просить визнати недійсним п. 1.2 кредитного договору, згідно якого за обслуговування рахунку позичальник щомісяця сплачує банку комісію у розмірі 1% (одного) відсотка від первісної суми кредиту, визначеної у п 1.1. договору про надання споживчого кредиту № 3/07/317/27-09/003 від 22.10.2013 року, посилаючись на те, що вона ніколи не заповнювала заяви-анкети на відкриття карткового рахунку та не отримувала банківської карти. Також позивач просить визнати недійсним п. 2.1.2 договору щодо укладення договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Обґрунтовуючи дану вимогу ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» наголошуючи на здійсненні Банком недобросовісної конкуренції та намагаючись довести те, що договір добровільного страхування № КФ-000003/03/07 від 22.10.2013 року, був укладений в примусовому порядку. Намагаючись довести свою позицію, позивач також посилається на ст. 9 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Крім цього позивач просить повернути їй суму 2609,32 грн. сплаченої незаконної комісії та отриманий Банком страховий платіж по ненаданому позичальниці страховому договору з ПрАТ «СК «Корал» у сумі 771,24 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до поданого до суду відзиву просить слухати справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.

22.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №3/07/317/27-09/003, за яким останній було надано кредит у сумі 8771,24 грн., строком до 21.08.2015 року.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору за обслуговування рахунку позичальник щомісяця сплачує Банку комісію у розмірі 1% відсотка від первісної суми кредиту, визначеної у п. 1.1. Договору.

Тобто в п. 1.2 договору про надання споживчого кредиту йдеться мова про стягнення комісії за обслуговування саме кредитного рахунку, а не карткового, як стверджує позивач, тобто, Банк слідкує за порядком виконання, оплати кредитного договору, строками, чи вистачає коштів на пенсійному рахунку для щомісячної оплати кредиту, якщо не вистачає, то повідомляє про це позичальника.

Згідно ч. 12 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Отже, у вищевказаному договорі в п. 1.2 відповідно і був прописаний пункт про сплату позичальником комісії за обслуговування кредитного рахунку.

У позовній заяві позивач посилається на пункт 3.6 Постанови НБУ України "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", стверджуючи, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, однак комісія за обслуговування кредитного рахунку, зазначена у п 1.2 договору, спрямована не на отримання прибутку Банку на власну користь, а на відшкодування витрат пов'язаними із наданням кредиту. Порядок та правомірність начислення Банком комісії також закріплюється у п. 1 розділу 2 Розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження методики розрахунків загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит", згідно якої, загальні витрати за споживчим кредитом включають такі витрати споживача: проценти за користування споживчим кредитом; платежі за послуги кредитного посередника, що підлягають сплаті споживачем (за наявності); комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням споживчого кредиту, розраховані на дату укладення договору та є обов'язковими для укладення договору.

Отже нарахування комісії за обслуговування рахунку згідно п. 1.2 договору про надання споживчого кредиту є повністю законним та обґрунтованим.

Також з матеріалів справи убачається, що 22.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «КОРАЛ» та ОСОБА_1 було вкладено договір №КФ-000003/03/07 добровільного страхування відповідальності позичальника-фізичної особи з непогашення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору страховим випадком за цим договором є факт збитків вигодо набувача внаслідок неповернення страхувальником з поважних причин кредиту/або процентів за користування ним в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором.

Страховий платіж становить 771,24 грн. (п.п.3.3 п. 3 договору №КФ-000003/03/07 добровільного страхування відповідальності позичальника-фізичної особи з непогашення кредиту).

Обґрунтовуючи вимогу про визнання недійсним п. 2.1.2 Договору щодо укладення договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» наголошуючи на здійсненні Банком недобросовісної конкуренції та намагаючись довести те, що договір добровільного страхування № КФ-000003/03/07 від 22.10.2013 року, був укладений в примусовому порядку.

З огляду на це необхідно зазначити, що укладення договору про надання споживчого кредиту здійснювалося на повністю добровільних засадах і звичайно ж за умови повної дієздатності ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Тому твердження позивача про те, що пункт 2.1.2 Договору в якому зазначені умови щодо добровільного страхування відбувалося із застосуванням нав'язування та примушування не відповідають дійсності.

Как обычно взагалi по загалям.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

27 minutes ago, Ирина kkkkkk said:

"Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування рахунку в сумі: 285 грн. 11 коп. + 812 грн. 62 коп. = 1097 грн. 73 коп., то позивач суду не надав і судом не здобуто конкретних правових доказів, які б свідчили про надання позивачем відповідачу послуг з обслуговування рахунку та в чому конкретно виражалося обслуговування рахунку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії, суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.  "  

 

А это из решения суда по иску банка по этому же договору, Апеляция этот момент потвердила

А вот это в яблочко!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 minutes ago, centurion said:

А вот это в яблочко!!!

 Я все же хочу  принципиально подать ап. скаргу,  толькл не знаю, на что сослаться по статьям законов. Два противоположных решения по одному договору и по одному предмету спора..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...