Постановление БП-ВС по определению юрисдикции спора о взыскании горсоветом средств в связи с неуплатой арендной платы за землю

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 922/2972/17

Провадження N 12-194гс18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л.І.,

суддів Антонюк Н.О.,Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С.,Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Яновської О.Г.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради (далі - Міськрада) на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року (судді Крестьянінов О.О., Пуль О.А., Фоміна В.О.) у справі N 922/2972/17 Господарського суду Харківської області за позовом Міськради до фізичної особи - підприємця Ісик Неонілли Михайлівни (далі - ФОП Ісик Н.М.) про стягнення 352 298, 07 грн та

ВСТАНОВИЛА:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У вересні 2017 року Міськрада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом, у якому просила стягнути з ФОП Ісик Н.М. на свою користь безпідставно збережені кошти у сумі 352 298, 07 грн у вигляді несплаченої орендної плати за період з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року за користування нею земельними ділянками без укладання відповідного договору оренди або наявності правовстановлюючих документів.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП Ісик Н.М. є власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "Н-1" загальною площею 1438, 4 кв. м за адресою по вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові та нежитлової будівлі літ. "М-1" загальною площею 934, 9 кв. м, що розташована за цією ж адресою. Зазначене нерухоме майно належить ФОП Ісик Н.М. на праві власності. При цьому вона використовує земельні ділянки, на яких розташоване це майно, без виникнення права власності, користування та державної реєстрації прав на земельні ділянки відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

1.3. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на ці земельні ділянки, з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України, вони перебувають у власності територіальної громади м. Харкова.

1.4. Оскільки Ісик Н.М. у період з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року користувалася земельними ділянками комунальної власності без оформлення відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право на них, та не сплачувала за користування цими земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, що призвело до фактичного безоплатного отримання нею послуг з користування земельними ділянками та, як наслідок, одержання доходу, розмір якого розрахований виходячи з розміру орендної плати за землю, Міськрада звернулась із позовом про стягнення недоотриманої суми орендної плати.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 2 листопада 2017 року (суддя Ольшанченко В.І.) позовні вимоги Міськради задоволено повністю.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу Міськради задоволено, апеляційну скаргу ФОП Ісик Н.М. задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 2 листопада 2017 року скасовано, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки спір у цій справі не підвідомчий господарському суду.

2.3. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд установив, що право власності на нежитлові будівлі, які розташовані на спірних земельних ділянках, відповідач, набула як фізична особа, нею сплачується земельний податок з фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень-рішень, а обставини використання цих ділянок відповідачем у господарській діяльності не доведені; суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли між Міськрадою та Ісик Н.М. як фізичною особою, тому спір у цій справі не підвідомчий господарському суду.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. У лютому 2018 рокуМіськрадазвернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року у справі N 922/2972/17.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 1, 12, пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та відповідно помилкового висновку про припинення провадження у справі як спору, який не підлягає вирішенню у господарських судах.

3.3. На переконання скаржника, спір у цій справі відповідно до вимог, передбачених пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів.

3.4. Апеляційний господарський суд дійшов незаконного та необґрунтованого висновку про підвідомчість цього спору судам загальної юрисдикції. Чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа -підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи -підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (частина перша статті 52 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2018 року справу разом із касаційною скаргою Міськради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Міськрада оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстави порушення правил суб'єктної юрисдикції.

4.3. Ухвалою від 20 серпня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу N 922/2972/17 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10 жовтня 2017 року за N 1003113608 Ісик Н.М. зареєстрована як фізична особа - підприємець з 26 лютого 2007 року. Дані про перебування у процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства, а також дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Ісик Н.М. відсутні.

5.2. Видами діяльності є управління нерухомим майном (70.32.0), оренда інших машин та устаткування (71.34.0), дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки (74.34.0), консультування з питань комерційної діяльності та управління (74.14.0), надання інших комерційних послуг (74.87.0).

5.3. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за N 94239240 від 10 серпня 2017 року право власності на нежитлову будівлю літ. "Н-1" загальною площею 1438, 4 кв. м за адресою по вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові зареєстровано з 16 квітня 2003 року за Ісик Н.М. на підставі договору купівлі-продажу від 8 січня 2002 року N 53. Також за Ісик Н.М. з 29 квітня 2003 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "М-1" загальною площею 934, 9 кв. м, що розташована за цією ж адресою на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2002 року N 8455.

5.4. За результатами проведеного обстеження відділом самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради земельної ділянки на місцевості встановлено, що на спірних земельних ділянках розташовані: нежитлова будівля літ. "М-1" площею 934, 9 кв. м та нежитлова будівля літ. "Н-1", загальною площею 1438, 4 кв. м право власності на які зареєстровано за Ісик Н.М.

5.5. Крім того, обстеженням установлено, що згідно з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 серпня 2017 року за N 94239240 Ісик Н.М. з 16 квітня 2003 року та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1611 га за адресою вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові, а також з 29 квітня 2003 року та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1051 га за цією ж адресою без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 ЗК України.

5.6. Земельні ділянки площею 0, 1051 га та 0, 1611 га за адресою: вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові використовуються Ісик Н.М. для експлуатації та обслуговування вказаних нежитлових будівель (складські приміщення), які Ісик Н.М. здає в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Троянда-Харків", що підтверджується копіями договорів оренди від 1 січня 2014 року N 3/2014 та від 1 лютого 2017 року N 3/2017, актом від 1 січня 2014 року прийому-передачі оренди до договору оренди від 1 січня 2014 року N 3/2014, актом від 1 лютого 2017 року прийому-передачі оренди до договору оренди від 1 лютого 2017 року N 3/2017, податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2014 і 2015 роки.

5.7. Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 28 листопада 2016 року N 19-20.08-3-5118/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 7 грудня 2016 року N 8467/0/225 -16 речові права відповідача на спірні земельні ділянки за адресою: вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові не зареєстровані.

5.8. Ураховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України земельні ділянки площею 0,1051 га та 0,1611 га, які розташовані за адресою вул. Заводу Косомолець (нова назва Букова), 34 у м. Харкові, які використовує відповідач, перебувають у власності територіальної громади м. Харкова.

5.9. Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 27 липня 2017 року N 6180/9/20-40-13-07 Ісик Н.М. перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області як платник земельного податку. У період з 1 червня 2014 року - 31 грудня 2016 року задекларовано земельного податку в сумі 145911, 88 грн та сплачено до бюджету в повному обсязі. За 2017 рік земельний податок не сплачувався. Станом на 25 липня 2017 року заборгованості зі сплати земельного податку не має.

6. Мотиви, якими керується Велика Палата Верховного Суду та застосоване нею законодавство

6.1. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час звернення Міськради з цим позовом та на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України).

6.2. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

6.3. Відповідно до частин першої та другої статті 1 ГПК України у редакції, чинній на час звернення з цим позовом та на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

6.4. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього ж Кодексу у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України). Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

6.5. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

6.6. Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

6.7. Згідно зі статтею 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

6.8. Водночас наявність у фізичної особи статусу суб'єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Так, неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів

6.9. Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності, суди мали встановити використання відповідачем земельних ділянок з метою реалізації господарської компетенції, здійснення прав та обов'язків у сфері суспільного виробництва.

6.10. Як зазначалось вище, суди встановили, що Ісик Н.М. як фізична особа на підставі договорів купівлі - продажу придбала нежитлові приміщення, розташовані на спірних земельних ділянках за адресою: вул. Заводу Комсомолець (нова назва Букова),34 у м. Харкові; право власності на нежитлові будівлі зареєстровано за Ісик Н.М. у 2003 році, а як ФОП відповідач зареєстрована з 26 лютого 2007 року.

6.11. Суд апеляційної інстанції також з'ясував, що відповідач використовує придбані нею об'єкти нерухомості (нежитлові приміщення) для передачі в оренду за договорами, в яких виступає, як фізична особа; з доходів, отриманих від оренди майна, відповідач сплачує податок на доходи фізичних осіб, а також сплачує як фізична особа - власник нерухомого майна податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок з фізичних осіб.

6.12. Докази використання відповідачем нежитлових будівель та земельних ділянок у господарській діяльності у матеріалах справи - відсутні.

6.13. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини з позивачем стосовно фактичного використання відповідачем земельної ділянки без оформлення належним чином такого використання не мають ознак господарських.

6.14. Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України (частина третя статті 124 цього Кодексу).

6.15. Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об'єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 ЗК України).

6.16. За змістом вказаних приписів, а також статей 120 і 125 ЗК України отримання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної власності та вчинення дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою, не залежать від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

6.17. Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

6.18. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі N 629/4628/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі N 749/230/15-ц та від 3 жовтня 2018 року у справі N 904/1182/17.

6.19. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з викладеним у постанові суду апеляційної інстанції висновком щодо закриття провадження у справі, оскільки цей спір не належить до господарської юрисдикції.

6.20. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За частиною першою статті 309 ГПК України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. Ураховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7.3. Зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року у справі N 922/2972/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.І. Рогач Судді: Н.О. Антонюк В.С. Князєв С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко В.В. Британчук Н.П. Лященко Д.А. Гудима О.Б. Прокопенко В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что наличие у физического лица статуса субъекта хозяйствования не означает, что все правоотношения с ее участием являются хозяйственными. Так, непременными признаками хозяйственной деятельности является сфера общественного производства с целью удовлетворения не собственных потребностей производителя, а других лиц, сочетание частного интереса, например, в получении прибыли и публичных интересов общества в лице широкого круга потребителей.

Для установления факта пользования ответчиком земельным участком с целью осуществления хозяйственной деятельности, суды должны установить использования ответчиком земельных участков с целью реализации хозяйственной компетенции, осуществление прав и обязанностей в сфере общественного производства.